Розповсюдження забруднюючих речовин в атмосфері навколо джерела викидів відбувається в цілому за законами матеріального світу, які здебільшого відомі науці в різних її галузях (фізиці, хімії, кліматології, теорії випадкових процесів і т.д.).
Усі умови, які впливають на цей процес, умовно можна розподілити на наступні групи (фактори впливу): параметри джерел; параметри викидів пилогазоповітряної суміші (факела); умови виходу цієї суміші (факела) з отвору джерела; характеристики атмосферного повітря в зоні викиду (зовнішнє середовище) та місцевості.
Розповсюдження забруднюючих речовин в зоні стаціонарного джерела їх викиду в атмосферу, зокрема, (а також і будь-якого іншого) характеризується перш за все дальністю (L), яка залежить від параметрів джерела і клімато-геолого-географічних умов місцевості.
Зона активного забруднення (ЗАЗ) місцевості – це ділянка навколо джерела, в межах якої концентрація домішку, який викидає джерело, перевищує природний фон або установлену норму (наприклад, санітарний регламент ГДК речовини).
Оскільки шкідливі викиди в атмосфері можуть розповсюджуватися на дуже великі відстані (сотні і навіть тисячі кілометрів), то для запобігання завдання шкоди навколишньому середовищу і перш за все людям для підприємств відповідно до законодавства встановлюють санітарно-захисні зони (СЗЗ) залежно від їх потужності, характеристик технологічного процесу, характеристик та кількості забруднюючих речовин, випромінення, шуму, вібрацій і т.д. Крім цього, для кожного підприємства встановлюють гранично допустимі викиди (ГДВ) домішок в атмосферне повітря.