Заняття № 4.

Тема: М'язи грудних кінцівок: плечового, ліктьового, зап'ясткового сугло-бів та суглобів пальців кісті. М'язи тазових кінцівок: кульшового, колінного, заплеснового суглобів та суглобів пальців стопи. Особливості будови та розташування м'язів кінцівок.

Мета заняття: Забезпечити засвоєння загальної схеми розподілу за функціональними групами м¢язів кінцівок, вивчити особливості будови, фіксації до скелета та топографії м′язів грудних і тазових кінцівок.

Матеріальне забезпечення: на кожному столі – відчленовані грудні кінцівки тварин із залишками м¢язів, що прикріплюють грудні кінцівки до голови та тулуба, тазові кінцівки, які відчленовані разом з попереком та м¢язами черевних стінок, цілі та розрізані сагітально вздовж хребта на дві рівні половини.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторно-практичних занять під керівництвом викладача. Звернути увагу на те, що м¢язи, які діють на суглоби кінцівок, витримують навантаження подвійного характеру – під час руху тварини (динамічні) і в період стояння (статичні).

Нагадати, що для більш ефективного засвоєння топографії та характеру дії м'язів кінцівок за основу взяли їх дію у період висіння, тобто у фазі дина-мічної роботи. При цьому багатосуглобові м¢язи умовно віднесені до того суглоба, на який приходиться більша частина їх роботи під час динамічного навантаження.

Акцентувати увагу на розподіл м¢язів кінцівок за групами залежно від положення в тій або іншій їх ланці та характеру динамічної дії на відпо-відні суглоби. Підкреслити, що м¢язи в кожній із кінцівок розподіляються на три основні групи. В грудній кінцівці виділяють м¢язи лопатки, які пере-важно діють на плечовий суглоб; м¢язи плеча – на ліктьовий суглоб; м¢язи передпліччя – на зап¢ястковий та суглоби пальців кисті. В тазовій кінцівці розрізняють м¢язи ділянки крупа (сідничні розгиначі кульшового суглоба); ділянки стегна, які переважно діють на кульшовий та колінний суглоби; ділянки гомілки – на заплесновий суглоб та суглоби пальців стопи.

Перерахувати основні закономірності розташування м¢язів на кінцівках:

1. У середині кутів суглобів проходять м¢язи-згиначі (флексори), через верхівку кута – розгиначі (екстензори), латерально розташовані м¢язи, що відводять кінцівку від тулуба - абдуктори, медіально – ті, що приводять до тулуба - аддуктори.

2. М'язи кінцівок, переважно, розташовані вище тих суглобів, на які вони діють.

3. Дистальні точки закріплення м'язів, які діють на суглоб, як правило, знаходяться на проксимальному кінці кістки, яка лежить нижче суглоба (м¢язів плечового та кульшового суглобів – на прокси-мальних кінцях, відповідно, плечової та стегнової кісток; м¢язів ліктьового та колінного суглобів – на проксимальних кінцях кісток передпліччя та гомілки; м¢язів зап¢ясткового та заплеснового суглобів – на проксимальних кінцях п¢ясткових та плеснових кісток; м¢язів, що діють на суглоби пальців – на проксимальних ділянках фаланг пальців).

4. На краніолатеральній поверхні передпліччя розташовані екстензори не тільки зап¢ясткового суглоба, але і суглобів пальців; а з медіо-каудальної поверхні передпліччя – флексори цих суглобів.

5. На дорсолатеральному боці гомілки, на відміну від передпліччя, разом з екстензорами пальців розташовані флексори заплеснового суглоба, а на медіоплантарному боці, разом з флексорами пальців, лежать екстензори заплеснового суглоба.

Підкреслити, що у свійських фалангоходячих тварин всі суглоби віль-них кінцівок одновісні, тому м¢язи, що на них діють, поділяються тільки на згиначі та розгиначі; оскільки між поясами та вільними кінцівками суглоби, як правило, багатовісні, то серед діючих на ці суглоби м¢язів виділяються ще абдуктори, аддуктори та м¢язи-обертачі. Звернути увагу, що в собак та свиней на ліктьовий суглоб, окрім флексорів та екстензорів, також діють м¢язи- обертачі: супінатори та пронатори (назовні та всередину, відповідно).

Акцентувати увагу на те, що в копитних ссавців (насамперед, у коней та великої рогатої худоби) м¢язи в ділянках кисті та стопи перетворилися в статичні компоненти кінцівок (сухожилкові тяжі), найбільш розвинутим з яких є середній (третій) міжкістковий м¢яз. У собак та свиней цей м¢яз зберігає м¢язові волокна. Окрім того, у собак, і, меншою мірою, в свиней у ділянці кисті та стопи чітко виділяються групи коротких м¢язів, що забезпечують рухливість окремих пальців.

Під час характеристики м¢язів грудної кінцівки підкреслити, що м¢язи в ділянці лопатки діють переважно на плечовий суглоб і поділяються на чотири групи (екстензори, флексори, абдуктори та аддуктори відповідного суглоба) (схема 10). У ділянці плеча розташовані дві основні групи м¢язів: екстензори та флексори ліктьового суглоба. Звернути увагу, що всі екстензори ліктьового суглоба дистально закінчуються на ліктьовому горбі. Нагадати, що дистальні точки закріплення м¢язів, які знаходяться в ділянці передпліччя та діють на зап¢ястковий суглоб, розташовані на кістках зап¢ястка та п¢ястка, а м¢язів, які діють на суглоби пальців – на проксимальних кінцях кісток їх другої та третьої фаланг. При цьому, проксимальні точки фіксації більшості м¢язів передпліччя знаходяться на дистальному кінці плечової кістки (латеральний та медіальний надвиростки).

Підкреслити, що на тазовій кінцівці в ділянці крупа розташована сід-нична група розгиначів, які дистально закінчуються на вертлюгах стегнової кістки. Відмітити, що в ділянці стегна м¢язи розвинуті найбільшою мірою і діють як на колінний, так і на кульшовий суглоби. Особливо розвинутими в ділянці стегна є задньостегнова група розгиначів кульшового суглоба та екс-тензорів колінного суглоба. Окрім того, в цій ділянці виділяють групи аддук-торів та флексорів кульшового та колінного суглобів, а також групу м¢язів-супінаторів (схема 11). Звернути увагу, що проксимальні точки фіксації м¢язів, які розташовані в ділянці гомілки, як і в зейгоподії грудної кінцівки, знаходяться на дистальному кінці кісток стилоподію, а дистальні точки фіксації м¢язів, які діють на заплесновий суглоб, знаходяться на кістках заплесни та плесни, а м¢язів, що діють на суглоби пальців – на другій та третій фалангах пальця.

Зробити акцент на топографії та будові п¢яткового (ахіллового) сухо-жилка та стегнового канала, які мають значення в хірургічній практиці. Вка-зати, що основою п¢яткового сухожилка є сухожилок триголового м¢яза го-мілки, який закріплюється на п¢ятковому горбі та додатково підкріплюється сухожилками двоголового м¢яза стегна, напівсухожилкового м¢яза та поверх-невого згинача пальців. Стегновий канал розташований на медіальній по-верхні стегна між кравецьким, струнким і гребінчастим м¢язами. Дно стегно-вого каналу формують медіальна голівка чотириголового м¢яза стегна та клубово-поперековий м¢яз.

Підводячи підсумки, підкреслити, що в цілому м¢язи на тазових кінців-ках розвинуті більшою мірою, ніж на грудних, що зумовлено їх функ-ціональною спеціалізацією під час локомоції. При цьому ступінь розвитку мускулатури кінцівок зменшується в дистальному напрямку від поясів до зейго- і автоподіїв, де переважають статодинамічні та статичні м¢язи, що особливо характерно для ссавців з високим ступенем спеціалізації кінцівок до прямолінійного поступального руху.

Нагадати, що допоміжні пристосування м¢язів – синовіальні піхви – на кінцівках найбільшою мірою виражені у ділянках зап¢ясткового, заплес-нового суглобів та суглобів пальців, де вони оточують довгі сухожилки м¢я-зів, що проходять понад суглобами (схема 12).

Підкреслити, що допоміжні пристосування м¢язів найбільш численні у копитних тварин у зв¢язку з переважанням у дистальних відділах кінцівок статичних та статодинамічних м¢язів зі значним розвитком сухожилкових компонентів. Більшість з останніх безпосередньо контактує з періостом та фіброзним шаром капсули суглобів.