Hеврит слухового нерва (нейросенсорна приглухуватiсть):етiологiя. Дiагностика уражень рiзних ланок звукового аналiзатора (рецепторiв, провiдних шляхiв, центрiв).

Модуль

Змістовний модуль 2

ПрактичнЕ ЗАНЯТТЯ №11

  1. Hеврит слухового нерва (нейросенсорна приглухуватiсть):етiологiя,… 2. Дiагностика уражень рiзних ланок звукового аналiзатора (рецепторiв, провiдних шляхiв, центрiв).

ІІІ Цілі заняття.

1. Навчитися ставити діагноз катару середнього вуха, сенсоневральної приглухуватості, отосклерозу, хвороби Меньєра. (α=ІІІ).

2. Освоїти принципи діагностики та диференційної діагностики катару середнього вуха, сенсоневральної приглухуватості, отосклерозу, хвороби Меньєра (α=ІІІ).

3. Вивчити особливості консервативного лікування катару середнього вуха, сенсоневральної приглухуватості, отосклерозу, хвороби Меньєра (α=ІІІ).

4. Вивчити основні види оперативних втручань катару середнього вуха, сенсоневральної приглухуватості, отосклерозу, хвороби Меньєра (α=ІІІ).

5. Засвоїти основні методи профілактики катару середнього вуха, сенсоневральної приглухуватості, отосклерозу, хвороби (α=ІІІ).

ІV Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

1. Оториноларингологія: підручник / Д.І.Заболотний, Ю.В.Мітін, С.Б.Безшапочний, Ю.В. Дєєва. – К.: ВСВ «Медицина», 2010. – 472 с. 2. Мітін Ю.В., Чорний В.С., Васильєв В.М., Гомза Я.Ю. Отоларингологія. – К.:… 3. Дитяча оториноларингологія: Національний підручник / А.А.Лайко, А.Л.Косаковський, Д.Д.Заболотна – К.: Логос, 2013.…

Розподіл балів, які може отримати студент

При засвоєнні теми №1 із змістовного модулю № 1 за навчальну діяльність студенту виставляється оцінка за 4-х бальною (традиційною) шкалою: «5», «4», «3», «2».

 

Тести та задачі для перевірки вихідного рівня знань

І. Відшукайте повну та правильну відповідь на запитання

а) подовження кісткової провідності, негативний дослід Рін-не та порушення сприйняття низьких тонів б) вкорочення кісткової провідності, позитивний дослід Рін-не та порушення… 2. Які клінічні форми отосклерозу?

ІІ. Відшукайте всі правильні відповіді на запитання.

а) звукова травма внутрішнього вуха б) спадковість в) порушення ендокринної системи

ІІІ. Знайдіть помилку у відповідях на запитання.

а) латентну б) швидку в) повільну

V. Зміст навчання

НЕЙРОСЕНСОРНА ПРИГЛУХУВАТІСТЬ

Соціальне значення нейросенсорної приглухуватості велике. У світі нараховується близько 450 млн. осіб, у котрих погіршення слуху є однією з головних… Етіологія. Нейросенсорна приглухуватість захворювання поліетіологічне.… 1. Інфекційні захворювання, особливо вірусні (грип, парагрип, аде­новірусна інфекція; хронічні інфекції - бруцельоз,…

Отосклероз.

Отосклероз – первинне вогнищеве деструктивне захворювання кісткової капсули лабіринту ( в будь якій його ділянці ) властиве тільки людині. Згідно статистичним даним, отосклерозом страждають в середньому 1-2 % населення.

Клінічно отосклероз проявляється прогресуючим зниженням слуху і шуму у вухах. Перші симптоми проявляються у віці 18-30 років і нерідко співпадають з періодом статевого визрівання. Необхідно, відмітити і можливість „раннього” отосклерозу – в дитячому віці. Значно частіше – хворіють жінки 78,4 % ( І.Б. Солдатов і співавт. 1974 р. ). Процес буває односторонім. Приглухуватість виникає поволі і поступово прогресує. За даними Н.В. Білоголовова (1934 р.), виражена ступінь приглухуватості ( сприйняття розмовної мови біля вушної раковини ) розвивається в середньому через 9-10 років від початку захворювання. В літературі описані випадки блискавичної „злоякісної”, „швидкоплинної” форми захворювання, при якій протягом декількох місяців або років може розвинутись майже повна глухота, переважно за рахунок втягування в процес нервових елементів внутрішнього вуха.

Перші описання анкілозу стремена, як причини глухоти, дав Вальсальва (1704 р. ). Тойнбі виявив кісткове зрощення стремена з краями овального вікна.

В 1984 році Політцер запропонував назвати хворобу „ отосклерозом” і дав його докладне описання клінічної картини.

Причини хвороби не розгадані і до сьогодні.

Патоморфологія і гістогенез вогнищ отосклерозу.

Для розвитку отосклерозу найбільш важливим є проміжний енхондральний шар. Гістологічне вогнище являє собою різко відмежовану від нормальної кістки… Є така думка, що вогнищева реконструкція старої кістки при отосклерозі виконується клітинами, які є генетично „…

Клінічні ознаки отосклерозу.

Існують різні точки зору про виникнення шуму у вухах: самовислуховуванням соматичних звуків організму, „демфер”- шум навколишнього побутового… - особливої точки зору дотримуються Lempert, 1945. Rosen 1949, що пояснюють… Вираженість суб’єктивного шуму у вухах І.Б. Солдатов і співавт. ( 1974 ) оцінює по 3-ом ступеням :

Клініка отосклерозу.

При дослідженні слуху камертонами одержують дані, що показують на ураження звукопровідного апарату. Показовими для отосклерозу є негативні досліди… Дані камертонального дослідження не завжди достатні для міркування про… Основою діагностики приглуховатості в сучасній клінічній аудіології є тональна порогова аудіометрія. У хворих спочатку…

Лікування хворих на отосклероз.

Для діяння на отоспонгіотичні вогнища приміняють різні лікарські засоби. Деякі автори рекомендують прийом всередину великих доз йодистого калію або йодистого літію ( по 1,0 в день протягом місяця ).

Є міркування, що при отосклерозі має місце порушення мінерального обміну на терені дисфункції ендокринної і вегетативної систем, тому рекомендують всередину хлористий кальцій ( протягом тривалого часу ), пітуітрін, тіреоідін, паратіреоідін, оварін. Вважаючи авітаміноз основною причиною отосклерозу, Кауфман рекомендував лікувати хворих дріжжами, опроміненими ультрафіолетивими промінями.

Операція на стременці.

Відродження операцій на стременці зв’язане з ім’ям Розена. Розен запропонував слідуючі варіанти операцій : - розхитування стремена ( непряма мобілізація ) ;

Хвороба Меньєра (деякі питання етіопатогенезу та лікування).

Найбільш слабкою ланкою у вивчені цієї патології є патогенез. В наш час вважається, що причиною захворювання є гідропс (водянка) лабіринту, який… Розповсюдженість хвороби Меньєра на Україні серед дорослого населення 1 : 5000… Питання етіопатогенезу, клініки, діагностики, лікування ХМ інтересують лікарів різних спеціальностей (в першу чергу…

VІ Орієнтована основа дії

В основному виділяють 3 групи скарг: 1-ша –погіршення слуху на одне або обидва вуха, яке виникло, раптово чи поступово і не має тенденції до… Під час оториноларингологічного огляду відхилень у структурі ЛОР-органів… Діагностичні методи дослідження у хворих із нейросенсорною приглухуватістю можна розділити на такі групи.

VII Система навчальних завдань для перевірки кінцевого рівня знань.

Ситуаційні задачі для перевірки кінцевого рівня знань.

Задача 1

У хворого віком 42 років на 5-й день після виникнення нежитю з’явився шум, відчуття закладення і проведення власного голосу у вуха, двобічне зниження слуху. Іноді при ковтанні, позіханні хворий раптом починає добре чути, але через хвилину слух знову погіршується.

Об'єктивно: барабанні перетинки сірого кольору, мутні, втянуті; шепітна мова сприймається з відстані 3м, розмовна - з 6м.

1. Опишіть ознаки втягнутості барабанної перетинки.

2. Поставте діагноз.

3. Призначте лікування.

 

Задача 2

Хворий, віком 36 років, звернувся до оториноларинголога із скаргами на шум, зниження слуху на праве вухо, відчуття закладання, резонансу власного голосу, переливання рідини в ньому при поворотах голови, при цьому часто спостерігається короткочасне покращання слуху. Вважає себе хворим протягом 1-го місяця. Захворювання пов'язує з виникненням алергічного риніту.

Передня риноскопія: слизова оболонка раковин носа бліда, покрита прозорим секретом, щільна при пальпуванні кульковим зондом.

Отоскопія: барабанні перетинки сірого кольору, мутні, вип'ячені, розпізнавальні пункти не визначаються.

Шепітна мова сприймається обома вухами з відстані 2.5м, розмовна мова - з 6м. Прохідність слухової труби ІІІ ступеню. Катетеризація слухової труби, транстубарне введення протеолітичних ферментів (хімотрипсін) не призвели до зменшення випинання барабанних перетинок.

1. Про яке захворювання можна думати?

2. Чому катетеризація слухової труби, транстубарне введення протеолітичних ферментів не призвели до зменшення випинання барабанних перетинок?

3. Що ще потрібно зробити для зменшення випинання барабанних перетинок?

 

Задача 3

До лікаря-оториноларинголога звернувся хворий З., віком 35 років, зі скаргами на відчуття шуму, закладення, незначне зниження слуху, іноді резонанс власного голосу у вухах. Два тижні тому переніс гострий катаральний риніт.

Отоскопічна картина: барабанна перетинка втягнута, темно-сірого кольору. Результати аудіометричного дослідження (порогова тональна аудіограма): сприйняття звуків по кістковій провідності не порушено, по повітряній провідності - підвищенні пороги в зоні мовних частот до 40 дБ.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Ваша думка про етіологічні фактори цієї патології?

3. Механізм і послідовність розвитку захворювання.

4. Лікування (загальні принципи).

 

Задача 4

У хворої А., 45 років, на 5-й день нежитю з'явилось незначне зниження гостроти слуху, відчуття закладення вух. Ще через 5 днів відчула повноту і переливання рідини у вусі, періодичне зниження слуху (при нахилі голови вперед слух покращувався, в положенні на спині - погіршувався). В подальшому відчуття переміщення рідини зникло, зниження гостроти слуху і "закладення" вух носило постійний характер.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Як називається періодична зміна погіршення і покращання гостроти слуху? З чим це пов'язано?

3. Чим можна пояснити постійне закладення вух і зниження гостроти слуху в подальшому?

4. Призначте лікування.

 

Задача 5

Хворий М., 52 роки, протягом 2-х десятиліть страждає двосторонньою нейросенсорною приглухуватістю. За останній рік основною скаргою є вушний шум, що призводить до порушення сну, виводить хворого із стану психічної рівноваги.

Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування не дало позитивного результату. Після меатотимпанальних блокад (рефлекторний вплив) 2% розчином новокаїну вушний шум щезав на декілька днів.

1. Характер вушних шумів, їх характеристика.

2. Визначте інтенсивність суб'єктивного вушного шуму за Солдатовим.

3. Ваша думка про подальше лікування, яке могло би призвести до зменшення або ліквідації шуму?

 

Задача 6

У хворого Ю. 2 роки тому лікар виявив остеохондроз шийного відділу хребта. Рік тому появився періодичний шум низької тональності у лівому вусі, дещо пізніше - зниження слуху на це вухо, а через 6 місяців - напади запаморочення, які супроводжувались нудотою, блюванням, шумом у вухах. Вестибулярні розлади тривали півгодини. Через 4 місяці шум у вусі посилився, слух погіршився, до вищезазначених вестибулярних розладів додався спонтанний горизонтально-ротаторний мілкокаліберний ністагм вправо І ступеню. Запальних процесів вух в минулому не було.

1. Критерії ністагму І ступеню? (на підставі чого встановили)

2. Ваш діагноз?

3. Яке лікування необхідно провести в період нападу хвороби?

 

Задача 7

У хворого Щ. на фоні лікування канаміцином з приводу парапроктиту раптово з'явився шум у вухах, різко знизився слух, з’явилось помірне запаморочення, нудота.

Слух на обидва вуха ШМ – 0м, РМ – 0.5м.

Аудіограма: пороги сприйняття звуків по кістковій і повітряній провідності від 10 до 100 дБ на частотах 125-5000 Гц. Криві аудіограми різконисхідні.

1. Дайте характеристику аудіограм.

2. Визначте характер приглухуватості.

3. Поставте діагноз.

 

Задача 8

Хворий, 45 років, звернувся в ЛОР-кабінет обласної лікарні з скаргами на шум у правому вусі, зниження слуху на нього, періодичні приступи запаморочення, що супроводжуються відчуттям обертання оточуючих предметів, нудотою, розладом рівноваги, сильним потовиділенням.

Протягом 2.5 років хворому проводилось медикаментозне лікування, яке на першому році захворювання давало позитивні результати: швидко купірувались приступи, в міжприступному періоді покращувався слух. В подальшому медикаментозна терапія стала практично безуспішною. Почастішали напади хвороби біля 2-х раз на місяць, тривалістю 2-3 години (на першому році - 1 раз в три місяці, тривалістю до 1 години), посилився шум у вусі, знизився слух (ШМ - 1м, РМ -3м); при аудіометричному дослідженні виявлено підвищення порогів сприйняття звуків мовних частот на 35дБ, низхідний тип кривої, кістково-повітряний інтервал в 10-15дБ. Гліцероловий тест виявив короткочасне покращання слуху.

1. Яка на вашу думку форма приглухуватості? Діагноз?

2. Механізм порушення функції звукопроведення при патології даного хворого?

3. Обґрунтуйте найбільш раціональне лікування?

 

Задача 9

Хвора, віком 40 років, скаржиться на зниження слуху, шум і відчуття закладення у правому вусі, періодичні приступи запаморочення, що супроводжується відчуттям обертання оточуючих її предметів, нудотою, блюванням, підвищеною пітливістю, порушенням ходи, Описана симптоматика у хворої спостерігається 5 років.

За даними анамнезу протягом 6 років лікується з приводу вазомоторного риніту, алергії на деякі харчові продукти.

В перші 2 роки приступи повторювались 2 рази на рік тривалістю від 20 хвилин до 1 години; за останній рік вони спостерігаються кожен місяць, тривалістю до 5 годин, різко знизився слух, появився спонтанний ністагм.

При камертональному дослідженні - картина ураження звукосприймального апарату правого вуха.

Характеристика ністагму в період нападу хвороби.

 

Права сторона Ліва сторона

0 спонтанний ністагм +

0 пресорний ністагм 0

12с ністагм післяобертовий 30с

(10 обертів за 20с)

105мл ністагм калоричний 50мл

(температура 20 градусів)

 

1. Очікуваний результат (виходячи з умов задачі) дослідів Рінне, Швабаха, Вебера.

2 Ваш діагноз?

3. Форма (важкість) хвороби?

 

Задача 10

У 33-річної хворої Ч. 8 років тому виник шум у правому вусі, погіршилась гострота слуху на це вухо. Під час вагітності 4 роки тому, помітно знизився слух. Хвора краще сприймала розмовну мову в шумній обстановці (paracusіs Wіllіsіі), в умовах тиші гострота слуху знижувалась, посилювались суб'єктивні шуми. За останні 2 роки різко знизився слух, сприйняття розмовної мови в умовах шуму погіршилось.

Отоскопія: зовнішні слухові проходи широкі, шкіра їх потоншена, легко ранима під час очистки вух; в кістковій частині правого слухового проходу - екзостози, барабанні перетинки потоншені.

Акуметрія: ШМ правим вухом не сприймається, РМ сприймається з відстані 0.5м, лівим вухом ШМ сприймається з відстані 6м, РМ > 10м.

Аудіометрія: АД сприйняття кістковопроведених звуків на рівні 10-80 дБ, на частотах 125-3000 Гц, звуки вище 3000 Гц не сприймає. Кістково-повітряний інтервал на вказаних частотах 15-5 дБ.

АS сприйняття кістково- і повітряно-проведених на рівні 5-10 дБ

1. Дайте оцінку аудіометричним кривим АД і АS

2. Діагноз? Клінічна форма захворювання?

3. Очікувані результати камертональних досліджень на початку розвитку даного захворювання.

4. Лікування.

 

Задача 11

Хвору Ш., протягом 1 року турбує зниження слуху на праве вухо, сильний, низької тональності шум у вухах. Отитами не страждала. Причину захворювання не може пов'язати з будь чим. В безшумній (тихій) обстановці слух погіршується, в шумній - покращується.

Отоскопічна картина: барабанна перетинка сірого кольору, витончена, через неї видна червона плямка на медіальній стінці барабанної перетинки.

Тональна порогова аудіограма: сприйняття звуків по кістковій провідності на рівні 20-10дБ; пороги повітряної провідності підвищені на басові (низькочастотні) звуки до 50дБ, на більш високі - до 40дБ (кістково-повітряний інтервал 30дБ). Наявна суб'єктивна флуктуація слуху.

1. Визначте тип приглухуватості.

2. Попередній діагноз.

3. Стадія захворювання з урахуванням змін, виявлених при отоскопії?

4. Клінічна форма захворювання.

 

Задача 12

Хвора Е., віком 32 років, скаржиться на зниження слуху, шум у вухах протягом 4-х років. Захворювання розвивалось повільно. Більш швидкий розвиток настав два роки тому після родів. Різко погіршався слух, посилився шум, іноді відчуває запаморочення: легкий розлад рівноваги.

Отоскопічна картина: зовнішній слуховий прохід вільний, шкіра його потоншена, чутливість її знижена, відсутня сірка; барабанна перетинка сірого кольору з чіткими розпізнавальними знаками.

Каметрональні досліди: Рінне негативний, Швабах подовжений, Желлє негативний.

Тональна порогова аудіометрія: кісткова провідність збережена, пороги повітряної провідності, в діапазоні розмовної мови (500-4000дБ), підвищені до 50дБ.

Після катетеризації вух слух не покращився.

1. Поставте діагноз.

2. Яка на вашу думку причина запаморочення і розладу рівноваги.

3. Призначте найбільш доцільне, у даному випадку, лікування.

 

Задача 13

Хворий Ч., віком 65 років, скаржився на шум і зниження гостроти слуху на обидва вуха протягом декількох років.

Лікар при отоскопії не виявив змін барабанної перетинки, вона сірого кольору з перламутровим відтінком, рухлива, з чіткими впізнавальними пунктами.

Хворий сприймає розмовну мову обома вухами з відстані 1 метра. Hа аудіограмі криві кісткової та повітряної провідності паралельні, низхідного характеру. Кістково-повітряного інтервалу немає. Середня величина порогів чутності тонів 500, 1000, 2000, 4000 Гц - 65 дБ.

Після одностороннього слухопротезування (вибіркове посилення звуків) хворий сказав, що до цього він чув краще і відмовився від слухового апарата.

1. Поставте діагноз.

2. Чим пояснити погіршення гостроти слуху під час користування слуховим апаратом?

3. Що необхідно зробити, щоб добитись покращання сприйняття мови?

4. Чи правильний термін "слухопротезування"?

 

Задача 14

Протягом 15 років у хворого Р. періодично спостерігались напади вестибулярних розладів. За декілька годин, а іноді і днів до цього відбувалась зміна тональності і інтенсивності вушних шумів (які взагалі були постійними). В перший рік захворювання періоди погіршення змінялись періодами покращання гостроти слуху. В період між нападами хвороби вестибулярні розлади проходили; відмічалось прогресуюче падіння слуху з кожним наступним нападом.

Hа тональній аудіограмі криві порогів чутності мають низхідний характер, крива повітряної провідності повторює кісткову, немає кістково-повітряного інтервалу.

1. Поставте діагноз.

2. Яку назву носить періодична зміна гостроти слуху при цьому захворюванні? Чим це пояснюється?

3. Назвіть можливі варіанти розвитку (початку) захворювання (а,б,в).

 

Задача 15

Хворий Я. 13 років лікується з приводу хвороби Меньєра. В перші роки захворювання періодичні напади кохлео-вестибулярних розладів, чергувались тривалими "світлими" проміжками між ними (рік, місяць), з частою флуктуацією слуху.

За останні три роки напади кохлео-вестибулярних розладів стали частими, тривалими, з незначними світлими проміжками (тижні - дні). Гострота слуху швидко погіршувалась, набула рис важкої нейросенсорної приглухуватості. Спонтанні вестибулярні розлади (запаморочення, ністагм, атаксія) стійко тримаються. Хворий непрацездатний.

1. Яку стадію (оборотну, необоротну) ендолімфатичного гідропсу можна передбачити в даному випадку?

2. Які ви знаєте тести, що можуть мати діагностичне і прогностичне значення при лікуванні хвороби Меньєра?

3. Призначте найбільш доцільне лікування даному хворому.

Задача 16

У хворого М., протягом 10 років спостерігається прогресуюче зниження слуху, посилення вушного шуму у лівому вусі. В останні два роки дещо знижена розбірливість мови, deprecusіs Scheer - зниження розбірливості мови при жування і ковтанні.

Отоскопічна картина: наявність дрібних екзостозів на стінках зовнішніх слухових проходів, шкіра їх потоншена, суха, легко ранима з пониженою чутливістю.

Дані тональної аудіограми: пороги кісткового проведення в межах 30 дБ, кістково-повітряний інтервал 25 - 30 дБ.

1. Поставте попередній діагноз. Визначте клінічну форму захворювання.

2. За допомогою якого методу дослідження визначають розбірливість мови?

3. З яким захворюванням вуха (негнійного характеру) необхідно проводити диференційний діагноз і за допомогою яких методів?

 

 

Задача 17

Хворий У. 35 років, ранком помітив посилення вушного шуму (який з'явився вперше біля 4-х місяців), відчуття закладання у лівому вусі, зниження гостроти слуху на це вухо. Патологію вух в минулому хворий заперечує. Причини захворювання не знає. Через три години, під час роботи, виникло виражене запаморочення ("обертання" оточуючих хворого предметів), загальна слабкість, нудота, блювання, порушення рівноваги тіла. Госпіталізований в ЛОР-відділення міської лікарні.

ЛОР-статус. Барабанні перетинки світло-сірого кольору з чіткими розпізнавальними знаками. Слух на АS: ШМ - 3м, РМ - 6м. Спостерігається горизонтально-ротаторний, мілкокаліберний, направлений вліво, другого ступеню ністагм.

При поворотах голови і тулуба, спробі припіднятися в ліжку вестибулярно-вегетативні розлади різко посилюються.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Допоміжні методи дослідження

3. Поясніть:

а) механізм розвитку слухових порушень (шум, закладеність вуха, зниження слуху);

б) механізм розвитку вестибулярних (запаморочення, ністагм, атаксія) порушень.

4. Призначте лікування даному хворому.

Задача 18

Жінка Д., 34 років скаржиться на інтенсивний шум у лівому вусі, зниження гостроти слуху на нього. Вважає себе хворою 3 роки, причину захворювання вказати не може. Звуки високої тональності сприймає відповідно краще ніж басові.

Отоскопія: в кістковому відділі зовнішнього слухового проходу невеликі екзостози. Барабанна перетинка сірого кольору, потоншена. Через неї на рівні задньо-верхнього квадранта просвічує червона плямка.

ШМ- сприймає з відстані 1.5 метра, РМ - з 2.5м. Тональна аудіограма: пороги сприйняття звуків по кістковій провідності на рівні 10-15дБ, по повітряній - на рівні 40-50дБ.

1. Поставте попередній діагноз, форму захворювання.

2. Як називається симптом обумовлений наявністю червоної плямки, її локалізація.

3. Допоміжні методи дослідження.

4. Які операції на стременці виконуються отохірургами в наш час?

Задача 19

У хворого Ч. (вік 32 роки) протягом 11 років періодично спостерігається вушний шум, який з часом мінявся за інтенсивністю і тональністю. Через 4-5 днів після цього з'являлось зорове запаморочення (відчуває рух предметів навколо себе), нудота, блювання, блідість шкіри, холодний піт, зміна артеріального тиску, атаксія.

Ч. хворіє тироідитом, алергічним ринітом, гіпертонічною хворобою. Характер захворювання нападоподібний. В перші 4-5 років напади захворювання повторювались від 2-х до 5 разів на рік, тривалість їх від декількох хвилин до 3-х годин. З часом проміжки між нападами скорочувались. За останні 2 роки інтенсивність суб'єктивного шуму зменшилась, коливання гостроти слуху відсутнє, він набув характер стійкої двобічної нейросенсорної приглухуватості, спонтанні вестибулярні розлади (запаморочення, ністагм, порушення тонічних реакцій рук і ходи) повторюються 1-2 рази на тиждень, тривають більше доби. Працездатність стійко обмежена.

1. Поставте діагноз, стадію (І, ІІ, ІІІ) захворювання.

2. Чим можна пояснити тривалу вестибулярну дисфункцію (не дивлячись на дегідратаційну та іншу терапію) у хворого Ч?

3. Чи є на Вашу думку необхідність хірургічного втручання на даному етапі захворювання?

4. Які групи хірургічних втручань при цьому захворювання Ви знаєте?

 

Задача № 20

Внаслідок транспортної аварії громадянин Ю. протягом 2.5 годин знаходився в непритомному стані. Після цього пред'явив скарги на дифузний головний біль, зниження слуху на ліве вухо, наявність крові в порожнині носа і глотці.

Оториноларингологом виявлено наступне: барабанна перетинка лівого вуха темно-синього кольору, ціла, без чітких розпізнавальних знаків; в порожнині носа і на слизовій оболонці ротоглотки - ясно-червона кров. Після видалення крові за допомогою вати, намотаної на зонд, порушення цілості слизової оболонки носа і глотки не виявлено. Рентгенологічно немає даних за перелом кісткових структур вуха, носа і глотки.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Які допоміжні методи дослідження необхідно зробити в цьому випадку?

3. Чим пояснити колір барабанної перетинки, причину (можливі джерела) і назву (латинську) цього явища?

4. Джерело наявності крові в носі і глотці?

 

VІІІ. Методика проведення заняття та організаційна структура заняття

Технологічна карта заняття