Концепція банківської інформаційної системи

Банківську систему України започатковано в березні 1991 р. після прийняття Верховною Радою України Закону України «Про банки і банків-ську діяльність». Цей Закон став правовою підставою для створення Націо-нального банку України (НБУ). Відповідно до Закону в Україні були закладені підвалини дворівневої банківської системи, складовими якої є Національний банк України та комерційні банки різних форм власності, в тому числі Державний експортно-імпотрний банк України та Державний ощадний банк України [19]. НБУ юридично і реально є центральним банком нашої країни, який діє у фарватері банківської системи, котра має стимулю-вати розвиток української економіки. У своїй діяльності НБУ керується Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України» та іншими законодавчими актами і власними нормативними документами. НБУ є емісійним центром держави, проводить єдину державну політику у сфері грошового обігу, кредиту, валютного регулювання, у створенні та зміцненні національної грошової системи, здійснює міжбанківські розрахунки на базі розрахункової палати, координує діяльність банківської системи в цілому і виконує банківський нагляд за діяльністю банків і кредитних установ, їх державну реєстрацію, ліцензування банківських операцій. Він забезпечує накопичення, зберігання та здійснення операцій із золотовалютними запасами та резервами.

Широкий спектр функцій НБУ, трудомісткість процесів обробки банківської інформації, необхідність отримувати оперативно відомості про грошові потоки та здійснювати обмін інформацією на міжбанківському рівні як України, так і за її межами, потребують не тільки автоматизації функцій управління НБУ, але й запровадження найсучасніших комп'ютерних техно-логій для підтримки управлінських рішень. До 1993 р. в Україні застосову-валося централізована обробка інформації в банках, а міжбанківські розра-хунки виконувалися на основі паперових документів. Така технологія оброб-ки інформації призвела до кризи банківської системи. Постала потреба в запровадженні принципово нової інформаційної технології для управління банками. Відповідно до протокольного доручення Верховної Ради України від 17.06.1993 р. НБУ розробив і запровадив систему електронних платежів (СЕП). В комерційних банках обов'язково запроваджено пакет програм «Операційний день банку» (ОДБ), основними функціями якого є не тільки автоматизація обліку руху коштів на поточних рахунках, а й підготовка звітної інформації і передавання її за допомогою спеціального АРМ НБУ (АРМ-3). При цьому більшість банків пішло по шляху створення власних програмних продуктів. Ліцензування пакетів Національним банком привело до значного зменшення оригінальних розробок програмних продуктів, відбувається все більша орієнтація на придбання ліцензованих інтегрованих пакетів ОДБ від українських та закордонних спеціалізованих розробників. Банки України переходять на єдиний для НБУ і комерційних банків міжнародний план рахунків бухгалтерського обліку на основі єдиного пакета програм запроваджується система автоматичного формування статис-тичної звітності по всій банківській структурі. Отже, в Україні сформувалася банківська інформаційна система на рівні кращих світових досягнень, її структура по вертикалі включає три рівня: два верхніх - це інформаційна система НБУ, адекватна адміністративно-територіальному розподілу України, нижній - інформаційні системи комерційних банків, в яких для інформаційного зв'язку з верхніми рівнями спеціалістами Національного банку встановлюється спеціалізоване автоматизоване робоче місце - АРМ НБУ. Структурну схему інформаційної системи НБУ надано на рис. 9.1.

На першому та другому рівнях інформаційної системи НБУ створено локальні системи обробки і передачі інформації. Другий рівень - Територіальне управління Національного банку України (ТУ НБУ) - це установи НБУ, уповноважені виконувати в межах певного регіону визначені нормативними документами функції від імені головної установи НБУ.

В ТУ НБУ створено розрахункові палати - центри збору та обробки інфор-

Рисунок 9. 1 - Структурна схема інформаційної системи НБУ

мації, в яких встановлено АРМ-2, розгорнуто пакет програм ОДБ, засобами якого ведеться облік руху коштів на кореспондентських рахунках комерцій-них банків, що є учасниками СЕП. На самому верхньому - державному рівні ієрархії НБУ функціонують дві локальні системи обробки даних:

В центральній розрахунковій палаті (ЦРП) встановлено АРМ-1 і використовується пакет програм ОДБ для забезпечення обліку міжрегіональних розрахунків.

Інформація в систему обробки даних головного офіса НБУ надходить з низових структур в основному через ЦРП. Між ЦРП і головним офісом НБУ інформація передається засобами високошвидкісного радіорелейного каналу зв'язку обміном інформації між двома поштовими серверами.

Структура інформаційної системи НБУ по вертикалі на першому і другому рівнях є ідентичною. Вона є сукупністю забезпечуючих і функціо-нальних підсистем. Перелік забезпечувальних підсистем в основному є типовим, але, крім типових, є й такі підсистеми: підсистема засобів комуні-кацій, підсистема забезпечення безпеки інформації, підсистема інформацій-ного забезпечення керівного складу НБУ з умовною назвою АРМ-0 та ін. Склад функціональних підсистем як комплексів однорідних автоматизо-ваних функцій чи задач визначається відповідно до організаційної структури НБУ. До функціональних належать підсистеми: готівково-грошового обігу, платіжних систем, монетарної політики, валютного регулювання, банків-ського нагляду, економічного аналізу, фінансово-господарської діяльності, управління персоналом, внутрігосподарського обліку тощо. Перелік функціональних задач, технологічних процесів збору та обробки даних у межах наведених підсистем викладено у підрозділі 9.5.6.

Загальна концепція розвитку технології збирання та оброблення даних в інформаційній системі НБУ зводиться до розвитку існуючої системи, розширення можливостей оброблення платежів у режимі on-line і забезпечення системи відповідними засобами архівування. Це стане можливим у результаті поступового осучаснення технічної бази СЕП, удосконалення існуючих програмних засобів, розроблення та запровадження нових компонент програмного забезпечення за допомогою мов програмування четвертого покоління та інших сучасних засобів і технологій.

Постає також питання про створення інтерфейсів між СЕП, системою масових платежів населення за товари і послуги за допомогою електронних розрахункових карток та електронною системою обігу державних цінних паперів, які розробляються.

У зв'язку з переходом національної статистики України на міжнародні стандарти і розробленням нової концепції побудови грошово-банківської статистики та статистики платіжного балансу виникає потреба у створенні, з урахуванням досвіду країн з розвиненою економікою, на основі банківського бухгалтерського обліку нової системи статистичних показників.

Для вирішення цього завдання департамент інформатизації НБУ в співпраці з іншими підрозділами розгорнув роботу щодо створення єдиного комплексу технічних і програмних засобів інформаційної системи центрального апарату НБУ, яка б забезпечувала нагромадження, підтримку в актуальному стані і багатоцільове комплексне використання даних, що містять статистичну інформацію про фінансово-економічні показники банківських установ України.

Підвищенню стабільності фінансової системи також сприяти ме створення інформаційної системи контролю за кредитоспро можністю комерційних банків. Така інформація може використо вуватися для контролю економічних нормативів діяльності комерційних банків, ведення аналітичного електронного досьє кожного комерційного банку та для аналізу стану банківської си стеми в цілому.

НБУ співпрацює з Державною податковою інспекцією та Державним казначейством України з метою створення єдиного механізму контролю руху державних коштів і коштів на рахунках юридичних осіб, їхніх прибутків і видатків. Наявність відповідних баз даних дасть змогу посилити контроль і спростити автоматизований облік із боку зазначених державних служб. З цією метою в НБУ ведуться роботи з розбудови сховищ даних та аналітичної системи.

Сховище даних та аналітична система (СДАС) створюються в Національному банку з метою інтеграції різної інформації, що існує в системі НБУ та постійно надходить до неї, а також надання фахівцям ефективних засобів для її аналізу та прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

СДАС забезпечуватиме: належне формування економічних показників, аналіз фінансового стану суб'єктів банківської системи, аналіз і моніторинг ризиків, моделювання, фінансові потоки, надання керівникам відповідних підрозділів Національного банку достовірної інформації для прийняття управлінських рішень.

Висока продуктивність СДАС забезпечуватиметься за рахунок оптимізації моделі даних. Аналітики матимуть доступ до метада- них (репозитарію), набору інструментальних засобів управління СДАС і практично необмеженої кількості оперативних і зовніш ніх джерел даних. Особливо важливим є те, що СДАС дасть змо гу кінцевим користувачам отримувати складні аналітичні звіти та аналізувати інформацію без залучення спеціалістів з інформацій них технологій. Таким чином, процес отримання звітів спрос титься, стане можливим оперативний та ефективний аналіз наяв ної інформації. Подальшими стратегічними напрямами розвитку СДАС є створення методик прогнозування тенденцій зміни еко номічних показників як Національного банку, так і банківської системи України в цілому.