Кожному етапу відповідає своя графічна мова, що обумовлена особливостями проекту, сукупністю вихідних даних і деякими суб’єктивними даними авторського почерку.
Проектування починається із ознайомлення з програмою проекту, існуючим прототипом виробу чи аналогом.
Зображення на цій стадії призначено для самого проектувальника. На цій стадії роблять кроки або нариси, знімають кальки і т.п. для проведення функціонального аналізу доцільно користуватись декількома кольорами олівця, фломастера чи туші.
Первісне ескізування пов’язано із пошуком цілісності, що об’єднує окремі складові частини об’єкту та формуванням в самих загальних рисах його художнього пластичного образу. На цій стадії думка фіксується за допомогою перспективного рисунку. Коли ж перевіряють реальні співвідношення, то робота ведеться шляхом відпрацьовування варіантів уже в ортогональних проекціях, при цьому доцільно користуватись накладанням кальки. На відміну від перед проектного дослідження ескізний етап повинен бути виражений графічно так, щоб по ньому можна було судити про суть проекту не тільки з позиції автора, але й з позиції глядача.
Ескіз частіше призначений для показу, по формі виробу складається думка про проект і приймаються деякі рішення. Тому він має бути наочним і нести необхідну інформацію.
Хоча структура багатьох виробів особливо машин і механізмів, вимагає чіткої відповідності основним осям і певного осмисленого взаємозв’язку окремих блоків, тим не менш деяка недомовленість ескізу є закономірною.
Недомовленість і незакінченість ескізу ставить спостерігача на позицію активного глядача і стимулює його увагу. Тут важливо: вибір відповідного графічного матеріалу, засіб його накладання на аркуш, важлива фактура паперу, специфічне для ескізу розміщення на аркуші та інше.
В процесі руху проекту до закінченого рішення характеру ескізу змінюється і стає більш визначеним.
Образний і функціональний зміст об’єкта, що виражені в ескізі, проявляється не менше чим в чистому проекті.
За етапом первісних пошуків іде відбір оптимального варіанту, уточнення окремих частин. На цьому етапі креслення виконується в певному масштабі, необхідному для передачі реальних співвідношень і величин, показу головних деталей – більш крупних ніж на стадії перших пошуків. Із закінченням компоновки саме зображення виробу стає більш визначеним. Світлотіньове моделювання форми виконується тоном і кольором. Ця проміжна стадія переходу є перехід до чистого проекту-креслення.
Виконання чистого креслення відрізняється тим, що об'єкт зображується протокольно. Це вже проектна документація, де визначено: розміри цілого і його частин, внутрішня компоновка, кольорове рішення, фактурна характеристика.
Ортогональні і аксонометричні проекції і перспективи передають інформацію про зовнішній вид предмету. Для з’ясування внутрішньої будови конструкції, компоновки блоків, їх взаємозв’язку і співвідношення із зовнішньою формою робляться вертикальні і горизонтальні розрізи. Ці розрізи умовні: їх часто моделюють і ілюмінують. Таким чином “чистовий проект” сполучає в собі наочно-образотворчий матеріал з умовними схемами і доповнюються шрифтовою і текстовою інформацією.
На стадії робочого проектування графіка практично набуває прикладного характеру.
Естетичний зміст більш за все мають рисовані шаблони криволінійних форм, які іноді набувають риси художності.