ЗАХВОРЮВАННЯ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

МОДУЛЬ

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3.

ЗАХВОРЮВАННЯ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 12

ЗАГЛОТКОВИЙ АБСЦЕС. ЛАТЕРОФАРИHГIАЛЬHИЙ АБСЦЕС. ДИФТЕРIЯ ГЛОТКИ. СТОРОHI ТIЛА ГЛОТКИ ТА СТРАВОХОДУ.  

Модуль

Змістовний модуль 3

Практичне заняття №11

ДИФТЕРIЯ ГЛОТКИ. СТОРОHI ТIЛА ГЛОТКИ ТА СТРАВОХОДУ.   І Актуальність теми:

ІІІ Цілі заняття.

1. Навчитися ставити діагноз гострого, фарингіту, ангіни, партонзилярного абсцесу, заглоткового абсцесу (α=ІІІ).

2. Освоїти принципи діагностики та диференційної діагностики цих захворювань (α=ІІІ).

3. Вивчити особливості консервативного лікування (α=ІІІ).

4. Вивчити основні види оперативних втручань при хірургічному лікуванні захворювань глотки (α=ІІІ).

5. Засвоїти основні методи профілактики захворювань глотки (α=ІІІ)

ІV Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

1. Оториноларингологія: підручник / Д.І.Заболотний, Ю.В.Мітін, С.Б.Безшапочний, Ю.В. Дєєва. – К.: ВСВ «Медицина», 2010. – 472 с. 2. Мітін Ю.В., Чорний В.С., Васильєв В.М., Гомза Я.Ю. Отоларингологія. – К.:… 3. Дитяча оториноларингологія: Національний підручник / А.А.Лайко, А.Л.Косаковський, Д.Д.Заболотна – К.: Логос, 2013.…

Розподіл балів, які може отримати студент

При засвоєнні теми №1 із змістовного модулю № 1 за навчальну діяльність студенту виставляється оцінка за 4-х бальною (традиційною) шкалою: «5», «4», «3», «2».

 

Тести та задачі для перевірки вихідного рівня знань

І. Відшукайте повну та правильну відповідь на запитання.

а) зібрати анамнез і виконати епі-мезо-гіпофарингоскопію б) призначити антибіотики в) призначити знеболюючі засоби

II. Відшукайте всі правильні відповіді на запитання.

а) переохолодження б) вірусна інфекція в) паління

III Знайдіть помилку у відповідях на запитання.

а) сухі кірки б) гіперемія в) набряк

V. Зміст навчання

ГОСТРИЙ ФАРИНГІТ

Етіологія. Ізольований гострий фарингіт може виникнути після загального чи місцевого переохолодження, від прийому гострих про­дуктів харчування, в… Клініка. У більшості хворих загальний стан страждає мало. Темпе­ратура тіла… Фарингоскопічна картина характеризується наявністю сли-їо-гнійних виділень на задній стінці горла, гіперемії та…

ПЕРВИННІ АНГІНИ

Етіологія неспецифічних ангін. Найчастіше збудником ангіни є р-гемолітичний стрептокок групи А, який може проникнути в миг­далики від хворої людини… Дуже часто ангіна може розвинутися за умови активізації аутоінфекції, що… Патогенез. За умови розвитку запального процесу в мигдаликах відбувається всмоктування в кров токсинів та продуктів…

Таблиця 1. Диференціальна діагностика лакунарної ангіни та дифтерії горла

Під час передньої риноскопії слизова оболонка носа гіперемійова-на, трохи набрякла, вкрита слизо-гнійними виділеннями. Для встанов­лення діагнозу… Язикова ангіна найчастіше спостерігається в осіб, яким раніше було видалено… Гортанна ангіна розвивається внаслідок гострого запалення лімфаденоїдної тканини в ділянці входу в гортань та в її…

ВТОРИННІ АНГІНИ

Моноцитарна ангіна

На інфекційний мононуклеоз найчастіше хворіють діти та особи молодого віку. Для хвороби характерна лихоманка, ангіна, збільшення всіх лімфовузлів,… Мононуклеоз починається з продромального періоду упродовж одного-двох днів,… Характерні зміни виявляються під час дослідження крові. Лейко­цитоз досягає 12—14 • 109/л, кількість моноцитів досягає…

Агранулоцитарна ангіна

Суть захворювання полягає в тому, що під впливом наведених вище причин відбувається пригнічення гемопоезу і в периферичній крові зменшується… Захворювання починається гостро, з підвищення температури тіла до 40 °С,… Діагностика грунтується на підставі септичного стану та характеру змін на гемограмі.

Ангіна у хворих на лейкоз

Гострий тонзиліт найчастіше спостерігається у хворих на гострий лейкоз і рідше — на хронічні захворювання крові. У перші дні гострого лейкозу спостерігається гіперемія та збільшення піднебінних мигда­ликів, тобто картина катаральної ангіни. У наступні дні можуть з'яви­тися прояви геморагічного, виразково-некротичного та гангренозного ураження мигдаликів, які можуть перейти на ясна та інші ділянки сли-чової оболонки. Поряд з ангіною у хворих проявляються симптоми гос­трого чи хронічного лейкозу.

Проводять лікування лейкозу та симптоматичну терапію ангіни.

УСКЛАДНЕННЯ АНГІН

У більшості хворих ангіна закінчується повним одужанням, але іноді можуть виникнути такі ускладнення, як паратонзиліт, пригорло-ний абсцес, гнійний шийний лімфаденіт, гострий тонзилогенний сепсис, ревматизм, гострий нефрит, гострий пієлонефрит, неспецифічний інфекційний поліартрит. Нижче будуть наведені ускладнення ангіни, які найчастіше зустрічаються в практиці оториноларинголога.

 

Паратонзиліт

Етіологія та патогенез. Збудниками паратонзиліту найчастіше бувають стрептококи і стафілококи, іноді виявляються інші мікроби — пневмококи, кишкова… Крім впливу інфекції для виникнення паратонзиліту необхідні певні умови:… Спочатку в навколомигдаликовій клітковині з'являються гіперемія судин, порушення їх проникності, розвивається набряк і…

Загорловий абсцес

У разі гострого запалення верхніх дихальних шляхів або ангіни інфекція проникає в загорлові лімфовузли, де виникає запалення та розвивається… Клініка. У дитини підвищується температура тіла, вона стає ве­редливою,… Загальний стан важкий, живлення різко знижене через порушення ковтан­ня. Під час огляду горла слизова обо­лонка його…

Бічний горловий абсцес

Етіологія. Інфекція в навкологорлову клітковину може потрапити контактним шляхом із піднебінного мигдалика, внаслідок ураження 7-го або 8-го зубів,… Клініка. Оскільки навкологорловий простір розміщений глибоко, то на початку… Характерними симптомами є тризм жувальних м'язів, висока тем­пература тіла, біль у горлі, зміни в крові, характерні…

Гострий тонзилогенний сепсис

За шляхами поширення інфекції з піднебінного мигдалика розрізняють 3 форми сепсису: 1 -ша — переважно гематогенна; 2-га — переважно лімфогенна; 3-тя… Легший перебіг спостерігається в разі переважно лімфогенної фор­ми, коли… Менш бурхливий перебіг тканинної форми сепсису, коли інфекція по­ширюється по міжтканинних просторах. Спочатку…

ДИФТЕРІЯ ГОРЛА

Зараження в основному відбувається через повітря, але можлива пере­дача інфекції через предмети, якими користується хворий (посуд, білизна, іграшки,… Найбільш схильні до дифтерії діти у віці від 1 до 5 років. Також час­то… Патологічна анатомія. У патологічній картині дифтерії можна виділити зміни, які спостерігаються у вогнищі первинної…

VІ. Орієнтована основа дії

У більшості хворих загальний стан страждає мало. Темпе­ратура тіла буває нормальною або субфебрильною. Тільки в дітей вона може досягати високих… Фарингоскопічна картина характеризується наявністю слизово-гнійних виділень на… Найчастіше збудником ангіни є р-гемолітичний стрептокок групи А, який може проникнути в миг­далики від хворої людини…

VII Система навчальних завдань для перевірки кінцевого рівня знань.

Ситуаційні задачі для перевірки кінцевого рівня знань.

Задача N1.

Ангіна - захворювання відоме з ІV - V століття до нашої ери; розповсюдженість її велика, особливо в країнах з низьким рівнем соціально-економічного розвитку. Захворювання має поліетіологічний характер.

1. Дайте визначення, що розкриває зміст поняття ангіни як захворювання.

2. Роль сезонності в розвитку епідемій ангін, які фактори частіше всього впливають на це?

3. Назвіть групи збудників ангін, найбільш частий і вірогідний з них?

Задача N2.

У хворого Ч. на слідуючий після загального переохолодження день з'явилось відчуття дертя, сухості, стороннього тіла в горлі, нездужання. Після цього він відмітив біль в горлі (який іррадіював у ліве вухо) і суглобах нижніх кінцівок. Загальний стан здоров'я задовільний.

Об'єктивно: величина піднебінних мигдаликів сягає першого ступеню; помірно виражена гіперемія їх слизової оболонки розповсюджується на передні та задні дужки. Лімфатичні вузли біля переднього краю m. sternocheіdomastoіdeus поодинокі, величиною з невелику квасолину, м'якої консистенції, неболючі при пальпації.

1. Поставте діагноз, клінічну форму захворювання.

2. Як впливає температурний фактор (наприклад; переохолодження організму) на розвиток патологічного процесу в мигдаликах (за результатами експериментальних та клінічних досліджень)?

3. Чи можливий перехід даної клінічної форми в інші? Якщо так, то в які?

4. Перебіг даної клінічної форми у маленьких дітей (порівняно з дорослими): а) більш важкий?, б)більш легкий?

 

Задача N3.

Хворий Щ. скаржиться на різкий біль в горлі, високу температуру тіла (40.2 градуси)), яка супроводжується ознобом, розбитістю, головним болем, нездужанням, болем в суглобах і серці.

Перебіг захворювання бурний. Аналіз крові: лейкоцитів 18 х 10 9/л, нейтрофільний зсув вліво, ШОЕ - 48 мм/год.

Мезофарингоскопія: піднебінні мигдалики збільшені, різко гіперемовані, набряклі, лакуни розширені, заповнені жовтувато-білим вмістом, який на поверхні мигдаликів утворює плівки, що легко видаляються Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, різко болючі при пальпації.

1. Поставте діагноз.

2. З якими захворюваннями в першу чергу необхідно проводити дифдіагноз, їх основні мезофарингоскопічні ознаки?

3. Лікування.

 

Задача N4.

Hа другий день після переохолодження організму у хворого Є. підвищилась температура тіла до 38.8 градусів, з'явився головний біль, м’язовий біль в області живота і попереку, біль в горлі (посилювався при ковтанні слини і їжі). Загальний стан здоров'я середньої важкості.

Аналіз крові: лейкоцитів 13.2 х 10 9/л, ЩОЕ - 32 мм/год, зсув формули крові вліво.

При дослідженні глотки виявлена гіперемія піднебінних мигдаликів, через їх епітелій просвічують білувато-жовтуваті горбики величиною з булавочну голівку. Поверхня мигдалика, за висловленням видатного оториноларинголога, нагадує "зоряне небо".

1. Поставте діагноз.

2. За допомогою якого ендоскопічного методу поставлений діагноз?

3. З якою патологією необхідно диференціювати дане захворювання?

4. Якому вченому належить вислів "зоряне небо"?

 

Задача N5.

Хворий А. протягом 5 днів лікувався самостійно з приводу болю в горлі, підвищеної температури тіла (до 38.6 градусів), прийомом септифрілу, аспірину. В результаті цього наступило покращення (знизилась температура тіла, зменшився біль в горлі). З 6-го дня вище означені симптоми посилились, що спонукало хворого звернутися до лікаря-оториноларинголога, який оцінив загальний стан здоров'я хворого як задовільний (температура тіла 38.1 градус, лейкоцитоз 11.3 х 10 9/л, ШОЕ - 29 мм/год).

Мезофарингоскопія: піднебінні мигдалики гіперемовані, подекуди на їх поверхні точкові горбики жовтого кольору, лівий мигдалик набряклий, напружений, збільшений, болючий при пальпації. Hа рівні кута нижньої щелепи пальпується помірно болючий пакет лімфатичних вузлів.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Як Ви собі уявляєте поетапний розвиток даного захворювання?

3. Дифдіагноз його з паратонзилярним абсцесом?

4. Лікування.

 

Задача N6.

У 5-річного хлопчика раптово підвищилась температура тіла до 39.9 градусів, яка супроводжувалась симптомами інтоксикації (блювання, подразнення мозкових оболонок, розлади ШКТ). Через два дня з’явилось утруднене носове дихання, біль в горлі іррадіюючий у вухо, закрита гугнявість голосу; на 3-й день приєднались виділення серозно-слизового характеру з носа, збільшені лімфовузли в ділянці верхньої третини яремного ланцюга. В крові - помірна лейкопенія.

ЛОР-органи: гіперемія і набухлість слизової оболонки носа, після її анемізації загальні носові ходи широкі, дихання через ніс різко утруднене. Верхні дві третини хоан прикриті гіперемованою, з нерівною поверхнею "тканиною".

1. Ваш попередній діагноз.

2. За допомогою яких методів дослідження можна визначити ураження носоглотки у дорослих і у даного хворого?

3. Можливі ускладнення захворювання, яке діагностовано у хлопчика.

 

Задача N7.

Хворий Б. віком 48 років звернувся до дільничного лікаря з скаргами на підвищення температури тіла (38.2 градуси), різкий біль у горлі, який посилювався при ковтанні їжі, висовування язика, розмові. В 34 річному віці переніс тонзилектомію.

Лікар оглянув горло хворого (використовуючи при цьому шпатель), поставив діагноз "ангіна", призначив відповідне лікування.

1. Ураження якої ланки (ділянки) глоткового лімфоденоїдного кільця можна передбачити, виходячи з даних анамнезу і скарг хворого?

2. Який метод використав лікар при огляді горла у хворого? Чи доцільний він в даному випадку? Якщо ні, то який метод слід примінити?

3. Назвіть ангіни за ознакою їх локалізації.

4. Можливі ускладнення діагностованого захворювання?

 

Задача N8.

Хворий В. звернувся до лікаря зі скаргами на неприємний запах з рота, нездужання, наявність припухлості в лівій підщелепній області, підвищення температури тіла (37.6), незначну болючість в горлі. Захворювання пов'язує з роботою в середовищі ядохімікатів, недостатнім вживанням їжі багатої вітамінами (овочі, фрукти).

ЛОР-статус: на лівому піднебінному мигдалику - сірувато-зеленуватий наліт, який виходить за межі мигдалика, легко знімається, залишаючи на його поверхні кровоточиві виразки. Відчувається різкий неприємний запах з рота.

В лівій підщелепній ділянці і вгорі по передньому краю m.sternocleіdomastoіdeus пакет щільних, майже не болючих лімфатичних вузлів.

Загальний аналіз крові: лейкоцитів 10.3 х 10 9/л, ШОЕ - 19 мм/год.

1. Поставте діагноз. Основні форми цього захворювання (а,б).

2. Чим воно відрізняється клінічно від вульгарних (лакунарна, фолікулярна) ангін (а,б,в,г,д)?

3. Лікування.

 

Задача N9.

Хворий Г. звернувся вчора до дільничного лікаря з скаргами на головний біль, нездужання, неприємні відчуття в горлі, незначне підвищення температури тіла (37.6 градусів).

При огляді глотки лікар виявив неяскраву застійну гіперемію, помірний набряк слизової оболонки мигдаликів та їх дужок, нальоти на поверхні мигдаликів у вигляді сітки, що місцями нагадували драглисту напівпрозору плівку, яка легко знімалась. Через добу вони були

щільними з гладкою поверхнею, сіруватого кольору з перламутровим блиском, знімались з трудом.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Визначте хід подальших організаційних та діагностичних заходів.

3. Орієнтовна схема лікування.

 

 

Задача N10.

Хворий Д. вчора увечері доставлений в приймальне відділення ЦРЛ у зв'язку з різким підвищенням протягом дня температури тіла з 37.8 до 40.1 градуси, наростаючим болем у горлі. який посилювався при ковтанні слини і їжі, супроводжувався больовим тризмом жувальних м'язів, нудотою, блюванням. Загальний стан здоров'я важкий.

При ендоскопічному дослідженні глотки виявлена помірно виражена гіперемія, набряк, ціаноз слизової оболонки лівого піднебінного мигдалика, рото- і носоглотки. Поверхня мигдалика вкрита нальотом брудно-сірого кольору, який виходить за його межі

(розповсюджуються на слизову оболонку носоглотки). Зліва під кутом нижньої щелепи лімфатичний вузол щільної консистенції, болючий при пальпації, величиною з яйце перепілки. Набряк підшкірної клітковини шиї доходить до ключиці.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Визначте критерії ступеня важкості захворювання за ознакою набряку підшкірної клітковини шиї.

3. Назвіть основні клінічні форми захворювання (за інтоксикацією та поширеністю патологічного процесу).

4. Лікування даної форми захворювання.

 

Задача N11.

Початок захворювання хворого Є. характеризувався різким болем в горлі, який посилювався при ковтанні, високою температурою тіла (40.3 градуси), ознобом, незначною охриплістю голосу та утрудненим гортанним диханням.

Об'єктивно: слизова оболонка правого піднебінного мигдалика, частини носоглотки, гортаноглотки, вестибулярного відділу гортані вираженого червоного кольору, набрякла, нагадує лаковану поверхню. Гіперемія слизової оболонки різко окреслена.

Голосова щілина незначно звужена, дихання компенсоване.

По передньому краю верхньої і середньої третини m.sternocleіdomastoіdeus збільшені і болючі при пальпації лімфовузли.

В крові лейкоцитоз (12.6 х 10 9/л), ШОЕ - 36 мм/год.

1. Поставте діагноз.

2. Найбільш вірогідне ускладнення з боку ЛОР органів при цьому захворюванні?

3. Призначте лікування (схема).

 

Задача N12.

Для обстеження ЛОР органів у хворого Д. був запрошений оториноларинголог у зв'язку з скаргами на різкий біль у горлі, який посилювався при ковтанні настільки, що він відказувався від вживання їжі (навіть рідкої), температуру тіла (39.8 градусів за С).

Загальний стан хворого важкий, пульс 108 за 1 хв., ритмічний, тони серця приглушені, виражена інтоксикація організму. на шкірі шиї, грудної клітки крововиливи.

Аналіз крові: еритроцити 4.3 х 10 12/л, гемоглобін 125 г/л, кількість гранулоцитів (нейтрофіли, базофіли, еозинофіли) 0.7 х 10 9/л.

Мезофарингоскопія: поверхня мигдаликів має некротично-виразковий характер, вкрита нальотом брудно-сірого кольору. Процес розповсюджується на слизову оболонку м'якого піднебіння, задню стінку ротоглотки. Подекуди на місці відторгнутої некротичної тканини спостерігаються глибокі язви, вкриті сіро-брудним нальотом.

1. Яке захворювання у хворого?

2. Етіопатогенез цієї хвороби?

3. З якими захворюваннями (в першу чергу) необхідно проводити диференційний діагноз?

4. Лікування виявленого захворювання.

 

Задача N13.

У хлопчика 5 років, який знаходився на лікуванні в дитячому інфекційному відділенні з'явились ознаки ураження верхніх дихальних шляхів (різкий біль в горлі, гугнявий голос, утруднене носове і гортанне дихання, висока температура тіла), у зв'язку з чим він декілька днів спостерігався оториноларингологом, який виявив наступне: в перші дні слизова оболонка глотки, в тому числі піднебінних мигдаликів, була вогнево-червоного кольору; на поверхні мигдаликів виділялись окремі жовтуваті точки, з третього дня - нальоти сірого кольору, на четвертий день вони набули некротичного характеру. З рота - неприємний запах. Виражена гіперемія і набухлість м'якого піднебіння доходили до границі твердого. Регіонарні лімфовузли збільшені, болючі при пальпації.

Загальний стан здоров'я важкий (висока температура тіла, інтоксикація, лейкоцитоз) Hа щоках яскравий рум'янець, блідість шкіри в ділянці носо-губного трикутника.

1. Поставте попередній оториноларингологічний діагноз.

2. До яких ускладнень може призвести ураження слизової оболонки верхніх дихальних шляхів при цьому захворюванні?

3. Лікування хворого з виявленою патологією.

 

Задача N14.

Протягом 2-х днів у Ж., учня 6-го класу, спостерігалась загальна слабкість, зниження апетиту, субфебрільна температура тіла. Лікувався домашніми засобами (відвар трав). Hа 3-й день температура тіла підвищилась до 39.3 градусів, з'явились – помірний біль у горлі, утруднене носове дихання, неприємний запах з рота.

Хворий звернувся до лікаря-оториноларинголога, який при задній риноскопії виявив збільшений в об'ємі глотковий мигдалик, без ознак запального процесу. Набряклі і збільшені в об'ємі інші анатомічні лімфаденоїдні утворення глотки призвели до утруднення носового і ротового дихання. Hа піднебінних мигдаликах виявлений наліт сіро-білого кольору, що нагадував такий при дифтерії. Він легко знімався ватним тампоном і не пружинив при розтиранні його між скляними пластинками. Пальпуються збільшені, щільної консистенції, неболючі потиличні, шийні і в паху лімфатичні вузли. Введення протидифтерійної сироватки позитивного впливу на перебіг ангіни не викликала.

Дослідження крові: лейкоцитоз 11.7 х 10 9/л, ШОЕ - 26 мм/год, кількість моноцитів - 65%.

1. Поставте діагноз.

2. Етіологія даного захворювання.

3. Клінічні форми цього захворювання.

4. Лікування.

 

Задача N15.

Hа 5-й день захворювання лакунарною ангіною, коли основні її симптоми (біль в горлі, висока температура тіла) пройшли, хворий К. звернувся до оториноларинголога з приводу погіршення перебігу хвороби - знову підвищилась температура тіла (38.9 градусів, яка супроводжувалась утрудненим і болючим відкриванням рота, жування і ковтання їжі практично стало неможливим, частина її потрапляла в ніс.

Об'єктивно: обмежене розкриття рота, виражена салівація, тризи жувальних м'язів. Hа рівні верхньої частини передньої дужки правого піднебінного мигдалика - випинання твердої консистенції, болюче при пальпації. язичок зміщений вліво, виражена гіперемія, набряк і обмежена рухливість м'якого піднебіння. В окремих лакунах виявлені сліди вмісту гнійного характеру. При пункції випинання передньої дужки гною не було. Голова нахилена вправо. В області верхньої частини правого яремного ланцюга пальпується пакет болючих лімфатичних вузлів.

1. Поставте діагноз.

2. Які тканини уражені, їх локалізація?

3. Які Ви знаєте форми цього захворювання (а,б,в,)?

4. Лікування даного захворювання.

 

Задача N16.

Хворий І. скаржиться на біль в горлі, припухлість м'яких тканин лівої половини шиї, утруднення при повертанні голови. При необхідності цього акту хворий повертає її разом з тулубом. Температура тіла сягає 38.7 градуси. захворювання пов'язує з перенесеною фолікулярною ангіною.

Об'єктивно: набряк, інфільтрація тканин, біль в лівій половині шиї при її пальпації більш виражений, ніж в глотці при ковтанні їжі.

Аналіз крові: лейкоцити 12.7 х 10 9/л, ШОЕ - 31 мм/год.

Мезофарингоскопія: зміщення усього мигдалика в медіальну сторону, набряк і інфільтрація оточуючих його тканин, помірно виражений тризм жувальних м'язів зліва, надмірна салівація.

1. Поставте діагноз.

2. а) Локалізація ураженої патологічним процесом тканини;

б) Діагноз і основні клінічні відмінності хвороби, яка розвивається при ураженні тканини назовні від бокової стінки глотки.

3. Допоміжний метод дослідження для уточнення діагностованого Вами захворювання.

4. Лікування.

 

Задача N17.

У 9-ти місячної дівчинки на 5-й день назофарингіту підвищилась температура тіла до 38.2 градуси. Вона стала неспокійною, плаксивою, відказувалась від годування груддю, різко погіршилось носове дихання, з'явилась закрита гугнявість. Через 2 дні погіршилось дихання через рот, голос набув своєрідного хриплого відтінку. дихання дитини дещо вільніше, коли вона знаходилась в горизонтальному положенні.

З правого боку шиї (біля кута нижньої щелепи і переднього краю грудинно-ключично-соскоподібного відростка) виявлено значне припухання лімфатичних вузлів.

Фарингоскопічна картина: слизова оболонка глотки гіперемована. З правого боку носоглотки випинання стінки овальної форми, на рівні рото- і гортаноглотки воно має округлу форму. При пальпації кульковим зондом вище означеної припухлості виникає відчуття флуктуації.

Аналіз крові: лейкоцитів 15 х 10 9/л, ШОЕ - 40 мм/год.

1. Поставте діагноз.

2. Чим пояснити поступовий низхідний характер утруднення дихання (носового, гортанного)?

3. Які ускладнення можуть виникнути при даній патології?

4. Лікування.

 

Задача N18.

Т., 45 років, під час вечері (їв жарену картоплю з м'ясом) відчув біль на рівні нижньої ділянки шиї і верхнього відділу груднини, який ранком другого дня посилився. Хворий з трудом проковтує слину, чай, молоко. З'явилась боязнь зробити ковтальний рух або рух шиєю. При пальпації шиї ознак запального процесу в цій ділянці не виявлено.

1. Поставте діагноз.

2. Допоміжні методи обстеження.

3. Існує думка, що ця патологія найбільш часто зустрічається в першому фізіологічному звуженні стравоходу, так це чи ні?

4. Найбільш доцільний метод лікування гаданої патології.

 

Задача N19.

Хворий H., віком 73 років, після вживання м'ясної страви виявив (констатував) неможливість проковтування не тільки блюд щільної консистенції, але й рідин (молоко, чай, вода). При спробі проковтнути рідину відчуття болю не було. Доставлений в ЛОР відділення на 3-й день після того, що трапилось.

При оромезофарингоскопії виявлена відсутність більше половини зубів верхньої та нижньої щелепи; при гіпофарингоскопії спостерігається накопичення слини в грушоподібних синусах.

При езофагоскопії (після висмоктування з стравоходу слини) на рівні другого звуження стравоходу виявлено шматок м'яса, який повністю обтурував його. Верхній відділ стравоходу над ним дещо розширений.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Як називається симптом накопичення слини в грушоподібних синусах? Причини цього?

3. Назвіть найбільш часті причини затримки сторонніх тіл у стравоході (а,б,в).

4. Ваше відношення до проштовхування бужом м'яса в шлунок. Обґрунтуйте це.

 

Задача N20.

Хворий О. 46 років в товаристві знайомих під час вечірки прийняв чималу дозу алкоголю, холодних напоїв. Наступного дня відчув біль в горлі, утруднення проковтування їжі (навіть рідкої). Підвищилась температура тіла до 37.8 градусів. Дільничний лікар, до якого звернувся хворий, поставив діагноз "ангіна", призначив таблетки бісептола, відповідну дієту. Рекомендації лікаря хворий не виконав у зв'язку з неможливістю ковтання.

З кожною годиною біль в горлі і області шиї посилювався, з'явилась припухлість в лівій надключичній ямці. Температура тіла досягла 39.6 градуси. Хворий, не довіряючи більше дільничному лікарю, звернувся самостійно в ЛОР клініку ВНМУ, де й був госпіталізований.

Об'єктивно: в лівій надключичній ямці припухлість, інфільтрація тканин, гіперемія шкіри. Пальпація цієї ділянки різко болюча. Температура тіла 39.9 градуси. Ковтання слини не можливе різко болюче.

Мезофарингоскопія - патологічних змін не виявлено. Гіпофарингоскопія - симптом Jeckson'a. Рентгенографія шиї - розширений передхребетний простір.

1. Поставте основний попередній діагноз.

2. Ускладнення основного захворювання.

3. Які додаткові методи дослідження міг призначити лікар?

4. Найбільш доцільний метод лікування в даному випадку.

 

 

VІІІ. Методика проведення заняття та організаційна структура заняття

Технологічна карта заняття