рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Додатки.

Додатки. - раздел Философия, Методичний матеріал з курсу медицина надзвичайних ситуацій У Першому Розділі Плану Дається Характеристика Медичних Закладів На Відповідн...

У першому розділі плану дається характеристика медичних закладів на відповідній адміністративній території, кількості лікарів (усього і за окремими спеціальностями), кількості середнього медичного персоналу і структура його спеціалізації, загальної кількості і спеціалізації ліжкового фонду.

Окремим підрозділом дається характеристика сил, засобів і формувань, які включено до складу ДСМК центрального і територіального рівнів, можливостей розгортання додаткового ліжкового фонду, його профільність і перепрофілізація залежно від медико-санітарної ситуації.

Другий розділ плану присвячується прогнозу медико-санітарної обстановки, що може виникнути у разі найбільш ймовірних для даної адміністративної території катастроф природного і техногенного характеру. Він повинен включати ретроспективний аналіз природних і техногенних катастроф, які виникали на даній адміністративній території і їхніх медико-санітарних наслідків, перелік потенційно небезпечних об'єктів, що можуть викликати різке погіршення санітарно-епідеміологічної обстановки, з визначенням вражаючих факторів, фізико-географічних особливостей і т.д. Одне з основних місць у цьому розділі повинен посідати прогноз медико-санітарних наслідків можливих катастроф з розрахунком величини і структури санітарних втрат серед населення. Окремо визначається можливість потрапляння у осередок катастрофи медичних закладів і прогнозуються можливі наслідки. Детальні розрахунки до цього розділу можна виносити в додаток до плану.

У третьому розділі плану висвітлюється: хто, якими силами і де проводить медичну розвідку (зокрема, санітарно-епідеміологічну) осередку катастрофи, куди передається отримана інформація і з якою періодичністю, як виробляється поповнення оснащення розвідувальних груп з позначенням системи захисту їхнього особового складу від вражаючих факторів, які діють у осередку катастрофи. Визначається порядок організації і проведення захисту особового складу медичних закладів та формувань, які потрапляють в осередок природних і техногенних катастроф.

Останній розділ плану присвячено питанням управління системою охорони здоров'я відповідного рівня в умовах НС, організації зв'язку й оповіщення про катастрофу і виникнення надзвичайної ситуації.

Управління включає збір інформації, її аналіз і оцінку, ухвалення управлінського рішення, планування й організацію його виконання (доведення до виконавців, організацію взаємодії системи оперативного управління, контроль за виконанням поставлених завдань одержання зворотної інформації для прийняття подальших рішень).

У період повсякденної готовності забезпечення стійкості управління організація зв'язку й оповіщення, організація підготовки кадрів для ДСМК, облік сил і засобів для ліквідації медико-санітарних наслідків катастроф і визначення їхнього використання залежно від конкретної обстановки покладається на центри екстреної медичної допомоги і медицини катастроф.

Координацію дій окремих ланок ДСМК організують координаційні комісії залежно від рівня. Вони повинні мати свої плани роботи.

При розробці плану м/с забезпечення населення при НС виділяється картографічна частина, пояснювальна записка і карта організації м/с забезпечення по всім завданням МОЗ та кожній з найбільш ймовірних НС.

Як правило, це карта М 1:200 т. На карті наноситься:

- адміністративні межі території та назви адміністративних територій, що до неї прилягають;

- назви міст (населених пунктів), районів, дислокація найбільш важливих потенційно-небезпечних об’єктів економіки (АЕС, хімічно-небезпечних об’єктів, нафтогазопроводів і т.д.);

- основні автомобільні, залізничні, водні магістралі з зазначенням прийнятої їхньої нумерації, вузлові станції, пристані;

- зони можливого зараження в результаті аварій на радіаційно-, біологічно- і хімічно-небезпечних об’єктах;

- зони можливого затоплення, впливу селевих потоків тощо;

- сейсмічно-небезпечні зони з вказівкою останнього року їхньої активності, її потужності;

- наявність природно-осередкових інфекцій з вказівкою останнього дня реєстрації інфекції і кількості випадків захворювань;

- дислокація закладів охорони здоров’я по містах і районах території з зазначенням їхньої ліжково ємкості, у т.ч. тої, що перепрофілюється для прийому уражених і хворих при НС;

- дислокація створених формувань служби медицини катастроф по містах і районах, у т.ч. відомчого підпорядкування;

- дислокація закладів системи держсанепіднагляду, служби крові, фармації й інші і т.п.;

- дислокація пунктів управління службою медицини катастроф, наявність і марка засобів радіозв’язку або інших форм зв’язку.

У пояснювальній записці відображаються:

- висновки з прогнозованої медико-тактичної обстановки, можливі санітарні втрати населення, їх структуру, вихід з ладу медичних закладів, втрати медичного персоналу, вплив наслідків НС на організацію медико-санітарного забезпечення населення;

- стисла характеристика органів і закладів охорони здоров’я територіального і відомчого підпорядкування, що є базою утворення служби медицини катастроф. Дислокація органів і закладів охорони здоров’я, у т.ч. відомчого підпорядкування;

- завдання ДСМК територіального рівня з урахуванням прогнозованої обстановки і наявних можливостей щодо створення її сил і засобів;

- сили (формування, заклади, підрозділи) ДСМК системи територіальних органів охорони здоров’я, відомчого підпорядкування, приватної та громадської форм власності з зазначенням термінів приведення їх у готовність до роботи при НС;

- організація постачання створених формувань і медичних закладів (ліжкової мережі) медичним, санітарно-господарським і спеціальним майном, кров’ю і її препаратами;

- організація транспортного забезпечення формувань і закладів ДСМК, відповідно з проведеними службою заходами;

- організація захисту персоналу служби медицини катастроф від впливу уражаючих чинників при виникненні надзвичайних ситуацій. При плануванні (залежно від прогнозованої медико-тактичної обстановки) евакуації лікувально-профілактичних закладів відпрацьовується розрахунок транспорту для їхньої евакуації;

- організація матеріально-технічного, продовольчого постачання формувань і закладів ДСМК при ліквідації медико-санітарних наслідків НС (в тому числі порядок технічного обслуговування транспорту, забезпечення паливно-мастильними матеріалами, продовольчими товарами і водою, засобами зв’язку, речовим і іншим майном);

- організація і зміст заходів з введенням режимів підвищеної готовності та надзвичайної ситуації з урахуванням прогнозованої медико-тактичної обстановки і особливостей територіальної і відомчої системи охорони здоров’я:

а) заходи загального характеру;

б) заходи залежно від видів прогнозованих надзвичайних ситуацій (природного, техногенного характеру) для даної території;

Розрахунок потреби сил і засобів ДСМК проводиться для всіх НС відповідно завданню МОЗ України та додатково – по прогнозованих можливих катастрофах природного і техноген-ного характеру по містах і районах з урахуванням можливих найбільших збитків по одній ка-тастрофі кожного виду: при землетрусі, повені, аварії на об’єкті, що має СДОР; аварії на радіа-ційно-небезпечному об’єкті і т.д. Основним критерієм визначення потреби сил і засобів служби медицини катастроф і взаємодіючих формувань при цих розрахунках приймається розмір можли-вих санітарних втрат при катастрофах і виведення із ладу закладів охорони здоров’я, з урахуван-ням найбільш оптимальних термінів надання медичної допомоги на етапах медичної евакуації;

- організація взаємодії територіальної служби медицини катастроф з органами управління, закладами і формуваннями охорони здоров’я відомчого підпорядкування, які функціонують в межах адміністративної території, із силами цивільної оборони. При цьому визначається порядок взаємного виділення відповідних сил і засобів для вирішення визначених завдань з медичного забезпечення населення при виникненні надзвичайних ситуацій. Сили, що виділяються в порядку взаємодії, повинні бути цілком укомплектовані персоналом і забезпечені майном відповідно до табеля оснащення. При плануванні виділення відповідних сил і засобів визначається їх місце призначення і термін готовності, прибуття в місце призначення;

- організація управління силами і засобами ДСМК з вказівкою органів управління, термінів оповіщення і приведення їх у готовність, порядку подання повідомлень. План медико-санітарного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях підписується керівником центру медицини катастроф, погоджується з зацікавленими органами управління відомств, що беруть участь у ліквідації НС, розглядається на засіданні координаційної комісії адміністративної території і затверджується керівником органу управління охорони здоров’я адміністративної території.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Методичний матеріал з курсу медицина надзвичайних ситуацій

медицина надзвичайних ситуацій ТЕМА Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних... Основні заходи захисту населення і територій...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Додатки.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТЕМА 1. Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних ситуацій
Людство постійно перебуває під впливом несприятливих факторів, не тільки соціального, але і техногенного та природного походження. Все це ще раз підтверджує, що одним із головних завдань держави є

Основні положення міжнародного права з питань захисту людини.
  Принципи захисту цивільного населення випливають з основних положень Женевської конвенції щодо захисту жертв війни. Після другої світової війни, в ході якої мирне населення

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
Цивільний захист – це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами

Евакуаційні заходи.
В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших населених пунктах, які мають об’єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час основним способом захисту населення є евакуаці

Радіаційний і хімічний захист.
Цей захист включає заходи з виявлення й оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, за

Засоби захисту органів дихання
1.1.1. Протигази фільтрувальні (загальновійськові, цивільні, дитячі) Мають достатньо високі захисні якості й забезпечу­ють захист органів дихання та очей людини від впли­ву отруйних

Засоби захисту шкіри
Призначені для захисту відкритих ділянок шкіри, одягу, взуття та спорядження від попадання на них крапельно-рідинних ОР (СДОР), РР, збудників інфекційних захворювань. Вони поділяються на табельн

Засоби індивідуального медичного захисту.
Призначені для профілактики уражень та наданння медичної допомоги населенню, яке зазнало впливу радіаційних, хімічних, бактеріологічних чинників тех­ногенних та природних катастроф. До зас

Засоби колективного захисту
До засобів колективного захисту включають сховища, протирадіаційні укриття і найпростіші укриття. Сховища - це захисні споруди герметичного типу, призначені для захист

Класифікація надзвичайних ситуацій.
  Наявність в Україні розвиненої інфраструктури промисловості, висока її концентрація в окремих регіонах, існування великих промислових комплексів, в тому числі тих, що віднесені до п

Природні пожежі
Пожежі – це стихійне, некероване людиною розповсюдження вогню. Вони класифікуються на природні пожежі (лісові, торф’яні, степові, польові) і пожежі в населених пунктах (окремі, масові, суцільні).

Руйнівна дія вітру
Основною причиною виникнення бур, ураганів, смерчів є циклонічна діяльність атмосфери. Характеристикою цих явищ є швидкість вітру. В таблиці представлена шкала Бофорта, яка дає змогу уявити руйнівн

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки
  До надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру відносяться: 1. Соціально-політичні конфлікти: а) війна як крайній прояв політичного конф

Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
Алкоголь - це універсальна отрута, яка діє на весь організм. Зловживання алкоголем призводить до психічних розладів. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як біла гарячка, алкогольни

Природно-соціальні небезпеки
Епідемія - масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності. Соціальні хвороби - ц

Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно небезпечні об’єкти. До них відносяться атомні електростанції, атомні теплоелектроцентралі, атомні станції теплопостачання,

Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
Сьогодні на території країни налічується понад 1500 різних об’єктів, які виробляють, зберігають або використовують у технологічному процесі СДОР. Окрім зазначеного, цілодобово на території України

Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах.
В Україні діє понад 1,5 тисяч пожежо- і вибухонебезпечних об’єктів, на яких сконцентровано близько 13 млн. тон твердих і рідких небезпечних речовин. Вибухо- та пожежонебезпечні об’

Аварії на шахтах.
В Україні на даний час експлуатується майже 200 шахт, більшість з яких не реконструювалася більше 20 років і вимагають заміни вентиляційного та іншого обладнання. Не всі шахти мають апаратуру опові

Аварії на біологічно небезпечних об’єктах.
До біологічно небезпечних об’єктів належать в основному об’єкти, на яких виготовляються або зберігаються біологічно активні препарати. Такі препарати можуть використовуватись у медицині або сільськ

Автомобільні аварії.
Найбільш небезпечним, через масовість розповсюдження і використання, є автомобільний транспорт. Так, за останні п’ять років на шляхах України було зареєстровано 212,9 тис. дорожньо-транспортних при

Катастрофи на морському і річковому транспорті
Щодоби в океанах і морях перебуває 25 тис. суден , екіпажі яких нараховують близько 1 млн. чоловік. За даними відомої страхової організації судноплавства Ллойда в акваторіях морів і океанів щорічно

Катастрофи на залізницях.
Основними причинами залізничних катастроф є: - порушення вимог технічної експлуатації колійного господарства та правил безпеки при транспортуванні вантажу; - дії зовнішніх факторі

Авіаційні катастрофи.
Під авіаційною катастрофою розуміють авіаційну подію, що призвела до загибелі хоча б одного з членів екіпажу або пасажира, повного або часткового руйнування повітряного судна або його безслі

Причини та медико-санітарні наслідки аварій
на радіаційно небезпечних об’єктах (РНО)   На даний час в 33 розвинених країнах світу діють більше 440 енергоблоків у складі біль ніж 200 атомних електростан

Можливі види уражень.
При аварії на АЕС з руйнуванням реактора внаслідок парового вибуху серед персоналу та населення можливі механічні травми та термічні опіки, які супроводжуються, як правило, радіаційними ураженнями.

Оцінка радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
  Радіаційна обстановка - це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті радіоактивного забруднення місцевості,

Прилади радіаційної розвідки.
  Основними приладами для виявлення іонізуючого випромінювання, масштабів та ступеню зараження радіоактивними речовинами є вимірювачі потужності дози, а дозиметричного контролю - дози

Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
  Засоби медичного захисту- це засоби, що використовуються для попередження уражень радіоактивними речовинами та надання першої медичної допомоги. Вони поділ

Засоби колективного захисту
Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населення. Засоби ко

Принципи обмеження радіаційного впливу.
Запобігання та обмеження впливу радіації на людей можливе на основі таких основних принципів: 1. Захист шляхом використання матеріалів. Матеріали і захисні споруди мають “коефіціє

Класифікація хімічно небезпечних об’єктів. Причини та медико-санітарні наслідки аварій на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО).
Сьогодні людство у промисловості, сільському господарстві, побуті використовує близько 6 млн. токсичних речовин, з яких 60 тис. найменувань промисловість виробляє у великій кількості. Серед них, по

Характеристика СДОР та ОР.
По фізичним властивостям СДОР та ОР діляться на: - тверді і сипкі речовини, летючі при температурі до 40оС (гранозан, меркуран та ін.); - тверді і сипк

Визначення можливих втрат при ураженні СДОР і ОР
  Умови розміщення Забезпеченість протигазами ( % )

Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
  Хімічна обстановка – це умови, які виникають після аварії на хімічно-небезпечному об’єкті, внаслідок забруднення об’єкта, навколишнього середовища сильнодіючими

Прилади хімічної розвідки.
  Індикація СДОР базується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії з хімічними речовинами. В залежності від зміни кольору індикатора визначають тип СДОР, а порівнюючи інтенсивн

Засоби індивідуального захисту
Аптечка індивідуальна (АІ-2) - призначена для надання першої медичної допомоги (шляхом само- і взаємодопомоги) при загрозі або ураженні хімічними речовинами, а також для профіл

Засоби колективного захисту
Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населе

Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях
З метою своєчасної інформації населення, персоналу об’єктів економіки про хімічне забруднення Цивільним захистом прийняті сигнали оповіщення, які передаються через канали зв’язку, радіо, телебаченн

ВИДИ КРОВОТЕЧ. Зупинка зовнішньої кровотечі.
Кровотечею називають вихід крові з ушкоджених кровоносних судин. Кровотеча є одним з найчастіших ускладнень механічних пошкоджень і однією з основних причин смерті у осере

Серцево-легенева реанімація.
Реанімація- комплекс заходів, направлених на відновлення життєво важливих функцій і що проводяться при настанні у пацієнта термінального стану (критичного рівня розладу життєдіяльн

Протишокові заходи.
Шок - гостро виниклий критичний стан організму з прогресуючою недостатністю системи життєзабезпечення, обумовлений гострою недостатністю кровообігу, мікроциркуляції і гіпоксією тка

Транспортна іммобілізація.
Іммобілізація один з основних компонентів надання медичної допомоги на всіх етапах евакуації. Від адекватності заходів щодо іммобілізаціїі пошкодженого сегменту залежить не тільки результат лікуван

При різних видах уражень.
Аналіз медичних наслідків катастроф мирного часу дозволяє зробити висновок, що ураження, які виникають, носять переважно хірургічний харак­тер («масовий небойовий травматизм»). До 30% потер­пілих у

При різних видах уражень.
Аналіз медичних наслідків катастроф мирного часу дозволяє зробити висновок, що ураження, які виникають, носять переважно хірургічний харак­тер («масовий небойовий травматизм»). До 30% потер­пілих у

Закриті пошкодження кісток і суглобів
При переломах і вивихах, як правило, сильно виражений больовий синдром. Крім того, навіть при закритих переломах, особливо множинних, утворюються значні за розміром міжм'язові і навколокісткові гем

Відкриті пошкодження кісток і суглобів
До особливостей надання допомоги потерпілим з відкритими пошкодженнями кісток і суглобів, крім заходів, направлених на зупинку зовнішньої кровотечі і боротьбу з шоком, відносяться профілактика розв

Пошкодження хребта
Надання допомоги потерпілим з травмами хребта має певні особливості, пов'язані перш за все з необхідністю профілактики вторинного зміщення хребців з пошкодженням вмісту спинномозкового каналу. Слід

Травми грудей
Перша медична допомога полягає в попередженні або ліквідації асфіксії шляхом очищення порожнини рота, носа від згустків крові, сторонніх частинок. По показанням проводять штучне дихання, інгаляцію

Пошкодження живота
Надання першої медичної допомоги потерпілим з пошкодженнями живота має ряд особливостей. Перш за все при підозрі на пошкодження органів черевної порожнини категорично заборонений прийом їж

Пошкодження обличчя і шиї
Заходи щодо порятунку життя і підтримки життєво важливих функцій у постраждалих з пошкодженнями обличчя і шиї мають, через специфіку локалізації цих пошкоджень, певні особливості. Зупин

Термічні опіки
Першу медичну допомогу обпаленим надають самі постраждалі у вигляді само- і взаємодопомоги, а також парамедики (пожежники, рятувальники, санітарні дружини). Перша медична допомога при опік

Холодова травма
Основні принципи лікування при відмороженнях і замерзанні зводяться до наступного: - усунення гіпотермії і нормалізація функцій життєве важливих систем; - заходи, направлені на пі

Політравма
Тяжкість пошкоджень, частота розвитку загрозливих життю станів при політравмі, велике число летальних результатів роблять особливо важливими швидкість і адекватність надання ме-дичної допомоги. Осн

Основи створення, завдання та заходи ДСМК.
Стаття 3 Конституції України, прийнятої на 5-й сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. проголошує, що "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в У

Та діяльність ДСМК.
Діяльність ДСМК регламентують Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінета Міністрів України, накази та методичні рекомендації МОЗ України. До правових, нормативних та дире

Організація ДСМК.
ДСМК України утворена на двох рівнях: державному та територіальному. На державному рівні ДСМК організовується в системі МОЗ України. Керівництво ДСМК під час ліквідації ме

Взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами.
У системі заходів, спрямованих на подолання наслідків стихійних лих і техногенних катастроф, пріоритетними є заходи щодо ліквідації їх медико-санітарних втрат. Дії аварійно-рятувальних і медичних ф

Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу
У другій половині 20-го століття відзначалося зростання кількості аварій та катастроф, пов'язаних з роботою техніки (техногенних або антропогенних) та кількості жертв серед населення при стихійних

ТЕМА 7. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
  В системі медицини катастроф лікувально-евакуаційне забезпечення (ЛЕЗ) є одним з основних і найбільш трудомістких видів діяльності з охорони здоров’я під час ліквідації медичних нас

Етапи медичної евакуації ДСМК, їх організація та завдання.
Для існуючої системи ЛЕЗ загальним принципом є двохетапна система надання медичної допомоги і лікування уражених з їх евакуацією за призначенням. Об’єктового медичного персоналу та лікувально-профі

МЕДИЧНЕ СОРТУВАННЯ.
В разі виникнення середовища при НС, як правило, виникають масові санітарні втрати та нестача медичних сил і засобів, щоб своєчасно організувати допомогу всім ураженим. Доводиться запроваджувати че

ВИДИ І обсягИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ.
Зміст лікувально-евакуаційних заходів при наданні медичної допомоги визначають два поняття - вид та обсяг медичної допомоги. Вид медичної допомоги - це перелік лікувально-

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ ПРИРОДНИХ КАТАСТРОФ
Досвід організації медичного забезпечення населення під час аварійно-рятувальних робіт свідчить, що через певні особливості ситуації, яка виникає внаслідок стихійного лиха, великого значення набува

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ ТЕХНОГЕННИХ КАТАСТРОФ.
При радіаційних аваріях з викидом радіонуклідів у довкілля здійснюється комплекс заходів щодо захисту населення від зовнішнього і внутрішнього опромінювання. Для планування і реалі

Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям
Слід визначати, що серед потерпілих від стихійних лих значну частину населення складають діти. Їх відсоток від загальної кількості потерпілих змінюється в межах 12-23%. Тому при організації меди

ТЕМА 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
  В умовах надзвичайної ситуації, при розгортанні робіт по ліквідації медико-санітарних наслідків, значна роль відводиться санітарно-епідеміологічній службі, від готовності якої значн

Організація санітарно-гігієнічної та епідемічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації.
Для здійснення заходів щодо протибактеріологічного захисту необхідна своєчасна, достовірна і безупинна оцінка епідеміологічної обстановки в зоні надзвичайної ситуації, що досягається застосуванням

Поняття карантину і обсервації та організація режимно-обмежувальних заходів
Одразу після встановлення факту наявності осередку бактеріологічного зараження запроваджуються режимно-обмежувальні заходи. Під цими термінами слід розуміти систему дер

Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
З розвитком цивілізації поряд з стихійними лихами все більшого значення набували надзвичайні ситуації, пов’язані з людським фактором. Зростаючий вплив катастроф на біосферу стає все більш агресивни

Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій
У разі виникнення великих спалахів доцільно на основі тимчасових інфекційних стаціонарів або потужних лікарень розгорнути спеціалізований стаціонар або відділення, які будуть виконувати функції сор

Вимоги нормативних документів щодо термінів подачі інформації про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки.
Передача інформації про виникнення (загрозу виникнення) НС та її медико-санітарні наслідки здійснюється від закладу охорони здоров'я, що перший отримав інформацію про НС, до центрального та резервн

Особливості функціонування системи передачі інформації про хід ліквідації медико-санітарних наслідків НС.
Система передачі інформації продовжує функціонувати після виникнення надзвичайної ситуації до завершення ліквідації її медико-санітарних наслідків і забезпечує інформаційну взаємодію всіх ланок щод

Інформаційні звіти.
Діючий Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ Україні в межах УІАС НС передбачає два принципово різних види звітів: - звіт про ліквідацію медико-санітарних наслідків

Облік інформаційної діяльності.
Для можливості проведення ретроспективного аналізу діяльності кожної ланки в системі передачі інформації Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах УІАС НС передба

Аналітична обробка інформації вузлами інформаційно-аналітичної функціональної підсистеми МОЗ України і питань НС.
Оперативне інформаційне забезпечення органів державної влади про всі аспекти щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС дає можливість органам управління охорони здоров'я, що відповідають за ор

Планування заходів медичного забезпечення населення при нС.
Аналіз ліквідації медико-санітарних наслідків значних за масштабами надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і співставлення проведених і запланованих завчасно заходів свідчить, щ

Організація планування медико-санітарного забезпечення населення в НС.
Підставою для організації розробки “Плану медико-санітарного забезпечення населення в НС” є Наказ МОЗ України та затверджене цим наказом завдання на планування. Як свідчить набутий досвід, виходу ц

Спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги.
При надзвичайних ситуаціях, незалежно від їх масштабу, як правило, першими для надання медичної допомоги до осередку катастрофи прибувають і починають працювати згідно своїх функціональних обов’язк

Спеціалізовані бригади постійної готовності державної служби медицини катастроф другої черги.
На другому етапі медичної евакуації згідно “Планів медико-санітарного забезпечення на-селення в надзвичайних ситуаціях”, розгортаються лікувальні заклади, сукупність яких повинна забезпечити наданн

Територіальні центри екстреної медичної допомоги.
В системі медичного постачання ДСМК центри займають провідне місце. За їх планами, затвердженими органами управління охороною здоров’я здійснюється розподіл необхідних запасів засобів між іншими за

Організація захисту медичного майна за умов НС.
В разі виникнення різних надзвичайних ситуацій можливе пошкодження медичного майна. Це не тільки дії РР, ОР, БЗ, СДОР, але й механічне пошкодження. В разі підтоплення велика частина медичного поста

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги