Автоматизація банківської звітності

Перехід України до ринкової економіки та її інтеграція в світові орга-нізації вимагають послідовного реформування банківського обліку та звіт-ності відповідно до міжнародних стандартів. За рекомендаціями таких міжнародних організацій, як Міжнародний валютний фонд і Світовий банк реконструкції і розвитку та інших, а також з урахуванням національних особливостей в банківській системі запроваджено єдиний план рахунків бухгалтерського обліку для комерційних банків та Національного банку України. Юридичним підґрунтям реформування обліку та звітності в банківській системі є нормотворчий документ - Правила організації фінан-сової та статистичної звітності банків України, розроблений за вимогами концепції побудови національної статистики України, Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4.05.1993 р. № 326, а також відповідно до постанов Правління Національного банку України «Про програму реформування бухгалтерського обліку та звітності Національного банку України на 1996-1997 роки» від 17 жовтня 1996 р. № 272, «Про заходи з реформування бухгалтерського обліку та звітності комерційних банків України» від 29.11.1996 р. №315, «Про заходи щодо реалізації програми реформування бухгалтерського обліку та звітності Національного банку України та комерційних банків України» від 21.11.1997 р. № 388.

Виконання урядових програм з реформування банківського обліку і звітності здійснюється поступово. Першим кроком на шляху до оператив-ного отримання звітності стало впровадження електронної пошти між територіальними управліннями та комерційними банками. У 1994 р. баланси комерційних банків, передані електронною поштою, отримали юридичний статус. Отже, було започатковано перехід до формування звітності за безпаперовою технологією. Для ефективної організації автоматизованого збору та обробки даних, що надходили електронною поштою від усіх комерційних банків, необхідний був відповідний інструментарій, який давав би можливість стандартизувати в мережі НБУ потоки звітної інформації. То-му другим етапом стало впровадження технології збору та обробки звітної інформації від комерційних банків, реалізованої в рамках програмного комплексу «Статзвітність», розробленого і переданого в усі комерційні банки відділом автоматизації статистичної звітності НБУ.

На шляху удосконалення банківської системи України значним кроком стало ліцензування програм «Операційний день банку», за яким ставилася вимога, щоб програмний комплекс ОДБ надавав можливість формувати по завершенні операційного дня (складання балансу) усі необхідні звітні файли стандартного формату. Подальший збір та обробка звітної інформації виконується програмним комплексом «Статзвітність». Цей комплекс створено для роботи на трьох рівнях: комерційний банк, обласне управління і центральний апарат НБУ. В комерційних банках комплекс «Статзвітність» використовується для формування звітів по всій ієрархії банку. Головний банк направляє зведені звіти в обласні управління НБУ за місцем знаходження юридичної особи.

Використання АРМ «Статзвітність» спочатку в НБУ, а потім у комерційних банках дало змогу змінити час складання звітних документів, виключити паперову технологію, підвищити ефективність і якість праці працівників банку, отримувати інформацію в реальному режимі часу.

Територіальні управління НБУ приймають звітні файли, перевіряють дані щодо їх достовірності, обробляють і передають їх на поштовий сервер Центральної розрахункової палати, звідки після відповідного оброблення інформація передається через два поштових сервери, з'єднані радіорелейним каналом, в інтегровану БД центрального апарату НБУ. За допомогою локальної мережі спеціалісти структурних підрозділів центрального апарату НБУ мають можливість отримувати згідно з розписом (рангами доступу) необхідну інформацію. Це означає, що о 12 годині територіальні управління, а о 16 годині — центральний апарат НБУ мають інформацію про залишки на балансових рахунках за станом на початок поточного дня. Отже, НБУ має унікальну можливість контролювати функціонування банківської системи України, оперативно аналізувати стан грошового обігу з метою проведення відповідної монетарної політики.

За допомогою програмного комплексу «Статзвітність» проводять накопичення звітних показників у вигляді динамічних рядів, що притаманно роботі центральних банків розвинених країн. Показники динамічних рядів дають змогу аналізувати роботу комерційних банків і банківської системи в цілому за функціями управління. На всіх етапах розробки і впровадження комплексу «Статзвітність» проблемним залишається питання складу струк-тури та змісту файлів, а також поліпшення технології їх формування, під-тримки і використання. Нині програмний комплекс «Статзвітність» приймає 88 звітних файлів. Довідник звітних файлів - KOD_AO10. Кількість звітних файлів певною мірою стабілізувалась за останні роки. Із цієї кількості щодня надаються 22 звітних файли, щомісяця - 36, щокварталу - 15, щороку - 9, а за запитом - 6 звітних файлів.

Схеми надання звітних даних філіями, обласними дирекціями банків і головними банками наведено в табл. 9.3. Якщо звітність надається філією, номер схеми надання знаходиться в межах від 01 до 04, якщо обласною дирекцією банку — в межах від 05 до 07, якщо головним банком — у межах від 08 до 09 залежно від того, кому надається звітність. Для цих схем звітності у файлі, що надається, містяться дані щодо філії банку, або всіх філій в обласному розрізі, або консолідованих у цілому за банком.

Формат файлів для надання банками звітності засобами електронної пошти включає структуру імені файла і структуру самого файла. Структура імені файла - # TTUUUMD.FSN,

де # - символ, який визначає належність файла до звітност і;

ТТ - код файла з довідника звітних файлів;

UUU - три останніх літери ідентифікатора банку за довідіни-ком банків;

М - код місця надання файла;

D - код дня місяця надання файла;

F - код схеми надання (табл. 9.3);

S - код місяця, періоду звітності для місячної, квартальної, піврічної, річної звітності; код дня періоду звітності для щодіен-ної, 5-денної, тижневої, декадної, півмісячної звітності;

N - номер посилки за поточний день.

Кодування номера дня, місяця та номера посилки проводиться таким чином: номери від 1 до 9 відповідають цифрам 1—9, а номери 10—35 відповідають літерам латинського алфавіту [А—Z]. Структура файла має таке призначення рядків: службові, заголовні, підзаголовні та інформаційні. Службовий рядок файла має 100 пустих символів.

 

Таблиця 9.3 – Коди і схеми надання даних.

 

Номер схеми	Код схеми	Код файла-відповіді	Ким та кому надаються дані
	А	U	Філія — обласній дирекції банку
	В	W	Філія — головному банку (банку як юридичній особі)
	С	т	Філія — обласному управлінню НБУ
	D	Q	Філія — ЦРП НБУ
	Е	V	Обласна дирекція банку — головному банку
	F	S	Обласна дирекція банку — обласному управлінню НБУ
			Обласна дирекція банку — ЦРП НБУ
	G	R	Головний банк — обласному управлінню НБУ
			Головний банк — ЦРП НБУ
	Н	Р	Обласне управління НБУ — ЦРП НБУ
	І	О	Обласне управління НБУ — НБУ
	J	N	ЦРП НБУ — НБУ
	К	О У НБУ — казначейству
Коди і назви схем відповідей
	N		НБУ — ЦРП НБУ (відповідь на J-файл)
	О		НБУ — обласному управлінню НБУ (відповідь на І-файл)
	Р		ЦРП НБУ — обласному управлінню НБУ (відповідь на Н-файл)
			ЦРП НБУ — головному банку
			ЦРП НБУ — обласній дирекції банку
	Q		ЦРП НБУ — філії (відповідь на D-файл)
	R		Обласне управління НБУ — головному банку (відповідь на G-файл)
	S		Обласне управління НБУ — обласній дирекції банку (відповідь на Р-файл)
	т		Обласне управління НБУ — філії (відповідь на А-файл)
	и		Обласна дирекція банку — філії (відповідь на Е-файл)
	V		Головний банк — обласній дирекції банку (відповідь на В-файл)
	W		Головний банк — філії (відповідь на D-файл)
Коди і назви схем для змін довідників
	L	М	НБУ — філії (в імені файла — ідентифікатор філії)
	М		Філія — НБУ (відповідь на L-файл)

 

Структура заголовного рядка файла заїдається в проекті таким чином:

AA=DDMMYYY1=DDMMYYY2=DDMMYYY3=DDMMYYY4=HHMM=

MFO=NN=YYYYYYYYY=NAMEEILE=IDKEY=EDS,

де АА - номер схеми надання звіту за довідником, наведеним в табл. 9.3;

DDMMYYY1 - період звітності - щоденна, п'ятиденна і далі 8 знаків;

DDMMYYY2 - початкова дата звітного періоду;

DDMMYYY3 - кінцева дата звітного періоду; ''

DDMMYYY4 - дата надання файла;

ННММ - час надання файла;

MFO - МФО банку, 6 знаків;

NN - код одиниці виміру даних;

YYYYYYYYY - кількість інформаційних рядків;

NAMEEILE - ім'я файла, 12 знаків;

IDKEY - ідентифікатор ключа, 6 знаків;

EDS - електронний цифровий підпис, 64 знаки;

= - знак, що розділяє значення окремих полів запису.

Загальна довжина заголовного рядка файла дорівнює 148 зща-кам. Структура підзаголовних рядків звітних файлів:

# К=МФО,

де # - ознака підзаголовного рядка;

R - набуває значення: 0, 1, 2, що відповідає розташуванню філії;

МФО - набуває значення: МФО філії, головного банку, обласного управління НБУ.

Структура інформаційних рядків звітних файлів:

NNNNNNNN=XXXXXXXXXX,

де NNNNNNNN - код показника, який може прийняти значення поля довідника економічних показників;

ХХХХХХХХХХ - значення показника, вказане в полях WIDTH та DEC довідника показників ЕК_РОК_1. Довідник ЕК_РОК_1 містить перелік і коди усіх економічних показників, що використовуються для складання банківської звітності;

= - знак, що відділяє код показника від його значення.

Банківська звітність поділяється на фінансову звітність, статистичну звітність для складання грошово-кредитної статистики та статистичну звітність для складання платіжного балансу і міжнародної інвестиційної позиції України. До складу фінансової звітності у країнах з розвиненою ринковою економікою включають бухгалтерський баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про рух грошових коштів, додатки до поданих документів за вимогами користувачів.

Грошово-кредитна статистика має такі напрями: статистика готівково-грошового обігу, емісійно-кредитна статистика, статистика операцій з іноземною валютою, статистика банківського нагляду, монетарна (грошово-кредитна) статистика, загальнобанківська статистика.

Важливу роль у державному управлінні відіграє статистика платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції України, яка є інструментом узагальнюючої оцінки економічного стану країни та ефективності її світових зв'язків. Звітність для складання платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції України надають уповно-важені банки та підприємства, що мають рахунки в іноземних банках, а також здійснюють клірингові та холдингові операції з нерезидентами Укра-їни. Процес обробки статистичної банківської інформації здійснюється засо-бами програмного комплексу «Статзвітність», основне меню якого містить такі пункти: файли, настроювання, довідники, сервіс, системне, вихід.

Пункт меню Файли включає перелік файлів звітності, для кожного з яких викликається відповідна програма з іменем FNN.EXE, де NN - номер файла звітності. Перелік звітних файлів програмне вибирається з файла MENU_STAT.DBF. Пункт меню Настроювання доступний тільки для адміністратора АРМ після введення пароля адміністратора в пункті меню Сервіс. Режим пункту меню Настроювання включає такі можливі рівні настроювання: банк (філія); банк як юридична особа; обласне управління НБУ (філія - обласне управління НБУ, головний комерційний банк - обласне управління НБУ); НБУ (обласне управління НБУ - центральний банк НБУ, ЦРП - центральний банк, комерційний банк - центральний банк). Пункт меню Довідники дає змогу залежно від пароля переглядати або редагувати класифікатори та інші службові файли АРМ. Пункт меню Сервіс надає додаткові можливості роботи зі службовими файлами АРМ, а також встановлювати деякі режими, в тому числі поточну дату. Пункт меню Системне виконує: ведення паролів доступу до конкретних форм звітності для користувачів; надання повноважень користувачам (тільки читання або читання та коригування інформації) по конкретних формах; переіндексація файлів; упаковка файлів; зміни в довідниках. Останній пункт меню Вихід надає можливість повернення до середовища, з якого викликаний АРМ.

Для формування кожного звітного файла передбачено стандартні пункти меню, яким відповідають програмні модулі. На початку роботи з екрана задається звітна дата, після чого вся робота відбувається тільки з даними на звітну дату, винятком є лише складання вихідних документів за певний період. При роботі кожного з програмних модулів користувачеві доступні стандартні пункти меню: ввод, копіювання, формування, сервіс, вихід. Названі технології використовуються при вирішенні функціональних задач, що розкривається далі.