рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

МЕТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ

МЕТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ - раздел Философия, Міністерство Освіти І Науки, Молоді Та Спорту...

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту

Луцький національний технічний університет

 

 

МЕТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ

Методичні вказівки до виконання курсового проекту на тему: “Розрахунок і конструювання елементів балкової клітки(Розрахунок і конструювання сталевого настилу, балок настилу, головних балок)” для студентів, що навчаються за напрямком “Будівництво”

денної та заочної форми навчання

 

 

Редакційно-видавничий відділ

Луцького національного технічного університету

Луцьк 2011

    Металеві конструкції. Методичні вказівки до виконання курсового проекту на тему: “Розрахунок і конструювання елементів…

Таблиця 1

Вибір варіанту для проектування

Вихідні дані для проектування балкової клітки робочого майданчика

2 – сполучення на одному рівні.   У графі: “Монтажний стик головної балки” позначено: 1 – на болтах; 2 - зварний

Матеріали конструкцій i з’єднань та їx розрахункові опори

Залежно від ступеня вілповідальності будівлі, виду інтенсивності силового впливу, а також кліматичного району будівництва вci конструкції розділені… Для кожної групи наведений перелік конструкцій i марки сталей. Марку сталі,… Ry - розрахунковий oпip розтягу, стиску, згину, встановлений за межею текучості (табл.51* [3]);

Конструкція балкової клітки

У виконанні цього курсового проекту розглядається тільки нормальний тип балкової клітки (рис.3.1). У нормальному типі балкової клітки настил передає навантаження на балки… Таблиця 3.1 Таблиця рекомендованої товщини сталевого настилу Тимчасове нормативне навантаження (Pn,), кН/м2 …

Рис.3.1. Схема балкової клітки

А) - план комірки балкової клітки; б) - поверхове сполучення балок; в) - сполучення балок в одному рівні

Балки настилу рекомендується проектувати з прокатних двотаврів, рідше з прокатних швелерів. Крок балок настилу l визначається несучою здатністю та жорсткістю настилу і приймається в межах 0,6...1,6 м при сталевому настилу, а при залізобетонному - 2…2,5 м.

Головні балки розміщують уздовж більшого кроку колон і проектують зварними двотаврового перерізу.

Балки настилу та головні з’єднуються між собою монтажними вузлами поверхово або на одному рівні (рис. 3.1).

Тип сполучення балок між собою залежить від будівельної висоти перекриття, яка приймається рівною відстані від верху настилу до низу головної балки. В курсовому проекті тип сполучення балок задається.

Опорні реакції головних балок на колону можуть передаватися через фрезеровані торці опорних ребер або через прокладку. Головні балки з’єднуються між собою за допомогою болтів класів точності В і С.

 

Розрахунок настилу та балок настилу

Вихідні дані: крок колон у поздовжньому напрямку – L1 = 12 м; крок колон у поперечному напрямку – L2 = 6 м;

Рис. 4.1.Розрахункова схема балки настилу з епюрами Q та M

 

Найбільший згинальний момент і поперечна сила у балці:

від нормативного навантаження

, кН×м

від розрахункового навантаження

, кН×м

, кН.

При розрахунку розрізних балок, які працюють на статичне навантаження та закріплених від втрати стійкості, розрахунок на міцність необхідно виконувати з урахуванням розвитку пластичних деформацій за формулою

, (4.1)

де с1 – коефіцієнт, що враховує вплив пластичних деформацій при одночасній дії М і Q.

с1 = с, якщо t = 0,5Rs (4.2)

с1 =1,05b× с, якщо 0,5Rs £ t £ 0,9Rs (4.3)

с – коефіцієнт, який приймається за табл. 66 [3] залежно від відношення площі полички до площі стінки

, ,

де a - коефіцієнт, який рівний 0,7 для двотавра при згині його в площині стінки, а в інших перерізах a = 0.

При підборі перерізу балок попередньо приймають с1=1,05…1,1 і за формулою (4.1) визначають необхідний момент опору, за яким за сортаментом підбирають профіль. Потім виконують перевірку міцності за формулою (4.1) при значенні с1, уточненим за формулами (4.2) або (4.3).

Попередньо приймаємо с1 = 1,1.

Необхідний момент опору перерізу балки

см3,

де Ry = 240 МПа – розрахунковий опір сталі, приймається за табл.51 [3];

gс = 1,1 – коефіцієнт умов роботи, приймається за табл. 6 [3].

З таблиці сортаменту приймаємо прокатний двотавр I 27 (ГОСТ 8239-89) з геометричними характеристиками:

Wx = 371 см3; Ix = 5010 см4; bf = 12,5 см; tf = 0,98 см; tw = 0,6 см; A = 40,2 см2.

Визначаємо площу:

- полички Af = bf×tf = 12,5×0,98 = 12,25см2;

- стінки Aw = A – 2Af = 40,2 - 2×12,25 = 15,7 см2.

Величина відношення.

Тоді за табл. 66[1]; приймаємо коефіцієнт с = 1,1. Оскільки t = 0, то с = с1 =1,1.

Перевірки балки прийнятого перерізу:

Перевірка міцності за I групою граничних станів:

- за нормальними напруженнями

МПа < Ry×gc = 240×1,1 = 264 МПа;

- за дотичними напруженнями

МПа <

< Rs×gc = 0,58 Ry×gc = 0,58×240×1,1 = 153,12 МПа,

де -a1 =2 см – розмір, який враховує зменшення висоти стінки через вирізи поличок для з’єднання з головною балкою;

1,5 – коефіцієнт, який враховує ослаблення опорного перерізу стінки отворами під болти.

Те ж саме, при поверховому сполученні балок (розглядається як варіант)

МПа <

< Rs×gc = 153,12 МПа.

Перевірка жорсткості балки (II група граничних станів)

см < см.

Балка із прокатного двотавра I 27 задовільняє вимоги міцності та жорсткості.

 

Розрахунок головної балки

5.1. Збір навантаження та визначення розрахункових зусиль Навантаження на головну балку складається з двох складових: зосереджених сил… Нормативне значення зосередженої сили

Рис. 5.2. До зміни перерізу головної балки

Необхідні геометричні характеристики зміненого перерізу балки:

а) момент опору см3;

 

б) момент інерції см4;

 

в) момент інерції поясів

I1,f = I1,nIw = 415390,9 - = 288651,32 см4;

г) площа перерізу поясу

 

см2;

д) ширина поясного листа см.

Враховуючи, що ширина поясного листа повинна бути b1,f ³ 20 см, приймаємо b1,f = 20 см.

Прийнята ширина зміненого перерізу поясного листа повинна задовільняти таким конструктивним вимогам:

 

а) , b1,f ³ 20 см > см – умова виконується;

б) b1,f ³ 0,5×bf, b1,f = 20 см > 0,5×bf = 0,5×38 = 19 см – умова виконується.

Змінений переріз балки показаний на рис. 5.3.

 

 

Рис. 5.3. Змінений переріз балки

 

5.3.3. Перевірка міцності за дотичними напруженнями

Дотичні напруження обчислюються у перерізі з максимальною поперечною силою Qmax - на опорі. Опирання головної балки на колону здійснюється за допомогою торцевого опорного ребра і поперечна сила у цьому випадку сприймається тільки стінкою.

Дотичні напруження у небезпечному перерізі:

МПа <

< Rs×gc =127,6×1 = 127,6 МПа.

Умова міцності за дотичними напруженнями виконується.

 

5.3.4. Перевірка міцності стінки за приведеними напруженнями

У небезпечному перерізі – місці зміни ширини поясних листів – діють згинальний момент М1 = 1523,1 кН×м і поперечна сила Q1 = 609,24 кН (визначені в §5.3.2).

Момент інерції зміненого перерізу балки

= 471895,83 см4.

Середнє дотичне напруження

МПа.

Нормальні напруження на рівні поясних швів балки

МПа.

Умова міцності перерізу балки за приведеними напруженнями

МПа <

< 1,150ּRy×gc =1,15ּ220ּ1=253 МПа.

Умова міцності за приведеними напруженнями виконується.

 

5.3.5. Загальна стійкість балки

Згідно з пунктом 5.16* [3], загальна стійкість балки буде забезпечена, якщо за поверхового сполучення балок виконується умова (розглядається як варіант)

l = 80 см <bfּ

 

=

 

= 712,56 см, де l = 80 см – крок балок настилу (див. § 4.1).

За сполучення балок на одному рівні на всі балки зверху безперервно опирається жорсткий металевий настил, а тому, згідно з пунктом 5.16*, головна балка явно стійка і не потребує перевірки.

 

5.3.6. Місцева стійкість елементів балки

Стиснутий пояс є стійким, оскільки розміри його перерізу прийняті з урахуванням умови стійкості (див. § 4.2).

Стійкість стінки оцінюється за значенням умовної гнучкості

,

де hef = hw = 115 см.

Згідно з пунктом 7.10 [3], якщо значення умовної гнучкості > 3,2 у випадку не рухомого навантаження, то стінку балки необхідно укріплювати поперечними ребрами жорсткості, розміщеними у місцях прикладення зосереджених навантажень, а якщо це необхідно, то і між ними. Відстань між поперечними ребрами при > 3,2 приймається ≤ 2 hef.

Якщо < 3,2, то поперечні ребра відіграють лише конструктивну функцію і крок між ними приймається ≤ 2,5 hef.

У нашому прикладі = 3,76 > 3,2, тому стінку необхідно укріплювати поперечними ребрами жорсткості. Стінку укріплюємо парними ребрами жорсткості і розміщуємо їх у місцях приєднання балок настилу до головних балок. Балки настилу розміщені з кроком l = 80 см, відповідно – відстань між ребрами також приймаємо а = 80 см.

Ширина кожного з парних симетричних ребер

мм.

Ширина несиметричних односторонніх ребер повинна становити, мм

.

Приймаємо bh = 100 мм, що легко отримати розрізанням листа універсальної сталі шириною 200 мм.

Товщина ребра

мм.

Приймаємо ts = 8 мм.

Перевірка стійкості стінки. Якщо > 3,5, то необхідно перевіряти стійкість стінки, укріпленої поперечними ребрами жорсткості. У випадку, коли ≤ 3,5, перевіряти стійкість стінки, укріпленої поперечними ребрами жорсткості не потрібно. У курсовому проекті ця перевірка здійснюється тільки з навчальною метою (у всіх варіантах, якщо > 3,2).

У розглядуваному прикладі = 3,76 > 3,5, тому стійкість стінки необхідно перевірити.

Стійкість стінки необхідно перевірити у трьох відсіках (ділянках стінки, розділених ребрами жорсткості) поблизу опори, всередині прольоту балки та на ділянці, у межах якої розташовується місце зміни перерізу. З ціллю зменшення обсягу обчислень при виконанні даного проекту студент перевіряє стійкість в одному відсіку – у тому, де розміщене місце зміни перерізу.

Розрахунковим у цьому прикладі є третій від опори відсік (рис.5.4). Розрахунковий відсік має фактичну довжину а = 800 мм і висоту hef = h = 1150 мм, тобто а = 800 мм <

< hef = 1150 мм, тому розрахункові перерізи I та II розміщуємо на межі відсіку(рис. 5.4).

 

 

Рис. 5.4. До розміщення поперечних ребер жорсткості та перевірки місцевої стійкості стінки

 

Якщо а > hef, то у розрахунок вводиться умовний відсік довжиною hef, рахуючи від перерізу розміщення поперечного ребра жорсткості. Розрахункові перерізи I та II розміщуються на межі умовного відсіку.

У нашому прикладі відстані від лівої опори відповідно до перерізів I та II становлять:

хI = 1,5ּа = 1,5ּ800 = 1200 мм,

хII = 2,5ּа = 2,5ּ800 = 2000 мм.

Згинальні моменти та поперечні сили у перерізах I та II:

згинальні моменти

кНּм,

 

кНּм,

середнє значення моментів

кНּм,

поперечні сили

кН,

кН,

середнє значення поперечних сил

кН.

В зв’язку з тим, що теоретичне місце зміни перерізу поясу співпадає з розміщенням ребра жорсткості, переносимо стик поясних листів на 100 мм ближче до опори.

Стискаюче нормальне напруження у стінці на рівні поясних швів

МПа.

Момент інерції I1,x обчислений у § 5.3.4.

Середнє дотичне напруження

МПа.

Обчислюємо критичні нормальні та дотичні напруження:

нормальні МПа,

де =35,5 – коефіцієнт, який приймається за табл.21 [3] залежно від значення δ, а коефіцієнт δ обчислюється за формулою

,

де β = ∞ - за сполучення балок на одному рівні і β = 0,8 – за поверхового сполучення балок.

Для нашого прикладу β = ∞ (табл. 21 [3]), а коефіцієнт

.

Залежно від коефіцієнта δ = ∞ (δ ≥ 30) за табл. 21 [3] приймаємо =35,5.

Із двох розмірів стінки розрахункового відсіку а = 800 мм і hef = 1150 мм меншу сторону позначимо d = а =800 мм.

Відношення більшої сторони стінки відсіку до меншої

.

Умовна гнучкість стінки

.

Дотичні напруження

МПа.

Перевіряємо стійкість стінки

.

Стійкість стінки, укріпленої поперечними ребрами жорсткості, є забезпеченою.

 

5.4. Перевірка прогину балки

 

см<

 

<см,

де α = 0,9 – коефіцієнт, який враховує зменшення жорсткості балки за рахунок зменшення (зміни) перерізу.

 

5.5. Розрахунок з’єднання полиці зі стінкою

Поясні шви виконуються автоматичним зварюванням. Відповідно до марки сталі головної балки С235 за табл. 55* [3] приймаємо зварювальний дріт марки Св-08А, для якого розрахунковий опір Rwf = 180 МПа (55* [3]), а Rwz = 0,45ּRun = = 0,45ּ360 = 162 МПа. За табл. 34* [3] визначаємо коефіцієнт βf = 0,9 і βz = 1,05 (нижнє положення шва, kf = 3…8 мм).

Оскільки:

βf ּ Rwf = 0,9ּ180 = 162 МПа < βz ּ Rwz = 1,05ּ162 = 170,1 МПа, а тому шви розраховуємо за металом шва.

Статичний момент зменшеного перерізу поясного листа відносно горизонтальної центральної осі перерізу балки

S1f = 0,5ּb1f ּ tf ּ hf = 0,5ּ20ּ2,5ּ117,5 = 2937,5 см3.

Момент інерції зміненого перерізу

I1,x = 471895,83 см4.

Необхідний катет поясних швів

см

де n = 1 – кількість поясних швів.

Згідно з табл. 38* [3] приймаємо kf = 8 мм.

5.6. Розрахунок опорного ребра

Головна балка опирається на колону зверху через торцеве ребро (рис.5.5, а). Опорна реакція головної балки F = Qmax = =913,86 кН. Розрахунковий опір сталі зминанню торцевої поверхні опорного ребра Rp = 327 МПа.

 

 

Рис.5.5. До розрахунку опорної частини головної балки:

А – опорна частина балки; б – розрахункова схема опорної частини

 

Потрібна площа перерізу опорного ребра

см2.

Ширину опорного ребра приймаємо bs = b1f = 20 см.

Товщина ребра см.

З метою уніфікації типорозмірів листової сталі, яка використовується при виготовленні конструкції, приймаємо ts = tf = 25 мм (менше 20 мм товщину ребра приймати не рекомендується за конструктивними міркуваннями).

Перевіряємо стійкість опорної частини балки, розглядаючи її, як умовного стояка таврового перерізу довжиною l = hw = 1150 мм і завантаженою опорною реакцією F = 913,86 кН (рис. 5.5, б).

Геометричні характеристики таврового перерізу стояка (рис.5.5, переріз 2-2):

Площа перерізу A = bsּts + Sּtw = 20ּ2,5 + 19,9ּ1 = 69,9 см2,

 

де см,

 

момент інерції см4,

 

радіус інерції см.

 

Гнучкість стояка .

За табл. 72 [3] залежно від гнучкості λ = 23,54 і

Ry = 220 МПа приймаємо коефіцієнт поздовжнього згину

φ = 0,953 і перевіряємо стійкість стояка

МПа < Ryּγc = 220 МПа.

Стійкість опорної частини балки забезпечена.

 

5.7. Монтажний стик головної балки

Під час виконання цього пункту курсового проекту необхідно вивчити матеріал стор.37…50, 65…68 та 86…89 [2].

У балках складених перерізів монтажні стики найчастіше виконують за допомогою зварювання та високоміцних болтів.

При використанні зварювання з’єднання виконують за допомогою стикових швів. Міцність стику перевіряють як суцільний переріз. Напруження у ньому не повинні перевищувати розрахункового опору стикового з’єднання Rwy, Rwu.

Для зменшення залишкових напружень заводські шви, що з’єднують стінку з поличками, не доводять до місця стику на 500 мм. З цією метою обов’язковим є дотримання порядку зварювання (див. рис. 5.18 [2]).

а) розрахунок монтажного стику за допомогою зварювання.

Перевірки міцності з’єднання під дією осьової сили мають вигляд:

за наплавленим металом

(5.4)

 

за межею сплавлення

, (5.5)

де n - кількість швів; Rwf , Rwz - розрахункові опори металу шва відповідно за наплавленим металом та за межею сплавлення; γwf і γwz – коефіцієнти умов роботи шва; βf і βz – коефіцієнти переходу від катета шва kf до ширини відповідної площини руйнування (βf і βz приймаються за табл.34* [3]; kf - за табл.38* [3]).

У наведених вище формулах при розрахунку:

cтику полички , де М1 – момент у місці стику головної балки; hf = hw + tf;

стику стінки N = Nw = AfּRyּγc, де Af – площа перерізу стінки.

Якщо умови не виконуються, то із (5.4) та (5.5) визначають lw і стик виконують за допомогою накладок, розміри яких забезпечували б необхідну довжину зварного шва.

б) розрахунок монтажного стику за допомогою високоміцних болтів.

Вважають, що вся перерізувальна сила передається через накладки на стінці. Згинальний момент розподіляють між елементами перерізу пропорційно до їх моментів інерції. Таким чином, згинальний момент, який передається через накладки стінки:

,

де Мs – згинальний момент у місці стику; Iw – момент інерції стінки головної балки; Ix – момент інерції головної балки.

Згинальний момент, який припадає на накладки поличок:

Mfs = Ms - Mws

Таким чином, зусилля, яке діє на накладки поличок

.

Кількість болтів для приєднання накладок поличок буде

,

де ; mТР = 2 – кількість поверхонь тертя; μ = 0,42 – коефіцієнт тертя; γb – коефіцієнт умов роботи з’єднання (табл.35* [3]); γh – коефіцієнт надійності (табл.36* [3]); Abh - площа перерізу болта нетто (табл.10* додатка 6 [2]); γс = 1 – коефіцієнт умов роботи.

Проектуючи стики, у першу чергу задаються типом і діаметром болтів, а також розміщують їх, виходячи з найменших кроків. При цьому кількість вертикальних рядів болтів, які припадають на накладки стінки з одного боку стику доцільно приймати не менше двох і не більше трьох. Для стиків застосовують болти діаметром 20, 22,чи 24 мм.

Накладки на стінці приймають двосторонніми з товщиною, що дорівнює товщині стінки або на 2…4 мм меншою. Крок болтів у рядах приймають аb = 3…6 d. Крок доріжок (відстань між вертикальними рядами) аr = 2,5…3 d. Кількість горизонтальних рядів повинна бути такою, щоб відстань від крайнього горизонтального ряду до грані стінки була не меншою ніж аk = 60 мм. Краще, щоб кількість кроків була парною. У цьому випадку болти середнього ряду не потрапляють на нейтральну вісь балки, де вони не працюють на дію згинального моменту.

Відстань між крайніми болтами: yk = hw -2ּаk.

Кількість болтів в одному вертикальному ряді: .

Максимальне зусилля у крайніх болтах при Q = 0:

;

 

при Q > 0 ,

 

де m = 2 – кількість вертикальних рядів з одного боку стику; n - кількість болтів з одного боку стику; β – коефіцієнт, який залежить від кількості болтів у вертикальному ряді (див. табл. на стор. 86 [2]).

 

5.8. Розрахунок прикріплення балок настилу до головних балок

При поверховому сполученні, балки настилу опираються на головні балки зверху та прикріплюються до них за допомогою болтів діаметром d = 20 мм класів В і С без розрахунку (рис.3.1, а).

При сполученні на одному рівні балки настилу прикріплюються болтами до поперечних ребер жорсткості головних балок (рис.3.1, б), або до опорних столиків головних балок [5]. У цьому випадку болти необхідно розраховувати. Рекомендується приймати болти нормальної або грубої точності, діаметром d = 20 і 24 мм.

Клас міцності болтів вибирають так, щоб межа текучості матеріалу, із якого вони виготовлені, була рівною або вищою за межу текучості (Ryn) матеріалу конструкції.

Для нашого прикладу приймаємо болти класу міцності 4.8 із розрахунковим опором Rbs = 160 МПа і Rbp = 450 МПа. Коефіцієнт умов роботи з’єднання γb = 0,9 (табл.35* [3], кількість болтів з’єднання n ≥ 2).

Товщина стінки балки настилу із двотавра №27 tw = 6 мм, товщина поперечного ребра жорсткості головної балки ts = 8 мм, тобто менша із двох товщин tmin = 6 мм. Число зрізів одного болта ns = 1.

Приймаємо діаметр болтів d = 20 мм із площею перерізу Аb = 3,14 см2 (додаток 6, табл. 10* [2]).

Несуча здатність болта при дії зсувного зусилля:

за зрізом стержня Nbs = RbsּAbּnsּγb = 16ּ3,14ּ1ּ0,9 = 45,22 кН,

за зминанням Nbs = Rbpּdּbminּγb = 45ּ2ּ0,6ּ0,9 = 48,6 кН.

Таким чином, менша із несучих здатностей болта становить Nb,min = Nbs = 45,22 кН.

Розрахункове зусилля, яке передається від балки настилу на болтове з’єднання, становить F = Qmax = 59,4 кН.

Необхідна кількість болтів у з’єднанні

.

Приймаємо n = 2 болти (з конструктивних міркувань менше, ніж 2 болти приймати не рекомендується).

 

Графічне оформлення курсового проекту

Робочі креслення металевих конструкцій виконуються у дві стадії: - КМ (конструкція металева) і КМД (конструкції металеві, деталіровка). Робочі… Графічна частина повинна містити схему розміщення конструкцій балкової клітки та колони, конструктивні креслення…

Питання для підготовки до захисту курсового проекту

 

1.Навести приклади використання балкових кліток.

2.Що таке оптимальна та мінімальна висота головної балки? За якими умовами вони визначаються?

3.Що таке балкова клітка? Який тип балкової клітки прийнятий у курсовому проекті?

4.У чому полягає розрахунок балок робочого майданчика за першою групою граничних станів?

5.В яких перерізах головної балки необхідно установлювати поперечні ребра жорсткості?

6.За яким навантаженням (нормативним чи розрахунковим) ведеться розрахунок балок робочого майданчика за першою групою граничних станів?

7.Як визначається товщина стінки балки складеного зварного перерізу?

8.Типи сполучень балок у балкових клітках. Яке сполучення прийняте у курсовому проекті?

9.Як визначається ширина поясних листів зварної балки?

10.В яких точках поперечного перерізу головної балки виникають найбільші нормальні напруження?

11.Намалюйте балкову клітку спрощеного типу. Які балки входять до складу такої балкової клітки?

12.За якими граничними станами проводиться розрахунок балок у балковій клітці?

13.В яких випадках стінку складеної балки необхідно укріпити поздовжніми ребрами жорсткості?

14.Намалюйте балкову клітку нормального типу. Які балки входять до складу такої балкової клітки?

15.За яким навантаженням (нормативним чи розрахунковим) ведеться розрахунок балок балкової клітки за другою групою граничних станів?

16.Розрахунок опорного ребра жорсткості головної балки на зминання.

17.Намалюйте балкову клітку ускладненого типу. Які балки входять до складу такої балкової клітки?

18.Розрахункова схема балки настилу. На що працюють балки настилу? Ширина вантажної площадки, з якої збирається навантаження на балки настилу.

19.Що таке будівельна висота перекриття? За якого сполучення балок будівельна висота перекриття буде найбільшою (найменшою)?

20.Що таке нормативне та розрахункове навантаження? Як ці навантаження пов’язані між собою?

21.Як забезпечується місцева стійкість стиснутого поясу головної балки?

22.У чому полягає розрахунок балок балкової клітки за другою групою граничних станів?

23.Розрахунок опорного ребра жорсткості головної балки на стійкість.

24.В якому напрямку балкової клітки слід розміщувати головні балки, допоміжні балки та балки настилу?

25.Розрахункова схема допоміжної балки. На що працюють допоміжні балки? Ширина вантажної площі, з якої збирається навантаження на допоміжну балку.

26.Як забезпечується місцева стійкість стінки головної балки?

27.Які типи настилів застосовуються у балкових клітках? Як визначається товщина настилу?

28.Для чого виконують зміну перерізу головної балки? Як виконують зміну перерізу головної балки у курсовому проекті?

29.На що працюють болти у вузлах сполучення балок на одному рівні?

30.Як визначаються відстані між балками настилу та допоміжними балками?

31.Визначення геометричних характеристик підібраного перерізу головної балки.

32.На яке зусилля проводиться розрахунок кутових швів, які з’єднують пояси зі стінкою у головній балці?

33.Розрахункова схема головної балки. На що працює головна балка? Ширина вантажної площі, з якої збирається навантаження на головну балку.

34.Які проводяться перевірки підібраного перерізу балки настилу (головної балки)?

35.Розміри поперечних ребер жорсткості та розташування їх по довжині головної балки.

36.Чому головні балки балкової клітки прийняті не із прокатних, а зі складених зварних двотаврів?

37.На яке зусилля приводиться розрахунок сполучення балок настилу чи допоміжних балок із головними балками?

38.З якою метою у головній балці встановлюють монтажні стики? Як визначається місце улаштування монтажних стиків?

39. За якими граничними станами проводиться розрахунок балок настилу у курсовому проекті?

40.В яких точках поперечного перерізу головної балки виникають найбільші дотичні напруження?

41.Як забезпечується просторова стійкість конструкцій балкової клітки?

42.Як позначається величина згинального моменту та поперечної сили для розрахунку місцевої стійкості стінки у межах відсіку, що розглядається?

43.В яких точках поперечного перерізу головної балки нормальні напруження рівні 0?

44.Що необхідно зробити, якщо підібраний переріз балки настилу задовільняє умову міцності, але не забезпечує належної жорсткості?

45.Як здійснюється передача опорного тиску головних балок на гілки колони?

46.На що працює балка настилу? З якого прокатного профілю компонуються балки настилу і за якою геометричною характеристикою встановлюється номер профілю за сортаментом?

47.У чому візуально проявляється утрата місцевої стійкості стиснутого поясу головної балки? Яким чином можна попередити це явище?

48.Типи сполучення балок у балковій клітці. За якого сполучення балок можна збільшити висоту головної балки при заданій будівельній висоті перекриття?

49.Чому прокатні двотаврові балки настилу балкових кліток розміщують із таким розрахунком, щоб згин балок відбувався у площині стінки, а не навпаки?

50.Що таке граничний прогин балки, від чого він залежить і як установлюється його величина?

51.Чому балки настилу та допоміжні балки у балкових клітках рекомендується приймати із прокатних, а не складених двотаврів?

52.Що таке розрахункова та конструктивна довжина зварного шва? Який взаємозв’язок існує між ними?

53.Як можливо здійснити примикання балок настилу до головних, при сполученні на одному рівні та відсутності у головних балках поперечних ребер жорсткості?

54.У чому полягає небезпека утрати місцевої стійкості стиснутого поясу головної балки?

55.Який існує взаємозв’язок між міцністю сталі та товщиною прокату? Що приймають за товщину фасонного прокату (кутики, двотаври, швелери)?

56.Чим характеризується жорсткість балки при згині?

57.За якими граничними станами проводиться розрахунок головної балки в курсовому проекті?

58.Яким конструктивним вимогам повинен задовільняти переріз головної балки, у місці улаштування монтажного стику?

59.Як визначається умовна поперечна сила при розрахунку з’єднувальних елементів у наскрізних колонах?

60.Чим сприймаються згинальний момент і поперечна сила, які діють у місці розміщення монтажного стику?

61.Які ребра жорсткості (поздовжні або поперечні) забезпечують місцеву стійкість стінки головної балки від дії нормальних напружень?

62.На що працюють болти, розміщені на стінці балки у зоні монтажного стику? Яка мінімальна кількість вертикальних рядів болтів і заклепок по одну сторону стику стінки?

63.Які ребра жорсткості (поздовжні або поперечні) забезпечують місцеву стійкість стінки головної балки від дії дотичних напружень?

64.Чи впливає момент інерції перерізу балки на її жорсткість і яким чином?

65.Яким вимогам повинна задовільняти ширина зміненого перерізу поясу головної балки?

66.У чому полягає небезпека, якщо підібраний переріз балки не буде задовільняти вимогам другої групи граничних станів?

67.Як визначити момент опору підібраного перерізу головної балки?

68.В яких випадках дозволяється не перевіряти балки на загальну стійкість?

69.Конструктивні прийоми підвищення загальної стійкості балок.

70.В яких випадках дозволяється проводити розрахунок балок із урахуванням розвитку пластичних деформацій?

71.Можливі конструктивні прийоми забезпечення місцевої стійкості стінки, при дії дотичних напружень.


Додаток 1

Таблиця1 (51* [3])

Нормативні та розрахункові опори при розтягу, стиску, згині листового, широкоштабного універсального і фасонного прокату за ГОСТ 27772-88 для сталевих конструкцій будівель і споруд

    Сталь     Товщина прокату Нормативні опори прокату, МПа (кгс/мм2) Розрахункові опори прокату, МПа (кгс/см2)
листового, широкоштабного, універсального   фасонного листового, широкоштабного, універсального   фасонного
Ryn Run Ryn Run Ry Ru Ry Ru
С235 Від 2 до 20 Понад 20 до 40 Понад 40 до 100 Понад 100 235(24) 225(23) 215(22) 195(20) 360(37) 360(37) 360(37) 360(37)   235(24) 225(23) - - 360(37) 360(37) - - 230(2350) 220(2250) 210(2150) 190(1950) 350(3600) 350(3600) 350(3600) 350(3600) 230(2350) 220(2250) - - 230(2350) 230(2350) - -
С245 Від 2 до 20 Понад 20 до 30   245(25) - 370(38) - 245(25) 235(24) 370(38) 370(38) 240(2450) - 360(3700) - 240(2450) 230(2350) 360(3700) 360(3700)
С255 Від 2 до 3,9 Понад 4 до 10 Понад 10 до 20 Понад 20 до 40 255(26) 245(25) 245(25) 235(24) 380(39) 380(39) 370(38) 370(38) - 255(26) 245(25) 235(24) - 380(39) 370(38) 370(38) 250(2550) 240(2450) 240(2450) 230(2350) 370(3800) 370(3800) 360(3700) 360(3700) - 250(2550) 240(2450) 230(2350) - 370(3800) 360(3700) 360(3700)  
С275 Від 2 до 10 Понад 10 до 20 275(28) 265(27) 380(39) 370(38) 275(28) 275(28) 390(40) 380(39) 270(2750) 260(2650) 370(3800) 360(3700) 270(2750) 270(2750) 380(3900) 370(3800)

Продовження табл. 1 додатка 1

С285 Від 2 до 3,9 Від 4 до 10 Понад 10 до 20   285(29) 275(28) 265(27) 390(40) 390(40) 380(39) - 285(29) 275(28) - 400(41) 390(40) 280(2850) 270(2750) 260(2650)   380(3900) 380(3900) 370(38000 - 280(2850) 270(2750)   - 390(4000) 380(3900)
С345 Від 2 до 10 Понад 10 до 20 Понад 20 до 40 Понад 40 до 60 Понад 60 до 80 Понад 80 до 160   345(35) 325(33) 305(31) 285(29) 275(28) 265(27) 490(50) 470(48) 460(47) 450(46) 440(45) 430(44) 345(35) 325(33) 305(31) - - - 490(50) 470(48) 460(47) - - - 335(3400) 315(3200) 300(3050) 280(2850) 270(2750) 260(2650) 480(4900) 460(4700) 450(4600) 440(4500) 430(4400) 420(4300) 335(3400) 315(3200) 300(3050) - - - 480(4900) 460(4700) 450(4600) - - -
С345К Від 4 до 10   345(35) 470(48) 345(35) 470(48) 335(3400) 460(4700) 335(3400) 460(4700)
С375 Від 2 до 10 Понад 10 до 20 Понад 20 до 40 375(38) 355(36) 335(34)   510(52) 490(50) 480(49) 375(38) 355(36) 335(34) 510(52) 490(50) 480(49) 365(3700) 345(3500) 325(3300)   500(5100) 480(4900) 470(4800) 365(3700) 345(3500) 325(3300)   500(5100) 480(4900) 470(4800)
С390 Від 4 до 50   390(40) 540(55) - - 380(3850) 530(5400) - -
С390К Від 4 до 30   390(40) 540(55) - - 380(3850) 530(5400) - -
С440 Від 4 до 30 Від 30 до 50   440(45) 410(42) 590(60) 570(58) - - - - 430(4400) 400(4100) 575(5850) 555(5650) - - - -
С590 Від 10 до 36   540(55) 635(65) - - 515(5250) 605(6150) - -
С590К Від 16 до 40   540(55) 635(65) - - 515(5250) 605(6150) - -

Таблиця 2 (51* [3])

Матеріали для з’єднань металевих конструкцій і їх розрахункові опори

Продовження табл. 2 додатка 1 I в усіх районах; 2, 3 і 4 у…

Нормативні та розрахункові опори металу з’єднань із кутовими швами

Розрахункові опори зрізу та розтягу болтів, Мпа (кгс/см2)   Напруже-ний стан   Умовне позначення … Таблиця 5 (72 [3])

Коефіцієнти φ поздовжнього вигину центрово-стиснених елементів

Швелери (вибірка з ГОСТ 8240-89) Номер профілю Лінійна…

Сталь листова

    Таблиця 10 (38* [3])

Марки сталі, які замінюються сталями за ГОСТ 27772-88

    Продовження табл. 11 додатка 1 С345, С345Т 09Г2 гр. 1 09Г2 гр. 2 …

ЛІТЕРАТУРА

1. Металлические конструкии. Учебник /Под ред Ю.И.Кудишина М.:Издательство центр «Академия», 2008.-681 с., ил. 2. Клименко Ф.Є., Барабаш В.М., Стороженко Л.І. Металеві конструкції. –Львів:… 3. СНиП II-23-81*. Нормы проектирования. Стальные конструкции. -М.:Стройиздат, 1987.

– Конец работы –

Используемые теги: металеві, конструкції0.052

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: МЕТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

Тема: 4.2. Ортодонтичні та ортопедичні конструкції в дитячому віці
Базова тема для розуміння гігієністом зубним того що в Україні ортодонтична допомога дітям і підліткам надається безкоштовно в дитячих... Найефективнішим є територіальний метод обслуговування ортодонтичних хворих... Гігієніст зубний також має оглядати дітей і підлітків в організованих колективах своєчасно усувати причини що...

Методичні вказівки дають можливість виконання курсового проекту № 1 з курсу Залізобетонні конструкції
Методичні вказівки до курсового проекту з курсу Залізобетонні та кам яні конструкції для студентів спеціальності Промислове та цивільне... Методичні вказівки дають можливість виконання курсового проекту з курсу Залізобетонні конструкції Приведені...

ЛЕКЦІЯ з дисципліни Конструкції з дерева та пластмас План лекції 3
Факультет будівництва та архітектури... Кафедра будівельних конструкцій... ЛЕКЦІЯ з дисципліни Конструкції з дерева та пластмас...

Розробка конструкції та технічне обґрунтування темброблоку
Мікросхема виконує роль електронного регулятору гучності і тембрів. Включення її типове. Перемінним резистором R-10 регулюють гучність на 8 і 10 виходах, а резистором… Перемінні резистори для регулювання НЧ і ВЧ відсутні. Замість них увімкнено прилад управління тембрами на мікросхемах…

0.027
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам