Реферат Курсовая Конспект
ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ - раздел Философия, ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО - ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ ДІТЕЙ Здатність Людини Мислити В Образах Створила Таке Унікальне Явище, Яке Ми Нази...
|
Здатність людини мислити в образах створила таке унікальне явище, яке ми називаємо мистецтвом. Створення художніх образів вимагає від митця максимальної активізації художньо-образного мислення. В свою чергу, для того, щоб “зчитувати”, “осягати” художні образи мистецтва, людина повинна також мати сформоване художньо-образне мислення. Саме воно має непересічне значення для повноцінного, цілісного сприйняття світу, для становлення системи цінностей особистості, формування її переконань, поглядів. Тому проблема формування художньо-образного мислення дітей є важливою і потребує глибокого та ґрунтовного вивчення.
Нові вимоги до уроків музики, які мають особливі можливості для формування системи естетичних та загальножиттєвих цінностей особистості, передбачають розвиток не тільки спеціальних музичних, але і генералізованих (загальних) здібностей дітей, а також таких базових психічних функцій, як відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, уява, тощо.
Основні теоретичні питання, пов’язані з мисленням людини, опрацьовані в науковій літературі багатьма вченими, дослідженню цієї проблеми приділялася належна увага у філософії, психології, музикознавстві культурології, педагогіці [9,10,13,14,30,42]. Загальновідомо, що конкретно-чуттєве образне мислення дитини є основою для формування всіх інших видів мислення. Розвивати розумові здібності особистості неможливо без формування її образного мислення. Саме в образі відбувається своєрідний “сплав інтелекту й афекту” (Л.Виготський). Утворення образів і оперування ними є однією з основних фундаментальних особливостей інтелекту людини. Без цього людина неспроможна планувати свої дії, передбачати їх результати та, при необхідності, вносити в них зміни (С.Рубінштейн).
Здатність людини мислити образами найбільш повно й органічно втілилася у фольклорному мистецтві. Саме тому впровадження фольклору в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи є одним з пріоритетних напрямків.
Сьогодні науково-педагогічна думка має у своєму розпорядженні дані фольклористичних та музикознавчих досліджень фольклору (В. Гошовський, М.Грінченко, А.Завальнюк, А.Іваницький, К.Квітка, Ф.Колесса та ін.). У працях цих вчених фольклор розглядається як самоцінний культурний факт і різновид мистецтва. Виховний потенціал фольклору досліджували такі вчені, як М.Стельмахович, Ю.Руденко, В.Струминський, Є.Сявавко та ін. Однак, сьогодні мало досліджень, спрямованих на розкриття цілісного змісту художньо-символічної образності фольклору, з’ясування механізмів впливу фольклору на формування художньо-образного мислення школярів та вивчення педагогічних шляхів керування процесом осягнення дітьми художньої образності фольклору.
Провідна ідея даних методичних рекомендацій, яка була підтверджена експериментально-дослідною роботою, полягає в тому, що результативність процесу формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики засобами фольклору залежить від ряду факторів, а саме:
- трактування та сприймання фольклору як синкретичної цілості, органічно пов’язаної із світом людини та природи (недопустимість сегментації фольклору для “вивчення” його окремих частин);
- впровадження інтегрованого підходу до усвідомлення дітьми образів мистецтва і образів дійсності;
- застосування інноваційної форми уроку-образу з цілісною художньою драматургією.
Дані методичні рекомендації складаються з двох частин.
У першій частині:
- уточнюється сутність поняття “художньо-образне мислення”, його педагогічна інтерпретація в контексті вікових особливостей молодших школярів
- визначається роль художньо-образного мислення у формуванні цілісного сприйняття світу дітьми;
- аналізуються загально дидактичні методи та прийоми формування художньо-образного мислення;
- мотивується доцільність формування художньо-образного мислення на основі українського фольклору .
- обґрунтовується специфіка проведення уроків-образів - нестандартних інтегрованих уроків з чітко визначеною сюжетно-драматичною лінією розвитку
У другій частині :
- наводяться результати певних спостережень за рівнем сформованості художньо-образного мислення молодших школярів та їх аналіз з уточненням відповідних причин;
- обґрунтовуються педагогічні умови формування художньо-образного мислення молодших школярів засобами фольклору;
- описується (розроблена та експериментально перевірена) методика формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики;
- подаються відповідні рекомендації з впровадження опрацьованої методики в навчально-виховний процес, наводяться конкретні приклади уроків-образів, які за своєю структурою, драматургією та методичними прийомами найбільш активно здійснюють формування художньо-образного мислення дітей.
Наведенийматеріал може бути використаний не тільки на уроках музики, а й у широкому спектрі позакласної, позашкільної роботи вчителів та методистів; в системі підготовки і перепідготовки вчителів музики (педучилища, музично-педагогічні факультети педвузів, інститути удосконалення вчителів).
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО -
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
ББК... Рекомендовано до друку Вченою радою Одеського обласного інституту удосконалення вчителів Протокол від...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов