Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?

а) 20,15,10,5;

б) 20, 10, 10, 10;

в) 20, 30, 40, 50;

г) 20, 28, 34, 38.

 

70. Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 200, 150, 150, 150;

б) 200, 230, 250, 260;

в) 200, 300, 400, 500;

г) 200, 150, 90, 40.

71. Ординалістський підхід до аналізу поведінки споживача на відміну від кардиналістського:

а) передбачає можливість кількісного визначення величини корисності;

б) не вимагає вимірювання величини корисності;

в) не враховує суб’єктивної оцінки корисності благ споживачем;

г) не враховує бюджетних обмежень споживача.

72. Припущення щодо транзитивності благ полягає у тому, що споживач, який вважає набір К привабливішим за набір М, а набір М привабли­вішим за набір Н:

а) віддасть перевагу набору К перед набором Н;

б) віддасть перевагу набору Н перед набором К;

в) буде байдужим у виборі між цими наборами;

г) не може зробити вибору без інформації про рівень його доходу.

 

73. Модель бажаного:

а) описує поведінку споживача без врахування його видатків на придбання будь-якого ринкового кошика;

б) описує поведінку споживача з врахуванням його фінансових можливостей;

в) визначає множину наборів товарів, доступних споживачу;

г) правильні відповіді а) і в).

74. Криві байдужості – це криві:

а) однакової кількості двох благ;

б) однакового рівня корисності наборів двох благ;

в) однакового рівня доходу споживача;

г) однакових цін двох товарів.

75. З наведених нижче положень визначте те, яке можна вважати властивістю кривих байдужості:

а) криві байдужості завжди перетинаються;

б) для абсолютної більшості благ криві байдужості є спадними;

в) криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам з нижчим рівнем корисності;

г) всі відповіді правильні.

76. Форма і нахил кривої байдужості для одного споживача визначаються:

а) доходом і уподобаннями споживачів;

б) тільки цінами товарів;

в) тільки уподобаннями споживача;

г) уподобаннями споживача, цінами товарів та доходом споживача.

 

77. Карта байдужості – це:

а) сукупність кривих байдужості, кожна з яких представляє різний рівень доходу споживача;

б) сукупність кривих байдужості, кожна з яких пред­ставляє деякий інший рівень корисності;

в) сукупність кривих однакового рівня доходу споживача;

г) сукупність кривих сукупної та граничної корисності.

78. Якщо у випадку двопродуктового кошика одне з благ є антиблагом, то:

а) криві байдужості споживача є висхідними;

б) гранична норма заміни є від’ємною;

в) криві байдужості є прямими лініями;

г) правильні відповіді а) і б).

79. Якщо два блага є абсолютними доповнювачами, наприклад, взуття на праву та ліву ногу, то:

а) гранична норма заміни є спадною;

б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;

в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній;

г) криві байдужості є висхідними.

80. Якщо два блага є абсолютними замінниками, то:

а) гранична норма заміни дорівнює нулю;

б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;

в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній;

г) правильні відповіді а) і в).

81. Гранична норма заміни одного товару іншим:

а) визначає, від скількох одиниць одного товару споживач повинен від­мовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого без зміни рівня сукупної корисності;

б) визначає, від скількох одиниць одного товару споживач повинен від­мовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого, змінюючи при цьому рівень сукупної корисності;

в) показує абсолютну величину кута нахилу бюджетної лінії;

г) всі відповіді правильні.

82. Бюджетне обмеження споживача утворюють:

а) тільки дохід споживача;

б) тільки ціни товарів;

в) дохід споживача і ціни товарів;

г) дохід споживача, ціни товарів та їх корисності.

83. Модель можливого:

а) представлена кривою байдужості;

б) визначає множину наборів товарів, доступних споживачу;

в) визначає сукупні доходи за даних цін товарів;

г) всі відповіді правильні.

84. Бюджетні лінії:

а) є прямими лініями;

б) завжди є ламаними лініями;

в) можуть мати вигляд прямого кута;

г) мають U – подібну форму.

85. Бюджетна лінія:

а) має позитивний нахил;

б) зміщується паралельно до попередньої зі зміною ціни одного з товарів;

в) змінює кут нахилу зі зміною ціни одного з товарів;

г) всі відповіді правильні.

 

86. Положення бюджетної лінії не зміниться, якщо:

а) ціни двох товарів знизяться, а дохід у тій же пропорції зросте;

б) ціна товару X знизиться у стільки разів, у скільки ціна товару Y зросте за незмінного доходу;

в) ціни двох товарів і дохід споживача зміняться в одному напрямку і в однаковій пропорції;

г) ціна товару X зросте на стільки ж, на скільки знизиться ціна товару Y за незмінного доходу.

87. Бюджетна лінія – це:

а) лінія рівної корисності;

б) лінія рівних видатків споживача;

в) лінія наборів двох товарів, що мають однакову корисність;

г) правильні відповіді а) і в).

88. Бюджетна лінія:

а) показує межу між можливим і неможливим;

б) показує рівень корисності споживача;

в) визначає множину комбінацій двох благ, видатки на які в сумі перевищують дохід споживача;

г) всі відповіді неправильні.

89. Рівновага споживача на карті байдужості – це:

а) будь-яка точка на найвищій з кривих байдужості;

б) будь-яка точка на бюджетній лінії;

в) будь-яка точка у просторі, обмеженому бюджетною лінією;

г) точка дотику бюджетної лінії до кривої байдужості.

90. Правило максимізації корисності полягає у тому, що:

а) корисність максимізується вибором такого кошика в межах бюджетного обмеження, для якого відношення сукупних корисностей останніх одиниць кожного виду благ до їхніх цін однакове для всіх благ;

б) корисність максимізується вибором такого кошика в межах бюджетного обмеження, для якого відношення граничних корисностей останніх одиниць кожного виду благ до їхніх цін однакове для всіх благ;

в) споживач максимізує корисність, якщо розподіляє свій бюджет так, що сукупна корисність на останню грошову одиницю видатків є од­наковою для кожного виду благ;

г) правильні відповіді а) і б).

 

91. Оптимальний споживчий вибір передбачає:

а) максимізацію корисності споживача, якщо він купує такий набір товарів, для якого граничні корисності всіх товарів рівні;

б) перетин моделі бажаного та моделі можливого;

в) вибір споживчого кошика, який одночасно належав би до поверхні байдужості найвищого рівня корисності і мав спільні точки з множиною досяжних наборів;

г) всі відповіді правильні.

92. Крива «дохід-споживання»:

а) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з товарів, на її основі будується крива індивідуального попиту;

б) сполучає всі точки рівновага споживача, пов’язані зі зміною доходу, на її основі будуються криві Енгеля;

в) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною цін обох товарів, на її основі будується крива індивідуального попиту;

г) сполучає всі точки рівновага споживача, пов’язані зі зміною доходу, на її основі будується крива ринкового попиту.

93. Крива «дохід-споживання»:

а) є вертикальною для нормальних благ;

б) має від’ємний нахил для нижчих благ;

в) є висхідною для нейтральних благ;

г) всі відповіді правильні.

94. Криві Енгеля характеризують:

а) залежність обсягу споживання товару від доходу споживача;

б) залежність обсягу споживання товару від його ціни;

в) залежність корисності блага від обсягу його споживання;

г) залежність видатків споживача від ціни товару.

95. Крива Енгеля є монотонно висхідною, якщо:

а) частка даного блага у структурі споживання зі зростанням доходу залишається незмінною;

б) товар є нормальним благом;

в) частка даного блага у структурі споживання зі зростанням доходу зменшується;

г) благо є нейтральним відносно зміни доходу.

96. Крива «ціна-споживання»:

а) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни од­ного з товарів, на її основі будується крива індивідуального попиту;

б) сполучає всі точки рівновага споживача, пов’язані зі зміною доходу, на її основі будуються криві Енгеля;

в) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною цін обох товарів, на її основі будується крива індивідуального попиту;

г) сполучає всі точки рівновага споживача, пов’язані зі зміною доходу, на її основі будується крива ринкового попиту.

 

97. Ефект заміни – це зміна обсягу попиту на товар, спричинена:

а) зміною загального рівня цін всіх товарів;

б) зміною уподобань споживача;

в) зміною реального доходу, зумовленою зміною ціни одного з товарів;

г) зміною відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача.

98. Ефект доходу полягає у:

а) зміні обсягу попиту внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача;

б) можливості покупця заміщувати споживання одного товару іншим, більш якісним;

в) здатності одного товару задовольняти ті ж потреби, що й інший товар;

г) зміні обсягу попиту внаслідок зміни реального доходу за незмінних відносних цін товарів.

99. На відміну від моделі Хікса, у моделі Слуцького:

а) для визначення відокремленої дії ефектів заміни та доходу застосовується прийом добудови компенсуючої бюджетної лінії;

б) компенсуюча бюджетна лінія є дотичною до початкової кривої байдужості;

в) компенсуюча бюджетна лінія є січною початкової і дотичною до деякої вищої поверхні байдужості;

г) всі відповіді правильні.

100. На відміну від моделі Слуцького, у моделі Хікса:

а) для визначення відокремленої дії ефектів заміни та доходу застосовується прийом добудови компенсуючої бюджетної лінії;

б) ефект заміни супроводжується деяким покращенням добробуту споживача;

в) компенсуюча бюджетна лінія є дотичною до початкової поверхні байдужості;

г) компенсуюча бюджетна лінія є січною початкової і дотичною до деякої вищої поверхні байдужості.

101. Виробнича функція показує:

а) витрати, які забезпечують той чи інший обсяг випуску;

б) найбільш вигідний для фірми обсяг випуску за даних цін ресурсів;

в) максимальну кількість продукту, яку можна одержати, використовуючи різні сполучення заданих вхідних ресурсів;

г) мінімальну кількість продукції, яку можна одержати, використовуючи певну кількість ресурсів.

 

102. Ізокванта – це:

а) крива, що характеризує різні комбінації двох ресурсів, використання яких забезпечує однаковий рівень виробничих витрат;

б) крива, що характеризує обсяг продукції, який отримує фірма, використовуючи даний обсяг ресурсів;

в) крива, що характеризує різні комбінації двох ресурсів, використання яких забезпечує однаковий обсяг випуску;

г) всі відповіді правильні.

103. Якщо карта ізоквант складається з прямих ліній з негативним нахилом, то:

а) це є прикладом фіксованих факторів виробництва;

б) це є прикладом досконалих доповнювачів;

в) цього не може бути, бо ізокванти завжди мають додатний нахил;

г) це є прикладом досконалих замінників.

 

104. Ізокоста – це лінія:

а) незмінних витрат, яка показує всі можливі комбінації праці і капіталу, які фірма може придбати за даного рівня витрат;

б) незмінних цін, яка включає всі можливі комбінації праці і капіталу за умови однакових цін факторів виробництва;

в) однакового продукту, яка включає всі можливі комбінації праці і капіталу, що забезпечують один і той самий рівень випуску;

г) всі відповіді неправильні.

 

105. Ізокосту можна описати рівнянням:

а) P_K L + P_L К = TС;

б) P_L L + P_K К = Q;

в) К = TC/P_K –P_L/P_K * L;

г) L= TC/P_L + P_K/P_L * К.

106. Зростання ціни на капітал при незмінній ціні на працю зробить кожну ізокосту в сімействі ізокост:

а) більш крутою;

б) більш пологою;

в) ближчою до початку координат без зміни нахилу ізокости;

г) ізокоста стане вертикальною.

107. Фірма мінімізує витрати виробництва заданого обсягу продукції у точці дотику:

а) ізокости та найнижчої з можливих ізоквант;

б) ізокости та найвищої з можливих ізоквант;

в) ізокванти та найнижчої з можливих ізокост;

г) ізокванти та найвищої з можливих ізокост.

108. Фірма максимізує обсяг виробництва за певного рівня витрат у точці дотику:

а) ізокости та найнижчої з можливих ізоквант;

б) ізокости та найвищої з можливих ізоквант;

в) ізокванта та найнижчої з можливих ізокост;

г) ізокванта та найвищої з можливих ізокост.

109. У точці дотику типової ізокванти та ізокости:

а) граничні продукти обох факторів виробництва сягають відповідних максимальних значень;

б) відношення граничних продуктів обох факторів виробництва дорівнює відношенню цін на ці фактори виробництва;

в) точка дотику показує, який обсяг продукції виробляти;

г) точка дотику визначає, яку виробничу функцію використовувати.