Поняття моделювання. Застосування та вимоги до моделей.

Модель – штучно створений об’єкт, що відображає будову та властивості реального об’єкта. Таким чином, дослідник завжди має справу з двома об’єктами – реальним об’єктом (процесом, явищем) та його моделлю (див.рис.1). Моделі виникли дуже давно – наскальні рисунки, мова, наука – все це є прикладом моделей. Моделювання – процес заміщення реального об’єкта його моделлю з метою вивчення будови реального об’єкта або передачі інформації про його властивості. Існують п’ять випадків застосування моделей:

1. Модель, як засіб пізнання дійсності. Наука являє собою відображення в уяві людини (модель) реальних процесів, що відбуваються у природі. Приклад - електромагнітне поле, ідеальний газ, вакуум, «чорні дірки» і т.д.

2. Модель, як засіб спілкування. Розповідаючи про певний об’єкт або описуючи якусь подію ми, тим самим, створюємо модель реального об’єкта або події.

3. Модель, як засіб навчання. Сюди можна віднести різного роду тренажери, що допомагають людям отримати навики керування складними механізмами і поводження в екстремальних ситуаціях.

4. Модель, як засіб прогнозування. Моделюючи якийсь реальний процес або явище ми можемо спрогнозувати їх поведінку через певний час або у конкретних умовах.

5. Модель, як спосіб постановки експериментів. Тут модель застосовується, коли постановка експерименту на реальному об’єкті сильно ускладнена або взагалі неможлива. Приклад – моделі погасання зірок і утворення наднових.

 

Вимоги до моделей:

1. Модель повинна бути адекватною, тобто відображати усі суттєві для розгляду властивості реального об’єкта.

2. Витрати на утворення моделі повинні бути меншими за витрати на утворення оригіналу.

3. Необхідно чітко визначити правила інтерпретації результатів.