Для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисципліни можуть використовуватись: проблемні лекції, міні-лекції, робота в малих групах, семінари-дискусії, мозкові атаки, кейси, презентації, рольові ігри, дидактичні ігри, банки візуального супроводження навчального процесу тощо). При цьому, викладачу потрібно враховувати рівень студентів, кількість студентів в групах, бажання магістрів приймати участь в тому чи іншому виді методик.
Проблемні лекції покликані сприяти розвитку логічного мислення магістрантів і характеризуються тим, що коло питань теми обмежується двома-трьома ключовими моментами, увага магістрантів концентрується на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках, використовується досвід закордонних навчальних закладів з роздачею магістрантам під час лекції друкованого матеріалу та виділенням головних висновків з питань, що розглядаються. При читанні лекцій магістрантам даються питання для самостійного розмірковування, проте лектор сам відповідає на них, не чекаючи відповідей магістрантів. Система питань в ході лекції відіграє активізуючи роль, заставляє магістрантів сконцентруватися і почати активно мислити в пошуках правильної відповіді.
Міні-лекції повинні бути побудовані так, щоб передбачити можливість викладення навчального матеріалу за короткий проміжок часу й характеризуються значною ємністю, складністю логічних побудов, образів, доказів та узагальнень. Міні-лекції, як правило, проводяться як частина заняття-дослідження з кінцевою постановкою конкретного науково-дослідного завдання невеликого за обсягом і складністю.
Робота в малих групах проводиться з метою активізації роботи магістрантів при проведенні семінарських і практичних занять. Це так звані групи психологічного комфорту, де кожен учасник відіграє свою особливу роль і певними своїми якостями доповнює інших. Використання цієї технології дає змогу структурувати практично - семінарські заняття за формою і змістом, створює можливості для участі кожного магістранта в роботі за темою заняття, забезпечує формування особистісних якостей та досвіду соціального спілкування. Така форма навчання використовується також, з метою більш ґрунтовного засвоєння навчального матеріалу, загострення уваги магістрантів на особливо важливих аспектах, що містять в собі винесені на розгляд проблемні питання.
Семінари-дискусії (колоквіуми) проводяться для того, щоб сприяти обміну думками і поглядами учасників з приводу даної теми, а також розвинути мислення, допомагати формуванню поглядів і переконань, виробити вміння формулювати думки й висловлювати їх, вміння прислухатися до точки зору опонентів і «чути їх», навчитись оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.
Мозкові атаки, як метод розв'язання невідкладних завдань за дуже обмежений час використовуються для того, щоб магістранти за порівняно невеликий проміжок часу, відштовхуючись від поставленої задачі або поставленого завдання, могли висловити якнайбільшу кількість ідей і пропозицій по вирішенню озвученої і поставленої проблеми. Обговорити ці ідеї і пропозиції, здійснити їх селекцію. Суть мозкової атаки полягає також в тому, щоб магістрант, який висловив найбільшу кількість ідей або пропозицій, не тільки дав їх коротку анотацію, а й за невеликий проміжок часу, зміг здійснити селекцію ідей і пропозицій висловлених іншими учасниками даної форми навчання.
Кейс-метод (тобто метод аналізу конкретних ситуацій), може і повинен використовуватись викладачем під час проведення будь-якого виду занять як одна із форм його практичного направлення, що дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів і передбачає розгляд запропонованих викладачем або студентами ситуацій, а також управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу.
Презентації проводяться у формі виступів магістрантів по результатам виконання письмових завдань, з науково-навчальними тезами, рефератами, доповідями тощо перед аудиторією, а також використовуються для представлення певних досягнень, результатів роботи групи, звіту про виконання індивідуальних завдань, демонстрації нових наукових поглядів, оригінальних висновків та пропозицій.
Рольові ігри (інсценізації), використовуються у навчальному процесі як одна із форм активізації навчальної роботи магістрантів, за якої вони задіяні в процесі інсценізації певної виробничої ситуації у ролі безпосередніх учасників подій, що дає змогу відчути і виробити можливі варіанти поведінки у майбутній професійній діяльності; попередити таким чином, небажанні наслідки і перспективи ефективного використання отриманих під час навчання знань та умінь.
Запровадження у навчальний процес дидактичних ігор, надає можливість активізувати відшліфування професійних знань та умінь завдяки методу імітації виконання функцій посадових осіб наділених певними повноваженнями (тобто наслідування, або відображення таких повноважень для) прийняття управлінських рішень в різноманітних ситуаціях шляхом гри (програвання, розігрування) за правилами, що вже вироблені або виробляються самими учасниками. Ця форма занять (самостійного і індивідуального прийняття рішення, передбачає перевірку отриманих знань та умінь, і можливість їх ефективного чи імпровізованого використання в штучно створеній екстремальній ситуації) реалізується через самостійне вирішення магістрантами поставленої проблеми за умови недостатності необхідних знань, коли вони змушені самостійно опановувати новий зміст або шукати нові зв’язки в уже засвоєному матеріалі.
Іще один із методів активізації навчального процесу отримав назву «банки візуального супроводження». Цей метод сприяє активізації творчого засвоєння змісту дисциплін магістрантами за допомогою наочності. Така наочність заснована на показі (демонстрації будь-яких матеріалів, предметів) моделей тощо, під час презентації нової «переобтяженої» (складної) теми, яка логічно потребує певної і відповідної їх демонстрації. Зазначені предмети, моделі, матеріали і такі інші наглядні засоби використовуються для показу під час викладення матеріалу. Указаний прийом сприяє ефективному сприйняттю нової проблемної теми.