рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Методика оцінки хімічної обстановки

Методика оцінки хімічної обстановки - раздел Философия, Секція безпека життєдіяльності людини Оцінка Хімічної Обстановки Проводиться Методом Прогнозування (Завчасно, При Р...

Оцінка хімічної обстановки проводиться методом прогнозування (завчасно, при розробці плану цивільного захисту (ЦЗ) об’єкта) і за даними розвідки.

При оцінці хімічної обстановки методом прогнозування приймається умова одночасного розливу (викиду) всього запасу хімічної небезпечної речовини (ХНР) у воєнний час або із максимальної по об’єму одиничної ємності (у мирний час) за сприятливих для розповсюдження зараженого повітря метеорологічних умовах.

Оцінка хімічної обстановки за даними розвідки проводиться на основі конкретної обстановки, коли враховується фактична кількість вилитої ХНР і реальні метеорологічні умови.

 

Оцінка хімічної обстановки передбачає:

- визначення розмірів і площі зони хімічного зараження (ЗХЗ);

- визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкту;

- визначення тривалості вражаючої дії ХНР;

- визначення можливих втрат населення в осередку хімічного ураження.

 

Для оцінки хімічної обстановки необхідні вихідні дані:

- вид і кількість ХНР;

- місце викиду ХНР;

- час викиду ХНР;

- ступінь захищеності людей (наявність захисних споруд, індивідуальних засобів захисту);

- топографічні умови місцевості і характер забудови на шляху розповсюдження хмари зараженого повітря (закрита чи відкрита місцевість);

- метеорологічні умови (ніч, день, ясно, хмарність);

- швидкість і напрямок вітру в приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря.

 

Коментар: Розрізняють три ступені вертикальної стійкості повітря:

- інверсія - при цьому нижні шари повітря холодніші за верхні, що перешкоджає переміщенню його по вертикалі і створює оптимальні умови для збереження високих концентрацій отруйних речовин (виникає у вечірній і нічний час при ясній погоді і швидкості вітру до 4 м /с);

- конвекція – нижні шари повітря нагріті більше ніж верхні, що сприяє переміщенню повітря по вертикалі і розсіюванню хмари зараженого повітря (виникає вдень, при ясній погоді і швидкості вітру до 4 м /с);

- ізотермія – температура повітря в межах 20-30 м від земної поверхні майже однакова (спостерігається в похмуру погоду, при опадах або при швидкості вітру більше 4 м/с, а також як перехідний період від інверсії до конвекції та навпаки).

Розглянемо методику оцінки хімічної обстановки на прикладі розв’язування конкретної задачі.

Задача 1

На хімічно небезпечному об’єкті зруйнована обвалована ємність місткістю 50 т аміаку.

На відстані 2 км за напрямком вітру розташований населений пункт, у якому проживає 600 чол., на 90 % забезпечених протигазами. Жителі знаходяться в житлових будівлях. Місцевість відкрита, швидкість вітру в приземному шарі 3 м/с, інверсія. Визначити:

а) розміри і площу зони хімічного зараження;

б) час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту;

в) тривалість вражаючої дії СДОР;

г) можливі втрати населення в осередку хімічного ураження.

 

Розв’язок:

а) визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.

1. Визначення глибини зони хімічного зараження.

За оптимальних умов для розповсюдження хмари зараженого повітря - місцевість відкрита, ємність необвалована, швидкість вітру 1 м/с та при ізотермії глибина розповсюдження хмари зараженої ОР відповідає показникам табл. 1 (Г1).

За умов, які відрізняються від зазначених в таблиці, глибину зони хімічного зараження визначають за формулою:

(км), де

Г1 – глибина розповсюдження хмари зараженого повітря (км) при швидкості вітру 1 м/с, відкритій місцевості, необвалованій ємності, яка визначається при ізотермії за таблицею 1.

При інверсії або конвекції, згідно з приміткою 1 до таблиці 1, ця величина збільшується або зменшується у 5 разів і становитиме відповідно:

при інверсії Г 1 .х 5 або Г1 / 5 при конвекції;

К пз - поправочний коефіцієнт на закриту місцевість, дорівнює 3,5 (примітка 2 до табл. 1);

К по - поправочний коефіцієнт на обваловану ємність дорівнює 1,5 (примітка 3 до табл. 1);

К пш - поправочний коефіцієнт на швидкість вітру виходячи із ступеня вертикальної стійкості повітря (примітка 4 до табл. 1).

В нашій задачі:

Г = 5*Г1 * Кпш / Кпзпо = 5 * 1,9 * 0,45 / 1 * 1,5 = 2,85 (км)

2. Ширину зони хімічного зараження визначаємо за формулою

Ш = Г * Кш (км), де

Кш – коефіцієнт ширини ЗХЗ, який при інверсії становить 0,03, ізотермії – 0,15, конвекції – 0,8.

Отже,

Ш = 2,85 * 0,03 = 0,08 (км).

3. Оскільки зона хімічного зараження (ЗХЗ) формою завжди нагадує трикутник, то площу зони хімічного зараження визначаємо за формулою визначення площі трикутника, де глибина ЗХЗ – це висота трикутника, а ширина ЗХЗ – це основа трикутника.

S = 0,5 * Г * Ш (км 2)

S = 0,5 * 2,85 * 0,08 = 0,12 (км 2)

4. У випадку зруйнування необвалованої ємності визначається площа розливу ХНР за формулою :

S р = G / d*h (м 2), де

G - кількість розлитої ХНР (т);

h - висота шару розливу ХНР – 0,05 м;

d - густина ХНР (т / м 3), для аміаку – 0,68 т/м 3, для хлору - 1,5 т/м 3.

 

б) Визначення часу підходу хмари зараженого повітря.

Оскільки глибина поширення хмари зараженого повітря (2,85 км) перевищує відстань до населеного пункту (2 км), то слід визначити час підходу зараженого повітря до даного населеного пункту за формулою:

(хв.), де

R - відстань від джерела зараження до заданого об’єкту ( в метрах);

W - середня швидкість переміщення хмари зараженого повітря (м/с), яку знаходимо за формулою

W = (1,5 або 2,0) * V, де

V - швидкість вітру в приземному шарі повітря,

1,5 або 2,0 – коефіцієнти, відповідно для R < 10 км або R 10 км.

Отже,

= = 7,4 (хв.)

 

в). Визначення тривалості вражаючої дії аміаку

Час вражаючої дії ХНР залежить від часу її випаровування із зараженої поверхні чи площі розливу (ушкодженої ємності) і швидкості вітру.

Тривалість вражаючої дії аміаку знаходимо за формулою :

T = t в * К в (год.), де

t в - час випаровування (табл. 2)

К в – поправочний коефіцієнт на час випаровування при швидкості вітру понад 1 м/с ( примітка до табл. 2).

Згідно з таблицею 2 і приміткою до неї знаходимо час випаровування аміаку

Т = 20 год. * 0.55 = 11 год.

 

г) Визначення можливих втрат населення в осередку хімічного ураження.

Можливі втрати (В) в осередку хімічного ураження залежать від кількості населення, умов розташування людей, забезпеченості їх протигазами і визначаються за формулою :

В = N * В 1 (чол.), де

N - кількість людей (чол.);

В1 - можливі втрати людей в осередку ураження ( у % ) в залежності від умов їх розташування і забезпеченості протигазами (табл. 3).

Оскільки, згідно з умовою задачі, населення знаходиться у будівлях і на 90% забезпечене протигазами, загальні втрати складатимуть 9%.

Отже, В = 600 чол. * 9 % = 54 чол.

 

Орієнтовно структуру втрат населення визначаємо згідно з приміткою до таблиці 3.

Легко уражені (Влу) = 54*25% = 13 чол.

Уражені середнього і важкого ступеня (Всу) = 54*40% = 22 чол.

Смертельно уражені (Всу) = 54 * 35% = 19 чол.

 

Висновок: Оскільки населений пункт попадає в зону хімічного зараження а час підходу хмари зараженого повітря 7,4 хв., то слід терміново сповістити мешканців населеного пункту про необхідність негайно одягнути протигази (при їх відсутності – ватно-марлеві пов’язки) і евакуюватися в напрямку перпендикулярно до руху хмари зараженого повітря на відстань, яка перевищує ширину ЗХЗ (не менше 80 м). Повернутися до населеного пункту можна не раніше, ніж через 11 год.

В доаварійний період бажано було б забезпечити населення протигазами на 100%, а відкриту місцевість засадити деревами, що могло б значно зменшити глибину поширення хмари зараженого повітря.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Секція безпека життєдіяльності людини

Тернопільський національний економічний університет... Факультет довузівської післядипломної та магістерської... Секція безпека життєдіяльності людини...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Методика оцінки хімічної обстановки

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Лекція 6
“Небезпечні та шкідливі психофізіологічні фактори зовнішнього середовища, їх вплив на людину” Основні питання для висвітлення на лекції: 1.Основи фізіології фізич

Тема практичного заняття 9: Безпека в умовах кримінальної злочинності і тероризму.
Причини зростання злочинності. Зброя для самозахисту. Правила особистої безпеки в криміногенних ситуаціях. Визначення тероризму, його особливості на сучасному етапі. Відомі терористичні організації

Розрахунково-графічні завдання з оцінки хімічної обстановки
На хімічно небезпечному об’єкті сталася аварія з викидом сильнодіючої отруйної речовини (СДОР, ОР). Хмара зараженого повітря рухається в напрямку населеного пункту. Оцінити хімічну обстановку за та

Таблиці для оцінки хімічної обстановки
Таблиця 1 Глибина розповсюдження хмари, зараженої ДОР (Г1), км (місцевість відкрита, ємності необваловані, швидкість вітру 1 м/с, ізотермія)

Завдання з оцінки радіаційної обстановки
Задача 1 Визначити дозу опромінення і втрати серед робітників. які протягом Т год. працювали в приміщенні з коефіцієнтом послаблення дози радіації К посл., якщо роботу

Методика оцінки радіаційної обстановки
Радіаційна обстановка - це обстановка, яка склалася на території адміністративного району, населеного пункту чи об’єкту господарювання внаслідок радіоактивного зараження місцевості.

Приведення рівнів радіації до одного часу після вибуху
У зв’язку зі спадом рівня радіації після ядерного вибуху (при 7-разовому збільшенні часу рівень радіації зменшується в 10 разів) для зручності нанесення обстановки на карту (схему) виміряні рівні р

Визначення можливих доз опромінення населення і особового складу формувань системи ЦЗ (ЦО).
Розв’язок цієї задачі дозволяє оцінити ступінь небезпеки перебування людей на зараженій території і намітити правильні дії. Якщо виявиться, що отримана доза перевищує допустиму, то необхідно змінит

Визначення допустимого часу перебування людей на зараженій території
  Допустимий час перебування на зараженій території – це час, протягом якого населення чи особовий склад формування отримають дозу опромінення в межах встановленої. Рішення д

Визначення часу вводу формувань на радіоактивно забруднену територію
Для визначення часу вводу формувань (часу, коли можна розпочати роботи і доза опромінення за час проведення робіт щоб не перевищувала встановленої) на радіоактивно заражену територію необхідні вихі

Визначення можливих радіаційних втрат
Під радіаційними втратами розуміють вихід з ладу особового складу формувань та населення у зв’язку з перевищенням допустимих доз опромінення. Визначають їх за таблицею 8 за дозою опромінення та час

Для перерахування рівнів радіації на різний час після ядерного вибуху
t год. К t t год K t t год. К t t год. К t 0,5

Для перерахування рівнів радіації на різний час після аварії на АЕС
  t год. К t t год K t t год. К t t год. К t

Час, який минув після вибуху до другого виміру рівня радіації на місцевості, год.
Відношення рівня радіації при другому вимірі до рівня радіації при першому вимірі, Р2 / Р1 Час між вимірами Хвил

Допустима тривалість перебування людей на радіоактивно зараженій місцевості, Т , год., хв.
  Час, який минув з моменту вибуху до початку опромінення

Допустима тривалість перебування людей на радіоактивно зараженій місцевості при аварії на АЕС, Т , год.
  Час, який минув з моменту вибуху до початку опромінення, год.

Радіаційні втрати людей при зовнішньому опроміненні
Сумарна доза опромінення, Р (у рентгенах) Процент радіаційних втрат за час опромінення, дні  

Розрахункові завдання
1.Обчисліть ризик травмування на підприємстві (в розрахунку за рік), якщо загальна кількість працюючих складає 200 чоловік, а за останні 2,5 роки травми одержали 2 чоловіки. Порівн

Методика розв’язування розрахункових завдань
Визначення та порівняльна оцінка ризиків Загальноприйнятою у світовій практиці мірою небезпеки для життєдіяльності населення, функціонування об`єктів економіки є ризик. Застосування

Базові підручники та базові навчально-методичні матеріали
  1. Текстові матеріали лекцій і практичних занять дисципліни «Безпека життєдіяльності» для студентів усіх форм навчання (навчально-методичний посібник). Тернопіль, 2012.- 139 с.

Ресурси
1. Галузевий стандарт, затверджений наказом МОН України від 09.02.2009 р № 79 з доповненнями та змінами згідно з наказами МОН України від 09.02. 2009 р. № 642 та від 2.02.2010 р. 2. Тимчас

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги