ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ (ІВ) ДЛЯ ЗАХИСТУ. ДЕРЖАВНИЙ ЗАХИСТ ОБ’ЄКТА ІВ. ОФОРМЛЕННЯ ВІДПОВІДНИХ ДОКУМЕНТІВ

Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Інтелектуальна власність» для студентів усіх напрямів підготовки / Упоряд.: З.В. Дудар, В.І. Каук, В.В. Голян, С.М. Шрестха, - Харків: ХНУРЕ, 2010. - 60 с.

 

 

Упорядники: З.В. Дудар

В.І. Каук

В.В. Голян

С.М. Шрестха

 

 

Рецензент В.П. Пісклакова, канд. техн. наук, доцент каф. системотехніки

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ................................................................................................................ 4

1 Робоча програма.......................................................................................... 6

2 Визначення об’єкта інтелектуальної власності (ІВ) для захисту.
Державний захист об’єкта ІВ. Оформлення відповідних документів.......... 7

2.1 Визначення об’єкта інтелектуальної власності (ІВ) для захисту........ 7

2.2 Державний захист об’єкта ІВ. Оформлення відповідних документів 9

3 Розробка ліцензійного договору. Розробка необхідних документів для
реалізації об’єкта ІВ за кордон...................................................................... 16

3.1 Розробка ліцензійного договору......................................................... 16

3.2 Розробка необхідних документів для реалізації об’єкта ІВ закордон 18

4 Колективне управління майновими правами за типовим законом
Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ)............................ 22

5 Економіка інтелектуальної власності.......................................................... 25

5.1 Оцінка вартості інтелектуальної власності.......................................... 25

5.2 Інтелектуальна власність у господарській діяльності......................... 27

6 Міжнародні угоди у сфері інтелектуальної власності................................ 29

6.1 Загальні міжнародні угоди з питань інтелектуальної власності......... 29

6.2 Міжнародні конвенції про охорону авторського права і суміжних прав 30

7 Стимулювання інтелектуальної діяльності................................................. 34

7.1 Загальні положення.............................................................................. 34

7.2 Державне стимулювання інтелектуальної діяльності.......................... 34

7.3 Пільги для учасників інтелектуальної діяльності................................ 35

Перелік посилань............................................................................................ 37

Додаток А. Практичне заняття №1................................................................ 38

Додаток Б. Практичне заняття №2................................................................. 51

Додаток В. Перелік питань до підсумкового тестування.............................. 53

ВСТУП

 

Завдяки бурхливому розвитку науково-технічного прогресу, інтернаціоналізації господарських зв’язків, комп’ютеризації виробництва інформація стала таким самим об’єктом права власності, як і засоби виробництва. Досвід розвинених країн показав, що саме по собі виробництво вже не є визначальним чинником зростання економічних показників, воно поступається місцем науці, розвитку нових технологій. У зв’язку з цим питома значимість інтелектуальної власності в житті людей зростає вже не щодня, а щогодини.

З давніх часів людина робила все можливе для захисту результатів своєї інтелектуальної праці, для того щоб мати можливість не тільки використовувати ці результати, але і розпоряджатись ними та забороняти іншим використовувати їх без дозволу. Щодо суспільства, то воно було зацікавлено у появі нових, здатних до промислового використання технічних рішень, нових, оригінальних, зовнішньо привабливих виробів, які сприяли б розвитку науково-технічного прогресу та задовольняли зростаючі потреби суспільства. Можна стверджувати, що розвиток цивілізації неможливий без творчої діяльності людини. Рівень виробництва, ефективність економіки, соціально-економічний прогрес значною мірою залежать від рівня та ефективності творчої діяльності людини.

Система охорони інтелектуальної власності – це один з інструментів, за допомогою якого держава може впливати на науково-технічний та економічний розвиток країни.

Статтею 418 Книги четвертої Цивільного кодексу України, прийнятого Верховною Радою України 16 січня 2003 року (далі – ЦК України) встановлено, що право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності [1].

Право інтелектуальної власності включає різні правові інструменти, які можуть поєднуватись, щоб забезпечити більш ефективну правову охорону і захист права на результати науково-технічної творчості та комерційні позначення. Вибір конкретного інструмента правової охорони та захисту права інтелектуальної власності залежить від особливостей об’єкта права інтелектуальної власності.

Як правило, кожна країна має своє власне законодавство і свою національну систему органів, які здійснюють державне регулювання та управління у сфері інтелектуальної власності. Національне законодавство з питань інтелектуальної власності і практика його застосування в різних країнах мають свої особливості. Водночас світова спільнота досягла згоди щодо міжнародних (глобальних) стандартів, що в свою чергу забезпечило певний рівень гармонізації національних законодавств країн через міжнародні договори. До таких міжнародно-правових документів насамперед належать Паризька конвенція про охорону промислової власності (далі – Паризька конвенція) [2], Угоду про торговельні аспекти права інтелектуальної власності (далі – Угода ТШР8) [3,4], Договір про закони щодо торговельних марок [5] і Договір про патентне право [6] та інші.

Метою практичних занять з дисципліни «Інтелектуальна власність» є доповнення та систематизація знань, отриманих студентами під час лекцій, набуття практичних навичок оформлення захисних документів на об’єкти інтелектуальної власності та розробки ліцензійних договорів.

Вивчення навчальної дисципліни має на меті оволодіння вищеописаними знаннями та інструментарієм у цих галузях, більш важливим є комплексне сприйняття майбутнім спеціалістом проблеми в цілому і оволодіння практичними навичками, пов’язаними з усіма аспектами інтелектуальної власності.

Робоча програма

Розподіл обсягу змістовних модулів за видами занять Залік. кред. Змістов. мод. Назва та зміст змістовного модулю Розподіл часу…   Рейтингова оцінка за дисципліною Вид заняття / контрольний захід Ваговий коефіцієнт …

ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ (ІВ) ДЛЯ ЗАХИСТУ. ДЕРЖАВНИЙ ЗАХИСТ ОБ’ЄКТА ІВ. ОФОРМЛЕННЯ ВІДПОВІДНИХ ДОКУМЕНТІВ

 

2.1 Визначення об’єкта інтелектуальної власності для захисту

 

Об’єктами авторського права є твори науки, літератури та мистецтва, виражені в будь-якій об’єктивній формі. Твір – це результат творчої праці, комплекс ідей, образів, поглядів тощо. При цьому твір визнається об’єктом правової охорони незалежно від його призначення, художнього рівня, а також змісту і способу його виразу. Отже, об’єктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, який має певні, встановлені законом, ознаки:

– творчий характер;

– вираз у будь-якій об’єктивній формі.

Відповідно до ЦК України (ст. 433), Закону України «Про авторське право та суміжні права» (ст. 8) об’єктами авторського права є:

1. Літературні та художні твори, зокрема:

– романи, поеми, статті та інші письмові твори;

– лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

– драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші сценічні постанови;

– твори живопису, архітектури, скульптури та графіки;

– фотографічні твори;

– твори образотворчого мистецтва;

– ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки;

– переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів;

– збірники творів, інші складені твори, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної власності.

2. Комп’ютерні програми.

3. Компіляція даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної власності.

4. Інші твори.

 

До об’єктів права промислової власності належать право на результати науково-технічної творчості (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки) та право на комерційні позначення (торговельні марки, зазначення походження товарів, комерційні (фірмові) найменування). Для того щоб більш чітко окреслити особливості цих об’єктів та для зручності в подальшому використовуватимемо для цих об’єктів термін – об’єкти промислової власності.

Об’єкти промислової власності відрізняються від об’єктів авторського права тим, що для набуття права на них необхідне виконання обов’язкових формальностей. Правова охорона надається лише на той об’єкт промислової власності, який може бути віднесений до такого об’єкта та відповідає умовам, які його роблять придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього.

По-перше, об’єкт промислової власності, такий як винахід, корисна модель, промисловий зразок може охоронятись лише тоді, коли він є результатом науково-технічної творчості особи та відповідає умовам, необхідним для того, щоб він став придатним для набуття правової охорони. Для таких об’єктів права промислової власності, як торговельна марка, зазначення походження товару та комерційне (фірмове) найменування, також чітко визначені умови, за яких на них виникає право.

По-друге, відповідно до чинного законодавства, правова охорона на ці об’єкти надається тільки у разі, якщо вони не суперечать публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідають критеріям, визначеним для кожного об’єкта окремо.

По-третє, відповідними законами встановлено, що надання права на кожен з цих об’єктів промислової власності передбачає чіткий порядок. На більшість з цих об’єктів необхідно подати заявку встановленого змісту. Ця заявка має містити не тільки інформацію, що ідентифікує заявника (фізичну або юридичну особу), але й давати можливість визначити обсяг правової охорони. Обсяг правової охорони за кожним окремим об’єктом встановлено відповідним законом.

Твори, які визнаються творами науки, літератури, мистецтва, а також винаходами, корисними моделями та промисловими зразками, не вичерпують всього різноманіття результатів інтелектуальної діяльності. Поряд з зазначеними об’єктами інтелектуальної власності є значна кількість об’єктів, які є результатом творчої інтелектуальної діяльності людини, мають цінність для суспільства і саме тому потребують визнання та правової охорони. При цьому об’єкти не можуть одержати правову охорону ні як об’єкти авторського права, ні як об’єкти промислової власності. Наявність такого роду об’єктів потребує окремого правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних з їх створенням, використанням та захистом.

До таких об’єктів права інтелектуальної власності належить зокрема компонування інтегральних мікросхем, наукове відкриття, сорти рослин, комерційна таємниця.

 

2.2 Державний захист об’єкта ІВ. Оформлення відповідних документів

 

Одним з найважливіших принципів права інтелектуальної власності на об’єкти промислової власності взагалі і на винаходи, корисні моделі промислові зразки та компонування ІМС, зокрема, є офіційне визнання результату інтелектуальної діяльності, який виражається в технічному, технологічному чи художньо-конструкторському вирішенні. Здійснення цього принципу може досягатися різними шляхами: бути відносно складним (проведення детальної експертизи, у ході якої перевіряються умови придатності цих рішень для набуття права інтелектуальної власності на них), чи зводитися до спрощеної формальної процедури розгляду заявок. Саме у наявності обов’язкової формальної процедури набуття прав і полягає різниця, яка існує між правом інтелектуальної власності на об’єкти авторського права і права промислової власності. Ці формальності зазвичай зводяться до процедури складання і подання заявки на реєстрацію права інтелектуальної власності на відповідний об’єкт, її розгляд, надання висновку експертизи, прийняттю рішення за даною заявкою, державною реєстрацією прав (внесення відповідних відомостей до Державного реєстру), видачі охоронного документа.

Основні положення, що стосуються оформлення прав на об’єкти промислової власності, знайшли своє відображення у відповідних розділах Законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем». Більш детальне регулювання цих питань здійснюється підзаконними актами, зокрема такими, як: Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, «Правила складання і подання заявки на промисловий зразок», «Правила розгляду заявки на промисловий зразок», Правила складання, подання і розгляду заявки на реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми». Ці нормативні акти затверджені Міністерством освіти і науки України та зареєстровані в установленому порядку в Міністерстві юстиції України.

Якщо говорити про загальні принципи подання заявок на видачу патентів на об’єкти промислової власності, то можна сказати, що заявка являє собою сукупність документів для видачі охоронних документів. Заявка складається українською мовою, належить до одного винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми. Якщо заявка складена іноземною мовою, то у встановлений термін має бути подано переклад заявки українською мовою. Такий переклад має надійти до відомства у двомісячний термін від дати подання заявки. За дорученням заявника заявка може бути подана через його представника. Таким представником може бути будь-яка особа або патентний повірений. Повноваження патентного повіреного засвідчуються довіреністю заявника, що має просту письмову форму і не вимагає нотаріального засвідчення.

Заявка має містити заяву, складену за визначеною формою, відомості, що дозволяють ідентифікувати заявника, автора, довірену особу (якщо заявка подається за дорученням), їх адресу. До заяви додаються документи, вимоги до яких визначаються відповідним нормативним документом. За подання заявки сплачується збір, розмір якого визначається відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

Розглянемо більш детально вимоги до заявок на зазначені об’єкти промислової власності.

Так, наприклад, заявка на винахід, крім заяви про видачу патенту на винахід (корисну модель) має містити опис винаходу (корисної моделі), складений за встановленою формою і вимог до його розділів, та формула винаходу (корисної моделі). Формула має виражати суть винаходу (корисної моделі), ґрунтуватися на описі і викладатися у встановленому порядку. Якщо в описі є посилання на креслення, таке креслення додається до матеріалів заявки. Обов’язковим документом є реферат. Реферат складається для інформаційних цілей. Вимоги до реферату також встановлені нормативним документом.

Щодо промислового зразка, то заявка містить заяву про видачу патенту, комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета, або рисунка), що дають повне уявлення про його зовнішній вигляд, опис промислового зразка, креслення, схему, карту (якщо це необхідно).

Заявка на компонування ІМС має містити: заяву про реєстрацію компонування (топографії) ІМС і матеріали, що її ідентифікують.

Першою дією, що відбувається при експертизі заявки на всі зазначені об’єкти, є встановлення дати подання заявки. Необхідно зазначити, що це один з найважливіших моментів процедури надання прав інтелектуальної власності на об’єкти промислової власності. Саме від цієї дати відліковується термін дії майнових прав інтелектуальної власності на зазначені об’єкти. Саме ця дата є підставою для затребування пріоритету відповідно до Паризької конвенції для подання заявки в інші держави. Саме ця дата береться до уваги при визначенні рівня техніки під час перевірки придатності до набуття правової охорони винаходів. Саме цією датою, або датою пріоритету, якщо його заявлено, визначається новизна всіх об’єктів. Для встановлення дати подання заявки заявник може подати узаконений мінімум документів. Основна вимога – можливість ідентифікувати заявника і визначити обсяг прав, що заявляється. На цю дату заявник має подати документи заявки, які містять принаймні: клопотання, складене українською мовою з відомостями, що ідентифікують заявника (ім’я – для фізичних осіб, найменування – для юридичних осіб, адреса, адреса для листування), матеріал, що зовні нагадує опис (для винаходів і корисних моделей), або зображення виробу, що дає уявлення про його зовнішній вигляд (для промислового зразка), матеріал, що ідентифікує топографію ІМС.

Якщо заявник подасть зазначені документи, то за заявкою встановлюється дата подання. Якщо документи заявки на дату подання не відповідають встановленим вимогам, заявника повідомляють про недоліки і протягом двох місяців від дати надходження повідомлення він має подати виправлені відповідно до вимог нормативних документів матеріали. Такий самий термін надається заявнику для сплати збору за подання заявки. Якщо заявник у встановлений термін не виправить матеріали заявки, то вона вважається неподаною. Відкликаною вважається заявка у разі, якщо заявник не сплатив збір за подання заявки і не подав документ про сплату збору разом із заявкою, або протягом двох місяців від дати подання заявки.

Щодо розгляду заявок, то він проходить також за чітко встановленими нормами, які знайшли своє відображення у відповідних статтях законів та нормативних документах.

Законами встановлено, що розгляд заявки і проведення експертизи здійснює уповноважений центральним органом виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності заклад експертизи. На цей час таким органом є державне підприємство Український інститут промислової власності (ДП «Укрпатент»).

Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи і відбувається відповідно до закону і правил, встановлених на його основі.

Для кожного об’єкта, що розглядається, експертиза має свої особливості, але є однакові етапи. Вона обов’язково має етап встановлення дати подання заявки та етап формальної експертизи, тобто експертизи за формальними ознаками. Для винаходів передбачено також етап попередньої експертизи та кваліфікаційної експертизи.

Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи вимагати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому порядку в розгляді питань, які виникли під час проведення експертизи. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника. Заявник може вносити до заявки зміни, пов’язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником. Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу охоронного документа. При публікації відомостей про заявку на видачу патенту на винахід зазначені виправлення та зміни враховуються, якщо вони надійшли до закладу експертизи за 6 місяців до дати публікації.

Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений термін, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення.

Для винаходів і корисних моделей передбачена попередня експертиза. Під час проведення попередньої експертизи заявка, яка не містить пропозиції заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, розглядається на предмет наявності в ній відомостей, які можуть бути віднесені згідно із Зведенням відомостей, що становлять державну таємницю, до державної таємниці.

За наявності в заявці таких відомостей, а також якщо заявка містить пропозицію заявника про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, матеріали заявки надсилаються відповідному Державному експерту з питань таємниць (далі Державний експерт) для прийняття рішення щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці.

Державний експерт надсилає своє рішення разом з матеріалами заявки до закладу експертизи протягом місяця від дати одержання ним матеріалів заявки.

Термін, протягом якого може діяти рішення про віднесення інформації, викладеної у заявці, до державної таємниці, встановлюється Державним експертом з урахуванням ступеня секретності інформації.

Якщо Державний експерт прийняв рішення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, він визначає коло осіб,
які можуть мати доступ до нього, і все подальше діловодство за заявкою здійснюється у режимі секретності.

Під час проведення формальної експертизи:

– визначається, чи належить об’єкт, що заявляється, до об’єктів, які можуть одержати правову охорону як винаходи, корисні моделі, промислові зразки чи компонування ІМС;

– заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам, визначеним статтями відповідних законів і правил, встановлених на їх основі;

– документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.

Якщо в матеріалах заявки, що відповідає встановленим вимогам, є посилання на креслення, але такого креслення в ній немає, заявнику надсилається про це повідомлення і пропонується на його вибір надіслати креслення чи вилучити посилання на нього у заявці. У разі подання креслення протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи креслення. Якщо у цей термін заявник не зробить запропонованого йому вибору, то заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення.

За належністю об’єкта, що заявляється, до об’єктів, які можуть одержати правову охорону як винаходи, корисні моделі, промислові зразки чи компонування ІМС, відповідності документів заявки формальним вимогам до них, встановлених відповідними статтями законів і правил на їх основі, та відповідності документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається за заявкою стосовно:

винаходу – повідомлення про завершення формальної експертизи та можливість проведення кваліфікаційної експертизи;

промислового зразка – рішення про видачу патенту на промисловий зразок;

компонування ІМС – рішення про видачу свідоцтва на компонування ІМС.

Якщо є підстави вважати, що заявлений об’єкт не належить до об’єктів, які можуть одержати правову охорону як винаходи, корисні моделі, промислові зразки чи компонування ІМС, або заявка не відповідає формальним вимогам, чи документ про сплату збору за подання заявки не відповідає встановленим вимогам, то заклад експертизи надсилає заявнику попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків.

Відповідь заявника надається у двомісячний термін від дати одержання заявником повідомлення, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою. Термін надання відповіді заявник може продовжити і поновити, як це було зазначено вище.

Необхідно зазначити, що відносно винаходів законодавством України встановлена відстрочена експертиза заявок. Тобто після експертизи заявки за формальними ознаками відомості про неї публікуються в офіційному бюлетені через 18 місяців після встановленої дати подання чи дати пріоритету, якщо він заявлений заявником. Відомості про заявку публікуються за умови, що вона не відкликана, не вважається відкликаною або за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту. За клопотанням заявника відомості про заявку можуть бути опубліковані раніше зазначеного терміну. За подання клопотання заявник має сплатити збір. Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки у встановленому порядку.

Необхідно зазначити, що відомості про заявки, щодо яких Державний експерт прийняв рішення про віднесення їх до державної таємниці, не публікуються.

Повна експертиза чи експертиза по суті (або кваліфікаційна експертиза) проводиться за клопотанням заявника, що може бути подане протягом трьох років від дати подання заявки чи від дати пріоритету, якщо він був заявлений. Така експертиза може бути проведена також за заявою будь-якої особи, яка має надійти не пізніше зазначеного терміну. При цьому вона не бере участі у вирішенні питань щодо заявки, їй надсилається лише затверджений висновок експертизи за заявкою.

Термін подання зазначених заяви та документа продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його закінчення буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей термін, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом дванадцяти місяців від його закінчення буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть зазначені заяву та документ у встановлений термін, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення.

Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності, визначеним статтею 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (новизна, винахідницький рівень та промислова придатність).

Якщо є підстави вважати, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності, то заявнику може бути направлений попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків. Відповідь заявник має надати у двомісячний термін з можливістю продовження його, але не більше, ніж на шість місяців, якщо до його закінчення буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Відповідь заявника та направлені ним додаткові матеріали беруться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою.

Статтею 18 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» передбачено, що заявник має право перетворити:

– заявку на видачу патенту на винахід на заявку на видачу деклараційного патенту на винахід і навпаки в будь-який час до одержання ним рішення про видачу патенту або рішення про відмову в його видачі;

– заявку на видачу патенту на винахід, на заявку, на видачу деклараційного патенту, на корисну модель, і навпаки, в будь-який час до одержання ним рішення про видачу патенту (деклараційного патенту) або рішення про відмову в його видачі.

У цьому разі зберігається встановлена дата подання заявки, а якщо заявлено пріоритет, – дата її пріоритету. За подання заяви про перетворення заявки сплачується збір.

На підставі рішення про видачу патенту України на винахід, деклараційного патенту корисну модель, патенту України на промисловий зразок та свідоцтва України на топографію (компонування) ІМС здійснюється державна реєстрація. З цією метою до відповідного Державного реєстру вносяться визначені відомості – Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються відповідним нормативним актом.

Державна реєстрація зазначених охоронних документів здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за його видачу і збору за публікації про видачу патенту. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про видачу охоронного документу.

Законом установлено, що якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу охоронного документа. Документи про сплату державного мита не надійшли, державна реєстрація патенту не здійснюється, а заявка вважається відкликаною.

 

РОЗРОБКА ЛІЦЕНЗІЙНОГО ДОГОВОРУ. РОЗРОБКА НЕОБХІДНИХ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ОБ’ЄКТА ІВ ЗА КОРДОН

Договори у сфері інтелектуальної діяльності мають відповідати загальним цивільно-правовим вимогам до договорів. Передусім договором визнається угода… Зазначені договори можна поділити за змістом інтелектуальної діяльності.… Значною є група договорів, що стосуються науково-технічної діяльності. Це договори на створення об’єктів промислової…

ЕКОНОМІКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Інтелектуальна економіка – це галузь знань, що вивчає теорію і практику функціонування ринкових структур та механізм взаємодії суб’єктів економічної… Інтелектуальний капітал як економічна категорія розглядається з позиції… За формою власності інтелектуальний капітал може бути приватним, колективним і державним залежно від суб’єкта, який…

МІЖНАРОДНІ УГОДИ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

6.1 Загальні міжнародні угоди з питань інтелектуальної власності Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) Передусім мають бути вироблені міжнародні правові засоби охорони досягнень науки, культури і техніки. Такою найбільш…

Всесвітня конвенція про авторське право

Принципової різниці між Бернською і Женевською конвенціями немає.
Є істотні відмінності в окремих положеннях. Всесвітня (Женевська) конвенція не містить широкого переліку творів науки, літератури і мистецтва, що підпадають під її охорону. Немає у цій Конвенції і детальної регламентації щодо охорони окремих об`єктів авторського права.

Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій ефірного мовлення («Римська конвенція»)

Проблема охорони об`єктів суміжних прав на міжнародному рівні з середини минулого століття постала настільки гостро, що вже у 1961 р. була підписана Конвенція, яку стали називати Римською конвенцією. Особливість суміжних прав полягає у тому, що вони є правою формою реалізації авторських прав. Отже, головною метою Римської конвенції є охорона суміжних прав.

Членами Римської конвенції можуть стати лише члени Бернської або які є членами ООН. Основним принципом Конвенції є принцип національного режиму, за яким виконавцям, виробникам фонограм та організаціям ефірного мовлення з однієї держави-учасниці Конвенції в іншій державі надається така сама правова охорона, як і власним громадянам та юридичним особам.

Римська конвенція є першим міжнародним документом у галузі суміжних прав, що активно розвиваються і тому потребують більш детального правового опосередкування.

Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм від 29 жовтня 1971 р.

1) «фонограма» – виключно звуковий запис звуків; 2) «виробник фонограми» – будь-яка фізична чи юридична особа, яка першою… 3) «копія» – носій, що містить звуки, записані безпосередньо чи опосередковано з фонограми, і який містить всю або…

Договір про патентну кооперацію (РСТ) підписаний у Вашингтоні 19 червня 1970 р., переглянутий 2 жовтня 1979 р. і 3 лютого 1984 р.

Міжнародна заявка має бути складена встановленою мовою, відповідати встановленим вимогам щодо її оформлення, а також щодо єдності винаходу.… Міжнародна заявка здебільшого подається до національного відомства, яке… Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію (1971 р.)

Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків

Мета заснування міжнародної реєстрації промислових зразків була досягнута 6 листопада 1925 р. після підписання Гаазької угоди про міжнародне депонування промислових зразків, яка була прийнята у розвиток Паризької конвенції.

Необхідність розробки і прийняття Гаазької угоди була потребою спростити охорону промислових зразків на міжнародному рівні. Відповідно до цієї Угоди заявник позбавлений необхідності патентувати промисловий зразок у декількох країнах одночасно з метою одержання там правової охорони – достатньо заявити промисловий зразок.

Локарнська угода про заснування міжнародної класифікації промислових зразків

З розвитком техніки розвиваються форми виробів, удосконалюються їх зовнішні характеристики, а все це і є промисловими зразками. Для їх певної систематизації необхідна була класифікація. Тому 8 жовтня 1968 р. в Локарні була підписана Угода про заснування міжнародної класифікації промислових зразків.

Локарнська угода про міжнародну класифікацію промислових зразків набагато полегшує їх реєстрацію, облік та користування. Кількість промислових зразків щорічно істотно зростає і без такої класифікації користуватися ними
було б важко.

Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків

Угода укладена 14 квітня 1891 р. Вона багато разів переглядалася, останній раз – 2 жовтня 1979 р.

Країни, що підписали зазначену Угоду, утворили Спеціальний союз для міжнародної реєстрації знаків. Реєстрація знака в Міжнародному бюро здійснюється терміном на 20 років з можливістю продовжити цей термін. Реєстрація може бути продовжена на період у 20 років, починаючи з моменту закінчення попереднього періоду, шляхом простої сплати основного мита і в разі необхідності додаткового мита [2, 7].

СТИМУЛЮВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

7.1 Загальні положення   В економічно розвинених країнах стимулюванню інтелектуальної діяльності надається важливе значення. Усі країни…

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. Офіційне видання. – К.: Право, 1996. – 63с.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.

3. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.1993 № 3687-XII. Із змінами від 22.05.2003.

4. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.1993 № 3688-XII. Із змінами від 22.05.2003

5. Правила розгляду заявки на промисловий зразок.

6. Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки.

7. Право інтелектуальної власності: Академ. курс: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.А. Підопригори, О.Д. Святоцького. 2-ге вид., перероб. та допов. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – 672 с.

Додаток А

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1   Мета роботи: пошук інформації в мережі Інтернет для підготовки до реєстрації об’єкта інтелектуальної власності (ІС).…

A61G 15/10

Розшифрування класифікатора:

А – Розділ ЗАДОВОЛЕННЯ ЖИТТЄВИХ ВИМОГ ЛЮДИНИ

У підрозділі «ЗДОРОВ’Я; РОЗВАГА

61 Медицина й ветеринарія; гігієна

G Перевезення, індивідуальні засоби пересування або пристосування для відходу, спеціально призначені для пацієнтів або людей з обмеженими можливостями в русі; операційні столи й крісла; зуболікарські крісла;

15/00 Операційні крісла; зуболікарські крісла

З уточненням

1510 складові частини, конструктивні елементи або допоміжні пристосування (15/14 має перевага; зуболікарські інструменти)

 

А.2 Знаходження об’єктів-аналогів для обраного об’єкта інтелектуальної власності

 

Об’єкти-аналоги також можна знайти, звернувшись до сайта Федеральної державної установи «Федеральний інститут промислової власності». Передусім, для даного виду пошуку щодо свого об’єкта інтелектуальної власності слід вибрати ключові слова.

Наприклад: для об’єкта:

Зуболікарське крісло з підігрівом

Крісло, підігрів, зуболікарське. Для безпосереднього пошуку в базі даних слід виконати такі операції: Звернутися до пошукової системи «Роспатента».

СТОМАТОЛОГІЧНЕ КРІСЛО

A61G15/02(2006.01)

Реферат

Аналогічно необхідно сформувати опис для другого об’єкта-аналога й зробити… Короткий зміст завдання:

Додаток Б

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2   Мета роботи: ознайомитися з заповненням договірних відносин у галузі інтелектуальної власності.

Додаток В

 

Перелік питань до підсумкового тестування

 

Тестові запитання за всією дисципліною

Загальна кількість питань = 82

Кількість балів = 100

64 питання по 1 балу

18 питань по 2 бали

 

Модуль

Загальна кількість питань = 37

Кількість балів = 46

28 питань по 1 балу

9 питань по 2 бали

 

Загальні положення про інтелектуальну власність (ІВ). Право ІВ в Україні

(лк 1)

 

1. В Україні державний орган, який відповідає за галузь інтелектуальної власності, є __________________________________________________________

2. Право інтелектуальної власності – це _____________________________

3. Права, що належать до права інтелектуальної власності _____________

4. Наукове відкриття підлягає чи ні обов’язковому реєструванню, _______

– підлягає обов’язковому реєструванню за особливими умовами _____________

5. Результати інтелектуальної творчості людини можна поділити на дві великі групи

6. Законодавча діяльність в Україні з питань інтелектуальної власності почалася в ___________________________________________________________

7. Права на об’єкти інтелектуальної власності (питання стосується усіх можливих об’єктів) виникають _________________________________________

8. Виключні права на об’єкти інтелектуальної власності можуть бути предметом яких правочинів ____________________________________________

9.^* Виключні права на об’єкт інтелектуальної власності діють протягом певного терміну _____________________________________________________

10.^* У цивільному Кодексі України передбачено способи захисту прав інтелектуальної власності ______________________________________________

11.^* Терміни «охорона» та «захист» є синонімами чи ні _______________

– є синонімами за певних обставин ______________________________________

12.^* Чинне законодавство України за порушення патентних прав передбачає відповідальність ____________________________________________

13.^* Недобросовісною конкуренцією визнається, що __________________

14.^* Основними підрозділами Державного департаменту інтелектуальної власності є __________________________________________________________

 

Об’єкти ІВ. Об’єкти науково-технічної інформації

(лк 2)

 

1. Об’єкти цивільного права та об’єкти права інтелектуальної власності – цілком різні об’єкти чи однакові

2. Об’єктами авторського права є твори у галузі _____________________

3. Твір – це _____________________________________________________

4. Видами об’єктів авторського права є _____________________________

5. Не визнаються об’єктами авторського права _______________________

6. Об’єктами суміжних прав є _____________________________________

7. Знак охорони суміжних прав – це ________________________________

8. Вимогами патентоздатності для винаходів є _______________________

9.^* Об’єктами винаходу можуть бути _______________________________

10.^* Об’єктами винаходу не можуть бути ___________________________

11.^* Об’єктом корисної моделі може бути ___________________________

12.^* Промисловий зразок – це _____________________________________

13.^* До однооб’єктних промислових зразків належать _________________

14.^* Об’єктом комерційного (фірмового) найменування є ______________

 

Об’єкти нетрадиційних рішень. Суб’єкти права ІВ

(лк 3)

 

1. Відкриття – це ________________________________________________

2. Об’єктами захисту від недобросовісної конкуренції можуть бути неправомірні дії, що у Законі згруповані у три групи: ______________________

3. Суб’єкт права – це _____________________________________________

4. Суб’єктом права інтелектуальної власності можуть бути ____________

5. Якщо об’єкт інтелектуальної власності створили малолітні або неповнолітні фізичні особи, то вони _____________________________________

6. Нероздільне співавторство – це коли ___________________________

7. Якщо між співавторами немає угоди, то винагорода розподіляється, як ____________________________________________________________________

8. Твір належить роботодавцеві, якщо ______________________________

9.^* Права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з трудовим договором, належить автору і роботодавцю

– роботодавцю дві третини, автору одну третину

10.^* Особа, яка має авторське право, для сповіщення використовує знак охорони у вигляді ____________________________________________________

11.^* Патентний повірений – це _____________________________________

12.^* Правонаступниками можуть бути ______________________________

 

Визначення об’єкта ІВ для захисту. Державний захист об’єкта ІВ.

Оформлення відповідних документів

(пз 1)

 

1. Заявку на винахід (корисну модель) подають у _____________________2. Якщо опис і формулу винаходу (корисної моделі) викладено іншою мовою, то для збереження дати подання їх переклад має надійти до Укрпатенту протягом ____________________________________________________________

3. Назва винаходу (корисної моделі) ________________________________

4. Опис починається із зазначення індексу рубрики діючої редакції МПК, до якої належить винахід (корисна модель), назви винаходу і містить такі розділи: _____________________________________________________________5. Формула винаходу (корисної моделі) призначена для _______________

6. Формула винаходу (корисної моделі) може бути безланковою _______

7. Реферат складають ____________________________________________

8. Пристрій у формулі характеризують у ____________________________9. Документ про сплату збору має надійти до Укрпатенту разом із заявкою або протягом _________________________________________________

Колективне управління майновими правами ІВ за типовим законом ВОІВ

(срс 1)

 

1. Згідно з типом закону про авторське право та суміжні права організації з управління майновими правами авторів створюються _____________________

2. Організації з управління майновими правами авторів є ______________

3. Компетенція організацій з управляння майновими правами визначається

___________________________________________________________________

4. Договори, на підставі яких суб’єкти авторських і суміжних прав передають повноваження на управляння своїми майновими правами, можуть бути віднесені до типу договорів ________________________________________

 

Модуль

Загальна кількість питань = 29

 

Оформлення прав ІВ на об’єкти ІВ.

Права і обов’язки суб’єктів ІВ, що випливають з охоронних документів

(лк 4)

Усім обов’язково 8 питань по 1 балу

 

1. Право інтелектуальної власності на твори науки, літератури і мистецтва виникає із самого факту створення твору _________________________________

2. Об’єкти суміжних прав стають об’єктами правової охорони

3. Науково-технічні досягнення можуть бути визнані об’єктами промислової власності ____________________________________________________________

4. Існують таки види експертиз ____________________________________

5. До складу заявки на об’єкт промислової власності __________________

6. Пріоритет заявки на об’єкт промислової власності – це ______________

7. Заявник шляхом додавання додаткових матеріалів __________________

8. Мета формальної експертизи – виявити два чинники________________

9.^* Мета кваліфікаційної експертизи – це ____________________________

10.^* У процесі розгляду заявки на об’єкт промислової власності до прийняття рішення про видачу патенту __________________________________

11.^* Після публікації відомостей про видачу патенту __________________

12.^* Правова охорона результатів інтелектуальної діяльності здійснюється у формі _____________________________________________________________

 

Припинення правової охорони ІВ. Договори у сфері інтелектуальної діяльності

(лк 5)

Усім обов’язково 8 питань по 1 балу

 

1. Твори науки, літератури і мистецтва після закінчення терміну їх правової охорони _____________________________________________________

2. Припинення чинності патенту може статися _______________________

3. Існують такі підстави для визнання свідоцтва про знак на товари і послуги недійсним ____________________________________________________

4. Термін, протягом якого будь-яка особа може звернутися до Апеляційної палати з запереченням проти видачі свідоцтва про знак на товари і послуги складає ______________________________________________________

5. Авторські договори можна поділити на ___________________________

6. Відчуження авторських прав як самим автором, так і його правонаступником

7. Трудовий характер відносин між автором та роботодавцем (при створенні об’єктів авторського та суміжних прав) може бути визнаний лише за наявності певних умов ________________________________________________

8. Постановний договір – це _______________________________________

9.^* Патентний пошук – це _________________________________________

10.^* В Україні передбачені таки види ліцензій ________________________

11. Ліцензіар – це ________________________________________________

 

Розробка ліцензійного договору. Розробка необхідних документів для реалізації об’єкта ІВ за кордон

(пз 2)

 

1. Характер договору про використання об’єктів інтелектуальної власності носить будь-який характер, визначений власником об’єкта _________________

2. Визначено для творів науки, літератури і мистецтва розмір винагороди

____________________________________________________________________

3. Договір на використання об’єкта інтелектуальної власності може бути укладений ___________________________________________________________

4. Договори про використання об’єктів інтелектуальної власності мають бути укладені ________________________________________________________

5. Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і ______________

6. Субліцензія – це _______________________________________________

7. Якщо в ліцензійному договорі не зазначено виду ліцензії, то вважається

____________________________________________________________________

8. Якщо у ліцензійному договорі не визначена територія, на яку поширюється його чинність, то _________________________________________

9. Договір повної ліцензії – це _____________________________________

 

Економіка ІВ

(срс 2)

 

1. За формою власності інтелектуальний капітал може бути ____________

2. За ознаками можливості визначення розміру вартості інтелектуальний капітал може _________________________________________________________

3. При здійсненні розрахунків вартості об’єктів інтелектуальної власності є ряд загальних теоретичних підходів ____________________________________

4. Капіталізація – це _____________________________________________

 

Модуль

Загальна кількість питань = 16

Кількість балів = 16

 

Патентування об’єктів промислової власності в іноземних державах

Захист права ІВ

(лк 6)

 

1. Вищим органом ВОІВ є ________________________________________

2. Патентно чистими вважаються такі об’єкти _______________________

3. Термін, протягом якого Установа не надіслала повідомлення про заборону закордонного патентування, після чого заявник має право подати заявку до патентного органу іноземної держави, складає ____________________

4. Договір про патентну кооперацію (РСТ) стосується _________________

5. Договір РСТ передбачає ________________________________________

6. Міжнародний пошук за міжнародною заявкою має завершитися звітом, що передається заявникові протягом ____________________________________

7. Головна мета Європейської патентної конвенції полягає у ___________

8. Євразійська патентна конвенція була створена у ___________________

 

Судові прецеденти. Захист виконаних завдань

Комп’ютерне тестування за матеріалами лекцій та самостійної роботи

(пз 3)

 

1. В Україні судові прецеденти ____________________________________

2. Захист права інтелектуальної власності може бути __________________

– усі перелічені види захисту ___________________________________________

3. В Україні усі спори в галузі інтелектуальної власності розглядаються у

____________________________________________________________________

4. Під час розгляду справ суд має керуватися нормативно-правовими актами у такому порядку (судові прецеденти (сп), конституція (кя), міжнародні акти (ма), кодекси (кс), підзаконні акти (па), закони (з)) ____________________

 

Міжнародні угоди у сфері ІВ

(срс 3)

 

1. Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності, була підписана ______________________________________________________

2. ТРІПС – це ___________________________________________________

3. Принцип національного режиму (за ТРІПС) – це коли громадяни однієї країни користуються в іншій країні таким самим правовим режимом ________

4. Принцип автоматичної охорони (за Бернською конвенцією) – це _____

5.^* Принцип незалежності охорони (за Бернською конвенцією) – це _____

6.^* Бернська конвенція (від 9 вересня 1886 року) про __________________

7.^* Термін охорони об’єктів авторського права після смерті автора у Всесвітній конвенції встановлено _______________________________________

8.^* Головна мета Римської конвенції ________________________________

9.^* Брюссельська конвенція (1974 рік) про ___________________________

10.^* Договір про патентну кооперацію (РСТ) визнає, що держави – учасники Договору утворюють союз для _________________________________

11.^* Страсбурзька угода про _______________________________________

12.^* Гаазька угода про ____________________________________________

13.^* Локарнська угода про ________________________________________

14.^* Мадридська угода про ________________________________________

15.^* Ніццька угода про ___________________________________________

 

Питання з позначкою «^*» це питання за тією самою темою. При визначенні питань для підсумкового контролю за кожною темою обирається обов’язкова визначена кількість.

 

Навчальне видання

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних занять з дисципліни

«ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

для студентів усіх напрямів підготовки

 

 

Упорядники: Дудар Зоя Володимирівна

Каук Віктор Іванович

Голян Віра Володимирівна

Шрестха Світлана Миколаївна

 

 

Відповідальний випусковий З.В. Дудар

Редактор О.Г. Троценко

Комп’ютерна верстка Л.Ю. Свєтайло

 

План 2010 (перше півріччя), поз. 12

Підп. до друку 29.01.10 Формат 60х 84 116 Спосіб друку – ризографія

Умов. друк. арк. 3,5 Облік.-вид. арк. 3,2 Тираж 50 прим.

Зам. №1-12 Ціна договірна.

 

ХНУРЕ. Україна. 61166 Харків, просп. Леніна, 14

 

Віддруковано в навчально-науковому

видавничо-поліграфічному центрі ХНУРЕ

61166 Харків, просп. Леніна, 14

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет радіоелектроніки

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних занять з дисципліни

«ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

для студентів усіх напрямів підготовки

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

кафедрою ПЗЕОМ.

Протокол № 2 від 15.09.2009.

 

 

Харків 2010

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет радіоелектроніки

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До практичних занять з дисципліни

«ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

Харків 2010