Реферат Курсовая Конспект
Художньо-образного мислення - раздел Философия, ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО - ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ ДІТЕЙ На Різних Етапах Онтогенезу Види Мислення Співіснують, Взаємо...
|
На різних етапах онтогенезу види мислення співіснують, взаємовпливаючи та взаємозбагачуючись. Розумовий розвиток людини характеризується своєрідністю, де має місце еволюція і інволюція, прогрес і регрес, рух по колу і по спіралі. Образне мислення, відображаючи цю діалектику, виступає не тільки як підготовча ступінь для розвитку інших видів мислення, але і як самостійний вид, який має свою логіку функціонування та динаміку розвитку. Вчені виділяють такі види образного мислення як предметно-наочне, варіативно-образне, синтетично-образне, символічно-образне, асоціативно-образне.
Сутність, основні характерні риси та функції художньо-образного мислення проявляються через естетичну культуру, через особливості сприймання та оцінювання творів мистецтва, через виявлення спільності і специфічності різних видів мистецтва, а також як психологічні явища пов’язані з вищими емоціями людини. Вивчення зазначених аспектів даної проблеми дало можливість уточнити, що художньо-образне мислення - це різновид асоціативно-образного, пов’язаний з тим чи іншим видом мистецтва, чи з його синтезом; це процес оперування думками і почуттями на основі сприймання художнього образу і особистого життєвого досвіду. Художньо-образне мислення молодших школярів трактується як пізнавально-творча діяльність спрямована на усвідомлення змісту образів мистецтва та їх відтворення у музично-виконавській діяльності. Художньо-образне мислення передбачає здатність учнів проводити паралелі між образами мистецтва та явищами життя.
Структура художньо-образного мислення молодших школярів розглядається як сукупність таких функціональних компонентів:
- мотиваційно-ціннісний, якій означає вияв усвідомленої установки учнів на сприймання образів мистецтва та їх художню оцінку;
- емоційно-емпатичний, що полягає в чуттєвому сприйманні художніх образів на основі їх співпереживання з життєвими аналогіями дитини;
- раціонально-когнітивний, що передбачає оперування знаннями щодо мистецьких явищ і закономірностей та осмислене осягнення художньо-образного матеріалу;
- творчо-діяльнісний, який зорієнтовано на активізацію уяви і фантазії учнів в процесі сприйняття і відтворення художніх образів.
Художньо-образне мислення, крім безпосередніх функціональних проявів, має опосередковане відношення до формування системи життєвих цінностей, таких як патріотизм, громадянська відповідальність, повага до батьків, моральна чистота, гуманність, повага до традицій і т.д.
Найважливішою для сучасної системи освіти є об'єднуюча, узагальнююча функція художньо-образного мислення,якаорганічнопов'язана з психологічним явищем синестезії - виникненням у свідомості людини взаємодії різних чуттєвих модальностей (візуальної, слухової, кінестетичної), що сприяє створенню полімодальних образів. Саме тому формування музичного мислення і формування художньо-образного мислення є одночасним і єдиним процесом.
Все сказане є стислою теоретичною передумовою у трактовці сутності поняття „художньо-образне мислення” і відповідно – шляхів його формування.
Розглядаючи питання специфіки формування художньо-образного мислення молодших школярів, ми обов’язково повинні звернути увагу на вікові особливості розвитку дітей 6-10 років.
Орієнтуючись на загальноприйняті характеристики вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку, представлені в працях А.Брушлинського, Л.Виготського, В.Гарбузова, М.Дональдсона, Т.Косми, Г.Люблінської, С.Рубінштейна, О.Скрипченко, І.Якиманської, та ін., коротко нагадаємо основні положення.
У цьому віці дитина сприймає навколишнє таким, яким воно є, у виді образів, фактів. Її приваблюють предмети з яскравими кольорами, великими формами, її цікавлять казкові сюжети, де виступають яскраві герої. Дитина вся в полоні образу, без бажання проникати у сутність речей. Взагалі, для дітей цього віку не є характерним замислюватися над будь-якими ускладненнями. Самостійно учні не спроможні навчатися, бо у цьому віці сприймання, увага, пам'ять носять довільний характер. Кожного разу дитину потрібно “заохочувати”, “наводити на думку”, щоб викликати зацікавленість. Уява і фантазія молодших школярів є дуже багатою, але мають довільний характер. У процесі навчання та виховання вони переходять від репродуктивних форм до творчої переробки. Розвиток уяви і фантазії проходить у тісному зв'язку з другими пізнавальними процесами, зокрема з мисленням, яке носить конкретно-образний характер. Ця конкретність проявляється у тому, що те чи інше завдання діти можуть вирішити тільки виходячи з означених словами конкретних предметів, їх зображень або уявлень про них. Коли ж учням потрібно ілюструвати прикладами загальні твердження, - вони зазнають труднощів. Їм легше проаналізувати конкретний факт і зробити з нього конкретні висновки, ніж пояснити загальні положення. Звичайно ж, під впливом навчання в мисленні молодшого школяра змінюється співвідношення конкретних і абстрактних компонентів. Як зазначував П.Блонський, мислення стає більш об'ємним, менш наочним і більш абстрактним і, в той же час, більш детальним і змістовним [5,6]. Прості компоненти відкладаються на рівні підсвідомості, і з подальшими ускладненнями в розумовій діяльності не зникають, а залишаються для оперування ними в процесах мислення. Образи тоді не мусять бути обов'язково наочними, візуальними, вони “бачаться” тоді “в голові”, а операція мислення здійснюється “про себе”.
Діти цього віку характеризуються пластичністю психіки, допитливістю, щирістю і безпосередністю, витонченою чуйністю. Тому розвиток інтелектуальних здібностей повинен супроводжуватися естетичними почуттями. Емоційна сфера учня є не менш важливим об'єктом розвитку, як і всі інші.
Сприймання будь-яких художніх образів мистецтва (фольклорних - у тім числі) молодшими школярами – це складний, специфічний процес. Він характеризується дифузністю, не розчленованістю, неповнотою. Відповідні дослідження свідчать, що художньо-образне мислення у дітей цього віку розвинене недостатньо, їх життєвий досвід невеликий, усвідомлені асоціації і знання про те чи інше мистецтво майже зовсім відсутні [29,30,42]. Вся вищезазначена інформація служить опорою у виборі відповідної методики формування художньо-образного мислення дітей.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
ББК... Рекомендовано до друку Вченою радою Одеського обласного інституту удосконалення вчителів Протокол від...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Художньо-образного мислення
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов