МЕДИЧНЕ СОРТУВАННЯ. - раздел Философия, Методичний матеріал з курсу медицина надзвичайних ситуацій В Разі Виникнення Середовища При Нс, Як Правило, Виникають Масові Санітарні В...
В разі виникнення середовища при НС, як правило, виникають масові санітарні втрати та нестача медичних сил і засобів, щоб своєчасно організувати допомогу всім ураженим. Доводиться запроваджувати черговість у наданні медичної допомоги та евакуації. Потребується медичне сортування.
Медичне сортування– це метод поділу потерпілих та хворих на групи, що грунтується на потребі в однорідних лікувально-профілактичних і евакуаційних заходах залежно від медичних показань та конкретних обставин НС.
Медичне сортування проводиться починаючи з моменту надання першої медичної допомоги на місці ураження і продовжується під час надання усіх догоспітальних і госпітальних видів медичної допомоги.
Залежно від завдань, що вирішуються, розрізняють два види медичного сортування:
1. Внутрішньопунктове сортуваннявизначає порядок проходження потерпілого у середині лікувально-профілактичного закладу (пункту надання медичної допомоги);
2. Евакотранспортне сортування, що проводиться з метою поділу потерпілих на однорідні групи за чергою евакуації, видами евакотранспорту, положенням потерпілого (сидячи, лежачи) та евакуаційним призначенням (пунктом прямування).
Під час надання першої медичної допомоги у процесі медичного сортування виділяють такі групи:
1)Особи, які потребують медичної допомоги у першу чергу (наявність палаючого одягу; зовнішня або внутрішня артеріальна кровотеча; шок; асфіксія; судоми; колапс; втрата свідомості; травматична ампутація кінцівок; випадання петель кишок; відкритий пневмоторакс; мимовільне виділення сечі та калу; різка зміна кольору шкіри та слизових оболонок; виражена задишка тощо);
2)Уражені особи, допомога яким може бути надана у другу чергу, тобто відстрочена на найближчий час (продовження впливу уражаючого чинника, який обтяжує ураження організму – тліючий одяг, наявність СДОР на відкритих частинах тіла, підвищений вміст окису вуглецю у навколишньому атмосферному повітрі; перебування частин тіла під конструкціями зруйнованої будови тощо). Затримка у наданні їм допомоги може обтяжити стан, але не створює безпосередньої загрози для життя.
3) Усі інші потерпілі;
4) Потерпілі, які потребують винесення або вивезення у найближчий лікувально-профілактичний заклад у першу чергу (потерпілі, яким була надана медична допомога у першу чергу) і в другу чергу (всі інші уражені);
5)Легкоуражені (ходячі), які можуть самостійно або із сторонньою допомогою дістатися до лікувально-профілактичного закладу.
Основою сортування прийняті такі основні сортувальні ознаки:
Небезпечність для оточуючих визначає ступінь потреби уражених в санітарній чи спеціальній обробці, в ізоляції. У залежності від цього уражених розподіляють на групи:
- ті, що потребують спеціальної (санітарної) обробки (часткової чи повної);
- ті, що підлягають тимчасовій ізоляції (в інфекційному чи психоневрологіч-ному ізоляторі);
- ті, що не потребують спеціальної (санітарної) обробки.
Лікувальна ознака – ступінь потреби потерпілих у медичній допомозі, черговості та місці (лікувальний підрозділ) її надання.
За ступенем потреби в медичній допомозі у відповідних підрозділах етапу евакуації виділяють уражених:
- які потребують невідкладної медичної допомоги;
- не потребують медичної допомоги (допомога може бути відкладена);
- уражені з травмою, що не сумісна з життям, потребують симптоматичної допомоги, тобто полегшення страждання.
Евакуаційна ознака – необхідність, черговість евакуації, вид транспорту та положення ураженого в транспорті. За цією ознакою уражених розподіляють на групи:
- ті, що підлягають евакуації за межі осередку (зони ураження) в інші територіальні, регіональні лікувальні заклади чи центри країни з урахуванням евакуаційного призначення, черговості, способу евакуації (лежачи, сидячи), виду транспорту;
- ті, яких необхідно залишити в даному лікувальному закладі (за тяжкістю стану, нетранспортабельністю) тимчасово чи до одужання;
- ті, що підлягають поверненню за місцем проживання (розселення) чи короткочасній затримці на медичному етапі для медичного спостереження.
У приймальних відділеннях лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) для проведення медичного сортування формуються сортувальні бригади. Оптимальний склад лікарської сорту-вальної бригади такий: лікар, фельдшер (медична сестра), медична сестра, два реєстратори, ланка носильників (чотири особи). Сортування звичайно грунтується на даних зовнішнього ог-ляду потерпілих, їх опитуванні, ознайомленні з медичною документацією (якщо вона є), без використання трудомістких методів обстеження. Медичний персонал сортувальної бригади спочатку проводить вибіркове сортування з метою виявлення уражених, небезпечних для ото-чуючих, та тих, хто насамперед потребує медичної допомоги (наявність зовнішньої кровотечі, асфіксії, породіллі, діти та ін.). Після вибіркового методу сортування персонал бригади переходить до “конвейєрного” огляду потерпілих. Одночасно оглядають двох осіб: біля одного з них знаходиться лікар, медична сестра та реєстратор; біля іншого – фельдшер (медична сестра) та реєстратор. Прийнявши сортувальне рішення щодо першого потерпілого, лікар переходить до другого, отримує від фельдшера інформацію, за необхідності додатково оглядає потерпілого. Потім, прийнявши сортувальне рішення щодо другого потерпілого, лікар переходить до третього, отримує від медичної сестри інформацію про його стан, у разі необхідності доповнює її ще й особистим оглядом, приймає рішення. Фельдшер разом з реєстратором у цей час оглядають четвертого потерпілого, і таким чином продовжується процес медичного сортування.
За необхідності потерпілим надається медична допомога. Результати сортування фіксуються сортувальними марками, на основі яких носильники реалізують сортувальні рішення лікаря. Ураховуючи нерівномірність надходження потерпілих, за наявності значної їх кількості формуються додаткові сортувальні бригади із інших відділень лікарні.
Одна сортувальна бригада за 1 год. роботи може розсортувати від 20 до 40 потерпілих травматологічного профілю або уражених СДОР з наданням невідкладної медичної допомоги.
Нині увага сучасної медицини зосереджена на пошуку методик прискорення діагностики і прогнозування для групування уражених з метою диференційованого підходу за терміновістю надання допомоги і порядку евакуації. Визначені різноманітні напрями цієї роботи. В основу одного з них покладено математичне моделювання з використанням математичних формул, алгоритмів, бальної системи багатофакторної оцінки ступеня тяжкості травми, симптомів її виявлення і деяких ускладнень. Рекомендуються таблиці оціночних балів, величини травмато-логічних індексів, параметричні шкали бальної оцінки, а також номограми для розрахунку індексів і прогнозу ураження дорослого і дитячого населення.
Інший напрям прискорення сортування уражених – використання диференційно-діагностичних таблиць оцінки можливого прогнозу в уражених за кількістю виявлених найбільш інформативних ознак про ступінь тяжкості стану в разі опікової травми, травми черева та грудей, а також гострої променевої хвороби, гнійно-септичних ускладнень.
Однак, як показує досвід навчань та практика роботи медичного персоналу в період великої кількості надходження умовно уражених на навчаннях і реально потерпілих (при смерчах, ураганах, землетрусах, катастрофах та аваріях), медичний персонал не використовує в процесі сортування ні номограми, ні математичні формули, ні індекси. Але вони можуть бути застосовані для уточнення ступеня ураження та визначення прогнозу в подальших періодах роботи етапів медичної евакуації.
Крім того, за відповідної підготовки середній медичний персонал сортувальних бригад може зібрати дані видимих анатомічних і доступних функціональних порушень в уражених з урахуванням бальної оцінки для повідомлення лікаря сортувальної бригади про стан ураженого, а лікар, уточнивши за необхідності додаткові клінічні симптоми ураження, приймає кінцеве сортувальне рішення. Ці методики з позитивними результатами можуть бути застосовані в госпітальному та операційно-перев’язувальному відділенні для визначення лікувальної тактики стосовно кожного тяжко пораненого (оперативне, консервативне, симптоматичне та інші лікування).
Безумовне практичне значення для медичного сортування мають табличні методи визначення ступеня тяжкості радіаційного ураження (гострої променевої хвороби), прогнозу термічного ураження, а також показники об’єму кровотечі та деякі інші.
Важливим елементом в організації екстреної медичної допомоги населенню при масових ураженнях є медична евакуація.
Медична евакуація – це система заходів щодо видалення із зони катастрофи уражених, які потребують медичної допомоги і лікування за її межами. Вона починається з організованого винесення, виведення та вивезення потерпілих із зони катастрофи і закінчується доставкою їх у лікувальні заклади, які надають повний обсяг медичної допомоги та забезпечують кінцеве лікування. Швидка доставка уражених на перший і кінцевий етапи медичної евакуації є одним з головних засобів досягнення своєчасності в наданні медичної допомоги ураженим.
В умовах катастроф санітарний та непристосований автотранспорт, як правило, є одним з основних засобів евакуації уражених у ланці – зона катастрофи – найближчий лікувальний заклад, де надається повний обсяг медичної допомоги. За необхідності евакуації уражених у спеціалізовані центри регіону зазвичай використовується авіаційний транспорт.
Під час евакуації важливо правильно розмістити уражених у салоні автобуса чи кузові автомобіля. Тяжкоуранених, які потребують обережних умов транспортування, розміщують на носилках переважно в передніх секціях і не вище другого ярусу. Уражені на носилках з транспортними шинами, з гіпсовими пов’язками розміщуються на верхніх ярусах салону. Головний кінець носилок повинен бути обернений до кабіни і знаходитись на 10 – 15 см вище ножного, щоб зменшити поздовжне переміщення уражених під час руху транспорту. Легкоуражені (сидячі) розміщуються в автобусах в останню чергу на відкидних сидіннях, а у вантажних автомобілях на дерев’яних лавах (дошках), що закріплені між боковими бортами. Швидкість руху автомобілів визначається станом дорожнього покриття, видимістю на дорогах, порою року, часом доби та інше і звичайно встановлюється в межах 30 – 40 км/год.
Деякі переваги перед автомобільним транспортом, поряд із залізничним, має також річковий (морський) транспорт (товаропасажирські судна, баржі, швидкісні катери, риболовні та вантажні судна).
Із повітряних засобів для евакуації уражених можуть бути використані різноманітні типи літаків цивільної та військово-транспортної авіації, а також спеціально обладнані Ан-2, Як-40 та ін. У салонах літаків встановлюються пристрої для носилок, для розміщення санітарно-господарського обладнання, медичного оснащення. Найбільш зручними є реанімаційно-операційні літаки Ан-26М, “Рятувальник” з операційною, палатою інтенсивної терапії тощо.
Як показав досвід роботи служб у зонах катастроф, найбільш складною для здійснення в організаційному і технічному відношенні є евакуація (винесення, вивезення) уражених через завали, осередки пожеж та ін. Якщо немає можливості подати транспортні засоби до місць знаходження уражених, організується винесення уражених на носилках, імпровізованими засобами (дошки) до місця можливого навантаження на транспорт (методом естафети).
При масовій евакуації уражених залізничним (водним) транспортом (евакуаційно-санітарними поїздами, залізничними летючками) у місцях навантаження обладнуються під’їзні шляхи, найпростіші пристосування для забезпечення повантаження (вивантаження) потерпілих (сходні, містки та щитки). Із цією метою використовують також платформи, трапи, пристані. За непогоди здійснюються заходи щодо захисту уражених від дощу, снігу, холоду тощо.
Евакуація здійснюється за принципом “на себе” (машини швидкої медичної допомоги, лікувально-профілактичних закладів, регіональних, територіальних центрів екстреної медичної допомоги тощо) і “від себе” (транспортом об’єкта, що потерпів, рятувальних загонів та ін.). Загальним правилом при транспортуванні уражених на носилках є незмінність носилок, з їх заміною з обмінного фонду.
Дуже важливо організувати керування евакуацією з метою рівномірного та одномомент-ного навантаження медичних загонів (госпіталів) лікувально-профілактичних заходів, а також забезпечення направлення потерпілих у лікувальні заклади відповідного профілю (відділення лікувальних закладів), скоротивши до мінімуму переміщення уражених за призначенням між лікувальними закладами району (міста).
медицина надзвичайних ситуацій ТЕМА Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних... Основні заходи захисту населення і територій...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
МЕДИЧНЕ СОРТУВАННЯ.
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Евакуаційні заходи.
В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших населених пунктах, які мають об’єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час основним способом захисту населення є евакуаці
Радіаційний і хімічний захист.
Цей захист включає заходи з виявлення й оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, за
Засоби захисту органів дихання
1.1.1. Протигази фільтрувальні (загальновійськові, цивільні, дитячі)
Мають достатньо високі захисні якості й забезпечують захист органів дихання та очей людини від впливу отруйних
Засоби захисту шкіри
Призначені для захисту відкритих ділянок шкіри, одягу, взуття та спорядження від попадання на них крапельно-рідинних ОР (СДОР), РР, збудників інфекційних захворювань. Вони поділяються на табельн
Засоби індивідуального медичного захисту.
Призначені для профілактики уражень та наданння медичної допомоги населенню, яке зазнало впливу радіаційних, хімічних, бактеріологічних чинників техногенних та природних катастроф.
До зас
Засоби колективного захисту
До засобів колективного захисту включають сховища, протирадіаційні укриття і найпростіші укриття.
Сховища - це захисні споруди герметичного типу, призначені для захист
Класифікація надзвичайних ситуацій.
Наявність в Україні розвиненої інфраструктури промисловості, висока її концентрація в окремих регіонах, існування великих промислових комплексів, в тому числі тих, що віднесені до п
Природні пожежі
Пожежі – це стихійне, некероване людиною розповсюдження вогню. Вони класифікуються на природні пожежі (лісові, торф’яні, степові, польові) і пожежі в населених пунктах (окремі, масові, суцільні).
Руйнівна дія вітру
Основною причиною виникнення бур, ураганів, смерчів є циклонічна діяльність атмосфери. Характеристикою цих явищ є швидкість вітру. В таблиці представлена шкала Бофорта, яка дає змогу уявити руйнівн
Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
Алкоголь - це універсальна отрута, яка діє на весь організм. Зловживання алкоголем призводить до психічних розладів. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як біла гарячка, алкогольни
Природно-соціальні небезпеки
Епідемія - масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності.
Соціальні хвороби - ц
Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно небезпечні об’єкти. До них відносяться атомні електростанції, атомні теплоелектроцентралі, атомні станції теплопостачання,
Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
Сьогодні на території країни налічується понад 1500 різних об’єктів, які виробляють, зберігають або використовують у технологічному процесі СДОР. Окрім зазначеного, цілодобово на території України
Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах.
В Україні діє понад 1,5 тисяч пожежо- і вибухонебезпечних об’єктів, на яких сконцентровано близько 13 млн. тон твердих і рідких небезпечних речовин.
Вибухо- та пожежонебезпечні об’
Аварії на шахтах.
В Україні на даний час експлуатується майже 200 шахт, більшість з яких не реконструювалася більше 20 років і вимагають заміни вентиляційного та іншого обладнання. Не всі шахти мають апаратуру опові
Аварії на біологічно небезпечних об’єктах.
До біологічно небезпечних об’єктів належать в основному об’єкти, на яких виготовляються або зберігаються біологічно активні препарати. Такі препарати можуть використовуватись у медицині або сільськ
Автомобільні аварії.
Найбільш небезпечним, через масовість розповсюдження і використання, є автомобільний транспорт. Так, за останні п’ять років на шляхах України було зареєстровано 212,9 тис. дорожньо-транспортних при
Катастрофи на морському і річковому транспорті
Щодоби в океанах і морях перебуває 25 тис. суден , екіпажі яких нараховують близько 1 млн. чоловік. За даними відомої страхової організації судноплавства Ллойда в акваторіях морів і океанів щорічно
Катастрофи на залізницях.
Основними причинами залізничних катастроф є:
- порушення вимог технічної експлуатації колійного господарства та правил безпеки при транспортуванні вантажу;
- дії зовнішніх факторі
Авіаційні катастрофи.
Під авіаційною катастрофою розуміють авіаційну подію, що призвела до загибелі хоча б одного з членів екіпажу або пасажира, повного або часткового руйнування повітряного судна або його безслі
Причини та медико-санітарні наслідки аварій
на радіаційно небезпечних об’єктах (РНО)
На даний час в 33 розвинених країнах світу діють більше 440 енергоблоків у складі біль ніж 200 атомних електростан
Можливі види уражень.
При аварії на АЕС з руйнуванням реактора внаслідок парового вибуху серед персоналу та населення можливі механічні травми та термічні опіки, які супроводжуються, як правило, радіаційними ураженнями.
Прилади радіаційної розвідки.
Основними приладами для виявлення іонізуючого випромінювання, масштабів та ступеню зараження радіоактивними речовинами є вимірювачі потужності дози, а дозиметричного контролю - дози
Засоби колективного захисту
Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населення. Засоби ко
Принципи обмеження радіаційного впливу.
Запобігання та обмеження впливу радіації на людей можливе на основі таких основних принципів:
1. Захист шляхом використання матеріалів.
Матеріали і захисні споруди мають “коефіціє
Характеристика СДОР та ОР.
По фізичним властивостям СДОР та ОР діляться на:
- тверді і сипкі речовини, летючі при температурі до 40оС (гранозан, меркуран та ін.);
- тверді і сипк
Прилади хімічної розвідки.
Індикація СДОР базується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії з хімічними речовинами. В залежності від зміни кольору індикатора визначають тип СДОР, а порівнюючи інтенсивн
Засоби індивідуального захисту
Аптечка індивідуальна (АІ-2) - призначена для надання першої медичної допомоги (шляхом само- і взаємодопомоги) при загрозі або ураженні хімічними речовинами, а також для профіл
Засоби колективного захисту
Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населе
Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях
З метою своєчасної інформації населення, персоналу об’єктів економіки про хімічне забруднення Цивільним захистом прийняті сигнали оповіщення, які передаються через канали зв’язку, радіо, телебаченн
ВИДИ КРОВОТЕЧ. Зупинка зовнішньої кровотечі.
Кровотечею називають вихід крові з ушкоджених кровоносних судин.
Кровотеча є одним з найчастіших ускладнень механічних пошкоджень і однією з основних причин смерті у осере
Серцево-легенева реанімація.
Реанімація- комплекс заходів, направлених на відновлення життєво важливих функцій і що проводяться при настанні у пацієнта термінального стану (критичного рівня розладу життєдіяльн
Протишокові заходи.
Шок - гостро виниклий критичний стан організму з прогресуючою недостатністю системи життєзабезпечення, обумовлений гострою недостатністю кровообігу, мікроциркуляції і гіпоксією тка
Транспортна іммобілізація.
Іммобілізація один з основних компонентів надання медичної допомоги на всіх етапах евакуації. Від адекватності заходів щодо іммобілізаціїі пошкодженого сегменту залежить не тільки результат лікуван
При різних видах уражень.
Аналіз медичних наслідків катастроф мирного часу дозволяє зробити висновок, що ураження, які виникають, носять переважно хірургічний характер («масовий небойовий травматизм»). До 30% потерпілих у
При різних видах уражень.
Аналіз медичних наслідків катастроф мирного часу дозволяє зробити висновок, що ураження, які виникають, носять переважно хірургічний характер («масовий небойовий травматизм»). До 30% потерпілих у
Закриті пошкодження кісток і суглобів
При переломах і вивихах, як правило, сильно виражений больовий синдром. Крім того, навіть при закритих переломах, особливо множинних, утворюються значні за розміром міжм'язові і навколокісткові гем
Відкриті пошкодження кісток і суглобів
До особливостей надання допомоги потерпілим з відкритими пошкодженнями кісток і суглобів, крім заходів, направлених на зупинку зовнішньої кровотечі і боротьбу з шоком, відносяться профілактика розв
Пошкодження хребта
Надання допомоги потерпілим з травмами хребта має певні особливості, пов'язані перш за все з необхідністю профілактики вторинного зміщення хребців з пошкодженням вмісту спинномозкового каналу. Слід
Травми грудей
Перша медична допомога полягає в попередженні або ліквідації асфіксії шляхом очищення порожнини рота, носа від згустків крові, сторонніх частинок. По показанням проводять штучне дихання, інгаляцію
Пошкодження живота
Надання першої медичної допомоги потерпілим з пошкодженнями живота має ряд особливостей.
Перш за все при підозрі на пошкодження органів черевної порожнини категорично заборонений прийом їж
Пошкодження обличчя і шиї
Заходи щодо порятунку життя і підтримки життєво важливих функцій у постраждалих з пошкодженнями обличчя і шиї мають, через специфіку локалізації цих пошкоджень, певні особливості.
Зупин
Термічні опіки
Першу медичну допомогу обпаленим надають самі постраждалі у вигляді само- і взаємодопомоги, а також парамедики (пожежники, рятувальники, санітарні дружини).
Перша медична допомога при опік
Холодова травма
Основні принципи лікування при відмороженнях і замерзанні зводяться до наступного:
- усунення гіпотермії і нормалізація функцій життєве важливих систем;
- заходи, направлені на пі
Політравма
Тяжкість пошкоджень, частота розвитку загрозливих життю станів при політравмі, велике число летальних результатів роблять особливо важливими швидкість і адекватність надання ме-дичної допомоги. Осн
Основи створення, завдання та заходи ДСМК.
Стаття 3 Конституції України, прийнятої на 5-й сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. проголошує, що "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в У
Та діяльність ДСМК.
Діяльність ДСМК регламентують Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінета Міністрів України, накази та методичні рекомендації МОЗ України.
До правових, нормативних та дире
Організація ДСМК.
ДСМК України утворена на двох рівнях: державному та територіальному.
На державному рівні ДСМК організовується в системі МОЗ України. Керівництво ДСМК під час ліквідації ме
Взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами.
У системі заходів, спрямованих на подолання наслідків стихійних лих і техногенних катастроф, пріоритетними є заходи щодо ліквідації їх медико-санітарних втрат. Дії аварійно-рятувальних і медичних ф
Етапи медичної евакуації ДСМК, їх організація та завдання.
Для існуючої системи ЛЕЗ загальним принципом є двохетапна система надання медичної допомоги і лікування уражених з їх евакуацією за призначенням. Об’єктового медичного персоналу та лікувально-профі
ВИДИ І обсягИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ.
Зміст лікувально-евакуаційних заходів при наданні медичної допомоги визначають два поняття - вид та обсяг медичної допомоги.
Вид медичної допомоги - це перелік лікувально-
Інформаційні звіти.
Діючий Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ Україні в межах УІАС НС передбачає два принципово різних види звітів:
- звіт про ліквідацію медико-санітарних наслідків
Облік інформаційної діяльності.
Для можливості проведення ретроспективного аналізу діяльності кожної ланки в системі передачі інформації Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах УІАС НС передба
Планування заходів медичного забезпечення населення при нС.
Аналіз ліквідації медико-санітарних наслідків значних за масштабами надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і співставлення проведених і запланованих завчасно заходів свідчить, щ
Додатки.
У першому розділі плану дається характеристика медичних закладів на відповідній адміністративній території, кількості лікарів (усього і за окремими спеціальностями), кількості середнього медичного
Спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги.
При надзвичайних ситуаціях, незалежно від їх масштабу, як правило, першими для надання медичної допомоги до осередку катастрофи прибувають і починають працювати згідно своїх функціональних обов’язк
Територіальні центри екстреної медичної допомоги.
В системі медичного постачання ДСМК центри займають провідне місце. За їх планами, затвердженими органами управління охороною здоров’я здійснюється розподіл необхідних запасів засобів між іншими за
Організація захисту медичного майна за умов НС.
В разі виникнення різних надзвичайних ситуацій можливе пошкодження медичного майна. Це не тільки дії РР, ОР, БЗ, СДОР, але й механічне пошкодження. В разі підтоплення велика частина медичного поста
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов