БАЗИС ПРОТЕЗА

Базисом знімного пластинкового протеза є пластинка з йластмаси чи ме­талу, на якій фіксують штучні зуби і пристосування для утримання протеза в ротовій порожнині. Базис протеза розташовують на комірковій частині ниж­ньої щелепи, а на верхній — на комірковому відростку і на піднебінні. Жуваль­ний тиск від штучних зубів передається через нього на слизову оболонку про­тезного ложа.

До загальномедичних протипоказань до застосування пластмасових належить алергія на пластмасу, епілепсія, бруксизм, особливості професії.

Головним недоліком є неодноразові поломки пластмасових базисів. Доцільно за­стосовувати металеві базиси у людей з множинними включеними, але невели­кими дефектами зубних рядів, для протезування хворих зі втратою тільки цен­тральних чи бічних різців. Протези з металевим базисом рекомендують у разі лікування хворих з глибоким прикусом, ускладненим зниженням міжкомірко-вої висоти; у разі звуження щелеп звичайні протези зменшують і без того неве­лику ротову порожнину, що утруднює вимову, рухи язика і жування.

З базисом протеза пов'язана низка негативних явищ. Покриваючи тверде піднебіння, він спричиняє порушення тактильної, смакової і температурної чутливості. Водночас спостерігаються порушення мови і самоочищення сли­зової оболонки рота, її подразнення, іноді поява блювотного рефлексу. У місцях прилягання протеза до природних зубів виникає гінгівіт з утворенням патоло­гічних кишень. Як уже зазначалося, базис передає жувальний тиск на слизову оболонку. Остання, як відомо, не має морфологічних структур, здатних амор­тизувати цей тиск. Тому тиск, прикладений безпосередньо до слизового покри­ву, а через нього — на окістя, спричиняє передусім порушення кровообігу, на­слідком чого є посилення атрофії коміркового відростка і коміркової частини.

Величина базису залежить від кількості зубів, що збереглися, ступеня ат­рофії коміркових відростка і частини, вираженості склепіння твердого підне­біння, характеру податливості слизової оболонки, наявності торуса на піднебінні тощо. Чим менше збереглося зубів, тим більший розмір має базис, і навпаки, чим більше зубів, тим меншим є базис. Хороші умови для фіксації протеза (високий комірковий відросток,виражене склепіння твердого піднебін­ня) дозволяють зменшити базис протеза. Зі збільшенням кількості кламерів базис може бути також зменшений.

Базис протеза має такі максимальні межі. На щічній і губній поверхні без-зубих коміркового відростка верхньої щелепи і коміркової частини — нижньої межа протеза проходить по перехідній складці, минаючи рухомі складки сли­зової оболонки, вуздечки. Перекриття останніх базисом протеза призводить до утворення пролежнів. З язикового боку на нижній щелепі, у ділянці відсутніх і збережених зубів, межа протеза закінчується, перекриваючи косу лінію, дещо вище перехідної складки, минаючи у фронтальному відділі вуздечку язика.

На твердому піднебінні протез не доходить до лінії "А". Верхньощелеп­ний горб повинен обов'язково перекриватися протезом, це робить останній стійкішим.

На нижній щелепі у фронтальному відділі базис протеза перекриває зубні горбки різців. На верхній щелепі вони залишаються відкритими і протез лише прилягає до шийок зубів. На молярах і премолярах базис розташовується дещо нижче від пояса зубів на верхній щелепі і вище його — на нижній щелепі. Це максимальні межі базису протеза. У дійсності в разі протезування дефектів різної локалізації розмір базису кожен раз може змінюватися залежно від кількості збережених зубів, вираженості коміркового відростка чи частини, піднебінного склепіння тощо.

Недоліки, пов'язані з базисом пластинкового протеза, зумовили бажання зменшити його розмір. На верхній щелепі базис зйеншували в задній третині твердого піднебіння, де він міг бути причиною виникнення блювання. За на­явності піднебінного торуса базис вирізають посередині піднебіння. Це дозво­ляє звільнити ділянку, вкриту витонченою слизовою оболонкою, дуже чутли­вою до тиску.

Бажаючи уникнути відшарування ясен з язикової поверхні фронтальних зубів, базис за умови добре вираженого коміркового відростка вкорочували у передньому відділі у ділянці поперечних піднебінних складок. Різні варіанти вкорочення піднебінного базису в кінцевому результаті призвели до ідеї замі­ни його тонкою піднебінною перемичкою. Оскільки каучук є крихким матеріа­лом, виникла ідея замінити його металом. Так народилася конструкція дуго­вих (бюгельних) протезів.