рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Вимоги до створення інформаційних систем страхування.

Вимоги до створення інформаційних систем страхування. - раздел Философия, НФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В ЕКОНОМІЦІ Автоматизація Задач Страхової Справи В Першу Чергу Залежить Від Зміни Форм Вз...

Автоматизація задач страхової справи в першу чергу залежить від зміни форм взаємодії машини і користувача. На початковому етапі використання ЕОМ переважно вирішувалися задачі, що формували дані про результати діяльності страхової організації за звітний період. ЕОМ використовувалися в режимі пакетної обробки, що викликало затримку в прийнятті рішення та виключало роботу страхувальників з клієнтами в реальному часі. Становище змінилося коли значна частина комп'ютерів в страхових компаніях, що використовувалися, були задіяні в розподіленій обчислювальній системі. Очевидна перевага розподілених систем – принци-пово вища надійність, необхідна надлишковість інформації. Під надійністю будемо розуміти здатність системи виконувати свої функції при відмовах окремих елементів апаратури і неповної доступності даних. Основою підвищеної надійності розподілених систем є обгрунтована надлишковість інформації. Надлишковість даних страхової компанії, що зберігаються, проявляється в тому, що в розподілених базах деякі набори даних можуть дублюватися на декількох серверах, так що при відмові одного з них дані все ж одно залишаться доступними. Для філіалів страхової компанії крім надійності та надлишковості розподілені системи дають можливість сумісного використання інформаційних, програмних та технічних ресурсів, які забезпечують засоби зв'язку з іншими філіалами, а також гнучкість розподілу робіт по всій системі.

Розподілені системи в страховій діяльності будуються на основі автоматизованих робочих місць спеціалістів, що з'єднувалися каналами зв'язку в обчислювальні мережі багатопроцесорних комп'ютерів і багатомашинних обчислювальних комплексів. Автоматизовані робочі місця оснащуються персональними комп'ютерами та прикладними програмами, які призначаються для забезпечення окремих функцій (розрахунок заробітної плати, облік страхових полісів) або блоків функцій, наприклад бухгалтерських операцій, інвестицій та інших. Всі автоматизовані робочі місця під'еднуються до потужнішого серверу. В таких умовах забезпечу-ється багатокористувацька робота з різними чи одними і тими ж програмами та наборами даних. Це дозволяє усунути надлишковість та суперечливість даних, а також втрати та спотворення. Практикується робота для користувачів з числа співробітників компанії по паролю, тобто дозволяється працювати тим, хто має відповідні повноваження.

Поява подібних систем, які здійснюють задачі страхування в галузі фінансово-кредитної діяльності, пояснюється насамперед тим, що ці системи потенційно мають краще співвідношення "продуктивність - вартість". Технічний прогрес призвів до появи дешевих та потужних персональних комп'ютерів та високошвидкісних засобів зв'язку. Страховим компаніям стало вигідним закуповувати декілька комп'ютерів середнього класу і зв'язувати їх в мережу, що в ринкових умовах забезпечує швидке технічне оснащення заново створюваних організацій. Широке використання розподілених обчислювальних систем в страховій справі визначає характер самих прикладних задач та організацію їх вирішення. Співробітники, відділи, філіали страхової компанії, окремі споживачі інформації (агенти, брокери), як правило, розташовані на деякій території. Ці користувачі достатньо автономно вирішують свої задачі, а тому зацікавлені у використанні власних обчислювальних ресурсів. Але вирішувані ними задачі тісно взаємопов'язані, тому їх обчислювальні засоби повинні поєднуватися в єдину систему. Адекватним рішенням в такій ситуації є лише використання обчислювальних мереж (локальних, глобальних).

Використання обчислювальних систем в страховій діяльності забезпечує підвищення ефективності роботи за рахунок скорочення термінів обробки інформації, збільшення аналітичних можливостей, що відбивається насамперед на збільшенні прибутків компанії. Саме завдяки впровадженню автоматизованих інформаційних систем і технологій в страховій справі забезпечується конкурентоспроможність страхових послуг, збільшується доля компанії на страховому ринку. Ці переваги пояснюються наступними причинами.

Отримуючи легкий і повніший доступ до інформації, співробітники приймають обгрунтовані рішення за рахунок високої достовірності та оперативності. Наявність мережі зменшує потребу страхових компаній в інших формах передачі інформації, наприклад за допомогою телефону та пошти. Таким чином досягається не тільки обгрунтованість висновків, підвищення точності і достовірності результатів, але й зменшення затрат часу, трудових та вартісних затрат для прийняття рішення, покращується обслуговування клієнтів страхових компаній. Не менш важливим є можли-вість сумісного використання дорогої апаратури. Декілька користувачів можуть сумісно використовувати модем, комп'ютер-серверу, інше облад-нання. У користувача створюється ілюзія, що ці ресурси під'єднані безпосе-редньо до комп'ютера, так, як для їх використання непотрібні додаткові зусилля. Мережі надають страховій компанії свободу у виборі місць терито-ріального розміщення їх філіалів, тобто дозволяють компаніям використо-вувати не тільки філіали, але й робочі місця страхувальників і спеціалістів там, де вони найефективніші для виконання страхових операцій. Немаловажне значення має широке використання страхувальниками переносних (мобільних) персональних комп'ютерів (notebook).

10.4 Структура АІС "Страхування"

Інформаційний простір організації, який представляється автоматизованою інформаційною системою обробки даних, функціонує на базі певних складових об'єктів. Наведемо основні категорії об'єктів і технологію їх функціонування:

Центральний офіс страхової фірми, або ж головна організація, має одну або декілька високошвидкісних локальних обчислювальних мереж, які об'єднуються одна з одною через високошвидкісні мости та маршрутизатори. Локальну обчислювальну мережу можна розглядати, як інформаційний центр всієї компанії, яка містить потужні обчислювальні ресурси - файлові сервери, системи управління базами даних та інші. Особ-ливістю локальної обчислювальної мережі центрального офісу є те, що в її склад входить система централізованого моніторингу і управління, як ло-кальними, так і віддаленими мережними пристроями, що входять у філіали.

Регіональні офіси страхової компанії (філіали) - масштабні організації, нерідко оснащуються власними крупними локальними обчислювальними мережами, мають гарантований та достатньо швидкісний зв'язок. Для деяких з них вимагається цілодобове високошвидкісне з'єднання з центральним офісом, що забезпечується спеціально виділеними каналами зв'язку. Під'єднання, організоване таким чином, має меншу вартість у порівнянні з виділеним.

Відділення страхової компанії мають, як правило, свою невелику локальну мережу, яка включає декілька персональних комп'ютерів. Зв'язок з регіональним офісом проходить по заздалегідь встановленому розкладу у певні години, але не виключається необхідність незапланованого термінового доступу.

Представництва чи агентства страхової компанії найчастіше оснащуються одним чи кількома комп'ютерами. Зв'язок з відділеннями здійснюється по необхідності і забезпечується на протязі дня.

Віддалені користувачі мережі - інспектори страхової компанії, перевіряючі, тобто співробітники, які згідно посадових обов'язків проводять день не у власному офісі, а наприклад, у клієнтів, а також керівники, що знаходяться у відрядженні чи відпустці і можуть користуватися переносним комп'ютером з модемом. Сеанс зв'язку віддалених користувачів страхової компанії з локальною обчислювальною мережею офісів найчастіше буває нетривалим і може встановлюватися в будь-який час.

На рис.10.1 - наведено об'єкти автоматизованої інформаційної системи страхової компанії, їх підпорядкованість і взаємозв'язки.

Основною особливістю організації інформаційного забезпечення автоматизованої інформаційної системи є необхідність забезпечити доступ до повної бази даних по всіх договорах компанії за максимально довгий період. Це пов'язано з тим, що під час підписання нового договору з клієнтом потрібно мати повну інформацію про його попередні страховки (наявність та характер оплат) і забезпечити перегляд всіх зв'язаних в таких випадках документами. Така інформація повинна зберігатися в базі даних, постійно обновлюватися і отримувати її потрібно відразу ж після запиту. Так, під час розрахунків, наприклад, ставки внесків чи тарифу, необхідно вибрати необхідну статистику та виконати розрахункові дії по договорах страхування за суттєво довший минулий період - у цьому випадку обробляється кожен договір.

Звідси випливає вимога до повноти бази даних інформаційної системи центрального офісу. В інших великих підрозділах страхової компанії (регіональні філії, відділення) необхідності мати базу даних всієї

Рис. 10.1 - Організаційна структура автоматизованої нформационной системи страхової компанії.

 

компанії, тому що в кожному з підрозділів є база даних своїх страхуваль-ників. Власна база даних кожного підрозділу страхової компанії охоплює своє страхове поле, формоване по територіальному принципу, тому перети-нань по страхувальниках у однорівневих підрозділів немає. Необхідність запитів інформації й всієї бази компанії виникає лише при переїзді страху-вальника або коли страхувальник - велика організація і її підрозділи розташовані в більш ніж одному регіоні.

Все розглянуте дозволяє виділити три рівні баз даних:

- центрального офісу - містить інформацію із всієї фірми;

- регіональної філії - містить інформацію тільки по даному регіоні;

- відділення - містять всі дані по охоплюваній їм території.

Покажемо, як взаємодіють ці бази даних між собою. Інформація виникає на рівні відділення страхової компанії. Там ведеться безпосередня, сама масова робота зі страхування. Ця інформація накопичується протягом дня або іншого нетривалого періоду часу в БД відділення страхової компанії і додається до вже наявної. При настанні заздалегідь певного терміну відбувається автоматичний зв'язок з комп'ютером регіонального офісу страхової компанії й відбувається так звана реплікація баз даних.

Зміст реплікації баз даних полягає в наступному: одна із двох баз вибирається "головною", вона містить у собі найбільш актуальні дані, а інша є "підлеглою" і одержує копії інформації з головної. Таким чином, дві бази даних синхронізують свій стан, оновляють дані й погоджують конфлікти, якщо такі виникли. Метод реплікації реалізується на рівні самих систем керування базами даних. Це стандартна й високоефективна процедура дозволяє за досить невеликий по тривалості сеанс зв'язку привести дві великі бази даних до ідентичного стану, оскільки по лініях зв'язку передаються тільки зміни, що відбулися в період, починаючи з попереднього сеансу зв'язку. Іншими словами для приведення у відповідність двох баз даних необхідно передати тільки інформацію, отриману протягом дня при періодичності сеансів зв'язку - раз у добу.

Діючи в такий спосіб з кожним з відділень страхової компанії, регіональна філія збирає інформацію із всіх підлеглих йому відділень у свою власну базу даних. Це приводить до того, що база даних регіонального рівня поповнюється автоматично, без постійної участі страхового службовця й містить повну інформацію з всього регіону. При цьому дані, що виникають у процесі діяльності регіонального офісу, працівники страхової компанії можуть уводити в інтерактивному режимі. На рис.10.2 наведено структуру розподілу даних по об'єктах автоматизованої інформаційної системи страхової компанії. Описані об'єкти баз даних, довідників, користувачів автоматизованої інформаційної системи страхової компанії з носіями або джерелами інформації як такий, але інформація як статична сутність, не являє собою особливої цінності.

 

Рис.10.2 - Структура розподілу даних по об'єктах автоматизованої інформаційної системи страхової компанії.

 

Цінність інформації укладена в можливості одержання її для яких-небудь потреб діяльності страхової компанії. Забезпечити таку можливість доступу і зробити його ефективним (швидким, надійним, захищеним, недорогим) повинен мережний комплекс страхової компанії (рис.10.3 ). Весь комплекс обчислювальної мережі можна розділити на дві основні складові:

- мережі конкретних структурних підрозділів - філій страхової компанії;

- мережі, що забезпечують зв'язок між ними.

Для кожного підрозділу страхової компанії створюється відповідна саме його масштабу мережа з вимогою надання належної ефективності доступу до внутрішньої інформації. Такі мережі повинні бути досить швидкісними, тому що обсяг переданих внутрішніх даних може бути

 

Рис. 10.3 - Структурна схема мережного комплексу страхової компанії.

 

більшим. Зв'язок між окремими філіями страхової компанії забезпечує передачу значно меншого обсягу даних, тому, що в такій мережі відбуваються запити конкретної інформації, а також звірення й передача змін баз даних підрозділів різних рівнів.

Мережний комплекс центрального офісу, безсумнівно є самим вимогливим до швидкості передачі інформації. Центральний офіс, як правило, має одну або трохи ЛВС стандартів FDDI або Ethernet, об'єднаних один з одним за допомогою високопродуктивних мостів або маршрутизаторів. Особливістю ЛВС центрального офісу є те, що часто до її складу входить система централізованого моніторингу й управління як локальними, так і вилученими мережними пристроями, що перебувають у філіях і відділеннях компанії. Використання маршрутизатора в якості центрального мережного пристрою дозволяє забезпечити високошвидкісне з'єднання локальних мереж, зв'язок з мережами філій і доступ вилучених користувачів. Такий пристрій здійснює маршрутизацію (напрямок потоків даних по каналах зв'язку) і у випадку використання для передачі каналів з низькою пропускною здатністю компресію (стиск) переданої інформації, що дозволяє підвищити швидкість передачі. Основним ЛВС центрального офісу може бути мережа, побудована на базі кільця FDDI на 100 Мбайт/с. Воно забезпечує необхідну швидкість і надійність передачі даних. У кільце РОБ1 можуть включатися сервер баз даних, файл-сервер, архіваційний сервер і маршрутизатор. У кожному конкретному випадку кількість пристроїв, що входять у кільце, може бути різним. Через маршрутизатор ця ЛВС має вихід на інші ЛВС структурних підрозділів центрального офісу. Такий зв'язок повинні забезпечувати також один або кілька комутаторів і концентратори. Шлях даних при описаній схемі з'єднань наступний: дані з мережі FDDI проходять через основний маршрутизатор і попадають на комутатор, при цьому передача йде на повній (100 Мбайт/с) швидкості; концентратор у свою чергу передає дані на потрібний концентратор, що направляє їх до місця призначення (робочої станції). Передача від концентратора до робочої станції відбувається на швидкості цієї станції (звичайно 10 Мбайт/с). Наведені умови дозволяють у загальних каналах забезпечувати більш високу швидкість передачі й уникати заторів у випадку активної роботи в мережі великої кількості користувачів автоматизованої інформаційної системи страхової компанії.

Задачі, розв'язувані у філіях страхової кампанії, висувають менші вимоги до загальних структурних можливостей їх локальної мережі. Однак обсяги даних можуть бути великі й необхідно також використовувати мережу зі змішаними швидкостями передачі даних. Основою такої мережі може служити комутатор, що здійснює зв'язок з одним або декількома серверами на швидкості 100 Мбайт/з, а з концентраторами або робочими станціями на швидкості 10 Мбайт/с. Найбільш зручним як по простоті побудови, так і за вартістю всієї системи є використання мережі Еthernet.

Мережі відділень також будуються на базі Еthernet. Швидкість у мережі 10 Мбайт /з є цілком достатньою для тих завдань, які виникають у відділеннях страхової компанії.

На рис. 10.3 наведено зразкову структурну схему мережного комплексу страхової компанії. Накопичений в Україні й Росії досвід автоматизації страхової справи дозволяє зробити висновок, що переклад робіт страхування на автоматизовані інформаційні технології відбувається в основному у великих страхових компаніях, що володіють серйозними матеріально-фінансовими ресурсами. Але й тут роботи автоматизовані переважно на нижньому рівні керування - на робочих місцях фахівців. Рівні верхньої й середньої ланки керування (керівників філій, страхової компанії) практично не автоматизоване (виключення становить бухгалтерська діяльність страхової компанії). Для подальшої автоматизації потрібне розвиток аналізу страхової справи для всіх видів страхування й рівнів керування.

Нова технологія вимагає інтеграції інформаційних процесів:

-Залучення високопродуктивних програмних засобів розробки автоматизо-ваних інформаційних систем страхової справи, таких як, Огас1е Forms 4/5 (мова для створення екранних форм), Огас1е Reports 2.5 (створен-ня звітів

 

Рис. 10.4 - Структурний склад функціональних підсистем АІС «Страхування»  


- Процес страхової діяльності передбачає рішення різних функціональних задач, починаючи з оформлення договорів страхування, підготовки управлінських рішень, що вимагає автоматизації трудомістких інформаційних процесів і створення АІС, АІТ і АРМ фахівця на всіх рівнях функціонування страхової системи.

- Особливості інформаційного забезпечення рішення функціональних завдань в області страхування, територіальна рассредоточенность компаній, філій, АРМ фахівців, зайнятих страховою діяльністю, визначили необхідність використання ПЕВМ і комунікаційних засобів інформаційної взаємодії фахівців, зайнятих у цій галузі.

- Практика створення й застосування АІТ у страховій діяльності підтверджує доцільність експлуатації розподіленої інформаційно-обчислювальної мережі або багаторівневої мережі, що передбачає наявність єдиної технологічної платформи, із загальною інформаційною базою для взаємодії як з файл- сервером, так і з іншими ресурсами мережі.

 

10.5 Склад і структура функціональної і забезпечуючої частини АІС «Страхування»

 

АІС «Страхування» структурно складається з функціональних і забезпечуючих підсистем. Функціональні підсистеми вирізняються спеціа-лізацією функцій і задач різних рівнів АІС «Страхування» ( центральних і районних). Легко побачити ( зіставляючи підсистеми 01-07 ), що переліки більшості підсистем АІС «Страхування» на різних рівнях подібні між собою, однак при цьому необхідно враховувати специфічні відмінності по складу задач, що входять до них. Функціональна частина АІС «Страху-вання» центрального та районного рівнів визначається згідно із задачами управління, які характерні для того чи іншого рівня системи, та організа-ційною структурою, що склалася. Розглянемо стисло кожну підсистему.

Функціональна частина АІС «Страхування» центральних органів управління складається із таких підсистем.

Підсистема 01 «Планування»призначена для розробки переспективних і поточних планів прибутків і видатків за всіма видами страхування і планів надходження страхових платежів. У рамках підсистеми позробляються проекти контрольних цифр на перспективу, складаються проекти річних планів за основними видами надходження платежів щодо кожного виду страхування, що є обов'язковим в нашій державі, а також добровільного, особистого та інших видів страхування.

Підсистема 02 «Бухгалтерський облік і звітність»реалізує автомати-зоване розв'язання задач з виконання операцій обліку грошових і поточних господарських операцій, укладання бухгалтерських звітів у цілому по страховій компанії, а також із формування зведених бухгалтерських балансів і аналітичних розробок до них. Також автоматизовано виконуються функції контролю за правильністю укладання балансів у підзвітних рівнях страхової компанії. Для цього передбачається формування різних аналітичних таблиць, розшифрувань, інших документів, отримання яких стає можливим завдяки створенню єдиної міжрівневої бази даних і АРМ спеціалістів із широким використанням ПК, що реалізують технологію розподіленої обробки даних і можливість отримання відповідей на регламентні та настандартні запити в запитувальному режимі функціонування.

Підсистема 03 «Праця і заробітня плата»призначена для розробки проектів кошторисів видатків і обліку видатків на утримання органів СК, складання звітів з праці та заробітньої плати, формування зведених звітів документів та аналітичних розробок до них.

Підсистема 04 «Статистичний облік і звітність»використовується для укладання зведених статзвітів за всіма видами страхування, фінансовими результатами страхових операцій за рік, визначення основних показників роботи СК, укладання аналітичних розробок за всіма видами звітності, організаційно-масової та контрольно-ревізійної роботи.

Підсистема 05 «Правове забезпечення»забезпечує облік, зберігання і пошук правових та інформаційних актів за всіма видами діяльності СК. Задачі цієї підсистеми, а також підсистеми 06 «Контроль виконання документів» і

Підсистеми 07 « Кадри»розв'язуються в рамках автоматизованої інформаційно-пошукової системи (ІПС). Використання ІПС дозволяє централізувати збір і контроль інформації, одержувати відповіді із законодовчих, правових, нормативних та інших питань всім користувачам системи за умов, що з нею одночасно працюють кілька користувачів.

У функціональному плані в підсистемі 06 розв'язуються задачі з обліку, зберігання та пошуку законодавчих, правових, інформаційних актів із страхування; у підсистемі 07 - з обліку та аналізу персонального складу СК, плпнуваня і прогнозування потреби в кадрах.

Підсистема 08 «Тарифи і нормативи»призначена для автоматизованого розв'язуваня задач з обчислення тарифних ставок за видами майнового й особистого страхування, резервами внесків зі страхування життя, розробки середніх цін на сільськогосподарські культури та ін. У підсистемі виконуються також розрахунки відомчих нормативів розподілу фонду економічного стимулювання.

Підсистема 09 «Автоматизована обробка інформації»виконує розв'язування задач з організіції автоматизованої обробки страхової інформації у СК. У рамках підсистеми формуються зведені звіти про переведення страхової інформації на обробку з допомогою ПК, витрати коштів на машинну обробку за типами ПК і адміністративними територіальними одиницями в розрахунку на один особовий рахунок.

Функціональна частина АІС «Страхування» низових ланок СК складається також із дев'яти підсистем, з яких перші 7 аналогічні за назвою та значною мірою і за змістом розрахунків, виконуваних з АІС «Страхуван-ня» центральних рівнів. Додатково в цій структурі виокремлено дві підсистеми: 08 «Ведення операцій за договорами страхування», 09 «Контроль і аналіз діяльності інспекції». У першій автоматизуються розрахунки з ведення обліку об"єктів страхування і обчислення страхових платежів, розв'язуються задачі визначення збитків та виплат страхового відшкодування і страхових сум. У другій підсистемі визначаються основні показники роботи інспекцій, дільниць, бригат і агентів.

Кожна підсистема, у свою чергу, на всіх рівнях АІС «Страхування» структурно включає функціональні блоки, комплекси задач, задачі та функції.

Забезпечуюча частина АІС «Страхування» охоплює інформаційне, програмне, технічне, організаційне та інші види забезпечення. Вимоги, що їх висуває АФІС «Страхування» до забезпечуючих підсистем, такі або майже такі, як у АСФР та інших системах, що мають розгалужену структуру та кілька рівнів управління.

 

10.6 Організація АІС для розв'язання задачі «Планування технічних резервів страхової установи»

Характеристика задачі. Мета, призначення, техніко-економічна суть задачіЗадача «Планування технічних резервів страхової установи» є складовою частиною підсистеми «Розрахунок резервів» і розв'язується на АРМі економіста фінансового відділу. Код задачі 0402. Мета розв'язання задачі полягає в автоматизації функцій планування технічних резервів страхової установи. Призначена задача для розрахунку планової суми технічних резервів. Страхування- вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій, передбачених договором на страхування, завдяки грошовим фондам, що формуються сплатою громадянами і юридичними особами страхових платежів. Об'єктами страхування можуть бути майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю (особисте страхування), з володінням, використанням, розпорядженням майном (майнове страхування), з відшкодуванням страхувальником заподіяного ним збитку особі або його майну (страхування відповідальності). Відносини між страховиком і страхувальником базуються на основі договору на страхування. Страховики - юридичні особи, які одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страховики мають право займатися тільки тими видами діяльності, які визначено в ліцензії. Страхувальники- юридичні особи та працездатні громадяни, які уклали зі страховиком договір на страхування. Договір на страхування- письмова угода між страховиком і страхувальником, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати заподіяний збиток у межах страхової суми страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхувальником, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі в певні терміни і виконувати інші умови договору. Договір має містити такі реквізити: найменування документа; його ідентифікаційний номер; дату укладання; назву і адресу страховика; ПІБ або найменування

страхувальника та його адресу; найменування об'єкта страхування; розмір страхової суми; перелік страхових випадків; розміри тарифу; розмір страхових внесків і терміни їх сплати; термін дії договору; підписи сторін.

Для укладання договору страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком. При укладанні договору страховик має право затребувати у страхувальника баланс або підтверджену аудитором довідку про його фінансове становище. Факт укладання договору може бути закріплений страховим посвідченням. Договір набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу. Виплата страхових сум і відшкодування провадяться страховиком згідно з договором на страхування за заявою страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту, який складає страховик або уповноважена ним особа. Страховики зобов'язані формувати і вести облік незароблених премій, що включають частки від сум надходжень страхових платежів за договорами, які не закінчилися до звітної дати. Сума цих резервів установлюється залежно від суми надходжень страхових платежів у кожному з трьох кварталів періоду, що передує цій звітній даті, й обчислюється в такому порядку:

- сума надходжень страхових платежів у першому кварталі цього періоду множиться на одну четверту;

- сума надходжень страхових платежів у другому кварталі цього періоду множиться на одну другу;

- сума надходжень страхових платежів у третьому кварталі цього періоду множиться на три четвертих; знайдені добутки додаються.

Доцільність розв'язання задачі автоматизованим способом обумовлюється великою кількістю та інтенсивністю потоку договорів на страхування, значною кількістю видів страхових послуг, необхідністю контролю за розміром страхових платежів, великою кількістю арифметичних і логічних операцій при розрахунку суми технічних резервів страхової організації та складанні звітів.

Перелік об'єктів, при управлінні якими розв'язується задача.Під час розв'язування задачі автоматизуються функції економіста фінансового відділу страхової організації.

Вихідна інформація.Під час розв'язування задачі друкуються МГ

«Звіт за послугою _________ на (дата)___ », «Повний звіт на (дата)____ »

 

і «Розрахунок технічних резервів».

Інформація МГ «Звіт за послугою___________ на (дата) »

і «Повний звіт на__(дата)_____» використовується для оперативного

контролю за операціями страхування.

При розрахунку суми технічних резервів друкується МГ «Розрахунок технічних резервів», інформація якої застосовується економістом фінансового відділу для контролю платоспроможності страхової організації.

Оформлення операцій укладання договорів на страхування та виплати стра-хових сум здійснюється щодня в міру здійснення відповідних операцій. Роз-рахунок суми технічних резервів і друк вихідних документів «Звіт за послугою на (дата) » і «Повний звіт на (дата) » здійснюються за запитом.

Вимоги до організації збору і передачі на обробку вхідної інформації, до порядку її контролю та коригування.Первинна інформація для розв'язання задачі міститься у файлах НДІ «Види діяльності», «Види послуг», «Об'єкти», «Ризики» і «Тарифи», інформація яких поновлюється на основі первинного документа «Ліцензія на здійснення страхової діяльності». Така інформація для розв'язання задачі міститься й у файлі НДІ «Клієнти», інформація якого поновлюється на основі первинного документа «Договір на страхування». Інформація файлів «Види послуг», «Об'єкти», «Ризики», «Тарифи» та «Клієнти» використовується при формуванні файлу «Договори», який формується на основі первинного документа «Договір на страхування» і коригується на підставі «Витратного касового ордера».

Оперативна інформація заноситься в БД на підставі договорів на страхування в міру надходження первинних документів за допомогою ПЕОМ. Контроль та коригування здійснюються візуально на екрані дисплея. Надходить така інформація протягом усього операційного дня. Розв'язання задачі автоматизованим способом припиняється при руйнуванні БД і виході з ладу ПЕОМ. Може припинитися воно при перебоях у системі внаслідок невиконання вимог до збирання і передачі інформації на оброблення. У цьому разі розрахунки проводять вручну. Особливості інформаційних зв'язків розгляду вальної задачі з іншими задачами зображено на рис.10.5.

Умови та строки конкретного розв'язання задачі визначаються начальником фінансового відділу. Розв'язування її відбувається в діало-говому режимі під керівництвом економіста фінансового відділу страхової організації. Він несе відповідальність за підтримку БД в актуальному стані,

своєчасне введення початкової інформації, виконання розрахунків, передачу вихідної інформації за призначенням і використанням результатів розрахунків при управлінні страховою організацією. На ПЕОМ здійснюють програмний контроль правильності введеної інформації, розрахунок необхідних показників, формування потрібних ВК, масивів МГ, виведення на друк МГ. Перелік та опис вхідних документів наведено в табл.10.2.

Задача 0403 „Облік розміщення страховиїх резервів”

Рис. 10.5 - Інформаційні зв'язки задачі 0402.

 

Перелік та опис вихідних повідомлень наведено в табл. 10.3. Характеристику масивів вхідної інформації наведено в табл.10.4.

 

Таблиця 10.2 - Перелік та опис вхідних документів

Ліцензія на здійсненн страхової діяльності Керівництво страхової організації
Тарифний порадник Відповідає кількості видів/стра-хових послуг Актуарій
Договір на страхування Залежно від надходження Страхувальник
Витратний касовий ордер Те саме Бухгалтерія

 


 

Таблиця 10. 3. - Перелік та опис вихідних повідомлень

 

Код і найменування повідомлення Форма подання Періодічность Термін видачі Одержувач Кількість різповидів за період Кількість примірників Максимальна кількість рядків
0402601”розрахунок технічних резервів” МГ, ВК За запитом За запитом Економіст страхової організації Відповідає кількості видів послуг
0402901 „ „Звіт за послугою _________ на _________” (дата)   Те саме Те саме Те саме Те саме Відповідає кількості видів послу Відповідає кількості чинних договорів на послугу
„Повний звіт на _________” (дата) Те саме Те саме Те саме Те саме Відповідає кількості чинних договорів

 


Таблиця 10.4 - Характеристика масивів вхідної інформації

 

Найменування масиву Ім'я масиву Тип масиву Технологія формування
Довідник видів діяльності VID_DEJ НДІ Надходить із Держкомстату на ГМД
Довідник видів послуг VID_USL Те саме Формується в БД АРМу економіста фінансового відділу на основі інформації первинного документа «Ліцензія на здійснення страхової діяльності» та масиву VID_DEJ
Довідник об'єктів ОВJEKT Те саме
Довідник ризиків RISK Те саме
Таблиця тарифів ТАRIF Те саме Формується в БД АРМу економіста фінансового відділу на основі інформації первинного документа «Тарифний порадник» і масивів VID_USL ОВJEKT, RISK
Довідник клієнтів KLIENT Те саме Формується в БД АРМу економіста фінансового відділу на основі інформації первинного документа «Договір на страхування»
Договори на страхування STRACH Оперативний Формується в БД АРМу економіста фінансового відділу на основі інформації первинних документів «Договір на страхування», «Видатковий касовий ордер» та масивів VID_USL ОВJEKT, RISK, ТАRIF, KLIENT.

Інформаційне забезпечення. Інформаційна модель розв'язання задачі є своєрідною схемою взаємозв'язку джерел первинної інформації, первинних документів, ВК форм зведення первинної інформації, файлів БД, вихідних документів, ВК і масивів, а також одержувачів підсумкової інформації через режими головного меню. Задача «Планування техніч-них резервів страхової організації» розв'язується в комплексі задач «Розрахунок резервів». Головне меню задачі містить такі робочі режими:

- довідники; - оперативна інформація; - звіти.

У першому режимі проводять обслуговування файлів VID_DEJ, VID_USL ОВJEKT, RISK, ТАRIF, KLIENT. Після виконання режиму в записи файлів можуть бути внесені корективи. Обслуговування файлів VID_USL ОВJEKT, RISK - провадять на основі інформації первинного документа «Ліцензія на здійснення страхової діяльності»; файлу ТАRIF - на основі інформації первинного документа «Тарифний порадник»; файлу , KLIENT - на основі інформації первинного документа «Договір на страхування».

У другому режимі заповнюються значення полів файлів STRACH на основі інформації первинних документів «Договір на страхування» і «Витратний касовий ордер», а також файлів VID_DEJ, VID_USL ОВJEKT, RISK, ТАRIF, KLIENT. У третьому режимі передбачено формування вихідних відомостей, які можуть бути виведені на екран дисплея або видруковані. Перелік вихідних МГ включає:

- звіт за послугою_________ на (дата) ;

- повний звіт на (дата) ;

- розрахунок технічних резервів.

Розв'язання задачі здійснюється під керівництвом економіста фінансового відділу. Внутрімашинна ІБ задачі містить таку інформацію:

вхідну НДІ файли VID_DEJ, VID_USL, ОВJEKT, RISK, ТАRIF, KLIENT, структури яких наведено в табл. 10.5 – 10.10; вхідну оперативну - файл STRACH , структуру якого наведено в табл. 10.11.

 

Таблиця 10.5- Опис структури файлу VID_DEJ

Найменування поля Ім'я поля Тип поля Довжина в знаках У тому числі десяткові
Код виду діяльностi Коd_dej N -
Найменування виду діяльності Naim_dej С ЗО -

 

 

Таблиця 10.6 -Опис структури файлу VID_USL

 

Найменування поля Ім'я поля Тип поля Довжина в знаках У тому числі десяткові
Код виду діяльності Kod_dej N -
Код страхової послуги Коd_usl N --
Найм. страхової послуги Naim_usl С ЗО -

Таблиця10. 7- Опис структури файлу ОВJEKT

Найменування поля Ім'я поля Тип поля Довжина в знаках У тому числі десяткові
Код виду діяльності Kod_dej N -
Код страхової послуги Коd_usl N -
Код об'єкта Kod_ob N -
Назва об'єкта     Naim_ob С ЗО -

Таблиця 10.8 - Опис структури файлу RISK

Найменування поля Ім'я поля Тип поля Довжина в знаках У тому числі десяткові
Код виду діяльності Kod_dej N -
Код страхової послуги Коd_usl N -
Код ризику Kod_ris N -
Найменування ризику Nasm_ris С ЗО   -

Таблиця 10.9 - Опис структури файлу ТАRIF

 

Найменування поля Ім'я поля Тип поля Довжина в знаках У тому числі десяткові
Код виду діяльності Kod_dej N -
Код страхової послуги Коd_usl N -
Код об'єкта Kod_ob N -
Код ризику Kod_ris N -
Значення коефіцієнта Тагіf N

 

Таблиця 10.10 - Опис структури файлу KLIENT

 

Найменування поля Ім'я поля Тип поля Довжина в знаках У тому числі десяткові
Код клієнта Kod_kli N -
Назва клієнта FIO С -
Поштовий індекс Index С -
Місто Gогоd С -
Вулиця Ulica С -
Будинок     Dom   С   -
Серія паспорта Seriija С -
Номер паспорта Nomer С -

Таблиця 10.11 - Опис структури файлу STRACH

Найменування поля Ім'я поля Тип поля Довжина в знаках У тому числі десяткові
Ідентифікаційний номер договору I_nom N -
Код клієнта Kod_kli N -
Код виду діяльності Kod_dej N -
Код страхової послуги Kod_usl N -
Код об'єкта Kod_ob N -
Код ризику Kod_ris N -
Вартість об'єкта Stoim N
Страхова сума St_summa N
Дата укладання Data_zak В -
Дата закінчення Data_ist О -
Дата виплати Data_vip В -
Сума виплати Summa_vip N
Сума внеску Summa_vz N

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

НФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В ЕКОНОМІЦІ

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В ЕКОНОМІЦІ... Навчальний посібник Частина...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Вимоги до створення інформаційних систем страхування.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Харків - 2009
  УДК 004:33(075.8)   Рецензенти: 1. Тимофеєв В.М., завідувач кафедри „Економічного аналізу і аудита”, доктор економічних наук, професор, ХНТУ

Організація фінансового менеджменту в умовах ринку
У ринковій економіці управління фінансами є однієї з основних і пріоритетних задач, що стоїть перед будь-яким підприємством незалежно від форми організації, сфери й масштабів його діяльності. Пріор

Характеристика цілей і функціональних задач фінансового менеджменту
Цілі фінансового менеджменту в умовах ринку можуть бути досить різноманітними. У кожному конкретному випадку вони залежать від страте-гічних і тактичних задач, реалізуємих на підприємстві. Поза зал

Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту
Ефективне рішення задач фінансового менеджменту вимагає використання адекватних інформаційних ресурсів, які по джерелах формування і відношенню до керованого об'єкта можуть бути розділені на внутрі

Програмне забезпечення фінансових рішень
Однієї з найважливіших проблем при розробці інформаційних технологій у фінансовому менеджменті є вибір відповідних програмних продуктів. При цьому різноманіття задач фінансового менеджменту обумовл

Технологія рішення задач фінансового менеджменту в умовах АІТ
Технологія рішення задач фінансового менеджменту в умовах АІТ у загальному випадку включає виконання наступних процедур: - збір і підготовку інформації; - обробку, накопичення й з

Тести до розд. 8
1. Якими з перерахованих критеріїв варто керуватися в першу чергу при виборі технічних засобів реалізації інформаційних технологій фінансового менеджменту? а) вартістю технічних засобів;

Сучасний етап розвитку банківської системи
Першим і найважливішим фактором серед складового процесу організації, оснащення, функціонування й розвитку ІТ у банківських систе-мах є тісна взаємодія з бізнесом, зв'язок зі стратегією інновацій к

Автоматизація банківської діяльності
Використання сучасних інформаційних технологій кардинально впливає й змінює бізнес-процеси в банках, виводячи їх на принципово інший рівень. Банківські технології нерозривно пов'язані з інформаційн

Проблеми інформаційного забезпечення в банківській діяльності
Здійснюючи обробку основного обсягу інформації інтегрована автоматизована банківська система (АБС) є технологічною базою сучасного банку. Інтегрованій АБС властиві взаємозв'язок всіх інформаційних

Інноваційні процеси в банках
Інноваційні процеси в сфері банківської діяльності пов'язані з доцільністю нових пропозицій і одержанням від них вигоди для господарю-ючих суб'єктів. Раціональність є реальним двигуном іннов

Концепція банківської інформаційної системи
Банківську систему України започатковано в березні 1991 р. після прийняття Верховною Радою України Закону України «Про банки і банків-ську діяльність». Цей Закон став правовою підставою для створен

Особливості організації інформаційного забезпечення НБУ
Організація інформаційного забезпечення НБУ визначається складом керованих об'єктів предметної області, задач, даних і сукупністю інформаційних потреб користувачів НБУ. Згідно із визначенням інформ

Телекомунікаційні системи Національного банку України
У Національному банку України телекомунікаційні технології визнано як програмно-технічний і організаційно-технологічний комплекс, що надає багатофункціональні послуги з передачі інформації. За думк

Розрахунків в Україні
Система електронних платежів (СЕП) - державна платіжна система, що виконує міжбанківські розрахунки, заснована на безпаперовій технології розрахунків і передачі електронних повідомлень засобами еле

НБУ - користувач світової міжбанківської телекомунікаційної системи S.W.I.F.T.
Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» на Національний банк України покладаються функції удосконалення операцій в іноземній валюті. Для забезпечення організації та прискор

Автоматизація банківської звітності
Перехід України до ринкової економіки та її інтеграція в світові орга-нізації вимагають послідовного реформування банківського обліку та звіт-ності відповідно до міжнародних стандартів. За рекоменд

Автоматизована система управління Національним банком України
Під автоматизованою системою управління Національним банком розуміється сукупність функціональних і забезпечуючих підсистем, що автоматизують функції управління НБУ. Структуру НБУ створено за принц

Контрольні запитання
1. Яка роль інформаційних технологій у розвитку банківської системи Україні? 2. Перелічите функції, виконувані банківською системою. 3. Назвіть найбільш важливі фактори, що визнач

Тести к розд. 9
  1. Удосконалювання банківської справи пов'язане з розвитком: а) економіки країни; б) інформаційних технологій; в) інформатизації суспільства. 2.

Обґрунтування необхідності автоматизації завдань страхової справи
Автоматизація задач страхової справи в першу чергу залежить від зміни форм взаємодії машини і користувача. На початковому етапі використання ЕОМ переважно вирішувалися задачі, що формували дані про

Контрольні запитання
1. Дайте визначення, що таке система "Страхування". 2. Яким образом страхування впливає на економіку? 3. Назвіть основні функції страхування. 4. На які види дія

Тести к розд. 10
1. Використання обчислювальних систем в страховій діяльності забезпечує _________________ роботи за рахунок скорочення термінів обробки інформації, збільшення аналітичних можливостей, що відбиваєть

Автоматизовані інформаційні системи і технології в маркетингу
В умовах функціонування ринку покупців маркетинг організації може розглядатися як складна система, що реалізує комплекс заходів щодо задово-лення попиту споживачів на продукцію й послуги за допомог

Задачі автоматизованої інформаційної технології маркетингу
Бурхливе впровадження інформаційних технологій у фінансову сферу економіки й різноманіття програмних продуктів, пропонованих на ринку інформаційно-технічних виробів призначені для рішення задач обл

Задачі автоматизованої інформаційної технології маркетингу
Бурхливе впровадження інформаційних технологій у фінансову сферу економіки й різноманіття програмних продуктів, пропонованих на ринку інформаційно-технічних виробів призначені для рішення задач обл

Порядок виконання постановок задач маркетингу
Декомпозиція АІС на окремі відносно відособлені з погляду практичних додатків частини дозволяє здійснити модульний принцип побудови АІТ. При цьому одиничний структурно-функціональний елемент АІС ро

План постановки задачі
Організаційно-економічна сутність задачі: - найменування задачі; - ціль рішення; - призначення (для яких об'єктів підрозділів і користувачів призначена);

Інформаційні потреби служби маркетингу на підприємстві
Інформаційні потреби маркетингових служб складаються з первинної й вторинної інформації. Первинна інформація з'являється безпосередньо в результаті взаємодії виробників товару зі споживачами, покуп

Склад і організація внугримашинного інформаційного забезпечення задач маркетингу
Інформація, необхідна для організації збуту продукції, має ключове значення, тому що будь-яка діяльність в системі управління матеріальними ресурсами ґрунтується на знанні конкретної ситуації, що з

Бази даних, що використовуються при вирішенні задач маркетингу
Бази даних як вихідний матеріал для надання практично всіх інших видів інформаційних послуг, утворюють основу сучасного інформаційного ринку. На основі баз даних можна вести обслуговування споживач

Поняття, цілі і задачі технологічного забезпечення
Оснащення обчислювальною технікою всіх галузей людської діяльності гостро порушує питання про технологічне забезпечення інформаційних систем. Не є виключенням і інформаційні системи маркетингу, що

Технічне забезпечення АІТ рішення задач збутової діяльності
Технічне забезпечення АІТ маркетингової діяльності-сукупність комп-лексу технічних засобів (КТЗ), методичних матеріалів по його створенню й функціонуванню й персоналу, що здійснює монтаж, налагодже

Збутовою діяльністю
Структурна система управління збутом складається з набору мікропроцесорних пристроїв і програмного забезпечення, зв'язки між якими відбивають специфіку об'єкта керування. Програмне забе

Технологія рішення аналітичних і прогнозних задач маркетингу
У маркетинговій діяльності важливе місце займають задачі аналітичного й прогнозного характеру, рішення яких пов’язане з великими часовими, трудовими витратами, а головне - вимагають участі висококв

Задачі маркетингу
Система маркетингу припускає рішення великої кількості задач, що нерідко суперечать одна одній. Цим обумовлюється багатоцільовий характер маркетингового планування, в результаті чого виникає задача

Тести до розділу 11
1.Маркетингова інформаційна система може розглядатися як____________ інформаційна система (ЕІС). Вставте пропущене слово. 2 Технологічне забезпечення АІТ складається з підсистем:

Законодавчі та нормативні акти
1. Закон України «Про інформацію» від 2.10.1992 // Там само. - 1992. - № 48. 2. Закон України «Про концепцію Національної програми інформатизації» від 4.02.1998 // Там само. - 1998. - № 27

Літературні джерела
13. Зацеркляний М.М. Інформаційни системи і технології у финансово-кредитних установах [Текст]: навч. посібник / М.М. Зацеркляний,О.Ф.Мельников; К.: Видавничиї дім „Професіонал”. 2007.- 327.-ІSBN 9

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги