Errors_.

Для перших 5-ти векторних шарів потрібно встановити індивідуальні тип та колір ліній. Дані налаштування впливають на якість вихідних даних і необхідні для створення таблиць атрибутивних даних та покращення візуального сприйняття інформації, поданої в вигляді векторних об’єктів.

Для встановлення вищеописаних налаштувань потрібно зробити подвійний клік миші на зображенні лінії в колонці «Отображение», із списку, що розкриється, вибрати бажаний тип та колір:

1. Для шару «osnovny_1»:

- тип лінії – Solid;

- колір лінії – жовтий.

2. Для шару «potovshcheny_5»:

- тип лінії – Solid;

- колір лінії – червоний.

3. Для шару «dopomigny_0.5»:

- тип лінії – Dash;

- колір лінії – зелений.

4. Для шару «<Номенклатура аркуша 1:25 000>_line»:

- тип лінії – Solid;

- колір лінії – синій.

5. Для шару «<Номенклатура аркуша 1:25 000>_pol»:

- тип лінії – Solid;

- колір лінії – червоний;

- тип векторних об’єктів – полігон.

Для створення атрибутивної таблиці в середовищі Easy Trace необхідно:

- відкрити закладку «Слои проекта»;

- вказати каталог для збереження атрибутивних даних;

- створити колонки відповідно до вимог, наведених у пункті 7.

6.2.4. Формування геопросторових об’єктів

6.2.4.1. Напівавтоматична частина векторизації елементів рельєфу

Для виконання векторизації використовується утиліта автоматичної векторизації, закладена в набір стандартних функцій програми Easy Trace.

Для виконання векторизації виконується наступним чином:

1. В головному меню вибрати «Автоматическая векторизация» та задати наступні параметри для векторизації (мал. 6.2.12):

-«Трассировать линии толщиной до -5 рх»;

-«Игнорировать линии, имеющие длину меньше заданной»;

-«Перемычки – 40 рх»;

-«Шипи – 40 рх»;

-«Штрихи – 40 рх».

 

Мал. 6.2.12 Вікно вибору параметрів векторизації

 

2. Після завершення процесу автоматичної частини векторизації перенести всі лінії із шару «Авто» до шару «_osnovny_1».Для цього:

- вибрати шар «_osnovny_1», на панелі інструментів обирати «Групповой редактор», в контекстному меню запустити «Выбор по критерию», задати критерії відбору (мал. 6.2.13):

- вибирати векторний шар «_osnovny_1»;

- вид об’єкту - полілінії;

-в атрибутах вибирати «$длина»;

-в умові відбору обирати «меньше»;

- в умові обрати значення «120»;

- натиснути «Выбрать» і перенести вибрані об’єкти в шар «_errors_».

 

 

Мал. 6.2.13 Діалогове вікно вибірки за критерієм

Для розділення основних поліліній від потовщених потрібно видалити основні лінії з растрового зображення. Для цього виконати наступні операції:

1. Через груповий редактор вибрати всі полілінії в шарі «Авто»;

2. Задати товщину 6 рх;

3. В головному меню вибирати «Утилиты…Растеризация векторних данных»;

4. У вікні «Растеризация векорных данных», вибрати векторний шар «Авто»;

5. Вказати растровий шар, в який будуть вноситись зміни, та запустити процес. Якщо растрових шарів декілька, повторити операцію для кожного з них (мал. 6.2.14)

 

Мал. 6.2.14 Діалогове вікно вибору растрового шару

 

Після завершення процесу з растрового зображення повинні зникнути основні та допоміжні полілінії.

Таким чином відділяються потовщені ізолінії рельєфу від основних і допоміжних (мал. 6.2.15).

 

 

Мал. 6.2.15 Зразки растрових зображень до (зліва) та після растеризації (справа).

 

Для векторизації потовщених горизонталей запустити утиліту автоматичної векторизації, але змінити наступні параметри:

«Трасировать линии толщиной до -10 рх;

векторний шар для збереження результатів «_potovshcheny_5».

 

6.2.4.2. Оптимізація форми поліліній (апроксимація)

В результаті автоматичної векторизації утворюються векторні об’єкти з вершинами у кожній точці зміни форми ізоліній рельєфу на растрі. Після завершення процедури апроксимації (спрощення) з векторних об’єктів будуть видалені надлишкові вершини, які не несуть функціонального навантаження, але ускладнюють форму полілінії, що в свою чергу перевантажує робочу станцію.

Запуск утиліти для апроксимації виконується наступним чином:

1. Вибирати в головному меню «Утилиты…Автоматическая Трассировка…Оптимизация формы полилиний…»;

2. Вказати векторні шари, які підлягають згладжуванню (мал. 6.2.16);

 

 

Мал. 6.2.16 Вікно вибору параметрів згладжування

 

3. Задати параметри згладжування:

- вибрати векторний шар для згладжування ;

- вибрати фільтр «Плавные кривые»;

- довжина 20 рх;

- вибрати «Формировать плавне кривые»;

4. Запустити утиліту.

6.2.4.3. Зшивка розривів векторних об’єктів

Розриви між векторними об’єктами виникають при автоматичній векторизації через недосконалість алгоритмів векторизації, прописаних в програмних засобах, які не можуть однозначно ідентифікувати деякі об’єкти на растрі та їх відсутність.

Основними з них являються:

- дефекти растрових зображень;

- підписи на растрі, що розчленовують ізолінії;

- перетин ліній на растрі.

Нижчеописаним способом зшивають розриви, що виникли в результаті автоматичної векторизації Растрових зображень типу «b».

Для Растрових зображень типу «а» зшивку з діапазоном більше 10-рх застосовувати не доцільно, так як є висока вірогідність об’єднання умовно паралельних векторних об’єктів та створення інших векторних об’єктів, які не відповідають растровим зображенням.

Для того, щоб усунути розриви векторних об’єктів, проводимо послідовність операцій, які застосовуються послідовно для кожного інформаційного шару:

Для шару «_potovshcheny_5» зшивка відбувається наступним чином:

1. Вибрати в головному меню «Утилиты...Автоматическая Трассировка...Сшивка концов полилиний…»;

2. Задати параметри зшивки:

- виділити шар «_potovshcheny_5»;

- у критеріях зшивки вибрати «Искать продолжение», вказати діапазон 20 рх;

3. Запустити зшивку.

Після першої зшивки слід повторити попередню дію, але збільшити діапазон із 20 рх до 40 рх.

Після другої зшивки слідує остання (третя) зшивка для шару «_potovshcheny_5» з діапазоном 65 рх.

Для шару «_osnovny_1» та «dopomigny_0.5»зшивка відбувається аналогічно шару «_potovshcheny_5.

 

 

6.2.4.4. Ручна частина векторизації елементів рельєфу

Для елементів рельєфу (яри, обриви, промоїни, виходи скельних порід і т.п.) векторизація виконується в ручному режимі.

Для цього використовується інструмент «Трассировка»(мал. 6.2.17):

 

 

Мал. 6.2.17 Панель інструментів для векторизації

 

Для створення векторних об’єктів необхідно виконати наступні операції:

1. Вибрати інструмент «Кривая»;

2. Вибрати векторний шар «<Номенклатура аркуша 1:25 000>_pol»;

3. Створити векторний об’єкт;

4. Натиснути клавішу «F2» для виклику атрибутивної таблиці (мал. 6.2.18);

 

Мал. 6.2.18 Діалогове вікно заповнення атрибутивної таблиці

 

5. Заповнити відповідні колонки, натиснути «ОК».

6.2.4.5. Контроль дотримання вимог до топологічної коректності при створенні векторних об’єктів

В результаті проведення автоматичної векторизації, першої та другої зшивки розривів векторних об’єктів виникають надлишкові векторні полілінії та зв’язки, що можуть вплинути на процес подальшої обробки результатів векторизації.

Основні помилки, що можуть виникати:

- перетин поліліній;

- псевдовузли;

- об’єднання умовно паралельних ліній в одну.

Для ідентифікації вищевказаних помилок запускається утиліта перевірки, яка закладена в стандартний набір функцій.

Для запуску перевірки:

1. Вибрати «Утилиты…Топология…Проверка топологии..».

2. Вибрати параметри перевірки і запустити процес для кожного шару окремо.

6.2.4.6. Способи та інструменти виправлення топологічних помилок

Після завершення процесу перевірки топології у робочому полі з’являється множина помилок, кожна з яких позначена відповідним символом.

Для виправлення помилок використовується «Редактор»та«Ножницы»(мал. 6.2.19).

 

 

 

Мал. 6.2.19 Панелі інструментів необхідних для редагування ліній

 

Для видалення векторних поліліній використовуються «Ножницы» (мал. 6.2.20):

 

 

Мал. 6.2.20 Зображення виділеної області векторних ліній

 

1. Лівою клавішею миші виділити об’єкти, які потрібно видалити з проекту;

2. Натиснути праву клавішу миші, в контекстному меню обирати «Удалить полилинии внутри области»;

3. Після видалення частини ліній переключити на «Редактор полилиний»;

4. Виділити базову лінію (мал. 6.2.21);

5. Натиснути праву кнопку миші, в контекстному меню вибрати «Объединить»;

6. Натисненням правої кнопки миші приєднати лінії до базової.

 

 

Мал. 6.2.21 Панель інструментів для редагування

6.3. Перетворення в цифровий векторний вигляд проектів встановлення меж населених пунктів та проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних, міських рад

Перетворення в цифровий векторний вигляд проектів встановлення меж населених пунктів та проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних, міських рад здійснюється наступними методами:

1. Метод перетворення каталогів координат;

2. Метод векторизації по електронному растровому зображенню (спосіб векторизації по контуру об’єкта та спосіб векторизації по промірах).

Метод перетворення каталогів координат полягає у перетворенні електронних каталогів координат в точкові геопросторові об’єкти, по яким буде виконуватись векторизація

В середовищі ArcGIS перетворення каталогів координат виконується наступним чином:

1. Імпорт електронної таблиці даних формату MS Excel (*.xls) у програмне забезпечення ArcGIS за допомогою «Add Data» панелі інструментів «Standard»(мал. 6.3.1).

 

Мал. 6.3.1 Імпорт таблиці формату MS Excel у ArcGIS

 

2. Вибір колонок записів електронної таблиці, які відповідають прямокутним координатам X,Y «Display X,Y Data» (мал. 6.3.2);

Мал. 6.3.2 Діалогове вікно функції «Display X,Y Data»

3. Експорт завантаженого каталогу координат в інформаційний шар. В таблиці змісту правою кнопкою миші викликати контекстне меню завантаженого каталогу координат. Натиснути Data → Export Data(мал. 6.3.3).

Після експорту електронного каталогу координат створюється точковий шар, кожній точці якого відповідає пара координат X, Y

 

 

Мал. 6.3.3 Експорт завантаженого каталогу координат в інформаційний шар

 

У відкритому діалоговому вікні вказати шлях збереження та ім’я точкового інформаційного шару (мал. 6.3.4). Натиснути «ОК».

 

 

Мал. 6.3.4 Шлях збереження та ім’я точкового інформаційного шару

 

Формування геопросторового об’єкту виконується шляхом послідовного натискання лівою кнопкою миші по створених точках. Для завершення побудови в останній вершині необхідно зробити подвійний клік лівою кнопкою миші або натиснути клавішу F2

Метод векторизації по електронному растровому зображенню.

Векторизація способом по контуру об’єкта виконується в ручному режимі з візуальним визначенням меж об’єкта на растровому зображенні. Для цього необхідно створити інформаційний шар з полігональним типом геометрії. Побудову векторного об’єкта слід виконувати шляхом послідовного з’єднання точок по контуру об’єкта, що описують його форму (мал. 6.3.5).

 

 

Мал. 6.3.5 Векторизація по контуру об’єкта

 

При векторизації по промірах геопросторові об’єкти створюються по довжинах ліній, вказаних на растровому зображенні. Для цього необхідно створити інформаційний шар з полігональним типом геометрії. Формування геопросторового об’єкта виконується наступним чином:

1. Лівою кнопкою миші натиснути на початкову точку в центрі умовного знаку, що позначає поворотну точку межі сільської, селищної, міської ради.

2. Використавши комбінацію клавіш Ctrl+L,викликати діалогове вікно вводу довжин векторних ліній (мал. 6.3.6). Вказати довжину лінії (проміра) відповідно до підпису на растровому зображенні;

 

 

Мал. 6.3.6 Діалогове вікно довжин промірів.

 

3. Натиснути «Enter». Натисненням лівої клавіші миші в центр наступної опорної точки вказати напрям вектора (мал. 6.3.7);

 

Мал. 6.3.7 Вікно вводу довжини векторної лінії

 

4. Повторити процедуру до завершення формування геопросторового об’єкта. Для завершення побудови в останній вершині необхідно зробити подвійний клік лівою кнопкою миші або натиснути клавішу F2.

Примітка 1:якщо при ручному вводі довжина векторної лінії відхиляється від центру умовного знаку більше ніж на 5м, то межа на даному відрізку прокладається по растровому зображенню між центрами відповідних умовних знаків.

Примітка 2: якщо довжини ліній (проміри) відсутні, то векторизація виконується по растровому зображенню межі сільських, селищних, міських рад, при цьому векторні лінії не повинні відхилятись від растрових більше ніж на ½ товщини растрової лінії.

6.4. Перетворення в цифровий векторний вигляд картограм агровиробничих груп ґрунтів

Перетворення в цифровий векторний вигляд картограм агровиробничих груп ґрунтів виконується по растровому зображенню в ручному режимі з візуальним визначенням меж об’єкта на растровому зображенні.

Формування геопросторових об’єктів виконується способом розподілу загального масиву суміжних об’єктів по їх спільним межах. Для цього необхідно продублювати (скопіювати) інформаційний шар, що містить дані про межі сільської, селищної, міської ради.

Розподіл загального масиву суміжних об’єктів по їх спільним межах виконується наступним чином:

1. Натиснути «Select Features by Rectangle» панелі інструментів «Tool» та виділити полігон (мал. 6.4.1);

 

Мал. 6.4.1 Виділення полігону.

 

2. Обрати «Cut polygons tool» панелі інструментів «Editor». Послідовним натисканням лівою кнопкою миші по центру зображення межі об’єкта, що векторизується, виконується розподіл загального масиву суміжних об’єктів по їх спільним межах. Формування геопросторових об’єктів виконується так, щоб перша та остання точки знаходилась на лінії або за межами виділеного полігону. Для завершення побудови натиснути клавішу F2 (мал. 6.4.2)

 

Мал. 6.4.2 Вирізання окремої ділянки.

Розділення виконується доти, доки весь полігон не буде поділений на окремі складові.

6.5. Перетворення в цифровий векторний вигляд карти ґрунтів України

Перетворення в цифровий векторний вигляд карти ґрунтів України виконується по растровому зображенню в ручному режимі з візуальним визначенням меж об’єкта на растровому зображенні.

Для цього необхідно створити інформаційний шар з полігональним типом геометрії. Побудову векторного об’єкта слід виконувати шляхом послідовного з’єднання точок по контуру об’єкта, що описують його форму (мал. 6.5.1).

 

Мал. 6.5.1 Векторизація по контуру об’єкта