Тема: Капсула у бактерій. Джгутики. Внутрішньоклітинні включення. Способи їх виявлення.

 

1.1. Актуальність теми.

Знання будови бактеріальної клітини має велике значення в практиці лікаря, оскільки особливості перебігу деяких хвороб обумовлені структурою збудника. Наприклад, капсулоутворення у таких мікроорганізмів, як пневмокок та клебсієла, обумовлює пригнічення фагоцитозу, хронізацію запального процесу, тривалий перебіг захворювань, спричинених ними.

В лабораторній діагностиці знання структури бактерій визначає сутність мікроскопічного методу дослідження.

Капсулоутворення вважають пристосувальною функцією бактерій. Вона може утворюватись у деяких бактерій тільки в організмі людини або тварини, у інших – як у організмі, так і поза ним. Залежно від особливостей бактерій, хімічний склад бактеріальної капсули може бути різним. Тому виявлення капсули є одним із вагомих критеріїв ідентифікації мікроорганізмів.

Бактерії, за здатністю пересуватись поділяються на рухливих та нерухомих. Їх здатність до активного руху обумовлена наявністю особливих поверхневих придатків – джгутиків. Виявляють ці анатомічні структури визначенням рухливості бактерій, мікроскопуванням у темному полі, застосуванням особливих методів обробки їх протравами, адсорбції особливих речовин та барвників на поверхні клітини бактерії та за допомогою електронної мікроскопії.

В цитоплазмі бактеріальної клітини накопичуються різні речовини, складні сполуки, які використовуються нею в процесі життєдіяльності. Найбільшими є гранули волютину, ліпопротеїдні тільця, глікоген, краплини пігменту, сірки тощо. Інколи розміри включень настільки великі, що визначаються як біологічна особливість і використовуються як критерій видової або родової ознаки мікроба.

 

1.2. Цілі вивчення теми.

Морфологічні особливості використовуються при ідентифікації бактерій. Вивчення методів виявлення капсули, джгутиків та внутрішньоклітинних включень дозволяє широко та ефективно розпізнати приналежність виділеного збудника до того чи іншого виду і, тим самим, вчасно діагностувати інфекційну хворобу.

 

1.2.1. Мета загальна.

Вміти використовувати морфологічні властивості бактерій для їх ідентифікації.

 

1.2.2. Мета конкретна:

1. Засвоїти метод виявлення капсули за Буррі-Гінсом.

2. Засвоїти метод виявлення зерен волютину за Нейссером.

3. Засвоїти техніку виготовлення препаратів «висяча» та «роздавлена» крапля та їх мікроскопічне дослідження

 

1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

1. Вміти приготувати мазок з агарової культури

2. Вміти фарбувати складними методами

3. Вміти мікроскопувати сухим об’єктивом біологічного мікроскопа

4. Вміти мікроскопувати імерсійним об’єктивом біологічного мікроскопа

5. Знати принципи темнопольної мікроскопії живих мікроскопічних об’єктів при використанні темнопольного та фазово-контрастного мікроскопів.

 

1.4. Зміст навчання:

1. Ультраструктура бактерій

2. Капсула у бактерій, її хімічний склад, методи виявлення

3. Джгутики у бактерій, їх будова, методи виявлення рухливості

4. Внутрішньоклітинні включення у бактерій, методи виявлення

 

1.4.1. Граф логічної структури за змістом.

Досліджувана культура бактерій → виготовлення мазка → фарбування за Буррі-Гінсом → мікроскопія мазка → виявлення капсули

Досліджувана культура бактерій → виготовлення препаратів «висяча крапля» або «роздавлена крапля» → мікроскопія препарата → виявлення рухливості бактерій

Досліджуваний матеріал, пофарбований за Нейссером → мікроскопія мазка → виявлення зерен волютину

 

1.4.2. Перелік теоретичних питань.

1. Капсула та її біологічна роль для бактеріальної клітини. Хімічний склад капсули.

2. Внутрішньоклітинні включення. Біологічна роль в життєдіяльності бактерій. Методи виявлення.

3. Органи руху бактерій. Будова джгутиків. Види рухливих бактерій.

4. Методи виявлення рухливості бактерій.

5. Метод контрастування за Буррі-Гінсом.

 

1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Література теоретична основна:

К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. В.Ш. 1992, ст. 32-35

А.А. Воробьев и соавт. Микробиология. М. Медицина, 1994, стр. 23-26

В. Д. Тимаков и соавт. Микробиология. М. Медицина 1993. стр. 28-31, 38-40

Крок-1. Загальна лікарська підготовка. Київ, Медицина 2004

Л.Б. Борисов и соавт. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. Медицина, 1994, стр. 35-37, 38-39.

Г.К. Палій і співавт. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби.

Література теоретична додаткова:

А.А. Воробьев. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. М., МИА, 2004, стр. 39-41.

А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.Петербург. Спецлит., 2002, стр. 40-45.

В.И. Покровский. Медицинская микробиология. ГЭОТАР-МЕД, М., 2002, стр. 47-50, 54.

В.М. Запорожан. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Одеса, 2002, стр. 43-47, 53-57.

И.Л. Дикий и соавт. Микробиология. Харьков, изд. Укр ФА, 1999, стр. 21-22, 24-25.

А.М. Королюк, В.Б. Сбойчаков. Медицинская микробиология. С.Петербург, 1999, стр. 24-26.

В.И. Покровский, О.К. Поздеев. Медицинская микробиология. ГЭОТАР Медицина, Москва, 1998, стр. 17-19.

К.М. Векірчик. Мікробіологія з основами вірусології. К., Вища школа, 1973, стр. 27, 29-30, 30-32.

Література практична основна:

Л.Б. Борисов и др. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. М., 1984, стр. 26-27.

С.І. Климнюк і співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, "Укрмедкнига", 2004, стор. 36-39.

Література практична додаткова:

М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1973, стр. 40-42, 43, 44-45.

В.В. Тец Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. М., Медицина, 2002, стр. 20, 25-26.

Л.Г. Бранцевич и соавт. Микробиология. Практикум. К., Вища школа, 1987, стр. 109-110, 112-115, 121-124.

Ф.К. Черкес. Руководство к практическим занятиям по микробиологическим исследованиям. М., Медицина, 1980, стр. 27-30.

К.Д. Пяткин и соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1969, стр. 29, 30-34.

А.Ю. Вершигора та інші. Практичний посібник з медичної мікробіології. К., 1963, стор. 32, 33-34.

 

1.5. Орієнтовна основа дії.

Агарова культура клебсієл → виготовлення мазка за методом Буррі (змішують культуру з тушшю, широко, як мазок крові, розтирають шліфувальним склом) → висушують → фарбують розведеним фуксином протягом 2 хв. за методом Буррі-Гінса → промивають → висушують → мікроскопують → виявляють на чорному тушовому фоні рожеві бактерії, оточені безбарвною капсулою

Бульйонна культура B. subtilis → виготовлення препаратів «висяча крапля» (культуру наносять петлею на покривне скло, зверху накривають спеціальним склом з лункою, краї якої змащені вазеліном) або «роздавлена крапля» (культуру петлею наносять на предметне скло, зверху накривають покривним склом, витісняючи пухирці повітря) → мікроскопують зі сторони покривного скла, при опущеному конденсорі, сухим об’єктивом х40 → спостерігають пересування бактерій сірого кольору в полі зору

Демонстраційний мазок, з культурою бактерій, що містять волютинові зерна, пофарбований за Нейссером → мікроскопія → виявлення темносиніх зерен волютину на тлі жовтої цитоплазми клітин

Препарати замальовують → роблять висновки щодо особливостей виявлення капсули, джгутиків та волютинових включень → наводять приклади збудників, що мають їх

 

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

Використовуючи техніку виготовлення мазка за методом Буррі, приготувати мазки з агарової культури клебсієл, пофарбувати розведеним фуксином 2-3 хвилини, промити та висушити. При мікроскопії виявити капсулу, результат дослідження замалювати в протокол.

Освоїти техніку виготовлення з бульйонної культури B. subtilis препарату «роздавлена крапля», техніку мікроскопії в затемненому полі зору, вивчити рухливість бактерій в рідкому середовищі.

Засвоїти культуральний спосіб визначення рухливості бактерій та їх диференціацію з нерухомими на прикладі посівів уколом в стовпчик напіврідкого агару культур ешерихій і клебсієл. Відмітити в протокольному зошиті.

Промікроскопувати демонстраційні препарати з культури збудника дифтерії, пофарбованого за Нейссером. Виявити зерна волютину. мікроскопічну картину замалювати в протоколі. Зробити висновки. Прибрати робоче місце.

 

1.7.1. Методика проведення заняття.

- Визначення актуальності теми, що вивчається на занятті.

- Контроль вихідного рівня знань.

- Контроль знань теми, що вивчається.

- Самостійна практична робота, оформлення протоколу.

- Оголошення результатів контролю знань, підведення підсумків.

 

1.7.2. Організаційна структура проведення лабораторного заняття.

№ етапу	Етапи роботи	Час, хв	Засоби навчання	Обладнання	Місце проведення
	Визначення актуальності теми та мети заняття. Інструктаж з техніки безпеки при роботі з газовим паяльником		Таблиці з теми		Навчальна лабораторія
	Контроль вихідного рівня знань-умінь		Тести, завдання
	Контроль знань теми, що вивчається		Тести, завдання
	Самостійна робота студентів для засвоєння знань-умінь теми, оформлення протоколу		Мазки	Агарова культура клебсієл, набір для фарбування за Буррі-Гінсом (розведена 1:10 туш, фуксин Пфейффера), флакон з водою, кристалізатор, фільтрувальний папір, бактеріальна петля, мікроскоп, імерсійна олива, ємкість з дезинфікуючим розчином, бульйонна культура сінної палички, предметні та покривні скельця, скельце з лункою, вазелін, демонстраційний мазок пофарбований за Нейссером
	Підведення підсумків, оцінка знань та умінь кожного студента. Оформлення документації. Завдання на наступне заняття

 

 

Автор: доцент, кандидат медичних наук Мруг Валентина Максимівна