рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Дослід 2.1. Визначення температури плавлення

Дослід 2.1. Визначення температури плавлення - раздел Философия, Практикум З органічної хімії Реактиви Та Матеріали: Речовина (Сірча...

Реактиви та матеріали: речовина (сірчана кислота, вазелінове масло або гліцерин)
Обладнання: ступка з товкачиком, термометр, годинникове скло, капіляр, штатив з приладом для визначення темпе-ратури плавлення

Висушити речовину і розтерти в ступці на дрібний порошок. Шляхом багато-разового кидання капіляра крізь метрову скляну трубку, яка поставлена вертикально на годинникове скло, або за допо­могою скляного волоска внести речовину в капіляр. Висота стовпчика ущільненої речовини повинна бути не більш 2-3 мм.

Штатив з приладом для визначення температури плавлення поставити на стіл У прилад на 2/3 об’єму влити чисту сірчану кислоту (вазелінове масло або гліцерин). Довідатись про приблизну температуру плавлення запропонованої речовини для того, щоб підібрати термометр. Краще всього користуватися укороченими термометрами з поділками 0,5; 0,2 або 0,1°С. Бажано, щоб стовпчик ртуті в момент плавлення не виступав за край пробірки.

В отвір приладу з одним із трьох вказаних теплоносіїв закріпити на гумовій пробці вибраний термометр. Вздовж пробки бажано зробити вузьку канавку для виходу теплого повітря при нагріванні приладу. Прикріпити капіляр зі щільно набитою речовиною до нижньої частини термометра гумовим кільцем.

Зібрати прилад і почати нагрівання. Протягом 10-15 хв нагрівати до темпе-ратури приблизно на 20° нижче передбаченої температури плавлення; потім, змен-шивши полум’я пальника, нагріти з такою швидкістю, щоб температура щохвилини зростала на 2°С, і, нарешті, за 5°С до передбачуваної температури плавлення швидкість на­грівання різко знизити до 0,5° за хвилину.

Уважно стежити за початком плавлення - тим моментом, коли на внутрішніх стінках капіляра з’явиться перша крапля. Записати температуру. Продовжити спо-стереження. Кінець плавлення - це та мить, коли речовина в капілярі повністю перетвориться на рідину, стане прозорою і утворить меніск. Записати температуру і загасити пальник.

Спостерігати за рухом ртутного стовпчика рекомендується че­­рез лупу. Якщо стовпчик ртуті в термометрі значно виступає над пробкою, треба внести поправку на висоту цього стовпчика. Для цього до термометра приладу приєднують другий термометр так, щоб його ртутний резервуар знаходився на середині стовпчика ртуті першого, що виступає, і заміряють температуру повітря.

Поправку t розраховують за формулою

t = 0,00016n (t – t1),

де n - число градусів, що виступає у стовпчику ртуті; t - температура плавлення; t1 - температура повітря, заміряна другим термометром.

Поправку t додають до температури, яку спостерігають. Провести друге (пара-лельне) визначення і, якщо результати визначень збігаються, порівняти знайдену точку плавлення з величиною, вказаною в стандарті або технічних умовах на дослід-жуваний продукт.

Для встановлення ідентичності речовин визначити температуру плавлення “змішаної проби” (за вказівкою викладача).

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Практикум З органічної хімії

О І Буря Н С Гаюн... Практикум З органічної хімії...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Дослід 2.1. Визначення температури плавлення

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Запобіжні заходи
Хімічні сполуки у переважній більшості токсичні, тому кожний, хто розпочинає синтез, повинен добре знати властивості речовин, що використовуються, і якщо виникає необхідність, вміти надати допомогу

Перша допомога при нещасних випадках
При легких термічних опіках шкіру слід обробити спиртом, а потім змазати гліцерином або вазеліном. При більш сильних опіках спечене місце після обмивання концентрованим розчином пер­манганату калію

Перекристалізація
Очистка перекристалізацією базується на зміні розчинності речовин зі зміною температури. Під розчинністю розуміють вміст (концентрацію) розчиненої речовини в насиченому розчині. Вона вираж

Перекристалізація речовин із органічних розчинників
До колби зі зворотним холодильником і крапельною лійкою (рис. 1.1) вміщують очищувану речовину, кип’ятильники і розчинник у такій кількості, щоб він тільки прикривав речовину. Суміш нагрівають до к

Перегонка
В органічному синтезі для очистки і виділення органічних сполук використовується перегонка. При перегонці речовина доводиться до кипіння, переводиться в газоподібний стан, а потім пари конденсуютьс

Перегонка при атмосферному тиску
Проста перегонка. Використовують при перегонці індивідуальної рідини; при відгоні речовини від нелетких компонентів; при розгонці рідин, які сильно відріз-няються за температурою к

Дослід 1.1. Перекристалізація бензойної кислоти
Реактиви та матеріали: забруднена бензойна кислота, вода Обладнання: колба Ерленмейєра, лійка, годинникове скло, філь-тру

Дослід 1.2. Перегонка суміші бензолу і ксилолу
Реактиви та матеріали: бензол, ксилол Обладнання: прилад, приймач, мірний циліндр Збирають прил

Визначення температури плавлення
Температурою плавлення речовини вважається та температура, при якій спостерігається перша поява рідинної фази. Відмінність між температурою, при якій з’являється рідинна фаза, і температурою повног

Визначення температури кипіння
Температура кипіння є найважливішою константою рідкої речовини. Для її визначення рідину переганяють у відповідному приладі. Чим чистіша речовина, тим вужчий інтервал температур по­чатку і кінця пе

Визначення густини рідкої речовини
Густина належить до характерних констант чистої речовини. Величина її зале-жить від температури. Відносну густину найчастіше визначають за водою, густина якої при 4°С приблизно дорівнює одиниці (0,

Визначення показника заломлюваності
Показник променезаломлюваності належить до важливих фізичних констант речовини і використовується для ідентифікації рідких речовин та перевірки їх чистоти. Значення показника заломлюваності залежит

Дослід 2.2. Визначення показника заломлення за допомогою рефрактометра ІРФ-22
Роботу з ІРФ-22 (див. рис.2.2, 2.3) проводять у такому порядку: відкривають верхню півкулю вимірювальної головки. Протирають змоченою ефіром ватою гіпотенузні грані освітленої А та вимірювальної В

Дослід 3.1. Визначення вуглецю пробою на обвуглювання
Реактиви та матеріали: глюкоза кристалічна або цукор, казеїн, сірчана кис-лота (0,1Н розчин), фільтрувальний папір Обладнання:

Дослід 3.2. Визначення азоту сплавленням речовини з металічним натрієм
Реактиви та матеріали: сечовина кристалічна, натрій металічний, 0,1Н роз-чин сульфату заліза (II), 0,1Н розчин хлориду залі-за FeCl3, 2Н розчин сол

Дослід 3.3. Визначення сірки сплавленням речовини з металічним натрієм
Реактиви та матеріали: металічний натрій, стрептоцид білий або сульфані-лова кислота, етиловий спирт, оцтовокислий сви-нець (0,1Н розчин), нітропрусид натрію

Дослід 3.4. Визначення хлору за зеленим забарвленням полум’я
(проба Бельштейна) Реактиви та матеріали: хлороформ або дихлорметан, мідний дріт Обладнання: пр

Будова, ізомерія, номенклатура, властивості
Вуглеводнями називають сполуки, які складаються з атомів вуглецю та водню. Вуглеводні діляться на насичені та ненасичені. Насичені вуглеводні (алкани, парафіни) мають тільки прості (одинар

Гомологічний ряд
Алкани Алкіли СН4 С2Н6 С3Н8 С4Н10 С5Н

Дослід 4.2. Галогенування насичених вуглеводнів
Хлорування й бромування відбуваються з виділенням теплоти за рівнянням RH + Hal → RHal + HHal - ∆H Це радикальні ланцюгові процеси. Вони ініціюються світлом, нагріванн

Увага! Дослід проводити у витяжній шафі.
У суху пробірку вміщують 4 краплі суміші рідких алканів і додають 1-2 краплі розчину брому. Суміш перемішують на холоді. Забарвлення брому при цьому не зникає. Потім пробірку нагрівають до зникненн

Загальні положення про окисники
Існує великий вибір сполук, що застосовуються як окиснювачі: перманганат калію, хромовий ангідрид та хромова суміш, нітратна кислота, діоксиди свинцю й діоксиди селену, тетраацетат свинцю, пероксид

Окиснення парафінів
Насичені вуглеводні (парафіни) дуже стійкі до дії таких сильних окиснювачів, як перманганат калію і хромова суміш. Окиснюються в газовій фазі, утворюючи суміш нижчих спиртів, альдегідів, кетонів і

Контрольні запитання
1. Напишіть структурні формули вуглеводнів: а) 2,5-ди­метилгексан; б) 3-метил-3-етилпентан; в) 2-метил-4-ізопропілгептан; г) 3-етилундекан; д) 2,4-диметил-4-етил-октан. 2. Напишіть структу

Будова, ізомерія, номенклатура, властивості
Вуглеводні з подвійним зв’язком називаються етиленовими (оле­фінами, ал-кенами). Вони мають загальну формулу СnН2n. За міжнародною номенклатурою назв

Дослід 5.1. Отримання етилену і його горіння
Реактиви та матеріали: етиловий спирт (96%), сульфатна кислота (d=1,84 г/см3) Обладнання:

Дослiд 5.4. Приєднання галогенів й галогеноводнів за кратним ланцюгом
Галогени можуть приєднуватися до ненасичених сполук жирного ряду без каталізаторів з утворенням віцинальних галогенопохідних. Ця реакція протікає за механізмом електрофільного приєднання:

Дослiд 5.5. Окиснення ненасичених вуглеводнів
Ациклічні вуглеводні окиснюються повітрям у рідкій фазі (140-150°С) в присутності солей кобальту або мангану. При окисненні циклогексану утворюються циклогексан й циклогексанон. Етиленові

Будова, iзомерiя, номенклатура i властивостi
Вуглеводнi з потрiйним зв’язком називають ацетиленовими вуглеводнями або алкiнами, вони мають загальну формулу CnН2n-2. Назва утворюється так само, як і у алкенів. Згiдно з мi

Дослiд 6.1. Отримання ацетилену i його горiння
Реактиви та матеріали: карбiд кальцiю СаС2 (шматочки) Обладнання: пробiрка, газовiдвiдна трубка з вiдтягнутим

Дослiд 6.4. Утворення ацетиленiду срiбла
Реактиви та матеріали: ацетилен, нiтрат срiбла (0,2Н розчин), амiак (конц. розчин) Обладнання: пробiрки, пiпетки

Дослiд 6.5. Утворення ацетиленiду мiдi
Реактиви та матеріали: карбiд кальцiю, хлорид мiдi, розчин амiаку Обладнання: фiльтрувальний папiр (смуги 5 ´ 40 мм

Будова, iзомерiя, номенклатура i властивостi
Ароматичними вуглеводнями (аренами) називаються бензол i йо­го похiднi. Останнi можуть мати в молекулi одне або декiлька ядер. Характеризуються при-сутнiстю в циклах спряженої системи iз (4n+2)p ел

Дослiд 7.1. Синтез бензолу iз бензойнокислого натрiю
Реактиви та матеріали: бензойнокислий натрiй, натронне вапно, концентро-вана сiрчана кислота (d = 1,84 г/см3) Обладнання:

Дослiд 7.2. Синтез нiтробензолу
Реактиви та матеріали: бензол, азотна кислота, сiрчана кислота (d=1,84 г/см3) Обладнання: водяна баня, термоме

Сульфування аренів
Сульфуванням називається реакція заміщення атома водню сульфогрупою з утворенням сульфокислоти.

Окиснення аренів
Незаміщені ароматичні вуглеводні дуже стійкі щодо різних окисників (перманганат калію, триоксид хрому, нітратна кислота), але кисень повітря в присутності V2O5 окиснює бензол

Будова, iзомерiя, номенклатура i властивостi
Галогенопохiднi - продукти замiщення атомiв водню у вуглеводнях на атоми галогену (один або декiлька). За кiлькiстю атомiв галогену в молекулi вони дiляться на моно-, ди-, три- i бiльше га

Дослiд 8.3. Синтез йодоформу з етилового спирту
Реактиви та матеріали: етиловий спирт, їдкий натр, 2Н розчин йоду в йо-дидi калiю Обладнання: мiкроскоп, предметне скло,

Увага! Дослiд проводять у витяжнiй шафi.
У суху пробiрку 1 кладуть трохи ошурок, 5 крапель бензолу i 2 краплi брому. Отвiр пробiрки зразу ж закривають пробкою з газовiдвiдною трубкою, до якої крiпиться скляна трубка-поглинач 2 з натронним

Дослiд 8.5. Вплив каталізаторів на хід бромування вуглеводнів
Реактиви та матеріали: Бензол, толуол, бром (розчин в чотирьоххлористому карбоні), алюміній (дріт) амальгамований, залізо металічне (стружки), йод кристалічни

Контрольнi запитання
1. Напишiть структурнi формули можливих галогеналкiлiв складу С4Н9Br (4 iзомери) i назвiть їх за мiжнародною номенклатурою. 2. Напишiть формули таких сполук: iзопропi

Будова, iзомерiя, номенклатура i властивостi
Спирти слiд розглядати як продукти окислення першої стадiї ву­глеводнiв або як похiднi вуглеводнiв, в яких один або кiлька водневих атомiв замiщенi на гiдроксили. Функцiональна група спирт

Дослiд 9.2. Утворення i гiдролiз алкоголятiв
Реактиви та матеріали: етиловий спирт, металiчний натрiй, фенолфталеїн (1%-ний розчин) Обладнання: пробiрки, пальник, пiп

Дослiд 9.4. Окиснення етилового спирту перманганатом калiю
Реактиви та матеріали: етиловий спирт, перманганат калiю (0,1Н розчин), фуксинсiрчиста кислота Обладнання: пробірки, паль

Дослiд 9.5. Синтез дiетилового ефiру
Реактиви та матеріали: етиловий спирт 96%-ний, сульфатна кислота Обладнання: пробiрки, пiпетки, пальник

Будова, iзомерiя, номенклатура i властивостi
Органiчнi сполуки, в яких гiдроксил приєднується до атома вуглецю ароматич-ного ядра, називаються фенолами. За кiлькiстю гiдроксильних груп феноли дiляться на одно- i багатоатомнi, наприкл

Дослiд 10.3. Сульфування фенолу
Реактиви та матеріали: фенол кристалiчний, сульфатна кислота (d = 1,84 г/см3) Обладнання: водяна баня, пробiрк

Дослiд 10.4. Нітрування фенолу
Реактиви і матеріали: фенол кристалічний; нітратна кислота (d=1,4 г/см3). Обладнання: газовідвідна трубка.

Дослiд 10.5. Кольоровi реакцiї багатоатомних фенолiв
Реактиви та матеріали: 1%-нi розчини пiрокатехiну, резорцину, гiдрохiнону, пiрогалолу, хлорид залiза FeCl3 (0,1Н розчин) Об

Дослiд 10.7. Отримання ауріну
Реактиви і матеріали: фенол кристалічний; щавлева кислота; сульфатна кислота (d=1,84 г/см3); їдкий натр, 2Н розчин. У про

Контрольнi запитання
1. Напишiть структурнi формули сполук: n-нiтрофенол; м-хлорфенол; о-крезол; n-метокситолуол; 2-бромфенол; b-фенiлетиловий спирт; пiкринова кислота; пiрока-техiн. 2. Напишiть реакцiю нiтрув

Будова, iзомерiя, номенклатура i властивостi
Альдегiди i кетони - похiднi вуглеводнiв, якi мiстять карбонiльну, або оксо-групу - . В альдегiдах вона зв'язана з рад

Дослiд 11.3. Отримання ацетону із оцтовокислого натрію
Реактиви і матеріали: оцтовокислий натрій зневоднений, соляна кислота, концентрована. Обладнання: газовідвідна трубка з п

Окиснення карбонільних сполук
Більшість жирних та ароматичних альдегідів окиснюються при перебуванні на повітрі, причому як проміжні утворюються сполуки перекисного характеру (надкислоти):

Дослiд 11.4. Окиснення альдегiдiв амiачним розчином оксиду срiбла
(реакцiя "срiбного дзеркала") Реактиви та матеріали: формальдегiд (40%-ний розчин); амiак (15%-ний розчин); нiтрат срiбла

Дослiд 11.9. Реакцiя ацетону з гiдросульфiтом натрiю
Реактиви та матеріали: ацетон, гiдросульфiт натрiю, 2Н розчин соляної кис-лоти Обладнання: мiкроскоп, предметне скло, зап

Будова, iзомерiя, номенклатура i властивостi
Карбоновими кислотами називають похiднi вуглеводнiв, якi мають карбоксильну групу -СООН. Кислоти дiляться на одно- i багатоосновнi - за числом карбоксильних груп; на насиченi i ненасиченi - за стру

Двоосновнi кислоти та їхні похiднi

Дослiд 12.3. Взаємодiя з металами
Реактиви та матеріали: оцтова кислота (0,1Н розчин), магнiй (порошок або ошурки), цинк (шматочки), мiдний дрiт Обладнання:

Дослiд 12.4. Взаємодiя з солями
Реактиви та матеріали: оцтова кислота (0,1Н розчин), карбонат натрiю (сухий), баритова вода Обладнання: пробiрки, газовiд

Дослід 12.5. Отримання мурашиної кислоти з хлороформу та її відкриття
Реактиви і матеріали: 0,2Н AgNO3, 2Н NaOH, 2Н NH4OH, хлороформ.

Дослід 12.6. Отримання натрієвої солі щавлевої кислоти
Реактиви і матеріали: мурашинокислий натрій кристалічний, хлорид кальцію, 0,1Н розчин. У суху пробірку вміщують декілька крапель мур

Дослід 12.7. Відкриття щавлевої кислоти у вигляді кальцевої солі
Реактиви і матеріали: оксалат натрію, 0,5Н CaCl2, 2Н CH3COOH, 2Н HCl. Обладнання: піпетка, предметн

Дослід 12.8. Окиснення щавлевої кислоти перманганатом калію
Реактиви і матеріали: щавлева кислота кристалічна; перманганат калію, 0,1Н розчин; сульфатна кислота, 0,2Н розчин; баритова вода, насичений розчин.

Дослiд 12.11. Отримання оцтовоетилового ефiру
Реактиви та матеріали: ацетат натрiю (порошок), етиловий спирт, сiрчана кислота (d = 1,84 г/см3) Обладнання: п

СКЛАДНІ ЕФІРИ, ЖИРИ І ОЛИВИ
  Складнi ефiри - це продукти реакцiй гiдроксильних сполук (спиртiв i фенолiв) з кислотами. Тут ми розглядаємо лише складнi ефiри, утворенi карбоновими кислотами i алiфатичними спирта

Жири та оливи
Жири та оливи становлять великий клас продуктiв харчування людини. Вони належать до складних ефiрiв вищих жирних (алiфатичних) кислот i пропантрiолу - 1, 2, 3. Для останнього згiдно з ЮПАК прийнята

Екстрагування жиру на папері
Реактиви і матеріали: соняшникова олія; етиловий спирт, бензин, етиловий ефір. Обладнання: Капіляри, фільтрувальний папір

Спиртового розчину йоду
Реактиви та матеріали: спиртовий розчин йоду (0,09%); крохмаль; хлоро-форм; олія Обладнання: пробiрки, пiпетка

Дослід 13.7. Омилення жирів у водно-спиртовому розчині
Реактиви і матеріали: твердий жир; їдкий натр, 15-% спиртовий розчин; хлорид натрію, насичений розчин Обладнання: водяна

Дослiд 13.11. Гiдролiз спиртового розчину мила
Реактиви та матеріали: етиловий спирт, мило (тверде), спиртовий розчин фенолфталеїну (1%-ний) Обладнання: пробiрки, пiпет

Контрольнi запитання
1. Напишiть схему кислотного гiдролiзу дипальмiтоолеїну. 2. Напишiть схему гiдрування триолеїну i вкажiть каталiзатор, який використовується в промисловостi. 3. Напишiть схему гiд

Поняття про оптичну iзомерiю
Оптична iзомерiя - один iз видiв просторової iзомерiї. Вона характерна для оптично активних сполук, якi обертають площину поляризацiї. Поява її зумовлена майже повною асиметрiєю молекул даної сполу

Будова, номенклатура i властивостi
Вуглеводи, як показує назва, - сполуки складу Сn (H2O)n (де n = 3, 4, 5 i т.д.) i близькi їм за складом та властивостями. Вони дiляться на моносахариди (простi вугл

Дослiд 14.1. Доказ присутностi гiдроксильних груп у глюкозi
Реактиви та матеріали: розчин глюкози (0,5%), гiдроксид натрiю (2Н роз-чин), сульфат мiдi (2Н розчин) Обладнання: пробiрк

Дослiд 14.2. Окислення глюкози гiдроксидом мiдi (II) в
присутностi лугу (проба Тримера) Реактиви та матеріали: розчин сахарату мiдi Обладнання: пробiр

Дослiд 14.4. Окиснення глюкози амiачним розчином оксиду срiбла
(реакцiя "срiбного дзеркала") Реактиви та матеріали: 0,5%-ний розчин глюкози; 0,2Н розчин AgNO3; 2Н розчин Na

Дослід 14.5. Реакція Селіванова на кетони
Реактиви і матеріали: фруктоза,0,5%-ний водний розчин; соляна кислота (d=1,19 г/см3); резорцин, 1%-ний розчин У пробірку

Класифiкацiя, номенклатура
Деякi вченi дiлять складні вуглеводи на олiгосахариди i полiсахариди (вищi полiози). Молекула полісахаридів при гiдролiзi дає вiд двох до десяти тисяч молекул моносахаридiв. Молекула олігосахаридів

Дослiд 15.3. Кислотний гiдролiз сахарози
Реактиви та матеріали: 15%-ний розчин сахарози; 2Н соляна кислота (d =1,19 г/см3); 0,2Н розчин сульфату міді (ІІ); резорцин; лакмусовий папірець

Дослiд 15.5. Кислотний гiдролiз крохмалю
Реактиви та матеріали: 2%-ний крохмальний клейстер, 2Н розчин сульфатна кислоти, 0,1Н розчин йоду в KJ, 2Н розчин NaOH, реактив Фелiнга, червоний лакмусовий п

Дослід 15.6. Ферментативний гідроліз крохмалю
Реактиви і матеріали: крохмальний клейстер, 2%-ний розчин; слина; розчин йоду у КІ, 0,1Н; сульфат міді (ІІ), 0,2Н розчин; їдкий натр, 2Н розчин

Дослід 15.8. Взаємодія клітковини з лугом
Реактиви і матеріали: клітковина (фільтрувальний папір); їдкий натр, концентрований розчин; соляна кислота, 2Н розчин. У пробірку вм

Дослiд 15.10. Кислотний гiдролiз клiтковини
Реактиви та матеріали: клiтковина (фiльтрувальний папiр), сульфатна кислота (d=1,62 г/см3 ), 2Н розчин NaOH, реактив Фелiнга

Дослiд 15.11. Отримання азотнокислих ефiрiв клiтковини
Реактиви та матеріали: клiтковина, нітратна кислота (d=1,4 г/см3), сульфатна кислота (d=1,84 г/см3), етиловий спирт, дiетиловий ефiр

Дослід 15.12. Отримання триацетату клітковини
Реактиви і матеріали: клітковина (вата), оцтовий ангідрид, оцтова кислота льодяна, ацетон, хлороформ, сірчана кислота (d=1,84 г/см3)

Будова, iзомерiя, номенклатура i властивостi
Амiнами називають похiднi амiаку, в якого атоми водню замiщенi радикалами. За кiлькiстю замiщених в амiаку воднiв на радикали вони розподiляються на первиннi, вториннi i третиннi:  

Увага! Дослiд проводять у витяжнiй шафi.
У пробiрку з газовiдвiдною трубкою вносять декiлька кристалiв ацетамiду, 4 краплi води i 2 краплi брому. Сумiш обережно розмiшують, охолоджують водою i краплями додають концентрований розчин лугу д

Дослiд 16.2. Властивостi амiнiв жирного ряду
Реактиви та матеріали: метиламiн (водний розчин), 1%-ний спиртовий роз-чин фенолфталеїну, хлороформ, їдкий натр (кон-центрований розчин) 0,02Н розчин сульфату

Дослiд 16.3. Одержання анiлiну з нiтробензолу
Реактиви та матеріали: Нiтробензол, соляна кислота (d=1,19 г/см3), олово металiчне гранульоване, 0,5Н і концентрований розчини NaOH, сiрчана кислот

Дослiд 16.5. Утворення солей анiлiну та їхній розклад
Реактиви та матеріали: анiлiн; соляна кислота (d=1,19 г/см3); вода; їдкий натр, 2Н розчин; 1%-ний спиртовий розчин фенолфталеїну; червоний лакмусов

Дослід 16.8. Конденсація аніліну з формальдегідом
Реактиви і матеріали: анілін, формальдегід, 40%-ний розчин; оцтова кислота льодяна; метиловий спирт У пробірку вміщують 2 краплі ані

Дослід 16.12. Конденсація сечовини з формальдегідом. Отримання полімеру
Реактиви і матеріали сечовина, 40%-ний розчин формальдегіду Обладнання Пробірка, пальник. У сух

Контрольнi запитання
1. Якими реакцiями можна довести, що сполука є: первинним амiном; амінокис-лотою? 2. Як розрiзнити оцтову кислоту i глiкокол; ацетат натрiю i глiкокол? 3. Напишiть структурнi форм

БІЛКОВІ РЕЧОВИНИ
Бiлки - природнi високомолекулярнi сполуки (бiополiмери). Амiнокислоти ма-ють важливе значення, бо виконують роль структурних одиниць, iз яких складаються всi бiлки. Але iз 150 амiнокислот тiльки б

Дослiд 17.1. Кольоровi реакцiї на бiлки
Реактиви та матеріали: водний розчин бiлка, 2Н концентрований розчини їдкого натру, азотна кислота (d=1,4 г/см3), 0,2Н роз-чин сульфату мiдi, 0,1Н

Дослiд 17.2. Буфернi властивостi розчину бiлкiв
Реактиви та матеріали: водний розчин бiлкiв, соляна кислота (d=1,19 г/см3), концентрований розчин NaOH, конго червоний, 1%-ний розчин фенолфталеїну

ГЕТЕРОЦИКЛІЧНІ СПОЛУКИ
Гетероциклiчними називають сполуки, якi мiстять в циклi, крiм атомiв вуглецю, ще якийсь iнший атом (гетероатом). В ролi гетероатомiв можуть бути: азот, кисень i сiрка. Гетероциклiчнi сполу

Дослiд 18.2. Якiснi реакцiї фурфуролу
Реактиви та матеріали: фурфурол свiжоприготовлений, 0,2Н розчин AgNO3, 2Н розчин NН4ОН, фуксинсiрчиста кислота, анiлiн, флороглюцин, сол

Дослiд 18.3. Властивостi пiридину
Реактиви та матеріали: пiридин, 0,1Н розчин хлориду залiза FeCl3, насиче-ний розчин пiкринової кислоти, карбонат натрiю (0,1Н розчин), перманганат

БУДОВА ТА НАЗВА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ГРУП ОРГАНІЧНИХ МОЛЕКУЛ
Функціональна група Органічні сполуки Назва Формула Клас Приклади формул

ОСНОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ ПРИ КІЛЬКІСНИХ РОЗРАХУНКАХ ПО ХІМІЇ
  1. М(х) - молярна маса, г/моль 2. m(x) - маса речовини Х, г 3. n(x) - кількість речови

КОНЦЕНТРАЦІЯ РОЗЧИНІВ
  Розчин   розчинник розчинена речовина   пр

ЛІтература
  Буря О.І. Органічна хімія. Вид. 3-тє, перероб. і допов. ─ Дніпропетровськ: Січ, 2002. ─ 174 с.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги