Технічне забезпечення АІТ рішення задач збутової діяльності

Технічне забезпечення АІТ маркетингової діяльності-сукупність комп-лексу технічних засобів (КТЗ), методичних матеріалів по його створенню й функціонуванню й персоналу, що здійснює монтаж, налагодження й обслуго-вування КТЗ, застосовуваних для рішення задач управління маркетингом. КТЗ є технічною основою АІТ і є уявляє собою сукупність взаємозалежних єдиним управлінням технічних засобів збору, накопичення, реєстрації, об-робки, передачі, виводу й подання інформації, пристроїв управління ними, предметів оргтехніки для тривалого зберігання інформації, а також засобів зв'язку для інформаційного обміну між користувачами й різними технічними складовими системи. У рамках ТЗ здійснюються вибір і оснащення одне- і багаторівневих АІТ технічними засобами, формування умов нормального завантаження й надійності елементів системи для реалізації у встановленому порядку й у тимчасовому режимі виробничо-управлінських функцій маркетингу. Ефективність функціонування КТЗ закладується в процесі проектування інформаційної технології й передбачає вибір складу технічних засобів на основі системних і технічних принципів. Найважливішими з них є:

- системний підхід у процесі аналізу й синтезу інформаційних потреб фахівців і вибору технічних рішень;

- розумна централізація й децентралізація обробки інформації;

- розташування технічних засобів відповідно до технології обробки даних;

- інтеграція обробки інформації;

- погоджена продуктивність технічних пристроїв.

Досягнення заданої ефективності роботи КТЗ забезпечується виконанням деякого набору вимог. До таких вимог відносяться:

- мінімізація трудових і вартісних витрат на рішення всього комплексу задач;

- реалізація інтегрованої обробки інформації за рахунок інформаційної, технічної й програмної сумісності різних технічних пристроїв;

- забезпечення користувачів зв'язком через автоматизовані робочі місця з розподіленою базою даних;

- висока надійність роботи й зручний інтерфейс користувача, наявність захисту інформації від несанкціонованого доступу;

- реализуємість КТЗ, або можливість його створення за рахунок типових засобів, що випускаються вітчизняною промисловістю, або доступних для придбання закордонних моделей;

- гнучкість структури КТЗ, тобто перспектива включення в його склад нових технічних засобів у міру освоєння їх промисловістю або появи на спеціалізованих ринках;

- мінімізація капітальних витрат на придбання КТЗ і їх експлуатацію.

Впровадження автоматизованої інформаційної технології збутової діяльності вимагає обліку специфічних особливостей застосування обчислювальної техніки в керуванні матеріальними ресурсами. Розглянемо їх більш докладно, з огляду на те, що вони впливають на вибір КТЗ і організацію технічного забезпечення АІТ маркетингу.

Першою особливістю є необхідність збору первинної інформації в міс-цях її виникнення на основі обліку індивідуальних покупок. В зв'язку з цим виникає проблема розробки пристроїв для автоматичного збору й накопи-чення даних безпосередньо у вузлах розрахунку торговельних об'єктів.

Друга особливість - наявність складної структури комерційної інформації, оскільки для комплексного рішення задач керування збутом потрібні різнобічні відомості про реалізовані товари. Це приводить до того, що показник - одиниця економічної, комерційної інформації (маючи на увазі обробку її на ПЭВМ) може містити кілька реквізитів підстав і значна кількість реквізитів- ознак (наприклад ціна, маса, кількість, сорт, кондиція).

Третя особливість - комплексне використання комерційної інформації. Воно виражається в тім, що та сама база даних або інформаційний масив можуть послідовно оброблятися по різних ознаках залежно від цілей конкретної розв'язуваної задачі (керування рухом товарів, вивчення попиту, організація цілеспрямованої торговельної політики й т.д.)

Четверта особливість - вихідна й підсумкова комерційна інформація для зручності користувачів звичайно уявляются в табличній або графічній формах, причому форми використовуваних таблиць, графіків, малюнків досить різноманітні.

Це висуває певні вимоги до систем реєстрації інформації на магнітних носі-ях, до програмного забезпечення й до пристроїв вводу-виводу ПЕОМ.

Застосування в збутовій діяльності мікропроцесорної техніки й ПЕОМ іде по наступних напрямках:

- здійснення автоматизованих розрахунків з покупцями;

- автоматизована реєстрація, накопичення й обробка комерційної інформації;

- аналітична обробка комерційних даних;

- інформаційне обслуговування управлінського апарата.

Всі електронні пристрої в АІТ Управління збутовою діяльністю можна об'єднати в шість груп.

1. Електронні контрольно-касові апарати (ЕККА). Це найпоширеніший тип обчислювальних засобів у роздрібній торгівлі. ЕККА можуть бути самостійним пристроєм для розрахунку з покупцями або являти собою найпростіші термінальні пристрої внутріторговельної локальної обчислювальної мережі (ЛВМ). Вони приймають, передають, показують і друкують інформацію про покупки, а обробку інформації виконує центральна ЕОМ мережі.

2. Автоматизовані вузли розрахунку (АВР) - багатофункціональні, оснащені вбудованим мікропроцесором пристрої зі сканирующим вузлом, функціонування яких засновано на оптичному або магнітному "зчитуванні" даних про покупку. Пропускна здатність таких автоматизованих вузлів розрахунку на 20% вище, ніж у найпростіших ЕККА. Крім того, подібні апарати по-новому організовують збір і багатоаспектний аналіз комерційної інформації, передачу її на центральну ЕОМ для подальшої обробки. Впровадження автоматизованих вузлів розрахунку сприяє зниженню витрат виробництва, покращенню викорстання живої праці, обґрунтованому прийняттю управлінських рішень.

Для функціонування АВР характерне застосування етикеток і ярликів зі штриховими, цифровими або алфавітно-цифровими кодами товару. Вони є найбільш перспективним напрямком для автоматизації обліку руху товарів, вивчення купівельного попиту й т.д.

Споживча інформація про товар в основному групується на ярликах у вигляді штрихового коду з алфавітно-цифровими даними. У них приводяться відомості про виготовлювача або розповсюджувача, його адреса й телефон, найменування товару, вага, ціна й т.д.

3. Електронні термінали спеціального призначення. Вони призначені для збору й обробки комерційної інформації при рішенні локальних управлінських задач, до яких відносяться малогабаритні електронні термінали- регістри зі скануючим олівцем для складання замовлень на товари й мініатюрні калькулятори, сполучені із центральної ПЕОМ і пристосовані для обліку реалізації товарів по різних ознаках.

4. Локальні ПЕОМ різних виробників. Такі ПЕОМ використовуються на малих підприємствах для автоматизованого рішення задач збутової діяльності, на базі яких будуються АРМ. Вони можуть використовуватися тільки для рішення конкретних аналітичних задач по плануванню товарообігу, управлінню фінансовою діяльністю при збуті продукції, для реалізації контрольних і управлінських функцій і т.д. До них можуть бути підключені термінальні пристрої типу ЕККА й АВР.

5. Локальні обчислювальні мережі (ЛВМ), створені на базі ПЕОМ і інших мікропроцесорних пристроїв. Вони є технічною базою для побудови комп'ютерних інформаційних систем управління матеріальними ресурсами по всіх ланках маркетингової діяльності підприємства або фірми.

Більшість ЛВМ є багаторівневою обчислювальною системою, що працює в діалоговому режимі оперативного управління об'єктом. Як термінали для ЛВМ можуть служити всі перераховані вище пристрої (ЕККА, АВР, електронні термінали спеціального призначення, АРМ і т.д.). Основне завдання комп'ютерних систем керування матеріальними ресурсами на базі ЛВМ - допомогти адміністративно-управлінському апарату оперативно приймати обґрунтовані рішення, позбавивши співробітників від операцій рутинного характеру. Застосування подібних систем особливо ефективно при керуванні товарними запасами, рухом товарів приорганизации збутової діяльності.

6. Регіональні й глобальні інформаційно-обчислювальні мережі для організації каналів розподілу товарів на внутрішніх і зовнішніх ринках збуту продукції, визначення цін товарів на перспективу й забезпечення цінової гласності, узгодження планового й фактичного попиту та пропозиції й т.д. Такі інформаційно-обчислювальні мережі охоплюють товарні, фондові біржі, підприємства, зацікавлені в збуті своєї продукції.

Регіональні й глобальні інформаційно-обчислювальні мережі мають два типи архітектури: термінальну - на основі застосування обчислювального комплексу високої продуктивності MAІNFRAІME і системи локалізованих і вилучених терміналів, у тому числі інтелектуальних,і корпоративну - на основі організації колективної високопродуктивної роботи з базами даних в обчислювальних мережах масштабів відділу, організації, корпорації, регіону, глобальної мережі (за аналогією із ЛВМ, але на региональномили глобальних рівнях).

Створення комп'ютерних інформаційних систем у термінальній архітектурі з використанням мейнфреймів має значні історичні традиції. За кордоном і в Україні ще недавно використовувалися такі комплекси на основі обчислювальних машин високої продуктивності типу ІBM ES, DEC VAX, Hіtachі, EC, CM, БЕСМ, Мир, Ельбрус і ін. Перевагою подібних систем є централізована багатопоточна і багатозадачна обробка всієї інформації, що перебуває в інформаційній системі. Це дозволяє оптимізувати використання дорогих обчислювальних ресурсів центральної ЕОМ високої продуктивності. При роботі мейнфрейма кожному користувачеві й кожному процесу виділяется комплекс інформаційних ресурсів, що дозволяє вирішувати поставлені задачі. Користувач може здійснювати спілкування з ЕОМ (діалог " Користувач-Комп'ютер") як за допомогою швидкісних пристроїв вводу-виводу інформації, що є належністю обчислювального комплексу як на базі мейнфрейму, так і за допомогою роботи на терміналах, підключених до центральної машини комплексу.

Операційні системи мейнфреймів типу ES/370.ESA/390 (MVS/ESA, VM/ESA і ін.) відрізняються стійкістю в роботі, захищеністю й ефективністю використання ресурсів пам'яті, центрального процесора (одного або декількох) і периферійних пристроїв вводу-виводу інформації. При створенні вони були орієнтовані на ефективне рішення декількох задач одночасно в багатопрограмному й многопоточном режимі, тому мають розвинені засоби захисту інформації й захисти від збоїв. Розрахунок на роботу операційних систем з більшим числом (до декількох тисяч) користувачів визначив створення розвинених і високошвидкісних телекомунікаційних засобів, вбу-дованих в операційні системи й апаратну частину мейнфреймів, підтримку всіх основних, у тому числі багатопоточных, комунікаційних протоколів.

Апаратна частина системи, що створювалася для умов багаторічної невпинної роботи в напруженому режимі обчислень, відрізняється високою надійністю й відказостійкістю.

Програмні продукти, встановлювані тільки на центральну ЕОМ, дозволяють досить легко й швидко виконувати модифікації й заміни без шкоди для користувачів системи. Однак в останні роки світова практика свідчить про значну переорієнтацію основних споживачів систем мейнфреймів на більш дешеві рішення на базі нових комп'ютерних технологій корпоративного типу. Це відбувається за наступними причинами. Створення термінальних систем найчастіше приводить до монополізації постачальником початкової системи всіх послуг при їх розвитку. В сучасних умовах швидко розширюючогося ринку інформаційних технологій така організація не виправдує себе.

Інтенсивний розвиток персональних електронно-обчислювальних машин і міні-ЕОМ на основі високопродуктивних процесорних комплексів, насичення ними ринку інформаційних технологій привели до появи недорогих конкурентноздатних рішень. Зниження цін на обчислювальні системи на базі потужних мікропроцесорів при підвищенні їхньої продук-тивності й економічності енергоспоживання робить ці системи дуже приваб-ливими для широкого застосування в сферах, традиційних для мейнфреймів (банки, комунікації, збутові організації, біржі, корпорації й т.д.).

Удосконалення операційних систем персональних комп'ютерів наближає їх до мейнфреймів за характеристиками как продуктивності й надійності, так і в області підтримки багатопрограмного режиму. Творці прикладного програмного забезпечення й інструментальних пакетів, орієнтуючись на персонал, менш кваліфікований, ніж при експлуатації мейнфреймів, випускають продукти, більш орієнтовані на користувача, і, конкуруючи між собою на широкому ринку, встановлюють на них ціни, які істотно нижче, ніж на продукти такого ж класу для монопольних виробників суперкомп'ютерних систем.

Не заперечуючи важливої ролі суперкомп'ютерів у біржовій діяльності, у керуванні більшими підприємствами, корпораціями, у маркетинговій діяльності в основному орієнтуються на застосування зручних в експлуатації систем на базі локальних обчислювальних мереж. Такі системи дозволяють оперативно і більш ефективно, використовувати результати обробки вихідної комерційної інформації для безпосереднього керування маркетинговою діяльністю підприємства. ЛВМ більш оперативні, надійні й легше компонуються. Їх простіше розвивати, видозмінювати, модернізувати, додаючи нові АРМи, задачі. Технічні засоби в окремих ланках подібних систем легше заміняти на нові сучасні пристрої. При цьому мейнфрейми можуть розглядатися як потужні файлові сервери, сервери глобальних баз даних і комунікаційні сервери регіональних і глобальних інформаційно-обчислювальних мереж.

Особливості використання інформаційно-обчислювальних мереж у збутовій діяльності пов'язані з необхідністю передачі комерційної інформації на різні рівні управління. Так, частина комерційної інформації використовується для: одержання середньострокових і довгострокових прогнозів; контролю за витратами обігу; фінансових розрахунків і статистичної звітності на більше високому рівні управління. Розділити цю інформацію відповідно до її цільового призначення звичайно вдається тільки при досить детальній обробці баз даних і масивів. Доцільно організовувати електронну технологію обробки комерційної інформації із централізованим зберіганням маркетингової інформації в автоматизованому банку даних (АБД) і проведенням її обробки на центральної ЕОМ (сервері) локальної обчислювальної мережі підприємства або фірми.

Організація комп'ютерної обробки комерційної інформації в збутовій діяльності на середніх і великих підприємствах відбувається двома способами:

- шляхом створення ЛВМ по обробці тільки комерційної інформації, зв'язаної зі збутовою діяльністю;

- організацією єдиної ЛВМ підприємства, що охоплює всі рівні керування й виробництва, включення в її склад маркетингового відділу, підключення торговельних терміналів і виходу на зовнішніх користувачів.

Другий спосіб є більш кращим, тому що дозволяє автоматизувати весь комплекс економічних задач на основі їх інформаційного взаємозв'язку й створення єдиного автоматизованого банку даних. При цьому кількість вузлів ЛВМ може бути різним залежно від розмірів підприємства, обсягів перероблюємої информации і виконуваних функцій.

Впровадження комп'ютерних інформаційних підсистем збутової діяльності йде по шляху комплексного використання вихідних даних для рішення великої групи задач, пов'язаних з обліком касових операцій, керуванням рухом товарів, прогнозуванням попиту та пропозиції й відповідно комплексною автоматизацією всіх фаз процесу управління - від первинного обліку до прийняття оптимального управлінського рішення.

У збутовій діяльності досить актуальним стає ринок електронних угод (electronіc transactіon), до якого можуть підключатися користувачі підсистем збутової діяльності різних підприємств і фірм через телекомунікаційні засоби передачі комерційної інформації. Відмітною рисою такого ринку є те, що користувачі безпосередньо вступають у майнові відносини (з усіма випливаючими із цього зобов'язаннями й відповідальністю) з контрагентами через інформаційно-обчислювальні мережі різної архітектури.

Ринок електронних угод в Україні зародилася відносно недавно як спроба товарних бірж організувати електронні торги. Однак вгасання біржового руху, слабість телекомунікаційної інфраструктури, неадекватна технічна база й відсутність правового регулювання цивільних правовідносин, здійснюваних в електронній формі, не дозволяють даному ринку одержати помітного розвитку. Основні труднощі, яку необхідно переборювати при організації ринку електронних угод, - це дуже короткий строк життя комер-ційних пропозицій, що вимагає високого рівня організації оперативного збору комерційних пропозицій і обробки замовлень для ефективного забезпечення інформацією рішення задач маркетингової діяльності.

Постійно зростаюча залежність від оперативної об'єктивної інформації, доступної на базі використання комп'ютерних технологій, що дозволяє підключати ПЕОМ через модем і телефонну лінію, перетворилася в невід'ємну частину сучасного бізнесу й широко використовується діловим миром у практичній роботі.