Телекомунікаційні системи Національного банку України

У Національному банку України телекомунікаційні технології визнано як програмно-технічний і організаційно-технологічний комплекс, що надає багатофункціональні послуги з передачі інформації. За думкою спеціалістів НБУ, телекомунікаційні системи можуть бути відображені у вигляді моделі в тримірному векторному просторі системою таких координат: компоненти телекомунікаційних систем; підсистеми, з яких складається кожна компонента; сім рівнів інтерфейсу на кожну компоненту. Компонентами моделі телекомунікаційних систем НБУ є:

- первинні мережі зв'язку (лінійно-кабельні системи - мідний кабель, воло-конно-оптичний кабель; мікрохвильові наземні та супутникові системи);

- системи комутації (відомчі цифрові автоматичні телефонні станції, електронні крос-конектори, автоматичні системи захис ної комутації);

- термінальні пристрої (багатофункціональні телефонні апарати, термінальні концентратори, кінцеві блоки обчислюва льних мереж, термінальні адаптери систем охоронної сигналі зації);

- локальні обчислювальні мережі (клієнт-сервери, телекомунікаційні сервери, сервери баз даних, телекомунікаційні мости, інтелектуальні концентратори, маршрутизатори, робочі станції). Локальна обчислювальна мережа територіальне розміщується у межах однієї будівлі й об'єднує користувачів,, які використовують її ресурси за допомогою робочих станцій;

- територіальні обчислювальні мережі, корпоративні мережі (інтелектуальні комутатори потоків інформації, менеджери ресурсів мережі, обладнання інтегрованого доступу до вузла мережі). Застосовуються для об'єднання віддалених локальних обчислювальних мереж та об'єднання їх між собою в інтермережі. Нині для інформаційного об'єднання територіальне віддалених користувачів ще застосовується модемний зв'язок, керований програмним забезпеченням, що виконує функцію менеджера з'єднань та серверу транспортування повідомлень для системи обробки повідомлень. Загалом весь програмно-технічний комплекс називається електронною поштою НБУ. Електронна пошта НБУ має адресовий простір, який ідентифікує абонентські вузли;

- компоненти зв'язку з інтермережами (програмні комплекси телекомуніка-ційних шлюзів мережі; сервери захисту, що встановлюються на рубежі між інтермережами та інтрамережами, тобто внутрішніми мережами установ НБУ). Нині використову ється модемний зв'язок: із мережею Internet (через виділений телекомунікаційний шлюз); із пунктом доступу до мережі SWIFT.

Кожна компонента складається з низки підсистем. Це:

- підсистема комплексів технічних засобів -- детальний опис тактико-технічних характеристик обладнання, специфікація, перелік вимог щодо умов експлуатації;

- підсистема програмного забезпечення - специфікація програмного забезпечення, детальний опис умов функціонування, комплект документації, що поставляється разом із програмним продуктом, експлуатаційні вимоги до програмного забезпечення;

- підсистема технології управління телекомунікаційними системами - оперативно-диспетчерське управління процесами ведення стійкого режиму роботи телекомунікаційних систем (менеджмент мережі); підтримка інформаційного забезпечення телекомунікаційних систем в актуальному стані (каталоги мережі, нормативно-довідкова інформація); захист від дестабілізуючих факторів і зруйнувань (резервна маршрутизація, архівація, відновлення з архівів, ведення системних журналів); облік роботи абонентів у мережах, облік використання орендованих ресурсів мережі;

- підсистема архітектур. Архітектура телекомунікацій у розподілених (у просторі і часі) системах включає опис логічних структур для функцій, які забезпечують цілеспрямований зв'язок між елементами, що мають широкий діапазон можливостей для обробки, введення і виведення інформації. Ці елементи можуть розташовуватись як на малій (елементи локальної обчислювальної мережі), так і на великій відстані: елементи територіальної обчислювальної мережі (на території всієї України), елементи для з'єднання з інтермережами (в усьому світі);

- підсистема протоколів, інтерфейсів. Правила взаємодії, формати інформа-ції та часові співвідношення в межах одного рівня називають протоколом взаємодії, правила взаємодії рівнів мережі - міжрівневим інтерфейсом. Таким чином, взаємодія в мережі на одному рівні визначається протоколом, а сусідні по вертикалі рівні взаємодіють через міжрівневі інтерфейси;

- підсистема правового забезпечення визначає: правовий статус компоненти; правовий статус і правові відносини учасників, що забезпечують чи використовують послуги кожної з компонент.

Третя координата - це координата моделі взаємозв'язаних відкритих систем, сім рівнів якої проектуються на кожну компоненту. Весь процес взаємодії систем у мережі, починаючи від команд для з'єднання і закінчуючи діалогом користувачів, можна подати як ієрархію рівнів. Міжнародна організація стандартів розробила таку ієрархію із семи рівнів: фізичний, канальний, мережевий, транспортний, сеансний, представницький, прикладний. Суть і функції кожного з цих рівнів розглядаються в спеціальній навчальній літературі. Основними компонентами, що визначають рівень телекомунікаційних технологій в НБУ, є локальні обчислювальні мережі (ЛОМ) - як первинна ланка та корпоративна (територіальна обчислювальна) або глобальна мережа. Локально-обчислю-вальні мережі є основним програмно-технічним середовищем в Національ-ному банку України. Вони розміщені в приміщенні центрального апарату, в обласних управліннях НБУ, у Центральній розрахунковій палаті та в Центрі міждержавних розрахунків, а також в інших установах НБУ.

Локальні обчислювальні мережі головного офісу НБУ об'єднано радіозасобами з ЦРП, Центром міждержавних розрахунків, будинком територіального управління НБУ по м. Києву та Київській області, департаментом банківського нагляду НБУ. На сьогодні до локальної мережі в приміщенні центрального апарату підключено близько 400 комп'ютерів, практично на кожному робочому місці.

За допомогою локальної мережі вирішуються прикладні функціональні задачі та задачі обміну інформацією між управліннями центрального апарату, а також задачі доступу до міжнародної банківської мережі S.W.I.F.T. Локальні мережі центрального апарату та обласних управлінь, зв'язані засобами електронної пошти Національного банку, фактично створюють єдину систему, в якій можливий обмін інформацією між робочими місцями співробітників центрального апарату та будь-якого обласного управління. Подальше вдосконалення мережевого середовища полягає у створенні сховищ даних і аналітичних систем, які дадуть змогу підняти автоматизацію банківської діяльності на новий рівень.

Необхідність оперативного управління банківськими технологіями та їхньої взаємодії з іншими фінансовими установами, перехід телекомунікаційної мережі НБУ на ефективні канали (оптико-волоконні магістралі) стали передумовою створення корпоративної банківської мережі.

Нова мережа передачі інформації (МШ) надаватиме численні послуги, включаючи послуги електронної пошти, передачу голосових повідомлень, відеоінформації тощо. Це зробить взаємодію її користувачів зручною та продуктивною, забезпечуючи:

- швидкий доступ з високою пропускною спроможністю до великої кількості мережевих послуг та обмін електронною інформацією, зокрема в on-line режимі, між системами автоматизації предметної області банківської справи, які функціонують в регіональних підрозділах НБУ, можливості для функціонування прикладних систем, що використовують як інтерактивний режим, так і режим пакетної обробки інформації для забезпечення зростаючих телекомунікаційних потреб платіжної системи України;

- міжобласний трафік у межах України для відомчої телефонної мережі НБУ на базі об'єднаних автоматичних телефонних станцій, якими обладнано регіональні управління НБУ, що знизить витрати на міжміські переговори;

- об'єднання локальних обчислювальних мереж. Існуюча зараз система має загальну довжину каналів зв’язку 7650км.

З МПІ НБУ взаємодіятимуть існуючі та новостворювані телекомунікаційні системи комерційних банків і фінансових інституцій України. Водночас передбачена можливість приєднання до цієї мережі урядових організацій, які потребують інформаційної взаємодії з НБУ, якщо їх задовольняють послуги мережі і вони готові дотримуватися встановлених правил роботи в ній. Взаємодія з іншими мережами здійснюватиметься через програмні та апаратні шлюзи, які зможуть забезпечити розмежування доступу як до створеної МПІ із зовнішніх мереж, так і з МПІ до зовнішніх мереж. Прямими магістральними каналами зв'язані регіональні вузли МПІ НБУ, між якими відбувається найбільш Інтенсивний трафік - Київ, Львів, Харків, Вінниця, Одеса та Дніпропетровськ. Такі вузли називаються основними вузлами мережі. Решта - регіональні вузли.

Щодо архітектури банківської мережі, наведеної на рис. 7.2, можна зауважити, що найпоширенішою в європейських країнах і актуальною на сьогодні для українських банків є топологія «зірка», проста або багаторівнева, із головним сервером у центрі, з'єднаним із регіональними відділеннями. Переваги цієї топології визначаються низкою чинників: самою структурою банківських організацій, наявністю регіональних відділень і великого обсягу переданої між ними інформації, високою вартістю оренди каналів зв'язку, а тому тут необхідні виділені ви-сокошвидкісні і надійні лінії зв'язку. У країнах Східної Європи та СНД на користь застосування топології «зірка» діє додатковий чинник - недостатньо розвинена інфраструктура телекомунікацій і зв'язані з цим труднощі в одержанні банком великої кількості каналів зв'язку. У загальному випадку, коли виникає необхідність зв'язувати регіональні офіси один з одним напря-му, набуває актуальності топологія «кільце». За своєю суттю ця топологія вирізняється підвищеною надійністю і відсутністю перевантажень. Тому на практиці реалізовано численні змішані варіанти топологій.