ПІДГОТОВЧІ КРЕСЛЕННЯ

 

План організації рельєфу виконують на креслярському папері формату А2 (420x594) в масштабі 1:500.

 

Спочатку наносять рамку і штамп. Потім приступають до викреслювання будівель і вулиць відповідно до отриманого завдання. За умовами розміщення на аркуші приймають розміри кварталу в червоних лініях 120х200 метрів, ширина вулиць які примикають (відстань між червоними лініями) - 25 метрів, ширина проїжджої частини - 14 метрів (ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень). Допускається застосовувати при відповідному обґрунтуванні інші типи вулиць.

 

Будівлі розташовують з відступом від червоної лінії не менше чим на 3 метри. Ширину будівель умовно приймають: житлових - 15м, суспільних - 18м. Довкола будівель влаштовують відмостку шириною 1м (умовно), поперечний ухил відмостки - 300/00. Червону лінію вказують по периметру кварталу у вигляді суцільної лінії; вказують також червоні лінії сусідніх кварталів, в цих кордонах виконують план організації рельєфу.

 

Система внутрішніх квартальних проїздів мікрорайону (кварталу) складається з в'їздів, проїздів, майданчиків для роз'їздів, майданчиків для розвороту і гостьових стоянок. Основне завдання системи проїздів – забезпечення зручного проїзду до житлових будівель, організацій і підприємств обслуговування, а також відведення поверхневих вод. Проїзди прокладають за кільцевою, пів кільцевою або тупиковою схемою.

 

В'їзд приймається шириною 6м. Проїзди, які ведуть до груп будівель з населенням до 3-х тис. жителів, мають бути шириною 3,5м; проїзди які ведуть до груп будівель з населенням більш 3тис жителів – 6,0м. При довжині проїзду шириною 3,5м, через кожні 100м влаштовують майданчики для роз'їзду шириною 3,0 і завдовжки 15м. В розрахунково-графічній роботі проїзди приймаються шириною 6м.

 

Тупикові проїзди закінчуються майданчиками розворотів 12х12м. Гостьові стоянки мають бути кишенькового типа завглибшки 6м. Радіус закруглень в системі проїздів приймають 6м.

 

Відстань від будівель до проїздів має бути:

 

Кількість поверхів, пов. відстань, м
6,0
8,0
9,0
10,0

 

Висоту бортового каменя проїжджої частини вулиць і внутрішніх квартальних проїздів приймають 0,15м; на перехрестях - не більш 0,08м. Середнє значення поперечного ухилу вулиць, проїздів і тротуарів іпоп = 200/00 (0,02). Радіуси закруглення проїжджої частини вулиць по кромці тротуару приймають не менше 12м; при в'їзді всередину кварталу - 6м. (приклад побудови див. додаток 2).

 

Потім по заданому ухилу будують горизонталі з перерізом рельєфу по висоті 0,50м. Напрям ухилу і малюнок горизонталей довільні. Отриманий рельєф умовно позначатиме фактичну поверхню ділянки будівництва, горизонталі називатимуться "фактичними".

 

Для того, щоб побудувати рельєф по заданому ухилу визначають відстань між суміжними горизонталями - L. Потім багато разів відкладають цей розмір на довільно вибраній лінії і проводять, через отримані точки горизонталі. Горизонталі проводяться "на око" перпендикулярно до базової лінії і доводять до кромки креслення

 

Значення L визначають по прямокутному трикутнику, де цей розмір відповідатиме величині горизонтально розташованого катета. Другий катет (вертикальний) Δh дорівнює кроку горизонталей, тобто 0,50м. Ухил рельєфу i, який в даному випадку відповідає завданню на виконання розрахунково-графічної роботи (див. додаток 1).

Рис.1. Графічне визначення ухилу.  

 

Ухил визначається шляхом відношення різниці висот між двома окремо взятими крапками до відстані між ними. Ухил поверхні на кожній даній ділянці визначають по наступній формулі:

 

i = Δh : L (1)

де Δh – різниця відміток між двома точками або сусідніми горизонталями, м;

L – відстань між двома точками або горизонталями в даному напрямі, м.

 

Відстань між суміжними горизонталями в плані дорівнює:

 

L =Δh: i (2)

Приклад: Заданий ухил і =200/00. Крок горизонталей (переріз рельєфу по висоті) Δh = 0,50м. Необхідно визначити відстань між горизонталями в плані L і побудувати топографічний план в масштабі 1:500

 

Ухил виражають десятковими дробами, у відсотках 0/0 і в промілях 0/00 (тисячі долі). Так, наприклад, i = 0,02 рівнозначно i = 20/0 або i = 200/00. На практиці в даний час ухили виражають частіше в промілях 0/00

i = 200/00 = 0,02

Відстань між горизонталями на місцевості дорівнює:

L =Δh: i= 0.50 : 0.020 = 25м.

 

Для того, щоб відкласти цей розмір на кресленні визначають його значення в масштабі 1:500

L = 25 : 500 = 0,05м = 5см

 

На кресленні наносять довільну лінію, на якій роблять відмітки через 5см. Через отримані точки, під прямим кутом до лінії, проводять горизонталі, які і змальовуватимуть фактичний рельєф з ухилом 200/00 в масштабі 1:500. Таким чином, умовно отримують топографічний план, на якому належить виконувати подальшу роботу.

 

Значення горизонталей (фактичні відмітки) вписують в розриві лінії в найбільш зручному для читання місці.

 

Рельєф території в значній мірі зумовлює планувальну композицію вуличної мережі, а отже, і плану міста. Для закладення мережі вулиць найбільш сприятливим є рельєф з ухилами 5-600/00 для магістральний вулиць і 5-800/00 для житлових вулиць і проїздів залежно від їх класифікації.

 

Приклад підготовчого креслення див. додаток 3.

 

У реальних умовах розташування будівель на майданчику значною мірою визначається рельєфом відведеної для будівництва території. Оскільки в розрахунково-графічній роботі фактичний рельєф умовно відтворюється самим студентом, необхідно при побудові фактичних горизонталей враховувати наявність готової планувальної схеми (варіанту завдання) і передбачити найкраще взаємне розташування рельєфу і планувальної схеми. Це може бути досягнуто шляхом попередньої побудови горизонталей на кальці і подальшого поєднання топографічної основи з планом розташування будівель.