рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Художньо-образного мислення

Художньо-образного мислення - раздел Философия, ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО - ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ ДІТЕЙ   На Різних Етапах Онтогенезу Види Мислення Співіснують, Взаємо...

 

На різних етапах онтогенезу види мислення співіснують, взаємовпливаючи та взаємозбагачуючись. Розумовий розвиток людини характеризується своєрідністю, де має місце еволюція і інволюція, прогрес і регрес, рух по колу і по спіралі. Образне мислення, відображаючи цю діалектику, виступає не тільки як підготовча ступінь для розвитку інших видів мислення, але і як самостійний вид, який має свою логіку функціонування та динаміку розвитку. Вчені виділяють такі види образного мислення як предметно-наочне, варіативно-образне, синтетично-образне, символічно-образне, асоціативно-образне.

Сутність, основні характерні риси та функції художньо-образного мислення проявляються через естетичну культуру, через особливості сприймання та оцінювання творів мистецтва, через виявлення спільності і специфічності різних видів мистецтва, а також як психологічні явища пов’язані з вищими емоціями людини. Вивчення зазначених аспектів даної проблеми дало можливість уточнити, що художньо-образне мислення - це різновид асоціативно-образного, пов’язаний з тим чи іншим видом мистецтва, чи з його синтезом; це процес оперування думками і почуттями на основі сприймання художнього образу і особистого життєвого досвіду. Художньо-образне мислення молодших школярів трактується як пізнавально-творча діяльність спрямована на усвідомлення змісту образів мистецтва та їх відтворення у музично-виконавській діяльності. Художньо-образне мислення передбачає здатність учнів проводити паралелі між образами мистецтва та явищами життя.

Структура художньо-образного мислення молодших школярів розглядається як сукупність таких функціональних компонентів:

- мотиваційно-ціннісний, якій означає вияв усвідомленої установки учнів на сприймання образів мистецтва та їх художню оцінку;

- емоційно-емпатичний, що полягає в чуттєвому сприйманні художніх образів на основі їх співпереживання з життєвими аналогіями дитини;

- раціонально-когнітивний, що передбачає оперування знаннями щодо мистецьких явищ і закономірностей та осмислене осягнення художньо-образного матеріалу;

- творчо-діяльнісний, який зорієнтовано на активізацію уяви і фантазії учнів в процесі сприйняття і відтворення художніх образів.

Художньо-образне мислення, крім безпосередніх функціональних проявів, має опосередковане відношення до формування системи життєвих цінностей, таких як патріотизм, громадянська відповідальність, повага до батьків, моральна чистота, гуманність, повага до традицій і т.д.

Найважливішою для сучасної системи освіти є об'єднуюча, узагальнююча функція художньо-образного мислення,якаорганічнопов'язана з психологічним явищем синестезії - виникненням у свідомості людини взаємодії різних чуттєвих модальностей (візуальної, слухової, кінестетичної), що сприяє створенню полімодальних образів. Саме тому формування музичного мислення і формування художньо-образного мислення є одночасним і єдиним процесом.

Все сказане є стислою теоретичною передумовою у трактовці сутності поняття „художньо-образне мислення” і відповідно – шляхів його формування.

Розглядаючи питання специфіки формування художньо-образного мислення молодших школярів, ми обов’язково повинні звернути увагу на вікові особливості розвитку дітей 6-10 років.

Орієнтуючись на загальноприйняті характеристики вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку, представлені в працях А.Брушлинського, Л.Виготського, В.Гарбузова, М.Дональдсона, Т.Косми, Г.Люблінської, С.Рубінштейна, О.Скрипченко, І.Якиманської, та ін., коротко нагадаємо основні положення.

У цьому віці дитина сприймає навколишнє таким, яким воно є, у виді образів, фактів. Її приваблюють предмети з яскравими кольорами, великими формами, її цікавлять казкові сюжети, де виступають яскраві герої. Дитина вся в полоні образу, без бажання проникати у сутність речей. Взагалі, для дітей цього віку не є характерним замислюватися над будь-якими ускладненнями. Самостійно учні не спроможні навчатися, бо у цьому віці сприймання, увага, пам'ять носять довільний характер. Кожного разу дитину потрібно “заохочувати”, “наводити на думку”, щоб викликати зацікавленість. Уява і фантазія молодших школярів є дуже багатою, але мають довільний характер. У процесі навчання та виховання вони переходять від репродуктивних форм до творчої переробки. Розвиток уяви і фантазії проходить у тісному зв'язку з другими пізнавальними процесами, зокрема з мисленням, яке носить конкретно-образний характер. Ця конкретність проявляється у тому, що те чи інше завдання діти можуть вирішити тільки виходячи з означених словами конкретних предметів, їх зображень або уявлень про них. Коли ж учням потрібно ілюструвати прикладами загальні твердження, - вони зазнають труднощів. Їм легше проаналізувати конкретний факт і зробити з нього конкретні висновки, ніж пояснити загальні положення. Звичайно ж, під впливом навчання в мисленні молодшого школяра змінюється співвідношення конкретних і абстрактних компонентів. Як зазначував П.Блонський, мислення стає більш об'ємним, менш наочним і більш абстрактним і, в той же час, більш детальним і змістовним [5,6]. Прості компоненти відкладаються на рівні підсвідомості, і з подальшими ускладненнями в розумовій діяльності не зникають, а залишаються для оперування ними в процесах мислення. Образи тоді не мусять бути обов'язково наочними, візуальними, вони “бачаться” тоді “в голові”, а операція мислення здійснюється “про себе”.

Діти цього віку характеризуються пластичністю психіки, допитливістю, щирістю і безпосередністю, витонченою чуйністю. Тому розвиток інтелектуальних здібностей повинен супроводжуватися естетичними почуттями. Емоційна сфера учня є не менш важливим об'єктом розвитку, як і всі інші.

Сприймання будь-яких художніх образів мистецтва (фольклорних - у тім числі) молодшими школярами – це складний, специфічний процес. Він характеризується дифузністю, не розчленованістю, неповнотою. Відповідні дослідження свідчать, що художньо-образне мислення у дітей цього віку розвинене недостатньо, їх життєвий досвід невеликий, усвідомлені асоціації і знання про те чи інше мистецтво майже зовсім відсутні [29,30,42]. Вся вищезазначена інформація служить опорою у виборі відповідної методики формування художньо-образного мислення дітей.

 

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО - ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ ДІТЕЙ

ББК... Рекомендовано до друку Вченою радою Одеського обласного інституту удосконалення вчителів Протокол від...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Художньо-образного мислення

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Батюк Наталія Орестівна
Особливості формування художньо-образного мислення дітей засобами фольклору: Методичні рекомендації до уроків музичного мистецтва в початковій школі. - Одеса: 2007.- с.   ISB

Т Е З А У Р У С
  образне мислення     - здібність комбінувати факти новими способами. Різновидності О.М.: предметно-наочне, варіативно-образне,

ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ
Здатність людини мислити в образах створила таке унікальне явище, яке ми називаємо мистецтвом. Створення художніх образів вимагає від митця максимальної активізації художньо-образного мислення. В с

Різних шкільних предметах.
У педагогічних дослідженнях, які прямо чи опосередковано мали відношення до формування художньо-образного мислення накопичено певний обсяг наукового матеріалу . Аналіз цих досліджень показує як змі

Мислення на уроках музики
  Ми розглянули деякі загальні методи і прийоми “педагогіки творчості” з метою розвитку художнього образного мислення, використання яких має необмежені можливості. Урок музики є дуже

Урок-образ, та основні педагогічні умови його реалізації
Одним з найбільш вдалих прикладів активізації художньо-образного мислення є інтеграція життєвопов’язаної інформації та різних видів діяльності. Під час проведення уроків з елементами інтеграції вчи

Сприймання дітьми художніх образів та їх причини
Уроки музики з використанням фольклорного матеріалу традиційно проводяться в школі за відомою стандартною схемою: подається необхідна інформація про певні звичаї чи свято, підбираються пісні, хоров

Сукупність відповідних прийомів
Для того, щоб цілеспрямовано формувати художньо-образне мислення дітей, необхідно було певний період спостерігати доцільність вибору тих чи інших методичних прийомів. Спостереження за діть

Поетапність впровадження методів та прийомів формування художньо-образного мислення
  Формуючу методику доцільно впроваджувати поетапно, у відповідності з віком школярів. Ø перший етап. На першому етапі

Розділ 3. РОЗРОБКИ УРОКІВ - ОБРАЗІВ
3.1 Тематика “уроків-образів” 1 клас: “Ой на горі та женці жнуть”; “Мисливські оповідання”; “Народні усмішки. Небилиці та побре

Хід уроку
З глибини віків, відколи люди навчилися спостерігати Природу, вони задумувалися: що відбувається в Природі? Чому починає танути сніг, чому з під снігу прокльовуються маленькі білі квіти? -

Хід уроку
Поступово починає танути сніг і царівна Весна бере землю в свої обійми. Зима, натомість, збирається в далеку подорож на північ. Але перед тим як піти, вона зустрічається з Весною. - Хто зн

Слухання: “Баба Яга”, “Богатирські ворота“ Мусорський.
Діалог з дітьми: які засоби музичної виразності відтворюють образ Білобога? (Які тембри рисують цей образ? Світлі чи темні? А про що нам говорить темп? ) Стали Велетні скликати своїх небес

Яке ж коріння дає людям силу? - думав Чорнобог. І зрозумів – це пам’ять! Пам’ять твого РОДУ!
Якщо людина береже своїх рідних і близьких та пам’ятає про тих, кого вже нема, вона стає сильною духом. А якщо забуває, хто її діди-прадіди, з якого вона роду і народу, - вона стає цинічною, жорсто

Хід уроку.
Сьогодні на уроці ми з вами будемо слухати багато різної музики, для того що б розвивався ваш слух. - Для чого людині потрібний хороший слух? (- Щоб слухати.)

Слухають пісню " Там над річкою ".
1) Там над річкою, 2) А як уплела, 3) Плинь, віночку, плинь Дівча стояло; В річку пустила. В тую сторону, З зелених квіточок По личку дрібненька Де було мило

Хід уроку.
“Добрий день, діти” (музичне привітання) На початку уроку ми проспіваємо з вами музичні вправи. Ось подивіться на цей рисунок, скільки всього сходинок має наша драбинка? / малюнок /

РОЗУЧУВАННЯ З ДІТЬМИ ПІСНІ-МАРШУ “Гей там на горі січ іде”.
Молодці, ви старалися. Сподобався Вам цей марш? На наступному уроці ми його вивчимо і виконаємо так, щоб всім хотілося марширувати. То якою повинна бути музика, щоб хотілося марширувати?

СЛУХАННЯ ТА РОЗУЧУВАННЯ З ДІТЬМИ ПІСНІ “Ой Морозе, Морозенку”.
Зрозуміла все бідна мати. Мовчки, тихо пішла вона до річки і більше ніхто її вже не бачив. Люди, які пішли за нею, кажуть, що побачили на березі ріки дерево, якого раніше не було. То була верба, пл

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги