рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ВИДИ КРОВОТЕЧ. Зупинка зовнішньої кровотечі.

ВИДИ КРОВОТЕЧ. Зупинка зовнішньої кровотечі. - раздел Философия, Методичний матеріал з курсу медицина надзвичайних ситуацій Кровотечею Називають Вихід Крові З Ушкоджених Кровоносних Су...

Кровотечею називають вихід крові з ушкоджених кровоносних судин.

Кровотеча є одним з найчастіших ускладнень механічних пошкоджень і однією з основних причин смерті у осередках масових уражень. Від ранньої діагностики і своєчасно наданої допомоги при масивних кровотечах залежить рятування життя постраждалих.

Існує декілька варіантів класифікацій кровотеч, заснованих на причинах, що викликали кровотечу; термінах її виникнення; видах пошкоджених судин.

Виділяють 3 групи причин, що викликають кровотечі.

До 1 групивідносяться механічні пошкодження судинної стінки. Ці пошкодження можуть бути відкритими, коли раньовий канал проникає через шкіру з розвитком зовнішньої кровотечі, або закритими (наприклад, в результаті поранень судин відламками кістки при закритих переломах, травматичних розривах м'язів і внутрішніх органів), які приводять до розвитку внутрішньої кровотечі.

До 2 групипричин відносять патологічні стани судинної стінки. Такі стани можуть розви-нутися внаслідок атеросклерозу, гнійного розплавлення, некрозу, специфічного запалення, пухлинного процесу. В результаті судинна стінка поступово руйнується, що зрештою може привести до «раптово» виникаючих арозивних кровотеч.

У 3 групупричин об'єднані порушення різних ланок системи згортання крові (коагулопатичні кровотечі). Такі порушення можуть бути викликані не тільки спадковими (гемофілія) або придбаними (тривалі жовтяниці і ін.) захворюваннями, але і декомпенсованим травматичним шоком, який приводить до розвитку синдрому десимінованого внутрішньо-судинного згортання.

В залежності від того, куди виливається кров, розрізняють зовнішні кровотечі, при яких кров виливається в зовнішнє середовище (або безпосередньо, або через природні отвори тіла), і внутрішні,коли кров скоплюється в порожнинах тіла, міжтканинних просторах, імбібірує тканини.

Залежно від часу виникнення розрізняють первинні і вторинні кровотечі.

Первиннакровотеча обумовлена пошкодженням судини у момент травми і виникає безпосередньо після неї.

Вторинно-раннякровотеча (від декількох годин до 2-3 діб після пошкодження) може бути викликана пошкодженням судин або відривом тромбу через неповноцінну іммобілізацию при транспортуванні, грубі маніпуляції при репозиції кісткових відламків і т.д. Дуже важливо пам'ятати про можливість виникнення вторинно-ранньої кровотечі при проведенні протишо-кової терапії, коли підвищення артеріального тиску може привести до виштовхування тромбу потоком крові.

Вторинно-пізнякровотеча (5-10 діб після пошкодження), як правило, є слідством руйнування стінки судини в результаті тривалого тиску кісткового відламку або чужорідного тіла (пролежень), гнійного розплавлення тромбу, ерозії, розриву аневризми.

Залежно від анатомічної будови пошкоджених судин кровотеча може бути артеріальною, венозною, капілярною (паренхіматозною) і змішаною.

Артеріальна кровотечахарактеризується пульсуючим, а в деяких випадках фонта-нуючим виливом з пошкодженої судини яскраво-червоної крові, яке (у разі пошкодження крупного артеріального стовбура) супроводжується характерним «шиплячим» звуком. Пошкодження магістральної артерії небезпечне через швидко прогресуючу крововтрату і ішемізацію тканин, які забезпечуються кров'ю з її басейну.

При венозній кровотечікров, що виливається, має темний колір, витікає з рани рівним, непульсуючим струменем. Інтенсивніше кровоточить периферичний відрізок судини. Анатомо-фізіологічні особливості венозної системи (незначна товщина стінок, легка їх спадаємість, наявність клапанів, сповільнений кровотік, низький тиск) сприяють тромбоутворенню і швидкій зупинці кровотечі при накладанні дав'ячих пов'язок. В той же час поранення венозних судин, особливо розташованих на шиї і грудній клітці, небезпечне через можливий розвиток повітряної емболії.

Капілярна кровотечав більшості випадків не представляє серйозної небезпеки, оскільки крововтрата (за відсутності порушень згортаючої системи крові) звично не буває значною. Кров витікає у вигляді безлічі крапель - кров'яних «росинок». Проте внутрішні капілярні кровотечі можуть приводити з часом до утворення значних за об'ємом міжтканинних і внутрішньо-суглобових гематом. Найбільшу небезпеку представляють капілярні кровотечі з пошкоджених паренхіматозних органів (так звані паренхіматозні кровотечі). Такі кровотечі бувають вельми масивними і у ряді випадків представляють реальну загрозу для життя постраждалого.

Одночасне пошкодження артерій, вен і капілярів приводить до змішаної кровотечі, яка володіє всіма перерахованими вище властивостями. З огляду на те, що однойменні артерії і вени, як правило, розташовуються поряд, більшість первинних кровотеч відноситься саме до цього типу. Вторинні ж кровотечі, навпаки, частіші бувають артеріальними, що визначається причинами їх виникнення.

Надання допомоги потерпілим з кровотечею (що продовжується або відбулося) зводиться до трьох основних моментів:

1. Зупинка кровотечі. Виділяють тимчасову (переслідуючу мету створення умов для подальшого транспортування постраждалого) і остаточну зупинку кровотечі.

Тимчасову зупинку зовнішньої кровотечі роблять при наданні першої медичної, долікарської і першої лікарської допомоги.

Остаточна зупинка кровотечі (зовнішньої і внутрішньої) є задачею кваліфікованої і спеціалізованої хірургічної допомоги.

2. Компенсація гострої крововтрати. Залежно від об'єму крововтрати, технічних можливостей етапу, евакуаційних особливостей компенсація крововтрати може бути повною або частковою, включати деякі маніпуляційні прийоми, введення лікарських препаратів і переливання інфузійно-трансфузійних розчинів.

3. Профілактика вторинних кровотеч. До такої профілактики відносять дбайливе транспортування, транспортну іммобілізацію, накладення провізорних джгутів, профілактику раневих інфекційних ускладнень і ін. Ця профілактика проводиться постійно і залежить від локалізації і характеру конкретних пошкоджень.

Основною задачею першої медичної допомоги є тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі. Правильне і своєчасне виконання цієї задачі може виявитися вирішальним для рятування життя постраждалого. Перш за все необхідно визначити наявність зовнішньої кровотечі і її джерело. Кожна хвилина зволікання, особливо при масивній кровотечі, може виявитися фатальною, тому виправдана зупинка кровотечі будь-якими способами, нехтуючи правилами стерильності. При джерелі кровотечі, прихованому під одягом, слід звернути увагу на рясне і швидке промокання одягу кров'ю.

При цьому використовують наступні методи:

- пальцеве притиснення артерії;

- максимальне згинання кінцівки;

- накладення джгута;

- накладення дав'ячої пов'язки;

- накладення затискача в рані (перша лікарська допомога);

- тампонування рани (перша лікарська допомога).

Найбільшу небезпеку для життя постраждалого представляє артеріальна зовнішня кровотеча. У таких випадках необхідно негайно здійснити пальцеве притиснення артеріїпроксимальніше місця кровотечі (на кінцівках - вище рани, на шиї і голові - нижче) і лише після цього підготувати і виконати тимчасову зупинку кровотечі іншими способами.

Час, витрачений для підготовки джгута або дав'ячої пов'язки при незупиненій кровотечі, може коштувати життя постраждалому!

Існують стандартні точки в проекції крупних артерії, в яких зручно здійснити притиснення судини до належних кісткових виступів. Ці точки важливо не просто знати, але і уміти швидко і ефективно притискувати у вказаних місцях артерію, не витрачаючи час на її пошуки.

Притиснення і особливо утримання магістрального артеріального стовбура представляють певні труднощі і вимагають знання спеціальних прийомів. Артерії достатньо рухомі, тому при спробі їх притиснення одним пальцем «вислизають» з-під нього. Щоб уникнути втрати часу притиснення необхідно здійснювати або декількома щільно стислими пальцями однієї руки, або двома першими пальцями. При необхідності досить тривалого притиснення, вимагаючого фізичних зусиль (особливо при притисненні стегнової артерії і черевної аорти), слід використо-вувати масу власного тіла. Стегнову артерію, так само як і черевну аорту, притискують кулаком.

Слід пям'ятати, що правильно вироблене пальцеве притиснення повинне привести до негайної зупинки артеріальної кровотечі, тобто до зникнення пульсуючого струменя крові, що поступає з рани. При змішаній кровотечі венозна і особливо капілярна кровотеча можуть хоча і зменшитися, але якийсь час зберігатися.

Після того, як артеріальна кровотеча зупинена пальцевим притисненням, потрібно підготувати і здійснити тимчасову зупинку кровотечі одним з наступних способів.

1. Для зупинки кровотечі з дистальних відділів кінцівок можна удатися до максимального згинання кінцівки. У місці згинання (ліктьовий згин, підколінна ямка, пахова складка) укладають щільний валик, після чого жорстко фіксують кінцівку в положенні макси-мального згинання в ліктьовому, колінному або тазостегновому суглобах. Проте описаний спосіб непридатний при супутній кістковій травмі, а також неефективний при кровотечах з проксимальних відділів кінцівок.

2. Найнадійнішим і найпоширенішим способом тимчасової зупинки кровотечі є накладання джгута. В теперішній час використовуються стрічковий гумовий джгут і джгут-закрутка. Класичний трубчастий гумовий джгут, запропонований Есмархом, поступається стрічковому по ефективності і безпеці і практично вже не застосовується.

Незалежно від виду джгута при його накладанні необхідно знати ряд правил, виконання яких дозволить добитися максимальної ефективності гемостазу і уникнути можливих ускладнень:

а) Для забезпечення відтоку венозної крові кінцівку підводять вгору. Це дозволить уникнути витікання з рани венозної крові, що заповнює судини дистальних відділів кінцівки, після накладання джгута.

б) Джгут накладається центральніше місця кровотечі максимально близько від області пошкодження. У випадках масових уражень, коли з різних причин в процесі евакуації не вдається вчасно зняти джгут, що приводить до розвитку ішемічної гангрени, дотримання цього правила особливо важливе, оскільки дозволяє максимально зберегти життєздатними тканини, що знаходяться проксимальніше місця пошкодження.

в) Під джгут поміщають прокладку з одягу або іншої м'якої тканини так, щоб вона не утворювала складок. Це дозволяє уникнути защемлення шкіри джгутом з можливим подальшим розвитком некрозів. Допустимо накладати джгут прямо на одяг постраждалого, не знімаючи його.

г) При правильному накладанні джгута повинна бути досягнута зупинка кровотечі. Вени при цьому западають, шкірні покриви стають блідими, пульс на периферичних артеріях відсутній. Однаково неприпустимо як недостатнє, так і надмірне затягування джгута. При недостатньому затягуванні джгута припиняється відтік крові з дистальних відділів по венах, тоді як артеріальний приплив крові зберігається. Такий джгут називається венозним, і при змішаній кровотечі лише сприяє витіканню з неї крові.

При недостатньому затягуванні джгута кровотеча з рани не зупиняється, а, навпаки, посилюється.

Надмірне затягування джгута (особливо джгута-закрутки) може привести до роздавлю-вання м'яких тканин (м'язів, судинно-нервових пучків).

Після досягнення зупинки кровотечі подальше затягування джгута неприпустимо!

д) Максимальний час знекровлення, безпечний для життєздатності дистальних відділів, складає в теплу пору 2 г., а в холодну - 1-1,5 г. Тому до джгута необхідно прикріпити записку з вказівкою точного часу (дата, години і хвилини) його накладання. Крім того, в зимовий пору кінцівку з накладеним джгутом добре ізолюють від зовнішнього середовища, щоб не відбулося відмороження.

е) Накладений джгут має важливе значення при сортуванні постраждалих, визначені черговості і термінів надання їм подальшої медичної допомоги. Тому джгут повинен бути добре видний; його не можна вкривати під бинтами або транспортними шинами.

ж) Для уникнення послаблення натягнення джгута, а також з метою запобігання додаткової травматизації при транспортуванні джгут після накладання повинен бути надійно закріплений, а кінцівка іммобілізована.

Помилкою є використовування в якості джгута шматка матерії, який просто туго зав'язують вузлом на кінцівці. Через дуже невеликий час цей вузол слабшає, і кровотеча з рани поновлюється або навіть посилюється. В той же час затягування вузла приводить до значної травматизації м'яких тканин.

Джгут-закрутку можна зробити з будь-якого м'якого і досить міцного матеріалу (фрагменти одягу, шматок матерії, ремінь брюк у військовослужбовців). Для більшої його ефективності і з метою зменшення здавлення навколишніх м'яких тканин під джгут в проекції крупної судини підкладають щільний матерчатий валик. Кінці джгута зав'язують на невеликій паличці і, обертаючи її, поступово затягують джгут до зупинки кровотечі. Після цього паличку не виймають, а міцно фіксують пов'язкою.

До негативних властивостей такого джгута можна віднести значну травматизацію, оскільки джгут-закрутка не еластичний і при надмірному затягуванні може роздавити підлягаючі м'які тканини. Тому при наданні першої медичної допомоги переважно користуватися стрічковим гумовим джгутом, якщо такий є (у санітарній сумці у військовослужбовців, в медичній автомобільній аптечці).

Гумовий стрічковий джгут забезпечений спеціальними застібками. Це може бути металічний ланцюжок з гачком або пластмасові "кнопки" з отворами в гумовій стрічці.

Існують два способи накладання гумового джгута, умовно названі «чоловічий» і «жіночий». При «чоловічому» способі джгут беруть правою рукою за край із застібкою, а лівою на 30-40 см ближче до середини (не далі!). Потім джгут розтягують двома руками і накладають перший циркулярний тур так, щоб початкова ділянка джгута перекривалася наступним туром. Подальші тури джгута накладають по спіралі в проксимальному напрямі з «нахльостуванням» один на одного не натягуючи, оскільки вони служать лише для зміцнення джгута на кінцівці. При «жіночому» способі, що вимагає менших фізичних зусиль перший тур джгута накладається без натягнення, а натягається наступний (другий) тур, яким і здавлюються артеріальні стовбури.

Проте незалежно від вибору того або іншого способу кровотеча повинна бути зупинена першим же натягнутим туром гумового джгута.

Для закріплення джгута використовують застібку.

Окрім кінцівок, джгут може бути накладений на шию з метою притиснення сонної артерії. Для цього використовують метод Mикулича: на зону пальцевого притиснення сонної артерії укладають щільний валик, який притискують джгутом. З метою попередження асфіксії і пережиму протилежної сонної артерії з другого боку джгут фіксують на закинутій на голову руці або імпровізованій шині, фіксованій до голови і тулуба.

3. Для зупинки венозної і капілярної кровотечі використовують дав'ячу пов'язку. Для цього в проекції рани укладають один або декілька щільних матерчатих пелотів, які щільно прибинтовують для локального здавлення тканин, що кровоточать. При цьому з метою досяг-нення необхідного тиску пелота на м'які тканини при його фіксації використовують прийом «перехреста бинта». Зручний для цих цілей індивідуальний перев'язувальний пакет. Проте дав'яча пов'язка, як правило, недостатньо ефективна при масивній артеріальній кровотечі.

Задачею першої медичної допомоги є також виконання адекватної транспортної іммобілізації, що, крім інших, переслідує мету профілактики вторинних ранніх кровотеч, пов'язаних з послабленням джгута або дав'ячої пов'язки, прориву пульсуючої гематоми при транспортуванні.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Методичний матеріал з курсу медицина надзвичайних ситуацій

медицина надзвичайних ситуацій ТЕМА Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних... Основні заходи захисту населення і територій...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ВИДИ КРОВОТЕЧ. Зупинка зовнішньої кровотечі.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТЕМА 1. Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних ситуацій
Людство постійно перебуває під впливом несприятливих факторів, не тільки соціального, але і техногенного та природного походження. Все це ще раз підтверджує, що одним із головних завдань держави є

Основні положення міжнародного права з питань захисту людини.
  Принципи захисту цивільного населення випливають з основних положень Женевської конвенції щодо захисту жертв війни. Після другої світової війни, в ході якої мирне населення

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
Цивільний захист – це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами

Евакуаційні заходи.
В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших населених пунктах, які мають об’єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час основним способом захисту населення є евакуаці

Радіаційний і хімічний захист.
Цей захист включає заходи з виявлення й оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, за

Засоби захисту органів дихання
1.1.1. Протигази фільтрувальні (загальновійськові, цивільні, дитячі) Мають достатньо високі захисні якості й забезпечу­ють захист органів дихання та очей людини від впли­ву отруйних

Засоби захисту шкіри
Призначені для захисту відкритих ділянок шкіри, одягу, взуття та спорядження від попадання на них крапельно-рідинних ОР (СДОР), РР, збудників інфекційних захворювань. Вони поділяються на табельн

Засоби індивідуального медичного захисту.
Призначені для профілактики уражень та наданння медичної допомоги населенню, яке зазнало впливу радіаційних, хімічних, бактеріологічних чинників тех­ногенних та природних катастроф. До зас

Засоби колективного захисту
До засобів колективного захисту включають сховища, протирадіаційні укриття і найпростіші укриття. Сховища - це захисні споруди герметичного типу, призначені для захист

Класифікація надзвичайних ситуацій.
  Наявність в Україні розвиненої інфраструктури промисловості, висока її концентрація в окремих регіонах, існування великих промислових комплексів, в тому числі тих, що віднесені до п

Природні пожежі
Пожежі – це стихійне, некероване людиною розповсюдження вогню. Вони класифікуються на природні пожежі (лісові, торф’яні, степові, польові) і пожежі в населених пунктах (окремі, масові, суцільні).

Руйнівна дія вітру
Основною причиною виникнення бур, ураганів, смерчів є циклонічна діяльність атмосфери. Характеристикою цих явищ є швидкість вітру. В таблиці представлена шкала Бофорта, яка дає змогу уявити руйнівн

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки
  До надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру відносяться: 1. Соціально-політичні конфлікти: а) війна як крайній прояв політичного конф

Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
Алкоголь - це універсальна отрута, яка діє на весь організм. Зловживання алкоголем призводить до психічних розладів. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як біла гарячка, алкогольни

Природно-соціальні небезпеки
Епідемія - масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності. Соціальні хвороби - ц

Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно небезпечні об’єкти. До них відносяться атомні електростанції, атомні теплоелектроцентралі, атомні станції теплопостачання,

Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
Сьогодні на території країни налічується понад 1500 різних об’єктів, які виробляють, зберігають або використовують у технологічному процесі СДОР. Окрім зазначеного, цілодобово на території України

Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах.
В Україні діє понад 1,5 тисяч пожежо- і вибухонебезпечних об’єктів, на яких сконцентровано близько 13 млн. тон твердих і рідких небезпечних речовин. Вибухо- та пожежонебезпечні об’

Аварії на шахтах.
В Україні на даний час експлуатується майже 200 шахт, більшість з яких не реконструювалася більше 20 років і вимагають заміни вентиляційного та іншого обладнання. Не всі шахти мають апаратуру опові

Аварії на біологічно небезпечних об’єктах.
До біологічно небезпечних об’єктів належать в основному об’єкти, на яких виготовляються або зберігаються біологічно активні препарати. Такі препарати можуть використовуватись у медицині або сільськ

Автомобільні аварії.
Найбільш небезпечним, через масовість розповсюдження і використання, є автомобільний транспорт. Так, за останні п’ять років на шляхах України було зареєстровано 212,9 тис. дорожньо-транспортних при

Катастрофи на морському і річковому транспорті
Щодоби в океанах і морях перебуває 25 тис. суден , екіпажі яких нараховують близько 1 млн. чоловік. За даними відомої страхової організації судноплавства Ллойда в акваторіях морів і океанів щорічно

Катастрофи на залізницях.
Основними причинами залізничних катастроф є: - порушення вимог технічної експлуатації колійного господарства та правил безпеки при транспортуванні вантажу; - дії зовнішніх факторі

Авіаційні катастрофи.
Під авіаційною катастрофою розуміють авіаційну подію, що призвела до загибелі хоча б одного з членів екіпажу або пасажира, повного або часткового руйнування повітряного судна або його безслі

Причини та медико-санітарні наслідки аварій
на радіаційно небезпечних об’єктах (РНО)   На даний час в 33 розвинених країнах світу діють більше 440 енергоблоків у складі біль ніж 200 атомних електростан

Можливі види уражень.
При аварії на АЕС з руйнуванням реактора внаслідок парового вибуху серед персоналу та населення можливі механічні травми та термічні опіки, які супроводжуються, як правило, радіаційними ураженнями.

Оцінка радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
  Радіаційна обстановка - це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті радіоактивного забруднення місцевості,

Прилади радіаційної розвідки.
  Основними приладами для виявлення іонізуючого випромінювання, масштабів та ступеню зараження радіоактивними речовинами є вимірювачі потужності дози, а дозиметричного контролю - дози

Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
  Засоби медичного захисту- це засоби, що використовуються для попередження уражень радіоактивними речовинами та надання першої медичної допомоги. Вони поділ

Засоби колективного захисту
Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населення. Засоби ко

Принципи обмеження радіаційного впливу.
Запобігання та обмеження впливу радіації на людей можливе на основі таких основних принципів: 1. Захист шляхом використання матеріалів. Матеріали і захисні споруди мають “коефіціє

Класифікація хімічно небезпечних об’єктів. Причини та медико-санітарні наслідки аварій на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО).
Сьогодні людство у промисловості, сільському господарстві, побуті використовує близько 6 млн. токсичних речовин, з яких 60 тис. найменувань промисловість виробляє у великій кількості. Серед них, по

Характеристика СДОР та ОР.
По фізичним властивостям СДОР та ОР діляться на: - тверді і сипкі речовини, летючі при температурі до 40оС (гранозан, меркуран та ін.); - тверді і сипк

Визначення можливих втрат при ураженні СДОР і ОР
  Умови розміщення Забезпеченість протигазами ( % )

Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
  Хімічна обстановка – це умови, які виникають після аварії на хімічно-небезпечному об’єкті, внаслідок забруднення об’єкта, навколишнього середовища сильнодіючими

Прилади хімічної розвідки.
  Індикація СДОР базується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії з хімічними речовинами. В залежності від зміни кольору індикатора визначають тип СДОР, а порівнюючи інтенсивн

Засоби індивідуального захисту
Аптечка індивідуальна (АІ-2) - призначена для надання першої медичної допомоги (шляхом само- і взаємодопомоги) при загрозі або ураженні хімічними речовинами, а також для профіл

Засоби колективного захисту
Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населе

Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях
З метою своєчасної інформації населення, персоналу об’єктів економіки про хімічне забруднення Цивільним захистом прийняті сигнали оповіщення, які передаються через канали зв’язку, радіо, телебаченн

Серцево-легенева реанімація.
Реанімація- комплекс заходів, направлених на відновлення життєво важливих функцій і що проводяться при настанні у пацієнта термінального стану (критичного рівня розладу життєдіяльн

Протишокові заходи.
Шок - гостро виниклий критичний стан організму з прогресуючою недостатністю системи життєзабезпечення, обумовлений гострою недостатністю кровообігу, мікроциркуляції і гіпоксією тка

Транспортна іммобілізація.
Іммобілізація один з основних компонентів надання медичної допомоги на всіх етапах евакуації. Від адекватності заходів щодо іммобілізаціїі пошкодженого сегменту залежить не тільки результат лікуван

При різних видах уражень.
Аналіз медичних наслідків катастроф мирного часу дозволяє зробити висновок, що ураження, які виникають, носять переважно хірургічний харак­тер («масовий небойовий травматизм»). До 30% потер­пілих у

При різних видах уражень.
Аналіз медичних наслідків катастроф мирного часу дозволяє зробити висновок, що ураження, які виникають, носять переважно хірургічний харак­тер («масовий небойовий травматизм»). До 30% потер­пілих у

Закриті пошкодження кісток і суглобів
При переломах і вивихах, як правило, сильно виражений больовий синдром. Крім того, навіть при закритих переломах, особливо множинних, утворюються значні за розміром міжм'язові і навколокісткові гем

Відкриті пошкодження кісток і суглобів
До особливостей надання допомоги потерпілим з відкритими пошкодженнями кісток і суглобів, крім заходів, направлених на зупинку зовнішньої кровотечі і боротьбу з шоком, відносяться профілактика розв

Пошкодження хребта
Надання допомоги потерпілим з травмами хребта має певні особливості, пов'язані перш за все з необхідністю профілактики вторинного зміщення хребців з пошкодженням вмісту спинномозкового каналу. Слід

Травми грудей
Перша медична допомога полягає в попередженні або ліквідації асфіксії шляхом очищення порожнини рота, носа від згустків крові, сторонніх частинок. По показанням проводять штучне дихання, інгаляцію

Пошкодження живота
Надання першої медичної допомоги потерпілим з пошкодженнями живота має ряд особливостей. Перш за все при підозрі на пошкодження органів черевної порожнини категорично заборонений прийом їж

Пошкодження обличчя і шиї
Заходи щодо порятунку життя і підтримки життєво важливих функцій у постраждалих з пошкодженнями обличчя і шиї мають, через специфіку локалізації цих пошкоджень, певні особливості. Зупин

Термічні опіки
Першу медичну допомогу обпаленим надають самі постраждалі у вигляді само- і взаємодопомоги, а також парамедики (пожежники, рятувальники, санітарні дружини). Перша медична допомога при опік

Холодова травма
Основні принципи лікування при відмороженнях і замерзанні зводяться до наступного: - усунення гіпотермії і нормалізація функцій життєве важливих систем; - заходи, направлені на пі

Політравма
Тяжкість пошкоджень, частота розвитку загрозливих життю станів при політравмі, велике число летальних результатів роблять особливо важливими швидкість і адекватність надання ме-дичної допомоги. Осн

Основи створення, завдання та заходи ДСМК.
Стаття 3 Конституції України, прийнятої на 5-й сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. проголошує, що "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в У

Та діяльність ДСМК.
Діяльність ДСМК регламентують Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінета Міністрів України, накази та методичні рекомендації МОЗ України. До правових, нормативних та дире

Організація ДСМК.
ДСМК України утворена на двох рівнях: державному та територіальному. На державному рівні ДСМК організовується в системі МОЗ України. Керівництво ДСМК під час ліквідації ме

Взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами.
У системі заходів, спрямованих на подолання наслідків стихійних лих і техногенних катастроф, пріоритетними є заходи щодо ліквідації їх медико-санітарних втрат. Дії аварійно-рятувальних і медичних ф

Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу
У другій половині 20-го століття відзначалося зростання кількості аварій та катастроф, пов'язаних з роботою техніки (техногенних або антропогенних) та кількості жертв серед населення при стихійних

ТЕМА 7. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
  В системі медицини катастроф лікувально-евакуаційне забезпечення (ЛЕЗ) є одним з основних і найбільш трудомістких видів діяльності з охорони здоров’я під час ліквідації медичних нас

Етапи медичної евакуації ДСМК, їх організація та завдання.
Для існуючої системи ЛЕЗ загальним принципом є двохетапна система надання медичної допомоги і лікування уражених з їх евакуацією за призначенням. Об’єктового медичного персоналу та лікувально-профі

МЕДИЧНЕ СОРТУВАННЯ.
В разі виникнення середовища при НС, як правило, виникають масові санітарні втрати та нестача медичних сил і засобів, щоб своєчасно організувати допомогу всім ураженим. Доводиться запроваджувати че

ВИДИ І обсягИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ.
Зміст лікувально-евакуаційних заходів при наданні медичної допомоги визначають два поняття - вид та обсяг медичної допомоги. Вид медичної допомоги - це перелік лікувально-

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ ПРИРОДНИХ КАТАСТРОФ
Досвід організації медичного забезпечення населення під час аварійно-рятувальних робіт свідчить, що через певні особливості ситуації, яка виникає внаслідок стихійного лиха, великого значення набува

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ ТЕХНОГЕННИХ КАТАСТРОФ.
При радіаційних аваріях з викидом радіонуклідів у довкілля здійснюється комплекс заходів щодо захисту населення від зовнішнього і внутрішнього опромінювання. Для планування і реалі

Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям
Слід визначати, що серед потерпілих від стихійних лих значну частину населення складають діти. Їх відсоток від загальної кількості потерпілих змінюється в межах 12-23%. Тому при організації меди

ТЕМА 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
  В умовах надзвичайної ситуації, при розгортанні робіт по ліквідації медико-санітарних наслідків, значна роль відводиться санітарно-епідеміологічній службі, від готовності якої значн

Організація санітарно-гігієнічної та епідемічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації.
Для здійснення заходів щодо протибактеріологічного захисту необхідна своєчасна, достовірна і безупинна оцінка епідеміологічної обстановки в зоні надзвичайної ситуації, що досягається застосуванням

Поняття карантину і обсервації та організація режимно-обмежувальних заходів
Одразу після встановлення факту наявності осередку бактеріологічного зараження запроваджуються режимно-обмежувальні заходи. Під цими термінами слід розуміти систему дер

Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
З розвитком цивілізації поряд з стихійними лихами все більшого значення набували надзвичайні ситуації, пов’язані з людським фактором. Зростаючий вплив катастроф на біосферу стає все більш агресивни

Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій
У разі виникнення великих спалахів доцільно на основі тимчасових інфекційних стаціонарів або потужних лікарень розгорнути спеціалізований стаціонар або відділення, які будуть виконувати функції сор

Вимоги нормативних документів щодо термінів подачі інформації про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки.
Передача інформації про виникнення (загрозу виникнення) НС та її медико-санітарні наслідки здійснюється від закладу охорони здоров'я, що перший отримав інформацію про НС, до центрального та резервн

Особливості функціонування системи передачі інформації про хід ліквідації медико-санітарних наслідків НС.
Система передачі інформації продовжує функціонувати після виникнення надзвичайної ситуації до завершення ліквідації її медико-санітарних наслідків і забезпечує інформаційну взаємодію всіх ланок щод

Інформаційні звіти.
Діючий Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ Україні в межах УІАС НС передбачає два принципово різних види звітів: - звіт про ліквідацію медико-санітарних наслідків

Облік інформаційної діяльності.
Для можливості проведення ретроспективного аналізу діяльності кожної ланки в системі передачі інформації Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах УІАС НС передба

Аналітична обробка інформації вузлами інформаційно-аналітичної функціональної підсистеми МОЗ України і питань НС.
Оперативне інформаційне забезпечення органів державної влади про всі аспекти щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС дає можливість органам управління охорони здоров'я, що відповідають за ор

Планування заходів медичного забезпечення населення при нС.
Аналіз ліквідації медико-санітарних наслідків значних за масштабами надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і співставлення проведених і запланованих завчасно заходів свідчить, щ

Організація планування медико-санітарного забезпечення населення в НС.
Підставою для організації розробки “Плану медико-санітарного забезпечення населення в НС” є Наказ МОЗ України та затверджене цим наказом завдання на планування. Як свідчить набутий досвід, виходу ц

Додатки.
У першому розділі плану дається характеристика медичних закладів на відповідній адміністративній території, кількості лікарів (усього і за окремими спеціальностями), кількості середнього медичного

Спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги.
При надзвичайних ситуаціях, незалежно від їх масштабу, як правило, першими для надання медичної допомоги до осередку катастрофи прибувають і починають працювати згідно своїх функціональних обов’язк

Спеціалізовані бригади постійної готовності державної служби медицини катастроф другої черги.
На другому етапі медичної евакуації згідно “Планів медико-санітарного забезпечення на-селення в надзвичайних ситуаціях”, розгортаються лікувальні заклади, сукупність яких повинна забезпечити наданн

Територіальні центри екстреної медичної допомоги.
В системі медичного постачання ДСМК центри займають провідне місце. За їх планами, затвердженими органами управління охороною здоров’я здійснюється розподіл необхідних запасів засобів між іншими за

Організація захисту медичного майна за умов НС.
В разі виникнення різних надзвичайних ситуацій можливе пошкодження медичного майна. Це не тільки дії РР, ОР, БЗ, СДОР, але й механічне пошкодження. В разі підтоплення велика частина медичного поста

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги