рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ТЕМА 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

ТЕМА 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій. - раздел Философия, Методичний матеріал з курсу медицина надзвичайних ситуацій   В Умовах Надзвичайної Ситуації, При Розгортанні Робіт По Лікв...

 

В умовах надзвичайної ситуації, при розгортанні робіт по ліквідації медико-санітарних наслідків, значна роль відводиться санітарно-епідеміологічній службі, від готовності якої значною мірою залежить санітарне благополуччя, недопущення виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб серед населення. Надання санітарно-гігієнічної та протиепідемічної допо-моги в осередках катастроф, на шляхах і в районах евакуації населення із осередків катастроф є важливою складовою частиною діяльності ДСМК.

Існують основні принципи організації допомоги у разі виникнення НС:

- єдиний підхід до організації санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів;

- відповідність змісту та обсягу заходів, що здійснюються, санітарно-епідемічному стану у районі катастрофи;

- участь усіх ланок галузі охорони здоров’я в організації та проведенні заходів щодо ліквідації епідемічних осередків;

- постійна взаємодія служби медицини катастроф з іншими службами, міністерствами та відомствами під час ліквідації санітарно-гігієнічних і епідеміологічних наслідків катастроф.

Під осередком бактеріологічного зараження розуміють територію з населенням, що там мешкає, тваринами, рослинами, місцевими предметами, спорудами, які піддалися штучному зараженню бактеріальними засобами.

Отже, осередок бактеріологічного зараження характеризується як загальними для всіх осередків масового ураження, так і специфічними ознаками.

Загальними для всіх осередків ознаками є одночасність, масовість ураження і терито-ріальні масштаби первинного формування осередку. Наступний розвиток (чи затухання) осе-редку бактеріологічного ураження визначається специфічними ознаками протибактеріологіч-ного захисту населення.

В осередку бактеріологічного ураження спочатку випадків захворювання не спостерігається, тому що з моменту зараження до виявлення перших ознак захворювання серед жителів минає деякий час (інкубаційний період). Тривалість цього періоду залежить від стійкості організму, виду та дози збудників і способу застосування бактеріальних засобів. Так, наприклад, при зараженні чумою інкубаційний період триває від декількох годин до 6 діб, при ку-гарячці, висипному тифі – від 7 до 26 днів.

В разі утворення осередку бактеріологічного зараження, крім масових уражень бактеріальними аерозолями (штучна епідемія), має місце епідемічне розповсюдження хвороб від хворих до здорових (природна епідемія). Особливу небезпеку для людини в цьому разі складає чума, холера, натуральна віспа, а для тварин – ящур, сап, чума великої рогатої худоби, чума свиней, віспа овець та інші.

Важливою специфічною особливістю осередку бактеріологічного ураження є тривалість його дії. Вона залежить від повноти, своєчасності та ефективності протиепідемічних заходів, а також від тривалості збереження збудників у навколишньому середовищі, інкубаційного періоду, заразного періоду хвороби і можливості наступного епідемічного (чи епізоотичного) розповсюдження захворювань від первинно заражених та хворих до здорових.

Санітарно-гігієнічне забезпечення населення при надзвичайній ситуації проводиться з метою збереження здоров’я населення, підтримки його працездатності та забезпечення санітар-но-гігієнічного благополуччя. Воно реалізується шляхом проведенням санітарного нагляду за умовами виробничої діяльності, виконанням норм і правил харчування, водопостачання, розмі-щення населення, санітарним станом території, а також комплексом заходів щодо поперед-ження виникнення та масового розповсюдження захворювань неінфекційної природи серед населення.

Основна мета санітарно-гігієнічних заходів – збереження здоров'я людини та попередження інфекційних, професійних і інших захворювань. У разі виникнення катастрофи будь-якого типу для всього населення, що опинилося в екстремальній ситуації, неодмінною умовою збереження здоров’я є суворе виконання правил особистої і колективної гігієни. Якщо дотримання норм і правил особистої гігієни насамперед залежить від конкретної особистості, то у виконанні норм і правил колективної гігієни бере участь як населення, так і місцеві органи влади і управління, а також медичні працівники. Найважливішим є дотримання оптимальних умов розміщення людей, які залишили постійні місця мешкання, організація їх харчування, водопостачання, банно-прального обслуговування, попередження дії таких шкідливих чинників зовнішнього середовища, як зараження повітря, води, продуктів харчування радіонуклідами, шкідливими для здоров’я хімічними речовинами, а також виключення переохолодження і перегрівання.

Медичні працівники в повсякденному житті беруть участь у пропаганді гігієнічних знань, норм і правил поведінки населення в осередку зараження. Цей напрям роботи набуває в екстре-мальних умовах ще більшої актуальності. Іншим важливим напрямом роботи в таких умовах є проведення гігієнічних досліджень (експертизи) води і продуктів харчування. Здійснюючи санітарно-епідеміологічну розвідку, групи епідеміологічної розвідки відбирають проби води і продуктів харчування і направляють їх на аналіз у СЕС (СЕЗ) з метою виявлення в пробах шкідливих для людини речовин і мікроорганізмів.

За результатами аналізів складають висновок щодо придатності до використання населенням питної води і харчових продуктів. Забезпечення населення водою і продуктами харчування в ході ліквідації наслідків аварії або катастрофи має знаходитися під постійним контролем медичних працівників. Необхідно взяти під суворий контроль усі гігієнічно значущі об’єкти, як зруйновані або пошкоджені в зоні аварії, так і ті, що продовжують функціонувати.

Важливе значення надається санітарному контролю за поточною і заключною дезинфек-цією на підприємствах харчової промисловості, що обслуговують населення в зоні аварії. Це стосується тимчасових пунктів харчування, вуличних і тимчасових торгових точок. Необхідно постійно здійснювати контроль за санітарною обробкою (обмивання) населення, дезактивацією (дегазацією, дезинфекцією) їхнього одягу, взуття й інших предметів. Це стосується як стаціо-нарних банно-пральних об’єктів, так і обмивальних пунктів польового типу (пунктів санітарної обробки населення).

У разі виходу з ладу водопровідних споруджень і мереж медичні працівники санітарно-епідеміологічної служби разом з іншими зацікавленими службами здійснюють екстрені заходи щодо забезпечення населення доброякісною водою, беруть участь у виборі джерела питної води, дають дозвіл на використання води і контролюють автотранспорт для її підвезення, за необхідності вимагають знезаражування автоцистерн шляхом хлорування або іншими засобами.

При пошкодженні каналізаційних споруд і мереж, надходженні стічних вод у відкриті водойми здійснюють екстрені ремонтно-відбудовчі заходи, контроль за якими здійснюють працівники санепідслужби.

У місцях розташування медичних формувань ЕМД, рятувальних загонів і в місцях збору потерпілих у холодну пору року необхідно мати теплі помешкання для людей і сушильні кімнати для їхнього одягу і взуття. Норма витрати води для потреб потерпілих складає 10 л/добу на 1 особу і 75 л/добу – на один день лікування. На миття однієї людини потрібно 45 л води.

Намети, в яких розміщують потерпілих, потрібно обладнати рівчаками (замість санвузлів) із розрахунку на 20 осіб 1 рівчак. Вони повинні розташовуватися нижче від джерела води на відстані не менше 200 м від нього. Після кожного користування рівчаком нечистоти необхідно відразу ж піддавати дезинфекції і засипати прошарком землі.

Протиепідемічне забезпечення населення проводиться з метою попередження виникнен-ня, розповсюдження і ліквідації інфекційних захворювань і включає комплекс заходів щодо попередження виникнення та масового розповсюдження захворювань інфекційної природи серед населення.

Здійснення протиепідемічних заходів грунтується на таких основних принципах:

- визначення виду збудника захворювання і механізму передачі інфекції;

- своєчасна, достовірна і безупинна оцінка епідемічної обстановки в зоні надзвичайної ситуації;

- вибір і вживання необхідних протиепідемічних заходів і оцінка їх ефективності.

Установлюючи вид збудника захворювання і механізм передачі інфекції, варто пам’ятати, що джерелом інфекції є заражений організм людини або тварини.

У механізмі передачі інфекції виділяють три стадії:

- виділення збудника із зараженого організму;

- перебування збудника в зовнішньому середовищі;

- проникнення збудника в організм іншої людини.

Протиепідемічні заходи – це науково обгрунтовані рекомендації, дотримання яких дозволяє успішно попереджати інфекційні захворювання серед окремих груп населення, ліквідувати або істотно зменшити інфекційну захворюваність. У практичному плані санітарно-гігієнічні й протиепідемічні заходи тісно взаємопов’язані і взаємообумовлені.

Якщо встановлений вид збудника хвороби і відомі шляхи передачі інфекції, то можна пла-нувати і цілеспрямовано вживати необхідних у даній ситуації протиепідемічних заходів. Серед них можна назвати основні: екстрена ізоляція інфекційного хворого, обмеження контакту лю-дей один з одним, дезинфекційні заходи, екстрена неспецифічна профілактика, санітарна об-робка й ін. Звичайно, що в разі поширення серед населення конкретного інфекційного захворю-вання повинні бути передбачені адекватні заходи. Поряд з їх проведенням здійснюється комплекс заходів, який ще називають “протибактеріологічним захистом населення”.

Протибактеріологічний захист населення являє собою комплекс загальноорганізацій-них, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та лікувальних заходів, які здійснюються на кож-ному об’єкті ЦО: на заводі, фабриці, в установі, будинку, гуртожитку, квартирі та ін. Напрям та послідовність цих заходів визначаються характером і особливостями осередку бактеріологіч-ного зараження.

Заходи щодо протибактеріологічного захисту населення передбачають:

- попередження зараження людей та тварин бактеріальними засобами;

- ліквідацію осередку бактеріологічного зараження;

- дотримання режиму роботи інфекційного стаціонару та догляд за хворими в ньому. Що стосується попереджувальних заходів, то вони здійснюються завчасно, тобто в період повсякденної діяльності.

Застосовуються неспецифічні і специфічні засоби захисту.

Неспецифічні засоби застосовуються для захисту від усіх видів ураження – ядерного, хімічного і бактеріологічного. До них належать індивідуальні та колективні засоби захисту населення, захист житлових та виробничих приміщень, запасів продовольства, води, фуражу та приміщень для тварин.

Індивідуальними засобами неспецифічного захисту є засоби, що захищають дихальні шляхи, шкіру і слизові оболонки. Найнадійніше від проникнення бактеріальних аерозолів захищають протигази. Для захисту органів дихання використовуються також респіратори типу “Пелюстка”, ватно-марлеві пов’язки, протипилові тканинні маски (ПТМ-1) з окулярами. Для короткочасного захисту органів дихання можуть бути використані підручні домашні та особисті речі: згорнуті в декілька шарів рушники, хустки, косинки, комір та поли пальто.

Захист шкіри забезпечується спеціальними захисними костюмами або пристосованим одягом: накидки та плащі з церати та плівкових синтетичних непроникних матеріалів, а також пальто, ватники, штани, взуття зі шкіри чи її замінників, гумові калоші, боти, чоботи, шкіряні рукавиці.

Засобами колективного захисту неспецифічного характеру є різноманітні укриття: залізо-бетоні та дерев’яно-земляні сховища, погреби. У деяких випадках можуть бути використані щілини з перекриттям, землянки, підвали, погреби, адміністративні та житлові будинки, заглиблені споруди, а також рельєф місцевості. У зв’язку з тим, що щілини не захищають повністю від проникнення бактеріальних аерозолів, населення, використовуючи їх, повинно знаходитись в протигазах чи респіраторах. Найбільший захист досягається в спеціалізованих сховищах та будинках з кондиціонованим повітрям. Особи, які знаходяться в момент дії бактеріологічної зброї в незахищеній квартирі чи виробничому приміщенні, неминуче під-даються зараженню. Тому, щоб попередити проникнення бактеріальних аерозолів у примі-щення, необхідно завчасно герметизувати віконні та дверні прорізи ватно-тканинними та гумовими прокладками, щільно закрити вентиляційні отвори, пічні засуви, підвальні та льохові віддушини. З метою захисту невеликих індивідуальних запасів продовольства і води викорис-товується непроникна тара. Невелика кількість води зберігається в герметично закритих банках, відрах, бідонах та іншому посуді. Крупа, мука, вироби з муки, цукор та інші сипучі продукти упаковують у металеві та скляні банки з кришками (притертими пробками), у мішки з різних синтетичних чи інших непроникних матеріалів. Хліб, м’ясо, масло, овочі зберігаються в мішках з непроникних матеріалів, вощеного паперу, церати, брезенту. Найкраще зберігаються продукти в холодильниках, рефрижераторах, контейнерах, вагонах, автоцистернах, надійна герметизація яких повністю виключає можливість проникнення бактеріальних засобів. Захист колективних запасів продовольства, фуражу на складах, а також резервуарів з водою забезпечується їх герметизацією у відповідності зі спеціальними інструкціями.

Специфічний захист – це використання препаратів екстреної та специфічної профілактики (вакцини, імунні сироватки, бактеріофаги, антибіотики) та безперечне виконання санітарно-гігієнічних правил у домашніх та виробничих умовах.

Завчасній імунізації населення в протибактеріологічному захисті надається важливого значення, але її масовість та ефективність багато в чому залежать від активної допомоги та організованості самого населення.

У першу мить після бактеріологічного зараження, коли ще не встановлено вид збудника, роблять екстрену профілактику антибіотиками, які діють проти декількох захворювань одночасно (поліантибіотики).

Після визначення виду збудника рекомендується імунізація вакцинами чи сироватками. Сироватки застосовують не тільки з профілактичною, але й з лікувальною метою. Крім сироваток, у профілактиці і лікуванні застосовують бактеріофаги, які дають кращий ефект у сполученні з лікувальними сироватками та антибіотиками.

Одночасно зі специфічною профілактикою вживають санітарно-гігієнічних заходів, які попереджають зараження. Населення мусить знати способи здійснення цих заходів і під керівництвом і контролем особового складу СД і СП постійно запроваджувати їх на виробництві і в домашніх умовах.

Дуже важливо вести постійну боротьбу з комахами та гризунами. Знищуючи комах та гризунів, підтримуючи в чистоті територію дворів, складів, садиб, населення перешкоджає розповсюдженню захворювань, які передаються людині через живих переносників.

Хоча ці заходи не дозволяють повністю захистити людей в момент бактеріологічного зараження з повітря, в подальшому з їх допомогою можна не допустити розповсюдження інфекційних хвороб.

Під час перебування на зараженій місцевості, проведення прибирання та знезараження захисний одяг робітника (маски, окуляри, куртка, штани, калоші, рукавиці) може бути заражений бактеріальними засобами, тому наступним етапом буде обов’язкова санітарна обробка людини і його одягу. Усе населення, яке піддалося дії бактеріологічного зараження, підлягає частковій і повній санітарній обробці.

Часткова санітарна обробка полягає в обмиванні та знезараженні відкритих частин тіла. Її можна зробити в будь-яких умовах (домашніх, виробничих і польових). Губкою, мочалкою, марлею чи чистою ганчіркою, змоченою в теплій воді з милом (або рідиною з індивідуального протихімічного пакету), обтирають обличчя, руки, а потім одяг та взуття.

Повна санітарна обробка полягає в обмиванні тіла гарячою водою з милом під душем (у ванні, тазу, кориті) із зміною білизни та повним знезараженням знятого одягу, взуття і засобів індивідуального захисту. Повна санітарна обробка можлива в будь-яких умовах (домашніх, виробничих і польових). У цьому разі весь одяг, взуття та індивідуальні засоби захисту затарюють у непроникні мішки для наступної камерної обробки. Речі, що затарені в мішки і підлягають знезараженню в стаціонарних дезинфекційних камерах, передаються за описом дезинфекторам. Після камерної обробки також за описом речі повертають населенню.

Організація та здійснення вказаних профілактичних заходів забезпечується медичною службою у взаємодії з іншими службами ЦО. Першими помічниками медичних працівників у здійсненні цих заходів є санітарні дружинниці, члени санітарних постів, громадські санітарні інспектори (ГСІ) та всі активісти спілки Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.

Під контролем медичних працівників вони організують населення для здійснення санітарно-оздоровчих та гігієнічних заходів на підприємствах, в установах, на об’єктах торгівлі та громадського харчування, в житлових будинках та дитячих закладах; слідкують за виконанням правил особистої гігієни.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Методичний матеріал з курсу медицина надзвичайних ситуацій

медицина надзвичайних ситуацій ТЕМА Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних... Основні заходи захисту населення і територій...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ТЕМА 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТЕМА 1. Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних ситуацій
Людство постійно перебуває під впливом несприятливих факторів, не тільки соціального, але і техногенного та природного походження. Все це ще раз підтверджує, що одним із головних завдань держави є

Основні положення міжнародного права з питань захисту людини.
  Принципи захисту цивільного населення випливають з основних положень Женевської конвенції щодо захисту жертв війни. Після другої світової війни, в ході якої мирне населення

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
Цивільний захист – це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами

Евакуаційні заходи.
В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших населених пунктах, які мають об’єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час основним способом захисту населення є евакуаці

Радіаційний і хімічний захист.
Цей захист включає заходи з виявлення й оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, за

Засоби захисту органів дихання
1.1.1. Протигази фільтрувальні (загальновійськові, цивільні, дитячі) Мають достатньо високі захисні якості й забезпечу­ють захист органів дихання та очей людини від впли­ву отруйних

Засоби захисту шкіри
Призначені для захисту відкритих ділянок шкіри, одягу, взуття та спорядження від попадання на них крапельно-рідинних ОР (СДОР), РР, збудників інфекційних захворювань. Вони поділяються на табельн

Засоби індивідуального медичного захисту.
Призначені для профілактики уражень та наданння медичної допомоги населенню, яке зазнало впливу радіаційних, хімічних, бактеріологічних чинників тех­ногенних та природних катастроф. До зас

Засоби колективного захисту
До засобів колективного захисту включають сховища, протирадіаційні укриття і найпростіші укриття. Сховища - це захисні споруди герметичного типу, призначені для захист

Класифікація надзвичайних ситуацій.
  Наявність в Україні розвиненої інфраструктури промисловості, висока її концентрація в окремих регіонах, існування великих промислових комплексів, в тому числі тих, що віднесені до п

Природні пожежі
Пожежі – це стихійне, некероване людиною розповсюдження вогню. Вони класифікуються на природні пожежі (лісові, торф’яні, степові, польові) і пожежі в населених пунктах (окремі, масові, суцільні).

Руйнівна дія вітру
Основною причиною виникнення бур, ураганів, смерчів є циклонічна діяльність атмосфери. Характеристикою цих явищ є швидкість вітру. В таблиці представлена шкала Бофорта, яка дає змогу уявити руйнівн

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки
  До надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру відносяться: 1. Соціально-політичні конфлікти: а) війна як крайній прояв політичного конф

Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
Алкоголь - це універсальна отрута, яка діє на весь організм. Зловживання алкоголем призводить до психічних розладів. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як біла гарячка, алкогольни

Природно-соціальні небезпеки
Епідемія - масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності. Соціальні хвороби - ц

Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно небезпечні об’єкти. До них відносяться атомні електростанції, атомні теплоелектроцентралі, атомні станції теплопостачання,

Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
Сьогодні на території країни налічується понад 1500 різних об’єктів, які виробляють, зберігають або використовують у технологічному процесі СДОР. Окрім зазначеного, цілодобово на території України

Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах.
В Україні діє понад 1,5 тисяч пожежо- і вибухонебезпечних об’єктів, на яких сконцентровано близько 13 млн. тон твердих і рідких небезпечних речовин. Вибухо- та пожежонебезпечні об’

Аварії на шахтах.
В Україні на даний час експлуатується майже 200 шахт, більшість з яких не реконструювалася більше 20 років і вимагають заміни вентиляційного та іншого обладнання. Не всі шахти мають апаратуру опові

Аварії на біологічно небезпечних об’єктах.
До біологічно небезпечних об’єктів належать в основному об’єкти, на яких виготовляються або зберігаються біологічно активні препарати. Такі препарати можуть використовуватись у медицині або сільськ

Автомобільні аварії.
Найбільш небезпечним, через масовість розповсюдження і використання, є автомобільний транспорт. Так, за останні п’ять років на шляхах України було зареєстровано 212,9 тис. дорожньо-транспортних при

Катастрофи на морському і річковому транспорті
Щодоби в океанах і морях перебуває 25 тис. суден , екіпажі яких нараховують близько 1 млн. чоловік. За даними відомої страхової організації судноплавства Ллойда в акваторіях морів і океанів щорічно

Катастрофи на залізницях.
Основними причинами залізничних катастроф є: - порушення вимог технічної експлуатації колійного господарства та правил безпеки при транспортуванні вантажу; - дії зовнішніх факторі

Авіаційні катастрофи.
Під авіаційною катастрофою розуміють авіаційну подію, що призвела до загибелі хоча б одного з членів екіпажу або пасажира, повного або часткового руйнування повітряного судна або його безслі

Причини та медико-санітарні наслідки аварій
на радіаційно небезпечних об’єктах (РНО)   На даний час в 33 розвинених країнах світу діють більше 440 енергоблоків у складі біль ніж 200 атомних електростан

Можливі види уражень.
При аварії на АЕС з руйнуванням реактора внаслідок парового вибуху серед персоналу та населення можливі механічні травми та термічні опіки, які супроводжуються, як правило, радіаційними ураженнями.

Оцінка радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
  Радіаційна обстановка - це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті радіоактивного забруднення місцевості,

Прилади радіаційної розвідки.
  Основними приладами для виявлення іонізуючого випромінювання, масштабів та ступеню зараження радіоактивними речовинами є вимірювачі потужності дози, а дозиметричного контролю - дози

Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
  Засоби медичного захисту- це засоби, що використовуються для попередження уражень радіоактивними речовинами та надання першої медичної допомоги. Вони поділ

Засоби колективного захисту
Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населення. Засоби ко

Принципи обмеження радіаційного впливу.
Запобігання та обмеження впливу радіації на людей можливе на основі таких основних принципів: 1. Захист шляхом використання матеріалів. Матеріали і захисні споруди мають “коефіціє

Класифікація хімічно небезпечних об’єктів. Причини та медико-санітарні наслідки аварій на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО).
Сьогодні людство у промисловості, сільському господарстві, побуті використовує близько 6 млн. токсичних речовин, з яких 60 тис. найменувань промисловість виробляє у великій кількості. Серед них, по

Характеристика СДОР та ОР.
По фізичним властивостям СДОР та ОР діляться на: - тверді і сипкі речовини, летючі при температурі до 40оС (гранозан, меркуран та ін.); - тверді і сипк

Визначення можливих втрат при ураженні СДОР і ОР
  Умови розміщення Забезпеченість протигазами ( % )

Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
  Хімічна обстановка – це умови, які виникають після аварії на хімічно-небезпечному об’єкті, внаслідок забруднення об’єкта, навколишнього середовища сильнодіючими

Прилади хімічної розвідки.
  Індикація СДОР базується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії з хімічними речовинами. В залежності від зміни кольору індикатора визначають тип СДОР, а порівнюючи інтенсивн

Засоби індивідуального захисту
Аптечка індивідуальна (АІ-2) - призначена для надання першої медичної допомоги (шляхом само- і взаємодопомоги) при загрозі або ураженні хімічними речовинами, а також для профіл

Засоби колективного захисту
Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населе

Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях
З метою своєчасної інформації населення, персоналу об’єктів економіки про хімічне забруднення Цивільним захистом прийняті сигнали оповіщення, які передаються через канали зв’язку, радіо, телебаченн

ВИДИ КРОВОТЕЧ. Зупинка зовнішньої кровотечі.
Кровотечею називають вихід крові з ушкоджених кровоносних судин. Кровотеча є одним з найчастіших ускладнень механічних пошкоджень і однією з основних причин смерті у осере

Серцево-легенева реанімація.
Реанімація- комплекс заходів, направлених на відновлення життєво важливих функцій і що проводяться при настанні у пацієнта термінального стану (критичного рівня розладу життєдіяльн

Протишокові заходи.
Шок - гостро виниклий критичний стан організму з прогресуючою недостатністю системи життєзабезпечення, обумовлений гострою недостатністю кровообігу, мікроциркуляції і гіпоксією тка

Транспортна іммобілізація.
Іммобілізація один з основних компонентів надання медичної допомоги на всіх етапах евакуації. Від адекватності заходів щодо іммобілізаціїі пошкодженого сегменту залежить не тільки результат лікуван

При різних видах уражень.
Аналіз медичних наслідків катастроф мирного часу дозволяє зробити висновок, що ураження, які виникають, носять переважно хірургічний харак­тер («масовий небойовий травматизм»). До 30% потер­пілих у

При різних видах уражень.
Аналіз медичних наслідків катастроф мирного часу дозволяє зробити висновок, що ураження, які виникають, носять переважно хірургічний харак­тер («масовий небойовий травматизм»). До 30% потер­пілих у

Закриті пошкодження кісток і суглобів
При переломах і вивихах, як правило, сильно виражений больовий синдром. Крім того, навіть при закритих переломах, особливо множинних, утворюються значні за розміром міжм'язові і навколокісткові гем

Відкриті пошкодження кісток і суглобів
До особливостей надання допомоги потерпілим з відкритими пошкодженнями кісток і суглобів, крім заходів, направлених на зупинку зовнішньої кровотечі і боротьбу з шоком, відносяться профілактика розв

Пошкодження хребта
Надання допомоги потерпілим з травмами хребта має певні особливості, пов'язані перш за все з необхідністю профілактики вторинного зміщення хребців з пошкодженням вмісту спинномозкового каналу. Слід

Травми грудей
Перша медична допомога полягає в попередженні або ліквідації асфіксії шляхом очищення порожнини рота, носа від згустків крові, сторонніх частинок. По показанням проводять штучне дихання, інгаляцію

Пошкодження живота
Надання першої медичної допомоги потерпілим з пошкодженнями живота має ряд особливостей. Перш за все при підозрі на пошкодження органів черевної порожнини категорично заборонений прийом їж

Пошкодження обличчя і шиї
Заходи щодо порятунку життя і підтримки життєво важливих функцій у постраждалих з пошкодженнями обличчя і шиї мають, через специфіку локалізації цих пошкоджень, певні особливості. Зупин

Термічні опіки
Першу медичну допомогу обпаленим надають самі постраждалі у вигляді само- і взаємодопомоги, а також парамедики (пожежники, рятувальники, санітарні дружини). Перша медична допомога при опік

Холодова травма
Основні принципи лікування при відмороженнях і замерзанні зводяться до наступного: - усунення гіпотермії і нормалізація функцій життєве важливих систем; - заходи, направлені на пі

Політравма
Тяжкість пошкоджень, частота розвитку загрозливих життю станів при політравмі, велике число летальних результатів роблять особливо важливими швидкість і адекватність надання ме-дичної допомоги. Осн

Основи створення, завдання та заходи ДСМК.
Стаття 3 Конституції України, прийнятої на 5-й сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. проголошує, що "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в У

Та діяльність ДСМК.
Діяльність ДСМК регламентують Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінета Міністрів України, накази та методичні рекомендації МОЗ України. До правових, нормативних та дире

Організація ДСМК.
ДСМК України утворена на двох рівнях: державному та територіальному. На державному рівні ДСМК організовується в системі МОЗ України. Керівництво ДСМК під час ліквідації ме

Взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами.
У системі заходів, спрямованих на подолання наслідків стихійних лих і техногенних катастроф, пріоритетними є заходи щодо ліквідації їх медико-санітарних втрат. Дії аварійно-рятувальних і медичних ф

Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу
У другій половині 20-го століття відзначалося зростання кількості аварій та катастроф, пов'язаних з роботою техніки (техногенних або антропогенних) та кількості жертв серед населення при стихійних

ТЕМА 7. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
  В системі медицини катастроф лікувально-евакуаційне забезпечення (ЛЕЗ) є одним з основних і найбільш трудомістких видів діяльності з охорони здоров’я під час ліквідації медичних нас

Етапи медичної евакуації ДСМК, їх організація та завдання.
Для існуючої системи ЛЕЗ загальним принципом є двохетапна система надання медичної допомоги і лікування уражених з їх евакуацією за призначенням. Об’єктового медичного персоналу та лікувально-профі

МЕДИЧНЕ СОРТУВАННЯ.
В разі виникнення середовища при НС, як правило, виникають масові санітарні втрати та нестача медичних сил і засобів, щоб своєчасно організувати допомогу всім ураженим. Доводиться запроваджувати че

ВИДИ І обсягИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ.
Зміст лікувально-евакуаційних заходів при наданні медичної допомоги визначають два поняття - вид та обсяг медичної допомоги. Вид медичної допомоги - це перелік лікувально-

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ ПРИРОДНИХ КАТАСТРОФ
Досвід організації медичного забезпечення населення під час аварійно-рятувальних робіт свідчить, що через певні особливості ситуації, яка виникає внаслідок стихійного лиха, великого значення набува

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ ТЕХНОГЕННИХ КАТАСТРОФ.
При радіаційних аваріях з викидом радіонуклідів у довкілля здійснюється комплекс заходів щодо захисту населення від зовнішнього і внутрішнього опромінювання. Для планування і реалі

Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям
Слід визначати, що серед потерпілих від стихійних лих значну частину населення складають діти. Їх відсоток від загальної кількості потерпілих змінюється в межах 12-23%. Тому при організації меди

Організація санітарно-гігієнічної та епідемічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації.
Для здійснення заходів щодо протибактеріологічного захисту необхідна своєчасна, достовірна і безупинна оцінка епідеміологічної обстановки в зоні надзвичайної ситуації, що досягається застосуванням

Поняття карантину і обсервації та організація режимно-обмежувальних заходів
Одразу після встановлення факту наявності осередку бактеріологічного зараження запроваджуються режимно-обмежувальні заходи. Під цими термінами слід розуміти систему дер

Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
З розвитком цивілізації поряд з стихійними лихами все більшого значення набували надзвичайні ситуації, пов’язані з людським фактором. Зростаючий вплив катастроф на біосферу стає все більш агресивни

Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій
У разі виникнення великих спалахів доцільно на основі тимчасових інфекційних стаціонарів або потужних лікарень розгорнути спеціалізований стаціонар або відділення, які будуть виконувати функції сор

Вимоги нормативних документів щодо термінів подачі інформації про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки.
Передача інформації про виникнення (загрозу виникнення) НС та її медико-санітарні наслідки здійснюється від закладу охорони здоров'я, що перший отримав інформацію про НС, до центрального та резервн

Особливості функціонування системи передачі інформації про хід ліквідації медико-санітарних наслідків НС.
Система передачі інформації продовжує функціонувати після виникнення надзвичайної ситуації до завершення ліквідації її медико-санітарних наслідків і забезпечує інформаційну взаємодію всіх ланок щод

Інформаційні звіти.
Діючий Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ Україні в межах УІАС НС передбачає два принципово різних види звітів: - звіт про ліквідацію медико-санітарних наслідків

Облік інформаційної діяльності.
Для можливості проведення ретроспективного аналізу діяльності кожної ланки в системі передачі інформації Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах УІАС НС передба

Аналітична обробка інформації вузлами інформаційно-аналітичної функціональної підсистеми МОЗ України і питань НС.
Оперативне інформаційне забезпечення органів державної влади про всі аспекти щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС дає можливість органам управління охорони здоров'я, що відповідають за ор

Планування заходів медичного забезпечення населення при нС.
Аналіз ліквідації медико-санітарних наслідків значних за масштабами надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і співставлення проведених і запланованих завчасно заходів свідчить, щ

Організація планування медико-санітарного забезпечення населення в НС.
Підставою для організації розробки “Плану медико-санітарного забезпечення населення в НС” є Наказ МОЗ України та затверджене цим наказом завдання на планування. Як свідчить набутий досвід, виходу ц

Додатки.
У першому розділі плану дається характеристика медичних закладів на відповідній адміністративній території, кількості лікарів (усього і за окремими спеціальностями), кількості середнього медичного

Спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги.
При надзвичайних ситуаціях, незалежно від їх масштабу, як правило, першими для надання медичної допомоги до осередку катастрофи прибувають і починають працювати згідно своїх функціональних обов’язк

Спеціалізовані бригади постійної готовності державної служби медицини катастроф другої черги.
На другому етапі медичної евакуації згідно “Планів медико-санітарного забезпечення на-селення в надзвичайних ситуаціях”, розгортаються лікувальні заклади, сукупність яких повинна забезпечити наданн

Територіальні центри екстреної медичної допомоги.
В системі медичного постачання ДСМК центри займають провідне місце. За їх планами, затвердженими органами управління охороною здоров’я здійснюється розподіл необхідних запасів засобів між іншими за

Організація захисту медичного майна за умов НС.
В разі виникнення різних надзвичайних ситуацій можливе пошкодження медичного майна. Це не тільки дії РР, ОР, БЗ, СДОР, але й механічне пошкодження. В разі підтоплення велика частина медичного поста

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги