Реферат Курсовая Конспект
Вторинна переробка сировини - раздел Философия, Міністерство Освіти І Науки України ...
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра переробки, стандартизації і сертифікації сировини
Рег. № 81/306-10.10.08
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………….…….4
Лабораторна робота № 1. Розпушування, змішування та тіпання волокон 5
Лабораторна робота № 2. Чесання різних видів волокон. 12
Лабораторна робота № 3. Оцінка якості довгого чесаного лляного волокна 19
Лабораторна робота № 4. Складання та витягування стрічки. 24
Лабораторна робота № 5. Формування рівниці 30
Лабораторна робота № 6. Кільцеве та пневмомеханічне прядіння. 35
Лабораторна робота № 7. Сукання та крутіння пряжі 40
Лабораторна робота № 8. Підготовка пряжі до ткацтва. 46
Лабораторна робота № 9. Формування тканини на ткацькому верстаті 52
Лабораторна робота № 10. Визначення якості характерних нетканих матеріалів 56
Лабораторна робота № 11. Визначення лінійної щільності природних волокон і ниток. 58
Лабораторна робота № 12. Визначення вологості волокон натурального походження. 64
Лабораторна робота № 13. Визначення міцнісних характеристик волокон натурального походження. 69
Додаток ………………………………………………………………...….75
ВСТУП
Дисципліна «Вторинна переробка сировини» вивчає загальні питання технологічних процесів обробки текстильних матеріалів, будови машин і механізмів, складання технологічних схем і розрахунку обладнання для прядильного, крутильного та ткацького виробництва, а також питання асортименту текстильних матеріалів, оцінки їхньої якості і конкурентоспроможності.
Для створення найпрогресивніших технологій по виробництву текстильної сировини необхідні знання його структури і властивостей, за якими визначаються якість одержуваної продукції і конкурентоспроможність на вітчизняному і світовому ринках.
Мета лабораторного практикуму полягає в надбанні практичних навичок в дослідженні будови, властивостей і методів оцінки якості різних видів текстильних матеріалів на підставі вивчення теоретичного курсу.
ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
1. Перед виконанням роботи студенти повинні вивчити матеріал, що відноситься до теми роботи по конспекту лекцій і рекомендованій літературі.
2. До виконання лабораторних робіт студенти допускаються після інструктажу з техніки безпеки праці і пожежної безпеки в лабораторії в цілому і на кожному робочому місці.
3. Після виконання лабораторної роботи студенти оформлюють звіт в індивідуальних лабораторних журналах, де повинні міститися: мета роботи, основні відомості, завдання для виконання роботи, початкові дані, результати вимірювань і розрахунків, таблиці, графіки і висновки.
4. По кожному розділу курсу, закріплюваному відповідною лабораторною роботою, студенти самостійно відповідають на комплекс контрольних питань, які допоможуть глибше засвоїти матеріал, що вивчається.
5. Лабораторну роботу кожний студент захищає індивідуально, за результатами захисту проставляється залік.
Лабораторна робота № 1
РОЗПУШУВАННЯ, ЗМІШУВАННЯ ТА ТІПАННЯ ВОЛОКОН
Мета роботи - вивчити послідовність установлення машин для розпушування, змішування та тіпання бавовни, льону, вовни та шовку; з'ясувати призначення кожної машини, ознайомитися з технологічними процесами, що здійснюють на кожній машині, визначити ступінь тіпання та лінійну щільність полотна.
Контрольні запитання
1. Мета і сутність процесів розпушування, змішування та тіпання.
2. Назвіть машини, які входять до складу розпушувально-тіпального агрегату та їх призначення.
3. Чим відрізняється обробка волокна в горизонтальному розпушувачі, осьовому та похилому очисниках?
4. Як здійснюється подача волокна до тіпальної машини?
5. Як визначається ступінь розпушування та тіпання волокна?
6. За якими показниками здійснюється контроль якості полотен?
7. Які угари виділяються на обладнанні розпушувально-тіпального агрегату?
Задачі за темою
1. Яка довжина полотна з лінійною щільністю 400 ктекс і масою 16 кг?
2. Визначити лінійну щільність полотна в тексах з тіпальної машини, якщо відомі маса та довжина полотна (значення довжини полотна взяти з попередньої задачі, а масу полотна - з таблиці 1.1 додатка).
3. Визначити час наробки полотна з лінійною щільністю 400 ктекс та масою 16 кг, якщо згортальні вали однопроцесної тіпальної машини роблять 8 об/хв при діаметрі валів 230 мм.
4. Скільки часу нароблюється полотно масою 16 кг на однопроцесній тіпальній машині Т-16, продуктивність якої становить 150 кг/год?
Лабораторна робота № 2
ЧЕСАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ВОЛОКОН
Мета роботи - вивчити призначення та будову робочих органів чесальних машин для розчісування бавовни, льону та шовку; визначити час наробки таза, ступінь чесання та продуктивність чесальної машини.
Контрольні запитання
1. Яка мета та сутність процесу чесання?
2. Які завдання виконують чесальні машини?
3. Яку гарнітуру використовують на чесальній машині?
4. Назвіть зони чесання, очищення та змішування волокон.
5. Що відбувається з волокном у зоні живильного циліндра та приймального барабана?
6. Яким чином відбувається укладання стрічки до таза?
Лабораторна робота № 3
ОЦІНКА ЯКОСТІ ДОВГОГО ЧЕСАНОГО ЛЛЯНОГО ВОЛОКНА
Мета роботи - вивчити основні показники якості довгого чесаного лляного волокна, що обумовлюють його сорт (номер) у відповідності з технічними вимогами СОУ. МПП. 59. 080 – 073: 2004.
Контрольні запитання
1. Що називається чесаним льоном? На скільки сортів поділяється він за якістю?
2. Що розуміють під прядильною здатністю лляного волокна?
3. Як оцінюють якість чесаного льону-моченця теплового мочіння?
4. У яких випадках партію чесаного льону пред'являють до рекламації?
5. Чим характеризують міцність та мацераційну здатність волокна?
6. За якими показниками визначають остаточний номер (сорт) чесаного льону?
Лабораторна робота № 4
СКЛАДАННЯ ТА ВИТЯГУВАННЯ СТРІЧКИ
Мета роботи - вивчити будову та роботу всіх основних вузлів стрічкових машин для потоншення та вирівнювання стрічки з бавовни, льону, вовни та шовку; визначити інтенсивність витягування стрічки та продуктивність стрічкової машини.
Контрольні запитання
1. Яке призначення стрічкової машини?
2. Мета й сутність процесів витягування та складання.
3. Будова та робота витяжного приладу стрічкової машини.
4. За рахунок чого здійснюється укладання стрічки до тазу по гіпоциклоїді?
5. Чим відрізняється структура стрічок стрічкових машин від чесальної стрічки?
6. Вкажіть місця на технологічній схемі, де здійснюються процеси складання та витягування.
Лабораторна робота № 5
ФОРМУВАННЯ РІВНИЦІ
Мета роботи - вивчити призначення, будову та роботу основних механізмів рівничної машини для формування рівниці з бавовни, вовни, льону; визначити продуктивність рівничної машини.
Контрольні запитання
1. Призначення рівничної машини.
2. Які технологічні процеси здійснюються на рівничних машинах?
3. Призначення та будова витяжного приладу рівничної машини.
4. Будова та робота крутильно-намотувального механізму.
5.Чим створюється крутка на рівничних машинах і за якими формулами її визначають?
6. Назвіть існуючі умови намотування рівниці на котушку?
7. За якими показниками оцінюють якість рівниці?
Лабораторна робота № 6
КІЛЬЦЕВЕ ТА ПНЕВМОМЕХАНІЧНЕ ПРЯДІННЯ
Мета роботи - вивчити будову, призначення та роботу основних вузлів кільцевих і пневмомеханічних прядильних машин для одержання пряжі з бавовни, вовни, льону та шовку; визначити продуктивність кільцевої та пневмомеханічної прядильних машин.
Контрольні запитання
1. Призначення прядильних машин.
2. Які технологічні процеси здійснюються на прядильних машинах?
3. Яка мета й сутність процесу дискретизації та циліндричного складання?
4. Який робочий орган надає крутку пряжі на пневмомеханічній машині БД-200?
5. Які переваги пневмомеханічної прядильної машини БД-200 порівняно з кільцевою прядильною машиною?
6. Чим відрізняється пряжа, одержана на машині БД-200, від пряжі з кільцевої прядильної машини?
Лабораторна робота № 7
СУКАННЯ ТА КРУТІННЯ ПРЯЖІ
Мета роботи - вивчити будову та призначення основних робочих вузлів сукальних, крутильних і прядильно-крутильних машин для одержання суканої та крученої нитки з бавовни, вовни, льону та шовку; визначити продуктивність сукальної, крутильної та прядильно-крутильної машин.
Контрольні запитання
1.Яка мета й сутність сукання та крутіння пряжі?
2.У якій послідовності та на яких машинах виробляють кручену пряжу?
3.За якою формулою та в яких одиницях визначається продуктивність крутильної машини?
4.Яким способом можна підвищити продуктивність крутильних машин?
5.Які процеси здійснюються на прядильно-крутильних машинах?
6.У чому переваги використання прядильно-крутильної машини?
Задачі за темою
1. Визначити теоретичну продуктивність машини ПК-100 на одне веретено, якщо на ній виробляється кручена пряжа 18,5 текс х 2, а коефіцієнт крутки в системі текс αТ = 120.
2. Визначити номер крученої нитки, якщо скручується пряжа 7,46 текс в 2 складання. Коефіцієнт укрутки 1,5%.
3. Визначити номінальну лінійну щільність крученої нитки, якщо скручується чотири нитки, дві з яких мають лінійну щільність 25 текс, а дві інші – 11,5 текс.
4. Визначити продуктивність сукальної машини, якщо швидкість намотування нитки при суканні 478 м/хв, лінійна щільність нитки 40 текс х 2, а Ккч = 0,75.
5. Визначити частоту обертання веретен крутильної машини КМ-132, якщо продуктивність машини 31,5 кг/год, коефіцієнт крутки в системі текс 40, лінійна щільність пряжі 25 текс в 2 складання і Ккч = 0,90.
Лабораторна робота № 8
ПІДГОТОВКА ПРЯЖІ ДО ТКАЦТВА
Мета роботи - вивчити машини та автомати для підготовки основної та піткальної пряжі з бавовни, вовни, льону та шовку до ткацтва й визначити продуктивність мотальної, партіонної снувальної, шліхтувальної та вузлов'язальної машин.
Контрольні запитання
1. Яка мета й сутність перемотування основної пряжі?
2. У чому принципова відмінність способів стрічкового та партіонного снування?
3. Які фактори впливають на продуктивність снувальних машин? Назвіть шляхи збільшення їх продуктивності.
4. Які вимоги пред'являють до властивостей шліхти та до шліхтованих основ?
5. В яких випадках здійснюються перебирання та прив'язування основ?
6. У чому полягають відмінності при підготовці піткання до ткацтва на човникових і безчовникових верстатах?
Лабораторна робота № 9
ФОРМУВАННЯ ТКАНИНИ НА ТКАЦЬКОМУ ВЕРСТАТІ
Мета роботи - вивчити призначення робочих органів і механізмів човникових та безчовникових ткацьких верстатів у процесі формування тканини та визначити їх продуктивність.
Контрольні запитання
1. Як називаються деталі, з якими взаємодіють основа та тканина при повздовжньому русі та яке їх призначення?
2. Які основні операції відбуваються при формуванні тканини та які механізми їх здійснюють?
3. Які механізми є на ткацькому верстаті, крім основних? Назвіть їх призначення?
4. Які існують способи прокладання піткання на ткацьких верстатах?
5. Від чого залежить обривність ниток на ткацькому верстаті?
6. Які основні види браку в тканині?
7. Як визначається продуктивність ткацького верстата й від яких чинників вона залежить?
Лабораторна робота № 10
ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ХАРАКТЕРНИХ НЕТКАНИХ МАТЕРІАЛІВ
Мета роботи: ознайомлення з асортиментом нетканих полотен побутового призначення і методикою оцінки їх якості.
Лабораторна робота № 11
ВИЗНАЧЕННЯ ЛІНІЙНОЇ ЩІЛЬНОСТІ ПРИРОДНИХ ВОЛОКОН І НИТОК
Мета роботи - вивчити методи визначення лінійної щільності лляного, бавовняного, вовняного волокон і шовкової нитки.
Контрольні запитання
1. Як впливає тонкість волокна і ниток на прядильну здатність?
2. Які волокна найбільш тонкі?
3. Назвіть міжнародний показник, який характеризує товщину волокон і ниток.
4. Якими методами визначають лінійну щільність та метричний номер волокон і ниток?
5. Який зв'язок між лінійною щільністю та метричним номером?
6. Чому для визначення товщини волокон і ниток застосовують непрямий метод вимірювання?
Лабораторна робота № 12
ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГОСТІ ВОЛОКОН НАТУРАЛЬНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Мета роботи - визначити вологість рослинних і білкових волокон прямим та непрямим методами вимірювання.
Контрольні запитання
1. Які існують методи визначення вологості волокон?
2. У чому сутність прямого методу визначення вологості волокон?
3. Переваги та недоліки непрямих методів визначення вологості волокон.
4. Як визначити відносну вологість повітря?
5. Які існують характеристики гігроскопічних властивостей волокон і ниток?
6. Як впливає вологість волокон і ниток на їх властивості?
7. Як поділяються волокна і нитки за здатністю поглинати вологу?
Лабораторна робота № 13
ВИЗНАЧЕННЯ МІЦНІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ВОЛОКОН НАТУРАЛЬНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Мета роботи - вивчити методики визначення розривного навантаження і відносного розривного подовження бавовни, льону, вовни та шовку-сирцю.
Контрольні запитання
1. Які властивості волокон і ниток називаються механічними?
2. Яке значення мають механічні властивості волокон і ниток у технологічних процесах переробки сировини та напівфабрикатів?
3. Які машини використовують для визначення міцнісних показників? Охарактеризуйте їх переваги та недоліки.
4. Основні характеристики волокон і ниток, які одержують при розтягуванні до розриву.
5. Методики визначення розривного навантаження для волокон рослинного та тваринного походження.
6. Що характеризує нерівність за розривним навантаженням?
7. Визначення коефіцієнта варіації за розривним навантаженням.
– Конец работы –
Используемые теги: Вторинна, переробка, сировини0.054
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Вторинна переробка сировини
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов