Звертаючись до розгляду екологічних систем, слід зупинитися на їх характерних особливостях, які властиві всім цим екосистемам. Перш за все – це наявність структури.
Структура системи – це сукупність її складових частин, блоків, вузлів, ланцюгів, елементів.
Відміна системи від простої упорядкованої сукупності непов¢язаних елементів полягає в наявності зв¢язків між її складовими. Причому кожен із цих зв¢язків має визначене функціональне значення і характеризується напрямком цієї функції. Визначення структури для кожної системи є поняття відносне – одну й ту ж систему можна розглядати як таку, що складається з більш великих або більш малих блоків та ланцюгів. Це залежить від мети і необхідності розглядати більш великі чи малі частини системи.
Будь-яка система якоюсь мірою зазнає впливу зовнішнього середовища. У свою чергу вона сама може здійснювати на це середовище деякий вплив. Тому іноді вивчення системи доцільно розповсюдити і на деяку частину її середовища. Іноді, навпаки, слід виключити із складу системи деякі об¢єкти і віднести їх до зовнішнього середовища. Все це і залежить від постановки завдання.
В усіх випадках систему можна характеризувати кількісно в кожний момент часу. При цьому число її кількісних характеристик у свою чергу є кількісною характеристикою цієї системи.
Розвиток у часі, зміна кількісних характеристик – це невід¢ємна особливість будь-якої системи.
Характеристики екосистем розвиваються в загальному випадку у взаємній залежності від впливу зовнішнього середовища. Чисто умовно зовнішні характеристики можна поділити на два види: ті, що швидко змінюються в часі, і ті, що змінюються повільно. Тому швидкоплинні прийнято називати в моделюванні тимчасовими (миттєвими) характеристиками, а повільно змінювані – параметрами системи.
Оскільки у функціонуванні реальної екосистеми неминуче беруть участь випадкові фактори, які перетворюють процеси зміни миттєвих характеристик у випадкові процеси, то всі реально існуючі системи мають імовірний характер. У тих випадках коли випадкові коливання характеристик дуже незначні, їх можна не враховувати. Тоді система вважається за детерміновану. Тобто такою, яка не зазнає впливу дій імовірного характеру. Інакше – система ймовірна.
Таким чином, будь-яка система може характеризуватися такими особливостями: структурою, наявністю зв¢язків між її складовими, залежністю від зовнішнього середовища, впливом на зовнішнє середовище, наявністю кількісних характеристик, які визначають стан системи в кожен момент часу, зміною стану системи з часом, участю деяких імовірних факторів у функціонуванні системи.
Тому на практиці під системою ми будемо розуміти поняття, для якого характерні зазначені особливості.