Реферат Курсовая Конспект
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ - раздел Философия, Міністерство Освіти І Науки України Херсонський Державний Університе...
|
Міністерство освіти і науки України
Херсонський державний університет
Кафедра трудового навчання
Храпко Т.А.
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
(психофізіологічний аспект)
Херсон - 2008
Міністерство освіти і науки України
Херсонський державний університет
Кафедра трудового навчання
Храпко Т.А.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК З КУРСУ «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»
(психофізіологічний аспект)
(для студентів денної, заочної форм навчання)
Херсон - 2008
Схвалено на засіданні кафедри трудового навчання Херсонського державного університету (протокол № 3 від 10.11.2008р.)
Рекомендовано до друку науково-методичною радою Херсонського державного університету (протокол № 5 від 10.02.2009р.)
Затверджено на вченій раді Херсонського державного університету (протокол № 8 від 2.03.2009р.)
Укладач: Храпко Тетяна Анатоліївна. – канд. пед. наук, доцент.
Рецензенти: Михайлюк В.О. – кандидат технічних наук, доцент, академік Міжнародної академії наук Безпеки життєдіяльності, завідувач кафедри безпеки життєдіяльності та цивільного захисту національного університету кораблебудування ім..адм.Макарова
Демидова Т.А. - кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри психології та педагогіки мистецької освіти Херсонського державного університету.
Храпко Т.А. Навчально-методичний посібник з курсу «Безпека життєдіяльності» (психофізіологічний аспект). – Херсон: Видавництво ХДУ, 2009р. – 107с.
Практична робота № 1
Тема: ТЕМПЕРАМЕНТ ЛЮДИНИ: ТИПОЛОГІЯ, ДІАГНОСТИКА
Мета роботи: Навчитися визначати типи темпераментів людини за основними властивостями нервово-психічних процесів.
Завдання
1. Вивчити властивості нервової системи на надійність роботи людини.
2. Визначити вплив темпераменту на вибір виду діяльності.
3. Тестування темпераменту. Практичні навички роботи з тестом Г.Айзенка.
Контрольні запитання
1. Поняття про темперамент людини.
2. Класифікація типів людської особистості до 19-го сторіччя (Гіппократ, Й.Мюллер).
3. Типи темпераментів залежно від основних властивостей нервово-психічних процесів (І.П.Павлов).
4. Сучасні наукові уявлення про типи характерів та їхня типологія.
5. В чому суть «кола характерів» за Г.Айзенком?
Теми рефератів
1. Вплив темпераменту людини на поведінку в екстремальних та аварійних ситуаціях.
2. Функціональний стан людини і його вплив на безпеку виробничої діяльності.
3. Взаємозв'язок функціонального стану та рівня успішного навчання студентів.
Рекомендована література
1. Асмолов А.Г. Психология личности. - М., 1990.
2. Крупков А.И. Психологические проявлення и структура тсмперамента. - М., 1992.
3. Филатова Е.С. Соционика для всех. - Новосибирск, 1998.
4. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. - СПб., 1997.
ІК = 1 - Т/П х 100.
У здорових осіб він близький до нуля. Дослідження необхідно проводити в один і той же час доби (наприклад, вранці після сну).
Середній артеріальний тиск, який є одним із важливих параметрів гемодинаміки, обчислюється за формулою:
АТсер=АТдіаст+АТпульс/2
При фізичній втомі АТсер підвищується на 10-30 мм.рт.ст.
Коефіцієнт економічності кровообігу - це хвилинний об'єм крові. Обчислюється за формулою:
КЕК = (АТмакс- АТмін) х ЧСС.
У нормі КЕК = 2600. При втомі він збільшується.
Ортостатична проба. Людина лежить на кушетці 5 хв., потім фіксується ЧСС. Після цього вона встає і ЧСС знову підраховується. У нормі при переході зі стану лежачи у стан стоячи ЧСС збільшується на 10-12 пошт./хв. Збільшення ЧСС до 20 пошт./хв засвідчує задовільну реакцію, а понад 20 пошт./хв - незадовільну, тобто недостатню нервову регуляцію серцево-судинної системи.
Клиностатична проба - перехід зі стану стоячи в стан лежачи. У нормі зменшення ЧСС становить 6-10 пошт./хвилину.
Проба з 20 присіданнями (проба Мартіне). Підраховується ЧСС в спокої. Після 20 глибоких присідань (ноги нарізно, руки витягнуті вперед) протягом ЗО сек. визначають процент почастішання пульсу від вихідного рівня. Оцінка роботи: при почастішанні пульсу на 25% стан серцево-судинної системи оцінюється як добрий, на 50-75% - задовільний, більше ніж 75% - незадовільний. Якщо є можливість виміряти АТ до і після
проби, то при здоровій реакції на фізичне навантаження систолічний (верхній) тиск зростає 25-30 мм.рт.ст., а діастолічний (нижній) або лишається на попередньому рівні, або незначно (на 5-10 мм.рт.ст.) знижується.
Коефіцієнт витривалості визначаємо за формулою Кваса. Тест характеризує функціональний стан серцево-судинної системи і є інтегральною величиною, яка об'єднує ЧСС, систолічний і діастолічний тиск:
КВ = ЧСС х 10/Тпульс
У нормі КВ становить 16. Збільшення його свідчить про послаблення діяльності серцево-судинної системи, зменшення - про посилення.
Тест на відновлення. Під час другої світової війни для визначення придатності військових запровадили в практику Гарвардський степ-тест. Він передбачає підйом на сходинку заввишки 50 см зі швидкістю 30 підйомів за хвилину до настання виснаження, але не більше 5 хвилин. Лише 1/3 здорових молодих хлопців могли витримати таке навантаження. Оцінка тесту спрощена, а саме береться до уваги ЧСС на 1-й хвилині відновного періоду. При такій оцінці «Індекс придатності» визначається за формулою:
Індекс степ-тесту = 100t/5,5fh,
де t - час, який міг витримувати рекрут під час тесту, сек.;
fh - частота пульсу на першій хвилині відновного періоду.
Субмаксимальні тести при навантаженнях. Дослідження свідчать, що найбільш цінну інформацію про функціональний стан серцево-судинної системи дає облік змін основних гемодинамічних параметрів не у відновний період, а безпосередньо під час виконання дозованих навантажень.
Оцінка результатів Гарвардського степ-тесту
Оцінка | Індекс степ-тест |
Відмінно | |
Добре | 80-89,9 |
Посередньо | 65-79,9 |
Слабо | 55-64,9 |
Погано |
Визначення фізичної працездатності (ФПЗ) при навантажувальних тестах і при виконанні професійних обов'язків має велике значення для оцінки функціонального стану серцево-судинної і дихальної системи.
У практиці часто користуються показниками не максимальної роботи, а роботи при частоті серцевих скорочень 170 на 1 хв (ФП3170). У цьому тесті поетапно збільшується навантаження до досягнення частоти серцевих скорочень 170 на 1 хв. Такий рівень навантаження (кгм/хв) і є показником ФП3170.
Тест зі сходинками є найбільш фізіологічним і доступним для осіб будь-якого віку і працездатності.
Використовують стандартну подвійну сходинку (рис. 2.1). На верхній сходинці людина повинна стояти випроставшись і ставити обидві п'ятки на підлогу після кожного спуску.
Рис. 2.1. Стандартна подвійна сходинка
Для визначення субмаксимального рівня навантаження при тесті зі сходинками можна використати табл. 2.1, в якій зазначена кількість підйомів на подвійну сходинку за 1 хв протягом 4 хв і яка відповідає 75% максимального споживання кисню для осіб середньої фізичної здатності різної статі, маси і віку. Зрозуміло, що до цього рівня навантаження треба підійти поступово. У табл. 2.1 над кожним стовпчиком у дужках зазначена ЧСС (пошт/хв), яка відповідає середній фізичній здатності жінок і чоловіків даної вікової групи.
Якщо частота пульсу при зазначеному для нього навантаженні буде різнитися менше, ніж на 10 за 1 хв від наведеного в дужках значення, то фізичний стан людини можна вважати задовільним. Якщо частота пульсу нижча від наведеної в дужках на 10 і більше, то фізична здатність людини вища середньої, а якщо частота пульсу на 10 за 1 хв і більше вища, ніж зазначена в дужках, то фізична здатність низька.
Виконана за одиницю часу робота при степ-тесті може бути досить точно визначена на основі маси тіла пацієнта, висоти сходинки і кількості сходжень за даний час:
W= ВW х Н х Т х 1,33,
де W - навантаження, кгм/хв; ВW маса тіла, кг;
Н - висота сходинки, м;
Т - кількість підйомів за 1 хв;
1,33 - поправковий коефіцієнт, який враховує фізичні затрати на спуск зі сходинок, які становлять 1 / 3 затрати на підйом.
Номограма Астранда-Рімінга. Навантажувальні тести дають змогу одержати точну інформацію про функціональний стан організму людини на основі таких значних фізіологічних показників, як максимальне споживання кисню. Номограма Астранда-Рімінга ґрунтується на лінійній залежності між частотою пульсу при певному рівні навантаження і споживанням кисню. З урахуванням корекції номограма Астранда-Рімінга дає похибку від даних прямого визначення МСК не більше 10-15%.
Для визначення МСК за номограмою (рис. 2.2) на основі степ-тесту необхідно врахувати ЧСС на останній хвилині стандартного тесту Рімінга з 22 підйомами за хвилину протягом 6 хв (висота сходинки для чоловіків 40 см, для жінок - 33 см).
Таблиця 2.1
Субмаксимальні навантаження при степ-тесті і їх оцінка для осіб різного віку, статі і маси
Маса, кг | Вік , роки | |||
20-29 | 30-39 | 40-49 | 50-59 | |
Жінки (підйом за 1 хв) | ||||
(167) | (160) | (154) | (145) | |
81 і більше | ||||
Чоловіки (підйом за 1 хв) | ||||
(161) | (156) | (152) | (145) | |
91 і більше |
Маса тіла жінки відмічається на шкалі «степ-тест», градуйованій до 90 кг (шкала В). На цьому рівні проводиться горизонтальна лінія вправо на шкалу 1. Маса тіла чоловіка відкладається безпосередньо на шкалі 1, ліва частина якої градуйована до 100 кг. Потім відмічена точка на шкалі 1 з'єднується прямою лінією з точкою на шкалі 2, яка відповідає ЧСС на останній хвилині тесту з урахуванням статі. У місці перетину лінії зі шкалою 3 відраховується МСК (л/хв), яке множиться на віковий поправковий коефіцієнт до МСК за номограмою Астранда-Рімінга:
Вік, рік | Поправковий коефіцієнт |
1.1 | |
1,00 | |
0.87 | |
0.83 | |
0,78 | |
0.75 | |
0.71 | |
0,88 | |
0,65 |
У результаті отримують МСК пацієнта.
Приклад:У чоловіка 45 років масою 75 кг при виконанні стандартного 6-хвилинного степ-тесту ЧСС становила 150 на 1 хв. На шкалі маси чоловіків, суміщеної зі шкалою «споживання кисню» (шкала 1), відмічається точка 75 кг, яка з'єднується прямою лінією з точкою 150 для чоловіків на шкалі 2. У місці перетину цієї лінії із шкалою 3 відраховується значення МСК, яке становить 3,4 л/хв. Потім його множать на поправковий коефіцієнт для віку 45 років: 3,4 х 0,78 = 2,65 л/хв. Отже, МСК для обстежуваного становить 2,65 л/хв, а в перерахунку на 1 кг маси - 35,3 мл/хв/кг.
У жінки 35 років масою 66 кг при виконанні 6-хвилинного степ-тесту частота пульсу зросла до 162 за 1 хв. На шкалі степ-тесту відмічають масу обстежуваної. Ця точка з'єднується горизонтальною лінією зі шкалою 1 (поділка 1,65). Потім відмічену точку на шкалі 1 з'єднують прямою лінією з поділкою 162 за 1 хв для жінок на шкалі 2 і в місці перетину цієї лінії зі шкалою 3 відраховується значення МСК - 2,4 л/хв. Цей показник множать на віковий поправковий коефіцієнт (2,4 х 0,87) і визначають МСК обстежуваної, яка становить 2,08 л/хв, чи 31,61 мл/хв/кг.
Рівень МСК можна визначити приблизно і за допомогою 12-хвилинного тесту Купера, оскільки між швидкістю бігу і споживанням кисню також існує пряма кореляційна залежність. Для цього треба виміряти відстань, яку обстежуваний здатний пробігти за 12 хв по доріжці стадіону з максимальною швидкістю:
Дистанція, яку пробігають за 12 хв, км | Споживання кисню, л/хв/км |
1,6 | 25,0 |
1,6-1,9 | 25,0-33,7 |
2,0-2,4 | 33,8-42,5 |
2,5-2,7 | 42,6-51,5 |
2,8 і більше | 51,6 і більше |
Слід пам'ятати, що цей тест не можна використовувати, не підготувавшись. Хоча показники фізичної працездатності найбільш об'єктивно відображають рівень фізичного стану, для його оцінки використовуються й інші методи, які базуються на кореляційній залежності між МСК і основними функціональними показниками систем життєдіяльності організму.
Кількість здоров'я можна ще орієнтовно визначити, користуючись бальною системою оцінок рівня фізичного стану.
Рис. 2.2. Номограма Астранда-Рімінга
Таблиця 2.2
Експрес-оцінка рівня фізичного здоров'я (за Г.Л. Апанасенко, 1988)
Функціональні класи (різні) | ||||||
Функціональні показники | І низький | П нижче середнього | Ш середній | IV вище середнього | V високий | |
1. Маса тіла, г/см зріст | Ч | 451-500 | 401-450 | 375-400 | ||
Ж | 401-450 | 375-400 | 400-351 | |||
Бали | -2 | -1 | - | - | ||
2. ЖМЛ , мл/кг маса тіла | Ч | 51-55 | 56-60 | 61-65 | ||
Ж | 41-45 | 46-50 | 51-57 | |||
Бали | ||||||
3. ЧССАТ*сист | Ч | 95-110 | 85-94 | 70-84 | ||
Ж | 95-110 | 85-94 | 70-84 | |||
Бали | -2 | |||||
4. Час відновлення ЧСС після 20 присідань за 30 с, хв | Ч | 2-3 | 1,3-1,59 | 1,00-1,29 | ||
Ж | 2-3 | 1,3-1,59 | 1,00-1,29 | |||
Бали | -2 | |||||
5. Динамометрія кисті, % маса тіла | Ч | 61-65 | 66-70 | 71-80 | ||
Ж | 41-50 | 51-55 | 56-60 | |||
Бали | ||||||
6. Загальна оцінка здоров'я, сума балів | 5-9 | 10-13 | 14-15 | 17-21 |
Відповідно до значення кожного функціонального показника нараховується певна кількість балів.
Системою Г.Л. Апанасенко можна користуватися в найпростіших виробничих кабінетах здоров'я, без спеціального велоергометричного тесту (табл. 2.2).
За даною системою оцінок безпечний рівень здоров'я (вище середнього) обмежується 14 балами. Це найменша сума балів, яка гарантує відсутність клінічних ознак хвороби. Хоч така оцінка рівня здоров'я є менш точною, проте вона дає змогу швидко провести масове медичне обстеження і диспансеризацію населення. Кількісна оцінка рівня фізичного стану дає цінні результати про стан здоров'я і функціональні можливості організму.
Тест «гармонії» (запропонував К. Купер).
Складається з 3 контрольних вправ:
1) підтягування;
2) піднімання тулуба з положення лежачи на спині протягом 2 хв;
3) біг - 5000 м.
Тест «гармонії»
Підтягування (к-сть раз.) | Підіймання тулуба (к-сть раз.) | Час пробігання 5000 м (хв/с) | Очки за кожну вправу |
18,00 | |||
- | - | 18,10 | |
- | 18,20 | ||
- | - | 18,30 | |
- | 18,40 | ||
- | 18,50 | ||
- | 19,00 | ||
- | - | 19,10 | |
- | 19,20 | ||
- | - | 19,30 | |
19,40 | |||
- | - | 19,50 | |
- | 20,00 | ||
- | - | 20,10 | |
- | 20,20 | ||
- | 20,30 | ||
20,40 | |||
- | - | 20,50 | |
- | 21,00 | ||
- | - | 21,10 | |
21,20 | |||
- | - | 21,30 | |
- | 21,40 | ||
- | - | 21,50 | |
- | 22,00 | ||
- | 22,10 | ||
- | 22,20 | ||
- | - | 22,30 | |
- | 22,40 | ||
- | - | 22,50 | |
23,00 | |||
- | - | 23,10 | |
- | 23,20 | ||
- | - | 23,30 | |
- | 23,40 | ||
- | 23,50 | ||
- | 24,00 | ||
- | - | 24,10 | |
- | 24,20 | ||
- | - | 24,30 | |
24,40 | |||
- | 24,50 | ||
- | 25,00 | ||
- | 25,10 | ||
- | 25,20 | ||
25,30 | |||
- | 25,40 | ||
- | 25,50 | ||
- | 26,00 | ||
- | 26,10 | ||
26,20 | |||
- | 26,30 | ||
- | 26,40 | ||
- | 26,50 | ||
27,00 | |||
27,10 | |||
- | 27,20 | ||
- | 27,30 | ||
- | 27,40 | ||
27,50 | |||
- | 28,00 | ||
- | 28,10 | ||
- | 28,20 | ||
- | 28,30 | ||
- | 28,40 | ||
28,50 | |||
- | - | 29,00 | |
- | - | 29,10 | |
- | - | 29,20 | |
- | - | 29,30 | |
- | 29,40 | ||
- | - | 29,50 | |
- | - | 30,00 | |
- | - | - | |
- | - | - | |
- | - | ||
- | - | - | |
- | - | - | |
- | - | - | |
- | - | - | |
- | - | ||
- | - | - | |
- | - | - | |
- | - | - | |
- | - | - | |
- | - |
Підрахувавши і додавши одержані за виконання тестів очки, можна провести оцінку фізичної гармонії організму.
Загальна оцінка тесту гармонії
Вік, років | Загальна оцінка фізичної підготовки | |||
незадовільно | задовільно | добре | відмінно | |
17-26 | менше 95 | 95-134 | 135-184 | понад 184 |
27-39 | менше 84 | 84-123 | 124-173 | понад 173 |
40-45 | менше 78 | 78-117 | 118-167 | понад 167 |
Апарат зовнішнього дихання. Функція апарату зовнішнього дихання спрямована на забезпечення організму необхідною кількістю кисню і звільнення від надлишку вуглекислоти.
Проба Штанге - затримка дихання на вдиху.
Обстежуваний у стані стоячи робить вдих, потім глибокий видих і знову вдих (80-90% максимального) і закриває рот. На ніс накладається гумовий затискач. Відмічається час затримки дихання. У доброму функціональному стані людина здатна затримати дихання на 60-120 с. При втомі час затримки різко знижується.
Проба Генчі - затримка дихання на видиху. У доброму функціональному стані людина може затримати дихання на видиху на 60-90 с. При втомі час затримки дихання різко скорочується.
Нервова система. У процесі набуття виробничих навичок удосконалюються функціональні можливості центральної нервової системи. Вони тим вищі, чим кращий функціональний стан. Для оцінки функцій центральної нервової системи рекомендуються різні проби.
Рефлексометрія, чи реакціометрія, визначає час сенсомоторної реакції. Цей метод дає змогу судити про функціональний стан центральної нервової системи та аналізаторів. Простий час сенсомоторної реакції вимірюється з моменту ввімкнення сигналу до моменту виконання заданої у відповідь реакції. Як сигнал найчастіше використовують світловий чи звуковий подразник, який вмикається одночасно з електросекундоміром. Після зворотної реакції, наприклад, натискання на кнопку, секундомір зупиняється. У нормальному функціональному стані час простої сенсомоторної реакції становить 0,15-0,20 с.
Більш повну інформацію про функціональний стан центральної нервової системи та аналізаторів можна отримати, визначивши час складної реакції. При цьому використовують не один, а декілька різних сигналів, кожному з яких відповідає певна зворотна реакція. Наприклад, при засвічуванні зеленої лампочки потрібно натиснути на одну кнопку, а червоної - на іншу. В цьому випадку до руху у відповідь минає більше часу, ніж при простій реакції, оскільки людина затрачає його на прийняття рішення. При втомі всі показники погіршуються.
Проба на стійкість у позі Ромберга. Обстежуваний стоїть із заплющеними очима, витягнувши вперед руки з розведеними пальцями. При ускладненому варіанті ступні ніг містяться на одній лінії (носок до п'ятки). Визначають максимальний час стійкості і наявності тремтіння. При втомі порушується стійкість, пальці рук починають тремтіти.
Проба А.І. Яроцкого (визначення рівноваги). Основна стійка, очі закриті, неперервне обертання голови в одну сторону в темпі два рухи в секунду. Враховуємо час від початку руху голови до моменту втрати рівноваги. Оцінки: збереження рівноваги 35 с. - «відмінно», 29 с. - «добре», 15с- «задовільно».
Нервовом'язовий апарат. Визначення маси тіла. В.Стерн запропонував метод визначення жирового прошарку у людей.
Відсоток жирового прошарку = (маса тіла - маса худого тіла)/маса тіла х 100.
Маса худого тіла 98,42 + 1,82 (маса тіла) - 4,15 (обвід талії).
За формулою Лоренца, ідеальна маса тіла М становить:
М= Р (100- (Р- 150)/4),
де Р - зріст людини.
Біохімічні методи дослідження. Будучи досить точними і надійними, вони значно доповнюють оцінку функціонального стану людини, дають змогу об'єктивно судити про перебіг обмінних процесів і правильно визначити ступінь патологічних порушень. Біохімічні методи досліджень, які використовуються в динаміці, служать об'єктивним показником перебігу захворювання, дають змогу стежити за ефективністю лікування чи профілактики, вивчати напрями обмінних процесів шляхом визначення специфічних проміжних продуктів обміну в крові, сечі та іншому середовищі і вносити корективи у виробничий процес.
Психічний стан. Темпінг-тест (визначення максимальної частоти рухів кисті). Він відображає функціональний стан рухливої сфери і силу нервової системи. Для проведення тесту потрібні секундомір, олівець і аркуш паперу. На папері рисують квадрат 20x20 см і ділять його двома лініями на чотири рівні частини. Обстежуваний протягом 10 с. у максимальному темпі ставить крапки в першому квадраті, через 20 с. - у другому і т.д. Щоб крапки не накладалися одна на одну, рекомендується переміщати руки по колу. Підраховують кількість крапок у кожному квадраті, з'єднуючи всі точки між собою. Різке зниження частоти рухів, тобто зменшення кількості крапок від квадрата до квадрата, свідчить про недостатню рухливість нервових процесів, а значить, про сповільнення процесу втягування у роботу. Цей тест використовується для контролю за швидкісними якостями, кмітливістю і розвитком втоми.
Практична робота № 2
Тема: МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЛЮДИНИ
Мета роботи: Вивчити методику і набути навички визначення працездатності людини.
Завдання
1. Оволодіти методикою для оцінки функціонального стану людини:
а) діагностика серцево-судинної системи;
б) діагностика дихальної системи;
в) діагностика психічного стану людини.
Контрольні запитання
1. Які характеристики потрібно врахувати для оцінки функціонального стану, зайнятих розумовою працею?
2. Суть тестів для визначення функціонального стану серцево-судинної системи.
3. Поняття максимального споживлення кисню і зв'язок його з критеріями здоров'я.
4. Яка функція апарату зовнішнього дихання людини?
5. Методи вивчення сенсомоторних реакцій.
6. Проби для вивчення вестибулярного аналізатора.
Теми рефератів
1. Функціональний стан людини і його вплив на безпеку виробничої діяльності.
2. Взаємозв'язок функціонального стану та рівня успішного навчання студентів.
Рекомендована література
1. Апанасенко Г.Л. Зволюция биознергетики и здоровье че-ловека. - СПб., 1992.
2. Купер К. Азробика для хорошего самочувствия. - М., 1989.
3. Уилмор Дж. X., Костилл Д.Л. Физиология спорта и дви-гательной активности. - К., 1997.
4. Физиологическое тестирование спортсмена високого клас-са/Под. ред. Дж.Д. Мак-Дугалла. - К., 1997.
5. Хорунжев А.Г. Методы оценки физической работоспо-собности и функционального состояния сердечно-сосудистой системи в медицине и физиологии. - Челябинск, 1993.
Тема:ВИЗНАЧЕННЯ СПРЯМОВАНОСТІ ІНТЕРЕСІВ ДО ОДНОГО З ТИПІВ ПРОФЕСІЙ
Для безпечної праці є важливим вибір людиною такої спеціальності, яка найкраще відповідає її психофізіологічним можливостям. В різних галузях виробництва часто люди не можуть оволодіти деякими професіями, хоч успішно справляються з іншими, технічно не менш складними. Буває, що одна людина за час роботи ні разу не була травмована, а друга в цих же умовах - декілька разів протягом одного року. Це пояснюється антро-пологічними, фізіологічними чи психологічними особливостями або недоліками людини, які на окремих видах робіт можуть сприяти виникненню небезпеки. Вони носять постійний чи тимчасовий характер, це - послаблення гостроти зору, притупленість реакції і орієнтації, невміння зосередити увагу на роботі, погана координація рухів, погана пам'ять і ін.
Таким чином, для безпечної праці, підвищення її ефективності і поліпшення розстановки кадрів необхідний професійний відбір, який базується на науково обґрунтованих вимогах, що ставляться до людини різними професіями. Наприклад, відбір і подальший контроль професійної відповідальності для таких спеціальностей, як висотники-монтажники і машиністи баштових кранів, бажано проводити за допомогою медичних тестів, таких як в авіації і на залізничному транспорті. Так, для вказаних професій необхідно, щоб зорово-рухові реакції були стійкими, вестибулярний апарат був у нормі. Робітники, психофізіологічні особливості яких не відповідають вимогам тієї чи іншої професії, на практиці постійно будуть підпадати під небезпеку. Тому вміння визначити нахил людей до тієї чи іншої професії є доволі актуальним і потрібним для забезпечення життєдіяльності людини.
Таблиця 3.1.
КАРТА
самооцінки нахилів (за Е.О. Климовим)
Припустимо, що після відповідного навчання ви зможете виконувати будь-яку з перелічених робіт. Але якби вам довелось обирати лише з двох можливостей, то якому виду діяльності ви надали б перевагу? Нижче запропоновано 20 пар тверджень, позначених індексами а і б, що стисло розкривають різні види діяльності. Перенесіть у робочий зошит «Аркуш відповідей» та, уважно вивчивши обидва твердження, знаком «+» позначте привабливіше для вас.
Таблиця 3.3.
Аркуш відповідей
Аркуш відповідей | ||||
Л | Т | П | З | X |
2а | 1б | 1а | 2б | 3а |
4б | 4а | 3б | 5а | 5б |
6б | 7б | 6а | 9б | 7а |
8а | 9а | 10а | 10б | 8б |
12а | 11б | 11а | 12б | 13а |
14б | 14а | 13б | 15а | 15б |
16б | 17б | 16а | 19б | 17а |
18а | 19а | 20а | 20б | 18б |
Заповнивши «Аркуш відповідей», відрахуйте кількість знаків «+» у кожному вертикальному рядку (таких рядків п'ять відповідно до типів професій). Сума їх буде показником ступеня вираження вашого усвідомленого нахилу до одного з типів професій (Л, Т, П, З, X).
Таблиця 3.4.
Розшифровка умовних позначень аркушу відповідей
1а Догляд за тваринами | чи | 1б Обслуговувати машини |
2а Допомагати хворим, лікувати їх | чи | 2б Складати таблиці, схеми, програми для обчислювальних машин |
3а Брати участь в оформленні книжок, плакатів | чи | 3б Стежити за станом і розвитком рослин |
4а Обробляти матеріали (деревину, тканини, метал, пластмасу тощо) | чи | 4б Доводити товари до споживача (рекламувати) |
Продовження таблиці
5а Обговорювати науково-популярні книжки, статті | чи | 5б Обговорювати художні книжки (чи п'єси, концерти) |
6а Утримувати тварин | чи | 6б Тренувати товаришів (або молодших школярів) у виконанні яких-небудь дій (трудових, навчальних, спортивних) |
7а Копіювати малюнки, зображення (чи настроювати музичні інструменти) | чи | 7б Управляти підйомним краном, трактором, тепловозом тощо |
8а Повідомляти (роз'яснювати) людям які-небудь відомості (у довідковому бюро, на екскурсії) | чи | 8б Художньо оформлювати виставки, вітрини (або брати участь у підготовці п'єс, концертів) |
9а Ремонтувати речі (одяг чи техніку), житло | чи | 9б Шукати та виправляти помилки в текстах, таблицях, малюнках) |
10а Лікувати тварин | чи | 10б Виконувати обчислення, розрахунки |
11а Виводити нові сорти рослин | чи | 11б Конструювати, проектувати нові види виробів (машини, одяг, будинки тощо) |
12а Розв'язувати суперечки, запобігати сваркам, переконувати, роз'яснювати, заохочувати, карати | чи | 12б Розбиратися в кресленнях, схемах, таблицях (перевіряти, уточняти, упорядковувати) |
І3а Брати участь у роботі гуртків художньої самодіяльності | чи | 13б Спостерігати, вивчати життя мікробів |
14а Налагоджувати медичні прилади, апарати | чи | 14б Подавати людям медичну допомогу при пораненнях, травмах тощо |
15а Скласти точні описи спостережуваних явищ, подій, вимірюваних об'єктів тощо | чи | 15б Художньо описувати, відображати події (спостережувані або уявні) |
16а Виконувати лабораторні аналізи в лікарні | чи | 16б Приймати, оглядати хворих, розмовляти з ними, призначати лікування |
17а Фарбувати або розписувати стіни приміщення, поверхні виробів | чи | 17б Монтувати будинки або складати машини, прилади |
18а Організувати культпоходи ровесників або молодших товаришів (у театри, музеї), екскурсії, туристські походи тощо | чи | 18б Грати на сцені, брати участь у концертах |
Продовження таблиці
19а Виготовляти за кресленнями деталі, вироби (машини, одяг), споруджувати будинки | чи | 19б Креслити, копіювати креслення |
20а Вести боротьбу з хворобами рослин, з шкідниками лісу, саду | чи | 20б Працювати на клавішних машинах (друкарській машинці, телетайпі тощо). |
Визначити професійні інтереси можна ще за методикою (ОДАСІ), яка розглядається нижче.
Практична робота № 3
Тема:ВИЗНАЧЕННЯ СПРЯМОВАНОСТІ ІНТЕРЕСІВ ДО ОДНОГО З ТИПІВ ПРОФЕСІЙ
Мета роботи: Закріпити теоретичні знання з питань профорієнтації.
Завдання
1. Одержати навички щодо визначення спрямованості інтересів до одного з типів професій за допомогою карти самооцінки та орієнтовано-діагностичної анкети спрямованості інтересів.
Контрольні запитання
1. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі.
2. Основні ознаки, на яких базується класифікація професій.
3. Класифікація професій за типом людини.
Тема реферату
Чи зробили Ви правильний вибір при вступі в навчальний заклад на спеціальність, за якою навчаєтесь?
Рекомендована література
1. Основи виробництва. Вибір професії/За ред. А.П. Атутова, В.О. Полякова. - К., Знання. - 1989.
2. Захаров Н.Н., Симоненко В.Д. Профессиональная ориентация школьников. - М., Педагогіка. - 1989.
3. Бондарев В.П. Выбор профессии.- М., педагогіка. - 1989.
4. Пістун І.П. Піщенюк В.Ф., Березовецький А.П. Безпека життєдіяльності. - Львів, 1995. - С. 229-238.
Тема: ВИЗНАЧЕННЯ БІОРИТМІЧНОГО ТИПУ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ І КРИТИЧНИХ ДНІВ ЛЮДИНИ
1. Працездатність людини найчастіше змінюється за М-подібною кривою - фізіологічною кривою працездатності. На ній чітко прослідковуються два головних періоди активності, коли рівень фізіологічних функцій високий: між 10 і 12 годинами та 16 і 18 годинами, а з 12 до 14 години і у вечірні години працездатність падає. Проте не всі люди зазнають однотипних коливань працездатності протягом доби. Одні краще працюють у першій половині дня, це у них «ранок від вечора мудріший», інші - ввечері - «під вечір ледащі стають старанними».
Перші відносяться до так званих жайворонків: вони вранці прокидаються, в першій половині дня почувають себе бадьорими і працездатними, ввечері відчувають сонливість і рано лягають спати. Інші - сови - засинають далеко за північ, прокидаються пізно і важко, оскільки найбільш глибокий період сну у них вранці.
Розподіл людей на ранкові і вечірні біоритмічні типи має велике значення. Існують різні види працездатності. Ще на початку виникнення людського суспільства створювався розумний розподіл обов'язків серед членів общини, бралось до уваги пристосування діяльності людей до умов зовнішнього середовища.
Спостереження відомого американського вченого професора Франца Халберга засвідчує про те, що серед тварин також є різні біоритмічні типи. Наприклад, у мишей є особи з різними ритмами активності, які передаються у спадковість. Напевно, це дає можливість тваринам більш розумно розподіляти між собою зони впливу і полювання, охороняти житло і т.д.
Американські дослідники Блейк і Коркоран припускають, що у «жайворонків» і «сов» різний поріг збудливості. «Жайворонкам» легше прокинутися ранком, оскільки вони сприймають майже невідчутний шум, підвищення освітленості та ін. Збудливість зростає разом з підвищенням температури тіла. Оптимуму збудливості «жайворонки» досягають відразу після пробудження, тому вони добре працюють у першій половині дня. Під вечір загальний рівень збудливості падає, тому їх працездатність знижується. «Сови» відрізняються більш високим порогом збудливості. Щоб їх розбудити ранком, потрібно більше зусиль, ранком вони погано виконують дозовану роботу, оскільки їх збудливість невисока. Оптимуму вони досягають лише під вечір, тоді і з'являється висока працездатність.
Шведський вчений Остберг, вивчивши біоритмологічні особливості великої групи осіб різного віку (364 людей), виявив, що значна частина обстежених зазнає ритмічних коливань працездатності: 41% віддають перевагу роботі у ранкові години, 80% - у вечірні і навіть нічні, 29% - працюють однаково ефективно у будь-які години.
При детальному вивченні динаміки фізіологічних функцій (частота пульсу, температура тіла, артеріальний тиск, працездатність, м'язова сила) були встановлені суттєві відмінності у осіб ранкового і вечірнього типу. Так, у людей ранкового типу максимальні показники температури тіла, самопочуття, активності, настрою, м'язової сили та ін. відмічалися у першій половині дня, причому цьому передував дуже ранній підйом функцій - о 6 годині ранку.
У вечірніх типів у ці години показники були мінімальні, бо для них 6 година ранку - це глибока ніч. Напевно, таке пробудження всіх життєвих функцій вранці дозволяє переключити організм ранкових з відпочинку на роботу вранці. Низькі показники, властиві особам вечірнього типу, є причиною їхньої загальмованості у першій половині дня і повільного досягнення активного стану.
При вивченні захворюваності студентів було виявлено, що ймовірність гіпертонічної хвороби чи нестійкого підвищення артеріального тиску залежить від біоритмічного типу. Доведено, що більша ймовірність захворювання у студентів ранкового типу. Пояснення таке: у студентів-жайворонків організм швидше і активніше перебудовується з відпочинку на роботу - вже о 6 годині ранку у цих студентів починає збільшуватись рівень функцій, більше викидається в кров біологічно активних речовин, адреналіну, норадреналіну, які й піднімають артеріальний тиск.
У студентів же вечірньої групи внутрішні механізми, «відповідальні» за підвищення тиску, працюють повільніше, тому велике розумове навантаження, надмір інформації, емоційне напруження, яким приписують основну роль у розвитку артеріальної гіпертонії, дещо нівелюється.
Крім цього, є відмінності в особистості студентів цих двох груп. Представники групи ранкових були енергійними молодими людьми, вони охоче притримувалися прийнятих поглядів, громадських норм, їх сприйняття конкретних ситуацій відмічається оригінальністю і своєрідністю. У цих студентів невдачі легко викликають сумнів у своїх силах, з'являється тривога і хвилювання, стрімко погіршується настрій і завзятість. Свої труднощі чи конфлікти вони відносять за рахунок поганого самопочуття, особливо в тих випадках, коли це могло допомогти запобігти будь-яким неприємностям. Студенти цієї групи прагнули запобігти різним конфліктам, сваркам, неприємним емоційним проблемам.
Студенти із груп вечірніх також володіють високою активністю, але на відміну від ранкових легко забувають всі невдачі і емоційні проблеми. Їх не лякають можливі труднощі, конфлікти і емоційні проблеми. Вони менше хвилюються перед екзаменами і дуже чітко вловлюють характер і особливості поведінки своїх колег.
Аритміки займали проміжкові положення між цими двома групами студентів, але все-таки були ближче до осіб ранкового типу.
Ці дослідження дозволили зробити важливий висновок: різниці в ритмі працездатності, які характеризують представників ранкових і вечірніх груп, обумовлюються певними особливостями гормональної і психічної сфер організму. Таким чином, ці властивості біологічних ритмів - внутрішньо властива організму прикмета, і на неї необхідно зважати при організації режимів праці і відпочинку.
Виникає важливе питання: закладені ці особливості в генетичній програмі чи формуються протягом життя? Відповіді на це поки що немає. В Німеччині вже давно відмічено, що малюки в сім'ях пекарів прокидаються раніше, ніж малюки власників готелів. Чи впливає тут ритм життя, який склався у сім'ї, чи пекарем стає той, хто віддає перевагу працювати у ранкові години? Ці питання ще чекають кінцевого розв'язання. Вони важливі, оскільки від них залежить організація праці і відпочинку людей.
У цьому плані заслуговує уваги досвід американських дослідників, які запропонували вести навчання студентів диференційовано у різні години доби з врахуванням особливостей їх біологічних ритмів. В Лос-Анджелесі, наприклад, є бібліотека, яка працює з 21 години і до ранку, обслуговуючи «сов». У цю зміну працюють і бібліотекарі-сови, жайворонків на цю службу не приймають. Таким чином, більшість людей надають перевагу роботі в певні часи доби. Одні найбільш продуктивно трудяться вранці, а інші - у вечірні години. Особи, які володіють різним ритмом працездатності, різняться особливостями характеру, тим, як вони реагують на довкілля і як хворіють. Все це дозволяє вважати ритм працездатності не результатом звички до певного режиму праці, а внутрішньою рисою, притаманною людині. Для визначення типу працездатності нами запозичений тест-опитування відомого шведського вченого Остберга.
ТЕСТ-ОПИТУВАННЯ ЗА ОСТБЕРГОМ
Вступна частина
1. Перш ніж відповісти на запитання, прочитайте його дуже уважно.
2. Відповідайте, будь ласка, на всі запитання.
3. Відповідайте на запитання, не порушуючи запроектовану послідовність.
4. На кожне запитання необхідно відповідати незалежно від відповідей на інші запитання.
5. Для кожного запитання пропонується декілька відповідей. Помітьте хрестиком тільки одну з них. Під деякими запитаннями замість відповідей ви побачите шкалу. Помітьте на ній хрестиком те місце, яке вам здається найбільш прийнятним.
6. На кожне запитання намагайтеся відповісти відверто.
ВИСНОВКИ
Ваш тип Ви можете визначити за сумою балів
Більше 92: | чітко виражений ранковий тип |
77-91: | нечітко виражений ранковий тип |
58 - 76: | аритмічний тип |
42 - 57: | нечітко виражений вечірній тип |
Менше 41: | чітко виражений вечірній тип. |
2. Німецький лікар Вільгельм Фліс ще на початку сторіччя помітив, що у його пацієнтів, в першу чергу дітей, деякі захворювання повторюються з чіткою періодичністю. Цю періодичність не можна було пояснити якими-небудь факторами. Фліс приступив до докладного дослідження, реєструючи час захворювання і смерті (якщо врятувати хворого не вдалося), а також дати народження пацієнтів.
На основі зібраних даних Фліс знайшов, що у всіх людей з моменту їх народження діють два ритми: 23-добовий фізичний і 28-добовий емоційний. Саме від цих ритмів залежить ймовірність захворювання чи смерті.
До аналогічних висновків прийшов і віденський психолог Герман Свобода, проводячи свої спостереження також на початку сторіччя. Займаючись психоаналізом, Свобода звернув увагу на те, що здатність пацієнтів реагувати, проявляти емоції піддана ритмічним коливанням. Як і Фліс, Свобода став досліджувати імовірність захворювання різними хворобами і незалежно від свого німецького колеги відкрив існування циклів з періодами в 23 і 28 діб, які він назвав відповідно чоловічим і жіночим циклами. Коливанням з 23-добовим періодом піддаються такі прояви людини, як хоробрість, стійкість, воля, фізична сила, коливання з 28-добовим періодом - чутливість, емоційна збудженість, інтуїція.
Фізичний і емоційний ритми були предметом суперечок ще у двадцятих роках нашого сторіччя. Початок дебатам поклав інженер із Інсбрука Фрідріх Тельчер. Аналізуючи результати екзаменів у вищому навчальному закладі, де він викладав, і співставляючи оцінки з датою народження студентів, Тельчер встановив, що успіхи студентів коливаються з 33-добовим періодом.
Отже, у кожної людини спостерігається три ритми - фізичний (з періодом 23 доби), емоційний (з періодом 28 діб) і інтелектуальний (з періодом 33 доби), - початкові фази яких співпадають з моментом її народження. Кожний із цих трьох періодів можна розділити на дві рівні частини: перша частина називається позитивним напівперіодом, друга - негативним напівперіодом. Перебуваючи, наприклад, в позитивному напівперіоді фізичного ритму, ми відчуваємо приплив сил, наша працездатність підвищується, ми легко справляємося із завданнями, які вимагають таких фізичних зусиль, які в негативному напівперіоді, скоріше всього, були б нам не під силу. В так звані критичні дні цикли «змінюють знак», тобто проходить зміна півперіодів.
Який саме перехід проходить - із позитивної фази в негативну чи навпаки, несуттєво. В критичні дні даної людини функції, які входять в «сферу дії» відповідного ритму, досягають мінімуму. Особливо небезпечно, коли співпадають критичні дні двох чи тим більше всіх трьох ритмів.
Правильна періодичність цих ритмів дозволяє за відомою датою народження людини завчасно вирахувати її критичні дні. В такі дні людині не залишається нічого іншого, як обминати небезпечні місця, утримуватися від прийняття рішень, з особливою увагою відноситися до ситуацій, в яких організм піддається тим чи іншим випробуванням. Таким чином, теорія, про яку йде мова, в деякій мірі попереджує від капризів долі, зменшує ризик, пом'якшує шкідливість, яка «приноситься» нещасливими днями.
Щоб кожний міг перевірити на собі висновки цієї теорії і переконатися в її правильності чи помилковості, викладемо коротко методи вирахування фаз кожного із трьох основних ритмів. За їх допомогою усякий бажаючий зможе за 10 хвилин встановити, в якій фазі фізичного, емоційного та інтелектуального циклів він перебуває, потім відмітити в календарі критичні дні і перевірити правильність теорії.
Вирахування доцільно проводити ретроспективне, назад в часі, щоб виключити упередженість в оцінках: знаючи завчасно, що якийсь там день для нас критичний, можна відчути в цей день особливу втомленість.
Для вирахування фаз суттєво, скільки цілих періодів циклів пройшло від дня народження до дня, що нас цікавить: фаза циклів визначається залишком від ділення числа днів, що минули від дня народження до вибраного дня, на тривалість періоду. Цей же принцип ми, по суті, використовуємо, коли говоримо, наприклад, що 9-й день після понеділка співпадає з 3-ім днем тижня, тобто припадає на середу (при діленні 9 на 7 частка рівна 1, а залишок - 2; перший день тижня - понеділок, 1+2=3 - третій день тижня).
Для спрощення вирахування наводимо таблиці 1-4 залишків від ділення повністю прожитих років і числа повністю прожитих місяців на період відповідного циклу. Додавши ці залишки і додавши до них число днів, що пройшли від початку місяця до дня, що нас цікавить, ми отримаємо повний залишок для відповідного циклу. Як правило, повний залишок виявляється більшим періоду циклу, тому його потрібно ділити на період циклу, щоб він став меншим від періоду. Саме це число потрібне нам надалі.
Оскільки день народження завжди є першим днем циклу, вирахувавши суму 1+відповідний залишок, ми отримаємо фазу потрібного для нас циклу (так само, як додавши до одиниці залишок від ділення 9 на 7, отримаємо, що на дев'ятий день від понеділка настає середа). При вирахуванні не слід випускати з уваги ще одну важливу обставину.
При складанні таблиць ми враховували лише звичайні невисокосні роки. Отже, при вирахуванні залишків від ділення числа повністю прожитих років і повністю прожитих місяців на довжину періоду потрібно весь час додавати число високосних років, які припали на даний проміжок часу (тобто врахувати, скільки разів наступало 29 лютого). Високосними рахують всі роки, які діляться на 4, за винятком тих, які закінчуються двома нулями, але не діляться на 400 (наприклад, 1800 або 1900).
Таблиця 4.1
Залишки від ділення числа повністю прожитих років на період відповідного циклу
Фізичний 23-добовий цикл | Емоційний 28-добовий цикл | Інтелектуальний 33-добовий цикл | |||
Число років | Залишок від ділення | Число років | Залишок від ділення | Число років | Залишок від ділення |
1 24 47 70 2 25 48 71 3 26 49 72 4 27 50 73 5 28 51 74 | 1 29 57 2 30 58 3 31 59 4 32 60 5 33 61 | 1 34 67 2 35 68 3 36 69 4 37 70 5 38 71 | |||
6 29 52 75 7 30 53 76 8 31 54 77 9 32 55 78 10 33 56 79 | 6 34 62 7 35 63 8 36 64 9 37 65 10 38 66 | 6 39 72 7 40 73 8 41 74 9 42 75 10 43 76 | |||
11 34 57 80 12 35 58 81 13 36 59 82 14 37 60 83 15 38 61 84 | 11 39 67 12 40 68 13 41 69 14 42 70 15 43 71 | 11 44 77 12 45 78 13 46 79 14 47 80 15 48 81 | |||
16 39 62 85 17 40 63 86 18 41 64 87 19 42 65 88 20 43 66 89 | 16 44 72 17 45 73 18 46 74 19 47 75 20 48 76 | 16 49 82 17 50 83 18 51 84 19 52 85 20 53 86 | |||
21 44 67 90 22 45 68 91 23 46 69 92 | 21 49 77 22 50 78 23 51 79 24 52 80 25 53 81 | 21 54 87 22 55 88 23 56 89 24 57 90 25 58 91 | |||
26 54 82 27 55 83 28 56 84 | 26 59 92 27 60 93 28 61 94 29 62 95 30 63 96 | ||||
31 64 97 32 65 98 33 66 99 |
Таблиця 4.2
Високосні роки від 1900 до 2016
— | ||
Таблиця 4.3
Залишки від ділення числа повних місяців, прожитих в рік народження
Фізичний | Емоцій- | Інтелек- | |
цикл | ний цикл | туальний цикл | |
Січень | |||
Лютий | |||
Березень | |||
Квітень | |||
Травень | |||
Червень | |||
Липень | |||
Серпень | |||
Вересень | |||
Жовтень | |||
Листопад | |||
Грудень |
Таблиця 4.4
Залишки від ділення числа повних місяців, прожитих в розглянутому році
Фізичний | Емоцій- | Інтелек- | |
цикл | ний цикл | туальний цикл | |
Січень | |||
Лютий | |||
Березень | |||
Квітень | |||
Травень | |||
Червень | |||
Липень | |||
Серпень | |||
Вересень | |||
Жовтень | |||
Листопад | |||
Грудень |
Для прикладу вирахуємо фази циклів деякого добродія, який народився 20 лютого 1952 року на 17 березня 1980 року. Результат вирахувань зводимо в таблицю.
Таблиця 4.5
Розрахунок фізичного, емоційного та інтелектуального циклів
Фізичний цикл | Емоційний цикл | Інтелектуальний цикл | |
Роки. Число повністю прожитих років: 1980-1952=28-1=27 За таблицею 4.1 заходимо залишок від ділення | |||
Число високосних років встановлюємо по таблиці 4.2 (мова тільки про повні роки, тому-то і 1952 і 1980 роки до уваги не беруться) | |||
Місяці. Залишок від ділення числа повних місяців, прожитих в рік народження, знаходимо за таблицею 4.3. (те, що 1952 рік - високосний, несуттєво, оскільки, народившись в лютому, наш добродій прожив цей місяць не повністю) | |||
Залишок від ділення повних місяців, прожитих в розглядуваному році, знаходимо за таблицею 4.4. | |||
Враховуємо, що в потрібному для нас році серед повністю прожитих місяців є 1 і лютий з 29 днями | |||
Дні. В місяць, коли народився наш добродій, він прожив 29 -20 = 9 днів | |||
В тому місяці, для якого ми розраховуємо фазу, добродій прожив 17 днів | |||
Після ділення на довжину періоду отримуємо фактичний залишок | 68:23=2 18 | 89:28=3 | 89:33=2 |
ФАЗА | 1+18= 19-й день | 1+5=6-й день | 1+23=24-й день |
Отже, ми встановили, що 17 березня 1980 року наш шановний добродій буде перебувати в негативному напівперіоді фізичного й інтелектуального циклів і в позитивному напівперіоді емоційного циклу. Дійсно, емоційний цикл 17 березня 1980 року буде не досить далеким від своєї середини, а два інших цикли встигли далеко відійти від середньої точки. Але за теорією ритмів першочергове значення має не близькість до середньої точки, а моменти, коли цикл змінює знак. Маючи під рукою календар, неважко визначити критичні дні. Як правило, невідомо о якій годині народилась людина, хоч не все одно, з'явилась вона на світ о 2-й годині ночі чи об 11 годині ранку. Нехай наш добродій народився о 12 годині дня; критична точка тоді може на півдоби відхилятися від вирахуваної нами як в одну, так і в другу сторону (тобто випереджувати або запізнюватись).
Таким чином, перша критична точка фізичного циклу припадає на 12 годину першого дня, тобто критичний день співпадає з першим днем. Середина циклу розміщається менш зручно, і 12-та доба припадає на 24-ту годину, тобто друга половина 12 доби і перша половина 13 доби можуть бути однаково критичними. Критичні дні емоційного циклу припадають на 1-шу і 15-ту добу. Мінімум розумової працездатності припадає на 1-шу добу і на другу половину 17 доби і першу половину 18 доби. Як бачимо, має значення і погодинний розрахунок, бо за теорією ритмів небезпечними є саме ці моменти, коли цикли міняють знак, а оскільки передбачити їх можна з точністю до півдоби, то і декілька годин можуть мати значення. Дійсно, за 20 років фізичний ритм проходить біля 300 циклів і, відповідно, змінює знак більше 600 разів. Якщо кожний момент зміни знаку ми встановимо з невизначеністю в 1 годину, то розбіжність між дійсним і вирахуваним циклами становитиме декілька діб, причому відхилення можуть бути як в сторону випередження, так і в сторону запізнення. З особливою точністю потрібно визначити подвійні і потрійні критичні дні.
Повернемось ще до нашого добродія і складемо для нього «прогноз» на основі зроблених нами розрахунків. Критичними днями для нього будуть 26 березня (емоційний цикл) і 27 березня (інтелектуальний цикл). За теорією ритмів сусідні критичні дні також небезпечні, як і ті, що співпадають. В квітні дні знову розмістяться по сусідству: на 12-13 квітня припадає середина інтелектуального циклу, а 14 квітня настане критичний день фізичного циклу. Нарешті, 7 травня буде критичним днем фізичного і емоційного циклів. Добре зробить наш добродій, якщо в цей день залишиться вдома, зайнявшись безпечною справою.
День розрахунку біоритмів: 17 березня 1980 року. Крива біоритмів пана Коваля з березня 1980 року
__________фізичний
------------інтелектуальний
_ _ _ _ _ емоційний
Практична робота № 4
Тема: ВИЗНАЧЕННЯ БІОРИТМІЧНОГО ТИПУ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ І КРИТИЧНИХ ДНІВ ЛЮДИНИ
Мета роботи: Вивчити методику визначення біоритмів людини.
Завдання:
1. Визначення біоритмічного типу працездатності людини.
2. Визначення критичних днів фізичного, емоційного і інтелектуального циклів в житті людини.
Контрольні запитання
1. Фізіологічна крива працездатності.
2. Розподіл людей за біоритмічними типами працездатності.
3. Характеристики ритмів людини (фізичний, емоційний, інтелектуальний).
Теми рефератів
1. Працездатність людини і біоритми.
2. Вплив біоритмів людини на травматизм і аварійність.
Рекомендована література
1. Агаджанян Н.А. Человек и биосфера. - М.: Знание, 1987.
2. Детари Л., Карцаги В. Биоритмьі/ Пер. с венг. - М.: Мир, 1984. - 160 с.
3. Доскин В.А., Куинджи Н.Н. Биологические ритмьі расту-щего организма. - М.: Медицина, 1987.
4. Доскин В.А., Лаврентьева Н.А. Ритмьі жизни. - М.: Медицина, 1991.-176 с.
5. Дубров А.П. Лунньїе ритмьі у человека. - М.: Медицина, 1980.
6. Латенков В.П., Губина Г.Д. Биоритмьі и алкоголь. - Ново-сибирск, 1987.
7. Лебедев Н.Н. Биоритмьі пищеварительной системи. -М.: Медицина, 1987.
Тема:ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ СТРЕСОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ ЛЮДИНИ
Стрес (англ. stress - напруга) - це сукупність захисних фізіологічних реакцій, які виникають в організмі тварини і людини у відповідь на дію несприятливих зовнішніх факторів (стресів). Уперше слово «стрес» застосував канадський біолог Г. Сельє в 1936 р. Г. Сельє вважав, що якраз конфлікти організму із середовищем підтримують у робочому стані біологічні механізми захисту від шкідливих дій, тренують їх, що повна свобода від стресу означає смерть.
Причини стресового напруження (у вільній інтерпретації за Бутом).
1. Найчастіше доводиться робити не те, що вам хотілося б, а те, що належить до ваших обов'язків.
2. Вам постійно бракує часу - не встигаєте нічого зробити.
3. Вас щось чи хтось «підганяє», ви постійно кудись поспішаєте.
4. Вам постійно хочеться спати.
5. Ви бачите надто багато снів. Особливо коли дуже втомлюєтеся.
6. Вам починає здаватися, що всі оточуючі затиснуті в лещатах якогось внутрішнього напруження.
7. Ви дуже багато курите.
8. Вживаєте більше алкоголю, ніж звичайно.
9. Вам майже нічого не подобається.
10. Удома, в сім'ї, у вас постійні конфлікти.
11. Постійно відчуваєте незадоволення життям.
12. Залізаєте в борги, навіть не знаючи, як їх повернути.
13. У вас виникає комплекс неповноцінності.
14. Вам ні з ким поговорити про свої проблеми.
15. Ви не почуваєте поваги до себе - ні вдома, ні на роботі.
Прикмети стресового напруження ( у вільній інтерпретації за Шеффером).
1. Неможливість зосередитися на чомусь.
2. Надто часті помилки в роботі.
3. Погіршення пам'яті.
4. Надто часто виникає почуття втоми.
5. Дуже швидка втома.
6. Думки часто щезають.
7. Доволі часто виникає біль (голови, спини, у шлунку).
8. Підвищена збудливість.
9. Робота не приносить, як раніше, радості.
10. Втрата почуття гумору.
11. Різко зростає кількість викурених цигарок.
12. Пристрасть до алкогольних напоїв.
13. Постійне відчуття недоїдання.
14. Щезає апетит - взагалі втрачений смак їжі.
15. Неможливість вчасно завершити роботу.
Не виключено, що, читаючи і перечитуючи прикмети стресового напруження, ви не знайдете того, що вас турбує. У цьому випадку можна провести аналіз свого стану за спеціальними тестами.
Емоційні переживання завжди супроводяться певними змінами у фізіологічному стані організму, що часто помітно за зовнішнім виразом (кров відходить від обличчя). Перелякана людина блідне, від сорому - червоніє. Зовнішній вигляд виражає сильне напруження (маскоподібний вираз обличчя, застигла поза), виступає холодний піт. Зміни в діяльності внутрішніх органів при подібних емоціях однакові в усіх людей і описуються такими виразами, як «від страху в піт кинуло», «волосся дибки стало», «мурашки по спині забігали», «щемить серце», «від радості дух перехопило». Емоції можуть супроводитися виражальними рухами. За тим, як змінюються хода, поза, швидкість мови, жести, міміка, інтонація, можна уявити емоційний стан людини. Виражальні рухи розряджають напругу. Крім того, виражальні рухи - це мова емоцій, яка не вимагає перекладу. Спостерігаючи за виявом почуттів, ми не тільки розуміємо, що відчуває інша людина, але й переймаємось її станом: це є своєрідним засобом спілкування людей між собою.
Найбільш чутливим об'єктивним показником емоційної напруги є зміна частоти пульсу і дихання, а також електрошкірної провідності. За даними спеціальних досліджень, частота пульсу водія за кермом змінюється від 70 до 140 пошт./хв. На спусках, підйомах і навіть на прямих ділянках дороги при швидкості 90-150 км/год частота пульсу може збільшуватись на 60-80 пошт./хв. На автомобільних змаганнях частота пульсу може збільшуватись до 200 пошт./хв і більше.
При стресовому стані об'єм уваги звужений, переключення її загальмоване, м'язи напружені, рухи стають різкими, неточними, погано скоординованими, порушується пам'ять. Людина забуває послідовність дій, неправильно оцінює ситуацію, припускається грубих помилок. Прикладом пригнічення психічної діяльності при дії сильної форми страху може бути такий випадок. Водій у складній аварійній ситуації замість того, щоб використати можливості, які у нього залишилися, щоб запобігти тяжкому випадку, заплющив очі, обняв кермо і залишався в такому стані до моменту смерті.
Отже, емоції не тільки отримують зовнішній вираз, але і зумовлюють перебудову життєво важливих фізіологічних функцій, унаслідок чого мобілізуються резервні можливості організму, що підвищує рівень перебігу всіх психофізіологічних процесів: загострюються зір і слух, з'являється загальна зібраність, підвищуються пильність і обережність, прискорюються процеси мислення, зменшується час сенсомоторних реакцій, збільшуються м'язова сила і витривалість, підвищуються інтенсивність уваги і швидкість переключення; збільшується фізична та розумова працездатність. У певних життєвих ситуаціях емоційний стан здатний мобілізувати фізіологічні резерви, які допомагають людині запобігти небезпеці і боротися за життя.
Будь-яка емоція супроводиться активізацією нервової системи й появою в крові біологічно активних речовин, які змінюють діяльність внутрішніх органів: кровообігу, дихання, травлення та ін. Однією з таких речовин є гормон надниркових залоз - адреналін. Підвищений вміст адреналіну призводить до посиленого утворення цукру із глікогену печінки, внаслідок чого різко збільшується кількість цукру в крові. Це збільшує силу і працездатність м'язів, оскільки цукор є одним з основних джерел м'язової енергії, а адреналін, крім того, здатний дуже швидко відновлювати працездатність втомлених м'язів. Досліди показують, що кількість адреналіноподібних речовин у крові водіїв збільшується залежно від виду виконуваної роботи: приміських перевезень - 141%, міських - до 200%, а у водіїв таксі - до 210%.
У 1911 р. американський фізіолог У. Кеннон виявив підвищений вміст адреналіну в крові кішки, коли вона бачить собаку, і назвав його «гормон страху». Емоції - вічні супутники страху. Недарма адреналін перейменували на «гормон стресу», що підкреслювало його особливу роль у формуванні стресових реакцій.
У. Кеннон визначив активізацію нервової системи під впливом емоцій як реакцію боротьби чи втечі. За його дослідженнями посилене продукування гормонів відбувається в такому порядку. Інформація про реакцію тривоги через органи чуття надходить у мозок, де міститься важлива «ретрансляційна станція» -гіпоталамус. Протягом секунди інформація через нервові закінчення симпатико-дреналової системи передається в надниркові залози.
При фізичному стресі надниркові залози виділяють переважно норадреналін, при психічному (тривога, страх, лють) - насамперед адреналін.
Адреналін і норадреналін прискорюють пульс і дихання і підвищують кров'яний тиск. Вони також збільшують у крові кількість деяких речовин, а саме триацетилгліцеролів, що по ланцюговій реакції призводить до виникнення серцево-судинних захворювань - атеросклерозу, інфаркту міокарда, інсульту. Підвищення кількості ацетилгліцеролів - одна з можливих причин психічних захворювань.
Крім цих процесів, мобілізуються антидіуретичні (заважають сечовиділенню) гормони і кортикоїди (гормони кори надниркових залоз). Підвищується вміст в організмі жирних кислот і холестерину, що значною мірою підвищує зсідання крові. В результаті утруднюється кровообіг, що може призвести до закупорки кровоносних судин, тобто виникнення тромбів.
Виявлено, що деякі стресові гормони виникають у гіпоталамусі. До них належать бета-ендорфін, який виконує функцію передавача інформації (збудження) по нервових волокнах. Відомо, що при стресі в крові виділяються й інші гормони, які були знайдені як у головному мозку, так і в інших відділах центральної нервової системи, а також у шлунку і кишках (зараз шукають механізм захворювання під дією стресів шлунка і товстої кишки).
При стресі на імунітет впливають також гормони, які потрапляють у систему кровообігу через гіпоталамус. Саме звідти надходять сигнали в ендокринні залози (залози внутрішньої секреції), які містять і синтезують гормони.
Захисні й профілактичні дії імунної системи можуть бути придушені стресом, і організм втрачає здатність захистити себе від мікроорганізмів (вірусів, бактерій).
Звідси люди, які часто перебувають у стресовому стані, більшою мірою схильні до інфекційних захворювань, наприклад грипу.
Невроз - захворювання адаптації, результат зриву пристосувальних механізмів людського організму після того, як вичерпані всі резерви протистояння стресу. Термін невроз уперше застосував шотландський лікар Куллен у 1776 р.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я на невроз сьогодні хворіють 85% населення Землі. Якщо за останні 65 років кількість психічних захворювань збільшилась у 1,6 раза, то неврозів - у 34 рази. Досі не існує єдиної систематики неврозів. Однак спеціалісти вважають найбільш важливими прикметами неврозів зворотність патологічних порушень, залежність від психотравмуючих факторів, а також обумовленість психічними і генетичними особливостями особистості. Наука розглядає неврози як проміжний стан між здоров'ям і психічними захворюваннями («зворотність патологічних порушень»), зумовлений функціональними, а не органічними порушеннями в організмі.
Основними симптомами неврозів є зниження працездатності, збайдужіння до навколишнього життя, звуження кола зацікавлень. Різко посилюється залежність самопочуття від погоди. Погіршується фізичний стан, спостерігаються занепад сил, швидка втомлюваність. Людина стає метушливою або загальмованою, неуважною, може погіршитись координація рухів. Послаблюється статева потенція. Отже, найбільш характерні симптоми неврозу - психічна та фізична слабкість, послаблення уваги, погіршення пам'яті.
Дратівливість і емоційні розлади виявляються в загостреній реакції на звичайні внутрішні і зовнішні подразники, в образливості, підвищеній чутливості до яскравого світла, шуму, різних запахів. Людина може втрачати самовладання навіть у звичайній життєвій ситуації, бути нестерпною, не зносити очікування. Деякі хворі необґрунтовано незадоволені собою і оточуючими, сентиментальні й слізливі. Прикметами невротичних розладів можуть стати також мінливий настрій, почуття безпорадності, неповноцінності. Для неврозів характерні розлад сну, головний біль, який виникає при розумовому, фізичному чи емоційному напруженні й може супроводжуватися запамороченням, відчуттям «стиснутої» голови (каска неврастеніка).
Симптомами вегетативних порушень є тахікардія (частішає пульс), брадикардія (сповільнюється пульс), короткочасне підвищення і зниження артеріального тиску, порушення ритмічності чи утруднення дихання, непостійності температури тіла, підвищена чи знижена пітливість. Іноді тремтять повіки, язик, руки, виникає біль у ділянці серця, шлунка.
Сукупність тих чи інших симптомів характеризує різні форми неврозів.
Рис. 5.1. Залежність працездатності від стресу
На рис. 5.1 показано, як впливає стрес на працездатність людини. Стресова дія збуджує активність організму і працездатність зростає, але чим довше, тим повільніше, досягаючи максимального рівня. Коли резерви вичерпані, а стрес наростає, працездатність знижується. Тут, на спаді цієї кривої, і очікують людину неврози. Однак таке виснаження резервів симпатико-адреналової системи швидко відновлюється. Іноді досить нічного сну чи дводенного відпочинку. Своєчасно некомпенсована перевтома, яка затяглася в часі, відновлюється важко. Вона небезпечна більш серйозними наслідками, симптоми яких також нагадують прикмети неврозів, - пароксизмами і кризами.
Пароксизм виявляється підвищенням артеріального тиску, серцебиттям, підвищенням температури тіла, збільшенням цукру у крові, болем у ділянці голови і серця. Механізм цього явища добре ілюструють адренограми, які фіксують збільшене виділення адреналіну.
Можливість самоконтролю подається в тесті А. Апплекса. Багато людей вважають, що для зміцнення здоров'я потрібно всіляко уникати негативних емоцій. Але іноді тільки максимальна мобілізація психофізіологічних функцій допомагає людині досягти поставленої мети чи благополучно вийти з критичної ситуації.
Водночас тренування емоційної стійкості може значно знизити нервове напруження, а отже, й нераціональну затрату енергетичних резервів організму. Для цього необхідно як на роботі, так і в повсякденному житті вчитися володіти собою. Слід постійно контролювати свою поведінку, свою реакцію на все, що може спричинити неадекватні емоції.
Більшу частину свого «активного» часу людина проводить на роботі і вдома, тому надзвичайно важливо, щоб і там, і тут не виникали стресові ситуації. Якщо ранком атмосфера в сім'ї напружена, стресогенна, то, ймовірно, і робочий день починається напружено. Стан підвищеного стресового напруження стає джерелом і каталізатором виникнення конфліктів на роботі і навпаки. Так виникає «ланцюгова реакція» стресів.
ТЕСТ № 1
ТЕСТ № 2
ТЕСТ № З
Ви людина емоційно врівноважена чи навпаки?
1. Інколи почуваєте себе не досить упевнено, навіть кепсько, без будь-яких підстав:
а) так (0); б) не знаю (1); в) ні (2).
2. Усе, що якось відволікає увагу, найчастіше:
а) дратує (0); б) зберігаю спокій (1); в) мені це байдуже (2).
3. Знаходите завжди досить енергії, коли Вам це потрібно:
а) так (2); б) важко сказати (1); в) ні (0).
4. Справи, за які беретеся, доводите до кінця:
а) рідко (2); б) щось середнє (1); в) завжди (0).
5. Коли лягаєте спати, то:
а) засинаю швидко (0); б) щось середнє (1); в) засинаю важко (2).
6. Вам буває сумно:
а) досить часто (0); б) по-різному (1); в) зрідка (2).
За завдання набрано менше 7 балів. Ви схильні до частої, інколи безпідставної зміни настрою. Більш високі оцінки свідчать про достатню вашу емоційну врівноваженість.
ТЕСТ № 4
ТЕСТ № 5
ТЕСТ №6
Практична робота № 5
Тема:ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ СТРЕСОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ ЛЮДИНИ
Мета роботи: Вивчення методів, які ослабляють негативну дію стресу на організм людини.
Завдання:
1. Поняття про стрес. Причини та прикмети стресового напруження.
2. Фізіологічні зміни в організмі людини під дією стресу.
3. Виробничий стрес.
4. Псхиходіагностичні методи вивчення схильності людей до стресу.
5. Визначення оцінки ступеня виснаження життєвих сил.
Контрольні запитання
1. Причини стресового напруження.
2. Прикмети стресового напруження.
3. Зміни фізіологічних функцій людини під дією стресу.
4. Основні симптоми неврозів.
5. Вплив дії стресу на працездатність людини.
6. З якими факторами-стресорами найчастіше стикається робітник на підприємстві.
7. Методи послаблення негативної дії стресу на організм людини.
Теми рефератів
1. Здоров'я і стрес.
2. Вплив стресу на травматизм і аварійність.
Рекомендована література
1. Грегор О. Жить не старея/Пер. с англ. - М., 1991.
2. Изард К. Змоции человека. - М., 1980.
3. Китаев-Смьік Л.А. Психология стресса. - М.: Наука, 1983.
4. Лук А.Н. Змоции и личность.- М.: Наука, 1992.
5. Свядощ А.М. Неврозьі. - М.: Медицина, 1982.
6. Тигранян Р.А. Стресе и его значение для организма. -М., 1988.
7. Узйнберг Р., Гоулд Д. Основы психологии спорта и физической культури.- К.: Олимпийская литература, 1998.
Тема:НАДАННЯ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ
Знання правил надання першої медичної допомоги необхідне всім. Від цього іноді залежить життя людини. Нещасні випадки часто трапляються в таких умовах, коли не має можливості швидко викликати «швидку допомогу». Тому в цих умовах дуже важливим є вміння надати потерпілому першу медичну допомогу. Її потрібно надати до прибуття лікаря.
Першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках нерідко вимушені надати оточуючі, якими може бути кожний з нас. Тому ми повинні вміти попередити виникнення або знизити кількість важких чи критичних станів, а якщо вони виникли, то застосувати ті чи інші заходи для врятування життя. Знання методів оживлення, а також ознак життя та смерті є дуже важливим моментом у заходах щодо надання першої медичної допомоги. Нещасний випадок може відбутися у будь-який момент і з будь-якою людиною. І як правило, в таких випадках поряд немає лікаря чи фельдшера. У зв'язку з цим кожна людина повинна вміти правильно надати першу допомогу потерпілому. Надаючи першу допомогу, потрібно керуватись такими принципами:
а) керівництво по наданню першої допомоги повинна взяти на себе одна людина; надають допомогу спокійно, впевнено;
б) особлива обережність необхідна в тих випадках, коли потерпілого витягують з-під автомобіля, уламків при обвалах; неправильні дії в таких випадках можуть ускладнити травмування потерпілого;
в) надавши першу допомогу, потерпілого негайно відправляють в найближчий медичний заклад;
г) у випадку, коли немає можливості надання допомоги, потрібно прийняти заходи для швидкого транспортування у найближчий медичний пункт.
Отруєння харчовими продуктами
Такі отруєння виникають при вживанні неякісних продуктів тваринного походження. Вони проявляються раптово, викликаючи нудоту, блювання, різкі болі в животі, підвищується пульс, шкіра стає блідою, підвищується температура тіла.
Хворим харчовими отруєннями потрібно промити шлунок - дають 1,5-2,0л води, потім подразнюють корінь язика пальцем до появи блювання. Дають в якості проносного - 30 мл касторового масла. Після промивання шлунку хворого потрібно зігріти, дати гарячого чаю чи кави. На протязі 1-2 діб не можна вживати їжу.
Отруєння технічними рідинами
Отруєння бензином виникає при всмоктуванні його через шкіру або вдиханні його парів. Ознаки отруєння: головний біль, нудота, блювання, послаблюється дихання, з ротової порожнини йде запах бензину. Потерпілого кладуть на чисте повітря і викликають в нього блювання, дають багато пити рідини, сечогінних засобів, які сприяють виведенню отрути. Рідину дають у вигляді чаю, від 1-2 л і більше.
Отруєння розчинниками викликає почуття сп'яніння, головокружіння, блювання з наступною втратою свідомості. У потерпілого викликають блювоту, дають пити молоко і терміново відвозять до медичного закладу.
Отруєння алкоголем
Ознаками отруєння алкоголем є почервоніння лиця, збудження, сонливість. З ротової порожнини йде різкий запах алкоголю, зіниці розширені, холодний піт на шкірі.
Потерпілого виводять на свіже повітря, промивають шлунок водою, обливають його позмінно холодною і теплою водою, дають нюхати нашатирний спирт. У важких випадках потерпілого відправляють до лікарні.
Ознаки отруєння метиловим спиртом проявляються через 10-12 год після його вживання. Виникає головний біль, біль у животі, порушення зору до повного осліплення. Потім наступає втрата свідомості. При підозрі отруєння метиловим спиртом потерпілий підлягає терміновій госпіталізації.
Отруєння нікотином
Отруєння нікотином може виникнути при курінні великої кількості цигарок не тільки у початківців, а й у затятих курців. Ознакою отруєння є нудота, блювання, звуження зіниць, сповільнення пульсу. Потерпілого виводять на свіже повітря, заставляють глибоко дихати, дають пити чорну каву.
Отруєння лікарськими засобами
Даний вид отруєння зустрічається частіше у дітей, які з'їдають залишені без нагляду ліки в доступних для них місцях. При отруєнні лікарськими засобами наступає сонливість, яка переходить до втрати свідомості, якщо потерпілий не втратив ще свідомість, необхідно викликати блювання. При втраті свідомості, зупинці дихання проводять штучне дихання до прибуття «швидкої допомоги».
Термічні опіки
Найчастіше спостерігаються опіки шкіри кип'ятком, парою, розпеченими металевими предметами і загорянням одягу. Опіки поділяються на чотири групи:
I - почервоніння;
II - почервоніння і утворення набряків;
III - омертвіння шкіри;
IV - омертвіння шкіри і її обвуглення.
При опіках І-ІІ групи можна попередити утворення набряків. Місце опіку охолоджують холодною водою і притискають опік, потім опік обережно протирають спиртом або оцтом і накладають суху стерильну пов'язку.
При опіках III-IV групи перша допомога полягає в накладанні сухої стерильної пов'язки і швидкої госпіталізації.
Хімічні опіки
У випадку опіків кислотами і лугами потрібно швидко змити хімічні речовини зі шкіри (при деяких хімічних речовинах, які активно реагують з водою, змивання їх водою приводить до ще гірших наслідків). Після цього обробляють місце опіку 1-2% розчином оцтової або лимонної кислоти.
Опік негашеним вапном не можна промивати водою. Змивають кусочки вапна за допомогою рослинного чи тваринного масла. Після обробки на місце опіку накладають суху пов'язку.
Сонячний удар
Сонячний удар виникає при безпосередній дії прямих сонячних променів на голову людини у теплі дні.
Ознакою сонячного удару є головна біль, втома, головокружіння, біль в ногах, спині. Потім з'являється шум у вухах, потемніння в очах, задишка, збільшується серцебиття. Наступає втрата свідомості, корчі м'язів, галюцинації, підвищення температури тіла до 41 °С і вище.
Перша допомога потерпілому при сонячному ударі полягає в перенесенні його в прохолодне місце, в тінь. Необхідно зняти одяг і покласти його з припіднятою головою. Охолоджують голову і область серця шляхом обливання холодною водою (охолодження не повинно бути швидким і різким). Для покращання дихання дають нюхати нашатирний спирт. Транспортування потерпілого у лікарню проводиться у лежачому положенні.
Укуси тварин
При укусах домашніми тваринами потрібно надати невідкладну допомогу. Найперше - це зупинити кровотечу, так як при витіканні крові з рани одночасно виходить слина тварини. Шкіру навколо укусу потрібно обробити йодом, накласти пов'язку на місце рани і викликати «швидку допомогу» або відвести у лікарню.
Укуси комах
При укусі бджіл, ос, джмелів, кліщів, павуків відчувається сильний біль і підпухання в місці укусу, слабкість (можлива втрата свідомості). В першу чергу необхідно витягнути жало. Місце укусу протирають йодом, нашатирним спиртом, одеколоном, розчином перекису водню. Місця укусу комарів, мух протирають нашатирним спиртом або змазують милом.
Укуси гадюки
Потрібно спочатку перев'язати укушену руку чи ногу вище місця укусу. Накладену пов'язку через 0,5-1 год. слід зняти. Ні в якому разі не можна відсмоктувати ротом кров! Якщо є можливість, то розпеченим над полум'ям ножем на ураженій і заздалегідь обробленій ділянці зробити декілька надрізів. Це робиться для посилення кровотечі. Крім цього, потерпілому потрібно давати пити багато води.
Домашня аптечка
Домашня аптечка обов'язково повинна бути в кожній сім'ї. В ній повинні зберігатись найпростіші лікарські препарати у дерев'яних скриньках, шафці. Вішати такі скриньки потрібно на стіні, на видному місці і досить високо, щоб не могли досягнути діти.
Домашня аптечка повинна містити лікарські препарати: 7 пачок бинтів різної ширини, лейкопластир, 2 трикутні хустинки, гідрофільну марлю, вату, ножиці, пінцет, джгут, піпетку, термометр, булавку, йод, 3 %-перекис водню, питневу соду, лимонну кислоту, борний вазелін, марганцевокислий калій.
Лікарські препарати по закінченні терміну придатності повинні періодично замінюватись на нові.
Практична робота №6
Тема:НАДАННЯ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ
Мета роботи: Вивчити способи надання долікарської допомоги потерпілим при нещасних випадках.
Завдання:
1. Отримати завдання для надання долікарської допомоги потерпілому для конкретного нещасного випадку.
2. Надати допомогу потерпілому (використовують манекен-тренажер).
3. Скласти звіт, детально описавши прийоми і методи надання долікарської допомоги для конкретного випадку.
Контрольні запитання
1. Як здійснюють невідкладну допомогу при отруєннях?
2. Як характеризуються різні ступені опіків та переохолодження?
3. В чому полягає перша допомога при травмах?
4. Способи штучного дихання.
5. Як транспортують потопаючого?
6. Як надається допомога при зупинці серця?
7. Послідовність надання допомоги при ударі блискавки.
8. Як звільнити потерпілого від дії електричного струму?
9. Надання допомоги при укусах.
Теми рефератів
1. Способи транспортування потерпілого.
2. Невиробничий травматизм в Україні.
3. Актуальність навчання населення долікарській допомозі.
4. Виробничий травматизм та напрямки його подолання.
5. Законодавство України як гарант на безпечне середовище.
Рекомендована література
1. Детская спортивная медицина /Под ред. С.Б. Тихвинско-го, С.В. Хрущева. -М., 1980.
2. Знциклопедия по безопасности и гигиене труда /Пер. с англ.; Под. ред. А.П. Бирюкова. - М., 1985.
3. Майкели Лайл, Дженкинс Марк. Знциклопедия спортив-ной медицини. - СПб., 1997.
4. Спортивная медицина, лечебная физическая культура и мас-саж / Под ред. С.Н. Попова. - М., 1985.
5. Спортивная медицина /Под ред. А.В. Чаговадзе, С.Л. Бут-ченко. - М., 1984.
6. Халмуратов Б.Д. Безпека життєдіяльності. Перша допомога в надзвичайних ситуаціях: Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури,2006. – 138с.
Контролюючі тести
Примітка: * позначено багаторівневий тест.
1. Здоров'я —це:
1. Стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя людини запас сил організму опиратися хворобі
2. Відсутність хвороб чи фізичних вад
3. Філософська категорія, пов'язана із життєдіяльністю людини
2. Відмітьте фактор, що найбільше впливає на здоров'я людини:
1. Стан довкілля
2. Спосіб життя
3. Стан медичного обслуговування
4. Спадковість
3. Відмітьте фактор, що найменше впливає на здоров'я людини:
1. Стан довкілля
2. Стан медичного обслуговування
3. Спосіб життя
4. Спадковість
4. Чи впливають досягнення науково-технічного прогресу на здоров'я людини?
1. Впливають тільки позитивно
2. Впливають виключно негативно
3. Не впливають
4. Вплив неоднозначний, є позитив та негатив
Основними системами захисту людини як біологічної істоти е
1. Імунна система
2. Гомеостаз
3. Нервова система
4. Система терморегуляції
5. Опорно-руховий апарат
6. Система покровних тканин (шкіра, слизові оболонки)
6. Основа здорової сім'ї це:
1. Спільність мети, інтересів, моральної відповідальності
2. Наявність подружнього контракту
3. Генетичне здоров'я кожного з партнерів
4. Сумісність партнерів за групою крові
7*. Психологічна реакція людини на надзвичайні ситуації може проявитися у вигляді:
1. Збентеження
2. Страху
3. Фрустрації
4. Маніакально-депресивного синдрому
5. Стресу
6. Астенії
8. До якого типу темпераменту можна віднести людину з такими якостями: низький рівень сприйняття небезпеки і висока інтравертність?
1. Холерик
2. Флегматик
3. Сангвінік
4. Меланхолік
До якого типу темпераменту можна віднести людину з такими якостями: жвавість, швидка зміна емоційного стану?
1. Холерик
2. Флегматик
3. Сангвінік
4. Меланхолік
Чи належать проблеми харчування до питань здорового способу життя?
1. Не належить
2. Однозначно так (належить)
3. Харчування слабко та тільки опосередковано впливає на здоров'я, тому це не є основним питанням здорового способу життя
Чи належить піст і голодування до факторів оздоровлення?
1. Ні
2. Постити та голодувати (з власного бажання) однозначно шкідливі
3. Належить до факторів оздоровлення
4. Позитивна дія посту та голодування підтримується виключно служителями церкви внаслідок традицій і не має наукового обґрунтування
Якщо вірогідне зараження ВІЛ було вчора, то чи будуть абсолютно достовірними результати аналізу через 7 діб?
1. Так
2. Ні
3. Так, якщо був статевий контакт, в інших випадках – ні
4. Ні, якщо був статевий контакт, в інших випадках – так
Чи може ВІЛ-інфікована людина чи хвора на СНІД, заразити інших при кашлі, чханні?
1. Так, але тільки у випадку якщо людина вже хвора на СНІД
2. Так
3. Ні
28*. Які симптоми захворювання на СНІД?
1. Безпричинне тривале підвищення температури
2. Постійна втомлюваність
3. Безпричинна втрата ваги
4. Безпричинне підвищення ваги
5. Збільшення лімфатичних вузлів на шиї, у паху
6. Висипання на шкірі
7. Підвищення пітливості вночі
8. Сухість шкірних покровів
29*. Поняття «здоровий спосіб життя» включає:
1. Загартування
2. Достатня рухова активність
3. Повноцінне раціональне харчування
4. Культура статевих відносин
5. Професійне заняття спортом
6. Психоемоційна сталість
Тема: «Перша медична допомога»
Що треба зробити при переломі стегнової кістки?
1. Треба укріпити хвору ногу шиною із зовнішньої сторони так, щоб один кінець шини доходив до пахви, а інший досягав п'ятки
2. Треба укріпити хвору ногу шиною із зовнішньої сторони так, щоб один кінець шини доходив до пояса, а інший досягав п'ятки
3. Другу шину накладають на внутрішню сторону пошкодженої ноги від промежини до п'ятки
4. Другу шину накладають на внутрішню сторону пошкодженої ноги віл промежини до коліна
Як слід надати першу допомогу постраждалому при травмі голови?
1. Постраждалого слід укласти на спину
2. Постраждалого слід усадити
3. Підкласти під голову м'який валик з одягу
4. Зафіксувати голову з двох сторін м'якими валиками
5. Накласти тугу пов'язку
6. Покласти грілку
7. Покласти «холод»
8. Забезпечити повний спокій до прибуття лікаря
На скільки ступенів поділяються опіки в залежності від глибини ураження?
1. На два ступеня
2. На три ступеня
3. На чотири ступеня
4. На п'ять ступенів
У чому полягає перша допомога при невеликих за площею термічнихі електричних опіках першого або другого ступенів?
1.Поливати уражені ділянки тіла струменем холодної води або обкласти снігом на 15 - 20 хвилин
2. Змазати обпечені ділянки шкіри маззю, жиром, маслом або вазеліном
3. Присипати обпечені ділянки шкіри питною содою або крохмалем
4. Розкрити пухирі
5. Розрізати ножицями і обережно зняти одяг з обпеченої ділянки
6. Накласти на обпечені ділянки шкіри стерильну пов'язку
32*. Як треба діяти при хімічних опіках?
1. Пошкоджене місце зразу ж промити великою кількістю теплої води
протягом 15-20 хвилин .
2. Пошкоджене місце зразу ж промити великою кількістю холодної води протягом 15-20 хвилин
3. Якщо кислота або луг попали на шкіру через одяг, то спочатку потрібно змити їх водою з одягу, а потім обережно зняти з постраждалого мокрий одяг, після чого промити шкіру
4. Якщо кислота або луг попали на шкіру через одяг, то спочатку треба зняти одяг, а потім промити шкіру
Які примочки після промивання великою кількістю холодної води потрібно робити при опіку шкіри кислотою?
1. Розчином борної, оцтової або лимонної кислоти (1 чайна ложка кислоти на склянку води)
2. Розчином питної соди (1 чайна ложка соди на склянку води)
Які примочки після промивання великою кількістю холодної води потрібно робити при опіку шкіри лугом?
1. Розчином борної, оцтової або лимонної кислоти (1 чайна ложка кислоти на склянку води)
2.Розчином питної соди (1 чайна ложка соди на склянку води)
З якої сторони слід надавати першу допомогу постраждалому на воді?
1.Спереду
2.Збоку
3. Ззаду
По яких ознаках можна визначити тепловий удар у постраждалого?
1. Погіршення самопочуття
2. Потьмарення свідомості аж до повної втрати
3. Поява слабості
4. Сухість у роті
5. Відчуття сильного жару, почервоніння шкіри
6. Рясне потовиділення (піт стікає краплями)
7. Прискорене серцебиття, задишка
8. Пульсація та важкість у скронях
9. Запаморочення, головний біль
10. Нудота, іноді блювання
У чому полягає перша допомога при тепловому або сонячному ударі?
1. Постраждалого треба як можна швидше перенести у прохолодне місце
2. Постраждалого укласти на спину, підклавши під голову згорток з одягу
3. Постраждалого укласти на спину, так щоб голова була нижчою за тулуб
4. Зняти або розстібнути одяг
5. Змочити голову і груди холодною водою
6. Покласти холодні примочки або лід на голову, в пахові, підключичні, підколінні, пахвові області, де зосереджено багато судин
7. Покласти холодні примочки або лід на голову, гарячий компрес на ступні
51*. Перша допомога при знепритомнінні складається з таких дій:
1. Розстібнути одяг
2. Збризнути обличчя водою
3. Покласти так, щоб голова була вище тулуба
4. Покласти холод на голову
5. Дати понюхати нашатирний спирт
6. Покласти так, щоб голова була нижче тулуба
Ви виявили на своєму тілі кліща. Як від нього звільнитися?
1. Змастити кліща і шкіру олією
2. Різко зірвати кліща зі шкіри
3. Зробити з нитки петлю і, розхитуючи кліща, зняти його петлею
4. Змастити кліща і шкіру спиртом
Для чого використовується борна кислота в аптечці?
1. Для приготування розчинів для промивання очей та шкіри, полоскання
рота при опіках лугами; для примочок на очі в разі опіку їх вольтовою
дугою
2. Для зупинки кровотечі з носа, невеликих ран і дряпин
3. Для приготування розчинів для промивання очей та шкіри, полоскання
рота в разі опіків кислотою
Для чого використовується питна сода в аптечці?
1. Для приготування розчинів для промивання очей та шкіри, полоскання
рота при опіках лугами; для примочок на очі в разі опіку їх вольтовою
дугою
2. Для зупинки кровотечі з носа, невеликих ран і дряпин
3. Для приготування розчинів для промивання очей та шкіри, полоскання
рота в разі опіків кислотою
Для чого використовується розчин перекису водню в аптечці?
1. Для приготування розчинів для промивання очей шкіри, полоскання
рота при опіках лугами
2. Для зупинки кровотечі з носа, невеликих ран і дряпин
3. Для приготування розчинів для промивання очей, шкіри, полоскання
рота в разі опіків кислотою
– Конец работы –
Используемые теги: Безпека, життєдіяльності0.049
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов