Налаштування програмного забезпечення

Налаштування програмного забезпечення включає в себе:

1. Перевірку наявності та, у разі відсутності, створення нових профілів для кожного типу державного акту;

Для створення нового профілю або для зміни налаштувань існуючого профілю оператору потрібно натиснути клавішу «Налаштування» (мал. 3.7). Для збереження нового профілю потрібно натиснути кнопку «Сохранить как…». За допомогою повзунків прокрутки встановити значення параметрів освітлення (поріг висвітлення, контрастність) (Додаток 16). Потім присвоїти назву профілю згідно типу державного акту (див. розділ V.1).

 

 

Мал. 3.7 Вікно вибору або створення нових профілів

2. Встановлення параметрів для сканування;

 

Мал.3.8 Вибір параметрів для сканування

Для державних актів формату А4 та додатків до них наступні параметри:

– роздільна здатність – 300 точок/дюйм;

– тип файлу для кольорових зображень – JPEG;

– тип файлу для освітлених зображень – TIFF;

– палітра для кольорових зображень – color, RGB;

– палітра для освітлених зображень – BitMap.

Для державних актів формату А3 та додатків до них наступні параметри:

– роздільна здатність – 300 точок/дюйм;

– тип файлу для кольорових зображень – JPEG;

– палітра для кольорових зображень – color, RGB.

3. Визначення та іменування папки для збереження файлів зображень;

4. Вибір профілю для сканування згідно типу сканованих державних актів.

3.3. Сканування державних актів

Сканування починається із підготовки аркушів державних актів, що полягає у:

– отриманні тек з державними актами зі сторони уповноваженої особи Відділу земельних ресурсів;

– вилученні аркушів державних актів з тек;

– перевірці на наявність та, у разі наявності, вилучення сторонніх предметів (вкладишів, скоб, скріпок, аркушів паперу).

Процес сканування передбачає завантаження аркушів у прийомний лоток (не більше 50 аркушів), перевірку правильності орієнтацій аркуша та черговості сторін (Додаток 17 ) і безпосередньо сканування.

Схема організації процесу сканування наведена нижче (мал.3.9)

 

Мал. 3.9 Робоче місце у процесі сканування

де:

1 – теки з державними актами;

2 – робочі теки з державними актами, які скануються;

3 – державні акти, що завантажені до сканування;

4 – скановані державні акти у сканері;

5 – частина сканованих державних актів;

6 – теки зі сканованими державними актами.

Перед початком сканування у програмі потрібно натиснути кнопку для вибору каталогу збереження файлів. Для початку сканування у програмі потрібно натиснути кнопку «Запуск сканування».

Після проведення сканування та контролю якості сканованих зображень, теки з державними актами повертаються уповноваженій особі з Відділу земельних ресурсів. Якщо при контролі якості виявлені недоліки, державні акти потребують повторного сканування.

Для сканування державних актів формату А3 потрібно натиснути кнопку «почати сканування» (для сканера XeroxDocuMate 4730).

За результатами сканування 1 державного акту формату А4 отримуємо 4 зображення, з яких 2 освітлених зображення (для подальшого опрацювання) та 2 кольорових зображення (для архівного зберігання).

За результатами сканування 1 державного акту формату А3 отримуємо від 4 до 10 зображень (залежно від кількості аркушів у державному акті).

 

3.4. Контроль якості сканованих зображень державних актів

Сканування державних актів повинно здійснюватись з постійним контролем черговості сторін та орієнтації аркуша (Додаток 17).

Після завершення сканування державних актів по окремій адміністративно-територіальній одиниці (далі – АТО) рекомендується проводити перевірку якості сканованих зображень щодо наступних помилок:

– загини сканованого зображення державних актів;

– наявність стікерів на зображеннях державних актах;

– захват декількох аркушів державних актів;

– неправильна орієнтація аркуша державного акта;

– неправильна черговість сторін;

– кількість зображень з 1 державного акту не дорівнює 4.

Зображення державних актів, які містять помилки, потребують обов’язкового повторного сканування.

Теки з державними актами (після перевірки сканованих зображень) повертаються уповноваженому представнику Відділу земельних ресурсів у тому вигляді, в якому вони були надані.

За результатами сканування у розрізі ради по АТО складається акт щодо кількості сканованих зображень державних актів (далі – акт сканованих зображень), в якому визначається загальна кількість державних актів, які були надані Відділом земельних ресурсів та скановані (Додаток 18). Акт сканованих зображень складається в двох примірниках, підписується представником особи, що здійснювала сканування державних актів та представником Відділу земельних ресурсів. У кожної із сторін залишається один примірник.

 

3.5. Збереження сканованих зображень державних актів

Збереження файлів зображень державних актів повинно здійснюватись згідно наступної структури:

<Назва диску><назва області><назва району><назва АТО><тип державного акту (див. розділ V.1)>

Наприклад,

D:Київська областьМакарівський районм. МакарівЗелені

 

3.6. Іменування сканованих зображень державних актів

Іменування державних актів під час сканування виконується в автоматичному режимі. Наприклад:

D:Київська областьМакарівський районм. МакарівЗеленіimg0000001A;

D:Київська областьМакарівський районм. МакарівЗеленіimg0000001B;

D:Київська областьМакарівський районм. МакарівЗеленіimg0000001C;

D:Київська областьМакарівський районм. МакарівЗеленіimg0000001D.

 

де:

img – позначка зображення;

0000001 – порядковий номер файлу;

А – лицьова сторона освітленого зображення;

B – лицьова сторона кольорового зображення;

С – зворотна сторона освітленого зображення;

D – зворотна сторона кольорового зображення.

Після завершення сканування зображення державних актів переносяться на окремий носій з урахуванням всіх норм захисту та збереження інформації(див. розділ V.9). Носій повинен бути проінвентаризований та захищений від доступу сторонніх осіб.

4. Верифікація електронних растрових зображень державних актів

Верифікація державних актів – це перевірка оператором розпізнаних даних, що полягає у підтверджені вірно розпізнаних та виправленні невірно розпізнаних символів згідно правил, встановлених програмним забезпеченням FlexiCapture 10.

Налаштування параметрів відображення символів

1. Якщо необхідно підсвічувати всі символи, що потрапляють на верифікацію, потрібно вибрати пункт «Подсвечивать все символы»;

2. Якщо виділяти всі символи не потрібно, вибрати пункт «Не подсвечивать все символы».

Процес верифікації проходить у 2 режими – групова верифікація та контекстна.

 

4.1. Групова верифікація

Групова верифікація – це режим верифікації, що полягає у перегляді оператором зображень символів, які розпізнані з однаковим значенням. Цей режим верифікації дає змогу легко виявити та виправити неправильно розпізнані символи, що виділяються з загальної маси.

Групова верифікація державних актів включає в себе верифікацію числових символів від 0 до 9. При груповій верифікації послідовно подаються символи, значення яких потрібно підтвердити чи спростувати.

 

4.2. Контекстна верифікація

Контекстна верифікація – це режим верифікації, який призначений для виправлення помилок у полях, область значень яких відома або легко ідентифікується. Таким полем, наприклад, є назва держави чи міста: відомо, які значення може приймати дане поле.

Для виправлення невірно розпізнаних символів можна використовувати стандартні режими текстових редакторів: режим вставки і заміни символів, переключатись між ними можна за допомогою кнопки Insert на клавіатурі.

При необхідності можна змінювати спосіб корегування значень полів, наприклад, включити виділення всього поля для того, щоб вводити його значення повністю замість правки окремих символів. Також можна налаштувати зовнішній вид вікна контекстної верифікації для відображення додаткової інформації: зображення полів, зображення аналогічних полів інших документів і т. д.

Оператор верифікації послідовно продивляється результат розпізнавання кожного поля, при необхідності виправляє його, і підтверджує за допомогою кнопки «Подтвердить поле» або «Enter».

Якщо не вдається виправити значення полів, потрібно відкласти перевірку значення поля за допомогою кнопки «Отложить поле».Далі державний акт з не верифікованим полем потрапляє до виключень (див. розділ V.5).

Програма дозволяє налаштувати положення курсора на початку верифікації поля. Для цього потрібно виконати наступну послідовність дій: «Сервис – Опции – Контекстная верификация». Потрібно обирати опцію «Установить курсор у первого неуверенно распознаного символа», для того щоб автоматично виділяти перший невпевнено розпізнаний символ поля.

Якщо оператору зручніше набирати текст поля повністю, обирати опцію «Выделить все поле». В даному випадку опція «Установить курсор у первого неуверенно распознанного символа» стане недоступною для вибору.

 

4.3 Програмно-технічне забезпечення для проведення верифікації електронних растрових зображень державних актів

Для проведення верифікації державних актів використовується програмний комплекс FlexіCapture 10, що забезпечує автоматизований ввід даних з паперових документів у інформаційні системи та бази даних. Програмний комплекс включає в себе наступні компоненти:

- станцію верифікації даних;

- станцію налаштування проектів;

- станцію обробки інформації;

- станцію сканування.

Станція верифікації даних призначена для перевірки вірно розпізнаних та виправлення невірно розпізнаних символів.

Станція налаштування проектів використовується для внесення або зміни параметрів налаштувань для якісного розпізнавання інформації. Станція містить налаштування профілів під кожен тип державних актів.

Станція обробки інформації забезпечує підбір відповідних шаблонів державних актів для їх розпізнавання, а також дозволяє оператору візуально контролювати всі процеси, які відбуваються з пакетами державних актів.

Станція сканування призначена для поточного сканування великого об’єму інформації. Станція сканування дозволяє розпочинати та зупиняти процес сканування, контролювати якість сканованих зображень.

Верифікацію рекомендується проводити на робочих станціях з наступними рекомендованими характеристиками:

Монітор

Технічні характеристики:

- Роздільна здатність – не менше 1280×1024;

- Діагональ – не менше 19”.

Системний блок

Технічні характеристики:

- Процесор – не менше intelcore i3;

- Оперативна пам'ять – не менше DDRIII4Gb.

 

4.4. Імпорт електронних растрових зображень державних актів, що підлягають верифікації

Перед початком проведення верифікації відскановані примірники державних актів потрібно імпортувати до програми FlexіCapture. Імпорт державних актів здійснюється за допомогою утиліти ImportLandDeed.

Після подвійного натиснення лівої клавіші миші на іконці ImportLandDeed відкривається головне вікно програми:

 

 

Мал.4.1 Вікно програми ImportLandDeed

 

Після відкриття головного вікна програми встановлюється автоматичний зв'язок з сервером, до якого імпортуються зображення державних актів.

Після з’єднання з сервером, відкривається вікно структури тек, із переліку яких потрібно вибрати кореневу теку:

 

Мал.4.2 Вікно вибору кореневої теки для імпорту даних

 

Після вибору теки натиснути «ОК». Потім відкриється наступне діалогове вікно, в якому потрібно обрати назву АТО (Наприклад – Шаргородський район, Гибалівська сільська рада) і теку з зображеннями(Наприклад – Зелені) для завантаження на сервер. Після натиснення «ОК» зображення імпортуються на сервер, де відбувається розпізнавання та формування пакету з державними актами.

 

 

Мал. 4.3 Вікно вибору теки зображень для імпорту даних

 

Імпортований пакет з’являється в черзі завдань станції верифікації даних. Послідовність черги пакетів даних формується згідно послідовності їх імпорту до програми.

 

4.5. Процес перетворення в електронний вигляд державних актів шляхом верифікації

Щоб розпочати процес перетворення державних актів потрібно відкрити Станцію Верифікації програми FlexiCapture:

 

 

Мал.4.4 Вибір станції верифікації

 

Після відкриття Станції з’являється вікно вибору серверу верифікації:

 

Мал.4.5 Вибір серверу верифікації

 

Після вибору потрібного серверу оператору необхідно вибрати роль в процесі верифікації (оператор чи старший оператор верифікації):

 

Мал.4.6 Вибір ролі при верифікації

 

Оператор верифікації проводить верифікацію всіх полів у державному акті.

Старший оператор верифікації не тільки може проводити верифікацію всіх полів у державному акті, але й виконує функції адміністратора. До основних функцій адміністратора відносять:

- імпорт державних актів;

- спостереження та контроль щодо роботи операторів;

- консультування щодо нових проблемних ситуацій;

- аналізування та по можливості виправлення державних актів, що знаходяться у виключеннях;

- експорт даних до файлу формату *.xls;

- поточний контроль даних, що потрапляють до файлу формату *.xls;

- формування Реєстру.

Після проведених операцій з’являється головне вікно Станції Верифікації:

 

 

 

Мал.4.7 Головне вікно станції верифікації даних

 

У головному вікні відображається перелік стадій верифікації та число сформованих пакетів на кожній із стадій.

Старший оператор може здійснювати вибір пакету з державними актами для верифікації двома способами:

Перший – автоматичний вибір пакету (подвійне натискання лівою клавішею миші на завданні «верифікація»);

Другий – ручний вибір пакету (одинарне натискання правою клавішею миші на певну стадію верифікації та вибирає з переліку опцій «перегляд черги»).

 

 

Мал.4.8 Вибір перегляду черги верифікації державних актів

 

Діалогове вікно вибору ролі з’являється тільки для старшого оператора верифікації.

При автоматичному виборі пакету державних актів для верифікації програма FlexiCapture 10, самостійно вибирає пакет, що знаходиться перший в черзі для верифікації.

У головному вікні станції верифікації наявні функціональні комірки:

– відкрити проект на сервері;

– копіювати об’єкт;

– вирізати об’єкт;

– видалити об’єкт;

– оновити;

– попередній об’єкт верифікації;

– наступний об’єкт верифікації;

– попередній документ;

– наступний документ.

 

4.6. Верифікація та її складові

Верифікація включає в себе 5 стадій:

- 1 стадія – визначення складності структури державного акту;

- 2 стадія – верифікація ідентифікаційних полів у державному акті;

- 3 стадія – верифікація основних даних у державному акті;

- 4 стадія – верифікація державних актів складної структури;

- 5 стадія – верифікація реєстраційних даних у державному акті.

Після кожної стадії, крім 1, верифіковані поля потрапляють на експорт. Таким чином, після кожної стадії відбувається часткове формування Реєстру.

Наявність інформації у тому чи іншому полі Реєстру відповідає відомостям, які містяться у державному акті. Обсяги та повнота перетворених в електронний вигляд даних безпосередньо залежить від якості державних актів, а також повноти відомостей зазначених у них.

Схема процесу верифікації державних актів по стадіях наведена нижче.

Схема процесу верифікації

1 стадія верифікації

(складність структури державного акта)

 

 

Державні акти простої структури Державні акти складної структури

 

 

2 стадія верифікації 4 стадія верифікації

ідентифікаційні дані державні акти

Реєстр

у державному акті складної структури

 

 

 

3 стадія верифікації 5 стадія верифікації

основні дані реєстраційні дані

у державному акті у державному акті

 

 

 

5 стадія верифікації

реєстраційні дані

у державному акті

 

Реєстр

 

 

Мал. 4.9 Схема процесу верифікації

4.6.1. Перша стадія верифікації

(визначення складної структури державного акту)

Перша стадія верифікації включає визначення структури державних актів та поділ їх на прості та складні.

До актів простої структури відносять акти, які містять дані про одну земельну ділянку на плані та одного власника (користувача) земельної ділянки.

До актів складної структури відносять акти, які не відповідають вищенаведеним критеріям. Наприклад, дві і більше земельні ділянки на плані, два і більше кадастрових номери земельної ділянки, два і більше власника (користувача) земельної ділянки.

Якщо акт простої структури – натиснути клавішу на клавіатурі «Еnter», якщо акт складної структури – клавішу на клавіатурі «Space» , а потім клавішу «Еnter».

Для повернення до попереднього зображення потрібно натиснути клавішу «Page up».

Ті акти, які в процесі верифікації позначались як складні (мал. 4.11, мал. 4.12), потрапляють відразу на 4 стадію верифікації. Прості акти потрапляють на 2 стадію верифікації (мал. 4.10).

 

 

Мал. 4.10 Приклад державних актів простої структури

 

 

Мал. 4.11 Приклад державного акта складної структури

 

 

Мал. 4.12 Приклад державного акта складної структури

 

Якщо акт складної структури було виявлено на одній із стадій, крім 1 і 4, потрібно виконати наступні дії:натиснути на виділений акт правою кнопкою миші та обрати «Пометить для отправки» - «Отправить на этап обработки».(мал.4.13) Автоматично з’являється діалогове вікно, в якому потрібно обрати 4 стадію верифікації:

 

Мал.4.13 Зображення діалогового вікна із переліком стадій

4.6.2. Друга стадія верифікації

(верифікація ідентифікаційних полів у державному акті)

Для початку верифікації на другій стадії потрібно виділити всі акти, які містяться в пакеті та натиснути клавішу F7.

 

Мал. 4.14 Початок верифікації державних актів

 

Друга стадія включає групову верифікацію символів, що полягає у розпізнаванні цифр від 0 до 9.

 

 

Мал. 4.15 Вікно групової верифікації даних

 

Якщо символ розпізнався правильно, оператор верифікації підтверджує його значення (значення символу відображається зеленим кольором) :

 

 

Мал. 4.16 Правильне розпізнання символів при груповій верифікації

 

У разі неправильного розпізнавання програмою символу, оператору потрібно вказати правильний символ.

 

 

Мал. 4.17 Виправлення невірно розпізнаного символу

 

Якщо ж оператор верифікації невпевнений у правильності розпізнавання символу, потрібно натиснути на його зображенні правою клавішею миші та обрати в діалоговому вікні «Отложить поле». Після цього на зображенні символу з’являється червоний знак питання:

 

 

Мал. 4.18 Відкладання невпевнено розпізнаного символу

 

У разу проведення групової верифікації всі букви та лінії видаляються. Для цього оператору потрібно натиснути на їх зображенні правою клавішею миші та обрати в діалоговому вікні «Удалить символ».

 

 

Мал.4.19 Видалення неправильно розпізнаного символу

 

Якщо клавіша «Delete» не працює, тоді потрібно виконати наступні дії: «Сервис» – «Опции» – «Сочитаниеклавиш». Клавіша «Delete» почне функціонувати при наступній груповій верифікації.

Друга стадіявключає верифікацію наступних полів:

- Поле «Кадастровий номер земельної ділянки»

 

 

Мал. 4.20 Поле «Кадастровий номер земельної ділянки»

 

Якщо державний акт не містить кадастрового номеру, потрібно натиснути клавішу «Enter». Коли оператор верифікації не може розпізнати певний символ в кадастровому номері, потрібно подивитись кольорове зображення державного акта, на якому чітко видно кадастровий номер . Щоб отримати кольорове зображення потрібно натиснути кнопку – виклик кольорового зображення.

У випадку, коли кадастровий номер написаний через двокрапку, то при верифікації її прописувати не потрібно.

Якщо кадастровий номер містить більше чи менше 19 символів, Наприклад, 20 символів, то у полі «Примітки» потрібно прописати наступний текст: «Кадастровий номер містить 20 символів.

 

 

Мал. 4.21 Двадцятизначний кадастровий номер земельної ділянки

 

Якщо перед чи після кадастрового номеру є певні символи, тобто префікс до кадастрового номеру, це теж вказується в полі «Префікс»:

 

 

Мал. 4.22 Кадастровий номер, що має префікс

M mPkOibWT752JvPaVtL0ZONy1MlFqJZ1piD/UpsPnGsuf/dlp+Ho7Hb4X6r16cctu8KOS5NZS64f7 8WkDIuIYr2b4x2d0KJjp6M9kg2g1JGnKXSILi4QHdsyT9RzEkS+rpQJZ5PK2Q/EHAAD//wMAUEsB Ai0AFAAGAAgAAAAhALaDOJL+AAAA4QEAABMAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAFtDb250ZW50X1R5cGVz XS54bWxQSwECLQAUAAYACAAAACEAOP0h/9YAAACUAQAACwAAAAAAAAAAAAAAAAAvAQAAX3JlbHMv LnJlbHNQSwECLQAUAAYACAAAACEAp8Nr9igCAAABBAAADgAAAAAAAAAAAAAAAAAuAgAAZHJzL2Uy b0RvYy54bWxQSwECLQAUAAYACAAAACEA0mJGE98AAAALAQAADwAAAAAAAAAAAAAAAACCBAAAZHJz L2Rvd25yZXYueG1sUEsFBgAAAAAEAAQA8wAAAI4FAAAAAA== " filled="f" stroked="f">

Мал. 4.23 Поле «Префікс»

 

- Поле «Назва власника»

 

 

Мал. 4.24 Поле «Назва власника»

 

Назва власника у державних актах по-різному прописана, а саме в називному чи в родовому відмінку. У полі «Назва власника» потрібно прописувати так, як в державному акті.

- Поле «Серія бланку державного акта»

 

 

Мал. 4.25 Поле «Серія бланку державного акта»

 

- Поле «Номер бланку державного акта»

 

Мал. 4.26 Поле «Номер бланку державного акта»

 

Якщо номер бланку державного акту містить більше, ніж 6 символів, наприклад 8, то у полі «Примітки» потрібно прописати наступний текст: «Номер серії державного акту містить 8 символів».

Якщо відсутній номер державного акта, то у полі потрібно вказати «БН», тобто «без номеру». Якщо не можна роздивитись номер і немає кольорового зображення, тоді потрібно натиснути «Отложить поле».

- Поле «Ідентифікаційний номер відповідно до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів або ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ»

Мал. 4.27 Поле «Ідентифікаційний номер відповідно до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів або ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ»

 

Якщо Ідентифікаційний номер відсутній, тоді оператору верифікації потрібно прописати 10 нулів.

 

 

Мал. 4.28 Ідентифікаційний номер, який відсутній у державному акті

Ідентифікаційний номер для юридичних осіб.

 

 

 

Мал. 4.29 Ідентифікаційний номер для юридичних осіб

 

4.6.3. Третя стадія верифікації

(верифікація основних даних у державному акті)

Для початку верифікації на третій стадії потрібно виділити всі акти, які містяться в пакеті та натиснути клавішу F7.

Третя стадія включає розпізнавання таких полів, як:

– поле «Адреса власника (користувача)»;

 

 

Мал. 4.30 Поле «Адреса власника»

 

– поле «Підстава передачі у власність (користування) земельної ділянки»;

Якщо державний акт містить декілька підстав, то оператор верифікує відповідну кількість підстав.

Якщо підставою набуття земельної ділянки у власність є рішення ради, то обов’язково потрібно прописувати текст: «Рада народних депутатів».

Якщо підставою набуття земельної ділянки у власність є розпорядження чи цивільно-правова угода, то текст: «Рада народних депутатів» прописувати не потрібно.

 

 

Мал.4.31 Поле «Підстава передачі у власність земельної ділянки»

 

 

Мал. 4.32 Зображення подвійної підстави у державному акті

 

– поле «Місцерозташування земельної ділянки»;

 

Мал.4.33 Поле «Місцерозташування земельної ділянки»

 

– поле «Цільове призначення земельної ділянки»;

 

Мал.4.34 Поле «Цільове призначення земельної ділянки»

 

Мал. 4.35 Поле «Цільове призначення земельної ділянки»

 

Приставку «для» обов’язково потрібно прописати.

– поле «Одиниця виміру площі земельної ділянки»;

Одиницю виміру потрібно прописувати заголовними літерами.

 

Мал.4.36 Поле «Одиниця виміру площі земельної ділянки»

 

– поле «Площа земельної ділянки».

 

Мал.4.37 Поле «Площа земельної ділянки»

 

Прописувати площу земельної ділянки можна як через кому, так і через крапку.

Якщо площа на плані земельної ділянки не відповідає площі, зазначеній на лицевій стороні акта, у полі «Примітки» оператор прописує наступний текст: «Площа не співпадає».

Якщо в державному акті є відмітка про перехід власності на земельну ділянку, оператор у полі « Примітки» прописує наступний текст: «Відмітка про перехід права власності на земельну ділянку».

 

Мал. 4.38 Поле «Примітки»

 

4.6.4. Четверта стадія верифікації

(верифікація актів складної структури)

Четверта стадія верифікації проводиться в ручному режимі методом заповнення полів.

 

Мал. 4.39 Зображення полів четвертої стадії

 

У полі «Номер плані» потрібно прописати номер земельної ділянки, вказуючи тільки цифру 1, 2 чи 3, відповідно до номеру земельної ділянки на плані.

 

 

Мал. 4.40 Зображення поля «Номер на плані»

 

Мал.4.41 Інформаційний блок «Дані про співвласників»

 

Для додавання інформаційного блоку на другу земельну ділянку, потрібно натиснути правою кнопкою миші та обрати пункт «Добавить экземпляр» (Мал. 4.40) чи «Добавить потомка» (Мал. 4.41). Кількість інформаційних блоків повинна відповідати кількості співвласників чи земельних ділянок на плані.

 

 

Мал.4.42 та4.42 Додавання інформаційних блоків ««Добавить екземпляр выше» та «Добавить потомка»

 

4.6.5. П’ята стадія верифікації

(верифікація реєстраційних даних у державному акті)

Для початку верифікації на п’ятій стадії потрібно виділити всі державні акти та натиснути F7. На даній стадії верифікуються наступні поля:

 

– поле «Територіальний орган земельних ресурсів»;

 

 

Мал.4.43 Поле «Територіальний орган земельних ресурсів»

 

Якщо у полі «Територіальний орган земельних ресурсів» нічого не вказано, то оператору потрібно натиснути «Enter».

– поле «Номер реєстрації державного акта»;

У випадку, коли номер реєстрації не видно, потрібно натиснути на кнопку (виклик кольорового зображення). Якщо це не допомагає, а номер реєстрації державного акта є, тоді натиснути «Отложить поле». Якщо відсутній номер реєстрації, то такий державний акт потрапляє до виключень з відповідним коментарем (див. розділ V.5).

 

Мал.4.44 Поле «Номер реєстрації державного акта»

– поле «Дата реєстрації державного акта».

Якщо не видно дату реєстрації, потрібно викликати кольорове зображення, натиснувши на кнопку - виклик кольорового зображення.Якщо відсутня дата реєстрації, то такий державний акт потрапляє до виключень з відповідним коментарем(див. розділ V.5).

 

Мал.4.44 Поле «Дата реєстрації державного акта»

 

Букву «р» під час верифікації даного поля ставити не потрібно.

Якщо дата написана римськими цифрами, тоді потрібно виправити їх на арабські (наприклад ,«IV» потрібно виправити на «04»).

 

Мал. 4.45 Поле «Дата реєстрації державного акта»

 

Дана стадія верифікації ускладнюється тим, що поля «Номер реєстрації державного акта» та «Дата реєстрації державного акта» на державних актах написана від руки.