Модуль 1. Основи логістики. Функціональна логістика 1.1. Походження терміна логістика , суть і сучасні визна­чення логістики

Зміст

стор.

Вступ
Модуль 1. Основи логістики. Функціональна логістика
Тема 1. Логістика – інструмент розвитку ринкової економіки
1.1. Походження терміна «логістика», суть і сучасні визна­чення логістики.
1.2. Етапи розвитку логістики.
1.3. Мета і завдання логістики.
1.4. Предмет, об’єкти і суб’єкти логістики.
1.5. Основні поняття логістики.
1.6. Диференціація логістики.
1.7. Причини і тенденції розвитку сучасної логістики. Логістич­ні організації.
Тема 2. Об’єкти логістичного управління та логістичні опера­ції
2.1. Матеріальні потоки, їх класифікація.
2.2. Інформаційні потоки в логістиці.
2.3. Фінансові потоки.
Тема 3. Концепції логістики
3.1. Суть концепції логістики. Основні та додаткові поло­ження концепції логістики.
3.2. Поняття логістичної системи, реалізація принципів логістики в логістичних системах.
Тема 4. Методологія та наукова база логістики
4.1. Системний підхід як методологічна база логістики.
4.2. Змінення парадигм в логістиці.
Тема 5. Логістика закупок та розміщення замовлень
5.1. Суть і визначення логістики постачання.
5.2. Управління постачальниками.
5.3. Управління закупівлями.
Тема 6. Виробнича логістика
6.1. Поняття і завдання виробничої логістики.
6.2. Вимоги до організації виробництва.
6.3. Місія і стратегія логістики.

 

Модуль 2. Функціональні підрозділи логістики
Тема 7. Логістика розподілу
7.1. Основні поняття, функції та завдання логістики розпо­ділу.
7.2. Логістичні канали та їх структура. Логістичні посеред­ники в дистрибуції, їх класифікація та функції.
Тема 8. Логістика запасів
8.1. Матеріальні запаси: визначення, економічний зміст.
8.2. Суть управління запасами.
Тема 9. Логістика складування
9.1. Роль складування в логістичній системі. Класифікація складів.
9.2. Основні проблеми функціонування складів.
9.3. Логістичний процес на складі.
Тема 10. Транспортна логістика
10.1. Цілі та завдання транспортної логістики.
10.2. Основні види транспортування.
Тема 11. Інформаційна логістика
11.1. Інформаційні потоки в логістиці.
11.2. Інформаційні системи в логістиці.
Тема 12. Логістичний сервіс
12.1. Поняття послуги і логістичного сервісу.
12.2. Об’єкти логістичного сервісу.
12.3. Параметри і характеристика системи логістичного сер­вісу.
Висновки
Рекомендована література

 

Вступ

За сучасних умов інтеграції і глобалізації логістика стала ефектив­ним інструментом менеджменту, який у бізнесі надає можливість не лише враховувати інтереси власної фірми, але і вибудовувати довго­строкові економічні відносини з постачальниками та споживачами, за­безпечуючи таким чином собі конкурентні переваги.

Конспект лекцій з наукової дисципліни «Логістика» дозволяє студентам на­бути таких компетенцій:

володіти основними поняттями логістики як ефективного інструмен­ту розвитку економіки;

розуміти принципи, основні положення концепції логістики та вико­ристовувати їх при прийнятті оптимальних логістичних рішень;

проектувати ефективну логістичну систему на засадах системного підходу та із врахуванням варіабельності зовнішнього середовища,

здійснювати логістичне планування та аналіз логістичної діяльності;

ефективно організовувати роботу не тільки власної логістичної системи, а й системи по­стачальників і системи споживачів;

мати навички по роботі з по­стачальниками щодо якіс­ного аналізу, всебічної оці­нки і ранжирування постачальників;

оперативно реагувати на ринкові умови, що зміню­ються, та здійснювати безперервний збір, накопи­чення й уточнення інформа­ції про попит споживачів;

володіти закономірностями системного управління всіма потоко­вими процесами на підприємстві;

визначати проблеми взаємозв`язку функціональних сфер логістики та розробляти напрямки їх вирішення та ін.

З метою більшої наочності і швидшого засвоєння матеріалу конс­пект лекцій поданий у вигляді схем і таблиць. Матеріал підготовлений таким чином, що дозволяє «озброїти» читача знаннями, достатніми для ро­зуміння сутності логістики, можливостей використання концепції логістики задля досягнення довгострокових конкурентних переваг, а також при врахуванні впливу прийнятих управлінських рішень на фінансовий стан фірми.

Даний конспект лекцій призначений для студентів економічних спе­ціальностей всіх форм навчання, а також для всіх кого цікавить логістика.

Модуль 1. Основи логістики. Функціональна логістика

 

Тема 1. Логістика – інструмент розвитку ринкової економіки

1.1 Походження терміна «логістика», суть і сучасні визначення логістики.

1.2 Етапи розвитку логістики.

1.3 Мета і завдання логістики.

1.4 Предмет, об’єкти і суб’єкти логістики.

1.5 Основні поняття логістики.

1.6 Диференціація логістики.

1.7 Причини і тенденції розвитку сучасної логістики. Логістичні організації.

Походження терміна «логістика», суть і сучасні визначення логістики

Метою діяльності логістики є забезпечення необхідного товару, не­обхідної якості в необхідній кількості, в необхідному місці, в необхідний час з… Логістика – це процес управління достатнім та ефективним (з точ­ки зору витрат… Основними категоріями логістики є потокові процеси: матеріальні, фінансові, інформаційні, сервісні, кадрові потоки…

Етапи розвитку логістики

Розглянемо еволюцію логістики за аспектами розвитку теорії та практики управління матеріальними, а також пов’язаними з ними інфор­маційними та фінансовими потоками, тобто вирішення всього комплексу питань щодо процесів раціональної доставки товарів і послуг до кінцевих споживачів відповідно до вимог останніх.

У процесі розвитку логістики виділяють декілька етапів (табл. 1.2). Кожен з представлених етапів дозволяє судити про сформований напрямок розвитку логістики (воєнний, математичний, маркетинговий й ін.). Інформація є актуальною при прогнозуванні майбутніх дій підприємців.

 

Таблиця 1.2

Еволюція логістики

  Продовження табл. 1.2   Етап розвитку 70-і роки До кінця 60-х років XX ст.…

Мета і завдання логістики

 

Рис. 1.1. Підприємство з погляду логістики

 

Метою логістикиє мінімізація сукупних витрат, які виникають в процесі пересування товарів і послуг (продукції, сировини, матеріалів тощо) зі сфери виробництва (з місць створення, видобування тощо) до сфери споживання (включаючи кінцеве та проміжне, а також й виробниче споживання).

Досягнення цілей логістики має бути підкорене цілям господарських систем, що відображено у вислові: «при максимально можливому корис­ному ефекті функціонування цих систем». Мету логістики можна сформулювати за допомогою концепції «8 R» (рис. 1.2):

 

Рис. 1.2. Мета логістики

 

Right product – потрібний продукт;

Right quantity – в потрібній кількості;

Right condition – заданої якості;

Right place – у потрібному місці;

Right time – у визначений час;

Right customer – для конкретного споживача;

Right cost – з мінімальними витратами;

Right service – з належним рівнем сервісу.

Мета логістики вирішується шляхом виділення і вирішення завдань на мікро- і макрорівні (рис. 1.3).

 

 

Рис. 1.3. Завдання логістики

 

Таким чином, завдання логістики полягає в тому, щоб організувати таке географічне розміщення джерел сировини, незавершеного вироб­ництва, запасів готової продукції, яке б відповідало потребам у них і вод­ночас було би пов’язано з мінімальними можливими витратами.

 

Предмет, об’єкти і суб’єкти логістики

Важливим при вивченні засад логістики є чітке осмис­лення об’єкта, тобто того, на що спрямовані наші дослідження, пред­мета – того, що конкретно в межах визначеного об’єкта має вивчатися і суб’єктів – тобто індивідуумів, які будуть задіяні при вирішенні логістич­них проблем (рис. 1.4, 1.5).

Так, об’єктом в логістиці є всі потокові процеси, які знаходяться у тісному взаємозв’язку і взаємодії. Предметом логістики виступає наскрізна оптимізація всіх потокових процесів.

Рис. 1.4. Об’єкт і предмет вивчення логістики

 

Рис. 1.5. Суб’єкти логістики

 

Як видно з наведених рисунків, основним в логістиці є оптимізація потокових процесів, яка досягається через узгодженість інтересів зацікавлених осіб. Різноманітність інтересів призводить до так званого «конфлікту цілей», прерогативою розв’язання якого є діяльність логістика. Таким чином, логістик виконує роль координатора функціональних підрозділів задля головної мети – оптимізації потокових процесів.

Основні поняття логістики

Очевидно, що при побудові бази логістичних знань необхідна певна систематизація застосовуваних понять і категорій. Практично неможливо «осягнути неосяжне», яке складається з багатьох різнотипових, мінливих термінів логістики. Спроба систематизувати понятійний апарат логістики представлена в табл. 1.3.

 

Таблиця 1.3

 

Основні поняття логістики

Диференціація логістики

На книжкових полицях можна побачити посібники, що розкривають ту або іншу галузь логістики: транспортна логістика, промислова логістика, складська логістика, сервісна логістика і т.ін.

На рис. 1.6 подана найчастіше вживана ди­ференціація логістики.

 

Рис. 1.6. Диференціація логістики

 

Окрім розглянутих видів логістики часто можна зустріти вирізнення логістики за рівнем локалізації логістичних операцій та функцій:

мікрологістика, компетенція якої розповсюджується на економічні потоки підприємства;

мезологістика, сфера впливу якої охоплює сукупність підпри­ємств й установ у межах об’єднань корпоративного типу (фінансово-промислові групи, транснаціональні компанії тощо);

макрологістика, яка припускає використання інструментарію логіс­тики при управлінні економічними потоками регіону, галузі, держави та навіть світової спілки (міжнародна торгівля, міжнародні перевезення тощо).

Наведена диференціація логістики дозволяє більш детально вивчити особливості видів логістичної діяльності та враховувати їх в організації бізнесу, що значно полегшує процес формування місії, стратегії та оперативних планів роботи підприємства. Тобто знання різних аспектів логістичної діяльності дозволяє ефективно оптимізувати наявні ресурси.

Причини і тенденції розвитку сучасної логістики. Логіс­тич­ні організації

Сучасні умови господарювання характеризуються глобалізаційними та інтеграційними процесами. За таких умов розвиток логістики має наступні тенденції (рис. 1.7).

 

Рис. 1.7. Тенденції розвитку сучасної логістики

Розглядаючи сучасні тенденції логістики варто зазначити провідні організації (табл. 1.8), від діяльності яких залежить популяризація та розвиток логістики як науки і практики.

Таблиця 1.8

Провідні логістичні організації

Тема 2. Об’єкти логістичного управління та логістичні операції

 

2.1. Матеріальні потоки, їх класифікація.

2.2. Інформаційні потоки в логістиці.

2.3. Сервісні, фінансові, економічні потоки.

2.4. Логістичні операції та їх класифікація.

Матеріальні потоки, їх класифікація

Сукупний матеріальний потік для всього підприємства оптової тор­гівлі в цілому визначається підсумовуванням матеріальних потоків, що протікають на… Виділення всіх операцій на шляху просування вантажів, деталей,…  

Класифікація матеріальних потоків

  За кількісною озна­кою масові потік вважається масовим, якщо виникає…   Для здійснення ефективного управління матеріальними потоками необхідним є розгляд основних параметрів.

Рис. 2.1. Параметри матеріального потоку

Застосування логістичного підходу при управлінні основним матеріальним потоком є логістизацією.

Логістизація матеріальних потоків – це раціональна організа­ція й управління ними, які: «...передбачають обов’язкове використання основних логістичних принципів: односпрямованості, гнучкості, синхро­нізації, оптимізації, інтеграції потокових процесів». Логістично організо­вані матеріальні потоки повинні відповідати вимо­гам (рис. 2.2):

 

 

Рис. 2.2. Вимоги до матеріального потоку

Інформаційні потоки в логістиці

Інформаційний потік – це потік сполучень між логістичною сис­темою та зовнішнім середовищем, які циркулюють в логістичній системі й є необхідними для управління та контролю за виконанням логістичних операцій.

Інформаційний потік може випереджати матеріальний, проходити одночасно з ним або після нього. Найчастіше використовується така класифікація інформаційних потоків (табл. 2.2).

 

Таблиця 2.2

 

Класифікація інформаційних потоків у логістиці

Також розрізняють інформаційні потоки за такими класифікаційним ознаками: 1) залежно від при­значення: директивні (керівники);

Фінансові потоки

Виникнення, рух (перетворення) товарно-матеріальних потоків завжди пов’язані з витратами грошових коштів та використанням фінан­сових ресурсів. При цьому всі ланки ланцюга постачань зв’язують фі­нансові потоки.

У загальноекономічному сенсі фінансовий потік є базовим понят­тям сучасного фінансового менеджменту й становить потік витрат або доходів компанії протягом певного відрізку часу.

Потік має вихідний і кін­цевий пункти, інтенсивність й інші параметри (характеристики).

З позицій логістики фінансовий потік поданий на рис. 2.3.

 

Рис. 2.3. Суть фінансового потоку

Фінансові потоки визначають також грошові відносини між логістич­ною системою і зовнішнім навколишнім середовищем. Вони неоднорідні за своїм складом, спрямованістю руху, призначенням та низкою інших ознак.

Потреба у визначенні найбільш ефективних способів управління фінансовими потоками в логістичній системі зумовлює необхідність їх класифікації, один з варіантів якої поданий у табл. 2.3.

 

Таблиця 2.3

 

Класифікація фінансових потоків

  Під управлінням фінансовими потокамив логістиці розуміють оптимізацію… Наразі, при вивченні фінансових потоків необхідно обрати ступінь деталізації фінансових ресурсів, виявити чинники…

Тема 3. Концепції логістики

3.1. Суть концепції логістики. Основні і додаткові положення концеп­ції логістики.

3.2. Поняття логістичної системи, реалізація принципів логістики в ло­гістичних системах.

 

Суть концепції логістики. Основні та додаткові положення концепції логістики

 

 

Рис. 3.1. Суть концепції логістики

 

Проаналізуємо різноманітні погляди на концепцію логістики з ме­тою надання найбільш вичерпного визначення основної ідеї логістики (рис. 3.2).

 

 

 

Рис. 3.2. Ряд поглядів на концепцію логістики

Задля досконалого розуміння сутності логістичного підходу в ме­неджменті необхідно вивчити основні та допоміжні положення концепції логістики, подані в табл. 3.1.

 

Таблиця 3.1

 

Основні та допоміжні положення концепції логістики

  Продовження табл. 3.1   Основні положення (принципи) ло­гістики Конструктивність …

Поняття логістичної системи, реалізація принципів логіс­тики в логістичних системах

В наявній літературі існує безліч визначень логістичної системи. Найбільш вдалим є визначення з точки зору системного підходу (див. рис. 3.3).

 

Рис. 3.3. Поняття логістичної системи

 

 

Рис. 3.4. Мета логістичної системи

 

Мета логістичної системи розкривається через її властивості (див. рис. 3.5).

Рис. 3.5. Властивості логістичної системи

Тема 4. Методологія та наукова база логістики

4.1. Системний підхід як методологічна база логістики.

4.2. Зміцнення парадигм у логістиці.

 

Системний підхід як методологічна база логістики

Методологічною основою наскрізного управління матеріальним по­током є системний підхід, принцип реалізації якого концепцією логістики поставлений на перше місце.

Взагалі, принцип – це:

 

Принцип– це постійно та послідовно застосований метод. Знання принципів співробітниками служби логістики дозволяє відшкодовувати незнання деяких чинників

 

Принцип логістики

=

Узагальнені дослідницькі дані, закон явищ, виведе­ний зі спостережень спе­ціалістів з логістики

 

Рис. 4.1. Поняття принципу логістики

 

Системний підхід

=

Напрям в методології нау­кового пізнання, в основі якого лежить розгляд об’єктів як систем

 

 

Системний підхід – це:
		1) інтеграція, синтез, розгляд різноманітних аспектів явища, об’єкта;
2) адекватний спосіб дослідження і розробки об’єктів, що є органічним цілим

 

Рис. 4.2. Дві грані системного підходу

		Принципи системного підходу
послідовне просу­вання по етапах створення логістич­ної системи		узгодження інфор­маційних, надійніс­них, ресурсних й ін­ших характеристик проектованої логіс­тичної системи		відсутність конфлік­тів між цілями окремих елементів системи і цілями всієї системи

 

Рис. 4.3. Принципи реалізації системного підходу в логістиці

 

Системний підхід означає, що кожна система є інтегрованою цілісністю навіть тоді, коли вона складається з окремих, роз'єднаних підсистем. Системний підхід дозволяє побачити об'єкт, що вивчається, як комплекс взаємозв'язаних підсистем, об'єднаних загальною метою, розкрити його інтеграційні властивості, внутрішні і зовнішні зв'язки.

Функціонування реальних логістичних систем характеризується наявністю складних стохастичних зв'язків як усередині цих систем, так і в їх стосунках з довкіллям. У цих умовах ухвалення рішень без врахування загальних цілей функціонування системи і вимог, що пред'являються до неї, може виявитися недостатнім, а можливо і помилковим.

Системний логістичний аналіз – це сукупність методів і засобів розробки, прийняття і обґрунтування рішень при дослідженні, створенні і управлінні логістичними системами. Необхідно розглядати логістичні завдання не ізольовано, а в комплексі, в єдиній системі. При цьому необхідно враховувати різноманіття чинників – технічних, технологічних, економічних, правових, організаційних тощо.

Системний підхід має справу з об'єктами як системами, що складаються із закономірно структурованих і функціонально організованих елементів. Системний підхід дозволяє розглядати логістичний об'єкт, що вивчається, як комплекс взаємозв'язаних підсистем, об'єднаних загальною метою, розкрити його інтеграційні властивості, а також внутрішні і зовнішні зв'язки.

Розглянемо принципи системного аналізу в логістиці (рис. 4.4).

 

 

Принципи системного аналізу стосовно логістики
		Принцип оптимальності
		Оптимальність означає характеристику рівня якості при­йнятих рішень, характеристику стану логістичної системи або її поведінки (оптимальна траєкто­рія, оптимальний розподілення ресурсів, оптимальне функ­ціонування системи) тощо. Характерною особливістю роз­витку логістичної системи будь-якого об’єкта є вибір най­більш прийнятого варіанта логістичної системи. Завдання полягає не в тому, щоб знайти рішення кращого за те, яке вже є, а в тому, щоб знайти якнайкраще рішення з усіх мож­ливих
Принцип емерджентності
		Чим більшою є логістична система та чим значніші від­мінності в розмірах між частиною та цілим, тим вище ймо­вірність того, що властивості цілого можуть сильно відріз­нятися від властивостей частин. Можлива відмінність локаль­них оптимумів цілей окремих частин від глобального оптимуму мети логістичної системи. Сума оптимальних рішень в окремих структурних підроз­ділах не гарантує досягнення оптимізації системи в цілому
	Принцип системності
Припускає дослідження об’єкта, з одного боку, як єдиного цілого, а з іншого – як частину знач­но більшої системи, в якій аналізований об’єкт знаходиться у певних відносинах з іншими системами. Таким чином, принцип системності охоплює всі сторони об’єкта та пред­мета в просторі й у часі
Принцип ієрархії
Необхідність ієрархічної побудови логістичних систем обумовлена тим, що управління в них пов’язане з перероб­кою і використанням великих масивів інформації, причому на нижчих рівнях використовується більш детальна і конк­ретна інформація, яка охоплює лише окремі аспекти функ­ціонування логістичної системи, тоді як на більш високих рівнях надходить узагальнена інформація, яка характери­зує умови функціонування всієї логістичної системи, та приймаються рішення стосовно логістичної системи в ці­лому
	Принцип інтеграції
Направлений на вивчення інтеграційних властивостей і закономірностей у логістичних системах. Інтегративні влас­тивості виявляються в результаті поєднання елементів у ціле, поєднання функцій в часі та в просторі
Принцип формалізації
Націлений на отримання кількісних і комплексних харак­теристик логістичної системи

Рис. 4.4. Реалізація принципів системного аналізу в логістиці

Використання системного підходу в створенні логістичних систем
Перший етап. Визначаються і формулюються цілі функціонування системи
Другий етап. На основі аналізу мети функціонування системи і об­межень зовнішнього середовища визначаються вимоги, яким має відповідати система
Третій етап. На базі цих вимог орієнтування формуються деякі підсистеми
Четвертий етап. Аналіз різноманітних варіантів і вибір підсистем, організація їх в єдину систему

 

Рис. 4.5. Етапи системного підходу при створенні логістичних сис­тем

 

Системний підхід є систематизація, об'єднання предметів або знань про них шляхом встановлення істотних зв'язків між ними. При такому синтезі потрібна далекоглядність, уміння пов'язувати близькі цілі з далекими, технічні і економічні перспективи з екологічними і соціальними. Системний підхід не існує у вигляді строгої методологічної концепції. Це свого роду сукупність пізнавальних принципів, дотримання яких дозволяє певним чином зорієнтувати конкретні дослідження.

 

Зміна парадигм в логістиці

  Парадигма = Вихідна концептуальна схема, модель постановки проблем і їх вирішення, панівних у певному істо­ричному… Рис. 4.7. Суть поняття «парадигма»  

Рис. 4.8. Зміна парадигм у логістиці

Таким чином, сучасна інноваційна парадигма логістики виступає системою наукових знань, які дають цілісне уявлення про закономірності та принципові підходи до розуміння і управління потоковими процесами в економічній діяльності підприємства та їх оптимізацію. Саме використання в системі управління підприємством сучасної інноваційної парадигми логістики забезпечує прискорений ріст якості й обсягів обслуговування споживачів у порівнянні з ростом сукупних витрат на нього при компромісно збалансованих між собою внутрішньосистемних і зовнішніх зв'язках.

 

 

Рис. 4.9. Тенденції розвитку сучасної логістики

Звичайно розвиток сучасної логістики має перешкоди. І від вирішення таких перешкод (бар’єрів) в логістиці залежить розвиток і підвищення ефективності підприємницької діяльності на Україні (див. рис. 4.10).

 

Бар’єри в розвитку логістики
		1) недостатній рівень законодавчої та нормативної бази в сфері логістики;
2) нерівномірний розвиток логістики на території держави;
	3) відстала транспортна та складська інфраструктура;
4) відсутність сформованого ринку 3PL-провайдерів;
	5) відсутність дієвої системи сертифікації логістичних пос­луг;
6) недостатній рівень знань персоналу у сфері логістики;
	. . .

Рис. 4.10. Основні проблеми розвитку логістики в Україні

Таким чином, в сучасних умовах, вирішуючи проблеми ефективного управління підприємствами, сучасне промислове підприємство слід вивчати як цілісне поєднання системи економічних, соціальних і управлінських процесів, для яких ще не створено універсальної методології наукового дослідження та практичного управління його функціонуванням і розвитком. Посилення динамічності та ймовірності середовища, у якому існує підприємство, вимагає розвитку таких якостей його системи управління, як гнучкість, адаптивність, здатність протистояти кризовим явищам із одночасним використанням логістичних принципів і положень.

Тема 5. Логістика закупок та розміщення замовлень

5.1. Суть і визначення логістики постачання.

5.2. Управління постачальниками.

5.3. Управління закупівлями.

 

Суть і визначення логістики постачання

Перш ніж розглянути цілі та завдання логістики постачання, необхідно зупинитися на термінологічному аспекті цієї проблеми (табл. 5.1).

 

Таблиця 5.1

 

Визначення основних термінів логістики постачання

Продовження табл. 5.1   Закупівлі / Управління закупівлями – …  

Рис. 5.1. Сучасне визначення постачання

 

Таким чином, постачальницька діяльність в сучасному розумінні – це (рис. 5.2):

 

Рис. 5.2. Суть постачальницької діяльності

 

Сфера діяльності, пов’язана з постачанням, є значно ширшою, ніж просто купівля (придбання) товарів. Вона включає також усі ті функції, виконання яких необхідним для безперервного забезпечення фірми як щоденно, так і в довгостроковий період.

 

 

Рис. 5.3. Призначення постачальницької діяльності

 

Основні цілі логістики постачання наочно зображені на рисунку (рис. 5.4).

 

 

Рис. 5.4. Основні цілі логістики постачання

 

Таким чином, основними цілями логістики постачання є:

1) забезпечення підрозділів компанії предметами постачання і послугами згідно з вимогами до них;

2) оптимізація витрат на закупівлі;

3) здійснення ефективного управління постачальниками.

З метою ефективного втілення сформульованих цілей необхідна реалізація певних завдань логістики постачання (рис. 5.5).

 

Рис. 5.5. Завдання логістики постачання

 

Отже, розглянуті цілі та завдання дозволяють міркувати про стратегічну роль постачання, яка полягає в:

стратегічному партнерстві з постачальниками;

координації постачальницьких процесів із діяльністю виробничих/збутових/транспортних/складських підрозділів підприємства;

забезпечення нормального функціонування компанії шляхом безперервного постачання ресурсів життєзабезпечення тощо.

 

5.2. Управління постачальниками

Безперебійне постачання сировиною, комплектуючими, запчастинами та послугами сторонніх організацій є одним з пріоритетних завдань для керівника будь-якого підприємства. Від регулярного постачання залежить безперебійний випуск готової продукції та, відповідно до цього, можливість задовольняти замовлення клієнтів. Крім того, своєчасне забезпечення допоміжних підрозділів підприємства необхідними запчастинами та матеріалами дозволяє у запланований термін здійснювати обслуговування та ремонт обладнання, не допустити простоїв у його роботі, що сприяє зменшенню витрат підприємства.

При придбанні матеріальних ресурсів одним з найбільш важливих видів діяльності є вибір найкращого постачальника з усіх потенційно мож­ливих. Через чисельність найрізноманітніших дієвих осіб, зацікавле­ність котрих необхідно враховувати при прийнятті рішень, процес закупів­лі є надзвичайно складним. До цього процесу залучаються як особи, які приймають рішення, так і ті, хто на ці рішення впливає.

В узагальненому вигляді процес управління постачальниками мож­на сформулювати таким чином (рис. 5.6):

 

 

Рис. 5.6. Суть управління постачальниками

 

Управління постачальниками підтримує всі стандартні функції підрозділу, що відповідає за закупівлі необхідних підприємству товарів, матеріалів, сировини, запчастин та послуг: ведення картотеки пропозицій постачальників; відстеження вимог, що надходять від інших підрозділів, заявок (вимог) на придбання; складання плану закупівлі відповідно до укладених договорів і довгострокових контрактів; вибір постачальника та формування замовлення на постачання тощо.

Приймаючи рішення про закупівлі, менеджери із закупок мають враховувати наступні параметри (рис. 5.7):

 

 

Рис. 5.7. Змінні, що враховуються при ухваленні рішень про заку­півлю

 

При роботі з постачальниками необхідно вирішувати цілу низку пев­них завдань (рис. 5.8):

реєстрація документів, на підставі яких виробляється закупівля;

оформлення доручень на отримання;

розподіл матеріальних цінностей по складах;

контроль стану договорів та платіжних документів на придбання;

одержання звітів у різних аналітичних розрізах та ін.

При цьому результатом управління постачальниками є матеріально-технічне забезпечення підприємства. Формування плану матеріально-технічного забезпечення виробляється на підставі заявок відділу збуту, виробничої програми, заявок виробництва на основі розрахованої потреби в матеріальних цінностях на підставі інших планів постачання.

Матеріально-технічне забезпечення вирішує завдання, пов’язані з підготовкою даних для формування інших планів та проведення розрахунків у сполучених функціональних областях.

 

Рис. 5.8. Основні завдання при управлінні постачальниками

Управління закупівлями

Поряд із такими функціями, як виробництво, складування та транс­портування, закупівельна діяльність є одною з ланок у послідовності процесів, за допомогою яких проекти та ресурси трансформуються в го­тову продукцію, яка задовольняє попит покупців.

Суть закупівельної діяльності докладно відображена на рисунку (рис. 5.9).

 

Рис. 5.9. Значення закупівельної діяльності

 

Таким чином, управління закупівлями буде полягати в (рис. 5.10):

 

 

Рис. 5.10. Суть управління закупівлями

 

На процес прийняття рішень про закупівлю впливає ряд чинників (рис. 5.11). При цьому треба зазначити, що до факторів-збудників, які визначають поведінку покупця, належать і фактори ситуаційного впливу: зміни в макросередовищі, зокрема, економічна ситуація в країні, рівень науково-технічного прогресу, зміна форми власності; зміни обставин у покупця, зокрема, зміни його фінансового стану, дії інших покупців, які можуть і стимулювати акт купівлі, і протидіяти його здійсненню.

Взагалі, прийняттю рішення про придбання передує порівняльна оцінка існуючих варіантів.

 

Рис. 5.11. Чинники, що впливають на закупівельну діяльність

 

Проте для проведення стратегічних закупівель необхідний більш ретельний моніторинг зовнішнього середовища й оцінка можливих ризи­ків (рис. 5.12).

 

 

Рис. 5.12. Моніторинг зовнішнього середовища

 

Значним успіхом при виконанні закупівельної діяльності є досяг­нення розумного компромісу стосовно витрат і сервісу (рис. 5.13).

 

 

Рис. 5.13. Процес ухвалення рішень щодо закупівель

 

Варто пам’ятати, що стрімкий розвиток сучасних підприємств, інтеграція у світову економіку та вихід на зовнішні ринки характеризується взаємовідносинами з постачальниками, які знаходяться за межами держави. Це означає ускладнення бізнес-процесів служб постачання, які тісно пов’язані з оподатковуванням, проходженням митних процедур, взаєморозрахунками в різних валютах.

Тема 6. Виробнича логістика

6.1. Поняття і завдання виробничої логістики.

6.2. Вимоги до організації виробництва.

6.3. Місія і стратегія логістики.

 

Поняття і завдання виробничої логістики

У ринковій економіці життєспроможність підприємств, завоювання ними конкурентних переваг можливі лише за умови їх обов’язкової безперервної… Виробничий процес– це сукупність взаємопов’язаних процесів, у результаті яких… Усі ланки цього ланцюга мають бути інтегровані в цілісну систему, елементи якої ретельно «припасовані» між собою.…

Рис. 6.1. Мета виробничої логістики

Реалізації цілей виробничої логістики уможливлюється шляхом рі­шення таких завдань логістики виробництва (рис. 6.2).

 

 

Рис. 6.2. Завдання виробничої логістики

 

Завданнялогістики виробничих процесів полягає в ефективному управлінні матеріальними потоками всередині підприємства. При цьому дана стадія розглядається як внутрішньовиробнича логістична сис­тема.

Відповідно до стадії робота внутрішньовиробничої логістичної сис­теми повинна базуватися на таких основних принципах (рис. 6.3).

 

Рис. 6.3. Основні принципи в логістиці виробництва

 

Таким чином, основними завданнями внутрішньовиробничої логістики є:

планування виробництва на основі прогнозів потреб готової продукції та замовлень споживачів;

організація оперативного-колективного планування з детальним розкладом графіка виробництва;

організація управління технологічними процесами виробництва;

контроль якості, дотримування стандартів якості продукції;

організація стратегічного та оперативного планування постачань;

налагодження процесів збереження ресурсів у цехах;

прогнозування, планування та нормування витрат матеріальних ресурсів у виробництві;

організація роботи внутрішньовиробничого транспорту;

управління запасами на всіх рівнях внутрішньовиробничої складської системи та в технологічному процесі виробництва;

встановлення норм незавершеного виробництва та контроль за їх виконанням;

інформаційне та технічне забезпечення процесів управління внутрішньовиробничими матеріальними потоками.

Вимоги, що ставляться до організації виробництва

Ціль першого рівня полягає у мінімізації витрат на виробництво, забезпеченні безперервного завантаження робітників і робочих місць, безперервність… Ціль другого рівня – підвищити організованість процесів виробництва,… спеціалізація – диверсифікація;

Рис. 6.4. Рівні організації виробництва

 

 

Рис. 6.5. Вимоги до організації виробництва

 

Порівняння традиційної системи управління виробництвом і управ­ління із застосуванням основних положень логістики можна охарактери­зувати табл. 6.1.

Таблиця 6.1

 

Порівняльний аналіз концепцій управління на підприємствах

 

Рис. 6.6. Ускладнення в підвищенні ефективності виробничої діяль­ності

 

Таким чином, з позиції логістики, важливість управління виробничими процесами полягає в найбільш ефективному щодо зменшення витрат і підвищення якості продукції управлінні матеріальними потоками і незавершеного виробництва в технологічних процесах виробництва готової продукції.

Новизна концепції логістичного підходу до управління промисловими системами стосується всебічного і комплексного вирішення питань руху матеріальних ресурсів у процесі виробництва та споживання.

Логістична системаохоплює та узгоджує процеси виробництва, закупівлі та розподілу готової продукції, а також є основою при стратегічному плануванні та прогнозуванні виробництва. Логістична концепція потребує комплексного підходу до управління системою каналів, через котрі надходять на підприємство, переміщуються у середині його, ідуть з нього усі матеріальні потоки при виробництві та розподілі.

 

 

Місія і стратегія логістики

Стратегія – конкретний план довгострокових дій, реалізація яких приведе підприємство до поставлених цілей. У табл. 6.2 приведений перелік стратегій найчастіше використову­ваних… Таблиця 6.2

Вплив чинників зовнішнього середовища на логістичну стратегію

Таким чином, основними цілями розроблюваних фірмами логістич­них стратегій зазвичай є зниження загальних витрат і покращення якості наданого…    

Модуль 2. Функціональні підрозділи логістики

Тема 7. Логістика розподілу

7.1. Основні поняття, функції і завдання логістики розподілу.

7.2. Логістичні канали й їх структура. Логістичні посередники в дистри­буції, їх класифікація та функції.

 

Основні поняття, функції та завдання логістики розподілу

Логістика розподілу (логістика збуту, логістика «на виході») – функціональна сфера логістики, завдання якої полягає в інтегрованому управління функціями й операціями, які сприяють просуванню готової продукції та супутнього сервісу від виробників і/або оптових торговель­них компаній до кінцевих споживачів.

Рис. 7.1. Основні функції логістики розподілу

 

Логістичні канали та їх структура. Логістичні посередники в дистрибуції, їх класифікація та функції

 

При розгляданні логістичних каналів і посередників, зупинімося на термінологічному аспекті цієї проблеми (табл.7.1).

 

Таблиця 7.1

Основні визначення каналів розподілу

При виявленні можливих варіантів каналів розподілу необхідно ви­значитися з типом використовуваних посередників (табл. 7.2).   Таблиця 7.2

Типи посередників в каналах розподілу

Тип посередника	Ознака посередника
Ділер Дистрибутор Комісіонер Агент, брокер	Від свого імені і за свій рахунок Від чужого імені і за свій рахунок Від свого імені і за чужий рахунок Від чужого імені і за чужий рахунок

 

При цьому важливо зазначити: не всі учасники каналу розподілу роблять однаковий внесок у господарські зв’язки й рівною мірою вигра­ють від цього. У зв’язку з цим виділяють основних і спеціалізованих учас­ників каналу (рис. 7.2).

 

 

Рис. 7.2. Учасники каналу розподілу

 

Логістична система розподілує невід’ємною частиною загальної логістичної системи, забезпечуючи найбільш ефективну організацію розподілу виробленої продукції. Вона охоплює весь ланцюг системи розподілу і маркетинг, транспортування, складування та ін.

Якщо під логістикою розуміють науку про управління економічними потоковими системами, а під розподілом – сукупність комерційного, канального і фізичного розподілу готової продукції і послуг, то розподільчу логістику можна визначити як процес управління комерційним, канальним і фізичним розподілом готової продукції і послуг з метою задоволення попиту споживачів та одержання прибутку.

Процедура вибору каналу розподілу подана на рис. 7.3.

 

 

Рис. 7.3. Процедура вибору каналу розподілу

 

Обрані канали розподілення мають безпосередній вплив на швид­кість, час, ефективність руху та збереження продукції при її доставці від виробника до кінцевого споживача. При цьому організації або особи, які входять до складу каналу, мають виконувати низку важливих функцій.

 

Рис. 7.4. Функції суб’єктів каналу розподілу

 

Основні учасники системи розподілу наведені на рис. 7.4, основним завданням яких є забезпечення доступності готової продукції.

Транспортні агенції, експедиційні компанії, склади загального користування, термінали тощо

Виробник

Роздріб

Посередники

Оптові

Логістичні

Які забезпечують проходження потоків

Які не мають складів

Які мають склади

Банки, біржі, страхові агенції тощо

Рис. 7.5 Основні учасники системи розподілу

 

При організації збутового (розподільного) процесу перед персона­лом служби логістики постає низка завдань різноманітної складності (табл. 7.3).

Таблиця 7.3

Завдання логістики в дистрибуції

Необхідно відзначити, що при формуванні розподільної мережі вар­то поміркувати й про сервіс. Обслуговування споживачів або клієнтів (сервіс)…  

Тема 8. Логістика запасів

8.1. Матеріальні запаси: визначення, економічний зміст.

8.2. Суть управління запасами.

 

Матеріальні запаси: визначення, економічний зміст

На рівні фірм запаси відносяться до кількості об’єктів, які вимагають великих капіталовкладень, і тому є одним із факторів, що визначає полі­тику підприємства і які впливають на рівень логістичного обслуговування в цілому. Зміна обсягів товарно-матеріальних запасів значною мірою за­лежить від переважаючого на даний момент ставлення до них підприєм­ців, яке, безумовно, визначається кон’юнктурою ринку.

Товарно-матеріальні запаси завжди вважались чинником, що за­безпечує безпеку системи матеріально-технічного постачання, її гнучке функціонування, і були свого роду «страховкою», «дахом».

Рис. 8.1. Зміст матеріальних запасів

Рис. 8.2. Види матеріальних запасів

Запаси відіграють як позитивну, так і негативну роль в економіці в цілому і в окремих організаціях бізнесу.

 

Рис. 8.3. Роль матеріальних запасів в економіці

Враховуючи позитивну і негативну роль запасів логістиками розробляються дієві стратегічні і оперативні плани логістичної діяльності.

Суть управління запасами

Рис. 8.4. Основна проблема управління матеріальними запасами

Рис. 8.5. Недоліки існуючої системи управління запасами

Організовуючи процес закупівель, використовують планування придбання сировини та матеріалів. При плануванні враховується ряд факторів: темпи інфляції і можливість девальвації валют ряду країн, що призводить до зростання цін, зростання концентрації капіталів на ринку постачань, технологічний розвиток виробництва, поява нових матеріалів тощо. На основі аналізу створюється набір варіантів поведінки фірми стосовно постачальників у конкретних ринкових зонах. Взагалі, управління запасами полягає у вирішенні таких основних задач (рис. 8.6).

Рис. 8.6. Задачі при управлінні матеріальними запасами

Рис. 8.7. Основні питання при управлінні матеріальними запасами

Якіснепланування та інформаційне обслуговування логістики запасів вирішує завдання урівноваження протиріччя між необхідністю безперервного забезпечення виробництва і мінімізацією складських запасів.

В процесі планування закупівель необхідно визначити :

матеріали, що потрібні;

кількість матеріалів, що буде потрібна для виробництва продукту;

час, коли виникне потреба в продукті;

можливості постачальників, що пропонують продукцію до продажу;

площі складських приміщень;

витрати на закупівлі;

можливості організації виробництва деяких деталей на своєму підприємстві.

Логістична система – це єдиний план, котрий підпорядковує інтереси підрозділів якогось із підприємств цілі логістики.

Тема 9. Логістика складування

9.1. Роль складування в логістичній системі. Класифікація складів.

9.2. Основні проблеми функціонування складів.

9.3. Логістичний процес на складі.

 

Роль складування в логістичній системі. Класифікація складів

постачання запасами і контроль за поставками; розвантаження і приймання вантажів; внутрішньоскладське транспортування та перевалку вантажів;

Рис. 9.1. Визначення складу

 

Склад – це місце перетворення матеріальних потоків, направлених на задоволення потреб клієнтської бази. Логістика займаєт­ься не управлінням складом, але управлінням товарними потоками, що проходять через склад і складську мережу.

 

 

Рис. 9.2. Переваги складування

Класифікація складів подана в табл. 9.1.

Таблиця 9.1

 

Класифікація складів

Основні проблеми функціонування складів

Функціонування усіх складових логістичного процесу має розглядатися у взаємозв’язку та взаємозалежності. Такий підхід не тільки дає змогу чітко координувати діяльність служб складу, він є основою планування і контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами.

Управління логістикою складування пов’язано з:

1) координацією зі суміжними службами, які забезпечують прохо­дження продукції через склад (рис. 9.3, 9.4);

2) організацією вантажопереробки на складі.

 

 

Рис. 9.3. Завдання логіста у складуванні

 

Матеріальний потік проходить три функціональні ділянки логістики, кожна з яких характеризується наявністю складів певного вигляду (див. рис. 9.5).

Матеріальний потік

Рис. 9.5. Логістика складування

· Механізація розвантажувальних робіт; · Скорочення простоювання засобів; · Вирішення проблем оптимальної вантажної одиниці; · Скорочення часу на складську переробку вантажів; · Можливість регулювати частоти та ритмічність постачань; · Скорочення кількості перевалювань і кількості технологічних операцій; · Максимальне використання складських потужностей

· Вибір постачальників; · Оптимальний вибір транспортних засобів; · Розроблення маршрутів доставки; · Розроблення політики управління закупівлями; · Розміщення замовлень; · Вибір систем управління запасами; · Аналіз та вибір тари та то­вароносія

Координація

· Оптимальне управління наявними трудо­вими та матеріальними ресурсами; · Швидке виконання замовлень; · Мінімізацію часу підготовчих робіт з прове­дення переробки вантажів; · Цілковиту відповідальність скомплектова­ного замовлення до заявки клієнта; · Оптимізацію партії відправки; · Раціональну структуру парку транспортних засобів і контроль за їх використанням; · Раціональне використання наявних площ й об`ємів

Служба маркетингу та продажів

Координація

Служба закупівлі

· Вироблення політики обслуговування клієнтів; · Розроблення стандарту послуг; · Диверсифікація товарів та послуг; · Аналіз споживачів; · Аналіз конкурентів

Рис. 9.4. Координація діяльності суміжних служб на складі

У більшості випадків функціональні ділянки логістики починаються та закінчуються складами. Склад одночасно є водночас і межею цих ді­лянок, і об`єднуючим елементом руху матеріальних потоків між ланками логістичної системи.

Логістичний процес на складі

  7. Транспортування й експедування замовлень …

Рис. 9.6. Схема логістичного процесу на складі

 

Як можна побачити на рис. 9.6 логістичний процес на складі скла­дається з: операцій, пов’язаних з функцією логістичної координації поста­чання (закупівлі) і продажів; операцій, пов’язаних із переробкою вантажу та відповідним обі­гом документів.

Здійснити оцінювання ефективності логістичного процесу на складі можна на підставі показників, поданих у таблиці 9.2.

 

Таблиця 9.2

 

Показники ефективності логістичного процесу на складі

 

Рис. 9.7. Алгоритм формування складської мережі

Тема 10. Транспортна логістика

10.1. Цілі і завдання транспортної логістики.

10.2. Основні види транспортування.

 

Цілі та завдання транспортної логістики

Транспортуванняє ключовою логістичною функцією, яка пов’язана з переміщенням продукції транспортним засобом (або засо­бами) за визначеною технологією в ланцюгу постачань і складається з низки логістичних операцій, включаючи експедитування, переробку ван­тажів, упакування, перехід прав власності на вантаж, страхування ризи­ків, митні процедури тощо.

Сучасну місію транспортування можна стисло сформулювати таким чином: «доставляти потрібний товар необхідної якості й у необхідній кіль­кості в загаданий термін і з оптимальними витратами».

 

Таблиця 10.1

Порівняльні характеристики видів транспорту

  Закінчення табл. 10.1   Внутрішній водний (річковий) Висока перевізна спромож­ність на…

Основні види транспортування

  Постачальник N … …

Рис. 10.2. Суть транспортної логістики

Тема 11. Інформаційна логістика

 

11.1. Інформаційні потоки в логістиці.

11.2. Інформаційні системи в логістиці.

 

Інформаційні потоки в логістиці

Невід’ємною частиною логістики є логістичний інформаційний потік.

В основі процесу управління матеріальними потоками лежить об­робка інформації, тобто сукупності функціонуючих в економічних об’єктах різних відомостей, які можна фіксувати, передавати, перетворювати і ви­користовувати для здійснення таких функцій управління, як планування, облік, економічний аналіз, регулювання тощо. Ця інформація циркулює в логістичних системах. У зв’язку з цим одним із ключових понять логістики є поняття інформаційного потоку (рис. 11.1).

 

 

Рис. 11.1. Сутність інформаційного потоку

 

Інформація має бути інтегрованою і охоплювати процеси виробництва, розподілу та задоволення попиту. На основі результатів аналізу структури та географії матеріальних інформаційних потоків створюється багаторівнева система.

Як і будь-яка інша система, інформаційна складається з певним чином взаємопов’язаних елементів і має сукупність інтегративних якостей. Логістичні системи по окремих елементах можна розглядати по-різному. Найчастіше інформаційні системи розподіляються на дві підсистеми: функціональну та обслуговуючу.

Функціональна підсистема складається із сукупності завдань, згрупованих за принципом загальності мети. Обслуговуюча ж включає такі елементи:

технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, що забезпечують обробку та передачу інформації;

інформаційне забезпечення, котре включає довідки різного характеру, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого списування даних;

матеріальне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення функціональних завдань.

Логістичні інформаційні системи, як правило, являють собою автоматизовані системи управління логічними процесами. Тому математичне забезпечення в логічних інформаційних системах – це комплекс програм і сукупність засобів програмування, що забезпечує вирішення завдань управління матеріальними потоками.

Класифікація інформаційних потоків наведена в табл. 11.1.

 

Таблиця 11.1

Класифікація інформаційних потоків

Інформаційні системи в логістиці

Інформаційні потоки в сукупності (інтегровано) складають інформа­ційну систему, яка в той же час є значним елементом будь-якої логістич­ної системи та є її підсистемою. Ця підсистема забезпечує проходження і обробку інформації у логістичній системі та при більш детальному роз­гляді сама розгортається у складну інформаційну систему, що складаєть­ся із різних підсистем.

 

 

Рис. 11.2. Суть інформаційної системи

 

Складність, велика розмірність і наявність великої кількості докумен­тів, що використовуються при управлінні матеріальними пото­ками в логістичній системі, викликали появу за кордоном концепції «Electronic Data Interchange» – EDI («електронного обміну даними»). У найбільш загальному трактуванні EDI становить комп’ютерний інформа­ційний обмін між користувачами з застосуванням стандартного формату даних і який обслуговує сучасні телекомунікаційні технології.

Автоматична система контролю чітко відстежує такі показники процесів, як наявність напівфабрикатів і випуск нової продукції, стан виробничих запасів, обсяг постачання матеріалів та комплектуючих деталей, ступінь виконання замовлень. Структура системи вихідних даних, що використовуються для автоматичного контролю, залежить від особливостей кожного підприємства, для якого складається логістична система зі вказуванням усіх вузлових точок, вхідних та вихідних шляхів до них і відповідних інформаційних потоків.

Організація зв’язків між елементами в інформаційних системах логістики може суттєво відрізнятись від організації традиційних інформаційних систем. Це пов’язано з тим, що в логістичних інформаційних системах мають забезпечуватися інтереси усіх елементів управління матеріальними потоками, а також їх надійна взаємодія.

Інформаційну логістичну систему можна визначити як сукупність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, засобів програмування, котрі вирішують ті чи інші завдання управління матеріальними потоками.

Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління матеріальними потоками на рівні підприємства, а можуть сприяти організації логістичних процесів на території регіонів.

Тема 12. Логістичний сервіс

12.1. Поняття послуги і логістичного сервісу.

12.2. Об’єкти логістичного сервісу.

12.3. Параметри і характеристика системи логістичного сервісу.

 

Поняття послуги і логістичного сервісу

В умовах «ринку покупця» продавець вимушений будувати свою діяль­ність виходячи з купівельного попиту. При цьому попит не обме­жується попитом на товар. Покупець диктує свої умови також і в області складу і якості послуг, що надаються йому в процесі поставки цього то­вару.

 

Рис. 12.1. Ключові поняття логістики сервісу

 

Логістичний сервіс нерозривно зв’язаний з процесом розподілу і становить комплекс послуг, що надаються в процесі поставки товару.

Виробництво послуги може бути, а може і не бути зв’язане з това­ром у його матеріальному виді. Послуга як продукт праці має споживчу вартість і це визначає її товарний характер, який виражається у здатності бути реалізованою споживачами як своєрідний товар. Ця риса ріднить послугу з матеріальним товаром.

 

Об’єкти логістичного сервісу

Рис. 12.2. Основні об’єкти логістичного сервісу

 

Здійснюється логістичний сервіс або самим постачальником, або експедиторською фірмою, що спеціалізується у сфері логістичного обслу­говування.

 

Рис. 12.3. Задачі сервісного обслуговування

 

Найбільш економічною є елементарна схема логістичного обслуго­вування: один продуцент (виробник, спеціалізований посередник) – один клієнт. Проте, така схема має місце лише в окремих випадках. Як пра­вило, постачальники мають складні схеми реалізації і поставок готової продукції, коли транспортно-експедиційні зв’язки здійснюються одночас­но з декількома клієнтами (споживачами). У такій ситуації структури, що здійснюють сервісне логістичне обслуговування, повинні вирішувати дві групи задач, які утворюють так званий мікро- і макрорівень сервісу.

 

Параметри і характеристика системи логістичного сервісу

Важливим критерієм, який дозволяє оцінити систему сервісу як з позиції постачальника, так і з позиції отримувача послуг є рівень логістич­ного обслуговування.

Для оцінки якості логістичного обслуговування застосовуються нас­тупні критерії (рис. 12.4):

 

Рис. 12.4. Основні критерії якості логістичного обслуговування

 

Логістичний сервіс характеризується трьома найважливішими показ­никами: корисністю, оперативністю, якістю.

Взагалі, система якості логістичного обслуговування– сукупність організаційної структури, логістичних процедур, процесів і ресурсів, не­обхідних для управління якістю логістичного обслуговування.

Висновки

 

У наш час здебільшого логістику сприймають як другорядний, за­безпечувальний функціонал, зосереджуючись на операційній логістичній діяльності – транспортуванні вантажів, складуванні, переробці вантажів, митницькому оформленні імпорту-експорту тощо.

Проте досвід промислово розвинених держав і провідних компаній доводить, що логістиці належить стратегічно важлива роль у сучасному бізнесі. Під логістикою розуміють ефективне управління матеріальними та супутніми (інформаційними, фінансовими) потоками з метою досяг­нення корпоративних цілей в організації бізнесу при оптимальних витра­тах усіх ресурсів. У новітній час у провідних фірмах традиційні функції логістики – транспортування, управління запасами, закупівлями та замов­леннями, складування, переробка вантажів – інтегрувались на базі загальної інформаційно-комп’ютерної платформи, утворивши стратегічну інноваційну систему. Упровадження методів оптимізації логістичних ре­сурсів і відповідних сучасних технологій у практику бізнесу дозволяє фір­мам значно скоротити товарні запаси, прискорити обіговість капіталу, знизити собівартість продукції й операційні витрати, забезпечити найпов­ніше задоволення споживачів якісним логістичним сервісом.

Головне завдання логіста – пошук оптимального варіанта прийнят­тя рішень з управління матеріальними потоками та пов’язаними з цим інформацією та фінансами.

Доцільно нагадати, що наданий конспект лекцій не претендує на повноту висвітлення проблем логістики. Автори зробили спробу в яко­мога більш наочній формі презентувати основи логістики з метою полег­шення процесу вивчення логістики та прискорення опанування навич­ками прийняття оптимальних рішень для студентів економічних спеціаль­ностей і для всіх, хто цікавиться логістикою.

 

Рекомендована література

Основна

1. Бауэрсокс Д. Д. Логистика: интегрированная цепь поставок: Пер. с англ. / Д. Л. Бауэрсокс, Д. Д. Клосс. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2001. – 640 с.

2. Гаджинский А. М. Логистика: Учебн. пособ. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2003. – 408 с.

3. Джонсон Дж., Вуд Д. Ф., Вордлоу Д.Л., Мерфи П. Р. Современная логистика, 7-е издание: Пер. с англ. – М.: Изд. Дом «Видьямс», 2002. – 624 с.

4. Крикавський Є. Логістика. Основи теорії: Підручник. – Львів: На­ціональний університет «Львівська політехніка», «Інтелект-Захід», 2004. – 416 с.

5. Логистика: Учебн. пособ. / Под ред. Б. А. Аникина. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 327 с.

6. Неруш Ю. М. Логистика: Учебник для вузов. – М.: Юнити-Дана, 2000. – 388 с.

7. Тридід О. М., Колодізєва Т. О., Голофаева І. П. Логістика. Конс­пект лекцій. – Харків: Вид-во ХДЕУ, 2004. – 168 с.

8. Чудаков А. Д. Логистика: Учебник. – М.: Издательство РДЛ, 2003. – 480 с.

Додаткова

10. Залманова М. Е. Сбытовая логистика: Учебн. пособ. – Сара­тов: СГТУ, 1993. – 64 с. 11. Залманова М. Е. Закупочная и распределительная логистика. –Са­ратов: СПИ,… 12. Кальченко А. Г. Логістика: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2000. – 180 с.

Pecypси мepeжi Internet

 

23. http:// www. loginfo.ru/

24. http:// www.logistica.ru/

25. http://www. madi.ru /

26. http:// www. logist.ru/

27. http://www.logistica.spb.ru/

28. http:// www.ltp.net.ru/