Економіки та організації охорони здоров’я

Кафедра соціальної медицини,

Економіки та організації охорони здоров’я

Методична розробка № 7 для студентів IV курсу медичного ф-ту

ТЕМА: Формування здорового способу життя та засоби гігієнічного виховання населення, (заняття проводиться на базі Вінницького обласного центру здоров’я).

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ:Вінницький обласний центр здоров’я та навчальна кімната кафедри.

КІЛЬКІСТЬ ГОДИН:2 години.

I.Актуальність теми: Санітарна освіта є органічною частиною охорони здоров’я, одним із розділів ідеологічної роботи та носить державний характер. В організації і проведенні санітарної освіти беруть участь державні заклади і в першу чергу, медичні. Водночас санітарне просвітництво є одним із видів суспільноі діяльності. До проведення санітарно-просвітньої роботи серед населення залучаються всі лікарі та середні медичні працівники. Для кожного медичного працівника санітарна освіта та гігієнічне виховання населення – почесна місія і службовий обов’язок.

Санітарне просвітництво в Украіні широко використовується в якості діючого засобу підвищення загальної і санітарної культури населення – найважливішої передумови збереження і зміцнення здоров’я людей, підвищення їхньої працездатності та довголіття, виховання здорового покоління. Виняткове значення полягає ще і в тому, що саме спосіб життя, як чинник, який впливає на здоров’я населення, є визначальним.

II. Навчальні цілі заняття:

Студент повинензнати: (α=II)

-пояснювати значення формування здорового способу життя для збереження та зміцнення здоров’я населення.

-знати основні завдання санітарно-освітньої роботи;

-організацію та проведення санітарно-освітньої роботи;

-завдання і особливості санітарно-освітньої роботи в діяльності органів і закладів охорони здоров’я;

-методи та засоби гігієнічного виховання населення, моделі профілактичних втручань.

Студент повинен вміти: (α=II)

-підготувати текст бесіди, лекції, листівки, пам’ятки, макету; санітарного бюлетня чи плаката, заходи мотиваційних профілактичних втручань.

 

III.Цілі розвитку особистості.

Забезпечити розуміння впливу способу життя на здоров’я населення, виховання і навчання заходам формування здорового способу життя серед населення.

IV. Міждисциплінарна інтеграція

 

№	Дисципліни	Знати	Вміти
	Попередні (забезпечуючі) Спеціальні розділи історії медицини у складі окремих клінічних предметів. Релігієзнавство. Філософія Анатомія Фізіологія Загальна гігієна Фармакологія Внутрішня медицина Хірургія	1. Праці вчених медиків з профілактичної медицини. 2. Зародження анатомічних та фізіологічних знань про причини виникнення хвороб. 3. Морально-етичні, професійні основи лікарської діяльності. 4. Основні засади санітарно-просвітньої діяльності..	1. Пояснити вплив способу життя на здоров’я населення. 2. Пояснити форми та методи профілактичної роботи.
	Наступні (забезпечувані) Організація охорони здоров’я. Економіка охорони здоров’я Загальна гігієна	1. Прогресивні моделі організації превентивної роботи в охороні здоров’я в Світі. 2. Основи гігієнічного виховання населення. 3. Освітні технології з формування ЗСЖ. 4. Принципи організації охорони здоров’я в Україні.	1.Оцінити існуючу модель формування ЗСЖ в Україні. 2. Оцінити фінансування профілактики в охороні здоров’я в Україні. 3. Визначати необхідність проведення заходів навчання здоров’ю в межах соціальних проектів.
	Внутрішньо-предметна інтеграція 1.Показники здоров'я населення. Захворюваність, її види та джерела вивчення. Методика розрахунку і аналіз показників захворюваності. 2.Показники здоров'я населення. Демографічні показники (народжуваність, смертність, природній приріст). Методика розрахунку і аналіз демографічних показників. 3. Організація роботи та структура закладів охорони здоров'я на різних рівнях надання медичної допомоги.	1.Значення формування здорового способу життя для збереження та зміцнення здоров’я. Чинники способу життя. 2.Основні законодавчі документи, на яких побудована система формування здорового способу життя і політика формування здорового способу жжиття. 3.Напрямки формування здорового способу життя. 4.Організаційну структуру санітарного просвітництва в Україні. 5.Мету та завдання санітарної освіти. 6.Методи та засоби санітарного просвітництва. 7.Умови та заходи, що впливають на формування здорового способу життя, соціальні проекти з навчання здоров’ю. 8.Заклади охорони здоров’я, відомства та служби, що беруть участь у формуванні здорового способу життя. 9.Санітарне просвітництво в навчальних закладах. 10.Санітарне просвітництво в лікувально-профілактичних закладах. 11.Форми проведення гігієнічного навчання. 12.Структура лекції, завдання її складових частин.	1Розробити анкети, бюлетені, пам’ятки 2.Проводити мотиваційні втручаня з метою модифікації способу життя. 3. Вирішувати ситуаційні завдання.

V.ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ.

До передумов здорового способу життя відносять: матеріальний стан, житлово-побутові умови, соціальне оточення, стосунки в сім’ї, колективі, громаді,… Спосіб життя формується суспільством, або групою, в якій живе людина. Тому… Серед характеристик, які дають можливість оцінити рівень здорового способу життя в сучасних умовах виділяють наступні:…

Навчаня життєвим навичкам .

В останні десятиріччя ХХ століття це поняття стало широко використовуватись у документах міжнародних організацій і інститутів для визначення… Даний підхід виник як альтернатива інформаційно – просвітницькому підходу,… У даний час програми навчання життєвим навичкам одержали широке розповсюдження в усьому світі і активно викорусвуються…

Санітарна освіта в діяльності лікувально – профілактичних закладів.

У санітарно-освітній роботі виділяють 3 основні ланки: санітарна освіта в поліклініці, стаціонарі та на сімейно-територіальній дільниці.

Санітарна освіта на сімейно – територіальній дільниці.

Ця робота складається із санітарного просвітництва:

- хворих і іхніх родичів при видвідуванні вдома, форми та засоби санітарно-освітньоі роботи аналогічної гігієнічному вихованню хворих из гострими захворюваннями;

- усього населення сімейно-територіальноі дільниці (інформованість населення про профілактичні та оздоровчі заходи, проведені поліклінікою, питання гігієнічного виховання населення, спрямоване на прищеплення навичок щодо здорового способу життя).

Безсумнівно, що значний обсяг санітарно-освітньої інформаціі населення одержує через радіо, кино, телебачення, пресу. Саме в житловому кварталі повинна бути сконцентрована значна частина профілактичної, в тому числі, санітарно-освітньої роботи.

Широко використовуються за місцем проживання традиційні форми масової та груповоі санітарно-освітньої роботи: лекції, профілактичні прийоми, вечори запитань і відповідей, а також тематичні вечори, тематичні зустрічі тощо. Медичні працівники лікувально-профілактичних установ беруть участь в проведенні занять в школах здоров’я, лекторіях, народних університетах медичних та гігієнічних знань.

З метою методичної підготовки медичних працівників поліклініки з питань гігієнічного виховання населення та надання їм організаційної допомоги у відділеннях профілактики поліклінік створюється кабінет пропаганди здорового способу життя, основним завданням якого є:

- організація та проведення комплексу заходів, спрямованих на санітарно- гігієнічне виховання і формування здорового способу життя;

-надання організаційної допомоги медичним працівникам поліклініки в проведенні санітарно-освітніх заходів;

-методична допомога середньому медичному персоналу і санітарному активу в проведенні санітарно-освітньої роботи з населенням.

Завдання кабінету пропаганди здорового способу життя полягають у здійсненні зв’язку з Центром здоров’я з метою проведення спільної роботи з питань підвищення кваліфікації медичних працівників поліклиники щодо гігієнічного виховання населення.

Загальне керівництво і контроль за організацією та проведенням санітарно-освітньої роботи здійснює головний лікар лікувально-профілактичного закладу, який повинен забезпечувати активну роботу лікарів і середніх медичних працівників з питань гігієнічного виховання населення як у стінах самого закладу, так і на сімейно-територіальній дільниці.

Головний лікар лікувально-профілактичного закладу працює в тісному контакті з міськими Центрами здоров’я, звідки одержує методичну допомогу та матеріали.

Кожний медичний працівник, крім проведення індивідуальних бесід з хворими і іхніми родичами в процесі надання лікувально-профілактичноі допомоги, зобов’язаний щомісяця 4 години свого робочого часу витрачати на проведення групових і масових форм санітарно-освітньої роботи.

В сучасних умовах виділяють 2 основних аспекти санітарно-освітньої роботи в амбулаторно-поліклінічних установах:

- санітарна освіта по залученню населення на медичні профілактичні огляди; - санітарна освіта диспансерних контингентів в умовах динамічного спостереження за ними.(див. схему профілактичних технологій на рівні ПМСД).

Важливим елементом профілактичної роботи є визначення груп ризику серед населення за поведінковим чинниками і проведення серед таких мотиваційних втручань, направлених на модифікацію способу життя.

В сучасних умовах профілактичної роботи особливу важливість набуває

гігієнічне виховання груп людей, що мають підвищений ризик щодо виникнення захворювань. Серед преморбідних станів найбільш прогностично небезпечні такі, як тенденція до надлишковоі ваги, предгіпертонія, предіабет, гіперхолестеринемія і т.д В основі багатьох із них лежать порушення гігієнічних норм поведінки: гіподинамія, паління, зловживання алкоголем, нераціональне харчування, неправильний режим т.д.

Санітарна освіта осіб, що знаходяться під загрозою хвороби, включає питання первинноі профілактики захворювань, можливість розвитку або початкові ознаки якого спрямовані на корекцію їх гігієнічної поведінки.

В даному випадку необхідно впливати на вже сформовані навички поведінки

і тому санітарно-просвітницька робота повинна будуватися таким чином, щоб

була можливість безпосереднього спілкування, в процесі якого реципієнт зміг

взяти на себе зобов’язання про зміну своєі поведінки, а медичний працівник –контролювати їх виконання.

Методика санітарно-освітньої роботи із зазначеними контингентами

включає індивідуальну бесіду медпрацівника, підкріплену врученням пам’ятки, (буклету), що містить конкретні поради, спрямовані на усунення несприятливих для здоров’я чинників, а також проведення групової бесіди-дискусії (групи підбирають з осіб, що мають однакові захворювання або вплив однакових факторів ризику). До проведення групових занять залучають вузьких спеціалістів поліклініки: дієтолога, лікаря ЛФК, психотерапевта та інших.

Участь психотерапевта в гігієнічному вихованні має особливе значення, оскільки в цих групах населення потрібно створити психологічну установку на необхідність корекціі гігієнічноі поведінки на мобілізацію іх вольового зусилля.

Санітарне просвітництво серед хворих має на меті виробити в них навички адекватної, правильної гігієнічної поведінки, яка буде сприяти якнайшвидшому одужанню або полегшенню протікання захворювання. Від цього у великій мірі залежить успіх лікування і прискорення видужання.

Методика гігієнічного виховання хворих проводиться за 2-ма напрямками:

Санітарне просвітництво хворих із гострими та хронічними захворюваннями.

захворюванням є важливою умовою попередження розвитку хронічних процесів. Програма гігієнічної інформації повинна включати обов’язковий мінімум… і реконвалесценції. На виконання хворими лікувально-профілактичних заходів чималий вплив мають члени іх сім’ї. Санітарно-освітня робота з…

VІ. План та організаційна структура заняття

VІІ Матеріали методичного забезпечення заняття

1.Значення формування здорового способу життя для збереження та зміцнення здоров’я. Чинники способу життя. 2. Основні законодавчі документи, на яких побудована система формування… 3.Напрямки формування здорового способу життя.

Економіки та організації охорони здоров’я проф. О.М.ОЧЕРЕДЬКО