Утворення альгінатного гелю з використанням морської води.

Спосіб використання морської води передбачає приготування з ламінарії водного розчину, що містить альгінат натрію, який потім поміщають в морську воду. Обробка морською водою за відсутності вітру і хвиль триває від одного тижня до місяця, після чого отримують гель високої якості. Дана технологія перспективна по відношенню до проблеми, пов’язаної з потраплянням морської води в харчовий продукт.

Альгінатні гелі стійкі до дії як низьких, так і високих температур, що вигідно відрізняє їх від гелів агар-агару, желатину, каррагенану та ін. вони сумісні з білками (желатином) і полісахаридами (агар-агаром), несумісні з водорозчинними спиртами, кетонами, арабік-клейковиною. При додаванні молочних продуктів в гелі альгінової кислоти значно збільшується їх стійкість по відношенню до хелатів. В гелі альгінату натрію з молочних продуктів можна додавати різні харчові добавки, при цьому підвищується стійкість смаку, запаху і кольору. Такі суміші легко піддаються термічній обробці в умовах високого тиску, не втрачають властивості при зберіганні.

Реологічні властивості гелю можна змінити в бажаному напрямку шляхом «зшивання» структури полісахариду, наприклад, за допомогою ферментів. Як відомо, утворення альгінатного гелю включає вистроювання в лінію і впорядковане зшивання блоків галуроновї кислоти. Використання ферменту маннуронан - с-5-епімерази перетворює D-маннуронову кислоту в L-галуронову кислоту на молекулярному рівні (при рН 7 в присутності іонів кальцію). В результаті таких перетворень в альгінаті значно збільшується кількість галуроновї кислоти і зростає міцність гелю (табл.7)