VІ Орієнтована основа дії

Одним з ускладнень гострого гнійного середнього отиту є перехід його в хронічну форму. Це трапляється за умови високої вірулентності мікроорганізмів та ослаблення захисних сил макроорганізму.

Хронічний гнійний середній отит є тривалим, із млявим перебігом, запальним інфекційним захворюванням порожнин середнього вуха, яке чергується з періодами ремісій та загострень. Початок захворюван­ня пов'язаний із гострим отитом, який часто виникає в дитячому віці. У період ремісій хронічного гнійного середнього отиту процес у се­редньому вусі ніби відмежовується.

Це захворювання має соціальне значення, тому що може призвести ю приглухуватості. Близько 18% хворих, які страждають на приглуху ватість, втратили слух внаслідок хронічного середнього отиту. Хронічний гнійний середній отит може давати дуже важкі ускладнен­ня: порушення вестибулярної функції, парез лицевого нерва, внутрішньочерепні ускладнення.

Нині захворюваність на хронічний гнійний середній отит складає 1 на 1000 населення.

Безпосередньою причиною захворювання є патогенна мікрофлора: стафілококи, стрептококи, синьогнійна та кишкова па­лички, паличка протею, фузоспірохетоз, віруси. Поряд з аеробними збудниками з барабанної порожнини хворих на хронічний гнійний се­редній отит виділені різні анаероби. В етіології хронічного гнійного се­реднього отиту певну роль відіграють патогенні гриби, серед яких пе­реважають плісеневі. Можливе ураження грибами післяопераційної порожнини вуха.

Перехід гострого гнійного захворювання вуха в хронічну форму визначає послаблення захисних сил організму. На­приклад, наявність інших хронічних захворювань, у дітей -- катараль­но-ексудативного та тиміко-лімфатичного діатезу. З іншого боку, пе­рехід захворювання в хронічну форму зумовлений вірулентністю патогенної мікрофлори. Ці чинники можуть зумовити затяжний, реци­дивний перебіг гострого середнього отиту і подальший його перехід у хронічну форму.

Важливим патогенетичним чинником є стан носа, приносових па­зух та горла, що визначає стан слухової труби. Певну роль може відігравати тип будови соскоподібного відростка та інші особливості будови середнього вуха - наявність загинів та кишень слизової обо­лонки, утворення рубців унаслідок перенесеного раніше гострого оти­ту. Так, у разі склеротичного типу будови соскоподібного відростка частіше бувають внутрішньочерепні ускладнення, пневматичного субперіостальні абсцеси.

"патологічна анатомія. Найбільшу роль у запальному процесі відіграє підепітеліальний шар слизової оболонки порожнин середньо­го вуха. Слизова оболонка гранулює та перетворюється на сполучну тканину. У занедбаних випадках каріозним процесом ушкоджуються слухові кісточки та кісткові стінки барабанної порожнини. Стовщення слизової оболонки погіршує дренаж клітин соскоподібного відростка Більшість його клітин заповнені слизо-гнійними виділеннями.

Обов'язковими ознаками хронічного гнійного середнього отиту є: наявність тривалої гноєтечі з вуха (6 тиж та більше), це захворювання триває роками; наявність стійкої перфорації барабанної перетинки з омозолілими краями; погіршення слуху, часто і шум у вусі.