ПРОТЕЗУВАННЯ ДЕФЕКТІВ ЗУБНИХ РЯДІВ СУЦІЛЬНОЛИТИМИ МОСТОПОДІБНИМИ ПРОТЕЗАМИ

Суцільнолиті мостоподібні протези у клініці ортопедичної стоматології
набувають усе більшого поширення через свої незаперечні переваги над штамповано-паяними. Відсутність припою надало каркасам цих протезів особливої міцності, а можливість точного моделювання оклюзійної поверхні одночасно опорних коронок та проміжної частини робить їх ефективнішими у функціональному відношенні.

До недоліків штамповано-паяних мостоподібних протезів відносять потемніння лінії спайки, що особливо незручно у разі заміщення дефектів фронтальної ділянки зубного ряду.

Усунення припою має важливе значення для профілактики виникнення
станів неснприйняття різнополюсних металів у ротовій порожнині. Штамповано-паяні протези фактично складаються з трьох видів сплавів: це — метал коронки, припій та метал проміжної частини. Незважаючи на приналежність їх до однієї групи сплавів (нержавіюча сталь, золоті сплави), вони відрізняються за складом за рахунок лигуючих компонентів і мають різну структуру. Ці чинники створюють умови для виникнення гальванічних струмів та виходу із сплавів мікроелементів хрому, нікелю, міді тощо. Залежно від кислотно-лужного стану слини кожної людини рівень виходу іонів та величина гальванічних струмів коливаються у широких межах. У зв'язку з удосконаленням технології виготовлення мостоподібних протезів та розробкою методів прецезійного, високоточного лиття у багатьох країнах світу відмовилися від застосування штамповано-паяних мостоподібних протезів.

Висока точність суцільнолитих мостоподібних протезів, постійне удосконалення клініко-лабораторних етапів їх виготовлення дозволило усунути побічну дію цих протезів, досягти тривалішого лікувального ефекту.

Методика отримання двошарового відбитка дає можливість точно визначити рівень розташування краю коронки, його товщину і тим самим не порушувати фізіологічних процесів у яснах, у шарі прикріпленого епітелію, який виконує бар'єрну функцію. Процес моделювання воскової композиції та прецезійне лиття у поєднанні з шаром фіксувального матеріалу визначеної товщини забезпечує точне охоплення шийки зуба та щільне прилягання до уступу. Слід зазначити, що обсяг тканин, які необхідно зпрепарувати під суцільнолиті коронки, майже не відрізняється від такого у разі застосування металевих штампованих коронок. У деяких випадках він незначно збільшений за рахунок створення конусної культі у 2-3° шляхом зпрспарування по периметру оклюзійної частини зуба. Суцільнолиті коронки застосовують у бічних ділянках зубного ряду, який не видно під час розмови та усмішки.

Головною перевагою суцільнолитих мостоподібних протезів є те, що за їх допомогою створюється можливість забезпечення рівномірного та щільного прилягання штучних коронок до поверхні культі зуба, в тому числі і в пришийковій ділянці.

Суцільнолиті мостоподібні протези добре фіксуються на опорних зубах та надійно зберігають оклюзійні взаємовідношення навіть у складних клінічних умовах, передусім за наявності патологічної стертості зубів, глибокого травмівного прикусу, часткової втрати зубів, що ускладнена зниженням міжкоміркової висоти.

Відливають суцільнолиті мостоподібні протези із золотих, срібно-паладієвих та хромо-кобальтових сплавів.

Процес виготовлення суцільполитого мостоподібного протеза складається із послідовних клінічних та лабораторних етапів.

Після детального обстеження хворого складають план ортопедичного лікування. До того як розпочати безпосередньо препарування опорних зубів, необхідно зняти повні анатомічні відбитки та вивчити діагностичні моделі, на яких визначають висоту, форму та товщину коронкової частини, розташування у зубному ряді, співвідношення із зубами-антагопістами, враховуючи наявність достатнього місця для виготовлення суцільполитого мостоподібного протеза, зон та обсягу препарування.

Препарування опорних зубів проводять під місцевою анестезією, у тришийковій ділянці створюють уступ або препарують без його створення. Препарування з уступом передбачає значне видалення твердих тканин зубів, тому його створення на молярах, а також за умови низьких клінічних коронок необов'язкове, а в молодих людей — за наявності великої пульпової камери. Методика препарування аналогічна такій у разі виготовлення металокерамічної коронки.

Ортопедичне лікування суцільнолитими мостоподібними протезами передбачає зняття подвійного відбитка сучасними силіконовими масами. Отриманням названого відбитка, фіксацією зубних рядів у положенні центральної оклюзії, фіксацією на препаровані зуби провізорних захисних коронок закінчується перший клінічний етап.

У зуботехнічній лабораторії технік-лаборант, отримавши подвійний відбиток, готує комбіновану розбірну модель. Моделі верхньої та нижньої щелеп загіпсовують в артикулятор у положенні центральної оклюзії за допомогою воскової пластинки. Далі технік-лаборант моделює воскову композицію суцільполитого мостоподібного протеза. Гіпсові культі опорних зубів покривають лаком, залишаючи вільною від нього пришийкову частину, що забезпечує точне прилягання суцільнолитої коронки у пришийковій частині культі зуба. Потім на кожний опорний зуб виготовляють по два полістеролових ковпачки, товщина першого (внутрішнього) — 0,1 мм, другого - 0,3 мм. Замість внутрішнього ковпачка часто на культю зуба наносять два шари лаку. Перший ковпачок служить для компенсації об'ємної усадки та створює місце для прошарку цементу, другий — для отримання чистої відлитої поверхні, для надання більшої жорсткості восковій репродукції та запобігання її деформації під час формування. Для моделювання воскової репродукції суцільнолитих коронок можна використовувати набори сучасних моделювальних восків, які значно скорочують час моделювання та поліпшують якість литва.

Розташувавши воскові репродукції опорних зубів на моделі у попередньому положенні, моделюють проміжну частину мостоподібного протеза за допомогою воску або використовують готові заготовки проміжних частин, приливають їх воском, перевіряють оклюзійні співвідношення і починають готувати воскову репродукцію до лиття (див. мал. 67).

На ротовій поверхні воскової репродукції мостоподібного протеза створюють ливникову систему. У такому разі штифти з моделями резервуарів для сплаву фіксують на кожній ланці протеза з довжиною штифта не більше ніж 5 мм, діаметром - не більше ніж 2-3 мм. Усі муфти з'єднують резервуарною смужкою, яка надає восковій репродукції жорсткості та оберігає її від деформації під час зняття з робочої моделі. До резервуарної смужки прикріплюють штифти із воску, після виплавлення яких у вогнетривкій масі утворюються канали для проходження розплавленого металу.

Воскову репродукцію обережно знімають з робочої моделі, видаляють
внутрішні ковпачки так, щоб їх можна було використати. Далі воскову репродукцію мостоподібного протеза розміщують на відливальний конус, покривають кільцем для лиття (опокою) і заповнюють вогнетривкою масою. Після її затвердіння видаляють штифти, кювету-опоку обробляють у муфельній печі за температури від 200 до 800 °С протягом 1 год. Після того форму заповнюють металом, проводять охолодження кювети, відокремлюють відлитий протез із формувальної маси й обробляють у піскоструменевому апараті.

Зубний технік проводить припасовку спочатку кожної суцільнолитої коронки на гіпсових культях зуба, а потім — усього мостоподібного протеза.

Методика виготовлення суцільнолитих мостоподібних протезів за восковими репродукціями, що вигорають, нині широко застосовується у клініці ортопедичної стоматології.