Хід уроку

З глибини віків, відколи люди навчилися спостерігати Природу, вони задумувалися: що відбувається в Природі? Чому починає танути сніг, чому з під снігу прокльовуються маленькі білі квіти?

- До речі, як вони називаються? Чому скрізь замерзлу землю сходить зелена травичка? Безконечне число “чому?”. Нерідко у відповідь на таке "чому?" виникали казки та легенди. А хто пам’ятає легенду про підсніжник? (діти розповідають легенду: - Підсніжники - це квітки, які виникли з сліз Єви, коли все було заметено снігом і вона почала втрачати надію, віру в свої сили. Дві сльозинки розтопили сніг, торкнулися Землі, а Земля подарувала дві квітки. Підсніжник - це квітка надії).

Ми маємо дуже багато легенд і казок про Весну, про весняні квіти, і всі вони чарівні. Одна така розповідь і завітала до нас в гості: (лагідна мелодія на початку розповіді, яка повільно стихає).

РОЗПОВІДЬ: Була зима. Одного зимового ранку, послала старенька мати сина в ліс за дровами. Взяв Іванко санчата, натягнув кожух та й пішов. Поки збирав хворост, трошки змучився та сів перепочити. Чує неподалік хтось стогне. Пішов Іванко на голос, бачить: а там старенькій дідусь провалився в яму, яку мисливці підготували для звірини. Дідусь дуже зрадів побачивши хлопця і почав просити витягнути його з цієї ями. Це було дуже тяжко зробити і хлопець витратив на це дуже багато часу. Вечоріло, хмизу він ще не набрав... Задумався, що ж робити? Їхати до дому з напівпустими санями? А з другої сторони ніч наступає, в лісі страшно. Дідусь, якого він витягнув, побачив сумніви хлопця і вирішив віддячити Іванкові за його добре серце. Він сказав: “Не маю я хворосту, щоб додати в твої сани, не маю грошей щоб оплатити твою послугу, та хочу все-таки віддячити за твоє добре серце. Я даю тобі дар, з яким ти зможеш бачити те, що не бачать прості люди, чути і розуміти мову звірів та птахів, мову сонця, вітру та землі. Сказавши це дідусь щезнув. А хлопець потяг напівпусті санки до дому і раптом чує:

СОВА кричить: Пугу, Пугу, Зимонько, я несу тобі тугу,

Годі танцювати час уже тікати,

Завтра Стрітення буде, весну красну приведе.

ЗИМА:Я, твого Стрітення не боюсь і трохи,

Я з Весною стрінусь, гляну лиш сердито,

Всі забудуть зразу про нікчемне Літо.

СОВА: Пугу, Пугу, ось тобі прикмета:

- Сорока стрекоче, гніздо вити хоче.

І побачив хлопець білолицю Зиму, вдягнуту в усе біле, навіть волосся теж було біле, як сніг. Біля неї стояв сивий мороз в теплому кожусі з посохом в руках.

ЗИМА (розгнівано): Ой Морозе, розвернися, ти їм добре покажися,

Ти сороку цокотуху, заморозь її брехуху,

І Сича із нею враз, щоб даремно не сміявсь.

Після побаченого і почутого, вражений Іванко поспішив до дому і довго не міг зрозуміти: привиділося це все йому чи ні? А зранку він прокинувся від якоїсь пісеньки, виглянув у вікно і зрозумів, що її співають дерева та кущі.

ПІСНЯ:" Весна"(виконується вчителем)

Зацікавився хлопець, побіг до лісу, дивитися - а там дівчата спалили опудало Зими та й співають пісню:

ПІСНЯ: "Благослови мати, весну закликати"(виконується вчителем)

 

Іванко озирнувся та побачив біля дівчат розлючену Зиму та суворого Мороза, прислухався хлопчик і чує:

ЗИМА: Ой, Морозе, що ж це люди, насміхаються з нас всюди.

Нас почали виганяти, Весну красну закликати!

Ти провчи їх любий друже, а то весело їм дуже.

Землю скуй, щоб плуг зламався, кожен в хаті щоб сховався,

Заморозь їм добре ноги, щоб тікали без дороги.

Тут закрутила хуртовина, засвистів вітер, поміцнішав мороз. (фрагмент мелодії).Дивиться Іванко, що ж це буде? Бачить, а маленький хлопчик побіг на середину тай закликає:

1) Весно-Весно весняночко, 2) Зніми чари зимовії,

Прийди до нас паняночко, Зрости трави шовковії,

Розвій хмари сніговії, Весно-Весно, озовися,

Розбий мости крижанії, Прийди до нас, не барися (вивчити з дітьми ).

Зима стривожено глянула на небо, Іванко теж подивився: крізь хмари виглянуло Сонечко, а в проміннях Сонця вималювались прекрасні заквітчані "Небесні ворота". Вони відчинилися з м’яким кришталевим дзвоном і звідти вийшла в повітряному зеленому платті з квітами в руці - молода красива жінка, за нею десь далеко чувся щебет пташок. От послухайте: (фрагмент мелодії).Розлютилася Зима:

ПІСНЯ:"Зима і весна"(виконується вчителем)

Іванко дивився на все це і розумів, що ніхто крім нього всього цього не бачить і не чує, але всі в це вірили, бачив тільки він. Не витримав і сказав:

Весна іде красу несе,

І тій красі радіє все, Уклонімося їй! ( усі вклонились).,

Несе вона усім життя Смерть Зимі лихій!

З того дня, кожен ранок діти закликали сонечко, а воно і справді починало гріти все тепліше і тепліше, ніби відповідало на прохання дітей.

ХОРОВОД:"Сонечко"(виконують діти)

Діти самостійно мають придумати рухи (гарно зробити коло, бо коло це символ сонечка; крутити коло вправо, за годинниковою стрілкою).

- Сонечко пригрівало, розтопився сніг, показалася земля. І бачив Іванко, як на місцях, де пригріло сонечко і показалася чорна, ще сонна землиця, в повітрі виникала прозора, (але достатньо виразна, щоб бачити) постать дівчини. Вона вмивалася росою, весняним дощиком і простягала руки до сонечка. Сонечко розганяло хмари і усміхалося їй. Іванко згадав, що наші предки, Землю називали ніжно: Подоляночкою і придумували про неї пісні та хороводи, які дійшли до наших часів.

ПІСНЯ-хоровод, "Подоляночка" (виконується дітьми)

А Весна йшла по землі, йшла і співала: пісні її співаночки, засівалися на землі квіточками.

ПІСНЯ:"Співаночки "(слухання)

Висновок: Наша пісня - це своєрідна вібрація звуків, енергія. Наші слова - це теж енергія, те що ми собі уявляємо - це теж енергія, яку ми посилаємо до Сонечка. І в цьому є великий смисл, який сучасна наука тільки починає відкривати, а наші далекі предки просто знали і співали. Давайте і ми будемо продовжувати ці традиції, такі поетичні і такі чарівні. Діти співають, Весну красну - величають!

ПІСНЯ"Ой минула вже зима”(виконують діти)

(Кінець уроку)

Ø Тема уроку:

"ДЕ ЛЕЛЕКА ВОДИТЬСЯ ТАМ ЩАСТЯ НАРОДИТЬСЯ"

Мета уроку:Через активізацію художньо-образного мислення та уяви дітей заложити основу для формування почуття любові і поваги до рідного краю, до тих символів, які оберігалися нашими предками.

Завдання:

· Закріпити уявлення дітей про засоби музичної виразності; продовжити роботу над основними вокально-хоровими навичками, такими як: дихання, артикуляція, дикція, фразування;

· “Занурити” дітей в образний світ української казки; Розвивати творчу уяви дітей в різних формах музичної діяльності (пластичне інтонування, тощо);

· Активізувати художньо-образне мислення дітей, заложити основу розуміння метафори, порівняння, переносного смислу образів символів фольклору;

· Пробудити гостроту переживань, пов’язаних з системою ціннісних орієнтацій Людини (Наших далеких предків називали “лелегами” (пелазгами). Лелеки завжди весною летять до рідної землі.

Музичний матеріал:Збірка пісень для 1-3 класів “Вчимося співати” Харків 2000.: “Ой минула вже зима”(виконання), “Занадився журавель” хоровод; Збірка пісень "Українське дошкілля". - Київ “Музична Україна” 1991. “Сонечко, сонечко” – хоровод; “„Лелека” слова В.Лодижця, музика Ю.Рожавської(слухання); "З далекого краю лелеки летіли” з к/ф Тарас Шевченко або „Одинокий Лелека” сл. М.Баліцької, муз. Н.Галабурди (слухання, бажано виконати вчителю).