Під час перевірки необхідно звернути увагу на правильність застосування органами ПФУ фінансових санкцій (додаток №3).

За порушення вимог законодавства до платників єдиного внеску, на яких покладено обов'язок обчислення, нарахування та сплати єдиного внеску застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів іпені.

Пеня нараховується на суму недоїмки з рахунку0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу, починаючи з першого календарного дня, наступного за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Розрахунок пені здійснюється за формулою:

У = Б х К х 0,1 %,

де У — сума пені;

Б — фактично сплачена сума недоїмки зі сплати єдиного внеску;

К — кількість днів прострочення платежу;

0,1 % — ставка для нарахування пені.

Отримана сума пені округлюється до другого знаку після коми.

Рішення про нарахування пені або застосування штрафних санкцій приймається начальником управління ПФУ в районі, місті, районі в місті або його заступником. Один примірник рішення протягомтрьох робочих днів із дня його прийняття надсилається платнику єдиного внеску або вручається під підпис керівнику чи головному бухгалтеру платника або ФОП. Рішення євиконавчим документом.

Пеня і штрафні санкції підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом10 робочих днів після отримання ним відповідного рішення.

Якщо платник єдиного внескуне згоден з нарахованими йому фінансовими санкціями, протягом10 робочих днів після отримання ним відповідного рішення він має право оскаржити його в органі ПФУ вищого рівня або в суді,зодночасним обов'язковим письмовим повідомленням про цей намір територіального органу ПФУ, що прийняв таке рішення. У цьому випадку перебіг строку сплати фінансових санкцій припиняється до винесення вищим органом ПФУ або суду рішення у справі.

Суми штрафів і пені, застосованих до платника єдиного внеску у зв'язку з порушенням порядку, строків нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки зі сплати єдиного внеску.

За порушення вимог законодавства, що регулює збору та обліку єдиного внеску передбачено 2 види відповідальності: адміністративна та кримінальна .

 

Дотримання вимог законодавства при притягненні винних осіб до адміністративної відповідальності.

1. Додержання порядку оформлення справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Слід звернути увагу, що згідно із частиною другою зазначеної статті протокол складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Перевірці підлягає питання відповідності змісту протоколу вимогам ст.256 КУпАП, а саме чи зазначені в них: дата і місце складання, посада, прізвище, ім’я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність та ін. необхідні реквізити. Необхідно перевірити додержання вимог законодавства щодо роз’яснення особам, які притягаються до відповідальності, прав та обов’язків, передбачених ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. Надання особам, які притягаються до адміністративної відповідальності, права давати пояснення (їх фіксація у протоколі чи окремо).

2. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення, які розглянуті органами ПФУ. В ході перевірок слід звернути увагу, чи розглянуті вони уповноваженими на це посадовими особами, чи винесені постанови в таких справах особами, яким надане таке право.

3. Додержання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення (ст.277 КУпАП).

4. Виконання вимог закону, якими встановлено гарантії прав громадян в процесі провадження у справах про адміністративні правопорушення (ст.268 КУпАП).

5. Додержання порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення. Слід перевірити додержання вимог статей 278-280 КУпАП.

6. Відповідність вимогам закону постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення. Слід з’ясувати наявність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності, правильність кваліфікації правопорушень. В процесі перевірки з’ясувати чи містять діяння за які посадові особи та громадяни притягнуті до відповідальності склад правопорушень, передбачених відповідними статтями КУпАП, чи не було випадків помилкової кваліфікації діянь, у тому числі притягнення до відповідальності за повторні адміністративні правопорушення.

Перевірити відповідність постанов вимогам статей 283 та 284 КУпАП.

7. Додержання вимог статті 285 КУпАП щодо оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови.

8. Додержання встановленого законом строку накладення адміністративного стягнення (ст.38 КУпАП). Відповідно до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – два місяці з дня його виявлення. У разі відмови в порушенні кримінальної справи, при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття.

9. Додержання порядку виконання постанов про накладення адміністративних стягнень (ст.ст. 303 – 305, 307 - 310 КУпАП).

Перевірці підлягають питання додержання вимог ст.308 КУпАП щодо своєчасного направлення для примусового виконання постанов про накладення штрафів до відділів державної виконавчої служби (додержання при цьому вимог ст.303 КУпАП щодо давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень).

Вказаний перелік питань не є вичерпним.

При проведенні перевірок слід мати на увазі, що відповідно до вимог ст.290 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Кримінальна відповідальність

За порушення законодавства про облік та збір єдиного внеску посадових осіб може бути притягнуто докримінальної відповідальності.

Особливості злочину, передбаченого ст.212¹ КК України.

Ст. 212¹ КК України передбачено кримінальну відповідальність за вчинення такого злочину як ухилення від сплати єдиного внеску, що призвело до фактичного ненадходження до фондів соціального страхування коштів у значних розмірах. Особливостями злочину, передбаченого цією статтею є наявність наступних ознак.

Об’єкт злочину – суспільні відносини в частині формування доходних статей накопичувального фонду державного Пенсійного фонду України.

Предмет злочину – єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Предмет злочину має наступні ознаки: матеріальну, нормативну, функціональну, вартісну.

Об’єктивна сторона цього злочину – полягає в ухиленні від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, якщо такі діяння призвели до фактичного ненадходження до фондів соціального страхування коштів у значних розмірах.

При цьому, під ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування слід розуміти не вчинення дій, тобто невиконання покладених на особу обов’язків по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що дійсно могли і повинні були бути сплачені, а рівно неналежне здійснення таких обов’язків з метою уникнути повністю або хоча б частково від сплати зазначеного внеску.

Вищезазначене ухилення від сплати єдиного внеску до ПФУ розглядається як злочинне, коли встановлено правовий зв’язок особи сплачувати єдиний внесок, наявна реальна можливість такої сплати і має місце невиконання такого обов’язку, що призводить до ненадходження до Пенсійного фонду України коштів у визначених законом розмірах.

Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування може проявлятися в різних формах завдяки способу вчинення, а саме:

- приховуванні (заниженні) суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховується єдиний внесок;

- порушенні встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати єдиного внеску;

- ухиленні від реєстрації або несвоєчасної реєстрації платника єдиного внеску в органах Пенсійного фонду України;

- неподанні відомостей про обставини, що спричиняють зміни юридичного статусу страхувальника, порядку сплати ним єдиного внеску;

- виплата частини заробітної плати в «конвертах», а офіційно у мінальному розмірі;

- неподання платником звітності або подання її з недостовірними даними;

- заниження суб’єктами підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сум чистого доходу, з яких сплачується єдиний внесок тощо.

У випадку, коли ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи його приховування вчинене шляхом службової підробки чи підроблення документів, дії особи додатково кваліфікуються за ст.ст. 366 чи 358 КК України.

Для об’єктивної сторони злочину обов’язковим є встановлення причинного зв’язку між власне ухиленням і ненадходженням коштів в Пенсійний фонд України.

Злочин вважається закінченим з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений єдиний внесок, а коли закон пов’язує такий строк із виконанням певної події, - з моменту фактичного ухилення від його сплати.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.

Суб’єктами злочину за ст. 212¹ КК України визнаються:

- службові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності;

- особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;

- будь – які інші особи, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

4. Заходи прокурорського реагування

 

Перевірка закінчується складанням довідки про її результати. Про наслідки перевірки прокурор інформує керівника підрозділу ПФУ і вирішує питання про заходи прокурорського реагування. У разі виявлення порушень закону застосовуються всі форми прокурорського реагування, що передбачені Законом України "Про прокуратуру".

На незаконні постанови в адміністративних справах приносяться протести. При встановленні порушень закону внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов'язків з боку працівників ПФУ виносяться постанови про порушення дисциплінарних проваджень. У разі виявлення непоодиноких фактів порушення закону керівнику підрозділу вноситься подання з вимогою усунення порушень та притягнення до дисциплінарної відповідальності конкретних посадових осіб. За наявності підстав вживати заходи щодо визнання незаконними правових актів, дій чи рішень посадових осіб органів ПФУ.

В разі виявлення фактів, які свідчать про вчинення службовими особами контролюючих органів, юридичними або фізичними особами кримінально караного діяння, необхідно в обов’язковому разі провести ретельну перевірку та прийняти рішення в порядку ст.97 КПК України.

При виявленні в ході перевірок порушень законодавства, усунення яких вимагає представництва інтересів громадян і держави в судах, необхідно пред’явити відповідні позовні заяви, при цьому не тільки приймати безпосередню участь в судовому розгляді, але й контролювати реальне виконання прийнятих судових рішень.

Результати перевірки рекомендується висвітлювати в засобах масової інформації, інформаційних листах до місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування, а також спрямовувати до прокуратури області для розміщення на регіональному сайті прокуратури Івано-Франківської області.

Орієнтовний список нормативно-правових актів

 

1. Конституція України.

2. Закон України «Про прокуратуру».

3. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державнесоціальне страхування» від 08.07.2010 (з наступними змінами та доповненнями).

4. Закон України «Про пенсійне забезпечення».

5. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003.

6. Кримінальний кодекс України.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

8. Указ Президента України № 384/2011 «Про Положення про Пенсійний Фонд України» від 06.04.2011.

9. Наказ Генерального прокурора України 3 гн «Про організацію правозахисної діяльності в органах прокуратури України» від 12.04.2011.

10. Постанова Кабінету Міністрів України №178 «Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб» від 02.03.2011.

11. Постанова Кабінету Міністрів України №233 «Про затвердження Порядку проведення Пенсійним Фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 09.03.2011.

12. Постанова правління Пенсійного фонду України №11-2 «Про утворення головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі» від 27.06.2002 ( з наступними змінами та доповненнями).

13. Постанова правління Пенсійного фонду України №21-1 «Про затвердження Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів» від 27.09.2010.

14. Постанова правління Пенсійного фонду України №21-5 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 27.09.2010.

15. Постанова правління Пенсійного фонду України №22-7 «Про затвердження Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.10.2010.

16. Постанова правління Пенсійного фонду України №9-1 «Про затвердження Перелік питань для здійснення планових перевірок органами Пенсійного фонду України та форми Акта, що складається за їх результатами» від 31.03.2011.

 

Додаток №1