Ретенція зубів. Сучасні погляди на лікування

Однією з актуальних проблем стоматології є підвищення ефективності лікування хворих з ретинованними зубами. За наявності ретинованих зубів виникають морфологічні, функціональні й естетичні порушення в зубощелепній системі. Багато лікарів рекомендують видалення ретинованих зубів як основний метод лікування, оскільки виведення таких зубів у прикус часто представляється неможливим унаслідок ряду причин, особливо у випадках їх глибокого залягання, а також поперечного або косого положення в щелепних кістках.

Нами запропонований новий, перспективніший варіант виведення ретинованих зубів із застосуванням композиції колагену й гидроксиапатиту (КП-3) і аутокістки, одержаної в ході операції.

 

Після встановлення діагнозу, складання плану операції приступають безпосередньо до хірургічного втручання. Методика операції виведення ретинованних зубів із застосуванням КП-3 у поєднанні з аутокісткою здійснюється таким чином (ілюстрації - на прикладі хірургічних етапів виведення ретинованного зуба пацієнтки М., 1984 р. народження - мал. 1.).

Мал. 1. У Пацієнтки 1984 року народження відзначається ретенція 23 зуба. Замість 23 зуба - молочне ікло.

 

 

 

На рентгенограмах - глибоко й неправильно розташований 23 зуб.

Під місцевою анестезією в області відсутнього зуба проводять лінійний розріз по гребеню альвеолярного відростка і два вертикальні розрізи в зоні ретинованного

Мал 4. Коронка 23 зуби гола. Навколо зуба за допомогою спеціальних інструментів прибрали кісткову тканину.

 

зуба. Распатором відшаровують слизово-окістний клапоть трапецієвидної форми, підставою звернений до перехідної

складки. Потім проводять видалення прошарку кісткової тканини навколо ретинованного переміщуваного зуба й оголюють його коронку (мал.4).

Далі дуже обережно (щоб уникнути пошкодження судинно - нервового пучка) проводять репозицію зуба, щоб додати йому сприятливіше положення. При цьому перемішається тільки коронкова частина зуба, а верхівка коренячи залишається в первинному положенні. Видалення кісткового прошарку проводять за допомогою спеціальних гострих інструментів, що дозволяють знімати кістку у вигляді стружки. Кісткову стружку збирають у стерильну чашку для подальшого використання. У результаті репозиції зуба утворюється велика кісткова порожнина, яка заповнюється біоматеріалом КП-3 й аутокісткою, одержаної в результаті хірургічного втручання (мал.5). На рану накладаються шви в області вертикально проведених розрізів. При необхідності проводять шинування прово лочно-композиційною конструкцією. У післяопераційному періоді всім хворим призначали курс протизапальної, десенсибілізуючої терапії й фізичних методів лікування.

 

Зуб після репозиції. Навколо зуба укладений біоматеріал Кп-3 з аутокісткою.
Брекет наклеєний під операції.

Традиційно вживаний метод рентгенологічного контролю в післяопераційному періоді не дозволяє проводити багатократні дослідження унаслідок кумуляції рентгенівських променів в організмі. Тому, контроль за процесом репаратівной регенерації кісткової тканини мипроводили методом ультразвукової ехоостеометрії . Цей метод дає можливість на підставі різниці в часі проходження ультразвуку по ділянці кісткової тканини визначити порушення її цілісності й щільності структури (табл.1). Таблиця 1.Динаміка процесу репаративної регенерації кісткової тканини за даними ультразвукової ехоостеометрії при лікуванні ретинованних зубів.

	До	После	7 суток	30 суток	60 суток	90 суток
V(м/c)	1979.7 (1763.2-2181.2)	1543.9 (1408.4-1694.9)	1571.4 (1425.1-1715.7)	(1507.5-1827.7)	1947.2 (1704.5-2954.7)	(1745.6-2138.1)
	P>0.05	P>0.05	P<0.05	P<0.001	P<0.001	P<0.01

Дослідження електрозбудливості пульпи у віддалені терміни після операції показали, що ретинованні зуби реагували на струми в межах 3-10 мка, що відповідає реакції пульпи здорових зубів.

Викладеним методом проведене виведення ретинованних зубів (в основному фронтальної групи) 98 пацієнтам. Метод дозволяє забезпечити щільний контакт переміщуваного ретинованного зуба з навколишньою кістковою тканиною, стимулює процес регенерації, перешкоджає виникненню рецесії ясни, скорочує терміни ортодонтичного лікування. Метод дозволяє також ортодонтам проводити повноцінніше лікування ретенциі зубів, що, у свою чергу, грає значну роль у нормалізації функції й естетики.

 

 

 

Стан після загоєння. Стан після виведення зуба в прикус

 

Рентгенограми після виведення зуба в прикус

Якість кінцевого результату

До лікування: Пiсля лікування:

 

 

 

До лікування: Пiсля лікування:

 

 

 

 

 

До лікування:

 

 

 

 

Після лікування: