Само собою зрозуміло, що параметри джерела викидів домішок в атмосферу безпосередньо впливають на формування рівня і характеру забруднення. Перш за все це такі: висота джерела над поверхнею землі (Н); діаметр отвору труби в гирлі (Д), тобто в місці виходу факела в атмосферу; маса викиду кожної окремої забруднюючої речовини (М); кількість домішок, які викидає це джерело в повітря (К). Всі ці дані для окремої труби звичайно відомі за технологічними нормативами.
Не забудьмо також координати джерела (географічні, на карті місцевості, на плані проммайднчика).
У випадку багатоствольної труби ефективний діаметр гирла джерела розраховують за формулою
, (6.2)
де Si – площа отвору кожного окремого стовбура;
π = 3,14.
Для групового близько розташованого джерела ефективний діаметр гирла (за умови, що всі труби мають однакові розміри висоти і отворів) дорівнює
, (6.3)
де Д – діаметр отвору кожної з труб;
n – кількість труб.
Для лінійного джерела ефективний діаметр оцінюється виразом
, (6.4)
де L – довжина джерела, м;
V – витрати суміші, м3/с;
W – швидкість виходу суміші з отвору, м/с.
В усіх цих випадках маса загального викиду окремої речовини обчислюється її сумою:
___
, i=1, n, (6.5)
де Мі – маса викиду даної речовини з кожного отвору
складного джерела (багатостовбурового, групового);
n – кількість труб.
Аналогічно визначається у цих випадках і об'єм пилогазоповітряного викиду
___
, і=1, n , (6.6)
де Vi – витрати викиду окремою і-ю трубою, м3/с.
Для групового близькорозташованого джерела, у якого параметри труб (Н, Д, Тф) різні, та для групового далекорозташованого джерела кожна з труб розглядається окремо сама по собі.