рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ПЕРВИННІ АНГІНИ

ПЕРВИННІ АНГІНИ - раздел Философия, ЗАХВОРЮВАННЯ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ Серед Гострих Тонзилітів Найчастіше Зустрічаються Катаральна, Лакунарна Та Фо...

Серед гострих тонзилітів найчастіше зустрічаються катаральна, лакунарна та фолікулярна ангіни. Вони складають 50—60 випадків ні1000 населення за рік, особливо часто хворіють діти у віці від 3 до 7 років. Ці ангіни часто називають неспецифічними, тому що вони спри­чинюються банальною мікрофлорою.

Етіологія неспецифічних ангін. Найчастіше збудником ангіни є р-гемолітичний стрептокок групи А, який може проникнути в миг­далики від хворої людини повітряно-крапельним шляхом або під час користування загальним посудом, рушником. Описано епідемічний спалах ангіни внаслідок зараження молока на молоко­заводі.

Дуже часто ангіна може розвинутися за умови активізації аутоінфекції, що міститься в криптах мигдаликів у здорових осіб. Крім інфекції, важливе значення мають умови, що призводять до зниження реактивності організму. Це, зокрема, загальне охолодження, охолод­ження нижніх кінцівок, вживання холодних напоїв або продуктів. У виникненні ангіни має значення екзогенний або ендогенний гіповітаміноз, перевтома.

Патогенез. За умови розвитку запального процесу в мигдаликах відбувається всмоктування в кров токсинів та продуктів запальної ре-пкції, що сприяє виникненню лихоманки та ознак інтоксикації. Всмок­тування білкових речовин і токсинів може спричинити алергію, котра відіграє важливу роль у розвитку багатьох ускладнень.

Втягування в запальний процес нервових закінчень та нервових стовбурів мигдаликів пояснює виникнення болю в горлі та порушення функціонального стану низки органів і систем, у першу чергу серця та нирок.

Патологічна анатомія. З розвитком ангіни в мигдаликах спос­терігається розширення кровоносних та лімфатичних судин, що супро­воджується порушенням проникності їх стінок, набряком тканин. Унаслідок цього мигдалики збільшуються.

У хворих на катаральну ангіну поверхня мигдаликів гіпе-рсмійована, вкрита рідкими виділеннями. Шар епітелію інфільтро-йймий лімфоцитами. Епітелій розрихлений, особливо в криптах, де-І'кнамований. У хворих із фолікулярною ангіною в паренхімі мигдаликів виявляються більш глибокі зміни. Спостерігаються дрібноклітинні інфільтрати в лімфатичних фолікулах, у частини з иич розвивається некроз. Якщо такі фолікули розміщуються під риі гелієм, вони просвічуються у вигляді білих або жовтуватих кра­йок, розмір яких нагадує просяне зерно.

Лакунарна ангіна також характеризується вираженими Іміиами в мигдалика: поряд з гіперемією та набряком є поля зї інфільтрації. Покривний епітеліальний шар розрихлений, десквамований. На його поверхні, спочатку в криптах, утворюється фібринозний наліт, який складається з фібрину, лімфоцитів, лейкоцитів, злущених епітеліальних клітин. Виходя­чи з крипт, наліт поширюється на всю поверхню мигдаликів, зли­вається, вкриваючи весь мигдалик. Наліт швидко знімається, оскільки це катаральне запалення без пошкодження глибоких шарів слизової оболонки.

Клінічна картина та диференціальна діагностика

Катаральна ангіна. Перебіг катаральної ангіни порівняно легкий. Спочатку з'являється відчуття жару, дряпання, сухості і не­значний біль у горлі. Хворі скаржаться на незначну слабкість, рої битість, їх турбує головний біль. У більшості хворих температура тіла підвищується до субфебрильних цифр. У дітей молодшого віку катаральна ангіна часто супроводжується температурою тіла до 38 °С та вище. Під час дослідження крові виявляють незначний лейко цитоз. Під час огляду горла виявляють піднебінні мигдалики дещо збільшеними, слизова оболонка, що вкриває їх та краї піднебінних дужок, гіперемійована (мал. 79). На шиї можна пропальпувати дещо збільшені та малоболючі регіонарні лімфовузли. Тривалість захно рювання 3—5 днів.

Диференціальну діагностику варто проводити з ГРВІ або гострим фарингітом. Слід пам'ятати, що катаральна ангіна — це поверхневе чи палення піднебінних мигдаликів. Якщо у хворого підвищена темпери тура тіла, є дряпання в горлі, жар та біль у горлі, під час об'єктивного обстеження виявляється гіперемія, набряк слизової оболонки Ікч,І задньої та бічних стінок горла, піднебінних мигдаликів та дужок, то це | ГРВІ або гострий фарингіт, якщо запальний процес локалізується лише на слизовій оболонці горла.

Фолікулярна та лакунарна ангіна. Перебіг цих форм ангіни відбувається з більш виразною клінічною картиною. Пк ш короткого продромального періоду (загальне нездужання, суб* фебрилітет) протягом кількох годин у хворих підвищується -Ігм пература тіла (іноді з лихоманкою) до 38—39 °С. У осіб середні." го та похилого віку, які раніше часто хворіли на ангіщ температура тіла може бути невисокою у зв'язку з розвиі гіпореактивності організму. Хворі скаржаться на загальну слабкість, головний біль, біль у попереку, кінцівках, м'язах. У б| гатьох хворих спостерігаються виражений лейкоцитоз, звільни НІ ШОЕ, альбумінурія, гематурія.

У дітей відзначається більш тяжка картина: можуть з'явитися ознаки менінгізму, запаморочення, порушення функції травного трак­ту (блювання, пронос).

Фарингоскопічна картина у хворих на фолікулярну ангіну харак­теризується збільшенням піднебінних мигдаликів, різкою гіпе­ремією слизової оболонки мигдаликів, дужок та прилеглих ділянок м'якого піднебіння. Крізь гіперемійовану слизову оболонку мигда­ликів просвічуються, виступаючи над поверхнею, жовтуваті або жовтувато-білі крапки розміром 1—3 мм (мал. 80). Це фолікули, що нагноїлись, які прориваються через 2—3 дні, утворюючи невеликі ерозії.

У хворих на лакунарну ангіну піднебінні мигдалики збільшені, гіперемійовані. Спочатку в ділянці крипт з'являються білі фібринозні нальоти, котрі, збільшуючись у площині, зливаються і можуть вкрити весь мигдалик, не виходячи за його межі. Нальоти легко знімаються без пошкодження покривного епітелію.

Звичайно за обох форм ангіни виявляються збільшені та болючі регіонарні лімфовузли. Тривалість фолікулярної та лакунарної ангіни 5—7 днів.

Фолікулярну ангіну слід диференціювати з лептотрихозом (стара назва «фарингомікоз»). Лептотрихоз спричиняється капсульною бак­терією (В. Іеріоїгіх). Захворювання характеризується тим, що на сли-'ювій оболонці, яка вкриває лімфаденоїдну тканину горла (на мигда­ликах, бічних валиках, гіпертрофованих лімфаденоїдних фолікулах задньої стінки горла, язикового мигдалика), з'являються шипи з гос­трими кінцями, які щільно зростаються з епітеліальним покривом (мал. 81). Ці шипи складаються з ороговілого епітелію та колоній В. Іеріоігіх. Навколо цих епітеліальних шипів відсутня запальна реакція слизової оболонки. Хворі скарг не пред'являють, тому ця патологія ви­являється під час профілактичних оглядів. Якщо у хворого виникає гостре запалення верхніх дихальних шляхів, підвищується температу­ра тіла, з'являються біль та неприємні відчуття в горлі, то за наявності лептотрихозу в лікаря може виникнути припущення, що у хворого фолікулярна ангіна. У хворих із лептотрихозом епітеліальні шипи ма­ють щільну хрящову консистенцію.

Лімфоїдні фолікули, що нагноїлися, за наявності фолікулярної ангіни стають м'якими, містяться під епітеліальним покривом. Для Іочнення діагнозу варто зняти шип і провести мікроскопічне дослідження.

 

Лакунарну ангіну потрібно диференціювати з дифтерією горла

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ЗАХВОРЮВАННЯ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ... МОДУЛЬ ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ПЕРВИННІ АНГІНИ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 12
Тема:ГОСТРИЙ ФАРИHГIТ. АHГIHИ. ПАРАТОHЗИЛЯРHИЙ АБСЦЕС. ЗАГЛОТКОВИЙ АБСЦЕС. ЛАТЕРОФАРИHГIАЛЬHИЙ АБСЦЕС. ДИФТЕРIЯ ГЛОТКИ. СТОРОHI ТIЛА ГЛОТКИ ТА СТРАВОХОДУ.

Практичне заняття №11
Тема:ГОСТРИЙ ТА ХРОНІЧНИЙ ФАРИHГIТИ. АHГIHИ. ПАРАТОHЗИЛЯРHИЙ АБСЦЕС. ЗАГЛОТКОВИЙ АБСЦЕС. ЛАТЕРОФАРИHГIАЛЬHИЙ АБСЦЕС. ДИФТЕРIЯ ГЛОТКИ. СТОРОHI ТIЛА ГЛОТКИ ТА СТРАВОХОДУ.

ІV Забезпечення вихідного рівня знань-умінь
Основна література: 1. Оториноларингологія: підручник / Д.І.Заболотний, Ю.В.Мітін, С.Б.Безшапочний, Ю.В. Дєєва. – К.: ВСВ «Медицина», 2010. – 472 с. 2. Мітін Ю.В.

І. Відшукайте повну та правильну відповідь на запитання.
1. Що необхідно зробити для встановлення діагнозу «гострий фарингіт»? а) зібрати анамнез і виконати епі-мезо-гіпофарингоскопію б) призначити антибіотики в) призначити зне

II. Відшукайте всі правильні відповіді на запитання.
1. Які основні причини виникнення фарингіту? а) переохолодження б) вірусна інфекція в) паління г) професійні шкідливості д) пухлини е) носові к

III Знайдіть помилку у відповідях на запитання.
1. Які основні зміни .спостерігаються на слизовій оболонці зад­ньої стінки глотки при гострому фарингіті? а) сухі кірки б) гіперемія в) набряк г) слиз 2

ГОСТРИЙ ФАРИНГІТ
Гостре запалення слизової оболонки горла рідко буває ізольова­ним. Часто воно поєднується з гострим ринітом, ангіною, ларингітом. Гострий фарингіт часто буває симптомом ГРВЗ, скарлатини, кору тощо.

Таблиця 1. Диференціальна діагностика лакунарної ангіни та дифтерії горла
Критерії дослідження Лакунарна ангіна Дифтерія горла Загальний стан хворого Важкий, температура тіла 38 — 39

Моноцитарна ангіна
Моноцитарну ангіну описав 1885 р. педіатр Н.Ф.Філатов. Вона відома ще за назвою «хвороба Філатова». Сучасна назва цієї хвороби -«інфекційний мононуклеоз», ангіна — один із його симптомів. Захво­рюв

Агранулоцитарна ангіна
Агранулоцитарна ангіна спостерігається у хворих на агрануло­цитоз горлово-ротової форми. Агранулоцитоз не є самостійною но­зологічною одиницею, а особливою реакцією гемопоезу на різні по­дразнення

Паратонзиліт
Гостре запалення навколомигдаликової клітковини є частим захво­рюванням (10—15 на 10 000 населення), особливо часто зустрічається в молодих та дужих людей. Етіологія та патогенез. З

Загорловий абсцес
Загорловий абсцес спостерігається переважно в дітей віком до 1 року і дуже рідко може бути в дітей віком 4—5 років. Це захворюван­ня являє собою запалення та нагноєння лімфовузлів, розміщених у за-

Бічний горловий абсцес
Це захворювання має назву «навкологорловий абсцес», тому що відбувається гостре запалення клітковини навкологорлового простору. Цей сполучнотканинний простір обмежений із середини бічною стінкою го

Гострий тонзилогенний сепсис
Гострий сепсис може розвинутись як після ангіни, так і після заго­стрення хронічного тонзиліту. Нерідко це ускладнення виникає під час перебігу паратонзиліту. За шляхами поширення інфекції

ДИФТЕРІЯ ГОРЛА
Дифтерія - - гостре інфекційне захворювання, що спричиняється дифтерійною паличкою Лєффлєра. Існує 3 типи дифтерійних мікробів (§гауі§, іпіегтесііиз, тіІі§). Тип §гауіз спричиняє тяжкі форми дифтер

VІ. Орієнтована основа дії
Ізольований гострий фарингіт може виникнути після загального чи місцевого переохолодження, від прийому гострих про­дуктів харчування, в робітників, які тільки що почали працювати на шкідливих хіміч

Технологічна карта заняття
№ п/п Основні етапи заняття, їх функції та зміст Рівень засвоєння знань Методи контролю і навчання Матеріали методичног

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги