рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Розрахунків в Україні

Розрахунків в Україні - раздел Философия, НФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В ЕКОНОМІЦІ Система Електронних Платежів (Сеп) - Державна Платіжна Система, Що Виконує Мі...

Система електронних платежів (СЕП) - державна платіжна система, що виконує міжбанківські розрахунки, заснована на безпаперовій технології розрахунків і передачі електронних повідомлень засобами електронної пош-ти НБУ. Основою для розробки СЕП стало протокольне доручення Верхов-ної Ради України «Про розробку і введення в дію Системи електронних розрахунків у банківській сфері» від 17.06.1993 p.. З 1 січня 1994 р. СЕП впроваджено в банківську систему України. Розробником СЕП є Національний банк України. НБУ як центральний банк країни організовує міжбанківські розрахунки і бере безпосередню участь у них. Саме НБУ є гарантом платіжної системи в цілому і системи міжбанківських електронних платежів зокрема. Інші банки України як учасники міжбанківських розра-хунків несуть солідарну відповідальність за їхній стан і діють відповідно до нормативних актів НБУ та договорів учасників міжбанківських розрахунків.

Основу існуючої системи міжбанківських розрахунків України становить мережа розрахункових палат НБУ, яку було створено згідно з постановою Правління НБУ від 16.07.1993 р. № 57. Вона складається з територіальних розрахункових палат (ТРП) і Центральної розрахункової палати (ЦРП), які функціонують на базі застосовуваної системи бухгалтерського обліку та звітності НБУ. Територіальна розрахункова палата - це підрозділ ТУ НБУ, до функцій якого належить обслуговування системи електронних платежів і впровадження нових платіжних технологій у межах відповідного регіону. Територіальні РП обслуговують комерційні банки та інші установи, для яких відкрито кореспондентські рахунки (КР) у відповідних територіальних управліннях НБУ.

Центральна розрахункова палата являє собою підрозділ центрального управління НБУ, який повинен обслуговувати систему електронних платежів на всій території України і зводити міжтериторіальний баланс. ЦРП виконує також функції територіальної РП для банківських установ Києва та Київської області (регіону).

Робота системи електронних міжбанківських платежів грунтується на таких головних принципах:

1. СЕП функціонує за схемою типу «брутто», оскільки кожна наступна оплата виконується окремо з урахуванням підсумкового сальдо, отриманого після попередньої операції.

2. Трансакції (ТА), тобто банківські операції з переказування грошових коштів, зокрема й за кордон, відображуються в режимі реального часу на технічних кореспонденських рахунках банків (ТКР) у територіальній РП. Наприкінці дня результати розрахунків відображуються на кореспонден-ських рахунках банків у від повідному територіальному управлінні НБУ.

3. Трансакції, які потенційно приводять до стану овердрафту, тобто до стану, коли на рахунку банку виникає дебетове сальдо, блокуються.

4. Ініційована банківською установою трансакція не підлягає відміні.

5.Ініціатива трансакції належить банкові, який дебетує власний рахунок. Можливість дебетування рахунка іншого учасника СЕП надано лише відповідним підрозділам НБУ.

6. Головним режимом роботи системи є передача електронних платіжних документів і підтвердження їх отримання (квитування).

7. У кожному ТУ НБУ, точніше, в його підрозділі - територіальної РП, ведуться транзитні рахунки для відстежування трансакцій, ініційованих, але не закінчених протягом одного банківського дня.

8 .Граничні суми трансакцій у системі не обумовлені. Банки виконують початкові платежі в СЕП у межах значення свого КР.

9. СЕП є власністю НБУ й обслуговує комерційні банки та інші установи на договірній основі.

Система міжбанківських електронних платежів має трирівневу ієрархічну структуру. На першому, верхньому, рівні СЕП міститься Центральна розрахункова палата. Вона обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-1, що виконує такі основні функції:

- «пересилання» міжтериторіальних електронних документів засобами електронної пошти НБУ;

- перевірку правильності формування електронних документів;

- формування й підтримання в робочому стані основних довідників НБУ;

- захист електронних документів і системи в цілому від несанкціонованого доступу.

- диспетчеризацію проходження міжтериторіальних платежів і синхронізацію закриття операційного дня банку.

На другому рівні мережі знаходяться територіальні РП, які обслугову-ються своїми програмно-технічними комплексами АРМ-2. АРМ-2 - це програмно-технічний комплекс (ПТК), встановлений у територіальній РП і призначений для обслуговування певної кількості банків цього регіону та організації взаємодії з іншими АРМ-2. Територіальна РП може експлуату-вати один чи кілька АРМ-2 залежно від кількості банків регіону та активнос-ті проведення ними міжбанківських платежів. Кожне АРМ-2 забезпечує виконання таких основних операцій:

- обмін електронними документами між самою територіальною РП і банками-учасниками міжбанківських розрахунків, що знаходяться в одному регіоні з територіальною РП;

- формування та відправлення міжтериторіальних платежів до ЦРП; « отримання міжтериторіальних платежів від ЦРП та їх аналіз;

- обмін електронними документами з іншими АРМ-2;

- обмін інформацією з ОДБ даного ТУ НБУ.

На третьому, нижньому, рівні СЕП перебувають КБ-учасники між-банківських електронних розрахунків, які діють на підставі угод із терито-ріальною РП на проведення розрахунків. Учасниками електронних платежів, які можуть здійснювати за допомогою СЕП міжбанківські розрахунки, є будь-які кредитно-фінансові підприємства та організації, котрі мають відкриті КР у відповідних ТУ НБУ та задовольняють вимоги, що їх висуває НБУ до учасників СЕП. У розпорядження кожного з учасників платежів надається єдина копія програмно-технічного комплексу з умовною назвою АРМ НБУ, через який банк обмінюється інформацією із СЕП за допомогою файлів, структуру та функціональне призначення яких визначено.

Оскільки для передачі пакетів використовується система електронної пошти НБУ, то банк одночасно є й абонентським вузлом цієї пошти, а АРМ НБУ - одним з основних кінцевих користувачів цього вузла.

Між учасниками СЕП на різних рівнях циркулюють різного роду платіжні документи, зокрема електронні документи (ЕД). Банківський електронний документ - це банківське повідомлення встановленого формату, яке містить у собі інформацію про перерахування коштів і зберігається у файлі на машинних носіях, а також передається у складі файла засобами електронної пошти. Адресат, отримавши файл платіжних документів, передає на адресу відправника підтвердження у вигляді файла-квитанції, що містить основні характеристики первинного файла, а також результати перевірки з рішенням про те, прийнято файл до обробки чи ні.

У СЕП існує система захисту платіжних документів, яка грунтується на проведенні постійного оперативного банківського обліку, контролю та аналізу обсягів і напрямів руху грошових коштів, які «несуть» ЕД на всіх етапах маршруту їх переміщення.

Проходження платежів у СЕП.Платіжні документи готуються комерційним банком для передавання в СЕП. Одиницею обміну даними між елементами СЕП є не окремий платіжний документ, а пакет (конверт) платіжних документів у вигляді файла певного типу. Після перевірки, здійснюваної на АРМ НБУ, пакет платіжних документів у вигляді файла типу А із цього робочого місця надходить до АРМ-2 територіального РП, що обслуговує даний банк. Файл А містить інформацію про початкові платежі банку - відправника платежів у СЕП. Кожний інформаційний рядок несе інформацію про один платіжний документ, всі документи файла повинні бути подані в одній валюті. Заголовковий рядок файла А має структуру, наведену у табл. 9.1.

Таблиця 9.1 - Структура заголовочного рядка файла А.

№з/п Назва реквізиту Тип Довжина
Назва файла с
Дата + час створення файла D
Кількість інформаційних рядків у файлі N
Сума дебету по файлу N
Сума кредиту по файлу N
Електронний цифровий підпис (ЕЦП) В
Ідентифікатор ключа ЕЦП С
ЕЦП заголовкового рядка В

На АРМ-2 вхідний пакет перевіряється на відповідність прийнятим у СЕП вимогам. Якщо пакет приймається, то платіжні документи з нього просуваються далі по СЕП.

Інформаційний рядок файла А має структуру, наведену у табл. 9.2.

 

Таблиця 9.2 - Структура інформаційного рядка файла А.

 

№з/п Назва реквізиту Тип Довжина
МФО банку А N
Особовий рахунок клієнта банку А N
МФО банку Б N
Особовий рахунок клієнта банку Б N
Ознака «дебет/кредит» платежу С
Сума платежу N
Вид платежу N
Номер операційного платежу С
Валюта платежу N
Дата платіжного документа D

 

У противному разі пакет не приймається загалом, без відокремлення в ньому некоректних документів. При цьому у файлі-квитанції типу Т вказу-ються номери забракованих у ньому документів і кодів наявних у них поми-лок. Забраковані на рівні АРМ-2 файли не обробляються і не повертаються до АРМ НБУ, а зберігаються у відповідних базах даних АРМ-2 й можуть бути використані як довідковий матеріал. АРМ-2, прийнявши пакети платіж-них документів, «розкриває» ці пакети і, перш ніж передати їх далі, групує отримані документи за таким правилом. Якщо банк-отримувач платіжного документа обслуговується тим самим АРМ-2, то формується пакет (у вигляді файла типу В) безпосередньо для цього банку, якщо ж він обслуговується іншим АРМ-2 тієї самої палати, то формується пакет (у вигляді файла типу С), який містить усі платіжні документи від банків даного АРМ-2 для банків АРМ-2 отримувача. Сформований пакет надсилається до АРМ-2 іншої територіальної РП. Коли ж банк-отримувач обслуговується іншою територіальною РП, то даний платіжний документ включається до пакета (також файл типу С), який містить усі платіжні документи від банків даної територіальної РП для банків ТРП-отримувача. Сформований пакет надсилається до АРМ-2 відповідної територіальної РП.

АРМ-2, що знаходиться у територіальній РП-отримувачі, приймає пакет платіжних документів від АРМ-2 територіальних РП-відправників поряд із пакетами платіжних документів від своїх комерційних банків, розкриває прийняті пакети і відповідно перегруповує вміщені в них документи. Далі платіжний документ потрапляє до пакету (файл типу В) для банка-отримувача і відправляється йому в разі його виходу на зв'язок з територіальною РП. Отже, на рівні територіальної РП отримують «конверти» з платіжними документами, розкривають їх і працюють безпосередньо з документами: формують із них нові пакети, не змінюючи суті та змісту самих документів. На підставі аналізу файлів-квитанцій і пакетів завжди можна встановити факт і час проходження (непроходження) за маршрутом вузлів СЕП кожного відправленого із КБ платіжного документа. На цій базі в СЕП працює система з надання довідок про проходження документів. Відображення сум платежів при міжбанківських розрахунках на відповідних особових і балансових рахунках забезпечує можливість проведення бухгалтерського обліку і контролю правильності проходження платежів на рівні як КБ, так і ТУ НБУ.

У забезпеченні нормальної роботи такої складної системи, як СЕП, дуже важливими є регламентація етапів технології та узгодження роботи всіх її елементів у часі. Цю функцію виконує Центральна розрахункова палата (ЦРП). Впродовж робочого дня ЦРП працює у звичайному режимі з передачі та контролю даних. Основне програмне забезпечення ЦРП - комплекс АРМ-1 працює в автоматичному режимі. Наприкінці робочого дня виконуються зведені баланси міжтериторіальних платежів. За умови їх успішного завершення із ЦРП до територіальної РП надсилається дозвіл на виконання технологічного етапу - «Кінець робочого дня». Коли від територіальної РП отримано сигнал про закінчення робіт, у ЦРП виконуються заключні роботи з формування та передавання до центрального офісу НБУ звітних форм, а також системні процедури, пов'язані із закінченням поточного робочого дня і підготовкою до початку наступного, включаючи архівацію даних тощо.

У територіальній РП до початку робочого дня також виконуються підготовчі системні роботи. Протягом робочого дня в територіальній РП оброблюються платіжні дані за загальною технологією. Кожний АРМ-2 територіальної РП працює в циклічному режимі. Інтервал циклу (повної обробки даних) становить від 15 до ЗО хвилин залежно від кількості прийнятих пакетів і документів у них.

Технологічний етап роботи «Кінець робочого дня» для територіальної РП настає після сигналу ЦРП. На цьому етапі в територіальній РП припи-няється робота з прийому платіжних документів і виконуються заключні роботи з формування банком виписок, передачі оборотів по ТКР за день до ОДБ ТУ НБУ, передачі звітних форм, технічної інформації до ЦРП і т. ін. Етап технології «Кінець робочого дня» здійснюється в КБ за умови, що на всі відправлені файли платіжних документів (файли типу А) отримано від територіальної РП файли-квитанції (типу Т), а також сформовано й відправлено до територіальної РП файли-квитанції (типу S) на всі отримані банком від територіальної РП зворотні платежі (файли типу В).

Інформаційний обмін СЕП з комерційним банком.Обробка всіх (тих, що надійшли як безпосередньо від клієнта, так і за допомогою СЕП) платіж-них розрахункових документів на рівні КБ виконується за допомогою ПТК «Операційний день банку» (ОДБ). Обмін і взаємодія КБ із СЕП зводиться до обміну інформацією через АРМ-3 та файлами встановленої структури. Усі файли обміну є текстовими. Вони мають однакову структуру і складаються зі службового, заголовного та інформаційного рядків. Серед файлів обміну основними є файл початкових платежів даного банку до інших банків - так званий файл типу А і файл зворотних платежів від інших банків - так званий файл типу В. Файл типу А готується ОДБ комерційного банку і передається ДРМ-3 цього самого банку, який передає скомпоновані платіжні електронні документи в конверт на АРМ-2 територіальної РП. Файл типу В прийма-ється ОДБ від АРМ НБУ, яке у свою чергу отримує його від АРМ-2 територіальної РП. Файл В містить інформацію про зворотні платежі на банк (отримувач платежів). Структура заголовного та інформаційного рядків файла В така сама, як і структура відповідних рядків файла А. Щоб забезпечити надійність роботи системи, на кожний відправлений чи прийнятий інформаційний файл типу А чи В формується відповідний файл-квитанція типу Т для файла А і типу S для файла В.

Файл типу V - виписка із технічного кореспондентського рахунка комерційного банку за поточний банківський день.

Файл типу U призначений для коригування списку учасників електронних платежів. Файли U мають послідовну нумерацію протягом року в десятковій системі числення.

Файл К містить інформацію про залишки коштів на коррахунку, формується при сеансах зв'язку АРМ НБУ з АРМ-2 протягом усього дня. Наприкінці робочого дня формується файл протокольного звіту про роботу за день типу Z. Він містить інформацію про роботу банку з АРМ-2 упродовж усього банківського дня. Переданий до територіальної РП файл Z є сигналом для АРМ-2 про те, що відповідний банк закінчив роботу з прийому/передачі пакетів платіжних документів і квитанцій на них (файлів А, В, Т, S). Якщо банк працює більш як з однією валютою, то в момент формування файла Z одночасно створюються та відправляються до територіальної РП окремі файли Z за кожною з валют.

Крім названих файлів, в обміні інформацією між АРМ-3 та АРМ-2 можуть брати участь і технологічні файли типу F, О та М.

Файли типу F містять ліміти для філій банку і призначені для управління їхньою роботою в СЕП з боку головного банку. Вони поділяються на підтипи, різні за структурою та призначенням. Підтип файла визначається першим символом розширення його імені.

АРМ-2 формує файл типу О про причини відбракування файлів, що надходять від ОДБ та АРМ-2. Якщо файл забракований у цілому, то файл О не має інформаційних рядків.

Файл типу М призначений для забезпечення реалізації сьомої моделі роботи КБ у СЕП. Він несе в собі бізнес-правила, що регламентують роботу філій банку. Загальну схему обміну файлами між ОДБ комерційного банку та АРМ-2 наведено на рис. 9.2.

 

Кінець банківського дня в ТРП
Кінець банківського дня в банку
Прийом- передача платіжної інформації
Початок банківського дня
З АРМ-1
АРМ НБУ

 

Рисунок 9.2 - Схема обміну файлами СЕП між банком і ТРП

 

Основні напрями розвитку СЕП.З пожвавленням економічної активності в Україні, включенням до СЕП додаткових фінансових інстру-ментів, реалізацією інтерфейсів цієї системи з іншими платіжними система-ми, включаючи міжнародні, СЕП стане неспроможним задовольняти потре-би банківської сфери України. Тому департамент інформатизації НБУ проводить роботу із запровадження платіжної системи нового покоління, що має врахувати можливі у перспективі потреби банківської сфери України та світовий досвід.

Зважаючи на світові тенденції розвитку платіжних систем, НБУ створив у рамках СЕП систему термінових переказів (СТП). СТП НБУ дає змогу миттєво переказувати кошти на кореспондентські рахунки банків-учасників. Організована вона на принципово нових засадах - оп-1іпе-технологіях. On-line - це режим, за якого користувач отримує реакцію системи на ініціалізовану трансакцію практично миттєво, а результат її виконання технологічно оформлено як невід'ємну складову самої трансакції, при цьому між ініціалізацією трансакції та отриманням результату не можна виконати дії, що не стосуються даної трансакції.

Основними характеристиками платіжної системи нового покоління є:

- програмне забезпечення системи буде розроблене на основі мов програмування четвертого покоління, SQL та інших сучасних засобів і технологій, з орієнтацією на розробку і зберігання інформації в сховищах даних, на ведення централізованих баз даних у підрозділах НБУ;

- система уможливить виконання грошових переказів у режимі реального часу (off-line) для банків, які не мають змоги застосувати новітні технології виконання платежів;

- наявність гнучких і надійних засобів виходу в такі міжбанківські платіжні системи, як S.W.I.F.T., платіжні системи країн СНД тощо;

- наявність інтерфейсу з усіма загальнодержавними електронними системами рахунків, що працюватимуть на території України (такими як казначейство, фондовий ринок, національна система масових електронних платежів із використанням розрахункових карток тощо);

- буде виконане резервування інформаційного, програмного і технічного забезпечення системи з метою підтримання та безперебійного функціонування на випадок непередбачених аварійних ситуацій як стихійного, так і зловмисного характеру;

- постійно проводитиметься удосконалення внутрібанківських платіжих систем, їх інтеграція із системою електронних міжбанківських розрахунків;

- розширюватиметься спектр послуг учасникам системи електронних розрахунків, змінюватиметься надійність і безпека системи.

Основні компоненти платіжної системи нового покоління такі:

- головна книга НБУ (ГК), яка повинна вестися централізовано, під управлінням інтегрованої банківської системи (ІБС); кореспондентські рахунки комерційних банків при цьому є складовою головної книги;

- система моніторингу рахунків (СМР), яка у взаємодії з інтегрованою банківською системою проводить управління (моніторинг) кореспондент-ськими та іншими технологічними і транзитними рахунками, пов'язаними з міжбанківськими розрахунками;

- система термінових платежів (СТП). За її допомогою комерційні банки проводять платежі великими сумами та термінові платежі (за міжнародною класифікацією це - система RT-GS-real- time gross settlement system);

- традиційна СЕП як система клірингових розрахунків (СКР); інші учасники розрахунків.

Запровадження системи нового покоління міжбанківських розрахунків дає змогу:

- задовольнити потреби економіки України, що реформується і розвивається;

- забезпечити керівництво НБУ оперативною і точною інформацією про переміщення грошових коштів і стан кореспондентських рахунків для прийняття рішень щодо монетарної політики НБУ;

- забезпечити виконання міжбанківського етапу всіх видів безготівкових розрахунків, передбачених відповідними інструкціями НБУ;

- скоротити витрати часу на виконання міжбанківських роз рахунків;

- прискорити обіг грошових коштів, особливо великих сум;

- підвищити безпеку системи міжбанківських розрахунків;

- розширити спектр послуг для користувачів;

- удосконалити і поширити процедури внутрішньобухгалтерського обліку та контролю;

- зменшити вартість банківського посередництва шляхом оптимізації платіжних засобів і раціоналізації систем.

Система електронних міжбанківських розрахунків України планується як цілісна система, що базується на архітектурі клієнт-сервер. Вона призначена для виконання міжбанківських розрахунків у найбільш зручній для конкретного користувача формі та для моніторингу кореспондентських розрахунків банківських установ України.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

НФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В ЕКОНОМІЦІ

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В ЕКОНОМІЦІ... Навчальний посібник Частина...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Розрахунків в Україні

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Харків - 2009
  УДК 004:33(075.8)   Рецензенти: 1. Тимофеєв В.М., завідувач кафедри „Економічного аналізу і аудита”, доктор економічних наук, професор, ХНТУ

Організація фінансового менеджменту в умовах ринку
У ринковій економіці управління фінансами є однієї з основних і пріоритетних задач, що стоїть перед будь-яким підприємством незалежно від форми організації, сфери й масштабів його діяльності. Пріор

Характеристика цілей і функціональних задач фінансового менеджменту
Цілі фінансового менеджменту в умовах ринку можуть бути досить різноманітними. У кожному конкретному випадку вони залежать від страте-гічних і тактичних задач, реалізуємих на підприємстві. Поза зал

Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту
Ефективне рішення задач фінансового менеджменту вимагає використання адекватних інформаційних ресурсів, які по джерелах формування і відношенню до керованого об'єкта можуть бути розділені на внутрі

Програмне забезпечення фінансових рішень
Однієї з найважливіших проблем при розробці інформаційних технологій у фінансовому менеджменті є вибір відповідних програмних продуктів. При цьому різноманіття задач фінансового менеджменту обумовл

Технологія рішення задач фінансового менеджменту в умовах АІТ
Технологія рішення задач фінансового менеджменту в умовах АІТ у загальному випадку включає виконання наступних процедур: - збір і підготовку інформації; - обробку, накопичення й з

Тести до розд. 8
1. Якими з перерахованих критеріїв варто керуватися в першу чергу при виборі технічних засобів реалізації інформаційних технологій фінансового менеджменту? а) вартістю технічних засобів;

Сучасний етап розвитку банківської системи
Першим і найважливішим фактором серед складового процесу організації, оснащення, функціонування й розвитку ІТ у банківських систе-мах є тісна взаємодія з бізнесом, зв'язок зі стратегією інновацій к

Автоматизація банківської діяльності
Використання сучасних інформаційних технологій кардинально впливає й змінює бізнес-процеси в банках, виводячи їх на принципово інший рівень. Банківські технології нерозривно пов'язані з інформаційн

Проблеми інформаційного забезпечення в банківській діяльності
Здійснюючи обробку основного обсягу інформації інтегрована автоматизована банківська система (АБС) є технологічною базою сучасного банку. Інтегрованій АБС властиві взаємозв'язок всіх інформаційних

Інноваційні процеси в банках
Інноваційні процеси в сфері банківської діяльності пов'язані з доцільністю нових пропозицій і одержанням від них вигоди для господарю-ючих суб'єктів. Раціональність є реальним двигуном іннов

Концепція банківської інформаційної системи
Банківську систему України започатковано в березні 1991 р. після прийняття Верховною Радою України Закону України «Про банки і банків-ську діяльність». Цей Закон став правовою підставою для створен

Особливості організації інформаційного забезпечення НБУ
Організація інформаційного забезпечення НБУ визначається складом керованих об'єктів предметної області, задач, даних і сукупністю інформаційних потреб користувачів НБУ. Згідно із визначенням інформ

Телекомунікаційні системи Національного банку України
У Національному банку України телекомунікаційні технології визнано як програмно-технічний і організаційно-технологічний комплекс, що надає багатофункціональні послуги з передачі інформації. За думк

НБУ - користувач світової міжбанківської телекомунікаційної системи S.W.I.F.T.
Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» на Національний банк України покладаються функції удосконалення операцій в іноземній валюті. Для забезпечення організації та прискор

Автоматизація банківської звітності
Перехід України до ринкової економіки та її інтеграція в світові орга-нізації вимагають послідовного реформування банківського обліку та звіт-ності відповідно до міжнародних стандартів. За рекоменд

Автоматизована система управління Національним банком України
Під автоматизованою системою управління Національним банком розуміється сукупність функціональних і забезпечуючих підсистем, що автоматизують функції управління НБУ. Структуру НБУ створено за принц

Контрольні запитання
1. Яка роль інформаційних технологій у розвитку банківської системи Україні? 2. Перелічите функції, виконувані банківською системою. 3. Назвіть найбільш важливі фактори, що визнач

Тести к розд. 9
  1. Удосконалювання банківської справи пов'язане з розвитком: а) економіки країни; б) інформаційних технологій; в) інформатизації суспільства. 2.

Обґрунтування необхідності автоматизації завдань страхової справи
Автоматизація задач страхової справи в першу чергу залежить від зміни форм взаємодії машини і користувача. На початковому етапі використання ЕОМ переважно вирішувалися задачі, що формували дані про

Вимоги до створення інформаційних систем страхування.
Автоматизація задач страхової справи в першу чергу залежить від зміни форм взаємодії машини і користувача. На початковому етапі використання ЕОМ переважно вирішувалися задачі, що формували дані про

Контрольні запитання
1. Дайте визначення, що таке система "Страхування". 2. Яким образом страхування впливає на економіку? 3. Назвіть основні функції страхування. 4. На які види дія

Тести к розд. 10
1. Використання обчислювальних систем в страховій діяльності забезпечує _________________ роботи за рахунок скорочення термінів обробки інформації, збільшення аналітичних можливостей, що відбиваєть

Автоматизовані інформаційні системи і технології в маркетингу
В умовах функціонування ринку покупців маркетинг організації може розглядатися як складна система, що реалізує комплекс заходів щодо задово-лення попиту споживачів на продукцію й послуги за допомог

Задачі автоматизованої інформаційної технології маркетингу
Бурхливе впровадження інформаційних технологій у фінансову сферу економіки й різноманіття програмних продуктів, пропонованих на ринку інформаційно-технічних виробів призначені для рішення задач обл

Задачі автоматизованої інформаційної технології маркетингу
Бурхливе впровадження інформаційних технологій у фінансову сферу економіки й різноманіття програмних продуктів, пропонованих на ринку інформаційно-технічних виробів призначені для рішення задач обл

Порядок виконання постановок задач маркетингу
Декомпозиція АІС на окремі відносно відособлені з погляду практичних додатків частини дозволяє здійснити модульний принцип побудови АІТ. При цьому одиничний структурно-функціональний елемент АІС ро

План постановки задачі
Організаційно-економічна сутність задачі: - найменування задачі; - ціль рішення; - призначення (для яких об'єктів підрозділів і користувачів призначена);

Інформаційні потреби служби маркетингу на підприємстві
Інформаційні потреби маркетингових служб складаються з первинної й вторинної інформації. Первинна інформація з'являється безпосередньо в результаті взаємодії виробників товару зі споживачами, покуп

Склад і організація внугримашинного інформаційного забезпечення задач маркетингу
Інформація, необхідна для організації збуту продукції, має ключове значення, тому що будь-яка діяльність в системі управління матеріальними ресурсами ґрунтується на знанні конкретної ситуації, що з

Бази даних, що використовуються при вирішенні задач маркетингу
Бази даних як вихідний матеріал для надання практично всіх інших видів інформаційних послуг, утворюють основу сучасного інформаційного ринку. На основі баз даних можна вести обслуговування споживач

Поняття, цілі і задачі технологічного забезпечення
Оснащення обчислювальною технікою всіх галузей людської діяльності гостро порушує питання про технологічне забезпечення інформаційних систем. Не є виключенням і інформаційні системи маркетингу, що

Технічне забезпечення АІТ рішення задач збутової діяльності
Технічне забезпечення АІТ маркетингової діяльності-сукупність комп-лексу технічних засобів (КТЗ), методичних матеріалів по його створенню й функціонуванню й персоналу, що здійснює монтаж, налагодже

Збутовою діяльністю
Структурна система управління збутом складається з набору мікропроцесорних пристроїв і програмного забезпечення, зв'язки між якими відбивають специфіку об'єкта керування. Програмне забе

Технологія рішення аналітичних і прогнозних задач маркетингу
У маркетинговій діяльності важливе місце займають задачі аналітичного й прогнозного характеру, рішення яких пов’язане з великими часовими, трудовими витратами, а головне - вимагають участі висококв

Задачі маркетингу
Система маркетингу припускає рішення великої кількості задач, що нерідко суперечать одна одній. Цим обумовлюється багатоцільовий характер маркетингового планування, в результаті чого виникає задача

Тести до розділу 11
1.Маркетингова інформаційна система може розглядатися як____________ інформаційна система (ЕІС). Вставте пропущене слово. 2 Технологічне забезпечення АІТ складається з підсистем:

Законодавчі та нормативні акти
1. Закон України «Про інформацію» від 2.10.1992 // Там само. - 1992. - № 48. 2. Закон України «Про концепцію Національної програми інформатизації» від 4.02.1998 // Там само. - 1998. - № 27

Літературні джерела
13. Зацеркляний М.М. Інформаційни системи і технології у финансово-кредитних установах [Текст]: навч. посібник / М.М. Зацеркляний,О.Ф.Мельников; К.: Видавничиї дім „Професіонал”. 2007.- 327.-ІSBN 9

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги