ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ І ЇЇ ОЗНАКИ

Термін «держава» ми зустрічаємо дуже часто в засобах масової інформації. У плині тривалого історичного періоду були різні визначення цього поняття і його зміст часто мінявся. Визначення поняття держава необхідно для того, щоб відрізнити одне поняття від іншого (державу від родового й громадянського суспільства, політичної партії й громадської організації).

Найчастіше, говорячи про державу, мають на увазі певну країну, якесь територіальне утворення з населенням і особливим суспільним ладом. У правознавстві поняття «держава» наповнюється спеціальним змістом. Зрозуміло, що зміст цього поняття в різних мислителів неоднаковий. Наприклад, французький король Людовик XIV порівнював державу зі своєю верховною владою й говорив, що «держава - це я». Він частково був прав, тому, що вся вища влада належала йому.

Ленін розумів державу як «машину для підтримки панування одного класу над іншим», Аристотель - як з'єднання багатьох родів і сіл заради кращого й вдосконаленого життя, а Жан-Жак Руссо - як союз людей, що виник у результаті суспільного договору.

Н. М. Коркунов розглядав державу як суспільний союз вільних людей, а Г. Ф. Шершеневич - як союз людей, що осіли у відомих границях і підлеглих одній владі.

На нашу думку, держава - це особлива організація влади в суспільстві, що володіє наступними обов'язковими ознаками(Ознаки держави – основні й додаткові риси, за допомогою яких можна охарактеризувати державу й відрізнити її від інших організацій):

Термін "держава" в юридичній та іншій науковій літературі тлумачать по-різному. Його розглядають в субстанціональному, атрибутивному, інституціональному і міжнародному значенні.

У субстанціональному значенні держава - організоване в певні корпорації населення, що функціонує в просторі й часі.

В атрибутивному значенні - це устрій певних суспільних відносин, офіційний устрій певного суспільства.

В інституціональному значенні - це апарат публічної влади, державно-правові органи, що здійснюють державну владу.

У міжнародному значенні державу розглядають-як суб'єкт міжнародних відносин, як єдність території, населення і суспільної влади.

Отож, держава - це суверенна політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціальна неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами.

До основних ознак держави відносять:

- суверенітет – означає верховенство державної влади у середині країни, а також її самостійність і незалежність на міжнародній арені. Верховенство проявляється в тім, що державна влада виступає від імені всього суспільства й поширюється на всіх осіб, що проживають на певній території, а також має монополію на застосування примусу й встановлення загальнообов'язкових правил поведінки. Самостійність державної влади на міжнародній арені має на увазі її здатність незалежно від інших держав формулювати й здійснювати як зовнішню так і внутрішню політику. Суверенітет - обов'язкова ознака держави. Країна, що не має суверенітету, - колонія або домініон.

- територію держави – територія держави визначається її кордонами. Під територією прийнято розуміти певний простір, що включає в себе:

- землю й надра (сухопутна територія);

- морські, внутрішні й територіальні води, які омивають територію відповідної держави, ріки, озера, штучні водоймища (водна територія);

- повітряний простір над сухопутною й водною територією (повітряна територія);

- об'єкти, прирівняні до територій держави (морські й повітряні судна, космічні кораблі й станції, що діють під прапором даної держави, посольства й дипломатичні представництва даної держави в інших країнах).

Територія держави є свого роду матеріальною базою, без якої вона не може існувати.

Держава закріплює своє населення за певними територіями, встановлює певний режим проживання й пересування в межах території, а також виїзд за кордон в інші держави. Державна влада поширюється на всіх громадян і на всю територію держави.

- наявність публічної (державної) влади – Публічна влада має свою систему державних органів. У кожній державі існує виділений із суспільства апарат влади, керування й примусу, що складається із професійних працівників, основним заняттям яких є виконання владних і управлінських функцій. Апарат публічної влади складається із системи законодавчих, виконавчих, судових органів. Апарат примусу складається з особливих загонів спеціально підготовлених, збройних й наділених владою людей. Для того щоб ефективно управляти, держава має спеціальні засоби - місця позбавлення волі, зброю, техніку, спеціальні органи примусу, ідеологію, право. Держава виступає і як суб'єкт міжнародних відносин від імені всього суспільства або народу.

- система права й законодавства – Тільки держава має право видавати закони, які загальнообов'язкові для всіх громадян на всій території. Закони спрямовані на регулювання й охорону економічних, політичних і інших соціальних відносин і соціальних цінностей суспільства. Право й законодавство зв'язує всіх суб'єктів держави, визначає правове положення громадян і організацій.

- наявність фінансово-грошової й податкової системи – Держава встановлює розмір податків і інших обов'язкових платежів, визначає процедуру їхнього стягнення й встановлює відповідальність за порушення цих вимог. Податки, збори, позики необхідні для того, щоб здійснювати соціальну політику держави (підтримка охорони здоров'я, культури й т.д.) і утримання державного апарату.

Додаткові (факультативні) ознаки держави:

1. Наявність громадянства. Громадянство - юридичний зв'язок особи з державою, що виражається у взаємних правах і обов'язках.

2. Наявність грошової одиниці;

4. Наявність збройних сил;

5. Наявність офіційних символів: прапор, герб, гімн;

6. Визнання держави світовим співтовариством;

7. Наявність чітко визначеної політики.

8. Наявність Конституції.

Розглянувши докладно основні й додаткові ознаки держави, можна дати більш широке визначення цього поняття.

Держава – це особлива політична організація влади (публічної влади), що має свою територію, суверенітет, систему права й законодавства, фінансово-грошову систему й збирає податки для нормального функціонування суспільства, виступає як суб'єкт міжнародних відносин і виражає інтереси всього народу.

Держава – суверенна політико-правова організація суспільства, що володіє владою, що здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, які забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів з опорою, якщо буде потреба, на легальний примус.