рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Философия
/
Поняття і сутність циклу «наука-виробництво».

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Поняття і сутність циклу «наука-виробництво».

Поняття і сутність циклу «наука-виробництво». - раздел Философия, КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ ОБ’ЄДНАНЬ ПІДПРИЄМСТВ Створення Розгалуженої Мережі Організаційних Структур З Високим Інноваційним ...

Створення розгалуженої мережі організаційних структур з високим інноваційним потенціалом, здатних забезпечити взаємодію науки, техніки і виробництва, їх психологічну сумісність являють собою основні зміни, що відбуваються в сфері формування сучасних структур у циклі «наука — техніка — виробництво» і потребуючі адаптації до них суб'єктів господарювання, обумовлені становленням нової стратегії і тактики в даній сфері.

У системі «наука-виробництво» наука являє собою сферу активної духовно-теоретичної діяльності, виробництво - активної практичної діяльності. Сучасне виробництво у значній мері залежить від науки, яка робить вплив (у багатьох випадках визначальне) на технології виробництва. У свою чергу виробництво впливає на технології споживання. З одного боку, виробництво усе більш складних технологічних пристроїв викликає ускладнення технологій їх використання. З іншого боку, технічна думка спрямована на спрощення даних технологій, що робить вироблені вироби більш конкурентноздатними.

Однак компоненти системи «наука-виробництво» у силу своєї багатофункціональності можуть грати й інші ролі.

По-перше, наука - це система виробництва знань, що у багатьох випадках споживаються виробництвом, тобто наука займає його позицію, а виробництво - позицію споживання. У результаті усе більш важливою стає технологічна організація наукових досліджень, що особливо актуально відносно великих наукових проектів. Таким чином, з'являється необхідність розробки ефективних технологій виробництва і добування наукових знань.

По-друге, у науці використовуються численні технічні пристрої: комп'ютери, засоби телекомунікації, вимірювальні прилади, засоби спостереження (телескопи, мікроскопи, телевізори тощо), різні експериментальні установки (синхрофазотрони, барокамери тощо). У результаті наука займає позиції споживання стосовно виробництва і, як наслідок, стає сферою застосування різноманітних технологій: від комп'ютерних технологій випуску наукової літератури до технологій проведення телеконференцій, від технологій спостереження за космічними об'єктами до технологій експериментів на синхрофазотроні.

Організація будь-якої складної діяльності вимагає технологічного підходу. Це відноситься і до інноваційної діяльності, що служить сполучним ланцюгом між наукою і виробництвом. Ще академік Капіца П.Л. у своїй мові "Освоєння досягнень науки і техніки" виділив шість умов, необхідних для успішного освоєння виробництвом нових досягнень науки і техніки.

Перша умова - необхідність бажання проводити зміни в того, хто керує виробництвом. Саме вони визначають, як воно буде розвиватися і чи буде розвиватися взагалі.

Друга умова - достатня підготовка тих, хто буде брати участь у змінах. Необхідні і знання, і освоєння вимагаючих умінь.

Третя умова полягає в тім, що не можна перевантажувати той чи інший об'єкт нововведеннями. У першу чергу об'єкт (наприклад, промислове підприємство) повинний, на думку Капіци П.Л., нормально функціонувати, і тільки потім варто проводити зміни, орієнтовані на оптимізацію цього функціонування. Правда, нерідко складається ситуація, коли такий об'єкт не може нормально й ефективно функціонувати без корінних перетворень. Прикладами може служити промисловість післявоєнних Німеччини, Японії або сучасної України. Так, третю умову Капіци П.Л. варто модифікувати, зв'язуючи її з правильною оцінкою ситуації, у якій передбачається інновація. Якщо оцінка невірна, то нововведення стає не благом, а нещастям для виробництва, заподіюючи йому збиток, аж до руйнування і банкрутства. Четверта умова зв'язана з першою. Якщо в першій мова йде про ментальну орієнтованість на інновацію, то в четвертій - про матеріальну, тобто повинні бути створені сприятливі матеріальні умови й у першу чергу треба відпускати досить засобів на інновацію.

П'ята умова полягає в тім, що коли щось нове освоюється в промисловості, то для швидкого й успішного освоєння завжди потрібно виробити чітку програму, що вказує шлях, по якому воно буде ефективно йти. Така програма повинна враховувати, з одного боку, специфіку виробництва, де відбувається освоєння, а з іншого боку, специфіку того нового, котре освоюється.

І, нарешті, шоста умова говорить про необхідність зацікавленості вчених у процесах інновації і формуванні гарних відносин між вченими і виробничниками.

Ми бачимо, що п'ята умова по суті вимагає розробки не просто програми, а технології інноваційного процесу, тому що тільки в такий спосіб можна дотриматися вимоги про облік специфіки як виробництва, так і об'єкта інновації. При цьому сучасні дослідження проблем промислового менеджменту показують, що необхідно також враховувати специфіку споживання виробленої продукції.

3.4.2. Організаційні аспекти циклу наука-виробництво».

Протягом декількох десятиліть однієї з визначальних рисою науково-технічної політики нашої держави був пошук універсальної організаційної структури, здатної здійснити «революцію» в області проведення наукових досліджень і використання їх результатів на практиці. В умовах господарювання, що змінилися, діапазон форм організації науково-технічної діяльності, виробництва і їх інтеграції дуже широкий. Головне полягає в тім, що універсальна структура організації в циклі «наука — техніка — виробництво» відсутня і не має прав на існування.

Світовий досвід демонструє широку розмаїтість форм організації виробництва, науки і їх взаємодії в різні періоди, в окремих країнах, навіть у рамках однієї системи виробничих відносин. При цьому закономірність полягає в тому, що з розвитком продуктивних сил ця розмаїтість росте. Особливо широкий діапазон форм організації і управління в інноваційному секторі. Множинність науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), їх невизначеність припускають відповідну розмаїтість організаційних форм, число яких не повинно обмежуватися вольовим шляхом. Найважливішим концептуальним положенням відносно становлення сучасної організаційної структури в циклі «наука — техніка — виробництво» є створення умов для її постійного розвитку й удосконалювання без яких-небудь обмежень розмаїтості.

Сьогодні в організаційному аспекті цикл «наука — техніка — виробництво» являє собою систему взаємозалежних і взаємодіючих ланок, що включають раніше створені чи частково перетворені на їх основі структури і нових структур, що охоплюють сукупність, породжених ринковими методами.

Як суб'єкт ринкових перетворень підприємство одержало широкі можливості здійснення господарського самоврядування, підприємницької діяльності, а також створення господарських структур, адекватних умовам сучасного господарювання.

Одночасно, з огляду на сьогоднішні реалії, коли повсюдно перетворення не можливі, вихід полягає тільки в концентрації ресурсів. При цьому структурні зрушення в циклі «наука — техніка — виробництво» необхідно направляти на використання вже існуючих науково-технічних досягнень, на створення структур, що цілком реалізують інноваційний цикл. Тому найважливіший напрямок структурної перебудови — формування наукових центрів за схемою технопарків.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ ОБ’ЄДНАНЬ ПІДПРИЄМСТВ

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ... КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Поняття і сутність циклу «наука-виробництво».

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Макіївка ДонНАБА – 2010
Зміст ВСТУП РОЗДІЛ 1. ОБ'ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ У СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ.

Етапи розвитку підприємств України
Сучасний стан вітчизняних промислових підприємств склався в результаті тривалої еволюції, облік тенденцій якої, знання особливостей її етапів дозволяють об’єктивно оцінити стан підприємств нині і н

Класифікація корпорацій
Розмір корпорації Кількість вхідних підприємств Організаційно-правова форма вхідних підприємств Чисельність робітників

Форми об’єднань підприємств.
Картель- це спілка або угода підприємців, форма об'єднання, учасники якого домовляються про умови виробництва і збуту продукції, рівні цін, термінах платежів

Кооперування підприємств.
Науково-технічний прогрес веде до концентрації в одному продукті витрат праці працівників усе більшої кількості спеціалізованих галузей, що ускладнює виробничі зв'язки і викликає розвиток кооперува

Ринок і державне регулювання.
Державне регулювання економіки являє собою систему заходів законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, здійснюваних правоспроможними державними установами з метою адаптації соціально-екон

Пряме економічне регулювання діяльності підприємств.
З погляду впливу на економіку в цілому і на суб'єкти ринку може здійснюватися пряме і непряме економічне державне регулювання. Пряме державне економічне регулювання включає, як прав

Непряме економічне регулювання діяльності підприємств.
Непряме регулювання включає такі види, як податкове, митне, амортизаційне, кредитно-грошове і валютне регулювання. Слід зазначити, що митне й амортизаційне регулювання є складовими більш загальної

Поняття закону організації.
Закони організації є об'єктивними, вони первинні стосовно законів для організації. Закони організації мають у своєму складі загальне й особливе. Загальна частина закону універсальна, а осо

Основні закони організації.
Закон синергії: для будь-якої організації існує такий набір елементів, при якому її потенціал буде або істотно більше простої суми потенціалів, що входять до неї елементів (ефект резонансу),

Типи синергізму господарських комплексів міста
Тип синергізму За рахунок чого забезпечується Примітка Синергізм менеджменту У різних областях бізнесу керів

Параметри самозбереження організації
Рівень Діапазон значень, % Коментарі і варіанти рішень - (1000) – (-100) Руй

Фонові закони організації.
Закон єдності синтезу й аналізу . Аналіз у теорії організації включає основні процедури поділу цілого на частини і поліпшення функціонування цих частин. Синтез включає процед

Типи організаційних структур.
У системних дослідженнях під структурою мається на увазі стійкий рисунок взаємних стосунків елементів цілісного об'єкту. З позиції системи, структура відбиває закономірну модель зв'язків елементів

Види об’єднань по взаємодії сфер бізнесу.
У різних об'єднаннях існує різне відношення до взаємодії між собою окремих сфер бізнесу, обумовлене як суб'єктивними, так і об'єктивними факторами. По принципах взаємодії між сферами бізнесу можна

Класифікація комунікацій в організації.
Управління організаційними відношеннями входить у сферу діяльності керівника будь-якого рівня. Кожний керівник повинен створити згуртований і працездатний колектив, спроможний разом із ним досягти

Методи формування комунікацій в організації і напрями комунікаційних потоків.
Для взаємодії зі своїми співробітниками керівники вибирають різні комунікаційні методи. Вибір методу комунікації залежить від характеру передаваної інформації, ресурсів, що знаходяться у розпорядже

Протиріччя в комунікаціях і методи управління ними
Теорія організації розглядає комунікації між організацією і зовнішнім середовищем; між підрозділами компанії; між робітниками підрозділів по рівнях виробництва і управління; неформа

Механізм використання матриці ефективності рівней протиріч.
Успішне функціонування компанії залежить від ряду умов. Серед них: ступінь уваги керівника до діяльності своїх підпорядкованих і виробництва в цілому, діапазон кваліфікації робітник

Організаційна культура й організаційне поводження.
Організаційна культура означає упорядковану сукупність виробничих, суспільних і духовних досягнень людей. Ця сукупність може бути явної, тобто зафіксованої у формі яких-небудь документів і н

Ієрархія організаційної культури
Теорія організації розглядає ієрархію організаційної культури, що стосується особистості, групи, компанії, корпорації. Корпоративна організаційна культура характерна для розподілени

Процес управління організаційною культурою.
Про організаційну культуру компанії можна говорити тільки у випадку, коли більшість співробітників ключових посад розділяють систему поглядів, що визначає взаєморозуміння керівництва і зовнішнього

Організація холдингу.
Для сучасної капіталістичної економіки, - писав М. І. Кулагин, - характерними є стосунки влади і підпорядкування, різноманітні форми залежності між учасниками господарського обороту. Концентрація і

Система управління холдингом
Якщо компанія планує територіально і (або) функціонально розширити свою діяльність, вона може піти двома шляхами: створити філіальну мережу або утворити холдинг. Але якщо по зобов'я

Причини створення і механізм управління дочірньою фірмою.
В структуру холдингу входять дочірні фірми, головні причини створення яких полягають в наступному: - диверсифікованість операцій компанії для перегрупування ресурсів і виді

Фінансова модель холдингової компанії.
Оскільки холдингам властива пірамідальна корпоративна структура, що забезпечує контроль сукупних активів і дозволяє істотно збільшити прибутковість інвестиційного капіталу. Однак при падінні рівня

Методи фінансового контролю за дочірньою фірмою.
Створення дочірньої компанії принципово не відрізняється від реалізації інвестиційного проекту, але вимагає розробки корпоративної схеми, що враховує механізм фінансової взаємодії материнської і до

Автоматизовані системи управління фінансами холдингу.
Автоматизовані бухгалтерсько-фінансові системи управління холдингом дозволяють виділити основні центри фінансового управління, поставити під контроль витрати фірми, її внутрішні і зовнішні фінансов

Розвиток науково-виробничих комплексів.
У свою чергу, замовником продукції наукових центрів можуть бути тільки сильні корпорації, що інтегрують у собі цілі технологічні ланцюги і поєднують усе виробництво високотехнічної кінцевої продукц

ТЕМА 4.1. ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВО-ФІНАНСОВИХ ГРУП
4.1.1. Поняття промислово-фінансових груп. 4.1.2. Способи формування промислово-фінансових груп. 4.1.3. Роль промислово-фінансових груп у рішенні економічних зада

Характеристика об’єднань підприємств
Показник Об’єднання підприємств ПФГ Холдингова група (компанія) Концерн Корпорація

Поняття і сутність глобалізації.
Розвиток підприємств відбувається в умовах прискореної глобалізації. Проблеми глобалізації, що виникли в індустріальну епоху і впливають на всі сторони соціально-економічного розвит

Діяльність транснаціональних корпорацій.
У материнських структурах ТНК, більш 80 % яким знаходяться в розвинених країнах, утримуються найбільш істотні потужності по виробництву інноваційної продукції, устаткування, нової п

Глобалізація та економіка України
Яку стратегію обрати постсоціалістичним країнам, Україні у світі, глобальним станом якої є нестабільність, нестійкість, необоротність, а стійкість зустрічається рідко і триває недов

Поняття стратегічних альянсів.
Стратегічні ділові альянси — порівняно нове явище в міжнародній маркетинговій діяльності і міжнародному менеджменті й особливо велику активність придбали з кінця 1980-их — і особливо в 1990-і роки.

Види стратегічних альянсів.
Кожен тип ділового стратегічного альянсу має різну модель координації і контролю взаємозв'язків і інформаційного обміну між учасниками, обумовлену специфікою сфери діяльності, цілей

Особливості стратегічних альянсів у міжнародному бізнесі.
Стратегічні альянси в міжнародному бізнесі бувають різних типів. Приведемо найбільш типові приклади утворення і функціонування стратегічних альянсів у міжнародній практиці.

Поняття кластера.
Згідно теорії Майкла Портера, кластер - це група взаємозв'язаних компаній (постачальники, виробники та ін.), що географічно є сусідами, і пов'язаних з ними організацій (освіт

Зарубіжний досвід формування кластерів.
Кластерне управління і державна промислова політика. На думку Портеру, в сучасній економіці, особливо в умовах глобалізації, традиційне ділення економіки на сектори або галузі втра