Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту

Ефективне рішення задач фінансового менеджменту вимагає використання адекватних інформаційних ресурсів, які по джерелах формування і відношенню до керованого об'єкта можуть бути розділені на внутрішні й зовнішні. [31,32]. До внутрішньої відноситься інформація, що генерується в процесі функціонування підприємства і формується фахівцями його різних підрозділів - бухгалтерії, маркетингу, матеріально-технічного постачання, збуту, фінансового відділу й т.д.

Відносно використання у фінансовому менеджменті практичний інтерес представляє будь-яка внутрішня інформація про господарський об'єкт. Це, насамперед , дані управлінського обліку, різні кошториси й бюджети, планові й оперативні дані про виробництво й реалізацію товарів і послуг, закупівлях і витраті сировини й комплектуючих, виконанні касового бюджету, загальних і виробничих витратах, відомості про незаплановані надходження й вибуття засобів, про рух трудових ресурсів, фінансова звітність і т.п.

Оскільки подібна інформація виробляється, циркулює і споживається всередині підприємства, вона повинна бути завжди доступна фінансовому менеджеру в повному обсязі й з будь-яким ступенем деталізації.

Особливу роль при цьому грає фінансова звітність підприємства, що характеризує результати його господарської діяльності за певний період часу. Показники, які втримуються або можуть бути визначені зі звітності, є інформаційною базою для рішення задач аналізу, поточного планування, прогнозування й контролю фінансового стану підприємства, а також для рішення інших задач. Інформація, що присутня у фінансовій звітності підприємства, становить значний інтерес і для зовнішніх користувачів: податкових і контролюючих органів, інвесторів, кредиторів, ділових партнерів, акціонерів і т.п.

Обсяги, форми, ступінь деталізації і періодичність подання інформації про майновий і фінансовий стан господарського об'єкта для зовнішніх користувачів в умовах ринку можуть визначатися відповідним законодавством, а також внутрішніми становищами й інструкціями, що регламентують роботу конкретного підприємства.

Відповідно до законодавства України всі вітчизняні підприємства й організації зобов'язані надавати стандартні форми звітності, до складу яких включаються:

- бухгалтерський баланс (форма № 1);

- звіт про фінансові результати (форма № 2);

- пояснення до балансу й звіту про фінансові результати;

- звіт про рух капіталу (форма № 3);

- звіт про рух грошових коштів (форма № 4);

- додатка до бухгалтерського балансу (форма № 5).

При безумовній важливості внутрішньої інформації для фінансового керування господарським об'єктом, успішність і ефективність його функціонування в умовах ринку багато в чому визначається здатністю адаптації до зовнішнього середовища. У зв'язку з цим значна частка інформаційних потреб фінансового менеджера доводиться на зовнішню стосовно об'єкта управління інформацію.

Це інформація про інших виробників, можливих споживачів продукції, постачальниках сировини й комплектуючих, сучасних технологіях, ситуації на товарних ринках і ринках капіталу, правових умовах господарської діяльності, загальної економічної і політичної ситуації не тільки у власній країні, але й в усьому світі. Подібна інформація формується і може бути отримана на інформаційному ринку.

Виділяють наступні основні сектори світового ринку інформації, які характерні також і для України.

1. Сектор ділової інформації, що обслуговує сферу бізнесу.

2. Сектор наукової і професійної інформації в різних сферах діяльності.

3.Сектор соціально-політичної і правової інформації, обслуговуючий органи державного керування, соціальну сферу й громадські організації.

4. Сектор масової й споживчої інформації (новини, література, розваги, довідники), орієнтованої на використання населенням у побуті.

Оскільки для цілей фінансового управління основний інтерес представляє перший з виділених секторів, надалі ми будемо використовувати поняття ділової інформації, виділяючи в її складі:

- макроекономічну інформацію, що характеризує загальний стан економіки країни у вигляді різних індикаторів, оцінок, прогнозів і надавану спеціальними державними або незалежними інститутами;

- фінансову інформацію, що характеризує поточне й перспективне положення фірм, що впливає на кон'юнктуру на ринку капіталів, інвестиції, емісії цінних паперів і т.д., що формується в результаті проведення власних або замовлених досліджень, а також отримувану з незалежних джерел (наприклад, консалтингових, інвестиційних і аудиторських фірм, спеціалізованих агентств, баз даних, периодиче ских видань і т.д.);

- біржову інформацію про котирування цінних паперів, валютних курсах, облікових і процентних ставках, цінах, індикаторах і т.д., надавану банками, біржами, брокерськими фірмами, а також спеціальними агентствами й службами;

- комерційну інформацію, включаючу відомості щодо підприємств (банків, фірм, корпорацій), їх виробничих зв'язках, продукції, що випускається, угодах, цінах, технологіях, керівниках, акціонерах і т.д.;

- статистичну інформацію - економічні, фінансові, біржові, соціальні, демографічні й інші дані, представлені у вигляді динамічних рядів і спеціальних індексів;

- ділові новини - поточна інформація з різних сфер бізнесу, періодично (щодня, щотижня, щомісяця й т.д.) надавана інформаційними агентствами й у публічній пресі.

Слід зазначити, що у зв'язку із глобалізацією господарської діяльності часто буває важко провести чітку границю між виділеними видами інформації. Далі основна увага буде приділено біржової й фінансової інформації, що є порівняно новою для України.

Біржова інформація є за своїм змістом поточною, змінюється щохвилини, відбиваючи події, що відбуваються на ринку, і включає відомості про види й котирування цінних паперів (товарів), реалізованих через біржі й на позабіржовому ринку, процентних і дисконтних ставках, курсах валют, обсягах торгів, зведених індексах і т.д.

Біржова інформація в більшості випадків потрібна споживачеві в реальному масштабі часу, тобто по можливості одночасно зі здійсненням угоди на ринку або негайної її регистрації. Рахунок тут може йти на частки секунди, а хвилинна затримка вже часто розглядається як значна.

Сектор біржової інформації, мабуть, єдиний, де особливості надаваної інформації (висока ціна помилок, підвищені вимоги до її своєчасності і якості) обумовили необхідність і виправданість багаторазового дублювання й запаралелювання послуг.

Історично (з моменту винаходу в 1867 р. тикера - спеціального автоматичного друкуючого апарата) основним стандартом подання біржової інформації є тикерний рядок. Цей рядок починається з тикерного символу компанії - емітента цінного папера і містить групи цифр, відділених друг від друга роздільниками, що показують ціну товару або курс цінного папера на моменти відкриття й закриття біржі, середню ціну або котирування за минулий день продажів, максимальну, мінімальну й середню ціну котирування в день продажу, котирування й ціни на момент відкриття й закриття ринку, дані про обсяги продажів товарів або цінних паперів і т.п. Вона надається у вигляді бігучого рядка на електронному табло й моніторах брокерів у біржовому залі.

Однак сприйняття біржової інформації у вигляді тикерной рядка утруднено. Сучасні підходи до подання біржової інформації базуються на фільтрації й візуалізації даних.

Фільтрація дозволяє користувачеві задавати певні обмеження на дані (наприклад, на граничні зміни котирувань) і одержувати на свій термінал тільки ту інформацію, що відповідає цим критеріям, причому у вигляді, придатному для подальшого аналізу й моделювання.

Шляхом візуалізації користувачеві забезпечується багатовіконне подання даних. При цьому вступна інформація розрізняється кольором, шрифтовим оформленням і т.п. Будучи обробленою спеціальними аналітичними програмами, інформація представляється також у графічній формі, що значно полегшує її сприйняття.

Досить перспективним є подання біржової інформації у форматах популярних пакетів прикладних програм. Такий підхід вже використову-ється ведучими закордонними і вітчизняними постачальниками. Як приклад можна привести спеціальний продукт агентства Reuters, що дозволяє одержувати біржову інформацію у вигляді таблиці популярного офісного пакета Mіcrosoft Excel, що змінюється в реальному масштабі часу. При цьо-му користувач може вносити свої дані, а також здійснювати їх моделювання.

Прикладами з російської практики є інформаційні служби ММВБ і РТС, які дозволяють одержувати дані про хід торгів у форматі іншого офісного пакета - Mіcrosoft Access.

На відміну від біржовий фінансова інформація набагато ширша як за змістом, так і за формою подання. Будучи набагато менш критичною до фактору часу, вона є, як правило, аналітичною, а не поточною. Спектр охоплюваних нею відомостей досить широкий - від щоденних оглядів поточної кон'юнктури, що складається на ринку тих або інших активів (товарів), до перспективних прогнозів майбутнього стану як окремих фірм- емітентів, так і конкретних секторів фінансового ринку в цілому. Форми подання фінансової інформації досить різноманітні - від звичних таблиць до тривимірних графіків з динамічними поясненнями (коментарями), гіпертекстовими посиланнями, аудіо- і відеофрагментами й т.п.

Формування ринку ділової інформації в Україні почалося в середині 1990-х років. Основними постачальниками інформаційних продуктів і послуг тут є:

- служби обміну інформацією між фінансовими інститутами;

- спеціалізовані агентства й служби, орієнтовані на професійних інвесторів;

- агентства й служби, орієнтовані на споживчий ринок.

При цьому є можливість отримувати інформацію у:

- реальному масштабі часу;

- баз даних на магнітних носіях або з доступом on- lіne;

- спеціалізованих оглядів в електронному або друкованому виді;

- матеріалів періодичних ділових видань.

Слід зазначити, що на кожному етапі прийняття рішень використо-вувана інформація може бути представлена одночасно в декількох формах.

Ділова інформація в реальному масштабі часу по українських і міжнародних ринках доступна тільки професійним учасникам і надається як закордонними (Reuters, Dow Jones Telerate, Tenfore, Bloomberg і ін.), так і вітчизняними (МФД, АК&М, "Прайм", "Інтерфакс", RBC, "Финмаркет" і іншими, а також відповідними службами бірж ММВБ і РТС) постачальниками. Інформаційні послуги провідних постачальників сполучаються з можливістю проведення електронних угод.

Нині істотно зростає роль мережі Інтернет для оперативного доступу до ділової інформації. Слід зазначити, що роль Інтернету як джерелу доступу до інформації в реальному часі в Росії значно вище, ніж за кордоном. Більшість інформаційних агентств, комерційних банків і інвести-ційних компаній, наприклад "Финмаркет", RBC, АК&М, "Трійка Діалог", "Атон" вже сьогодні пропонують подібні послуги вітчизняним споживачам.

Бази даних ділової інформації, розповсюджувані на магнітних або оптичних носіях (переважно на CD ROM), також одержали широке поширення в Росії. Перші БД біржової інформації на CD ROM з'явилися наприкінці 1997 р. - "Котирування РТС за останній рік" ("Финмаркет") і "Історія російського ринку" (МФД) на семи компакт-дисках. Широку попу-лярність придбали БД комерційної інформації, такі як "Товари й ціни" і ін.

Використання БД на магнітних і оптичних носіях значно збільшує ефективність фінансових рішень, забезпечуючи фахівцеві унікальну можливість дешевого й ефективного доступу до практично необмежених масивів як оперативної, так і ретроспективної інформації безпосередньо з робочого місця. Особлива цінність таких БД полягає також у тім, що інформація в них, як правило, представлена вже в готовому для використання вигляді (у вигляді таблиць, графіків, прогнозів, форматів даних популярних пакетів прикладних програм і т.д.).

Одним із провідних постачальників БД міжнародної й вітчизняної ділової інформації є агентство Reuters. Бази даних Reuters містять інформацію із цінних паперів, валюті, товарним ринкам, а також загаль-нополітичної й ділової новини, матеріали інших агентств новин і преси, міжнародних і урядових організацій, надавану в режимі реального часу.

Інформаційні послуги Reuters згруповані в кілька служб- комплексів. Бази даних (Reuter Money, Reuter Treasury, Reuter Commodіtіes, Reuter Equі-tіes, Reuter News) охоплюють весь спектр інструментів фінансового ринку.

Система здійснення транзакцій Dealіng, що працює в мережах із протоколом Х.25, завдяки якій абонент може отримувати і передавати котирування, укладати угоди й обмінюватися інформацією в режимі двостороннього телексного зв'язку з партнерами.

Програми технічного аналізу в реальному часі Reuters Technіcal Analysіs і Reuters Graphіcs 3.5 Professіonal.

Робоча станція ATW (Adwanced Trader Workstatіon), працююча в середовищі UNІ і включаюча систему реєстрації угод, ведення позицій, комплексного аналізу й керування финансовими ризиками Kondor+ (нове покоління робочих станцій відоме як система Kobra).

Система аналогової комутації потоків даних Prіsm+, дозволяюча ефективно використовувати багатотерминальні конфигурації в рамках єдиного робочого місця, і ін.

Ще одним інформаційним продуктом Reuters є фінансове телебачення - якісний новий вид послуг, з яким компанія виходить на російський ринок мультимедіа. Передплатники мають можливість дивитися прямі репортажі зі світових фінансових ринків, огляди новин, трансляції прес-конференцій, виступів, а також коментарі фінансових експертів. Існує аналогічний вітчизняний проект, здійснюваний агентством RBC.

Іншим прикладом систем вилученого доступу до баз даних міжнародної й вітчизняної ділової інформації є служба Tenfore, пропонована компанією Tenfore-Russіa. Ця супутникова інформаційна система орієн-тується на широке коло передплатників - від підприємств до приватних осіб; має досить конкурентне співвідношення ціна/якість і перекриває Основні ринки, одержуючи інформацію від всіх провідних учасників. Базовий продукт - інформаційна система Tenfore Workstatіon - встановлюється на комп'ютер користувача. Вона реалізована в середовищі Wіndows, має зручний русифікований інтерфейс, засоби формування робітничого середо-вища, накопичення й обробки інформації у форматі електронних таблиць Excel, підтримує протокол DDE, надає кошти фільтрації й пошуку новин по ключових словах.

Інформація з фінансових ринків досить широко представлена в системі Dow Jones Telerate (DJT). До числа послуг, надаваних системою, відносяться електронний ділінг, передача повідомлень, електронна пошта, .спеціальні тематичні випуски, доступ до баз даних, послуги з надання новин, програмне забезпечення біржових операцій.

Провідними виробниками і операторами БД міжнародної ділової інформації, доступних в онлайновому режимі або на компакт-дисках, є такие відомі фірми, как Zacks Investment Research Inc. (Corporate Earnings Estimator, Zacks Fundamentals), S&P (Compustat, Corporation Records Online, S&P Marketscope), Telerate Systems Inc. (Telstat, Telerate Financial Information Network), Value Line Inc. (Value Line Data Base II), Data Resource Inc. (DRI-FACS, DRI-SEC, Security Industry Data Bank), Merrill Lynch Inc. (Merrill Lynch Research Service) та ін.

Вітчизняних і російських генераторів БД ділової інформації можна умовно розділити на дві групи. Першу становлять спеціалізовані служби фінансових інститутів, що надають інформацію в режимі on-lіne і переважно для своїх клієнтів. Доступна також ретроспективна інформація. Разом з тим випуск БД на CD ROM або інших носіях інформації цими постачальниками практикується рідко.

Другу групу становлять різні інформаційні агентства (ІА), які крім доступу до БД пропонують інші послуги - тематичні огляди, бюлетені, консультації й т.д. Число подібних агентств досить велико. Типовим прикладом може служити RBC, що надає тематичні БД (підсумки торгів, котирування, ставки, фінансові показники підприємств і т.д.) у форматі ППП Excel на умовах підписки. Варто також виділити одну з найвідоміших російських компаній - АК.&М. Основний продукт фірми - база даних AK& M-Lіst. Структура бази розбита на шість самостійних блоків: брокери, емі-тенти, поточні котирування, інформація про випуск цінних паперів, фінан-сова інформація, новини. Оперативна інформація збирається в різних вироб-ників. БД містить відомості про більш ніж 2000 емітентів, при цьому доступ-ні їх поточні й ретроспективні баланси. Блок новин формується на основі повідомлень центральної й регіональної преси. База містить також різні аналітичні огляди й розрахунки популярних вітчизняних фондових індексів.

Важливим джерелом інформації для фінансового менеджера служать бази даних комерційної інформації з підприємств, як адресні, так і характеризуючі їх фінансовий стан, а також спеціальні бази по угодах з підприємствами (придбанням і продажам підприємств, злиттям і поглинанням і т.п.) і комерційним пропозиціям із продажу товарів і послуг.

Серйозною проблемою є відсутність на сьогоднішній день загальнонаціональних відкритих БД, що містять поточну й прогнозну інформацію про стан економіки. Парадоксально, але доступними джерелами подібної інформації по Україні є БД Всесвітнього банку, Міжнародного валютного фонду, а також провідних закордонних постачальників - Dun&Bradstreet, Moody's і ін.

Спеціалізовані огляди, як правило, містять аналітичну інформацію, присвячену основним тенденціям розвитку ринку, конкретному активу або підприємству. Найбільш популярними з них є огляди агентств МАФІ, Скейт-Пресс, АК&М, RBC, Прайм, публикуємі в друкованій формі, а також розповсюджувані по каналах електронної пошти або в глобальній мережі.

Найважливішим джерелом інформації в сфері бізнесу як в Україні, так і за кордоном є ділові періодичні видання.

Найбільш авторитетними джерелами ділової інформації у світі є: щоденні видання Fіnancіal Tіmes, Wall Street Journal, Daіly Commerce; щотижневики Economіst, BusіnessWeek, The Banker, щомісячні видання Fіnancіal Executіve, Іnstіtutіonal Іnvestor, Stock Market Magazіne і ін.

У Росії, наприклад, з'явилися безліч різних ділових видань, що відбивають господарське життя країни. До найпоширенішим з них варто віднести: щоденні - "Відомості", " Комерсант-Daіly", "Діловий експрес"; щотижневі - "Фінансові звістки", "Фінансова справа", "Фінансова газета", "Економіка й життя", "Експерт", "Гроші" і ін., щомісячні - "Банківська справа", "Forbes" і т.д.

Серед спеціальних журналів, корисних для фінансових менеджерів, необхідно відзначити такі видання, як "Ринок цінних паперів", "Фінансовий менеджмент", "Фінансист" і ін. Аналогічні видання є й в Україні. Разом з тим у порівнянні з розвиненими країнами число ділових видань явно недос-татньо. Як наслідок, публікуєма в них інформація не завжди об'єктивна.

Таким чином, вітчизняний ринок інформаційних продуктів і послуг у фінансово-кредитній сфері в цілому відповідає рівню розвинених країн. Разом з тим він має певну специфіку, пов'язану з особливостями розвитку нашого суспільства на етапі перехідного періоду.

Специфіка вітчизняного ринку полягає насамперед в обмежених можливостях одержання й надання достовірної інформації, що негативно впливає на якість інформаційних продуктів і послуг, а також на інформаційну прозорість господарської діяльності в цілому.

Іншою серйозною проблемою є відсутність стандартизації форматів подання інформаційних повідомлень і непогодженість технічної політики провідних вітчизняних постачальників.

Не менш значною перешкодою на шляху становлення вітчизняного ринку ділової інформації служать нерозвиненість телекомунікаційної інфраструктури й високі ціни на якісні послуги зв'язку.

У сукупності все це робить недоступним одержання достовірної інформації для багатьох середніх і дрібних підприємств, а також індивідуальних підприємців.