Практичне заняття №3

Методи та засоби контролю радіаційної та хімічної безпеки

Мета роботи – ознайомити студентів з основними методичними підходами до оцінки радіаційної і хімічної безпеки та засвоїти методиреєстрації іонізуючих випромінювань та обґрунтування ГДК (гранично допустимої концентрації) шкідливих хімічних речовин.

Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття

Ø Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

Ø Вивчити основні поняття та визначення.

Ø Надаючи характеристику техногенним небезпекам, з’ясуйте, що таке аварії І та ІІ категорії, і які їх наслідки.

Ø З’ясувати сутність принципів нормування іонізуючих випромінювань і шкідливих речовин.

Ø Засвоїти методи реєстрації іонізуючих речовин та визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі.

Ø Розглядаючи питання про гостру променеву хворобу звернути увагу на ознаки хвороби та правила поведінки в радіаційно зараженій місцевості.

Ø Вивчаючи матеріал цієї теми слід звернути увагу на джерела хімічного зараження, ступені токсичності сильнодіючих отруйних речовин, їх дози за ступенем токсичності на людину.

Ø Розглядаючи питання про дію сильнодіючих отруйних речовин, звернути увагу на ознаки отруєння, алгоритм першої медичної допомоги та правила поведінки на хімічно зараженій місцевості.

Ø Ознайомитися з будовою, принципом, технічними характеристиками та правилами експлуатації приладів радіаційної розвідки і контролю радіометром-рентгенометром ДП-5А, «Терра», «Прип`ять», приладом хімічної розвідки ПХР.

 

Основні контрольні запитання:

1.Охарактеризувати види іонізуючих випромінювань.

2.Які якісні характеристики мають іонізуючі випромінювання?

3.Які кількісні характеристики мають іонізуючі випромінювання?

4.Які одиниці вимірювання кількісних характеристик іонізуючих випромінювань за системою СІ?

5.Методи реєстрації іонізуючих випромінювань, їх стисла характеристика.

6.Які принципи покладені в основу нормування іонізуючий радіації?

7.У чому полягає біологічна дія радіації на організм людини?

8.Як обчислити опромінення населення за рік?

9.У чому полягає принцип нормування шкідливих речовин?

10.На які класи небезпечності поділяють шкідливі речовини?

11.Які методи їхньої реєстрації?

12.Які речовини належать до СДОР, їх класифікація?

13.Яка доза вважається максимальною разовою дозою отруєння шкідливими речовинами? Яка – максимальною середньодобовою?

14.Які особливості першої медичної допомоги при отруєннях СДОР?

 

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Ø Матеріали лекції.

Ø Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі : В.П.Матейчик, Г.Ф.Гусєв – К. НТК, 2013.

 

 

Ø Практикум з нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі : Г.Ф.Гусєв, П.І.Чуваєв, Г.В.Харькова, Г.М.Харамда, С.Т.Сусло, Т.М.Пальчик, В.І. Зюзюн – за ред.В.П.Матейчика. – К. НТУ, 2013 - 114с.

Ø Желібо Є П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 181–232.

Ø Джигерей В.С., Житецький В.Ц. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник – Львів, Афіша, 2000,- С.183-196.

Ø Величко С.П., Царенко І.Л. Лабораторний практикум з безпеки життєдіяльності: Навчальний посібник – К. «ВД «Професіонал», 2008, С.26-39, 108-126.

Ø Сусло С.Т. Безпека життя і діяльності людини. Навчальний посібник, МОН України, К., НТУ, 2001 – 288с.

Ø Сусло С.Т., Заплатинський В.М., Харамда Г.М.Цивільний захист: Навчальний посібник за редакцією М.О.Біляковича –К.: Арістей, 2007. С.– 368 с.

Ø Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009.

 

Додатковий матеріал для вивчення:

Ø Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – С.111

Ø Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 206 – 217

Ø Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М.Тіщенко. Безпека життєдіяльності: Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. 3-тевид. К.: Знання, 2004., С. 177-180, 249-252

 

Завдання до практичного заняття:

 

2.Робота № 1 (А). Вимірювання природного радіаційного фону за допомогою дозиметрів - радіометрів «Терра», «Прип'ять», ДП-5А (Б) :

2.1.Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2.2. Виміряти природний радіаційний фон за допомогоюдозиметрів «Терра», «Прип'ять»,ДП-5А (Б).

2.3. Обчислити сумарну дозу опромінення, отрима­ну за рік.

2.4.Оформити результати вимірювань та обчислень у вигляді табли­ці (табл. 3), порівняти одержані результати, знайти середнє зна­чення і сформулювати висновки щодо проведених досліджень.

Таблиця 3

Результати дослідної роботи

№ показів дозиметра	Результати вимірювань, мкЗв/год.
Дозиметр
«Терра»	«ДП – 5 (А,Б)	«Прип”ять»
Середнє значення
За рік

 

 

2. Робота № 2 (Б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку СДОР:

2.1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2.2.Розрахувати сумарну концентрацію забруднювачів повітря та визначити чи можна безпечно перебувати в приміщенні, якщо у повітрі є хімічні речовини АіБ, АіВ, АіБіГ у таких концентраціях:

Речовина	Фактична концентрація мг/м3	ГДК мг/м3	Фізіологічна дія на організм людини
А	5,9		Сенсибілізуюча, загальнотоксична, мутагенна.
Б	0,2	0,8	Подразнююча, сенсибілізуюча.
В	0,8	2,6	Канцерогенна, мутагенна
Г	0,06	0,1	Сенсибілізуюча

3. Сформулювати висновки щодо проведених досліджень.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Ознайомитися з будовою, принципом дії, технічними характе­ристиками та правилами експлуатування дозиметрів «Терра», «Прип’ять»; ДП-5А (Б).

2. Створити навчальний алгоритм небезпеки розливу СДОР, та структурно-логічну схему її вивчення.

3. Розв’язати ситуаційні задачі.

Ø Властивості хімічної речовини: зелено-жовтий газ із різким запахом, важчий за повітря, температура кипіння 36,4ºС. При випаровуванні з’єднується з водяними парами і утворює білий туман.

Ø Ознаки отруєння: подразнення слизових оболонок, сухий кашель, задишка, біль у грудях, набряк легенів.

Завдання 1. Назвіть хімічну речовину та до якої групи СДОР відноситься.

Завдання 2. Вкажіть засоби та заходи захисту. Скласти алгоритм першої медичної допомоги.

Ø Властивості хімічної речовини: безбарвний газ із запахом нашатирного спирту, легший за повітря, суха суміш з повітрям має здатність вибухати.

Ø Ознаки отруєння: викликає нежить, кашель, утруднене дихання, задуху, подразнюються слизові оболонки та шкіра, різь в очах, сльозотеча. При зіткненні зі шкірою у рідкому стані викликає обмороження, можливий хімічний опік з пухирями, у високих концентраціях збуджує центральну нервову систему, чим викликає судоми

Завдання 1. Назвіть хімічну речовину та до якої групи СДОР відноситься.

Завдання 2. Вкажіть засоби та заходи захисту. Скласти алгоритм першої медичної допомоги.

Ø Властивості хімічної речовини: безбарвний газ без запаху і смаку, легший за повітря, продукт неповного згорання вуглеводів.

Ø Ознаки отруєння: отруєння настає непомітно, супроводжується різкою слабкістю, запамороченням, відчуттям тепла, приємної втоми. При високих концентраціях – запаморочення, шум у вухах, нудота, блювання, судоми, шкіра рожевого або червоного кольору.

Завдання 1. Назвіть хімічну речовину та до якої групи СДОР відноситься.

Завдання 2. Вкажіть засоби та заходи захисту. Скласти алгоритм першої медичної допомоги.

Ø Властивості хімічної речовини: метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухомий, при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 раз важчий за воду.

Ø Ознаки отруєння: отруєння розвивається протягом 8-24 годин і супроводжується загальною слабкістю, головним болем, підвищенням температури, болем ясен і у животі. Також відмічається підвищена втома, сонливість, емоційна нестійкість, зниження працездатності. Характерною ознакою є поява по краях ясен синьо-чорної смуги.

Завдання 1. Назвіть хімічну речовину та до якої групи СДОР відноситься.

Завдання 2.Вкажіть засоби та заходи захисту. Скласти алгоритм першої медичної допомоги.

 

 

Тест для контролю рівня засвоєння матеріалу теми “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єкта”

3.1. Аварії, внаслідок яких стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємств, належать до:

а) І категорії;

б) ІІ категорії.

 

3.2. Аварії, внаслідок яких загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб, належать до:

а) І категорії;

б) ІІ категорії.

3.3. Людина сприймає звукові коливання в інтервалі:

а) 10 - 10000 Гц;

б) 100 – 15000 Гц;

в) 16 – 20000 Гц;

г) 200 – 22000 Гц.

 

3.4. Гранично допустимий рівень шуму для мешканців житлових кварталів вночі становить:

а) 25 дБ;

б) 35 дБ;

в) 45 дБ;

г) 55 дБ.

 

3.5. Зазначте негативні дії електричного струму:

а) термічна;

б) електролітична;

в) механічна;

 

г) біологічна;

д) хімічна.

 

3.6. За статистикою, найменший струм, за якого наступає смерть, становить:

а) 0,8 мА;

б) 100 мА;

в) 1,0 А;

г) більше 5 А.

 

3.7. Гранично припустима доза (ГПД) для людей, які постійно працюють із радіоактивними речовинами, становить на рік:

а) 0,5 бер;

б) 2,0 бер;

в) 5,0 бер;

г) 10,0 бер.

 

 

3.8. Радіопротектори – це:

а) екрани, які захищають людину від радіоактивного випромінювання;

екрани, які захищають людину від електромагнітних коливань радіочастотного діапазону;

б) харчові речовини, які здатні підвищувати стійкість організму до дії радіоактивного випромінювання.

3.9. Дві третіх всього природного опромінення людина отримує в результаті дії:

а) радіаційного фону;

б) земної радіації;

в) внутрішнього опромінення;

г) космічного випромінювання.

3.10. Для виявлення та вимірювання іонізуючих випромінювань використовують методи:

а) фотографічний;

б) сцинтиляційний;

в)хімічний;

г) іонізаційний;

д) технічний.

 

3.11. Альфа – випромінювання (α) – це:

а) потік електронів;

б) потік протонів;

в) потік ядер атомів гелію;

г) потік позитронів.

3.12. Однократна допустима доза опромінення людини у надзвичайній ситуації становить:

а) 750 Р;

б) 100 Р;

в) 280 Р;

г) 50 Р;

д) 500 Р.

3.13. Однократна доза опромінення людини це доза отримана:

а) протягом одного разу;

б) протягом чотирьох діб;

в) протягом певного періоду без перерви;

г) протягом однієї доби.

 

3.14. Яка із зазначених одиниць не є одиницею вимірювання радіації:

а) Грей;

б) Зіверт;

в) Рентген;

г) Люмен;

д) Кюрі.

3.15. Одиниця активності радіоактивних речовин називається (у системі СІ):

а) Кюрі (Кі);

б) Бекерель (Бк);

в) Грей (Гр);

г) Рад;

д) Акрад (Ак).

3.16. Одиниця експозиційної дози радіації називається (у системі СІ):

а) Кулон / кілограм;

б) Грей (Гр);

в) Рентген (Р);

г) Рад;

д) Джоуль / кілограм.

3.17. Одиниця поглинутої дози радіації називається (позасистемна одиниця СГС):

а) Бер;

б) Грей (Гр);

в) Рентген (Р);

г) Рад;

д) Зіверт (ЗВ).

3.18. Одиниця еквівалентної та ефективної дози радіації називається (у системі СІ):

а)Бер;

б)Грей (Гр);

в)Рентген (Р);

г)Рад;

д)Зіверт (ЗВ).

 

3.19. Найбільшу проникаючу здатність мають:

а) нейтрони;

б) гамма-випромінювання;

в) іоно-випромінювання;

г) бета-випромінювання;

д) альфа-випромінювання.

3.20. Поглинена доза радіоактивного випромінювання вимірюється в одиницях (у системі СІ):

а) Беккерель;

б) Рад;

в) Кюрі;

г) Грей.

 

3.21. У разі тривалого опромінення дозами, що перевищують гранично припустимі (ГПД) розвивається форма променевої хвороби:

а) гостра;

б) хронічна.

 

3.22. Вкажіть найбільш точну класифікацію хімічних речовин залежно від характеру дії на організм людини:

а) токсичні, подразнювальні, нервово-паралітичні, шкірно-наривні, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі, сенсибілізатори;

б) токсичні, подразнювальні, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі, сенсибілізатори, такі, що впливають на репродуктивну функцію.

 

3.23. Токсодоза – це:

а) гранично допустима концентрація ( ГДК) речовин;

б) орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) речовин;

в) кількість токсичної речовини, поглинутої організмом за певний інтервал часу.

 

3.24. За токсичними властивостями окис вуглецю, синільна кислота відносяться до:

а) задушливої дії;

б) загальноотруйної дії;

в) нейротропної дії.

Лекція №4. Соціально – політичні та побутові небезпеки. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції людини

Мета – вивчення особливостей соціально-політичних небезпек.

Завдання - визначити соціальні фактори, що впливають на життя і здоров’я людини. Проаналізувати наслідки біосферної кризи, екологічної кризи, ресурсної кризи. Визначити захисні властивості людського організму.

Очікувані результати – після розгляду теми студенти повинні розпізнавати види соціально-політичних небезпек, вміти аналізувати їх наслідки.

План лекційного заняття:

Ø Основні поняття і терміни:соціально-політичне середовище, соціальні небезпеки, політичні небезпеки, конфлікт, тероризм, натовп.

Ø Загальні закономірності виникнення соціальних і політичних небезпек.

Ø Соціальні небезпеки: ВІЛ-інфекція, алкоголізм та наркоманія, злочинність. Політичні небезпеки, принципи їх розвитку.

Ø Конфлікт, його види та форми перебігу.

Ø Тероризм, як суспільно-соціальна небезпека. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори. Поведінка людини під час терористичного акту.

Ø Поняття, загальні властивості та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.

 

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Ø Желібо Є П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 181–232.

Ø Желібо Є П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. 3-є вид./ За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – С. 172–249.

Ø Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб.– К.: Атіка, 2001. – С. 72–142.

Ø Зеркалов Д.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник – К., «Основа», 2011, - С.243-255.

 

Додатковий матеріал для вивчення:

Ø Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – С. 169 – 222.

Ø Пістун І. П. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – Суми: ТОВ “Еліта – Стар”, 1999. – С. 304 с.

Ø Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М.Тіщенко. Безпека життєдіяльності:Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. 3-тевид. К.: Знання, 2004., С.192–204.

Практичне заняття №4. Небезпеки побутового характеру (гострі отруєння, утоплення), їх прояви і дії на людей

Мета – ознайомити студентів з основними ознаками гострих отруєнь і утоплення; прийомами організації та надання першої медичної допомоги постраждалим.

 

Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття:

Ø Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

Ø Вивчити основні поняття та визначення.

Ø Визначте причини гострих отруєнь, утоплення.

Ø При вивченні теми зверніть увагу на ознаки при гострих отруєннях і утопленні.

Ø Розглядаючи питання теми зверніть увагу на принципи надання першої медичної допомоги при гострих отруєннях та утопленні і послідовність їх виконання

Ø Вивчаючи матеріал цієї теми слід особливу увагу приділити основним заходам безпеки і правилам поведінки людини на воді.

 

Основні контрольні запитання:

1. Визначення основних понять і термінів: отруєння, отрута, отруєння, антидот, утоплення, асфіксія, «синє» утоплення, «біле» утоплення.

2. Класифікація отруєнь в залежності від умов, де сталося отруєння, характеру дії отрути, ступеня тяжкості.

3. Загальні принципи надання першої медичної допомоги при гострих отруєннях.

4. Алгоритм надання першої медичної допомоги при отруєнні рослинними отрутами.

5. Алгоритм надання першої медичної допомоги при отруєнні отруйними грибами.

6. Алгоритм надання першої медичної допомоги при отруєнні зміїною отрутою.

7. Алгоритм надання першої медичної допомоги при отруєнні алкоголем, ліками.

8. Утоплення, ознаки, способи порятунку, алгоритм першої медичної допомоги.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Ø Матеріали лекції.

Ø Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі : В.П.Матейчик, Г.Ф.Гусєв – К. НТК, 2013.

2. Практикум з нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» / Укладачі : Г.Ф.Гусєв, П.І.Чуваєв, Г.В.Харькова, Г.М.Харамда, С.Т.Сусло, Т.М.Пальчик, В.І. Зюзюн – за ред. В.П. Матейчика. – К. НТУ, 2013 - 114с.

3. Гусєв Г.Ф., Сусло С.Т. Безпека життєдіяльності: Перша медична допомога у екстремальних ситуаціях. Навчальний посібник, К: НТУ, 2008 – С. 53–62.

4. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С.40–56.

Завдання до практичного заняття:

1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2. Зробити аналіз ситуаційних задач, скласти алгоритм першої медичної допомоги:

А. «Після вживання грибів (бліда поганка) у людини з’явилися слинотеча, блювання, пронос, біль у животі, посилена перистальтика кишок - «чути на відстані», різке виділення поту - потерпілий «купається» у поту. Зіниці звужені, порушена гострота зору (потерпілий бачить тільки близькі предмети), реакція зіниць на світло відсутня. Пульс рідкий, АТ крові різко знижений. Дихання ускладнено, особливо видих, з хрипами. Слизові оболонки, шкіра бліді, синюшні».

Б. «Після укусу гадюки людина відчула укол, а на шкірі побачила подвійний слід (2 дірочки). Через 20 хв. з'явились набряк, почервоніння шкіри від місця укусу смугами тягнеться до тулуба. На місці укусу виник пухир з кров'яним змістом, відчувається втрата чутливості. Через 1 годину з'явилися задишка, серцебиття. запаморочення, нудота, блювання, сухість у роті. Зіниці розширені, реакція на світло збережена, підвищується температура тіла, різко збільшується частота пульсу до 120 ударів за 1 хв.

В. «З води витягли чоловіка без свідомості, шкіра обличчя сіро-синього кольору, пульс на сонній артерії відсутній, грудна клітка не рухається».

 

*План першої медичної допомоги оформити у вигляді таблиці.

Завдання до самостійної роботи:

1.Створити навчальні алгоритми небезпек, пов’язаних із отруєнням отруйними грибами, отрутою гадюки, утопленням та структурно-логічну схеми їх вивчення.

 

Тест для контролю засвоєння матеріалу тем: «Соціально - політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції людини»

«Небезпеки побутового характеру (гострі отруєння, утоплення), їх прояви і дії на людей»

4.1. Форми перебігу конфліктів:

а) відкрита;

б) напружена;

в) легка;

г) закрита (латентна).

4.2. Згідно з визначенням, тероризм – цілеспрямована діяльність, яка пов’язана зі здійсненням системи спланованих акцій залякування. Розрізняють два види тероризму: фізичний і психологічний. Чи використовує психологічний тероризм засоби фізичної дії на суперника?

а) так;

б) ні.

 

4.3. З погляду медицини, чи є різниця між наркоманією та токсикоманією?

а) так;

б) ні.

 

4.4. «Побутовою наркоманією» називають:

а) вживання «легких» наркотиків;

б) токсикоманію;

в) алкоголізм і тютюнопаління.

 

4.5. Прийнято розрізняти чотири основні види натовпу:

а) спокійний, одностайний, агресивний, панічний;

б) випадковий, експресивний, конвенційний, діючий;

в) громадський, політизований (мітинг), військовий, кримінальний.

4.6. Щоб зберегтися у натовпі слід:

а) рухатися у тому самому напряму і з такою швидкістю, як усі;

б) триматися найближче до стін, не пропускаючи тих, хто позаду;

в) тримати руки у кишенях.

 

4.7. Зазначте соціально-політичні небезпеки:

а) аварійність на транспорті;

б) інфекційні захворювання;

в) тероризм;

г) виробничий шум;

д) злочинність;

е) несприятлива обстановка для роботи;

ж) землетрус;

з) низький життєвий рівень.

 

4.8. Ваші дії при отруєнні грибами:

а) промити шлунок;

б) визвати блювання;

в) дати касторове масло;

г) випити активоване вугілля;

д) поставити очисну клізму.

4.9. При укусі змії (потрібне виділити):

а) покласти постраждалого так, щоб голова була нижче тулуба;

б) припалити ранку розжареним металом, сірниками;

в) отруту витиснути з кров’ю або відсмоктати ротом;

г) промити ранку розчином марганцівки або перекисом водню;

д) перев’язати ранку;

е) накласти джгута, перетягнути руку або ногу;

ж) якомога швидше відвезти потерпілого в лікарню.

 

4.10. Вкажіть послідовність основної долікарської допомоги постраждалим від отруєння отрутами тваринного походження – бджіл, осів, джмелів, шершнів:

а) покладання до ранки холоду (льоду);

б) промивання ранки спиртом;

в) вилучення жала;

г) при наявності інтоксикації – багато питва та транспортуван­ня до лікарні.

4.11 . При отруєнні через кишково-шлунковий тракт застосовують:

а) промивання шлунку водою;

б) промивання шлунку слабим розчином перманганату калію;

в) промивання шлунку слабим розчином оцтової чи лимонної кислоти;

г) промивання шлунку слабим розчином гідросульфату міді;

д) промивання шлунку слабим розчином спирту.

 

4.12. При отруєнні через кишково-шлунковий тракт після промивання шлунку:

а) дають потерпілому солодку і гарячу каву або чай;

б) дають потерпілому активоване вугілля для адсорбції;

в) дають потерпілому будь-які антибіотики;

г) дають потерпілому валідол;

д) потерпілому нічого не дають до приїзду швидкої допомоги.

4.13. Активоване вугілля при отруєнні через кишково-шлунковий тракт потерпілому дають:

а) до промивання шлунку — 2 таблетки на 10 кг маси потерпілого;

б) відразу після промивання шлунку — 1 таблетку на 10 кг маси потерпілого;

в) на наступний день 2 таблетки на 10 кг маси потерпілого;

г) за 3 години після промивання шлунку 3 таблетки на 10 кг маси потерпілого;

д) не рекомендується давати.

4.14. При отруєнні через кишково-шлунковий речовинами припікальної. подразнюючої дії та важкими металами рекомендується давати:

а) яєчний білок, кисіль, рідкий крохмаль, компот, молоко, олію;

б) тільки олію, інших речовин давати не можна;

в) при отруєнні важкими металами: яєчний білок, молоко. Для інших речовин також кисіль, рідкий крохмаль, молоко, олію;

г) при отруєнні важкими металами: олію, яєчний білок, молоко. Для інших речовин крім того: кисіль, рідкий крохмаль, слизисті відвари;

д) у разі отруєння припікальним речовинам: рослинна олія, тваринний жир, подразнюючими речовинами: олія та рідкий крохмаль, яєчний білок, молоко; важкими металами: рослинна олія.

4.15. При отруєнні через органи дихання необхідно:

а) винести потерпілого на свіже повітря;

б) винести потерпілого на свіже повітря, розслабити одежу та при необхідності в) провести реанімаційні заходи;

г) винести потерпілого на свіже повітря, розслабити одежу та при необхідності д) провести реанімаційні заходи, потім напоїти гарячим і солодким чаєм чи кавою;

е) винести потерпілого на свіже повітря, розслабити одежу та при необхідності провести реанімаційні заходи, потім напоїти гарячим і солодким чаєм чи кавою вкрити та не дати заснути.

4.16. Що слід зробити при судомах в м'язах литки під час плавання?

а) зігнути ногу в коліні, притиснути ступню руками до тильної сторони стегна;

б) витягнути ногу і потягнути на себе пальці;

в) декілька разів інтенсивно зігнути ногу в коліні і випрямити її.

 

4.17. Що слід зробити при судомах м'яза стегна під час плавання?

а) зігнути ногу в коліні, притиснути ступню руками до тильної сторони стегна;

б) зігнути ногу в коліні і потягнути на себе пальці;

в) декілька разів інтенсивно зігнути ногу в коліні і випрямити її.

 

4.18. З якої сторони слід надавати першу допомогу постраждалому на воді?

а) спереду;

б) збоку;

в) ззаду.

 

 

4.19. Розрізняють два види утоплення:

а) тепле та холодне;

б) мокре та сухе.

 

4.20. Вкажіть послідовність основних дій долікарської допомоги людям, яких витягли із води внаслідок утоплення.

а) дати потерпілому будь-який заспокійливий медикаментоз­ний засіб, а за відсутності у ньому нудоти – гарячий чай або каву;

б) якщо свідомість збережена, то потерпілого необхідно звільнити від мокрого одягу, обтерти насухо та укутати;

в) потерпілого покласти на землю спиною і розпочати штучне дихання та зовнішній масаж серця;

г) як найшвидше очистити по­рожнину рота та глотки від слизу, води, мулу, піску;

д) після очищення ротової порожнини і глотки слід видалити воду з верхніх дихальних шляхів, для чого рятівник кладе постраждалого на стегно зігнутої у е) коліні ноги і протягом 20–30 сек. надавлює на спину лівою рукою.

ЗМ 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій

Лекція № 5. Надзвичайні ситуації. Аварії на потенційно-небезпечних об’єктах

Мета –Розглянути основні причини, наслідки надзвичайних ситуацій (НС) та методи і засоби їх подолання.

Завдання –визначити критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.

Очікувані результати – після вивчення теми студент повинен усвідомлювати високу відповідальність майбутнього фахівця як керівного персоналу і працівника адміністрації за долю населення, яке підпадає під дію НС, адже в центрі уваги повинна бути людина як головна цінність держави.

План лекційного заняття:

Ø Основні поняття і терміни: надзвичайна подія, надзвичайні умови, надзвичайна ситуація, осередок ураження, зона зараження.

Ø Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

Ø Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.

Ø Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення НС.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Ø Матеріали лекції.

Ø Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 253–278.

2.Зеркалов Д.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник –К., «Основа», 2011, - С.283-287

Додатковий матеріал для вивчення:

1.Желібо Є П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. 3-є вид./ За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – С. 306–310.

2.Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М.Тіщенко. Безпека життєдіяльності: Навч.посіб. /За ред. В.Г.Цапка. 3-тевид. К.: Знання, 2004., С.335–344, 366–384