рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру - раздел Философия, Методичний матеріал з курсу медицина надзвичайних ситуацій Цивільний Захист – Це Система Організаційних, Інженерно-...

Цивільний захист – це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров’ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру - це сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.

Відповідно до Закону України "Про правові засади цивільного захисту" (2004), із змінами прийнятими в 2005 році, визначається діяльність Уряду, органів центральної виконавчої влади з питань захисту населення, організацій, підприємств і закладів.

В розділі 1 “Загальні положення” вказана мета та завдання цивільного захисту, реалізація державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення територій, матеріальних та культурних цінностей, довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період.

Розділ 2 Закону присвячено основним заходам у сфері цивільного захисту.

В розділі 3 Закону приведена єдина система цивільного захисту та режими її функціонування.

Розділ 4 Закону розглядає питання управління єдиною системою цивільного захисту.

В розділі 5 Закону розглядаються питання координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту.

Розділ 6 Закону присвячений питанням стандартизації, державній експертизі та ліцензування у сфері цивільного захисту.

В розділі 7 Закону приведений порядок комплектування органів і підрозділів цивільного захисту та проходження служби цивільного захисту.

Розділ 8 Закону присвячений соціальному і правовому захисту осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту та їх пенсійному забезпеченню.

Розділ 10 Закону присвячений фінансовому і матеріальному забезпеченню.

Розділ 11 Закону регламентує міжнародне співробітництво в сфері цивільного захисту.

Розділ 12 Закону освітлює питання контролю і нагляду за діяльністю у сфері цивільного захисту.

Розділ 13 Закону присвячений питанням відповідальності за порушення законодавства у сфері цивільного захисту.

Розділ 14 Закону приводить прикінцеві та перехідні положення.

При цьому попередження соціально-політичних, міжнаціональних конфліктів, масових безладів і дій, щодо ліквідації їх наслідків, до компетенції органів управління сил цивільного захисту не входить.

Цивільний захист здійснюється з метою:

1. Реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення територій, матеріальних та культурних цінностей, довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період.

2. Подолання наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі наслідків надзвичайних ситуацій на територіях іноземних держав, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Цивільний захист базується на наступних принципах:

1. Гарантування державою громадянам конституційного права на захист життя, здоров’я та їх майна, а юридичним особам – права на безпечне функціонування.

2. Добровільності при залученні людей до здійснення заходів у сфері цивільного захисту, пов’язаних з ризиком для життя і здоров’я.

3. Комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту.

4. Створення системи раціональної превентивної безпеки з метою максимально можливого економічно обґрунтованого зменшення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і мінімізації їх наслідків.

5. Територіальності та функціональності єдиної системи цивільного захисту

6. Мінімізації заподіяння шкоди довкіллю.

Основними завданнями цивільного захисту є:

1. Збір та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації.

2. Прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій.

3. Здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту.

4. Розробка і виконання законодавчих та інших нормативно - правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту.

5. Розробка і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту.

6. Створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям.

7. Розробка та виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям.

8. Оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС, своєчасне достовірне інформування про обстановку яка складається та заходи, що вживаються для запобіганням надзвичайним ситуаціям та подолання їх наслідків.

9. Організація захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим.

10. Проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення.

11. Забезпечення постійної готовності сил та засобів цивільного захисту до запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків.

12. Надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій.

13. Навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань.

14. Міжнародне співробітництво в галузі цивільного захисту.

З метою ефективної реалізації завдань цивільного захисту, зменшення матеріальних втрат та недопущення шкоди об’єктам, матеріальним і культурним цінностям та довкіллю в разі виникнення надзвичайних ситуацій центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підпорядковані їм сили та засоби, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, добровільні рятувальні формування здійснюють оповіщення та інформування, спостереження та лабораторний контроль, укриття у захисних спорудах, евакуацію, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний та хімічний захист.

Загальне керівництво єдиною системою цивільного захисту здійснює Кабінет міністрів України.

Начальником цивільного захисту України є Прем’єр- міністр України.

Безпосереднє керівництво діяльністю єдиної системи цивільного захисту покладається на спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань цивільного захисту. Керівник цього органу є заступником начальника цивільного захисту України.

До сил цивільного захисту належать:

1. Оперативно - рятувальна служба цивільного захисту.

2. Спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані аварійно-рятувальні формування та їх підрозділи.

3. Аварійно-відновлювальні формування, спеціальні служби центральних та інших органів виконавчої влади, на які покладено завдання цивільного захисту.

4. Формування особливого періоду.

5. Авіаційні та піротехнічні підрозділи.

6. Технічні служби та їх підрозділи.

7. Підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.

До регіональних і місцевих сил цивільного захисту належать:

1. Аварійно-рятувальні формування і підрозділи.

2. Спеціалізовані аварійно-рятувальні служби.

3. Сили та засоби місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

4. Сили та засоби територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту.

5. Сили та засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування, які залучаються у відповідному порядку до здійснення заходів цивільного захисту.

6. Добровільні рятувальні формування.

Координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту здійснюють:

- Рада національної безпеки і оборони України у межах, передбачених законом України “Про Раду національної безпеки і оборони України”;

- Кабінет Міністрів України.

Для координації діяльності державних органів влади з питань цивільного захисту Кабінет Міністрів України утворює відповідні комісії.

Порядок забезпечення діяльності Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій визначається Кабінетом Міністрів України. Діяльність цих комісій здійснюється відповідно до положення про такі комісії, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Основні завдання комісії:

- координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаних зі створенням та функціонуванням Національної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші НС;

- участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері техногенно-екологічної безпеки;

- організація та керівництво проведенням робіт при ліквідації наслідків НС.

Робота комісії під час НС - це:

- керівництво ліквідацією НС;

- вивчення обстановки, причин виникнення НС та підготовка інформації про вжиті заходи;

- організація робіт і взаємодія з органами виконавчої влади, громадськими організаціями з питань евакуації населення та надання допомоги потерпілим;

- залучення до ліквідації наслідків НС наявних сил і засобів;

- взаємодія з відповідними організаціями сусідніх регіонів, територія яких опинилася під впливом НС, що виникла на території району, області, регіону, України;

- визначення розмірів (масштабів) збитків, що зазнали об'єкти і населення від НС.

Залежно від наявної або прогнозованої обстановки і масштабу НС встановлюється відповідний режим функціонування єдиної системи захисту в межах конкретної території за рішенням відповідно Уряду України, Ради міністрів АРК, обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, міської ради.

У режимі повсякденної діяльності єдина система захисту функціонує за наявності нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій.

У цьому режимі органи управління, сили і засоби єдиної системи захисту:

- забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу;

- розробляють і виконують цільові та науково-технічні програми запобігання НС і зменшення можливих втрат;

- здійснюють заходи, спрямовані на забезпечення безпеки і захисту населення під час НС;

- забезпечують підготовку органів управління до дій у НС, організовують навчання населення використання засобів захисту в таких ситуаціях;

- створюють і поновлюють резерви фінансових і матеріальних ресурсів для ліквідації наслідків НС;

- здійснюють постійне прогнозування обстановки щодо її погіршення, яке може призвести до виникнення НС.

Режим підвищеної готовності встановлюється при погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної обстановки, загрозі виникнення НС.

У режимі підвищеної готовності органи управління єдиної системи цивільного захисту:

- надають оперативну допомогу органам і структурам, причетним до забезпечення цивільного захисту, в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

- формують комісії для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, готують пропозиції щодо її нормалізації;

- посилюють спостереження і контроль за ситуацією на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, здійснюють прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій та їх масштабів;

- розробляють заходи із захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації;

- приводять у стан підвищеної готовності наявні сили і засоби реагування, залучають додаткові сили і засоби, уточнюють плани їх дій та направляють їх у разі потреби в район загрози виникнення надзвичайної ситуації;

- здійснюють заходи із запобігання виникненню надзвичайної ситуації.

Режим надзвичайної ситуації встановлюється при виникненні НС та під час ліквідації наслідків НС.

У режимі надзвичайної ситуації органи управління єдиної системи цивільного захисту:

- визначають межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація;

- організовують захист населення і територій в умовах надзвичайної ситуації;

- організовують роботи з локалізації або ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, залучають необхідні сили і засоби;

- здійснюють безперервний контроль за розвитком надзвичайної ситуації, становищем на аварійних об'єктах і прилеглих до них територіях;

- оперативно доповідають вищим органам управління про розвиток надзвичайної ситуації, заходи, які виконуються, та оповіщають населення.

Режим надзвичайного стану єдиної системи захисту встановлюється відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану".

Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту в умовах воєнного стану, порядок підпорядкування її військовому командуванню визначаються відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Методичний матеріал з курсу медицина надзвичайних ситуацій

медицина надзвичайних ситуацій ТЕМА Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних... Основні заходи захисту населення і територій...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТЕМА 1. Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних ситуацій
Людство постійно перебуває під впливом несприятливих факторів, не тільки соціального, але і техногенного та природного походження. Все це ще раз підтверджує, що одним із головних завдань держави є

Основні положення міжнародного права з питань захисту людини.
  Принципи захисту цивільного населення випливають з основних положень Женевської конвенції щодо захисту жертв війни. Після другої світової війни, в ході якої мирне населення

Евакуаційні заходи.
В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших населених пунктах, які мають об’єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час основним способом захисту населення є евакуаці

Радіаційний і хімічний захист.
Цей захист включає заходи з виявлення й оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, за

Засоби захисту органів дихання
1.1.1. Протигази фільтрувальні (загальновійськові, цивільні, дитячі) Мають достатньо високі захисні якості й забезпечу­ють захист органів дихання та очей людини від впли­ву отруйних

Засоби захисту шкіри
Призначені для захисту відкритих ділянок шкіри, одягу, взуття та спорядження від попадання на них крапельно-рідинних ОР (СДОР), РР, збудників інфекційних захворювань. Вони поділяються на табельн

Засоби індивідуального медичного захисту.
Призначені для профілактики уражень та наданння медичної допомоги населенню, яке зазнало впливу радіаційних, хімічних, бактеріологічних чинників тех­ногенних та природних катастроф. До зас

Засоби колективного захисту
До засобів колективного захисту включають сховища, протирадіаційні укриття і найпростіші укриття. Сховища - це захисні споруди герметичного типу, призначені для захист

Класифікація надзвичайних ситуацій.
  Наявність в Україні розвиненої інфраструктури промисловості, висока її концентрація в окремих регіонах, існування великих промислових комплексів, в тому числі тих, що віднесені до п

Природні пожежі
Пожежі – це стихійне, некероване людиною розповсюдження вогню. Вони класифікуються на природні пожежі (лісові, торф’яні, степові, польові) і пожежі в населених пунктах (окремі, масові, суцільні).

Руйнівна дія вітру
Основною причиною виникнення бур, ураганів, смерчів є циклонічна діяльність атмосфери. Характеристикою цих явищ є швидкість вітру. В таблиці представлена шкала Бофорта, яка дає змогу уявити руйнівн

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки
  До надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру відносяться: 1. Соціально-політичні конфлікти: а) війна як крайній прояв політичного конф

Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
Алкоголь - це універсальна отрута, яка діє на весь організм. Зловживання алкоголем призводить до психічних розладів. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як біла гарячка, алкогольни

Природно-соціальні небезпеки
Епідемія - масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності. Соціальні хвороби - ц

Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно небезпечні об’єкти. До них відносяться атомні електростанції, атомні теплоелектроцентралі, атомні станції теплопостачання,

Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
Сьогодні на території країни налічується понад 1500 різних об’єктів, які виробляють, зберігають або використовують у технологічному процесі СДОР. Окрім зазначеного, цілодобово на території України

Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах.
В Україні діє понад 1,5 тисяч пожежо- і вибухонебезпечних об’єктів, на яких сконцентровано близько 13 млн. тон твердих і рідких небезпечних речовин. Вибухо- та пожежонебезпечні об’

Аварії на шахтах.
В Україні на даний час експлуатується майже 200 шахт, більшість з яких не реконструювалася більше 20 років і вимагають заміни вентиляційного та іншого обладнання. Не всі шахти мають апаратуру опові

Аварії на біологічно небезпечних об’єктах.
До біологічно небезпечних об’єктів належать в основному об’єкти, на яких виготовляються або зберігаються біологічно активні препарати. Такі препарати можуть використовуватись у медицині або сільськ

Автомобільні аварії.
Найбільш небезпечним, через масовість розповсюдження і використання, є автомобільний транспорт. Так, за останні п’ять років на шляхах України було зареєстровано 212,9 тис. дорожньо-транспортних при

Катастрофи на морському і річковому транспорті
Щодоби в океанах і морях перебуває 25 тис. суден , екіпажі яких нараховують близько 1 млн. чоловік. За даними відомої страхової організації судноплавства Ллойда в акваторіях морів і океанів щорічно

Катастрофи на залізницях.
Основними причинами залізничних катастроф є: - порушення вимог технічної експлуатації колійного господарства та правил безпеки при транспортуванні вантажу; - дії зовнішніх факторі

Авіаційні катастрофи.
Під авіаційною катастрофою розуміють авіаційну подію, що призвела до загибелі хоча б одного з членів екіпажу або пасажира, повного або часткового руйнування повітряного судна або його безслі

Причини та медико-санітарні наслідки аварій
на радіаційно небезпечних об’єктах (РНО)   На даний час в 33 розвинених країнах світу діють більше 440 енергоблоків у складі біль ніж 200 атомних електростан

Можливі види уражень.
При аварії на АЕС з руйнуванням реактора внаслідок парового вибуху серед персоналу та населення можливі механічні травми та термічні опіки, які супроводжуються, як правило, радіаційними ураженнями.

Оцінка радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
  Радіаційна обстановка - це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті радіоактивного забруднення місцевості,

Прилади радіаційної розвідки.
  Основними приладами для виявлення іонізуючого випромінювання, масштабів та ступеню зараження радіоактивними речовинами є вимірювачі потужності дози, а дозиметричного контролю - дози

Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
  Засоби медичного захисту- це засоби, що використовуються для попередження уражень радіоактивними речовинами та надання першої медичної допомоги. Вони поділ

Засоби колективного захисту
Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населення. Засоби ко

Принципи обмеження радіаційного впливу.
Запобігання та обмеження впливу радіації на людей можливе на основі таких основних принципів: 1. Захист шляхом використання матеріалів. Матеріали і захисні споруди мають “коефіціє

Класифікація хімічно небезпечних об’єктів. Причини та медико-санітарні наслідки аварій на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО).
Сьогодні людство у промисловості, сільському господарстві, побуті використовує близько 6 млн. токсичних речовин, з яких 60 тис. найменувань промисловість виробляє у великій кількості. Серед них, по

Характеристика СДОР та ОР.
По фізичним властивостям СДОР та ОР діляться на: - тверді і сипкі речовини, летючі при температурі до 40оС (гранозан, меркуран та ін.); - тверді і сипк

Визначення можливих втрат при ураженні СДОР і ОР
  Умови розміщення Забезпеченість протигазами ( % )

Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
  Хімічна обстановка – це умови, які виникають після аварії на хімічно-небезпечному об’єкті, внаслідок забруднення об’єкта, навколишнього середовища сильнодіючими

Прилади хімічної розвідки.
  Індикація СДОР базується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії з хімічними речовинами. В залежності від зміни кольору індикатора визначають тип СДОР, а порівнюючи інтенсивн

Засоби індивідуального захисту
Аптечка індивідуальна (АІ-2) - призначена для надання першої медичної допомоги (шляхом само- і взаємодопомоги) при загрозі або ураженні хімічними речовинами, а також для профіл

Засоби колективного захисту
Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населе

Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях
З метою своєчасної інформації населення, персоналу об’єктів економіки про хімічне забруднення Цивільним захистом прийняті сигнали оповіщення, які передаються через канали зв’язку, радіо, телебаченн

ВИДИ КРОВОТЕЧ. Зупинка зовнішньої кровотечі.
Кровотечею називають вихід крові з ушкоджених кровоносних судин. Кровотеча є одним з найчастіших ускладнень механічних пошкоджень і однією з основних причин смерті у осере

Серцево-легенева реанімація.
Реанімація- комплекс заходів, направлених на відновлення життєво важливих функцій і що проводяться при настанні у пацієнта термінального стану (критичного рівня розладу життєдіяльн

Протишокові заходи.
Шок - гостро виниклий критичний стан організму з прогресуючою недостатністю системи життєзабезпечення, обумовлений гострою недостатністю кровообігу, мікроциркуляції і гіпоксією тка

Транспортна іммобілізація.
Іммобілізація один з основних компонентів надання медичної допомоги на всіх етапах евакуації. Від адекватності заходів щодо іммобілізаціїі пошкодженого сегменту залежить не тільки результат лікуван

При різних видах уражень.
Аналіз медичних наслідків катастроф мирного часу дозволяє зробити висновок, що ураження, які виникають, носять переважно хірургічний харак­тер («масовий небойовий травматизм»). До 30% потер­пілих у

При різних видах уражень.
Аналіз медичних наслідків катастроф мирного часу дозволяє зробити висновок, що ураження, які виникають, носять переважно хірургічний харак­тер («масовий небойовий травматизм»). До 30% потер­пілих у

Закриті пошкодження кісток і суглобів
При переломах і вивихах, як правило, сильно виражений больовий синдром. Крім того, навіть при закритих переломах, особливо множинних, утворюються значні за розміром міжм'язові і навколокісткові гем

Відкриті пошкодження кісток і суглобів
До особливостей надання допомоги потерпілим з відкритими пошкодженнями кісток і суглобів, крім заходів, направлених на зупинку зовнішньої кровотечі і боротьбу з шоком, відносяться профілактика розв

Пошкодження хребта
Надання допомоги потерпілим з травмами хребта має певні особливості, пов'язані перш за все з необхідністю профілактики вторинного зміщення хребців з пошкодженням вмісту спинномозкового каналу. Слід

Травми грудей
Перша медична допомога полягає в попередженні або ліквідації асфіксії шляхом очищення порожнини рота, носа від згустків крові, сторонніх частинок. По показанням проводять штучне дихання, інгаляцію

Пошкодження живота
Надання першої медичної допомоги потерпілим з пошкодженнями живота має ряд особливостей. Перш за все при підозрі на пошкодження органів черевної порожнини категорично заборонений прийом їж

Пошкодження обличчя і шиї
Заходи щодо порятунку життя і підтримки життєво важливих функцій у постраждалих з пошкодженнями обличчя і шиї мають, через специфіку локалізації цих пошкоджень, певні особливості. Зупин

Термічні опіки
Першу медичну допомогу обпаленим надають самі постраждалі у вигляді само- і взаємодопомоги, а також парамедики (пожежники, рятувальники, санітарні дружини). Перша медична допомога при опік

Холодова травма
Основні принципи лікування при відмороженнях і замерзанні зводяться до наступного: - усунення гіпотермії і нормалізація функцій життєве важливих систем; - заходи, направлені на пі

Політравма
Тяжкість пошкоджень, частота розвитку загрозливих життю станів при політравмі, велике число летальних результатів роблять особливо важливими швидкість і адекватність надання ме-дичної допомоги. Осн

Основи створення, завдання та заходи ДСМК.
Стаття 3 Конституції України, прийнятої на 5-й сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. проголошує, що "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в У

Та діяльність ДСМК.
Діяльність ДСМК регламентують Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінета Міністрів України, накази та методичні рекомендації МОЗ України. До правових, нормативних та дире

Організація ДСМК.
ДСМК України утворена на двох рівнях: державному та територіальному. На державному рівні ДСМК організовується в системі МОЗ України. Керівництво ДСМК під час ліквідації ме

Взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами.
У системі заходів, спрямованих на подолання наслідків стихійних лих і техногенних катастроф, пріоритетними є заходи щодо ліквідації їх медико-санітарних втрат. Дії аварійно-рятувальних і медичних ф

Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу
У другій половині 20-го століття відзначалося зростання кількості аварій та катастроф, пов'язаних з роботою техніки (техногенних або антропогенних) та кількості жертв серед населення при стихійних

ТЕМА 7. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
  В системі медицини катастроф лікувально-евакуаційне забезпечення (ЛЕЗ) є одним з основних і найбільш трудомістких видів діяльності з охорони здоров’я під час ліквідації медичних нас

Етапи медичної евакуації ДСМК, їх організація та завдання.
Для існуючої системи ЛЕЗ загальним принципом є двохетапна система надання медичної допомоги і лікування уражених з їх евакуацією за призначенням. Об’єктового медичного персоналу та лікувально-профі

МЕДИЧНЕ СОРТУВАННЯ.
В разі виникнення середовища при НС, як правило, виникають масові санітарні втрати та нестача медичних сил і засобів, щоб своєчасно організувати допомогу всім ураженим. Доводиться запроваджувати че

ВИДИ І обсягИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ.
Зміст лікувально-евакуаційних заходів при наданні медичної допомоги визначають два поняття - вид та обсяг медичної допомоги. Вид медичної допомоги - це перелік лікувально-

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ ПРИРОДНИХ КАТАСТРОФ
Досвід організації медичного забезпечення населення під час аварійно-рятувальних робіт свідчить, що через певні особливості ситуації, яка виникає внаслідок стихійного лиха, великого значення набува

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ ТЕХНОГЕННИХ КАТАСТРОФ.
При радіаційних аваріях з викидом радіонуклідів у довкілля здійснюється комплекс заходів щодо захисту населення від зовнішнього і внутрішнього опромінювання. Для планування і реалі

Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям
Слід визначати, що серед потерпілих від стихійних лих значну частину населення складають діти. Їх відсоток від загальної кількості потерпілих змінюється в межах 12-23%. Тому при організації меди

ТЕМА 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
  В умовах надзвичайної ситуації, при розгортанні робіт по ліквідації медико-санітарних наслідків, значна роль відводиться санітарно-епідеміологічній службі, від готовності якої значн

Організація санітарно-гігієнічної та епідемічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації.
Для здійснення заходів щодо протибактеріологічного захисту необхідна своєчасна, достовірна і безупинна оцінка епідеміологічної обстановки в зоні надзвичайної ситуації, що досягається застосуванням

Поняття карантину і обсервації та організація режимно-обмежувальних заходів
Одразу після встановлення факту наявності осередку бактеріологічного зараження запроваджуються режимно-обмежувальні заходи. Під цими термінами слід розуміти систему дер

Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
З розвитком цивілізації поряд з стихійними лихами все більшого значення набували надзвичайні ситуації, пов’язані з людським фактором. Зростаючий вплив катастроф на біосферу стає все більш агресивни

Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій
У разі виникнення великих спалахів доцільно на основі тимчасових інфекційних стаціонарів або потужних лікарень розгорнути спеціалізований стаціонар або відділення, які будуть виконувати функції сор

Вимоги нормативних документів щодо термінів подачі інформації про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки.
Передача інформації про виникнення (загрозу виникнення) НС та її медико-санітарні наслідки здійснюється від закладу охорони здоров'я, що перший отримав інформацію про НС, до центрального та резервн

Особливості функціонування системи передачі інформації про хід ліквідації медико-санітарних наслідків НС.
Система передачі інформації продовжує функціонувати після виникнення надзвичайної ситуації до завершення ліквідації її медико-санітарних наслідків і забезпечує інформаційну взаємодію всіх ланок щод

Інформаційні звіти.
Діючий Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ Україні в межах УІАС НС передбачає два принципово різних види звітів: - звіт про ліквідацію медико-санітарних наслідків

Облік інформаційної діяльності.
Для можливості проведення ретроспективного аналізу діяльності кожної ланки в системі передачі інформації Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах УІАС НС передба

Аналітична обробка інформації вузлами інформаційно-аналітичної функціональної підсистеми МОЗ України і питань НС.
Оперативне інформаційне забезпечення органів державної влади про всі аспекти щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС дає можливість органам управління охорони здоров'я, що відповідають за ор

Планування заходів медичного забезпечення населення при нС.
Аналіз ліквідації медико-санітарних наслідків значних за масштабами надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і співставлення проведених і запланованих завчасно заходів свідчить, щ

Організація планування медико-санітарного забезпечення населення в НС.
Підставою для організації розробки “Плану медико-санітарного забезпечення населення в НС” є Наказ МОЗ України та затверджене цим наказом завдання на планування. Як свідчить набутий досвід, виходу ц

Додатки.
У першому розділі плану дається характеристика медичних закладів на відповідній адміністративній території, кількості лікарів (усього і за окремими спеціальностями), кількості середнього медичного

Спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги.
При надзвичайних ситуаціях, незалежно від їх масштабу, як правило, першими для надання медичної допомоги до осередку катастрофи прибувають і починають працювати згідно своїх функціональних обов’язк

Спеціалізовані бригади постійної готовності державної служби медицини катастроф другої черги.
На другому етапі медичної евакуації згідно “Планів медико-санітарного забезпечення на-селення в надзвичайних ситуаціях”, розгортаються лікувальні заклади, сукупність яких повинна забезпечити наданн

Територіальні центри екстреної медичної допомоги.
В системі медичного постачання ДСМК центри займають провідне місце. За їх планами, затвердженими органами управління охороною здоров’я здійснюється розподіл необхідних запасів засобів між іншими за

Організація захисту медичного майна за умов НС.
В разі виникнення різних надзвичайних ситуацій можливе пошкодження медичного майна. Це не тільки дії РР, ОР, БЗ, СДОР, але й механічне пошкодження. В разі підтоплення велика частина медичного поста

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги