а) чим меншу частку свого доходу споживач витрачає на певний товар, тим більш еластичним є попит на нього;
б) визначальним фактором цінової еластичності пропонування є наявність у товару близьких і досконалих замінників;
в) у всіх точках лінійної кривої пропозиції коефіцієнт цінової еластичності є величиною сталою.
52. Цінова еластичність пропозиції залежить головним чином від:
а) наявності товарів-замінників;
б) періоду часу, протягом якого продавці можуть пристосуватися до зміни ціни;
в) того, чи є даний товар предметом першої необхідності або розкоші;
г) того, чи відноситься даний товар до предметів тривалого користування або поточного споживання.
53. Величини дефіцитів і надлишків, що виникають внаслідок державного втручання в ринкове ціноутворення і відхилення цін від рівноважних:
а) не залежать від еластичності попиту та пропозиції;
б) прямо залежать від еластичності попиту та пропозиції;
в) є обернено залежними від еластичності попиту та пропозиції;
г) визначаються тільки еластичністю попиту.
54. Головною причиною порушення рівноваги в моделі Л. Вальраса є:
а) зміна цін вільно конкурентного ринку;
б) розрив між обсягом попиту і обсягом пропозиції;
в) розрив між ціною попиту і пропозиції;
г) правильна відповідь відсутня.
55. Головною причиною порушення рівноваги в моделі А. Маршалла є:
а) зміна обсягів виробництва;
б) розрив між обсягом попиту і обсягом пропозиції;
в) розрив між ціною попиту і пропозиції;
г) правильна відповідь відсутня.
56. Інструментом (засобом) урівноваження попиту і пропозиції в моделі Л. Вальраса є:
а) зміна цін вільно конкурентного ринку;
б) розрив між обсягом попиту і обсягом пропозиції;
в) зміна обсягів виробництва;
г) правильна відповідь відсутня.
57. Інструментом (засобом) урівноваження попиту і пропозиції в моделі А. Маршалла є:
а) зміна цін вільно конкурентного ринку;
б) розрив між ціною попиту і ціною пропозиції;
в) зміна обсягів виробництва;
г) правильна відповідь відсутня.
58. Активним суб’єктом формування ринкової кон’юнктури в моделі Л. Вальраса є:
а) покупці – в умовах дефіциту; продавці – в умовах надлишку пропозиції;
б) покупці – в умовах надлишку пропозиції; продавці – в умовах дефіциту;
в) виробники;
г) правильна відповідь відсутня.
59. Активним суб’єктом формування ринкової кон’юнктури в моделі А.Маршалла є:
а) покупці – в умовах дефіциту; продавці – в умовах надлишку пропозиції;
б) покупці – в умовах надлишку пропозиції; продавці – в умовах дефіциту;
в) виробники (продавці);
г) правильна відповідь відсутня.
60. Нестійка рівновага або розбіжна павутина формується, коли:
а) кут нахилу кривої пропозиції більший, ніж кут нахилу кривої попиту;
б) кут нахилу кривої пропозиції менший, ніж кут нахилу кривої попиту;
в) кут нахилу кривої пропозиції і кут нахилу кривої попиту однакові;
г) правильна відповідь відсутня.
61. Модель досконалої павутини або павутини постійної вібрації має місце, коли:
а) кут нахилу кривої пропозиції більший, ніж кут нахилу кривої попиту;
б) кут нахилу кривої пропозиції менший, ніж кут нахилу кривої попиту;
в) кут нахилу кривої пропозиції дорівнює куту нахилу кривої попиту;
г) правильна відповідь відсутня.
62. Динамічна павутина (стійка рівновага) формується, коли:
а) кут нахилу кривої пропозиції більший, ніж кут нахилу кривої попиту;
б) кут нахилу кривої пропозиції менший, ніж кут нахилу кривої попиту;
в) кут нахилу кривої пропозиції і кут нахилу кривої попиту однакові;
г) правильна відповідь відсутня.
63. Метою споживача є максимізація:
а) граничної корисності;
б) сукупної корисності;
в) середньої корисності;
г) різниці між сукупною і граничною корисністю.
64. Кардиналістська модель поведінки споживача:
а) не потребує кількісного визначення величини корисності;
б) не потребує порівняння корисності різних благ;
в) не вимагає незалежності корисностей різних благ однієї від іншої;
г) передбачає можливість визначення кількісної величини корисності.
65. Сукупна корисність:
а) кількість благ, які здатні задовольнити потреби споживача;
б) зменшується зі зростанням споживання блага;
в) є сумою задоволення від споживання певної кількості благ;
г) всі відповіді правильні.
66. Гранична корисність – це:
а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;
б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;
в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;
г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.
67. Сукупна корисність зростає, коли гранична корисність:
а) зменшується;
б) збільшується;
в) зменшується, але є додатною величиною;
г) збільшується повільно.
68. Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) твердить, що:
а) відношення граничних корисностей благ до їхніх цін повинні бути рівні;
б) сукупна корисність зростає зі зростанням споживання благ;
в) величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення в точці повного насичення потреби;
г) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується.