рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Философия
/
Характеристика об’єднань підприємств

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Характеристика об’єднань підприємств

Характеристика об’єднань підприємств - раздел Философия, КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ ОБ’ЄДНАНЬ ПІДПРИЄМСТВ Показник Об’Єднання Підприємств ...

Показник	Об’єднання підприємств
ПФГ	Холдингова група (компанія)	Концерн	Корпорація
Ознаки об’єднання:
- наявність юридичної особи	+	+	+	+
- наявність статутного договору (узгодження)	+	+	+	+
- наявність статуту	-	+	+	+
- наявність головного (базового) підприємства	+	+	-	-
- наявність відокремленого апарата управління	-/+	-	+	+
- характер об’єднання	Договірне	Статутно-договірне
- державна реєстрація об’єднання	Кабінет Міністрів країни	Місцеві органи
Засновники об’єднання:
- підприємства, організації	+	+	+	+
- банки, інвестиційні фонди фінансові інститути	+	-	-	-
- наукові та проектні заклади	+	+	+	+
Умови створення та пільги:
- мінімальна кількість об’єктів для об’єднання
- квота по обсягу продажів	Відповідно антимонопольним обмеженням
- звільнення від сплати ввізного та вивізного мита	+	-	-	-
- на проміжну продукцію	+	-	-	-
- звільнення комерційного банку від обмеження внесків в статутний фонд	+	-	-	-

4.1.2. Способи формування промислово-фінансових груп.

Можливі наступні способи формування ПФГ:

1) створення учасниками групи акціонерного товариства відкритого типу;

2) передача цими учасниками пакетів акцій, що знаходяться в їх власності, довірчому керуванню одному з учасників групи;

3) придбання одним з учасників групи акцій інших підприємств, а також установ і організацій, що стають учасниками групи.

Найбільш популярним у Россі і країнах СНД є перший спосіб, найменш популярним – останній через високі витрати.

Існують варіанти використання декількох механізмів консолідації капіталу:

спільно відкриваються акціонерні компанії (центральна компанія групи, торговий дім і ін.);

частина активів учасників групи передається в довірче управління центральної компанії;

формуються спеціалізовані фонди групи;

концентрація ресурсів підвищується за допомогою кредитів;

одні члени групи беруть участь у капіталі інших.

Узагальнений склад промислово-фінансової групи представлен на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Склад промислово-фінансової групи

4.1.3. Роль промислово-фінансових груп у рішенні економічних задач держави.

Промислово-фінансові групи є прототипами транснаціональних компаній типу IBM, що почали активно формуватися наприкінці ХІХ століття. Найбільшої інтенсивності процес формування ПФГ придбав після Другої світової війни в Західній Європі, Японії і деяких країнах Південно-Східної Азії. У зруйнованих війною країнах ринкової економіки ПФГ сприяли швидкому рішенню господарських задач: промисловому розвитку і модернізації виробництва в умовах недоліку внутрішнього капіталу; зниженню валових витрат виробництва; концентрації і централізації ресурсів у точках економічного росту.

Закордонний досвід щодо створення і діяльності промислово-фінансових груп свідчить про те, що вони є високоефективною формою об'єднання підприємств у період трансформаційної економіки.

По-перше, вони дозволяють не тільки зберегти існуючі господарські зв'язки, а і налагодити нові на основі інтеграції великих виробничих об'єднань з могутніми фінансово-кредитними інститутами (банками, страховими компаніями, інвестиційними фондами), науково-дослідними й інформаційними організаціями.

По-друге, в умовах ринкової економіки ПФГ дають можливість підсилити регулюючу роль держави в керуванні процесами господарювання.

По-третє, концентрація капіталу і централізація управління виробничо-господарськими процесами усередині ПФГ підвищують ефективність контролю за використанням обмежених ресурсів. Порозумівається це тим, що централізований контроль з боку великих інвесторів значно ефективніше, ніж контроль за діяльністю корпорації з боку розширеного контингенту акціонерів.

Створення ПФГ обумовлене необхідністю термінового рішення наступних економічних задач:

- підвищення конкурентноздатності й ефективності виробництва;

- формування раціональних виробничих і кооперативних зв'язків;

- збільшення експортного потенціалу;

- прискорення науково-технічного прогресу за рахунок об'єднання капіталів.

Конкурентні переваги в ПФГ досягаються завдяки перехресному інвестуванню, заповненню пробілів у виробничому ланцюзі; зниженню ризику; доступу до технологій, ринків, ресурсів; спільної діяльності (збут, маркетинг тощо).

Результати зусиль ПФГ щодо концентрації капіталу для рішення проблем стабілізації виробництва і його технологічного відновлення в основному залежать від того, якою мірою вийде залучити для цього ресурси найбільш самостійних з фінансової точки зору галузей вітчизняної економіки.

Промислово-фінансові групи та інші інтегровані структури, що базуються на внутрішніх договірних відносинах, є каркасом економіки ведучих індустріальних держав і світового господарства в цілому. Створення ПФГ в країні сприяє виявленню економічних пріоритетів, зміцненню господарських зв'язків, розвитку промисловості і фінансової сфери, підвищенню конкурентноздатності підприємств і їх виходу на світовий ринок, розвитку підприємств стратегічної орієнтації шляхом їх інвестування і реструктуризації.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ ОБ’ЄДНАНЬ ПІДПРИЄМСТВ

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ... КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Характеристика об’єднань підприємств

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Макіївка ДонНАБА – 2010
Зміст ВСТУП РОЗДІЛ 1. ОБ'ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ У СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ.

Етапи розвитку підприємств України
Сучасний стан вітчизняних промислових підприємств склався в результаті тривалої еволюції, облік тенденцій якої, знання особливостей її етапів дозволяють об’єктивно оцінити стан підприємств нині і н

Класифікація корпорацій
Розмір корпорації Кількість вхідних підприємств Організаційно-правова форма вхідних підприємств Чисельність робітників

Форми об’єднань підприємств.
Картель- це спілка або угода підприємців, форма об'єднання, учасники якого домовляються про умови виробництва і збуту продукції, рівні цін, термінах платежів

Кооперування підприємств.
Науково-технічний прогрес веде до концентрації в одному продукті витрат праці працівників усе більшої кількості спеціалізованих галузей, що ускладнює виробничі зв'язки і викликає розвиток кооперува

Ринок і державне регулювання.
Державне регулювання економіки являє собою систему заходів законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, здійснюваних правоспроможними державними установами з метою адаптації соціально-екон

Пряме економічне регулювання діяльності підприємств.
З погляду впливу на економіку в цілому і на суб'єкти ринку може здійснюватися пряме і непряме економічне державне регулювання. Пряме державне економічне регулювання включає, як прав

Непряме економічне регулювання діяльності підприємств.
Непряме регулювання включає такі види, як податкове, митне, амортизаційне, кредитно-грошове і валютне регулювання. Слід зазначити, що митне й амортизаційне регулювання є складовими більш загальної

Поняття закону організації.
Закони організації є об'єктивними, вони первинні стосовно законів для організації. Закони організації мають у своєму складі загальне й особливе. Загальна частина закону універсальна, а осо

Основні закони організації.
Закон синергії: для будь-якої організації існує такий набір елементів, при якому її потенціал буде або істотно більше простої суми потенціалів, що входять до неї елементів (ефект резонансу),

Типи синергізму господарських комплексів міста
Тип синергізму За рахунок чого забезпечується Примітка Синергізм менеджменту У різних областях бізнесу керів

Параметри самозбереження організації
Рівень Діапазон значень, % Коментарі і варіанти рішень - (1000) – (-100) Руй

Фонові закони організації.
Закон єдності синтезу й аналізу . Аналіз у теорії організації включає основні процедури поділу цілого на частини і поліпшення функціонування цих частин. Синтез включає процед

Типи організаційних структур.
У системних дослідженнях під структурою мається на увазі стійкий рисунок взаємних стосунків елементів цілісного об'єкту. З позиції системи, структура відбиває закономірну модель зв'язків елементів

Види об’єднань по взаємодії сфер бізнесу.
У різних об'єднаннях існує різне відношення до взаємодії між собою окремих сфер бізнесу, обумовлене як суб'єктивними, так і об'єктивними факторами. По принципах взаємодії між сферами бізнесу можна

Класифікація комунікацій в організації.
Управління організаційними відношеннями входить у сферу діяльності керівника будь-якого рівня. Кожний керівник повинен створити згуртований і працездатний колектив, спроможний разом із ним досягти

Методи формування комунікацій в організації і напрями комунікаційних потоків.
Для взаємодії зі своїми співробітниками керівники вибирають різні комунікаційні методи. Вибір методу комунікації залежить від характеру передаваної інформації, ресурсів, що знаходяться у розпорядже

Протиріччя в комунікаціях і методи управління ними
Теорія організації розглядає комунікації між організацією і зовнішнім середовищем; між підрозділами компанії; між робітниками підрозділів по рівнях виробництва і управління; неформа

Механізм використання матриці ефективності рівней протиріч.
Успішне функціонування компанії залежить від ряду умов. Серед них: ступінь уваги керівника до діяльності своїх підпорядкованих і виробництва в цілому, діапазон кваліфікації робітник

Організаційна культура й організаційне поводження.
Організаційна культура означає упорядковану сукупність виробничих, суспільних і духовних досягнень людей. Ця сукупність може бути явної, тобто зафіксованої у формі яких-небудь документів і н

Ієрархія організаційної культури
Теорія організації розглядає ієрархію організаційної культури, що стосується особистості, групи, компанії, корпорації. Корпоративна організаційна культура характерна для розподілени

Процес управління організаційною культурою.
Про організаційну культуру компанії можна говорити тільки у випадку, коли більшість співробітників ключових посад розділяють систему поглядів, що визначає взаєморозуміння керівництва і зовнішнього

Організація холдингу.
Для сучасної капіталістичної економіки, - писав М. І. Кулагин, - характерними є стосунки влади і підпорядкування, різноманітні форми залежності між учасниками господарського обороту. Концентрація і

Система управління холдингом
Якщо компанія планує територіально і (або) функціонально розширити свою діяльність, вона може піти двома шляхами: створити філіальну мережу або утворити холдинг. Але якщо по зобов'я

Причини створення і механізм управління дочірньою фірмою.
В структуру холдингу входять дочірні фірми, головні причини створення яких полягають в наступному: - диверсифікованість операцій компанії для перегрупування ресурсів і виді

Фінансова модель холдингової компанії.
Оскільки холдингам властива пірамідальна корпоративна структура, що забезпечує контроль сукупних активів і дозволяє істотно збільшити прибутковість інвестиційного капіталу. Однак при падінні рівня

Методи фінансового контролю за дочірньою фірмою.
Створення дочірньої компанії принципово не відрізняється від реалізації інвестиційного проекту, але вимагає розробки корпоративної схеми, що враховує механізм фінансової взаємодії материнської і до

Автоматизовані системи управління фінансами холдингу.
Автоматизовані бухгалтерсько-фінансові системи управління холдингом дозволяють виділити основні центри фінансового управління, поставити під контроль витрати фірми, її внутрішні і зовнішні фінансов

Поняття і сутність циклу «наука-виробництво».
Створення розгалуженої мережі організаційних структур з високим інноваційним потенціалом, здатних забезпечити взаємодію науки, техніки і виробництва, їх психологічну сумісність являють собою основн

Розвиток науково-виробничих комплексів.
У свою чергу, замовником продукції наукових центрів можуть бути тільки сильні корпорації, що інтегрують у собі цілі технологічні ланцюги і поєднують усе виробництво високотехнічної кінцевої продукц

ТЕМА 4.1. ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВО-ФІНАНСОВИХ ГРУП
4.1.1. Поняття промислово-фінансових груп. 4.1.2. Способи формування промислово-фінансових груп. 4.1.3. Роль промислово-фінансових груп у рішенні економічних зада

Поняття і сутність глобалізації.
Розвиток підприємств відбувається в умовах прискореної глобалізації. Проблеми глобалізації, що виникли в індустріальну епоху і впливають на всі сторони соціально-економічного розвит

Діяльність транснаціональних корпорацій.
У материнських структурах ТНК, більш 80 % яким знаходяться в розвинених країнах, утримуються найбільш істотні потужності по виробництву інноваційної продукції, устаткування, нової п

Глобалізація та економіка України
Яку стратегію обрати постсоціалістичним країнам, Україні у світі, глобальним станом якої є нестабільність, нестійкість, необоротність, а стійкість зустрічається рідко і триває недов

Поняття стратегічних альянсів.
Стратегічні ділові альянси — порівняно нове явище в міжнародній маркетинговій діяльності і міжнародному менеджменті й особливо велику активність придбали з кінця 1980-их — і особливо в 1990-і роки.

Види стратегічних альянсів.
Кожен тип ділового стратегічного альянсу має різну модель координації і контролю взаємозв'язків і інформаційного обміну між учасниками, обумовлену специфікою сфери діяльності, цілей

Особливості стратегічних альянсів у міжнародному бізнесі.
Стратегічні альянси в міжнародному бізнесі бувають різних типів. Приведемо найбільш типові приклади утворення і функціонування стратегічних альянсів у міжнародній практиці.

Поняття кластера.
Згідно теорії Майкла Портера, кластер - це група взаємозв'язаних компаній (постачальники, виробники та ін.), що географічно є сусідами, і пов'язаних з ними організацій (освіт

Зарубіжний досвід формування кластерів.
Кластерне управління і державна промислова політика. На думку Портеру, в сучасній економіці, особливо в умовах глобалізації, традиційне ділення економіки на сектори або галузі втра