| Група | Сировина | Вміст пектинових (ПР),% на масу сухої речовини |
| 1 група | цукровий буряк кормовий | 30,0 – 18,0 |
| морква | 20,0 – 6,4 | |
| буряк червоний | 14,9 – 8,1 | |
| кавун кормовий | 23,6 – 6,4 | |
| гарбуз | 17,0 – 2,6 | |
| кавун столовий | 9,5 – 6,7 | |
| диня | 5,2 – 1,7 | |
| 2 група | яблуки | 19,9 – 6,1 |
| горобина | 10,6 – 9,3 | |
| айва | 9,6 – 5,3 | |
| груші | 8,0 – 3,3 | |
| інжир | 19,8 – 5,5 | |
| гранати | 14,0 – 10,5 | |
| фейхоа | 12,0 – 9,0 | |
| хурма | 10,0 – 9,0 | |
| грейпфрути | 14,9 – 8,9 | |
| лимони | 14,6 – 9,5 | |
| апельсини | 12,0 – 9,2 | |
| мандарини | 10,0 – 9,0 | |
| червона смородина | 12,6 – 4,2 | |
| журавлина | 11,0 – 6,6 | |
| чорна смородина | 10,6 – 5,9 | |
| аґрус | 7,9 – 5,9 | |
| виноград | 6,6 – 4,2 | |
| 3 група | корзинки соняшника | 24,0 – 12,0 |
| стеблі соняшника | 35,7 – 20,0 | |
| кора хвойних дерев (ялина) | 9,0 – 8,0 |
До першої групи віднесено сировину з високим вмістом галактуронової кислоти в пектині:
– апельсини (92,4%);
– грейпфрути (91,7%);
– лимони (90,4%);
– яблуки (88,0 – 55,0%);
– виноград (87,7 – 48,1%);
– кавун кормовий (84,5%);
– абрикоси (83,1%);
– груші (82,6%);
– цукровий буряк (82,3 – 72,0%);
– корзинки соняшника (80,0 – 77,2%).
До другої групи віднесено сировину з низьким вмістом галактуронової кислоти в пектині:
– айва (66,6%);
– сосна (63,9%);
– ялина (63,4%);
– коробочки бавовнику (54,9%);
– томати (53,6 – 49,4%);
– вишня (48,2 – 44,0%).
З метою розробки універсальної апаратурно-технологічної схеми переробки різної пектиновмісної сировини, її класифікують за вмістом ацетильної складової (Ац).
До пектиновмісної сировини з високим вмістом ацетильної складової відносять:
– корзинки соняшника (0,9 – 0,45%);
– коробочки бавовника, цукровий буряк (0,8 – 0,38%);
– томати (0,73 – 0,43%);
– айва (0,71 – 0,49%).
Низький вміст ацетильної складової в:
– яблуках (0,20%);
– корі сосни (0,16%);
– корі ялини (0,15%);
– капусті (0,15%);
– буряку червоному, кормовому (0,12%);
– моркві (0,11%).
Враховуючи загальний вміст пектинових речовин (ПР), співвідношення протопектину і розчинного пектину (ПП/РП), вмісту галактуронової кислоти (ГК) і ацетильної складової (Ац), пектиновмісну сировину можна класифікувати таким чином, що технологічні параметри процесів вилучення з неї пектинових речовин можуть бути однаковими (табл. 3)
Слід зазначити, що підготовка сировини до процесів гідролізу і екстракції пектинових речовин відрізняються, тому що структура рослинної тканини в ній різна. Після проведення індивідуальної попередньої підготовки сировини подальша її переробка можлива за універсальною апаратурно-технологічною схемою виробництва пектину і пектинопродуктів.